О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

14.Смит Л. П. Фразеология английского языка / Л. П. Смит. - М. : Учпедгиз, 1959. - 207 с.

15.Солодуб Ю. П. Национальная специфика и универсальные свойства фразеологии как объект лингвистичес­кого исследования / Ю. П. Солодуб // ФН нДвШ. - 1990. - № 6. - 157 с.

16.Удовиченко Г. М. Прогресивна і регресивна деривація в системі фразеологізмів / Г. М. Удовиченко // Мовоз­навство. - 1984. - № 2. - С. 18-24.

Федуленкова Т. Н. Английская фразеология / Т. Н. Федуленкова. - Архангельск, 2000. - 132 с.УДК 001.4:796.5

Литвин А. А.,

Львівський державний університет фізичної культури ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК КОНЦЕПТУ "ТУРИЗМ" В АНГЛІЙСЬКІЙ КОНЦЕПТОСФЕРІ

У статті вивчається формування та розвиток концепту "туризм" в англійській концептосфері. Аналізуєть­ся природа концепту методами історичного та етимологічного аналізу.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концепт "туризм", концептосфера, історичний та етимологічний аналіз.

Статья посвящена изучению концепта "туризм" в английской концептосфере. Рассмотрены основные тен­денции формирования и развития концепта "туризм" сквозь призму исторического и этимологического анализа.

Ключевые слова: когнитивная лингвистика, концепт "туризм", концептосфера, исторический и этимологи­ческий анализ.

The article covers the consideration of the concept "tourism" in the conceptual sphere. The constructs, context, etymo­logical and historical roots of the concept are analysed.

Key words: cognitive linguistics, concept "tourism", conceptual sphere, etymological and historical analysis.

Основним поняттям когнітивної лінгвістики є концепт, який вважається втіленням культурного уявлення про світ. У сучасній когнітивній лінгвістиці концепт трактується як мислиннєве відображення навколишнього світу, яке структуризує знання людей про світ. Концепт - це одиниця мислення. Людина мислить концептами, поєднує їх, та утворює нові концепти у процесі мисленнєвої діяльності. Завдяки концепту зникають розбіжності у розу­мінні значення слова, що полегшує спілкування між людьми [4, с. 152].

Концепт - це одиниця концептосфери. Термін "концептосфера" введений у науку академіком Д.С. Лихачовим. За визначенням академіка концептосфера це сукупність концептів нації. Чим багатша культура нації, її література, фольклор, наука, історичний досвід, релігія, тим багатша концептосфера народу [4, с. 153].

Метою статті є визначення процесу формування та розвитку концепту "туризм" в англійській концептосфері. Існує декілька методів до аналізу та опису концептів: вибір ключового слова та його вивчення, аналіз синонімів ключового слова, асоціативний експеримент тощо. У нащому дослідженні ми використовуємо такі методи до­слідження: метод історичного аналізу та метод етимологічного аналізу концепту.

У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архі­тектурою, медициною, культурою, спортом, лінгвістикою та іншими науками. Однак жодна з цих наук не може повністю і вичерпно схарактеризувати його як об'єкт власних досліджень.

Відомий експерт Всесвітньої туристичної організації Джафар Джафарі у своїй праці "Феноменологія туриз­му" зазначає, що люди подорожували завжди [1]. Свідченням цього є записи стародавніх народів, які населяли Середній, Далекий Схід та Середземномор'я. Ці історичні нариси показують, що з розширенням торговельної діяльності та воєнних дій у Греції, Римі та Китаї представники знаті все частіше відправлялися у поїздки з метою розважитися, пізнати світ, провести торги чи переговори. Сучесне розуміння концепту "туризм" було сформоване англійцем Томасом Куком у 1841 р.

Еквівалентом концепту "туризм" в англійській мові є лексема "tourism". Корінь англійської лексеми "tourism" походить від давньоанглійської лексеми "torn", що означає "відправлятися кудись з метою повернення" . Лексема фіксується у ХІІ столітті та вживається на позначення поїздки з метою відпочинку. Словниковий склад давньоан-глійської мови поповнювався новими лексемами, які утворювалися за допомогою домінуючого суфікса -єг. Так, людину, яка здійснювала таку поїздку називали "torn-er". У середні цього століття стрімко розвивалася торгівля, що спричинило обмін різноманітними ідеями між торговцями. Окрім торгівлі, метою подорожей стає пропаганда нових ідей, релігійних та інтелектуальних поглядів. Як наслідок, у Х\ТТІ ст. англійський словник фіксує лексичну одиницю (ЛО) "turn", яка асимілюється від лексеми "torn", і означає "туристичні поїздки з освітньою та куль­турною метою".

Багато подорожей того періоду були пов'язані з поїздками королівських родин у далекі країни для влашту­вання подружніх шлюбів та для збереження контролю над віддаленими володіннями. Цьому сприяло поширення аристократичного туризму, основним споживачем якого було дворянство. Молоді дворяни найчастіше вирушали на своєрідний гран-тур ("Grand Tour") країнами Європи. Активні подорожі Англією, Францією, Італією, Швей­царією, Німеччиною та Нідерландами сприяли запозиченню туристичної лексики з різних мов, зокрема з фран­цузької.

Запозичення у мові є одним із найважливіших чинників її розвитку. Процес запозичення лежить у процесах мовної діяльності. Цей процес відображає факти етнічних контактів, соціальні, економічні та культурні зв'язки між мовними колективами [2, с. 97]. Запозичення - це процес у результаті якого в мові з'являється і закріплюється деякий іншомовний елемент (перш за все слово або повнозначна морфема). Закономірності засвоєння запозиче­них слів, їх залучення у систему мови, підпорядковування нормам мови, та їх перетворення відносяться до дії внутрішніх законів мови [2, с. 118]. Виходячи з того, що запозичені слова перетворюються по внутрішнім законам мови, у своїй граматичній структурі, звуковій зовнішності і смисловому світі, мовознавство встановлює три види асиміляції: морфологічну, фонетичну та лексичну.

Активне проникнення французької мови у концептосферу "туризму" сприяло появі в англійському лексиконі ЛО "tour" - "оберт", "повернення". Замінений давньоанглійський суфікс -er на латинський -iste та грецький -isme сприяв утворенню ЛО "tour-ist", "tour-ism" [6, с. 103].

© Литвин А. А., 2012Однак, не усі дослідники погоджується із вищеописаним способом формування ЛО "туризм" у англійській концептосфері. Артур Хоулот (1961), представник семітської мовної школи стверджує, що етимологічне коріння лексеми "tourism" варто шукати у давньоарамійській мові. Давньоарамійська ЛО "tur" означала поїздку, відкрит­тя нових місць та пересування людей по певній місцевості [6, с. 103]. Уперше це слово було вжите у період коли Мойсей проводив Єгипетський народ до Ханаану.

Представники ономастичної школи, вважають, що концет "туризм" виник не завдяки мовним перетворенням, а назві французького міста Тур. Місто розташоване на річці Лаура і є адміністративним центром департаменту Ендр і Луара. У час існування Римської імперії Тур було головним містом кельтського племені туронів. Завдяки вигідному торговому розташуванню, Тур приваблював торговців із різних країн, що дозволило йому невдовзі стати одним із найрозвинутіших міст імперії. Назва міста дала найменування ЛО "тур" (англ. "tour" ).

Процес породження нової лексичної одиниці - важлива складова мовленнєвої діяльності людини. Одним із засобів творення цього процесу є топоніміка. Топоніміка - це наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, сучасний стан, а також природні та соціальні умови минулого, за яких дані назви виникли. Топоніміка є інтегральною науковою дисципліною, яка знаходиться на стику трьох областей знань: географії, історії та лінгвістики. Базовим поняттям топоніміки виступає топонімія - сукупність назв (топонімів) на певній території. Топоніми часто зберігають пам'ять про мови народів, що з тих чи тих причин зійшли з істо­ричної арени. Тому правильно пояснити ту чи іншу назву, розкрити її смислове значення і походження - означає отримати важливу інформацію про минуле свого краю: його природні умови, економіку, етнічний склад населен­ня, історичні події тощо.

Таким чином, топонім - це соціальне явище, яке не просто відображає властивості об'єкта, а подає їх крізь призму людського уявлення про даний об'єкт, розкриваючи реалії колишньої матеріальної і духовної культури населення. Топонімія являє собою систему понять, які формувалися протягом певного історичного часу. Тому звертаючись до топоніміки, нам вдалося розкрити походження концепту "туризм" з погляду ономастики.

Розглядаючи концепт "туризм" у концептосфері англійської мови варто проаналізувати етимологічну та іс­торичну основу дієслова "travel" - "подорожувати". З історії слова можна прослідкувати взаємодію запозичень і словникового складу мови, яка їх запозичила. Середньоанглійське дієслово "travaillen" - "важко трудитися" походить від давньофранцузького "travatiller" , лат. "trepaliare" - "мучити" . Дієслово "travailler" не витримало конкуренції з синонімічним дієсловом "werken" (" працювати" ) і тому відбулися значні зміни в структурі його змісту. З XVI століття його основним значенням стає "подорожувати" (в сучасній англійській мові "travel"). У цьому значенні воно витісняє одвічне дієслово "lithen" - "подорожувати" , яке до появи дієслова "travailler" уже було маловживаним [5].

У нашому дослідженні ми вивчаємо концепт "туризм" через призму англійських ЛО "journey", "trip" та "voy­age". Уперше ЛО "journey" (подорож протягом тривалого проміжку часу) появилася у словнику англійської мови у 1175. ЛО походить від латинського "diurnata"- "деннаробота". Згодом лексема закріпилася у давньофранцузькій мові, і у формі "journee" була запозичена у середньоанглійську мову як "одноденнаробота, подорож" [5].

ЛО "trip" походить від давньоанглійського "treppan", що означає "крокувати" [5].

ЛО "voyage" походить від латинського "viaticum" - "провізія для подорожі" . У 1297 давньоавньофранцузька ЛО "veiage" фіксується у словнику англійської мови як "voyage" [5].

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що процес формування та розвитку концепту "туризм" можна простежити методами історичного та етимологічного аналізу. Доведено, що витоки формування концепту "туризм" сягають часів існування Римської імперії. Розвиток концепту "туризм" продов­жувався завдяки активній туристичній діяльності дюдей та впровадженню нових ЛО, які збагачують англійську концептосферу.

Література:

1. Джафар Джафари. Феноменология туризма / Джафар Джафари // Туристика. - М., 2001 - 216 с.

2. Костомаров В. Г. Мова й переклад. - М. : Міжнародні відносини, 1989. - 123 с.

3. Кубрякова Є. С. Язык и знание. На пути получения знаний о языке : Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в понимании мира / Є. С. Кубрякова // Рос. Академія наук. Ин-т языкознания. - М. : Языки славянской культуры, 2004. - 560 с. - (Язык. Семиотика. Культура).

4. Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка / Д. С. Лихачев // Известия Академии наук СССР. Серия литературы и языка. - М. : Наука, 1993. - Т. 52. - № 1. - 318 с.

5. English Etymological Dictionary : [Електронний ресурс]: етимологічний словник англійської мови. - Режим доступу : http://www.etymonline.com/

Korstanje Maximiliano. The Origin and the meaning of Tourism: Etymological Study / Maximiliano Korstanje // e-Review of Tourism research (eRTR). - Argentina, 2007. - Vol. 5. - № 5.УДК 81'42.133.1

Логвиненко М. І.,

Київський національний лінгвістичний університет

КОНЦЕПТ-СЦЕНАРІЙ, КОНЦЕПТ-СКРИПТ, ТЕКСТОВИЙ КОНЦЕПТ-СЦЕНАРІЙ:

ПРОБЛЕМАТИКА ТЛУМАЧЕННЯ

Статтю присвячено вивченню проблематики тлумаченнякатегорій когнітивної лінгвістики та лінгвопоети-ки, зокрема концепту-сценарію, концепту-скрипту та текстового концепту-сценарію, а також виокремленню основних особливостей розгортання текстового концепту-сценарію в художньому тексті.

Ключові слова: концепт-сценарій, концепт-скрипт, текстовий концепт-сценарій, фрейм.

Статья посвящена изучению проблематики категорий когнитивной лингвистики и лингвопоэтики, в частно­сти концепта-сценария, концепта-скрипта и текстового концепта-сценария, а также определению основных особенностей разворачивания текстового концепта-сценария в художественном тексте.

Ключевые слова: концепт-сценарий, концепт-скрипт, текстовый концепт-сценарий, фрейм.

The article investigates the problem of cognitive linguistics' and poetry's categories such as concept-scenario, con­cept-script and textual concept-scenario. It also focuses on main particularities of textual concept-scenario unrolling. Key words: concept-scenario, concept-script, textual concept-scenario, frame.

Сучасні лінгвістичні дослідження скеровані на детальний розбір та аналіз мовних конструкцій, що, в свою чергу, дають нові можливості в осягненні людської свідомості [12, c. 24]. Останнім часом наукові розвідки з лінгвістики та лінгвопоетики вивчають мовні явища через призму концепту - необмеженого за значенням та багатокомплек-сністю поняття [1, c. 7]. Відтак, проблема цієї статті полягає у визначенні таких складних різновидів концепту, як концепт-сценарій (КС), концепт-скрипт (КСт) та текстовий концепт-сценарій (ТКС), що залишаються на сьогодні невизначеними питаннями когнітивної лінгвістики й лінгвопоетики, лінгвокультурології й загального мовознав­ства. Метою роботи є встановлення характерних розмежувальних ознак зазначених типів концептів. Реалізація по­ставленої мети відбувається через розв'язання таких завдань: окреслити головні риси КС, КСт та ТКС як втілених у мові / тексті ментальних утворень, виокремити основні напрямки розгортання ТКС в художньому тексті.

Запропонована стаття виконана відповідно до планукомплексної наукової теми "Дослідження когнітивних та комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови", яка розробляється кафедрою романської філології Київського національного лінгвістичного університету.

Міждисциплінарний підхід до вивчення мовних реалій характеризує загальні тенденції лінгвістики ХХІ сто­річчя [3; 4; 6; 9]. Перехід від системно-структурної наукової парадигми до антропоцентричної породжує нові напрямки лінгвістичних досліджень і наукових розробок, де головний акцент зосереджується на "зв'язку мовних явищ та людини як суб'єкта пізнання і культурної діяльності" [5, c. 14]. Відтак, на перший план виходить людина, що належить до певної культурної традиції, яка впливає на формування людської свідомості. Оминаючи екскурс у формування лінгвокультурології, зазначимо, що в актуальних лінгвістичних дослідженнях концепт здебільшо­го розглядається як лінгвокультурний концепт - "екзистенційний смисл", умовна ментальна одиниця, спрямова­на на комплексне вивчення мови, свідомості та культури, "культурний концепт" тощо [14, c. 111].

Вивчення концепту як одиниці лінгвокультурології сприяло виокремленню окремих концептів, які все частіше привертають увагу вітчизняних учених. Так, концепт-сценарій й концепт-скрипт нерідко вводять в оману дослідни­ків, що займаються дослідженням цих динамічних моделей. Засновник американської школи когнітивної лінгвісти­ки Дж. Лакофф визначає сценарій як динамічну структуру, що складається з упорядкованих елементів: початкова стадія, послідовність дій та кінцева стадія [8]. Натомість, О.О. Селіванова визначає сценарій як різновид фрейму, "когнітивну структуру відображення неавтоматичної життєвої ситуації у дискурсі" (виділено нами. - М. Л.) [13, c. 77]. Пізнання світу відбувається за рахунок участі в сценаріях або їхнього переосмислення з чужого досвіду: книжок, розповідей, кіно тощо. Відсутність повторюваності слотів, ролей, одиниць тексту відрізняє сценарій від скрипту [7, c. 172], що формується через повторення, контраст, доповнення сцен у межах тексту. С.А. Жаботин-ська, посилаючись на праці Дж. Лакоффа та Дж. Тейлора, наголошує на подібності сценарію й фрейму, а також на асоціативному зв'язку сценарію з часовою послідовністю та причинними наслідками [4, c. 255-256]. М. Мінський вбачає в сценарії не лише сукупність окремих дій, а, скоріше, каузальний ланцюжок дій, і структурує сценарій на рівні фреймів - поверхнево-синтаксичному, поверхнево-семантичному, тематичному та фрейму розповіді [10, c. 7-9]. Таким чином, концептуальний план вираження й змісту тексту складається з синтаксичних конституентів, що позначаються на семантичному рівні, утворюючи водночас загальний тематичний фрейм усього тексту:

СЦЕНАРІЙ t

Загальний текстовий фрейм

t

Тематичний фрейм

Г                  t 1

І    Семантичний рівень I Синтаксичний рівень Г

Фреймова модель сценарної структури тексту (за М. Мінським)

© Логвиненко М. І., 2012Фактично КС наближується до фрейму, але відмінність останнього полягає у цілісності його складників, об'ємності структури, сукупності стереотипних знань про предмет або явище. Наприклад, концепт-фрейм іден­тичність людини, компонентами якого можуть бути ім'я, вік, стать, соціальне походження, трансформується у КС пошук ідентичності, що передбачає динаміку, розвиток, напрямок розгортання дії / процесу в часовому і про­сторовому проміжках.

Спираючись на вищезазначене та аналіз останніх наукових розвідок у галузі лінгвопоетики, ми пропонує­мо термін "текстовий концепт-сценарій", виокремленню якого сприяло дослідження А.П. Бабушкіна "Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка" [2], що відрізняється послідовністю розгортання тек­стових концептів на кшталт окремих епізодів, етапів, елементів і характеризується наявністю загальної ідеї роз­витку, руху, процесу, дії. ТКС, на відміну від вербалізованих текстових концептів, що мають сталі мовні засоби вираження і "реінкарнуються" в процесі мовленнєвої діяльності, не набули чіткої мовної адаптації й об'єктивації, а втілюються через опосередковані індивідуально обрані мовцем мовні засоби. Більш того, сценарій має конвен­ційний характер, тобто, проявляється в результаті інтерпретації тексту, "коли ключові слова і ідеї тексту ство­рюють тематичні (сценарні) структури [...] і функціонують в рамках як серія епізодів, що мають певну динаміку розвитку подій" [11, c. 69].

Беручи до уваги, що сценарій має сюжетно-композиційні ознаки, які передбачають зав'язку, кульмінацію і розв'язку, ТКС являє собою багатоскладове, відносно послідовне розумово-мовленнєве утворення, що розгор­тається за певною сюжетною "програмою". Окрім цього, у художньому тексті ТКС відображає індивідуаль­но-авторське бачення концептуалізованого явища дійсності за допомогою обраних автором лексичних, синтак­сичних і фразеологічних конструкцій, що відрізняють тексти письменника від інших і тим самим допомагають відтворити його сприйняття, розуміння, трактування та текстові стратегії передачі дійсності у тексті.

Висновки: КС і КСт постають концептуальними моделями, де КС - послідовне ментальне утворення, що характеризується якісними змінами у процесі розгортання, тоді коли КСт являє собою ментальне утворення, структура котрого є нашаруванням подібних до первісного концепту елементів. Як наслідок, динамічна природа КС дозволяє виокремити ТКС, що розгортається на рівні одного чи декількох текстів відповідно до певної "сю­жетної програми".

Література:

1.Антология концептов / Под ред. В. И. Карасика и И. А. Стернина. - М. : Изд-во " Парадигма ", 2007. - 356 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови