О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 52

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

19.Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии / Отв. ред. А. В. Суперанская. 2-е изд. М.: Наука, 1988. - 192 с.

20.Серебренников Б. А. О методах изучения топонимических названий / Б. А. Серебренников // Вопросы языкознания. - 1959. - № 6. - С. 36-51.

21.Сизова О. А. Лингвокультурологический анализ урбанонимов (на материале английского, русского и французского языков) : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.20 / Сизова Елена Анатольевна. - Пятигорск, 2004. - 199 с.

22.Суперанская А. В. Общая теория имени собственного. - М. : Наука, 1973. - 366 с.

23.Суперанская А. В. Связь топонимов с называемыми объектами // История топонимики в СССР / Тез. докладов -М. : АН СССР,1967. - С. 74-80.

24.Суперанская А. В. Структура имени собственного. Фонология и морфология. - М. : Наука, 1969. - 206 с.

25.Суперанская, А. В. Теория и методика ономастических исследований / А. В. Суперанская, В. Э. Сталтмане, Н. В. Подольская и др. - М., 2007. - 163 с.

26.Черняховская Е. М. История разработки топонимических классификаций // Развитие методов топонимичес­ких исследований. - М., 1970. - С. 55-65.

28.  Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. - М. : Большая Российская
энциклопедия, 1998. - 685 с.: ил.

29.Cameron K. English place names. - London, 1977. - 258 р.

30.Ekwall E. Concise Oxford Dictionary of English Place-Names / Fourth Edition, Clarendon Press, Oxford, 1960. -522 р.

31.Geeraerts D. & Cuyckens Н. (eds.), The Oxford handbook of Cognitive Linguistics. Oxford : Oxford University Press, 2007. Pp. xxx+1334

32.Hajdu M. "The History of Onomastics" http://mnytud.arts.unideb.hu/nevtan/tagozat/06hajdu.pdf

33.Reaney P. H. The origin of Place-Names. London : Routledge and Kegan Paul, 1960. x, 277 p : ill. ; 23 cm.

Watts V The Cambridge Dictionary of English Place-Names : Cambridge University Press, 2010. - P. 716УДК 81' 373;81367.7

Максимчук О. Л.,

Житомирський державний університет імені Івана Франка

АНГЛОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ У ТЕКСТАХ НІМЕЦЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ

Стаття присвячена дослідженню новітніх запозичень з англійської мови у сучасній німецькій пресі. Запозичен­ня - невід'ємна складова процесу функціонування мови та історичних змін у ній і є важливим джерелом поповнення словникового складу будь-якої культурної мови.

Ключові слова: номінація, запозичення, іншомовні слова, англомовні запозичення, англіцизми, лексичні елемен­ти, лексична система, калькування, пуризм.

Статья посвящена исследованию новейших заимствований с английского языка в современной немецкой пу­блицистике. Заимствование - неотъемлемая составляющая процесса функционирования и исторического измене­ния языка, один из основных источников пополнения словарного запаса любого культурного языка.

Ключевые слова: номинация, заимствования, иноязычные слова, англоязычные заимствования, англицизмы, лексические элементы, лексическая система, калькирование, пуризм.

The article deals with the latest English borrowings in German publicism. Borrowings are viewed both as an integral part of language functioning, its historical changes and one of the main sources of enriching the vocabulary.

Key words: naming, borrowings, foreign words, English borrowings, lexical units, lexical system, constructions after foreign patterns.

Мови людства в процесі історичного розвитку контактували й продовжують контактувати одна з одною. Мовні контакти - це взаємодія двох чи більше мов, що впливають на їх структуру та словник. Поява великої кількості іншомовних слів англійського походження та їх швидка адаптація в іншій мові зумовлені стрімкими змінами в суспільному та науковому житті.

Сьогодні, в час нової інформаційної парадигми, комп'ютеризації спілкування, інтеграції науки та техніки, а та­кож активізації міжкультурних зв'язків зростає потреба в позначенні нових об'єктів (номінацій), які мають влас­ний набір семантичних ознак та конотативних характеристик. Щороку сучасна культурна мова потребує тисячі нових слів. Лексика суспільно-політичного змісту є пластом лексики з досить високим показником запозичених елементів. У німецькомовних газетних текстах частка іншомовної лексики становить 8-9% від загальної кількості слів, а серед неслужбових частин - 16-17 % [7, с. 14].

Сучасні дослідження проблеми запозичень показують, що вона є недостатньо вивченою. Аналіз літератури, присвяченої іншомовній лексиці, свідчить про неузгодженість окремих лінгвістичних понять і термінів. Пробле­ма мовних запозичень в останні два з половиною століття посідає важливе місце в лінгвістиці, вона розглядається в різних аспектах: у широкому плані - як частина загальної проблеми мовних контактів і взаємодії різних мовних систем, у вужчому аспекті - як особливості розвитку окремих мов та різних її рівнів.

Актуальність цієї розвідки пов'язана з інтенсивним проникненням англіцизмів у німецьку мову, що при­звело до загострення мовної ситуації, а також до полеміки серед лінгвістів. Сьогодні висловлюються серйозні занепокоєння щодо великого напливу запозичень, які можуть призвести до знецінення німецького слова. Проте мова - це механізм, який саморозвивається, який уміє "самоочищатись", позбавлятись зайвого, непотрібного, що й відбувається з іншомовними словами.

Метою статті є виявлення англомовних запозичених слів у сучасній німецькій публіцистиці, їх адаптація і місце у словниковому складі німецької публіцистики

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

-   визначити запозичення як мовне явище;

-   з'ясувати причини запозичених елементів у німецькій публіцистиці;

-   виявити використання іншомовної лексики в текстах преси;

-   підтвердити на конкретних прикладах доцільність уживання запозичень ЗМІ. Об'єктом дослідження є політичні статті відомих німецьких публіцистичних видань.

Предмет дослідження - англомовні запозичення, які функціонують в сучасній німецькій мові та в німецьких ЗМІ.

Матеріалом дослідження слугували політичні статті впливових друкованих ЗМІ Німеччини.

На сьогодні англіцизми складають у німецькій мові основне ядро всієї запозиченої лексики. Вони знаходяться по суті на положенні інтернаціональної лексики, оскільки вживаються в багатьох мовах [3, с. 22].

Німецька мова є досить цікавою в аспекті процесу лексичних запозичень. Вона надає величезний матеріал для дослідження взаємодії одвічної та запозиченої лексики. Проблемі класифікації словникового складу німецької мови з точки зору її походження, як і проблемі класифікації запозичених слів, приділяли увагу багато зарубіж­них дослідників. В германістиці триває дискусія щодо питання іншомовних та запозичених слів, в якій активну участь приймають G. Schank, P. Braun, W. Betz, H. Moser, A. Meillet, K. Lokotsch, E. Haugen, H. Gneuss, H. Fromm, K. Schumann, P.v. Polenz та інші. Хоча виокремлюються критерії розмежування між Fremdwort та Lehnwort, всі лінгвісти сходяться на думці, що різниця між ними не завжди прозора та чітка: Fremdwort (іншомовне слово) -"aus einer anderen Sprache ubernommenes Wort, das nicht den Gesetzen der einheimischen Sprache, sondern denen des eigenen Sprachbaus folgt" (Helmslev L., 1968), "das uber ein oder mehrere fur die Fremdsprache typische Merkmale verfugt" (Muller W., 1979). Lehnwort (запозичене слово) - "aus einer anderen Sprache ubernommenes, eingeburgertes und dem eigenen System angepasstes Wort" (Lewandowski T., 1976), "ein (ehemaliges) Fremdwort, das sich in Lautge-stalt, Betonung und Flexion vollig angepasst hat" (Schmidt W., 1982).

© Максимчук О. Л., 2012Проте таку класифікацію досить часто справедливо критикують, бо вона є досить загальною, немає єдиної основи для розрізнення названих груп слів. При такій класифікації не враховуються деякі важливі функціональні фактори в адаптації запозичень; а саме частотність вживання, узуальність та процеси семантичного освоєння ін­шомовного слова, включення його в лексико-семантичну систему мови, яка його приймає, встановлення міцних системних зв'язків, що є основним та визначальним фактором в існуванні запозичення [3, с. 128].

У німецькій мові велика кількість іншомовних слів зазначені у словниках не як запозичені, а як утворені шляхом деривації та словоскладанням [9, с. 224]. Німецький дослідник А.Kirkness з метою повної класифікації запозиченої лексики за її походженням вводить чотири категорії запозичених слів:

-   Wortentlehnungen;

-   Lehnpragungen, einerseits, die aus zwischensprachlicher Transferenz (von Ausdruck und Inhalt (1) bzw. vom Inhalt allein (2) aus einer Fremdsprache in das Deutsche resultieren;

-   Lehnersatzworter, andererseits, die sich aus einzelsprachlichen Entwicklungen deutschen Lehnguts (vor allem Wor-tentlehnungen) nach der Ubernahme ins Deutsche ergeben [9, с. 299].

-   Lehnwortbildungen;

П. фон Поленц розрізняє Wortentlehnung (слово, запозичене з іншої мови) та Lehnwortbildung (слово, утво­рене в німецькій мові із запозиченого мовного матеріалу та проводить межі між "Gastworter - Fremdworter" -іншомовними лексемами, які в німецькій мові мають характер цитат, та різними категоріями запозичених слів (Lehnworter), а саме - з усіма словами іншомовного походження, які вживаються більш-менш великою групою комунікантів [10, с. 75].

Також виокремлюються неінтегровані та частково або повністю інтегровані запозичення, що поділяються на "Zitatworter", "Fremdworter", "Lehnworter" [11, с. 42].

Класифікацією запозичень у словниковому складі німецької мови займалися свого часу й радянські лінгвісти. Так запозичення класифікуються на:

-   сталі запозичення, які підпорядковуються системі мови та мають нормативну, понятійно-диференційовану функцію;

-   запозичення, підпорядковані системі мови, але ще стилістично обмежені, їх функція коливається між норма­тивною та функцією "ярлика-характеристики";

-   тимчасові запозичення, нетривкі, ще недостатньо асимільовані мовою (вони супроводжуються тлумачен­ням) [1, с. 159].

Розмежовуються два поняття: запозичення - як включення іншомовного матеріалу в мовлення та освоєння - як процес упровадження запозиченого слова в систему мови. Іншомовне слово не запозичується як готова словнико­ва одиниця. Будь-яке слово іншомовного походження запозичується з самого початку в мовлення, а не в мову [4, с. 67]. Таке запозичення вживається, але не фіксується в словниках.

У сучасній теорії запозичення найбільшого значення набуває традиційна класифікація, основана на характері запозиченого матеріалу: пряме запозичення та калькування. Під час прямого запозичення з чужої мови береться матеріальна форма (звукова та графічна) та значення слова-прототипа, а під час калькування - лише значення або ж семантична структура лексичної одиниці.

У німецькій германістиці також приділяється увага вивченню процесу запозичення; розглядаються як поза­мовні (екстралінгвістичні), так і мовні (інтралінгвістичні) причини запозичення іншомовних слів.

Виокремлюються такі позамовні причини:

-   культурний вплив одного народу на інший;

-   наявність усних або писемних контактів країн з різними мовами;

-   збільшення інтересу до вивчення тієї або іншої мови;

-   авторитетність мови-джерела (що призводить до запозичення багатьма мовами та появи інтернаціоналізмів);

-   історично обумовлене захоплення певних соціальних верств культурою чужої мови;

- умови мовної культури соціальних прошарків, що запозичують нове слово [2, с. 98-101]; До мовних причин належать:

-   відсутність у рідній мові еквівалентного слова для позначення нового поняття, явища або предмета;

-   тенденція до економії мовних засобів;

-   прагнення до підвищення та збереження комунікативної чіткості лексичних одиниць задля усунення полісе­мії або ж омонімії в мові-реципієнті;

-   тенденція до експресивності, що зумовлює появу іншомовних стилістичних синонімів;

-   потреба в деталізації відповідного значення, розмежуванні деяких його смислових відтінків шляхом при­єднання їх до різних слів;

-   відсутність у рідній мові можливості утворити похідні, тоді як від запозичених вони можливі.

Особливо активно відбувається процес запозичення в найбільш розвиненій сфері. Сьогодні величезним тем­пом розвитку характеризується сфера нових комунікаційних та інформаційних технологій, що призводить до появи потужного пласту термінологічної лексики, де переважають англоамериканізми. Згідно даних окремих до­слідників, понад 90% нових слів, що з'являються в сучасних лексиконах, складає саме спеціальна лексика [5, с. 49]. Такий великий відсоток термінів в утворенні нових слів пов'язаний з потребами номінації новітніх проце­сів та явищ, викликаних технічним прогресом, інтеграційними процесами в економіці, науці та техніці.

Нове явище, яке впливає на сучасну номінацію, - збільшення ролі запозиченої англомовної термінології. У багатьох лінгвістичних дослідженнях ми спостерігаємо розвиток терміносистем на базі запозиченої лексики. Ха­рактерною особливістю термінології, як відомо, є її інтернаціональний та інтердисциплінарний характер.

Лексична система німецької мови характеризується великою кількістю запозичень, що ввійшли до неї в різ­ні історичні періоди. ХХ ст. характеризується величезним напливом англомовних запозичень у всі мови світу. Аналізуючи англійські запозичення, слід відзначити регіональні варіанти - британський, американський, канад­ський, австралійсько-новозеландський, південноафриканський. Оскільки особливого значення з другої половини ХХ століття набуває американський різновид англійської мови, то в сучасній німецькій мові переважають саме англоамериканізми (англіцизми).

Англійські запозичення в німецькій мові з'явилися ще в ХV столітті. Переважна більшість лінгвістів схиля­ються до думки, що їх появу обумовили саме значні суспільно-політичні події. Інтенсивний приплив англоамери-канізмів спостерігався після Другої світової війни. Цій тенденції сприяв поділ території Німеччини на окупаційні зони, дві з них займали США та Великобританія, а це призвело до тісних політичних, економічних та культурних зв'язків між народами.

Серед нових явищ, які мають вагомий вплив на сучасний процес номінації варто відзначити усну форму за­позичення шляхом міжкультурних зв'язків (економічні контакти), телебачення та інших ЗМІ, що прискорює про­цеси адаптації англоамериканізмів в усному та письмовому мовленні літературної та розмовної німецької мови.

Становлення сучасної цивілізації тісно пов'язане з появою технологічної можливості масового створення пові­домлень (винахід книгодрукування - преси). Наука дала світу переконливий метод створення повідомлень для пре­си. Так виникли засоби масової інформації - з притаманною лише їм мовою, лексичним складом, зі своїм стилем.

Газетно-публіцистичний стиль характеризується тематичним розмаїттям, це визначає незвичайну широту та різноманітність його лексики. З цієї точки зору публіцистика - різновид літератури. Даний стиль виконує функції впливу та повідомлення. Журналіст повідомляє факти та оцінює, як вони впливають на читача. Взаємодія цих двох функцій і визначає використання слова в публіцистиці. У порівнянні з іншими функціональними стилями (звичайно, окрім художнього та розмовно-побутового), частка засобів та способів досягнення експресивності в публіцистичному мовленні в цілому є досить високою. Не випадково характеристику публіцистичного стилю за­звичай обмежують описом специфічно експресивних засобів. Один із таких засобів - використання запозичених англомовних слів.

Сучасні засоби масової інформації відображають також основні соціально-економічні процеси в суспільстві та процеси перетворень в мові. Будь-які явище чи подія в тому чи іншому вигляді знаходить відображення на шпальтах газет та журналів, на екранах телевізорів, в Інтернеті. Не секрет, що вплив ЗМІ на розвиток мови до­сить значний. Ті чи інші словотворення і привнесені в мову засоби масової інформації міцно входять до нашого мовлення, укорінюються в ньому.

У мові преси з'являються запозичення завдяки появі комп'ютерної техніки. Комп'ютерне спілкування дуже розповсюджене. Інтернет, комп'ютерні програми, ігри, технології користуються перш за все засобами англійської мови [8, с. 75]. Як правило, всі слова з цієї сфери можна зустріти в газетних текстах незміненими, тобто вони входять в систему німецької мови зі збереженням графіки, наголосу і семантики, наприклад, Google, Ebay, Yahoo. Дані англоамериканізми вийшли за рамки професійного спілкування, проникли до літературної мови та до по­всякденного спілкування.

Основною причиною появи нових слів є зростаючі потреби суспільства, які виникають з кожною новою епо­хою, з кожною культурно-історичною подією в житті народу.

Цей процес знаходить своє відображення в суспільно-політичній сфері, лексика якої є частиною такого слов­никового складу, що залежить від дії зовнішніх по відношенню до мовної системи чинників. Тому соціальні фак­тори значно впливають на її формування, функціонування та основні характеристики. Лексика суспільно-полі­тичного змісту своєрідна - з одного боку, її тематичний діапазон дуже широкий і межі його дифузні; це терміни з політики, економіки, торгівлі, юриспруденції, військової справи - прямі найменування та перифрази, повні назви та абревіатури, запозичені слова тощо, з іншого боку - за більш чи менш повсякденними найменуваннями , мета­форами та навіть власними назвами може стояти певний комплекс політичних уявлень та понять. Вони складають те додаткове значення, якого слово - іноді лише на деякий час - набуває в політичному контексті [6, с. 99].

Запозичені англомовні одиниці утворюють тематичні групи, пов'язані з різними сферами суспільного життя:

-   Спорт та здоровий спосіб життя: види спорту, спортивне спорядження та одяг (Jit, Fitnessgerdt, Fitnessstudio, joggen, Jogginghose);

-   Мода (Lifestyle, Chef designer, Trenchcoat, Label, Trend, trendy, Stylist, Dressman, Outfit, Casting);

-   Музика та молодіжні рухи (Musik Company, Punk, punking- Rock, Popstar, Rap, Soundsystem, Songzeile, Charts, Musical, Star);

-   Наука, техніка та комп'ютерні технології (Equipment, Know How, Bit, Computer, CD Room, Hacker, Software, Timer, Desktop, digital, Systemtray);

-   Економіка, торгівля та фінанси (Topmanager, managen, Establishment, closed shop);

-   Кіно та телебачення, література та мистецтво (Stand-up Comedy, Story, Soap Opera, Streaming Video, Talk Show, Talkmaster, Love Story);

-   Транспорт (Airline, Airport, Jet, Airbus, Crach, Jeep, Truck);

-   Медицина, косметичні засоби (Facelifting, Piercing, Aids, Make up, relaxen);

-   Продукти харчування та напої (Fast food, Seefood, Brandy, Cola);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови