О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Найчастотнішу групу (24 одиниці) складають асоціати з частотним параметром 1-2: Shape, Life, Comeliness, Glory, Delight, Value, Magnificence, Romance, Allurement, Merit, Dignity, Fairness, Nicety, Elegance, Tenderness, Rank, Happiness, Brilliancy, Pleasantness, Mirth, Brightness, Perfection, Intelligence, Modesty.

Наступна група охоплює 16 елементів з частотним параметром 3-10: Stature, Love, Kindness, Grandeur, Wisdom, Sweetness, Wealth, Courage, Pride, Virtue, Health, Amiability, Charm, Symmetry, Strength, Loveliness.

Найменш частотну групу складають 3 елементи з найбільшими кількісними показниками, а саме Grace, Goodness, Youth.

Отже, у казковому дискурсі краса найчастіше асоціюється з грацією, добротою та молодістю.

Загалом, проведений аналіз демонструє обширність асоціативної мережі досліджуваного концепту.

Лексема у Oxford Advanced Learner's Dictionary має 6 значень: 1) a strong feeling of deep affection for somebody/something, especially a member of your family or a friend; 2) a strong feeling of affection for somebody that you are sexually attracted to; 3) the strong feeling of enjoyment that something gives you; 4) a person, a thing or an activ­ity that you like very much; 5) a word used as a friendly way of addressing somebody; 6) a score ofzero (points or games). 1,2 та 3 компоненти значення представляють систему наслідкових зв'язків у структурі досліджуваного концепту, яка може бути представлена відношенням beauty^love (як результат).

Лесема goodness має у Oxford Advanced Learner's Dictionary 2 значення: 1) the quality of being good; 2) the part of something that has a useful effect on somebody/something, especially somebody's health.

Лексема youth має у Oxford Advanced Learner's Dictionary 4 значення: 1) the time of life when a person is young, especially the time before a child becomes an adult; 2) the quality or state of being young; 3) a young man; 4) young people considered as a group. Молодість, як і краса, виступає характеристикою людини.

У казковому дискурсі спостерігаємо використання слів-інтенсифікаторів специфікаторів для лексеми beauty -прямої номінації однойменного концепту: When Leo had looked at all this bewildering beauty, Knops pushed open themica door again, and they began to traverse the galleries of the rock cavern /The Adventures Of Prince Lazybones/, Each snowy star stood out in perfect beauty /The Adventures Of Prince Lazybones/, She communed with them; their wisdom inspired her life, and this wisdom gave her nature a rare beauty /Margaret: a pearl/. It seems that the little vine down by the stone wall had overheard the south wind say to the rose-bush: "You are a proud, imperious beauty now, and will not listen to my suit; but wait till my boisterous brother comes rom the North, - then you will droop and wither and die, all because you would not listen to me and fly with me to my home by the Southern sea. " /The Springtime/. Have pity on the gentle flower-spirits, and do not doom them to an early death, when they might bloom in fadeless beauty, making us wiser by their gentle teachings, and the earth brighter by their lovely_ forms /The Frost-King: or, the Power of Love/, That summer the roses flowered in unwonted beauty /The Snow Queen/. Таке поєднання, по-перше, передає захоплення мовця побаченим та найвищий ступінь його оцінки, а по-друге, демонструє всю багатогранність краси як ознаки у свідомості носіїв англійської мови.

Краса розглядається як одна з ключових рушійних сил людського життя And it seems that from the very first moment of his recognition he had shown signs of that strange passion for beauty that was destined to have so great an influence over his life /The Young King/, ліки та порятунок від хвороб like one who was seeking to find in beauty an anodyne from pain, a sort of restoration from sickness /The Young King/.

У ході дослідження ми визначили перевагу як складовий елемент семної, когнітивної, субконституентної, по­льової структури досліджуваного концепту. Цю ж думку відстежуємо і у казковому дискурсі Tho' beauty is a very great advantage in young people, yet here the youngest sister bore away the bell, almost always, in all companies from the eldest; people would indeed, go first to the Beauty to look upon, and admire her, but turn aside soon after to the Wit, to hear a thousand most entertaining and agreeable turns, and it was amazing to see, in less than a quarter of an hour's time, the eldest with not a soul with her and the whole company crowding about the youngest /Riquet with the Tuft/. Кра­са тут протиставляється розуму, причому перевага на боці останнього.

Отже, досліджуваний нами концепт beauty репрезентується у казковому дискурсі крізь призму менталітету носіїв англійської мови.

Література:

1.Акименко Н. А. Лингвокультурные характеристики англоязычного сказочного дискурса : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Акименко Надежда Акимовна. - Волгоград, 2005. - 193 с.

2.Бережкова Д. В. Понятие "доброта" в концептуальном пространстве английской народной сказки : автореф. дисс. на соискание уч. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.04. "Германские языки" / Д. В. Бережкова. - М., 2011. - 28 с.

3.Борботько В. Г. Принципы формирования дискурса : от психолингвистики к лингвосинергетике / Владимир Григорьевич Бобротько. - М. : Издательство "Либроком", 2009. - 288 с.

4.Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / Владимир Ильич Карасик. - Москва : Издатель­ство "Гнозис", 2004. - 390 с.

5.Кубрякова Е. С., Александрова О. В. Виды пространств текста и дискурса / Е. С. Кубрякова, О. В. Алексан­дрова // Категоризация мира: пространство и время. Материалы научной конференции - М. : Издательство "Диалог-МГУ", 1997. - С. 15-26.

6.Мамонова Ю. В. Когнитивно-дискурсивные особенности лексики английской бытовой сказки: автореферат дисс. на соискание уч. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Ю. В. Мамонова. - М., 2004. -22 с.

Миронова Н. Н. Дискурс-анализ оценочной семантики / Надежда Николаевна Миронова. - М. : Издательство "НВИ-Тезаурус", 1997. - 158 с.УДК 811.133.Г37

Костенюк В. М.,

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

ФРАЗОВІ ДІЄСЛОВА ЯК ЗАСІБ СЕМАНТИЗАЦІЇ ПРОСТОРОВИХ ВІДНОСИН

(на матеріалі французькій мові)

У статті розглянуто лексико-семантична група французьких дієслів руху та вплив постпозиційного приймен­ника на їх семантику у структурі речення. Змодельвано ЛСП простору дієслів і прийменників у системі французь­кої мови. Вирізнено синтагматичну кореляцію семантичних компонентів дієслова та прийменника.

Ключові слова: лексемa, дієслово, просторові відношення, прийменник, речення, компонент значення, сполу­чуваність.

В статье рассмотрены лексико-семантическая группа французских глаголов движения и влияние постпози­ционного предлога на их семантику в структуре предложения. Смоделировано ЛСП пространства глаголов и предлогов в системе французского языка. Выделено синтагматические корреляции семантических компонентов глагола и предлога.

Ключевые слова: лексемa, глагол, пространственные отношения, предлог, предложения, компонент значе­ния, сочетаемость.

The given article deals with lexical-semantic group of French verbs ofmoving and the effect ofpostpositional preposition on their semantics in the structure ofa sentence. Lecixal-semantic field of the space of verbs and prepositions in the system of French is modeled. Syntagmatic correlation of semantic components of a verb and a preposition has been verified.

Key words: lexeme, verb, spatial relations, preposition, sentence, component values, compatibility.

Рух, ставши об'єктом людського пізнання, відобразився у свідомості людини як окреме ментальне поняття, яке, маючи важливе значення для людини, зафіксоване відповідними вербальними одиницями [11, с. 35]. З рухом безпосередньо пов'язаний розвиток суспільства, еволюція мови і саме життя людини [1, с. 128].

Дієслова руху неодноразово були предметом дослідження, як з точки зору їх лексико-семантичної організа­ції, так і в плані граматичних особливостей (сполучуваність, словотвірний потенціал), зокрема у працях таких мовознавців, як: Л. Сардр [23, с. 33-45], П. Мюллер [22, с. 67-88], Д. Лаур [20, с. 12-24], В.Л. Ібрагімов [9, с. 25], Л.А. Білоконенко [3, с. 20], З.У Блягоз [4, с. 6], Орехова Н.Н. [11, с. 10], Белей Н.І. [2, с. 71-73], Альошина І.Г. [1, с. 128-134], Н.І. Грицик [6, с. 15], Т.Ф. Усатенко [14, с. 9], Я. Думашівський [7, с. 196-201], С.І. Жолобов [8, с. 87], Є.М. Погосьянц [13, с. 48], Л.С. Строкова [14, с. 63] та ін. Проте в цих роботах не ставилося за мету виділення ЛСП дієслів "руху" та їх семантичної кореляції з постпозиційним прийменником - "дієслово + прийменник" у синтагматичній площині французької мови, що дотепер залишається відкритим у сучасній французькій мові.

Метою нашої розвідки є дослідження функціонально-семантичних особливостей взаємодії дієслова руху та просторового у системі сучасної французької мови. Для досягнення мети необхідно провести концептуальний аналіз шляхів вербалізації простору у франкомовній картині світу, за допомогою компонентного аналізу виокре­мити спільну складову "простір" у значенні дієслівних і прийменникових лексем, а також дистрибутивний аналіз для встановлення моделей сполученості просторового дієслова і прийменника у структурі речення.

Інтерес до мовних одиниць із просторовим значенням зростає у когнітивній лінгвістиці, що пов'язано з роз­витком когнітивного аналізу і дослідженням шляхів категоризації та вербалізації картини світу. Це зумовлює ак­туальність даного лінгво-когнітивного етюду, оскільки семантична взаємодія дієслова та прийменника збагачує систему засобів вираження просторових відношень у французькій мові.

Об'єктом дослідження є дієслова руху та просторові прийменники в сучасній французькій мові.

Предметом дослідження є функціонально-семантичні відношення дієслів руху та прийменників простору у системі мов.

Дослідження здійснено на матеріалі сучасних тлумачних та перекладних франкомовних словників (Le Robert, Larousse), з яких шляхом суцільної вибірки було виокремлено дієслова та прийменники.

Методологія та методика лексико-семантичного аналізу французьких прийменників та дієслів для виокрем­лення просторового компонента у структуі їх значення виступає теоретичним підґрунтям та інструментом аналізу.

У французькій мові, для вираження значення руху або переміщення тіл у просторі використовуються такі лексичні одиниці: 1) прислівники (progressivement), 2) іменники (depart, traverse, gravitation), 3) прикметники (ascensionnel, rotatif), 4) прийменники (par, autour, jusqu'a). Проте, найчастіше це значення виражається за до­помогою такої лексичної категорії, як "дієслова руху" (deplacer, entrer) [7, с. 112]. Дієслова руху це підклас дієслів, значення яких вказують на фізичне переміщення предметів та тіл у просторі [12, с. 196].

Проте поняття "рух" передається у мові не одним конкретним класом слів. Воно виражається різними лек­семами, та їх мовленнєвими комбінаціями. Одним з найчастотніших синтаксичних словосполучень виступають структури "Дієслово руху + прийменник простору", наприклад, aller a, descendre de, [1, с. 128]. Просторові при­йменники впливають на значення передані лексико-семантичним класом дієслів руху. Дієслова руху можуть опи­сати процес переміщення певного об'єкта у просторі та вказати на його місце локалізації стосовно системи орі­єнтирів самі по собі або у сполученні з просторовим прийменниками, наприклад Les amis vont du Havre; Les amis vont au Marseille [16, с. 112].

У процесі виокремлення лексико-семантичної групи дієслів руху більшість мовознавців (І.Г. Альошина, В.Л. Ібрагімов, Н.І. Грицик, С.І. Жолобов, Я. Думашівський), що вивчали дане питання, в тому числі й на матеріалі французької мови, використовують метод компонентного аналізу, суть цього методу полягає в тому, що лексико-

© Костенюк В. М., 2012семантичне розглядається як структурована сукупність лексичних одиниць однієї частини мови, для яких харак­терна наявність спільних семантичних компонентів у складі їх значень і які підпорядковуються одному поняттю, "імені" поля [1, с. 128-134]. В даному випадку це означає, що всі дієслова, в значенні яких присутня сема "пере­міщення у просторі" повинні входити до цього поля, наприклад, aller, venir, courir, partir. Ще одним критерієм присутнім в роботах вищезгаданих дослідників є сема "суб'єкт дії", тому, що рух сам по собі неможливий — це абстрактне поняття яке обов'язково передбачає наявність агента руху. Ці критерії є, на нашу думку, вирішальними у визначені та класифікації дієслів руху.

Лексико-семантичне поле дієслів переміщення виділяється з класу дієслів на основі ознаки "пересування у просторі одних тіл відносно інших", "зміна місцерозташування у просторі", а також абстрактних категоріальних ознак: "спосіб пересування", "середовище (сфера) пересування", "направлення руху". Названі абстрактні семан­тичні категорії виділяються шляхом співставлення значень елементів поля [1, с. 129]. Серед дієслів, які познача­ють процес руху, виділено лексему se dep^er, яка найбільш узагальнено вказує на рух. Дане дієслово позначає рух найбільш узагальнено, не конкретизуючи ні позиції, ні місцезнаходження предмета. Контекстуальне оточен­ня такого дієслова, як, se dep^er, утворює умови для нейтралізації його індивідуальних ознак: "поступового", "самостійного", "без допомоги транспортного засобу", "по твердій поверхні". Якщо б, наприклад, це дієслово втратило свої фундаментальні ознаки, то воно наближалось би до ядерних елементів всього поля дієслів руху і отримало б можливість виступати в значеннях нейтральних для характеру руху, способу пересування, середови­ща [1, с. 130].

Основним компонентом значення зазначених дієслів виступає "переміщення у просторі". У випадку перенос­ного значення, мова йде не про механічне видиме пересування, переміщення істоти або предмета по площині, а про пересування, розвиток явищ (наприклад звуків, думок, подій руху в часі і т.д.). Переносне значення актуалі­зується тільки на синтагматичному рівні [16, с. 112].

Отримані структури можна розподілити за трьома рівнями абстракції:

1) рівень домінанти, який включає найбільш абстрактні одиниці s'approcher du feu, arriver au travail);

2) рівень ядра, до якого відносяться в основному дієслова-ідентифікатори, нейтральні в стилістичному плані

(se dep^er);

3) рівень периферії, яка включає одиниці інформаційно насичені, марковані значенням додаткових другоряд­них сем.

Згідно запропонованих критеріїв шляхом суцільної вибірки було виокремлено основні дієслова руху, лексичне значення яких вказує на просторове переміщення живих істот [5; 18; 19; 21]. Обмеженням виступає обов'язкова сполучуваність дієслів руху з просторовими прийменниками , наприклад, accourir (a), acceder (a), aller (a, de, dans, chez), atteindre (a), arriver (jusqu'a). Подальша семантична диференціація наведених структур вирізняє такі мікрополя у загалному полі руху:

1. Сфера руху:

 

a) земля (тверда поверхня): Aller au bureau;

b) вода: Emerger a la surface;

c) повітря: Virer sur l'aile.

2. Просторовий напрям руху:

 

a) вверх (вертикально): L'appareil cosmique s'envole de la station spatiale;

b) вниз (вертикально) : Tomber du cheval;

c) під кутом вверх: Tout le groupe monte Vescalier;

d)під кутом вниз: Descendez-vos a la prochaine?;

e) горизонтально: Il chemine tristement.

3. Просторова траєкторія руху:

 

a)від орієнтира: Echapper de prison;

b)до орієнтира: Emigrer vers le haut;

c)попереду орієнтира: Courir devant qn;

d)позаду орієнтира: Courir derriere qn;

e)вздовж орієнтира: Flaner sur les quais:

f) через орієнтир: Passer par-dessus le mur;

g)крізь орієнтир: Passer par la salle ;

h)невизначена: Gagner du terrain.

4. Площина руху:

 

a) обмежена: S'embarquer dans un bateau;

b) необмежена: Sy eloigner des cotes.

5. Характер руху:

 

a) прямий: Courir au nord;

b) криволінійний (по колу): Se catapulter de F'avion.

6. Мотивація руху:

 

a) цілеспрямований: Il va daуns la chambre;

b) безцільний: Se balader dans la rue.

7. Умови розгортання руху:

 

a) вільний: Devaler a la cave;

b) з перешкодами: Grimper au sixieme etage.

Отже, семантика дієслова "sortir" вирізняє такі компоненти: рух по землі (sortir de la maison) або по воді (sortirde l'eau) (1 а,б); дане дієслово вказує на горизонтальний рух (2 е) або вертикальний у водному середовищі (2 а); рух зорієнтований від орієнтира (3 а); площина руху необмежена (4 b); характер руху прямий (5 а); мотивація руху безцільна (6 b); умови розгортання руху вільні (7 а).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови