О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Вивчення мовної ситуації процесу запозичування англомовних слів німецькою мовою, розуміння питання ін­шомовного впливу не є можливим без розгляду причин запозичення. І хоч існує багато позамовних чинників, які впливають на процес запозичення англомовних слів у німецькій мові, а саме: вивчення англійської мови у школі, переклад численної кількості фахових текстів з англійської, залежність засобів масової комунікації від англомов­них інформаційних агентств та закордонних кореспондентів, журналістське небажання перекладати через поспіх, нестачу часу, атлантична та європейська інтеграційна політика і т.ін., проте всі ці фактори за своєї співучасті хоч і відповідальні якоюсь мірою за поширення моди вживати запозичення, але не можуть відповідати за мотиви за­позичувань слів у кожному окремому випадку [4, с. 71].

Багато запозичень з англійської мови мають перед німецькими відповідниками перевагу через коротку фор­му вираження: Hobby/Steckenpferd, Lieblingsbeschaftigung; Fan/Liebhaber, Verehrer, Anhanger; Shorts/ kurze Hose ... Для частини запозичень хоч і є відповідники в німецькій мові, однак вони існують лише у словниках для тлумачення іншомовних слів і майже не вживаються або вживаються рідко (нім. Gebrauchtkleiderladen і Second­hand-shop), чи ж не вживаються взагалі (нім. Faustkampfer і Boxer). Дуже велику частину англійських запозичень становлять взагалі односкладові слова: fair, fit, smart, Fan, Team, Test, Trend і т.д.. Лексеми з цією перевагою для мови, словниковий склад якої постійно поповнюється складними словами, мають істотне значення.

Найважливішим мотивом запозичення англомовних слів є потреба у диференціації понять чи позначенні ново­го. Слово Song імпортувалося, оскільки йому не відповідають ні Lied, ні Chanson, ні Schlager, ні Arie. Job також не є ідентичним з німецькими Beruf чи Arbeit, з Tatigkeit чи з Anstellung.

Комплексність лексичних впливів з англійської мови представив Б.Карстенсен. Він виділив очевидні та ла­тентні, або приховані, впливи [11, с. 242-243]. До очевидних належать:

-   прямі запозичення англійських слів: Flop, Zoom, Freak, Power;

-   псевдоангліцизми: Showmaster, Cutter, Oldies, Twen, Intershop, Teenies;

-   семантичні зміни: Gag ("originelle Neuerung");

-   формальні зміни: Happy-End (англ. happy ending), last not least (англ. last but not least);

-   змішані (гібридні) композити: Haarspray, Popsanger, Matchball, Fernseh-Feature. До латентних впливів, за Карстенсеном, належать:

-   (повні) кальки: schweigende Mehrheit (silent majority), einmal mehr (once more);

- неповні кальки (коли тільки окремі складові частини слова перекладаються точно): EinbahnstraBe (one-way-street), Wolkenkratzer (sky-scraper);

-   штучні запозичені утворення: bugelfrei (non-iron), FlieBheck (fastback);

-   запозичені значення: Ebene (level), feuern "entlassen" (to fire);

-   запозичені вирази: jemandem die Schau stehlen, unter die Haut gehen;

-   запозичений синтаксис: in 1993 (замість im Jahre 1993), fur eine Woche (замість eine Woche lang).

Тема запозичення є надзвичайно актуальною в умовах, коли наука і техніка розвиваються стрімкими темпами, а їх продукти та технології з'являються швидше, ніж відповідні позначення. Англійська мова сьогодні є доміную­чою мовою науки та досліджень, мовою публікацій, жодна з інших мов не може з нею змагатися навіть віддалено [1, с. 205]. Проте, незважаючи на це, англіцизація німецької мови проходить більш спонтанно та з найбільшою інтенсивністю в загальновживаній мові.

Література:

1.Ammon Ulrich. Ist Deutsch noch internationale Wissenschaftssprache? : Englisch auch fur Lehre an den deutschspra-chigen Hochschulen / Berlin; New Zork : de Gruyter, 1998. - 339 S.

2.Carstensen B. Semantische Scheinentlehnungen des Deutschen aus dem Englischen. Studien zum Einfluss der engli-schen Sprache auf das Deutsche. Viereck, Tubinger Beitrage zur Linguistik. 1990.

3.Frischwarts und unkaputtbar. Sprachverfall oder Sprachwandel im Deutschen. Aschendorff, Munster. 2008. - 226 S.

4.Gotzeler, Christiane. Anglizismen in der Pressesprache: alte und neue Bundeslander im Vergleich. Greifswalder Beitrage zur Linguistik, Bd. 5. Bremen : Hempen, 2008.

5.Keller, Rudi. Ist die Sprache vom Verfall bedroht? Dusseldorf, 2004.

6.Polenz, Peter V Deutsche Sprachgeschichte vom Spatmittelalter bis zur Gegenwart. Band III, 19. und 20. Jahrhundert. Berlin; New York: de Gruyter. 1999. - 412 S.

7.Schneider Wolf, Sommer Cornelius, Kraus Josef, Kramer Walter. Deutsch lebt! Ein Apell zum Aufwachen. IFB Verlag Deutsche Sprache. GMBH 2010. - 166 S.

8.Schonfeld, Eike. Alles easy. Ein Worterbuch des Neudeutschen. Verlag C.H.Beck. Munchen. 3. Auflage. 1997. - 175 S.

9.Sprachnachrichten. Verein Deutsche Sprache (VDS). № 36 / Dezember 2007.

 

10.Sprachnachrichten. Verein Deutsche Sprache (VDS). № 50 / Mai 2011.

Wolff, Gerhart. Deutsche Sprachgeschichte. 4. Auflage. 2006. - 320 S.УДК 811

Князян М. О., Буткова Г. В.,

Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова, Ізмаїльський державний гуманітарний університет ЗАСОБИ МОТИВАЦІЇ НОМІНАЦІЇ ПРІЗВИСЬК У ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

В статті розкриті результати дослідження засобів мотивації номінації прізвиськ у Одеській області. Вияв­лено, що основою мотивації номінації є особливості характеру, вимови, зовнішності, поведінки, діяльності особи. Ключові слова: мотивація номінації, прізвисько, конотація.

В статье раскрыты результаты исследования средств мотивации номинации прозвищ в Одесской области. Выявлено, что основой мотивации номинации являются особенности характера, произношения, внешности, по­ведения, деятельности личности.

Ключевые слова: мотивация номинации, прозвище, коннотация.

The results of research of means to nomination's motivation of nicknames in the Odessa's district are exposed in the article. The basis of nomination's motivation is the particularities of character, appearance, pronunciation, conduct and activity of person.

Key words: motivation of nomination, nickname, connotation.

Характер комунікації сучасних українців, особливо в сільській місцевості, багато в чому визначається вжи­ванням неофіційних імен. Саме тому є актуальною проблема висвітлення мотивації номінації, словотворення та особливостей функціонування прізвиськ у українській мові. Ця проблема пов'язана з таким важливим науковим завданням, як дослідження мотиваційної основи антропонімії. Вивчення засобів мотивації номінації прізвиськ дозволяє поглибити уявлення про закономірності розвитку ономасіології української мови, розкрити ті засоби, котрі активно вживаються для ідентифікації та диференціації людини в соціальному оточенні.

Аналіз наукового фонду дозволяє окреслити такі напрями висвітлення цієї проблеми: методологічні засади мо­тивації номінації (О. Карпенко, Ю. Карпенко, Т. Кияк, О. Селіванова), класифікація засобів номінації прізвищ і прізвиськ у різних регіонах України (Б. Близнюк, М. Будз, Г. Ліщинська, М. Микитин-Дружинець, Ю. Новікова, Р. Осташ), мотиваційна база номінації прізвиськ у російськомовних селах Одеської області (Л. Баранник, Н. Швецова).

Поряд з цим, проблема розкриття своєрідності номінації прізвиськ у українській мові у південних регіонах України залишається поза уваги науковців. Отже, наявність суперечностей між необхідністю розкриття мотивації номінації неофіційних імен українців, що пояснюється активним використанням цих онімів у комунікації, а та­кож їх функцією у висвітленні особливостей світогляду, менталітету, духовності нашого народу - з одного боку, та відсутністю науково-теоретичного доробку з окресленої проблематики - з іншого боку, зумовило мету статті: виявлення, систематизація, класифікація прізвиськ Одеської області відповідно до засобів мотивації номінації.

Дослідження джерел з когнітивної ономасіології свідчить, що мотивація є розумовою операцією встановлен­ня семантичної та формальної залежності між мотиватором і мотивованим знаком на підставі зв'язків різних ком­понентів знань про позначуване в свідомості народу [11, с. 480]. Залежно від статусу мотиватора в структурі знань про позначене О. Селіванова диференціює мотивацію відповідно до таких типів: пропозиційний, асоціативний, модусний, змішаний, концептуально-інтеграційний [11].

Прізвиська, як відомо (Н. Швецова), є видом антропонімів, неофіційним ім'ям людини, що дається відповідно до особливостей її характеру, звичок, зовнішнього виду, поведінки, певної події в житті, професії або інших ознак. Ці оніми виконують такі функції в мові, як номінація, ідентифікація, диференціація, індивідуалізація. Науковці (Б. Близнюк, М. Будз, М. Микитин-Дружинець, Г. Ліщинська, Р. Осташ) підкреслюють, що прізвиська завжди міс­тять у концентрованому вигляді інформацію про свого носія; вони передбачають формування поняття про об'єкт як перший етап номінації.

З метою класифікації неофіційних імен Одеської області нами було проаналізовано 135 прізвиськ, зібраних на основі інтерв'ювання й бесід з мешканцями сіл Козацьке, Красна Коса, Стара Царичанка, Старокозаче, Удобне Білгород-Дністровського району.

Дослідження зібраних матеріалів дозволило дійти висновку, що в основі мотивації прізвиськ полягають, на­самперед, якості характеру, фізичні вади, рід заняття. При цьому прізвиська, похідні від зоонімів, указують як на моральні риси, так і на особливості зовнішнього вигляду людини. Вживаються й прізвиська, утворені на основі імен казкових персонажів, церковних термінів, географічних назв.

Дослідження мотивації номінації прізвиськ дозволяє стверджувати, що розповсюдженими є ті оніми, які вка­зують на певні недоліки людини (25 %). Ці негативні якості характеру засуджуються оточенням, що й пояснює пежоративну конотацію неофіційних імен. Так, розповсюдженими є випадки, коли зневажливими прізвиськами називають людей неохайних, наприклад, "Замурзаний", "Мазло", "Припудрений" (той, що є насправді неакурат­ним, не може впоратися зі своїм господарством, але, при цьому, є пихатим, намагається повчати інших). Має міс­це антонімічне вживання певного слова: наприклад, від дієслова "годитися", яке означає в українській мові "бути на що-небудь придатним, задовольняти певні вимоги" [3, c. 188], виникло прізвисько "Годжі" (похідне від нього "Годжиха") для позначення неакуратної, нездатної вести хазяйство родини. Мешканку Ганну із села Красна Коса за її схильність довго спати охрестили "Ганнасона"; за аналогією з цим прізвиськом її дочку Марію стали назива­ти "Марсона". "Бариня Зіна" - прізвисько жінки, яка все життя займалася торгівлею рибою, не працюючи разом з іншими в колгоспі; в селі Красна Коса таку поведінку вважали непристойною, за що жінку назвали "Баринею" й додали маловживане в цій місцевості, "благородне" (в переносному сенсі) ім'я "Зіна". Агресивні люди, до яких з осторогою ставилися односельчани, отримали прізвиська "Бомбоїди" (від словосполучення "бомби їдять") та

© Князян М. О., Буткова Г. В., 2012"Бонді" (від "бандити"). Нахабного чоловіка, який поводив себе зухвало, не зважав на негативну оцінку своєї по­ведінки з боку односельчан, назвали "Трактор". "Прищиком" став чоловік запальний, нестриманий, який завжди активно висловлював своє невдоволення сусідами. В селі Красна Коса сім'ю, члени якої є сварливими, називають "Клекотнями" (від "клекотати" - "бурхати, вирувати, шумувати (про рідину)" [3, с. 432]. В селі Стара Царичан-ка люди, котрі дорікали іншим за певні недоліки, повчали їх, отримали прізвиська "Клюваки" (від "клювати"), "Штрички" (від "штрикати"). Негативне ставлення односельчан викликають пихаті й гордовиті особи, що й спри­чинило появу таких іронічних прізвиськ, утворених на основі антонімії, як "Герой", "Ангел", "Цар" (село Стара Царичанка). Неспритним людям дали прізвиська "Безрукий", "Розкаряка"; неорганізовану та незграбну жінку назвали "Ракева" (від іменника "рак" - членистоногої прісноводної тварини, яка символізує у місцевих мешканців повільну, неспритну, немоторну істоту). Балакливі люди, які переливають з пустого в порожнє, викликають різке засудження оточення, що й зумовлює прізвиська пежоративного характеру, наприклад, "Сюсюкалка", "Свистуль­ка", "Дриндер" (від дієслова "деренчати", тобто багато говорити), "Тронка" (як відомо, тронка - це дзвіночок, що його чабани вішають на шию тваринам, аби їх легше було розшукувати в темряві) (село Красна Коса). "Драк" (від дієслова "дратувати") - прізвисько чоловіка, який зачіпав інших, робив зауваження, глузував; в цьому ж селі "Жужою" називають колишню вчительку, яка всіх повчає та дає вказівки (від російського дієслова "жужжать"). А жінку, яка боялася грому, - "Боюсихою" (від дієслова "боятися").

Односельчани завжди звертали увагу на певні вади інших людей. Ці фізичні недоліки слугували основою іденти­фікації особи, що й пояснює значну кількість (9 %) тих прізвиськ, що вказують, наприклад, на колір й риси обличчя, ходу, зріст, вагу, вимову тощо. Так, протягом декількох поколінь членів сім'ї, прадід яких мав нетиповий червоний відтінок обличчя, називають "Красненькими" (село Красна Коса). З цієї ж причини в селі Стара Царичанка вини­кло прізвисько "Калінка" (від червоного кольору калини). До ім'я кульгавої жінки додали прізвисько "Кривенька" ("Катя Кривенька"); вади ходи відображаються також у прізвиську "Хитун" (від дієслова "хитатися" - "рухатися з боку на бік"). Низького на зріст чоловіка назвали "Кабичка" (від іменника "кабиця" - "відкрита літня піч у дворі або в садку" [3, с. 408]); кабиці в Бессарабії є невеликими, зручними для виготовлення влітку варення, консервування фруктів та овочів. Високому на зріст чоловіку дали прізвисько "Глечик" (від виду витягнутих, вузьких у верхній час­тині глечиків, котрі використовуються для молока, вина, соків) (село Удобне). В селі Старокозаче слово "капшанка" (на півдні України капшанка є видом крупної дині) вживається як прізвисько повної, огрядної жінки.

Певна кількість прізвиськ (14 %) відображає недоліки вимови особи. Так, чоловіка-заїку Миколая називають у селі Красна Коса "Кока-Коля" (від назви фірми з виготовлення напоїв та власного ім'я чоловіка на основі оно-матопеї). Неофіційне ім'я чоловіка-заїки "Бега" виникло від дієслова "бегетати" - "мекати". Похідним від нього є іменник жіночого роду "Беджиха" (так називали дружину, доньок, навіть онучок цього мешканця села Красна Коса). Прізвиська давалися людям навіть на основі одиничного випадку неправильної вимови певних слів або словосполучень. Так, прізвисько "Багаради" отримала жінка, яка зробила фонетичну помилку в словосполученні "Бога ради". Подібним є випадок утворення прізвиськ "Негай" (помилка у вимові слова "нехай"), "Бладика" (від фонетичної помилки в іменнику "владика"), "Куркуз" (від "картуз"). Чоловік, котрий часто вживав вигук "мей", став називатися "Мейчик". Людина, що вимовляла "тідій" замість "туди", отримала неофіційне ім'я "Тідій". Мо­лодий хлопець, який назвав суху землю "сипьоц" (від "сипець" - "пересохла або суха земля" [3, с. 1125]), був охрещений "Сипьоц" (село Стара Царичанка). Вживання дієслова "регати" замість "ревіти" (в значенні "дуже голосно плакати, ридати" [3, с. 1019]) спричинило виникнення прізвиська "Рега". Похідним від нього є прізвисько "Регафин", яким називають одного з членів родини "Регів" (від "Рега" та "графин") (село Красна Коса). Фоне­тичні й граматичні помилки в мовленні мешканців півдня Одеської області пояснюються багатонаціональним характером цієї місцевості. Так, в селі Удобне чоловік, який народився й виріс у Молдові, отримав прізвисько "Безбанька" (тобто "без банки"): людина палаталізувала приголосний "н" та вживала називний відмінок замість родового ("без банка"). Прізвисько "Драги" отримали члени болгарської сім'ї, які вживали в мовленні прикмет­ний "драгий" (як відомо, "драгий" з болгарської мови перекладається як "коханий, дорогий"); похідним від цього оніма є прізвисько "Дражанчиха" (село Красна Коса). Прізвисько "Міхула" виникло від румунського ім'я Міхай одного з мешканців села Стара Царичанка. Мають місце й протилежні випадки, коли людина, використовуючи певне слово або граматичну форму відповідно до норм української мови в середовищі, в якому порушене нор­мативне вживання окремих лексичних одиниць або граматичних форм, також отримує відповідне прізвисько. В селі Стара Царичанка голова бригади трактористів, звертаючись до односельчан, у своїй доповіді правильно вжив слово "наприклад". При цьому мешканці села в мовленні використовували русизм "например"; результатом є ви­никнення прізвиська "Наприклад". Подібний випадок мав місце з вживанням мешканцем цього ж села терміну "очерет", що спричинило прізвисько "Очерет".

Активно використовуються в неофіційній номінації зооніми (31 %), котрі вказують як на певні риси характеру, так і на особливості мовлення або зовнішнього вигляду людини. Зооніми переосмислюються людьми відповід­но до тих негативних якостей, що асоціюються з певною твариною, птахом, комахою та домінують у характері особи. Наприклад, прізвиськами, які означають людину підступну й хитру, є такі: "Змія" (зла жінка), "Кицькан", "Кицьканка" (лицемірні, хитрі люди), "Кіса" (похідне від нього "Кіосе") (підступний, нечесний) (село Стара Ца-ричанка). Впертого, нахабного чоловіка назвали "Бичок" (село Старокозаче), агресивних, жадібних, жорстоких людей - "Вовк", "Вовчиха", безцеремонного й підлого - "Крисняк" (село Красна Коса). Безхарактерних і слабо­вільних односельчан охрестили "Заєць", "Зайчиха", впертих і тупих - "Магар" (від молдавського слова "магар" - "осел") (село Красна Коса), легковажних і нерозсудливих - "Капря" (від молдавського слова "капря" - коза), "Коники" (село Стара Царичанка). В якості неофіційних імен часто використовувалися й назви птахів, наприклад, "Баклан", "Бакланиха" - для позначення корисливих, ненаситних односельчан, "Шпак", "Шпачка", "Шпачок" -зажерливих і жадібних (село Красна Коса). Прізвисько "Ґава" отримала неорганізована, нерозторопна людина.Похідний від нього онім "Гаврош" означає забудькуватого чоловіка (село Красна Коса). "Ворона" - прізвисько сварливої, недоброзичливої жінки, "Деркач" - чоловіка, що повчає інших, "Сорока" - базіки, яка поширює плітки. На чоловіка задиркуватого, запального, який часто вдавався до сварки й бійки, призвали "Півник", на агресивно­го, котрий прагнув командувати іншими, - "Гусак". Повільні, мляві, неквапливі люди стали називатися "Качка", "Качур" (село Красна Коса), на противагу їм поквапливі й безладні - "Горобець", "Горобчиха", а метушлива й неуважна жінка - "Курочка" (село Стара Царичанка). Похмурі, непривітні, відлюдні мешканці цього ж села мають прізвисько "Сова", "Совчиха". В селі Красна Коса, в якому є розвинутим рибальство, вживаються прізвиська, в основі яких - назви риб ("Карась", "Короп"). Від назв комах маємо лише одне прізвисько - "Комарик" (чоловік, який таїть несподівану неприємність, підступний, сварливий). Меншою є кількість прізвиськ, похідних від зооні-мів, котрі розкривають особливості зовнішнього вигляду й своєрідність мовлення, наприклад, "Бугай", "Бужор" (від молдавського "бужор" - те ж саме, що й "бугай") - міцний, сильний, кремезний чоловік (село Старокозаче)), "Муркет", "Муркутан" - це той, хто розмовляє, наче "муркотить", тобто має певні особливості вимови (село Ста­ра Царичанка). Від назви птаха маємо прізвисько "Рябчики" (обличчя є рябим, у веснянках) (село Козацьке), від назви риби - "Сомик" (обличчя носія прізвиська є маленьким, але широким, як у сома), від назви комахи - "Жу-чиха" (жінка має своєрідність вимови шиплячих приголосних) (село Красна Коса).

Розповсюдженими є прізвиська, котрі виникли на основі заняття або професії особи (5 %). Так, у селі Красна Коса "Гучі" (від діалектизму "гуч" - кінь) - це люди, що розводили коней, "Гребтики" - це ті, що були гребцями на риболовлях, "Копка" - робітники, яких люди часто наймали для перекопування городів. "Майором" назвали чоло­віка, що в Радянській армії служив у чині майора, "Хліборобом" - того, який працював комбайнером. В селі Стара Царичанка прізвисько "Бомбардир" отримав чоловік, який у Другу світову війну служив у артилерійських вій­ськах, "Драгун" - людина, один з предків якої за часів Російської імперії прислугував офіцеру драгунського полку.

Мають місце й прізвиська, похідні від імен казкових персонажів (2 %), наприклад, в селі Красна Коса "Бура-тіно" означає метушного, непослідовного чоловіка, "Леопольд" - працьовиту, миролюбну людину, "Мальвіна" - спокійну, врівноважену, організовану жінку.

З усієї вибірки прізвиськ лише 2 % є похідними від церковних імен або термінів. Так, "Маковей" - прізвисько чоловіка, що народився на це свято. Неофіційне ім'я "Мамонт" виникло від церковного терміну "мамона": окрес­лене прізвисько дав сільський священик чоловіку, якому він заздрив за його грамотність, здатність захистити інтереси односельчан, виступати проти зажерливості інших (село Стара Царичанка). Прізвисько "Штунда" вжи­вали, коли йшлося про родину сектантів (похідне від російського дієслова "штудировать" - вивчати (в значенні "вивчати релігійні тексти")) (село Красна Коса).

Від географічних назв маємо одне неофіційне ім'я (що складає 1 %) - "Шкабарда" (від неправильної вимови носієм прізвиська топоніма "Кабарда").

Прізвиська отонімічного характеру, утворені на базі офіційного ім'я (прізвище, ім'я, по батькові), є пошире­ними не лише в селах, але й у містах. У нашій вибірці такими прізвиськами є "Гриня" (від прізвища Гринько), "Коша" (від прізвища Кошовенко), "Крава" (від прізвища Кравченко), "Кузя" (від прізвища Кузмінський), "Ма-рахоня" (від прізвища Мараховська), "Матільда" (від імені Марія; похідне від нього - "Матільдон"), "Мирончик" (від форми по батькові "Миронович"), "Шльомба" (від прізвища Шльонський), "Шуліка" (від прізвища Шуля-ков), "Штурман" (від прізвища Шутурмінський). Загальна частина прізвиськ цього типу складає 9 %.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови