О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 6

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Секрет 1. - те, що не підлягає розголошенню, що приховується від інших; таємниця; секрет 2. - потайний пристрій у механізмах, предметах хатнього вжитку тощо; секрет 3. - додатковий сторожовий пост із кількох осіб, виставлений таємно на найбільш небезпечних підступах з боку противника, а також місце розташування такого пост [14, с.112];

Загадка 1. - короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба впізнати, відгадати; загадка 2. - що-небудь у природі, житті та діяльності людей, ще не розв'язане або повністю не розгадане, не досліджене; загадка 3. - завдання, наказ, розпорядження [12, с. 66].

Слова таємниця, секрет, загадка як синоніми розрізняються ще й своїми змістовими ознаками. Так, лексема таємниця охоплює ширший зміст, ніж будь-які інші вербалізатори однойменного концепту, порівн.:

Таємниця 1. - те, що приховується від інших, відоме не всім. // Те, що не підлягає розголошенню. // Відомості, знання про щось, способи досягнення чого-небудь, невідомі іншим; таємниця 2. - те, що не пізнане, не стало відомим або не доступне пізнанню. // Прихована внутрішня суть явища, предмета; прихована причина. // Про що-небудь незвідане, не пережите, привабливе своєю загадковістю [15, с. 14].

Слово секрет, як бачимо, має більш конкретний характер і здебільшого використовується на позначення чо­гось, що стосується інтересів окремих осіб чи невеликої групи людей.

Інші змістові відмінності, виділені нами на основі лексикографічних дефініцій і прикладів вживання лексем таємниця, секрет, загадка у контексті, подані нижче.

Відомо, що для найменування концепту, як правило, обирають одне з домінантних слів, яке, на думку А. Вежбиць-кої, має такі ознаки: загальновживаність, частотність вживання, можливість утворення на основі даного слова фразе­ологічних гнізд, використання цього слова у приказках і прислів'ях, широка сполучуваність [2, с. 282]. Таким чином,

 

© Боровик Я. Ю., 2012
Розглянемо решту синонімічних зв'язків лексеми таємниця - ключового репрезентанта однойменного кон­цепту.

Другий синонімічний ряд складають стилістичні синоніми. Серед них два належать до розмовного стилю -підспідок, тайна, один до стилю художнього - таїна, і одне церковне - таїнство.

Лексема підспідок, що вживається на позначення правди, істини, яку тримають в таємниці [13, с. 505], є давньою за своїм походженням і сьогодні маловживаною. У давнину так називали нижню скоринку хліба [10, с. 180], яку було не видно, коли буханка лежала на столі. Це слово утворене префіксальним способом від іменника спід, що означає низ, виворіт, тобто підспідок - це щось внизу, на вивороті, заховане від людського ока [5, с. 387].

Таїнство за походженням є назвою церковно-культового обряду (хрещення, вінчання тощо), який нібито має чудодійну силу. Однак це слово вживається і в переносному значенні стосовно чогось незрозумілого, загадкового, порівн.: Мабуть, немає нічого чарівнішого в світі за осінній ліс, тихий, задумливий, сповнений незбагненного таїнстваматері-природи (І. Цюпа) [15, с. 16].

Лексема тайна є розмовним варіантом слова таємниця, порівн.: Намагалася [Василинка]розгадати таємницю дорослих, бо всі вони, починаючи із старших дівчат, мали якісь тайни (М. Стельмах) [15, с. 17].

Слово таїна має поетичне забарвлення і вживається здебільшого у віршах, порівн.: Що зі мною таке, я ніяк не збагну... Мов я в серці ховаю якусь таїну (М. Вороний) [15, с. 17].

Значний за обсягом масив репрезентантів концепту ТАЄМНИЦЯ складають і контекстуальні синоніми до імені даного концепту (вони подаються за алфавітом), порівн.: головоломка, диво, енігма, задача, конфіденційність, логогриф, містеріум, містерія, містика, незрозумілість, несподіванка, ребус, сюрприз, сфінкс, таємничість, химера, хитросплетення, шарада тощо. Звернемось до детального аналізу цієї лексики.

Слова несподіванка і сюрприз пов'язані з концептом ТАЄМНИЦЯ наявністю категорії початкового незна­ння, проте, на відміну від останнього передбачають подальше відкриття об'єкту, позбавлення прихованості, по-тайності. Лексеми головоломка, задача, логогриф, ребус, шарада - це таємниці, які вимагають свого розгаду­вання у процесі певних дій, іноді ігрових.

Слова енігма, містеріум, містерія, містика, сфінкс, химера є запозиченими і вживаються на позначення чогось або когось загадкового, незрозумілого для людського розуму.

Смисл концепту ТАЄМНИЦЯ розкривається також і через фразеологізми - синонімічні до слова таємниця. Зокрема, це - біла пляма, скелет у шафі, таємниці мадридського двору.

Біла пляма - це стійке словосполучення, яке використовується як іменна группа на позначення недослідже-ного, маловивченого питання, порівн.: Історики літератури розкрили частину білих плям у біографії письменни­ка [Леся Мартовича]. Проте ще й досі їх лишається немало. (Літ. Укр.) [ 17, с. 649].

Скелет у шафі - запозичений вислів, калька з англійської мови словосполуки skeleton in the closet, яку ввів у вжиток англійський письменник Вільям Теккерей у своєму романі "Ньюкоми" (The Newcomes, 1853-1855). Проте цей вислів настільки міцно закріпився в українській свідомості, що легко впізнається її носіями і часто вживається у мас-медійному дискурсі, зокрема у заголовках: "У Новій Зеландії скелет у шафі виявився не тільки прислів'ям", "Кожна родина має свій скелет у шафі або Дещо про сім'ю Нікітіних", "Скелет у шафі Беатрікс. Батько королеви Голландії був есесівцем" тощо.

Таємниці мадридського двору - це назва історичного роману німецького письменника Георга Борна, що став дуже популярним у країнах пострадянського простору. Зазвичай, так жартома говорять про якісь таємниці,інтриги, секрети, зокрема можновладців, а також з приводу сенсаційного розкриття якоїсь таємниці. Незважаючи на те, що фраза має іноземне походження, вона досить популярна серед носіїв української мови і поширена у засо­бах ЗМІ: "Макс Барських і таємниці мадридського двору. Виходець із "Фабрики зірок" може стати найкращим європейським виконавцем".

Отже, використавши лінгвокультурологічний підхід, ми визначили, що концепт ТАЄМНИЦЯ знаходить своє відображення в українській мові через широку мережу синонімів.

На наш погляд, ключовим, ядерним репрезентантом вищезазначеного концепту в українській лінгвокультурі вважаємо однойменну лексему таємниця. До вербалізаторів, що перебувають у центрі та периферії семантич­ного простору, який покривається концептом ТАЄМНИЦЯ, відносимо синонімічні іменникові номінативи, які умовно можна розділити на чотири групи:

1) Ідеографічні синоніми: загадка, секрет;

2) Стилістичні синоніми: підспідок, таїна, таїнство, тайна;

3) Контекстуальні синоніми: головоломка, диво, енігма, задача, конфіденційність, логогриф, містеріум, містерія, містика, незрозумілість, несподіванка, ребус, сюрприз, сфінкс, таємничість, химера, хитроспле­тення, шарада тощо.

4) Фразеологічні синоніми: біла пляма, скелет у шафі, таємниці мадридського двору.

Отже, концепт ТАЄМНИЦЯ характеризується дією закону "притягання синонімів" [16], згідно з яким явища, котрі мають важливе значення для комунікантів, реалізуються через велику кількість назв - різнорідних синоні­мів (лексичних, фразеологічних тощо), що свідчить про значимість цього концепту для носіїв української мови.

Література:

1.Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. - 2-е изд., исправл. - М. : Языки русской культуры, 1999. - 896 с.

2.Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. - М., 2001. - 288 с.

3.Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. / Пер. с англ. / Отв. ред. М. А. Кронгауз. Вступ. ст. Е. В. Падучевой. -М. : Русские словари, 1997. - 416 с.

4.Герд А. С. Введение в этнолингвистику. / СПб., - 1995. - 92 с.

5.Етимологічний словник української мови : у 7 т. / [О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. (ред. кол.)]; НАН Укра­їни. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. - К. : Наук. думка, 1983 - (Словники України). - Т. 4.

6.Карасик В. И. Культурные концепты : проблема ценностей // Языковая личность : культурные концепты. -Волгоград; Архангельск, 1996. - С. 3-15.

7.Нерознак В. П. От концепта к слову : к проблеме филологического концептуализма // Вопросы филологии и методики преподавания иностранных языков : Сб. науч. тр. - Омск : Изд-во Омск. гос. пед. ун-та, 1998. - С. 80-85.

8.Новий тлумачний словник української мови / Уклад. Радченко І. О. - Кам'янець-Подільський : ВПФ "Абетка",

2005.   - 544 с.

9.    Панченко Н. Н. Средства объективации концепта "обман" (на материале английского и русского языков) :
Автореф. ... канд. филол. наук. - Волгоград, 1999. - 23 с.

10.Словарь української мови : в 4-х / [Б. Грінченко (упор.)]. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. - Т. 3.

11.Словник синонімів української мови : у 2-х т. / [А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін.; А. А. Бу­рячок та ін. (ред. кол.)]; НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Ін-т української мови. - К. : Наук. думка,

2006.   - (Словники України). - Т. 1.

12.Словник української мови : в 11 т. / І. К. Білодід (гол. ред.) [та ін.]; АН УРСР. Інститут мовознавства;- Київ : Наукова думка, 1970 - 1980. - Т. 3. - 758 с.

13.Словник української мови : В 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - Київ : Наукова думка, 1970-1980. - Т. 6. - 877 с.

14.Словник української мови : В 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - Київ : Наукова думка, 1970-1980. - Т. 9. - 916 с.

15.Словник української мови : В 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - Київ : Наукова думка, 1970-1980. - Т. 10. - 910 с.

16.Ульман С. Семантические универсалии // Новое в лингвистике. - М., 1970. - Вып. 5. - С. 56-74.

Фразеологічний словник української мови / [В. М. Білоноженко та ін. (уклад.)]. - К. : Наук. думка, 1993. -Т. 2. - 984 с.УДК 811.11137

Бурко О. В.,

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ "БУТТЯ"

В АВТОРСЬКОМУ ДИСКУРСІ

Стаття присвячена вивченню семантики дієслівних лексем зі спільним компонентом "буття" для побудови лексико-семантичного поля "буття". Результати дефініційного аналізу лексем верифіковано в структурі автор­ського дискурсу.

Ключові слова: буття, лексема, лексико-семантичне поле (ЛСП), ядро, периферія, контекст, дискурс, функ­ціональна семантика.

Статья посвящена изучению семантики глагольных лексем с общим компонентом "бытия" для построения лексико-семантического поля "бытия". Результаты дефиниционного анализа лексем верифицированы в струк­туре авторского дискурса.

Ключевые слова: бытие, лексема, лексико-семантическое поле (ЛСП), ядро, периферия, контекст, дискурс, функциональная семантика.

The article is a semantic study of verbal lexemes with the common component of "being" to build a lexical-semantic field "being". The results of the definitional analysis of lexemes are verified in the author's discourse structure.

Key words: being, lexeme, lexical-semantic field (LSF), nucleus, periphery, context, discourse, functional semantics.

Концепт "буття" є однією із центральних одиниць вивчення когнітивної лінгвістики, оскільки він дає змогу позначити і описати все, що існує. Когнітивістика є галуззю мовознавства, ряд положень якої (наприклад, питан­ня засобів вербалізації концептів) потребують цілісного системного опису.

Одним із засобів вербалізації концепту "буття" є лексико-семантичне поле (ЛСП). На думку Е.В. Падучевої, поняття ЛСП було введене в лінгвістичний обіг німецьким вченим І. Тріром [14, с. 5] саме в зв'язку з проблемою системної організації лексики, що виникла з загальних передумов структурного підходу до мови [7, с. 23].

У сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле - це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного переходу [1]. Серед досліджень останнього десятиліття варто звернути увагу на працю І.М. Кобозєвої "Лінгвістична семантика" [5], тому що в ній розглядаються основні проблеми і методи опису змістової сторони слова як одиниці мови і мовлення. Дослідниця подає визначення лексико-семан-тичному полю, що є "сукупністю мовних одиниць, об'єднаних загальним змістом, які відображають поняттєву, предметну і функціональну подібність явищ, які вони позначають" [5, с. 99]. О.О. Селіванова визначає як ЛСП "парадигматичне об'єднання лексичних одиниць певної частини мови за спільністю інтегрального компонента значення (архісема)" [8, с. 281].

Такий підхід до досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців дає можливість побудувати ЛСП "буття" в системі англійської мови та в авторському дискурсі за допомогою дефініційного та компонентного аналізу. Акту­альність роботи ми вбачаємо саме у необхідності побудови ЛСП "буття" для встановлення системних відношень дієслівних лексем зі значенням буття. Побудовою полів різного виду займалися такі науковці як Порціг, Вейсгербер (синтаксичні поля), Адгмоні (граматичні поля), Гулига, Шендельс (граматико-лексичні поля), Бондарко (функціо­нально-семантичні поля) та інші. Матеріалом для дослідження є твори англомовної літератури: Дж. Роулінг "Harry Potter and the Prisoner of Azkaban" [12], Дж. Толкіна "The Two Towers" [13], Т. Моррісон "Beloved" [11], загальним об'ємом 993 сторінки, а також лексикографічні джерела.

В одному з наших досліджень [2] для визначення структури дієслівної лексеми "буття" (be) було проведено дефініційний аналіз, який передбачає використання словникових тлумачень. Цей аналіз проводиться з метою виявлення відмінностей у значеннях деяких слів. Основні дефініції (всього 9) були вибрані з 10 англомовних тлу­мачних словників (American Heritage Dictionary, Cambridge English Dictionary, Collins English Dictionary, Heinle's Newbury House Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English, Macmillan English Dictionary, Merriam-Webster English Dictionary, Oxford English Dictionary, Roget's Thesaurus, WordNet Online Dictionary). Ці дефініції, що представлені дієслівними лексемами, є наступними: "to live", "to happen", "to exist", "to occur", "to take place", "to belong", "to behave", "to be present", "to be alive". Вибір цих лексем був зумовлений частотою їх використання у словниках. Проте, слід зауважити, що словникові визначення можуть неточно відображати семну структуру слова, що може призвести дослідження до неправильних висновків. Для того, щоб цього уникнути, дефініційний аналіз доповнюється компонентним аналізом.

На думку Н.С. Снігур, компонентний аналіз лексичного складу мови є найпродуктивнішим для вирішення по­дібних завдань, адже основна властивість мови як системи передбачає аналіз кожного сегмента та елемента такої системи, щоб можна було побачити її складність, поліфункціональність та логічність [9, с. 78].

І.В. Нікіточкіна вважає, що "метод компонентного аналізу передбачає не лише умовне розщеплення об'єктів на частини, а також їх синтез. При цьому синтез здійснюється на новому, вищому рівні пізнання, в результаті чого пізнається будова об'єкта, виявляються сторони, приховані до аналізу, визначається специфіка об'єкта" [6, с. 250].

Таким чином, на основі методу компонентного аналізу лексико-семантичне поле можемо розглядати, як ряд слів або їх окремих значень, які пов'язані парадигматичними відношеннями та об'єднані загальним семантичним значенням. При цьому у них присутня принаймні одна диференційна ознака. Наприклад, вищезазначені дієслівні лексеми мають спільне значення "буття", проте "to live", "to exist", "to happen", "to belong", "to be present", "to

© Бурко О. В., 2012be alive" позначають буття, як стан, тоді як "to happen", "to occur", "to take place", "to behave" - як дію. Ці ознаки утворюють ієрархічно організовані структури, до яких належить і ЛСП.


Для побудови лексико-семантичного поля необхідно з'ясувати його структуру. Як зазначає З.Н. Вердієва у праці "Семантичні поля в сучасній англійській мові", лексико-семантичне поле - це складна мікросистема, якій властивий ряд особливостей, однією з яких є наявність центра (ядра) і периферії [3, с. 4]. За Т.С. Глушак та С.К. Семеновой, "центр містить максимальну концентрацію специфічних ознак, що характеризують категорію; пери­ферія означає їх розрідженість" [4, с. 74]. На основі результатів дефініційного аналізу, можна відобразити співвід­ношення між домінантними та периферійними компонентами за допомогою Рисунку 1.

Отже, у лексико-семантичному полі "буття" ядро представлене дефініцією із найвищою частотою вживання

-   "to exist". Інші значення відображаються за допомогою овалів, які позначають периферію поля.

За даними British National Corpus [10], найбільш уживаною лексемою є "to be", яка зустрічається 3594667 раз на 100 млн. одиниць. Таким чином, до периферії відносимо наступні дієслівні лексеми: "to live" - 50644, "to happen" - 31727, "to exist" - 20588, "to occur" - 15456, "to take place" - 10584, "to belong" - 6187, "to behave"

-   3283, "to be present" - 2548, "to be alive" - 1001. При кількісному дослідженні вживання кожної лексеми та її парадигми, що зареєстровано в BNC, ми визначили, що частота використання лексем відрізняється від частоти, що зареєстрована в тлумачних словниках.

За допомогою кількісного аналізу порівняємо частоту вживання зазначених дієслівних лексем у текстах ху­дожніх творів [11; 12; 13]. У творі Дж. Толкіна "The Two Towers" [13] ядерними компонентами виступають ді­єслівні лексеми "to be" (2147 одиниць), "to live" і "to happen" (47 і 47 одиниць відповідно). У першому колі пе­риферії знаходиться лексема "to belong" (всього 16 одиниць), у другому - "to be alive" і "to occur" (6 і 4 одиниць відповідно). Всі інші лексеми належать до третього кола периферії або зовсім відсутні у цьому тексті (наприклад "to behave").

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови