О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 46

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Об'єктом дослідження є семантична сполучуваність груп прийменників з іменниками, матеріалом слугують вибірки з художньої прози сучасної німецької мови [1-3], публіцистики [4-7] та наукових текстів [8-11]. Загаль­на кількість досліджуваних сполучень прийменників з іменниками складає 15138 сполук при величині вибірки 895582 слововживання. Корпус прийменників був отриманий методом суцільної вибірки зі словника Duden [4] і склав 149 лексичних одиниць. Всі прийменники вибірки були поділені на основі логіко-семантичних критеріїв на 18 груп (далі - ЛСГ), які беруть до уваги як конкретні (просторові, часові і ін.), так і абстрактні (модальні, при­чиново-наслідкові) відношення, а також адекватно відображають у випадку полісемії всі наявні у прийменника лексико-семантичні варіанти. Отож, було виокремлено наступні ЛСГ прийменників: просторова, темпоральна, модальна, способу дії, фінальна, каузальна, кондиціональна, консекутивна, концесивна, копулятивна, адверзатив-на, дистрибутивна, субститутивна, агентивна, партитивна, відповідності, рестриктивна, реціпієнтивна [2, с. 218], найбільшою за обсягом з яких є група просторових прийменників (65 ЛО), а найменшою - консекутивних (3 ЛО). До уваги брались всі реалізовані у мовленні значення прийменників, тому один і той самий варіант міг належати до різних рубрик класифікації. Наприклад, прийменник in входить до груп прийменників, що виражають локаль­ні, темпоральні, фінальні, модальні відношення, а також способу дії.

Усі іменники вибірки було скласифіковано у 30 лексико-семантичні підкласи [2, с. 180], базуючись на принци­пах класифікації іменників В.В. Левицького [3, с. 211].

Найбільш вживаним в усіх трьох стилях є підклас просторових прийменників - 2668 випадків у художній про­зі (далі - ХС), 2018 прикладів у публіцистиці (далі - ПС) та 1493 випадки в текстах наукового стилю (далі - НС). Другим за частотою вживання в ХС і ПС є підклас модальних прийменників (відповідно 921 та 688 прикладів), далі йде підклас темпоральних прийменників (527 та 625 випадків). Таке кількісне переважання просторових, модальних та темпоральних прийменників зумовлено в першу чергу концентрацією як авторів художніх творів, так і журналістів на місці дії, подіях / вчинках головних героїв та часі дії. Можна також припустити, що підвищені

© Кудрявцева О. Д., 2012частоти вживаності залежать від обсягу підкласу, оскільки просторові, модальні та темпоральні прийменники є найбільшими групами за обсягом (відповідно 65, 25 та 35 одиниць). У НС другим за частотою вживання є підклас прийменників способу дії (881), далі йде підклас каузальних прийменників (786). Кількісне переважання каузаль­них прийменників та прийменників способу дії зумовлено в першу чергу підвищеною увагою авторів наукових праць до описів методик досліджень та причиново-наслідкових зв'язків.

Найменшими за частотою вживання в художній прозі є підкласи дистрибутивних прийменників (10 випадків), субститутивних (12) та консекутивних і рестриктивних прийменників (по 14 вживань); у публіцистиці - конце-сивних прийменників (12 прикладів), адверзативних (27) та дистрибутивних (38) прийменників; у НС - субсти-тутивних прийменників (19 випадків), концесивних (22) та партитивних прийменників (33 випадки). Ці ЛСГ є також досить малими за обсягом, що може впливати на частоту вживання їх прийменників.

Перевіримо, чи залежить частота вживання прийменників певного підкласу від обсягу цього підкласу. Ре­зультати кореляційного аналізу між обсягом і частотою вживання прийменників різних підкласів у ХС r=0,932, у публіцистиці r=0,964, у НС r=0,928, що при df=16 і Р=0,05 значно вище критичного коефіцієнта 0,47. Це свідчить про те, що між обсягом і частотою вживання прийменників різних підкласів у трьох функціональних стилях існує значна пряма залеж-ність, тобто чим більший обсяг підкласу, тим більша його частота вживання.

Дані про інтенсивність зв'язку між ЛСГ прийменників і різними ЛСП іменників були отримані за допомогою критерію "хі-квадрат" та коефіцієнта взаємної спряженості Чупрова [3, с. 67]. Сума хі-квадрат вказує на наявність або відсутність зв'язку, а коефіцієнт К вказує на силу цього зв'язку. В ХС 16 ЛСГ прийменників із 18 існуючих виявили зв'язки з ЛСП іменників, в яких емпіричні частоти вищі за теоретично очікувані величини; для ПС та НС такий показник складає 17 із 18. Розглянемо ці ЛСГ прийменників та їх зв'язки детальніше.

Найбільші значення критерію Х2 та коефіцієнта К у всіх трьох стилях зафіксовані для зв'язку темпораль-них прийменників із ЛСП іменників на позначення часу, напр.: Meine Phantasie hat seit jener Zeit einen reichen Nahrboden [2, c. 34]; Ab 1996 Kinokarriere mit "Nach funf im Urwald" [5, c. 87]; Die Industrieproduktion war erstmals seit langerer Zeit wieder aufwarts gerichtet [8, с. 425]. Темпоральні прийменники служать у таких сполученнях для конкретизації часових відрізків, а саме визначення тривалості чи почерговості дій, передування однієї дії іншій, а також вказують на темпоральний проміжок, частково заповнений реалією, про яку йде мова, періодичність змін тощо.

Найбільшу кількість стандартних зв'язків виявлено у ХС та ПС у просторо-вих прийменників (у ХС - 13 із 30 можливих, у ПС - 12), а в НС - у копулятивних прийменників (9 із 30). До сильних зв'язків ЛСГ просторових прийменників у ХС належать їх сполучення з ЛСП іменників на позначення будівель, до зв'язків середнього сту­пеня інтенсивності - з ЛСП іменників на позначення просторових об'єктів, дороги, форми, власних назв країн, природи, матерії та простору, штучних речей. До слабких зв'язків відносяться сполучення ЛСГ просторових прийменників із ЛСП іменників, що позначають природні речі, мову, державу, флору, фауну (детальніше див. додаток Ф, пункт Ф.1). У ПС до сильних зв'язків ЛСГ просторових прийменників відносяться їх сполучення з ЛСП іменників на позначення власних назв країн і місцевостей, будівель, мови. До зв'язків середнього ступеня інтенсивності належать сполучення ЛСГ просторових прийменників із ЛСП іменників на позначення держави та символів. До слабких зв'язків відносяться сполучення ЛСГ просторових прийменників із ЛСП іменників, що позначають форму, просторові об'єкти, дії, дорогу, матерію та простір, терміни, механізми. З іншими ЛСП імен­ників просторові прийменники або взагалі не сполучаються, або не виявляють статистично значущих зв'язків. Вибірка показує, що набір ЛСП іменників, з якими сполучаються ЛСГ прийменників у ПС, дещо відрізняється від відповідного набору в ХС, що пояснюється денотативною активністю іменників певних ЛСП.

Як і у двох інших стилях, у науковому зафіксовано зв'язки різного ступеня інтенсивності з шістьма ЛСП імен­ників на позначення будівель, просторових об'єктів, держави, власних назв країн та місцевостей, матерії та про­стору, форми і мови. Найбільшу кількість стандартних зв'язків у НС - 9 з 30 - виявлено у копулятивних приймен­ників, причому це зв'язки середнього (з іменниками на позначення дороги) чи слабкого ступеня інтенсивності (ЛСП іменників "соціальний статус людини", "природні речі", "держава", "штучні речі", "природа", "атрибути людини", "міра" і "механізми"). Ці прийменники вживаються для поєднання в наукових текстах різних предме­тів, явищ, подій, показу їх взаємозв'язок або взаємодію: Reparatur inklusive aller Unkosten, Europa einschlieftUch England тощо.

На відміну від НС, стандартні зв'язки копулятивних прийменників у художній прозі зафіксовано лише з дво­ма ЛСП іменників - на позначення людей та соціального статусу людини, оскільки в текстах ХС автора й читача цікавлять перш за все стосунки між діючими особами. У ПС для копулятивних прийменників зафіксовано три зв'язки середньої інтенсивності: з іменниками-атрибутами людини, позначеннями людей і штучних речей, меха­нізмів, психіки, дороги, міри. Як ми бачимо, склад ЛСП іменників, з якими сполучаються копулятивні приймен­ники, дещо відрізняється від двох інших стилів, що зумовлено потребами публіцистики.

Наступна група прийменників, яка виявила стандартні зв'язки з ЛСП іменників у всіх трьох стилях, - це при­йменники способу дії. У ХС вони володіють сильними статистично значущими зв'язками з підкласом іменників, що позначають атрибути людини; середньої сили - з іменниками на позначення механізмів та штучних речей. Слабкі стандартні зв'язки зафіксовано з іменниками, що позначають природні речі та стан живих чи неживих об'єктів. У ПС зафіксовано середню та слабку кореляцію з іменниками на позначення мови та процесів, приро­ди, механізмів, штучних речей, дії. НС вирізняється стандартно значущими зв'язками цієї ЛСГ прийменників з іменниками на позначення природних речей, штучних речей, механізмів, будівель, термінів, дій, процесів і міри.

Велику кількість стандартних зв'язків виявлено у всіх трьох функціональних стилях для модальних приймен­ників. У ХС спостерігаються сильні зв'язки між модальними прийменниками та іменниками на позначення аб­стракцій, характеристик живих і неживих об'єктів. Середню та слабку інтенсивність сполучуваності показуютьзв'язки модальних прийменників з іменниками, що позначають дії, процеси, стан живих і неживих об'єктів, пси­хіку, харчі й напої, атрибути людини, міру. У ПС виявлено вісім стандартних зв'язків, а саме: сильні зв'язки між модальними прийменниками та іменниками на позначення абстракцій і характеристик живих і неживих об'єктів; середні - з іменниками, що позначають стан живих і неживих об'єктів, міру, модальність і процеси; слабкі - з іменниками на позначення атрибутів людини і природних речей. У НС зафіксовано п'ять значущих зв'язків з іменниками на позначення форми, характеристики живих і неживих об'єктів, стану живих і неживих об'єктів, модальності та атрибутів людини.

Фінальні прийменники мають у ХС 5 стандартних зв'язків середнього та низького ступеня інтенсивності з п'ятьма ЛСП іменників: на позначення людей, держави, процесів, дії, просторових об'єктів. У ПС ці приймен­ники мають 6 стандартних зв'язків середньої та малої інтенсивності з ЛСП іменників на позначення процесів, атрибутів людини, мистецтва, абстракцій, людей, живих і неживих об'єктів. У НС виявлено 4 стандартні зв'язки між фінальними прийменниками та ЛСП іменників на позначення термінів, дій, процесів і характеристик живих і неживих об'єктів. Як бачимо, фінальні прийменники, які визначаючи мету дії, процесу чи стану, мають у всіх трьох стилях зв'язки різного ступеня інтенсивності лише з ЛСП іменників на позначення процесів. У ХС та ПС спільними є зв'язки з іменниками на позначення людей, у ХС та НС - з ЛСП іменників "дії", у публіцистичному та науковому - з ЛСП "характеристики живих і неживих об'єктів".

Каузальні прийменники виявили зв'язки різного ступеня інтенсивності з сімома різними ЛСП іменників: на позначення психіки, характеристик живих та неживих об'єктів, процесів, модальності, дії, стану живих і неживих об'єктів, абстракції. У ПС виявлено стандартні зв'язки цих прийменників із шістьма ЛСП іменників (психіка, дія, характеристики живих та неживих об'єктів, процеси, матерія та простір, модальність). У НС відмічено зв'язки різного ступеня інтенсивності з сімома різними ЛСП іменників: середньої сили - з іменниками на позначення процесів, психіки та модальності; слабкі зв'язки - з іменниками ЛСП "абстракції", "дії", "міра", "матерія та про­стір". Спільними для всіх трьох стилів є зв'язки каузальних прийменників з іменниками на позначення психіки, процесів, модальності, дій для встановлення ланцюжка: породжуюча подія - породжена подія, попередня подія

-   наступна подія, реальна подія - наслідок.

Кондиціональні прийменники мають у художній прозі один зв'язок середньої інтенсивності та два слабких зв'язки з іменниками на позначення психіки, стану живих і неживих об'єктів і природи. У ПС виявлено чотири зв'язки середньої та слабкої інтенсивності з іменниками на позначення держави, матерії та простору, стану жи­вих і неживих об'єктів, психіки. Для НС встановлено середній стандартний зв'язок з іменниками-термінами і чотири слабких зв'язки з іменниками на позначення стану живих і неживих об'єктів, держави, процесів і матерії та простору. Спільними для трьох стилів є зв'язки кондиціональних прийменників з іменниками на позначення стану живих і неживих об'єктів, які передають стан, в якому певні процеси або явища виникають, існують і роз­виваються.

Консекутивні прийменники, які встановлюють наслідок певної дії, процесу, стану внаслідок змін у матеріаль­ному світі або у свідомості носіїв мови, мають у всіх трьох стилях стандартні зв'язки з іменниками на позначення міри і характеристик живих і неживих об'єктів. У публіцистиці встановлено додатково зв'язки консекутивних прийменників із ЛСП "терміни" і "процеси".

Для концесивних прийменників, які зосереджують нашу увагу на обставині, незважаючи на яку або всупереч якій відбувається дія чи процес, зафіксовано стандартні зв'язки з ЛСП іменників лише в ХС та НС. Спільним є сполучення концесивних прийменників з іменниками на позначення природи. Крім цього, у ХС виявлено статис­тично значущий зв'язок з іменниками на позначення абстракцій, а в науковому - з іменниками-термінами.

Для адверзативних прийменників, які слугують виокремленню однієї якоїсь ознаки з низки інших предметів чи явищ, у трьох досліджуваних стилях зафіксовано зв'язки різного ступеня інтенсивності з іменниками на позна­чення соціального статусу людини. У ХС виявлено також стандартні зв'язки з іменниками на позначення людей, у публіцистиці - держави, а в НС - мови.

Статистично значущі зв'язки дистрибутивних прийменників зафіксовано лише в ПС та НС. Спільним для обох стилів є зв'язок з іменниками на позначення держави. У публіцистиці виявлено також два слабкі зв'язки з іменниками на позначення людей і соціального статусу людей, а в науковому - міри.

Субститутивні прийменники мають стандартні зв'язки лише в публіцистичних текстах. У сполученні з імен­никами на позначення держави, людей та мови субститутивні прийменники вказують на можливе заміщення одного предмета (явища, процеса, дії) іншим.

Спільними для всіх трьох функціональних стилів є зв'язки приймеників ЛСГ агенса з іменниками на позна­чення соціального статусу людини. Партитивні прийменники, які вказують на відношення "частина - ціле", ма­ють у художній прозі два слабких зв'язки з іменниками на позначення людей та атрибутів людини, у публіцистиці -зв'язок середньої інтенсивності з іменниками ЛСГ "просторові об'єкти" і три слабких зв'язки з іменниками на позначення людей, соціального статусу людини, атрибутів людини.

Для прийменників відповідності в ХС зафіксовано зв'язок середнього ступеня інтенсивності з іменниками на позначення людей і слабкий зв'язок з іменниками ЛСП "мова". У публіцистиці виявлено зв'язки середнього сту­пеня інтенсивності з іменниками на позначення соціального статусу людей та людей і два слабких зв'язки з імен­никами ЛСП "держава" і "стан живих і неживих об'єктів". Найбільшу кількість статистично значущих зв'язків

-   сім - відмічено в НС з іменниками ЛСП "власні назви країн та місцевостей", "люди", "механізми", "символи", "держава", "стан живих і неживих об'єктів" і "матерія та простір".

Для рестриктивних прийменників, які уточнюють або обмежують певну ознаку предмета, процеса, дії, вста­новлено у трьох стилях статистично значущий зв'язок з іменниками на позначення людини. У ПС та НС виявлено додатково слабкі зв'язки з іменниками ЛСГ "держава". Прийменники реципієнта мають у трьох функціональнихстилях стан-дартні зв'язки різного ступеня інтенсивності з іменниками на позначення людей та соціального ста­тусу людини, які виконують роль адресата дії. У НС додатково зафісовано зв'язок з іменниками на позначення фауни, які в певних умовах (наприклад у лабораторних експериментах) теж можуть бути адресатом дії.

Як показує аналіз статистичних підрахунків сполучуваності, особливість зафіксованих стандартних зв'язків прийменників з іменниками в ХС, ПС та НС полягає в тому, що вони вказують на однорідні структурні елементи мови, які своєю взаємодією забезпечують її функціонування для потреб певного стилю або (ширше) комуніка­тивної ситуації. Сполучення слів на рівні великих семантичних підкласів складає каркас мовного оформлення тексту в певному функціональному стилі. Вирахувані відхилення емпіричних частот сполучень від теоретично очікуваних величин свідчать про те, що встановлені зв'язки не є випадковими. Семантичні зв'язки з високою інтенсивністю становлять ознаковий набір характеристик кожного функціонального стилю. Ними виявилися для ХС сполучення ЛСГ прийменників і ЛСП іменників за наступними ознаками: 1) "темпоральні" + "часу", 2) "про­сторові" + "будівлі", 3) "способу дії" + "атрибути людини", 4) "модальні" + "абстракції", "характеристики живих та неживих об'єктів", 5) "каузальні" + "психіка", 6) "консекутивні" + "міра", 7) "копулятивні" + "люди", "соціаль­ний статус людини", 8) "агенса" + "люди", 9) "реципієнта" + "люди".

Для ПС ознаковий набір складатиметься зі сполу-чення ЛСГ прийменників та ЛСП іменників з такими зна­ченнями: 1) "темпоральні" + "часу",2) "просторові" + "власні назв країн і місцевостей", "будівлі", мова", 3) "модальні"+"абстракції", "характеристики живих і неживих об'єктів", 4) "каузальні"+"психіка", 5) "агенса" + "люди", "соціальний статус людини", 6) "реципієнта" + "люди".

Ознаковим набором НС будуть сполучення ЛСГ прийменників і ЛСП імен-ників за такими ознаками: 1) "тем­поральні" + "часу", 2) "модальні" + "форма", "характеристики живих і неживих об'єктів", 3) "агенса" + "соціаль­ний статус людини", 4) "відповідності" + "власні назви країн та місцевостей", 5) "реципієнта" + "соціальний статус людини", "фауна".

Отож, вказані комбінації ознак визначають на семантичному рівні варіанти сполучень мовних елементів як складові та змінні частини системного зв'язку в мові.

Література:

1.Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови. / Вихованець І. Р. - К. : Наукова думка, 1980. - 286 с.

2.Кудрявцева О. Д. Принципи таксономізації прийменників (на матеріалі сучасної німецької мови) / Кудрявцева О. Д. // Наукові записки. Серія "Філологічна". - Вип. 9. - Острог : 2008. - С. 216-224.

3.Левицкий В. В. Семасиология. / Левицкий В. В. - Винница : Нова книга, 2006. - 512 с.

4.    Duden. Deutsches Universalworterbuch. - 3. Aufl. - Mannheim : Dudenverlag, 1996. - 1816 S.
Першоджерела:

1.Bruckner Ch. Framing in Tessin. - Frankfurt am Main/Berlin/Wien : Verlag Uhlstein, 1983. - 160 S.

2.Handler E.-W. Kongrefl. - Munchen : DTV, 1998. - 346 S.

3.Seidel G. Die Aubergers. - Reinbeck bei Hamburg : Rowohlt Taschenbuch Verlag, 1997. - 207 S.

4.Der Spiegel. - № 46, 11 листопада 2011 р. - 244 с.

5.Die Zeit. Wochenzeitung fur Politik, Wirtschaft, Wissen und Kultur. - № 50. - 5 грудня 2011 р. - 88 с.

6.Larbolette O. / Laufen T. Peptid- und Proteinchips in Forschung und Entwicklung. // BlOforum. Forschung und Entwicklung. - № 9, September 2011. - S. 562-563.

7.Massinger J. Anforderugen an die ordnungsgemafle Mangelruge. // LAW. Die Zeitschrift fur Jurisprudenz. - 2010. -№ 3. - S. 148-159.

8.Abeck D., Strom K., Schnopp Ch. Pyodermien. Ein interdisziplinares Problem. // Deutsches Arzteblatt. - Nov. 2011. - Heft 45. - S. 2338-2344.

9. Glaab M. Bruchige Fundamente. Eine Zwischenbilanz rot-gruber Auflenpolitik. // Internationale Politik. -
Sept. 2010. - Heft 2/11, Jg. 58. - S. 11-22.

10.  Hillmert S., Jacob M. Bildungsprozesse zwischen Diskontinuitat und Karriere: das Phanomen der
Mehrfachausbildungen.
// Zeitschrift fur Soziologie. - August 2010. - Heft 4, Jg. 32. - S. 54-62.

11.       Schimtke J. Tendenzen der Wirtschaftsentwicklung 2010/2011. // DIW Zeitschrift fur Wirtschaft. - Juli 2011. -
№ 27-28. -
S. 421-427.УДК 811.161.2'276

Купрікова Г. В.,

Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія"

АКТУАЛІЗОВАНІ НОМЕНИ ОДЯГУ І ВЗУТТЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

У статті на матеріалі назв одягу і взуття розглянуто явище лексичної актуалізації в сучасній українській мові. Аналізований матеріал дозволив нам виділити в складі актуалізованої лексики дві групи: 1) слова, у яких під час актуалізації денотативний компонент значення не зазнав істотних змін; 2) лексеми, у яких у процесі актуа­лізації відбулися зміни в значенні (субституція (міна) одних компонентів значення на інші). Актуалізація номенів одягу і взуття, з одного боку, пов'язана з посиленою увагою до лексики, яка є засобом національної ідентичності й самобутності, з другого боку, із тенденцію до економії мовних зусиль.

Ключові слова: актуалізація, лексема, метафора, номен, семантика, субституція.

В статье на материале названий одежды и обуви рассматривается явление лексической актуализации в сов­ременном украинском языке. Анализированный материал позволил нам выделить в составе актуализированной лексики две группы: 1) слова, укоторый во время актуализации денотативный компонент существенно не изме­нился; 2) лексемы, у которых в процессе актуализации произошли изменения в значении (субституция (замена) одних компонентов на другие). Актуализация номенов одежды и обуви, с одной стороны, связана с усиленным вниманием к лексике, которая является способом национальной идентичности и неповторности, с другой сторо­ны, с тенденцией к экономии языковых усилий.

Ключевые слова: актуализация, лексема, метафора, номен, семантика, субституция.

The phenomenon of lexical actualization in modern Ukrainian language on the clothes and shoes names materials is examined in this article. The analyzed material allowed us to distinguish two groups in actualized vocabulary: 1) words which denotative component did not change significantly during actualization; 2) lexemes which had changes in the value (substitution (replacement) of one component to another) in the actualization process. The clothes and shoes nomenov actualization on the one hand is related to the increased attention to vocabulary which is a method of national identity and originality on the other hand - a tendency to language efforts economy.

Key words: actualization, lexeme, metaphor, nomen, semantics, substitution.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови