О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 55

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Ключові слова: фразеологічна одиниця, внутрішня форма фразеологізму, опозиція "праця/неробство".

В статье проанализированы польские фразеологизмы с компонентами-названиями продуктов питания, обо­значающие труд и праздность. Раскрыта их внутренняя форма. Установлено, какие продукты питания исполь­зуются в польской фразеологии для обозначения труда и безделья.

Ключевые слова: фразеологическая единица, внутренняя форма фразеологизма, оппозиция "труд / безделье".

In the article Polish phraseological units with components-names of food stuffs denoting work and idleness have been analyzed. Their inner form has been determined. It has been discovered, what food stuffs are used in Polish phraseology for description work and idleness.

Keywords: phraseological unit, inner form of phraseological unit, opposition "work/idleness".

Все наше життя - це боротьба між працею та неробством, бажанням та небажанням працювати. Семантична природа поняття "неробство" передбачає протиставлення. Про це свідчить словникова дефініції лексеми, яка будується на протиставленні: nierdbstwo "niechec do pracy" [19, nierdbstwo]. У польській мові на позначення не­бажання людини працювати функціонує ціла низка лексем: nierdbstwo книжн., bumelanstwo книжн., gnusnosc книжн., prdzniactwo книжн., prdznowanie книжн., markieranctwo заст., lenistwo, bumelka розм., leserka розм., leserstwo розм., iazikostwo розм., nygusosstwo розм. Натомість на окреслення праці в польській мові фіксуємо лише дві лексеми: praca, robota. Мета цієї розвідки - дослідити, чи зберігається таке співвідношення у польській фразеології (на прикладі фразеологізмів із компонентами-назвами продуктів харчування).

Фразеологізми з назвами продуктів харчування на позначення праці та неробства - це переважно застарілі фразеологізми (darmo chleb (kasze) jesc, nie darmo chleb (kasze) jesc, chodzic (isc, pdjsc) po [proszonym (pytanym)] chlebie, byc na potiuczonym chlebie, tracic chleb, dziadowski chleb, proszony chleb, zebryczy chleb, zjadacz chleba, piwo z sieczki warzyc, tiusty poiec smarowac, rura do barszczu, miec mleko pod brodq (wqsem), sdl do Bochni wozic, miec rece (rqczki) z masia), які активно не вживаються в сучасній польській мові, що засвідчує Національний кор­пус польської мови.

Назви продуктів харчування у складі фразеологічних одиниць на позначення праці та неробства мають різ­ну фразеоотворчу активність. Найвищу фразеотворчу активність проявляє назва харчового продукту, що має для польської спільноти особливе значення - хліб (23 ФО). Адже хліб - це не лише найпопулярніший продукт слов'янського харчування, це ще й найбільш сакральний вид їжі, що символізує достаток, багатство та матеріаль­ний добробут.

Лексема хліб у польській мові має декілька значень: 1) "pieczywo z maki i wody na drozdzach lub na zakwasie, wyrobione w bochenki; bochenek takiego pieczywa", 2) книжн. перен. "byt, utrzymanie, zarobek, praca" [19, chleb].

Образ хліба як харчового продукту, лежить в основі застарілого польського фразеологізму на позначення про­стої, елементарної роботи to jakby (jak) zjesc chleb z masiem [7, с. 234]. У новітній період в результаті усічення першої частини фразеологізму to jakby (jak) zjesc chleb z masiem виникла ФО chleb z masiem [12, с. 111], а в подаль­шому його лексичний варіант buika z masiem [12, с. 91], що активно функціонують у сучасній польській мові. Од­нак зазначимо, що за частотністю вживання фразеологізм chleb z masiem значно поступається ФО buika z masiem, що засвідчує Національний корпус польської мови. Ми припускаємо, що фразеологізм to jakby (jak) zjesc chleb z masiem послужив основою також і для іншої ФО з аналогічним значенням - kasza (kaszka) z mlekiem (mleczkiem) "проста, елементарна робота" [12, с. 294]. Очевидно, в результаті лексичної заміни другої частини ФО to jakby (jak) zjesc chleb z masiem виник фразеологізм to jakby (jak) zjesc kaszke z mleczkiem, який в подальшому під впливом ФО chleb z masiem та його варіанта buika z masiem зазнав усічення першої частини та заміни знахідного відмінка однини лексеми kaszka на називний.

Звернімося ще до ряду ФО, де лексема хліб вжита в її прямому значенні "продукт харчування": zjadacz chleba "дармоїд" [18, I, с. 858], darmo chleb jesc "абсолютно нічого не робити, байдикувати" [12, с. 112], nie darmo chleb jesc "працювати, не байдикувати" [12, с. 112], proszony chleb "жебрання" [12, 111], chodzic (isc, pdjsc) po [proszo­nym (pytanym)] chlebie "жебрати" [7, с. 38; 16, II, с. 524], byc na potiuczonym chlebie "жебрати" [16, III, с. 243], zyc na darmym chlebie "бути на чиємусь утриманні" [16, V, с. 384], byc u kogos na iaskawym chlebie "бути на чиємусь утриманні" [12, с. 111], darmo jesc czyjs chleb (darmo jesc chleb u kogos) "бути на чиємусь утриманні" [7, с. 36], byc na cudzym [chlebie] "бути на чиємусь утриманні" [12, с. 136; 16, III, с. 523]. Варто зазначити, що в новітній період значення ФО zjadacz chleba дещо звузилося. У сучасних фразеологічних та тлумачних словниках польської мови фіксуємо значення ФО zjadacz chleba "пересічна особистісь, яка нічим не виділяється серед інших; людина, яка не має високих ідеалів; особа, що має приземлені інтереси" [12, с. 112; 19, zjadacz]. Разом з ФО darmo chleb jesc та її антонімом nie darmo chleb jesc в сучасній польській мові функціонують їх лексичні варіанти: darmo kasze jesc "аб­солютно нічого не робити, байдикувати" [12, с. 294], nie darmo kasze jesc "працювати, не байдикувати" [12, с. 294].

 

© Мирошніченко І. М., 2012У цілій низці ФО польської мови лексема хліб вжита в її книжному, переносному значенні "засоби до існуван­ня; заробіток, праця": tracic chleb "втратити роботу, заробіток" [12, с. 112], isc (pdjsc) za chlebem "шукати роботу" [7, с. 145], chleba kogos pozbawiac "позбавляти кого-небудь заробітку, роботи, беручись за ту саму роботу" [10, с. 34], odebrac (odjqc, ujqc) komus chleb "позбавляти кого-небудь заробітку, роботи, беручись за ту саму роботу" [12, с. 112; 10, с. 35], ciezko pracowac na kawaiek chleba "важко, виснажливо працювати" [7, с. 36], miec w rekach kawaiek chleba "бути хорошим спеціалістом" [14, с. 92], ciezki chleb "важка, виснажлива робота" [16, III, с. 522], lekki chleb 1) "проституція" [7, с. 36], 2) "проста, елементарна робота" [12, с. 112], psi chleb "важка, виснажлива робота" [16, III, с. 523], zebryczy chleb "жебрання" [16, III, с. 523], dziadowski chleb "жебрання" [16, III, с. 523].

Традиційним польським напоєм з повним правом можна вважати пиво. Традиція пивоваріння на польських землях сягає найдавніших часів. Згадки про пиво, як традиційний напій поляків, фіксуємо в "Літописах, тобто хроніках славного польського королівства" відомого дослідника праісторії Польщі Яна Длугоша. Описуючи то­гочасні польські землі, на яких осів пращур поляків Лех, дослідник зазначає, що вина в Польщі не знали, а пиво виготовляли з жита, пшениці або полби [6, с. 27]. Непридатність полови для виготовлення пива стало підставою для мотивації в польській мові ФОpiwo z sieczki warzyc "марно витрачати час, байдикувати" [15, с. 684].

Пиво в сучасній польській фразеологічній картині світу виступає символічним позначенням роботи. Так, на­приклад, у розмовній мові для характеристики простої, елементарної роботи поляки вживають ФО maie piwo [12, с. 533]. Цікаво зауважити, що в чеській фразеології вислів malepivo служить для номінації людей невисокого зро­сту. Слушно зауважує Л.І. Даниленко, що такі асоціації могли виникнути лише у середовищі, де ця реалія стала невід'ємним атрибутом щоденного побуту [1, с. 34].

З біблійним сюжетом пов'язана в польській мові ФО czekac na manne (manny) z nieba "абсолютно нічого не робити, лінуватися" [WSFJP, с. 378]. Манна, згідно з другою книгою Мойсея: Вихід (16:14-15, 31), - це їжа, яку Бог послав євреям у пустелі, коли вони йшли в землю обітовану. Автори "Етимологічного словника української мови" припускають, що реальною основою біблійної легенди могло стати збирання і споживання далеко розсію­ваних вітром по пустелі шматків засохлої леканори (манни) [2, с. 385].

З давнім звичаєм споживати молодятами в перший місяць подружнього життя розведений мед, щоб зміцнити сили, пов'язана в польській мові ФО miodowy miesiqc "початок подружнього життя" [8, с. 765]. На початку XXI ст. ФО miodowy miesiqc розширила свою семантику та почала вживатися у значенні "початковий період якої-не-будь діяльності, процесу": "Najpierw dochodziio do zniesienia starego rezimu, nastepowai miodowy miesiqc rzqddw umiarkowanych, potem rozpad dawnej opozycji, rzqdy ekstremistdw, okres terroru, a wreszcie przejecie wiadzy przez dyktatordw, ktdrych zmeczone spoieczehstwo witaio z wdziecznosciq" [13].

Людину, яка ухиляється від роботи, в польській діалектній фразеології порівнюють з собакою, що не хоче їсти несмачну їжу. Несмачною стравою в польській кулінарії, безумовно, можна вважати galas (galus, galust) - юшку з розварених фруктів заправлену мукою, що й покладено в основу польської ФО taki do roboty jak pies do galasu "нероба, дармоїд" [20, с. 155].

Багатьом слов'янським мовам відома ФО miec mleko pod nosem (brodq, wqsem) "погано розбиратися у чомусь, не орієнтуватися в певній сфері через відсутність досвіду" [12, с. 403]. Семантика цього звороту має прозору моти­вацію й пов'язана із символікою молока як передусім дитячого продукту. Відмінність між західнослов'янськими та східнослов'янськими варіантами ФО полягає у виборі лексичних компонентів: в українській та російській мовах це губи (укр. [ще] [материне] молоко на губах не обсохло у кого, кому "хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений" [3, с. 403], рос. молоко на губах не обсохло "про людину, яка не має достатнього досвіду для здій­снення серйозної справи" [4, с. 294]), у польській та чеській - борода (пол. miec mleko pod brodq, чес. jeste [mu] mleko matefino na brade/ma (tece mu) jeste mleko na (po) brade "про молоду, неповнолітню, недосвідчену дюдину" [21, с. 46]).

Негативні асоціації викликає у польської спільноти традиційна для польського столу страва вареники (пол. pierogi). Так, про лінивих людей у польській фразеології кажуть: leniwijakpierogi [13].

Прикладом розвитку фразеологічної семантики може слугувати вираз tiusty poiec smarowac "марно витрачати час, байдикувати" [11, с. 300]. Починаючи з XX ст. у словниках польської мови ФО tiustypoiec smarowac втратила своє первісне значення й набула нового - "давати щось заможній людині, яка в цьому не має потреби" [17, с. 546].

Традиційна страва борщ у складі застарілої просторічної ФО rura do barszczu "нездара" [5, с. 14] виконує, на нашу думку, факультативну функцію. Мотивуючу роль у формуванні загального значення фраземи виконує лек­сема rura, оскільки, крім основного значення "труба", означає "безпорадну, недолугу, мляву, незграбну людину" [18, VII, с. 1400].

Опосередковано пов'зана з неробством у польській мові ФО spijac [samq] smietanke "незаслужено, не маю­чи на це прав, користуватися результатами чужої праці, чужими досягненнями" [WSFJP, с. 785]. В українській фразеології поряд з ФО збирати вершки [на молоці] "брати собі все найкраще, першим користуватися чиїмись здобутками" [3, с. 257] функціонує його лексичний варіант збирати сметанку [3, с. 257].

Негативне ставлення польської спільноти до музикантів, які обрали місцем своєї праці ресторан, відобража­ють жартівливі, а подекуди зневажливі ФО grac do kotleta "працювати музикантом у ресторані" [19, kotlet], gra (granie) do kotleta "робота музиканта в ресторані" [9].

1.Аналіз польських ФО з компонентами-назвами продуктів харчування показав, що у них використовуються традиційні для даного ареалу страви та напої, що були невід'ємними атрибутами щоденного побуту поляків: chleb, masio, buika, mleko, smietana, poiec, sdl, galas, barszcz, kotlet, kasza, pierogi, piwo. Більшість фразеологізмів з назвами продуктів харчування співвідносяться з неробством, що пов'язано з тенденцією мови фіксувати відхи­лення від норми в негативний бік.Даниленко Л. І. Національно-культурна семантика чеської фразеології / Людмила Іванівна Даниленко. - К., 2000. - 176 с.

2.Етимологічний словник української мови: в 7 т. / О. С. Мельничук та ін. - К. : Наукова думка, 1989. - Т. III : Кора - М. - 552 с.

3.Словник фразеологізмів української мови / [В. М. Білоноженко та ін.]. - К. : Наукова думка, 2003. - 1104 с.

4.Федосов И. В. Фразеологический словарь русского языка / И. В. Федосов, А. Н. Лапицкий. - М. : ЮНВЕС, 2003. - 608 с.

5.Adalberg S. Ksiega przyslow, przypowiesci i wyrazen przyslowiowych polskich / S. Adalberg. - Warszawa, 1889­1894. - 806 s.

6.Jana Dlugosza kanonika krakowskiego Dziejow polskich ksiag dwanascie [Електронний ресурс]. - Krakow : Czas, 1867. - 536 s. - Режим доступу : http://www.pbi.edu.pl/book_reader.php?p=43577&s=1.

7.Klosinska A. Wielki slownik frazeologiczny PWN z przyslowiami / A. Klosinska, E. Sobol, А. Stankiewicz.-Warszawa : PWN, 2005. - 840 s.

8.Kopalinski W. Slownik mitow i tradycji kultury / W. Kopalinski. - Warszawa : Rytm, 2003. - 1510 s.

9.Korpus jezyka polskiego [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://korpus.pl/

 

10.Krasnowolski A. Slowniczek frazeologiczny. Poradnik dla piszqcych / A. Krasnowolski. - Warszawa : Ksiqzki dla wszystkich, 1907. - 458 s.

11.Linde S. B. Slownik jezyka polskiego: w 6 tomach / S. B. Linde. - Lwow : Drukarnia Zakladu Ossolinskich, 1858. - T. IV : P. - 735 s.

12.Muldner-Nieckowski P. Wielki slownik frazeologiczny jezyka polskiego: wyrazenia, zwroty, frazy / P. Muldner-Nieckowski. - Warszawa : Swiat Ksiqzki, 2004. - 1088 s.

13.Narodowy korpus jezyka polskiego [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nkjp.uni.lodz.pl/.

14.Praktyczny slownik wspolczesnej polszczyzny / [H. Zg6lkowа i in.]. - Poznan : Kurpisz, 2002. - T. XXXVI. - 470 s.

15.Skorupka S. Slownik frazeologiczny jezyka polskiego: w 2 t. / S. Skorupka. - Warszawa : Wiedza powszechna, 1974. - T. I : A - P. -788 s.

16.Slownik gwary polskiej / [pod red. M. Karasia, J. Reichana, S. Urbanczyka]. - Wrozlaw - Warszawa - Krakow -Gdansk - Lodz : PAN, 1979-2004.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови