О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 53

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

-   Екологія (Greenpeace, Smog, Recycling);

-   Політика та право (Checkpoint, Law and order, political correct, political correctness, Bill of Rights);

-   Молодіжний жаргон (okay, sich outen, crazy, cool, Trouble). Таким чином, англомовні лексеми проникли в різні сфери життєдіяльності німецького суспільства.

Досліджуючи запозичення в німецькій публіцистиці, знаходимо, що англоамериканізми мають величезний вплив на молодіжну культуру (Jugendkultur), що знаходить своє відображення в мові молоді (Jugendsprache). На­приклад: "Der Tater trug eine Polizeiform, sagen die uberlebenden Teenager." Такі англоамериканізми дуже поширені в німецькій мові, більшість з них є модними словами: Babysprache, Hype. Clever, cool, Power, Girl, Boy, surfen, Boss.

Багато англоамериканізмів увійшли в німецьку мову через відсутність відповідної номінації в понятійній струк­турі мови-рецептора та при його "програші" в конкуренції з запозиченням: Extremisten, Terrorismus, Terrorzelle.

Одним із інструментів, яким користується журналіст з метою зацікавити читача, надати гостроти певній стат­ті, є уживання експресивно-емоційної лексики, одиниць розмовної мови та англіцизмів: " Denn auch dieser war bemuht, seiner Partei ein modernes Profil zu verleihen: etwa durch neue sozialpolitische Initiativen, durch die Institutio-nalisierung der Umweltpolitik, durch politische Antworten auf die Feminismus - aber auch durch Showgirls auf einem CDU-Parteitag.

In den Kreisen wurde aber betont dass es einen entsprechenden "Deal" mit den Unternehmen nichtgeben werde.На нашу думку, англоамериканізм Deal в даному контексті є одним із мовних маркерів стратегії вираження думки, яка суб'єктивно забарвлена. Вона спрямована на читацьку аудиторію в правильності висловленої думки та віді­грає надзвичайну роль у формуванні суспільної думки та впливу на нього.

Однією з найважливіших соціальних причин, яка впливає на процес запозичення слів, варто назвати збіль­шення кількості людей, що знають та володіють англійською мовою в Німеччині. Часто в мовленнєвій ситуації англійське слово є більш престижним, експресія його новизни приваблює, воно може підкреслювати високий рі­вень інформативності мовця: "SPD-Vizefraktionschef Joachim Pos sagte, Kanzlerin Angela Merkel (CDU) durfte nicht langer "vor der Atomlobby kuschen"".

Численні спостереження лінгвістів підкреслюють той факт, що мовна поведінка та смаки суспільства носіїв сучасної німецької мови знаходяться під сильним впливом суспільного престижу та авторитету деяких сфер соці­ального життя, наприклад, у сфері адміністративного керування, техніки, телебачення та преси [6, с. 24]. Саме ці сфери комунікації складають значну кількість мовних англо-американських запозичень, які виконують дві осно­вні функції: номінативно-дескриптивну та експресивно-емоційну.

На сьогодні вживання іншомовних слів є повсякденним явищем у німецького населення, але не всім це по­добається. Дискусії щодо ролі іншомовної лексики в Німеччині набирають обертів. Сучасні дослідники відзна­чають, що виступи проти "англізації/американізації" мають пуристичний характер. Представники таких течій вважають, що англоамериканізми збіднюють німецьку мову та заважають адекватному розумінню тексту.

Крайній пуризм, тобто боротьба проти будь-якого іншомовного слова лише тому, що воно іноземне, розціню­ється в мовній політиці як реакційна та шкідлива течія. До того ж такий пуризм безперспективний: зрештою, зу­силля крайніх пуристів виявляються даремними. Контакти між народами неминуче призводять до взаємодії між їх мовами, а в наш час ці контакти у всьому світі стають все ширшими та інтенсивнішими. У всіх мовах неухиль­но зростає фонд інтернаціоналізмів, інтернаціональних термінів науки та культури. В цьому інтернаціонально­му фонді відображається єдність людської цивілізації, яка створена працею багатьох народів і яка втілюється в колективний історичний досвід людства. У сучасному світі жодна країна не обходиться без запозиченої лексики.

Отже, сучасне мовознавство є надзвичайним продуктом пізнавальної діяльності, яка здійснювалась зусиллями представників багатьох етнічних культур. У зв'язку з прогресивним розвитком мовознавства як науки в німецькій мові почали функціонувати слова та словосполучення іншомовного, а саме англійського походження. Простим та ефективним засобом комунікації вважається запозичення вже існуючої номінації разом із запозиченим понят­тям і предметом; так як передові технології сконцентровані на Заході, а англійська мова є міжнародною. Однак доречність вкраплення англомовних запозичень в німецькі тексти газетно-публіцистичного стилю повинна бути щоразу ретельно продуманою, адже зловживання іншомовною лексикою призводить до того, що навіть тексти, які розраховані на широке коло читачів чи слухачів, можуть стати частково незрозумілими, отож - не досягнути поставленої мети.

Література:

1.Брагина А. А. Неологизмы в русском языке / А. А. Брагина. - М. : Просвещение, 1973. - 224 с.

2.Гринев С. В. Введение в терминоведение / С. В. Гринев. - М. : Московский лицей, 1993. - 309 с.

3.Крысин Л. П. Иноязычные слова в современном русском языке / Л. П. Крысин. - М. : Наука, 1968. - 208 с.

4.Майоров А. П. Заимствования в лексико-семантической системе немецкого языка (на материале англоамери-канизмов в современном немецком языке в ФРГ и ГДР) : дис. .канд. филол. наук / А. П. Майоров / 1 МГПИИЯ. - М., 1967. - 264 с.

5.Марчук М. В. Развитие и становление значений слов основного терминологического слоя / М. В. Марчук // Термино­ведение 1-3. - М., 1997. - С. 41-51.

6.Розен Е. В. Немецкая леюика: история и современность. - М. : Высшая школа, 1991. - 94 с.

7.Сидоров О. В. Прагматический статус заимствований в современном немецком языке О. В. Сидоров // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов'янських мов. - К. : КДПІІМ, 1991. - С. 10-14.

8.   Трошкина В. И. Новые заимствования в лексике современного немецкого языка / В. И. Трошкина //
Иностранные языки в школе. - 1989. - № 3 -С. 74-75.

9. Kirkness Alan. Die nationalpolitische Bedeutung der Germanistik im 19. Jahrhundert: Ersetzt statt erforscht - Thesen
zu Lehndeutsch, Purismus und Sprachgermanistik II R.Wimmer (Hg.)
: Das 19. Jahrhundert. Sprachgeschichtlichen Wurzeln
des heutigen Deutsch. Jahrbuch
1990 des Instituts fur deutsche Sprache. - Berlin: de Gruyter. - 1991. - S. 294-306.

10. Polenz Peter. Sprachpurismus und Nationalsozialismus, Germanistik - eine deutsche Wissenschaft. - Frankfurt,
1967. - S. 75-151.

11.       Schank Gerd. Vorschlag zur Erarbeitung einer operationalen Fremdwortdefinition II Braun, P., Hrsg. Fremdwort-Diskussion.
- Munchen, 1979. - S. 32-58.УДК [811.111:39]:821.72-1+811.111:1

Маляренко І. О.,

Херсонський державний університет

ЕТНОАРХЕТИП WORLDTREE ЯК АРХЕТИПНИЙ ШАР ЕТНОКОНЦЕПТУ BUSH (на матеріалі австралійських поетичних текстів)

Стаття присвячена особливостям мовної та когнітивної репрезентації етноархетипу WorldTree в австра­лійській поетичній картині світу. Уточнено поняття "етноархетип"; етноархетип WorldTree представлено як архетипний шар етноконцепту BUSH та визначено його роль у формуванні архетипних і нових етнокультурних словесно-поетичних образів; виокремлено ядро етноархетипу; запропоновано низку когнітивних операцій архе-типного аналізу; виділено основні критерії розмежування архетипних словесних образів.

Ключові слова: етноконцепт, етноархетип, етнокультурний словесно-поетичний образ, символ, фітонім, міфологема.

Статья посвящена особенностям языковой и когнитивной репрезентации этноархетипа Мировое Дерево в австралийской поэтичной картине мира. Уточнено понятие "этноархетип"; этноархетип WorldTree пред­ставлено как архетипный шар этноконцепта BUSH и определена его роль в формировании архетипных и новых этнокультурных словесно-поетичных образов; выявлено ядро этноархетипа; предложено несколько когнитивных операций архетипного анализа; выделены основные критерии выявления архетипных словесных образов.

Ключевые слова: этноконцепт, этноархетип, этнокультурный словесно-поэтичный образ, символ, фитоним, мифологема.

The article focuses on the linguistic and cognitive peculiarities of the lexical means used to verbalise the ethnic arche­type World Tree in the Australian poetic texts. The term "ethnic archetype" is specified; the ethnic archetype World Tree is studied as the archetypical component of the ethnic concept structure, the archetypal and new ethnic verbal and poetic images are analyzed; the core of the ethnic archetype is extracted; some cognitive operations for archetypical analysis are given; the main criteria to differentiate the archetypical verbal images are suggested.

Key words: ethnic concept, ethnic archetype, ethnic verbal and poetic image, symbol, phytonym,mythologeme.

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю сучасних етнолінгвістичних студій з те­орії образності на дослідження архетипних образів в поетичних текстах з урахуванням когнітивних механіз­мів, що відбивають особливості етнічної свідомості, риси національного характеру, менталітет народу [2; 4; 5; 11; 12]. Механізми взаємодії психологічних, культурологічних та історичних чинників, які беруть участь у вербалізації поетичних образів, потребують уточнення й більш детального пояснення. Проблема актуалізації етноархетипуWorldTree (Світове Дерево), уособленням якого стає етнокультурний символ "bush", що значно вплинув на формування австралійської ментальності, залишається на сьогодні недостатньо висвітленою у дослі­дженнях лінгвопоетики з урахуванням новітніх досягнень когнітивної науки.

Метою нашої розвідки є виокремлення етнокультурних словесно-поетичних образів, ядром яких є етноархе-тип WorldTree, та його реконструкція. Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань: уточ­нити поняття "етноархетип", окреслити образний простір австралійських поетичних текстів, в якому реалізується етноархетип WorldTree та виокремити його ядро.

Наукова новизна. Уроботі вперше досліджено етноархетип WorldTree як архетипний шар етноконцепту BUSH на матеріалі австралійських поетичних текстах та визначено його роль у формуванні архетипних і нових етнокультурних словесно-поетичних образів.

Об'єктом дослідження є етноархетип WorldTree, що приймає участь у творенні етнокультурних словесно-по­етичних образів як архетипних, так і нових. Предметом дослідження є лінгвокогнітивні механізми актуалізації етнокультурних словесно-поетичних образів, стрижнем яких є етноархетип WorldTree.

Архетипи - основа духовного життя етносу [14, c. 47]. Архетип як такий ще не є образом, це тільки емоціо-генні передзнання, концептуальні імплікації, викликані позасвідомою реакцією первісної людини на таємні сили природи, нездатністю людини пояснити причину свого емоційного стану, зумовленого впливом оточуючого се­редовища. Архетип - підґрунтя образів, та наповнення базових концептів [2, c. 117].

Під етнокультурним архетипом у контексті роботи розуміємо константи національної духовності, що виража­ють та закріплюють основоположні властивості етносу як культурної цілісності. У кожній національній культурі домінують свої етнокультурні архетипи, які суттєво визначають особливості світогляду, характеру художньої творчості та історичної долі народу.

Кожен архетип може представлятися у свідомості в абсолютно різних образах, зокрема, це залежить від куль­тури, до якої належить людина і від її власних уявлень про навколишній світ. Словесними проявами архетипів позасвідомого є міфи, легенди, казки, поезія. Образ - стрижнева домінанта поетичного тексту, конструктивний прийом його організації [2; 6; 8; 9]. У роботі під архетипними етноспецифічними словесно-поетичними образами розуміємо емоційно навантажені передзнання та знання фольклору австралійського етносу, зокрема міфологіч­них та біблійних сюжетів.

Архетипні етнокультурні словесно-поетичні образи, відображаючи явища й події міфопоетичної картини сві­ту, вимагають активізації фонових, культурно-енциклопедичних знань. Низку когнітивних операцій архетип-ного аналізу представляємо таким чином: розпізнання імпліцитного смислу за етнокультурними архетипними символами. Сигналом етнокультурних архетипних імплікацій або концептуальних імплікацій слугує культурно маркована номінативна одиниця; вилучення, визначення арсеналу імплікативних концептуальних ознак етноар-

 

© Маляренко І. О., 2012хетипу шляхом реконструкції архетипної / концептуальної образ-схеми як передконцептуальної іпостасі образу. Розпізнання, активацію етноспецифічного архетипного значення забезпечують культурно навантажені лексичні одиниці. Активація етноархетипу - це позасвідома, автоматична ментальна операція, зумовлена емоційним пе-редзнанням. Визначення імплікативної ознаки архетипу здійснюєтьсяшляхом словниковогопошуку (" археологія смислу" за М. Фуко [10]). Аналіз словникових статей улексикографічних джерелах здійснюється з метою вияв­лення внутрішньої форми слова, енциклопедичного знання для моделювання образ-схеми як формату представ­лення структури знань про нього.

У текстах австралійської поезії імпліцитно й експліцитно виражені міфопоетичні та переосмислені по-новому уявлення австралійських аборигенів про Творців, які відображують етнокультурну релігійну та ціннісну картину австралійців. Критерієм розмежування архетипних словесних образів, де актуалізовані етнокультурні уявлення австралійського етносу, зокрема австралійських аборигенів, про Творців, Початок творення світу є етноархетип Bush - WorldTree, у підґрунті якого лежить бінарна опозиція: життя / смерть. Слід додати, що переосмислені старі істини слугують підґрунтям нових етнокультурних словесно-поетичних образів.

Етноархетип WorldTree представляє складник архетипного шару етноконцепту BUSH, який в свою чергу накопичується в етномовній картині світу австралійського етносу, що зберігає найдавніші шари культури ав­стралійських аборигенів. Етноспецифічні образи організовуються навколо центральної вісі - етноархетипу Bush (WorldTree), підґрунтям якого є універсальний символ "світове дерево", що має потужний етнокультурний по­тенціал, і структурує весь просторово-часовий континіум й етнокультурно-мовне буття, як всієї австралійської лінгвокультурної спільноти, так і культурно-мовного буття окремого її представника.Bush (WorldTree) є цен­тральним образом-символом поетичного простору австралійської поезії, найяскравішим утіленням ідей анімізму, тотемізму, постійного кругообігу: життя, смерті й відродження. Етноспецифічний символ "світове дерево" має безліч форм репрезентації та постає в низці обрядів, ритуалів, замовлянь, фольклорних джерелах, а також зна­ходить яскраве втілення в австралійській художній літературі, зокрема в поетичних тестах, об'єктивуючись у фітонімах, або трансформуючись в образ-символи.

Необхідність звернення до етимологічних джерел зумовлена неординарним характером слова "bush". Ан­глійське слово "bush" ("чагарник, зарості" [15]) набуло в Австралії нового, символічного звучання. Буш, що покриває величезну частину континенту, став соціально-психологічним феноменом, символом "австралійської ідентичності" [16].

У багатьох культурах світу "дерево" є символом людської особистості вічності, безперервності. Дерево сим­волізує повне виявлення; синтез неба, землі й води; динамічне життя як протиставлення статичності каменю тощо [17]. Священні дерева, обряди й символи, пов'язані з рослинністю, можна зустріти в історії кожної релігії, у народних традиціях по усьому світу, у первісній метафізиці й містицизмі, не стає виключенням і Австралія. Культ кущів був домінуючим у житті австралійських аборигенів [13].

Австралійський тотемний центр дуже часто розташовувався у священній групі дерев і каменів. А знахарі австралійських племен вірад'юрі й каміларої мали чарівне дерево, яке зазвичай саджали догори вниз. Згодом, змазавши коріння людською кров'ю, вони його спалювали [13]. Привертає увагу і церемонія ініціації, що практи­кується в австралійському племені юінь. Її суть полягає в тому, що парубка, який прикидається мерцем, ховають, а над ним розміщують кущ [13]. Коли неофіти, кандидати в ініціацію, наближаються до похованого юнака, він починає ряснотрясти кущ, а потім встає й виходить із могили. Кущ, у даному випадку, на думку В. Шмідта, пред­ставляє небесне Зоряне Дерево [13]. Ця міфологічна і метафізична ідеограма ототожнення Космосу з переверну­тим деревом - не єдина у своєму роді. Платон оголосив людину перевернутою рослиною, корені якої тягнуться до Неба, а гілки - до Землі [3].

Для реконструкції етноархетипу WorldTree (Bush - модифіковане дерево), що є фрагментом міфологічної картини світу австралійських аборигенів й безперечно впливає на формування сучасного світосприйняття етно-концепту BUSH, проаналізуємо декілька австралійських віршованих текстів.

У результаті лінгвокогнітивного аналізу віршованих текстів було вилучено міфологему "Творця", так, на­приклад, її імпліцитно активовано в поетичному тексті "The Wattle Tree" Д. Вілкокс займенником he: ...surely he Loves mankind who loves a Tree (Wilcox, el.ref.). Це він створив існуючий світ і все, що в ньому існує. Таке ототожнення людини і тварин, рослин або предметів в міфічному минулому, є джерелом уявлень австралійських аборигенів про їх тісну близькість в сьогоденні. Творець безпосередньо пов'язаний зі священним Деревом, яке в міфологічній картині світу австралійських аборигенів іноді уподібнювалось йому. Цей етноейдемічний елемент міфу австралійських аборигенів про створення світу й еманацію людей з дерева вважаємо ядром етноархетипу Світове Дерево.

Капіталізація слова Tree підкреслює значущість культу дерева в житті корінних мешканців Австралії, оскіль­ки, як уже зазначалося вище, Дерево або Кущ вважалися міфічним предком в племенах австралійських абориге­нів. Взагалі первісне дерево тісно пов'язане з культом Місяця; міфічний предок, що ототожнюється з Місяцем, репрезентує певну рослину. Австралійські племена, які мешкали навколо Мельбурна, щиро вірили, що перша людина народилася саме від мімози [13].

Сема "рослинність" у вірші "How the Land was Won" Г. Лоусона вербалізована словами scrubs, trees. Кущі по­рівнюються з аборигенами, образ яких актуалізовано номінативною одиницею: "dark as the blacks that crept with "nulla" and spear held low" (Lawson, el.ref.). Образ смерті передає метафора ДЕРЕВО - СХОВАНКА СМЕРТІ: "Death was hidden amongst the trees" (Lawson, el.ref.).

Словесний образ дерево - зберігач традицій актуалізовано в уривку "Old Tracks" В. Ледлі. Дерева охороня­ють таємниці цього старого місця: Sometimes a track leads nowhere, stops / Abruptly 'midst the trees / Which guard the secrets of this place, / Left floating in the breeze (Ledlie, el.ref.).В поетичному тексті "Trooper Campbell" Г. Лоусона лексема "sheltering" вербалізує образ дерево - захисник. Дерево надає сховище вбивцям, які намагаються влучити у вершника: The pale assassins laid in wait / Behind a sheltering tree; /A shot was heard, the horseman reeled, / Then quickly turned to flee (Lawson, el.ref.).

Ядро парадигматики становлять етноспецифічні словесно-поетичні образи, що на системно-мовному рівні кваліфіковані як збірні (bush) і гіпероніми (дерево, кущ, квітка). Дослідження засвідчило більшу актуалізацію у поетичних австралійських текстах нижньої частини Світового Дерева порівняно із верхньою та серединою, оскільки найчастіше зустрічаємо прийменник under та номінативні одиниці, які об'єктивують саме нижню час­тину дерева. Так, наприклад, словесний образ смерті активує архетип Тінь, що асоціюється зі сферою джерела TREE - концептосфери ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ; дерева, як і більшість предметів, мають властивість відбивати тінь, яку зазвичай можна побачити на землі, тобто під деревом, а все що пов'язано з темрявою, невідомим, темним пов'язується зі смертю.

Номінативна одиниця "woolworths" в поетичному тексті "Aboriginal Birth Place" П. Баттіджіга позначає людей, які, емігрувавши в Австралію, почали розвиток вівчарства. Незважаючи на те, що земля належить аборигенам, емігранти безжально знищували дерева. Номінативна одиниця birth trees експлікує образ дерева як вмістилища, місця народження, засобу народження, місця перебування духів померлих: Woolworths bulldozed our birthtrees / Under which many of us mob were born / True ghost gum snow... (Buttigieg, el.ref.).

У північно-австралійському племені варрамунга дотепер вважають, що "душі дітей" розміром з піщинку зна­ходяться на деяких деревах, звідки вони іноді виходять і проникають у черево своїх матерів крізь пупок [13].

Підсумовуючи зазначені вище факти, можна визначити домінуючу ідею розширення поняття пропоходження людей з дерева: з нього народився не тільки міфічний пращур, але кожне немовля є безпосередньою й конкрет­ною еманацією істотицього дерева.

Дерево як джерело життя не тільки напружує свою творчу силу, щоб народити міфічного предка австралій­ських аборигенів, - воно безупинно продовжує свою діяльність стосовно кожної окремої людині від народження до самої смерті, а згодом знову надає душі можливість відродитися. Вважаємо, що саме таке конкретне й раціо­налістичне тлумачення міфу австралійських аборигенів: походження людини із самого джерела життя, виражено в деяких назвах австралійських рослин: wattle, gum, fern (акація, евкаліпт, папороть) тощо, які згодом стали фло­ристичними символами країни.

Ідею народження людини з дерева підтверджує наступний уривок поетичного тексту "Australia" А.Д. Хоуп, де австралійці називають себе "aNationoftrees": A Nation of trees, drab green and desolate grey/ In the field uniform of modern wars,/Darkens her hills, those endless, outstretched paws/ Of Sphinx demolished or stone lion worn away (Hope, el.ref.).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови