О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 60

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

12.Kottmann D. Farbliche und ikonographische Auswahl im Apokalypsezyklus Saint-Savins / Delia Kottmann // Farbe im Mittelalter : Materialitat - Medialitat - Semantik / hrsg. von I. Bennewitz u. A. Schindler. - Berlin : Akademie Verl., 2011. - S. 235-250.

13.Linares M. Kunst und Kultur im Mittelalter. Farbschemata und Farbsymbole / Marina Linares // Farbe im Mittelalter : Materialitat - Medialitat - Semantik / hrsg. von I. Bennewitz u. A. Schindler. - Berlin : Akademie Verl., 2011. - S. 297-312.

14.Neuheuser H. P. Auf dem Weg zum liturgischen Farbenkanon. Die Farbenbedeutung im liturgischen Zeichensystem des Mittelalters / Hanns Peter Neuheuser // Farbe im Mittelalter : Materialitat - Medialitat - Semantik / hrsg. von I. Bennewitz u. A. Schindler. - Berlin : Akademie Verl.,2011. - S. 727-748.

15.Реігсе Ch. Phanomen und Logik der Zeichen / Charles S. Peirce. - Frankfurt (M.), 1983. - 250 S.

16.Saussure F. de. Cours de linguistique generale / Publ. par Ch. Bally et A. Sechehaye. Avec la collab. De A. Riedlinger. -Paris : Payot, 1949. - 331 p.

Suntrup R., Meier-Staubach Ch. Farbenbedeutung im Mittelalter: grun / Rudolf Suntrup, Christel Meier-Staubach // Farbiges Mittelalter?! Farbe als Materie, Zeichen und Projektion in der Welt des Mittelalters: 13. Symposion des Mediavistenverbandes 1.-5. Marz 2009. Programm und Abstracts. - Bamberg : ZeMas, 2009. - (S. 37). - In : www.farbiges.mittelalter.deОлійник Л. В.,

НТУУ "КПІ", м. Київ

РОЛЬ АСОЦІАТИВНИХ ОБРАЗІВ У СЕМАНТИЦІ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ НІМЕЦЬКОЇ МОЛОДІЖНОЇ МОВИ

В статті розглядається зв'язок когнітивних структур свідомості молоді з мовними формами та особливості відображення в мові характеру сприйняття світу молодими людьми.

Ключові слова: антропоцентризм, метафоричний перенос, образні асоціації, архісема, денотат, конотатив­не значення.

В статье рассматривается связь когнитивных структур сознания молодежи с языковыми формами и осо­бенности отображения в языке характера восприятия мира молодими людьми.

Ключевые слова: антропоцентризм, метафорический перенос, образные ассоциации, архисема, денотат, коннотативное значение.

The article deals with the connection of the cognitive construction of consciousness of youth with the language forms and the characteristic ofperception of the world by the young people.

Key words: anthropocentrism, metaphoric transfer, figurative association, archesemes, denotation, connotative meaning.

Як відомо, сучасний етап розвитку мовознавчої науки характеризується докорінною зміною базисної на­уково-лінгвістичної парадигми. Антропоцентрична парадигма потіснила парадигму системно-структурну та поставила людину у центрі світобудови. "Визначилася настанова досліджувати мову в нерозривному зв'язку з мисленням, свідомістю, пізнанням, культурою, світоглядом як окремого індивідуума, так і мовного колективу, до якого він належить. Формування принципів антропоцентричності та антропоморфності мови зумовило не тільки новий аспект лінгвістичних пошуків, а й призвело до нового розуміння і трактування таких традиційних лінгвіс­тичних понять, як знак, значення, тощо" [3, с. 5]. Зміна наукової парадигми призвела в першу чергу до перегляду традиційних положень семантики.

"Сама природа мови така, що вона не розрізняє екстралінгвістичної реальності від психологічної та від со­ціального світу носіїв мови. Значення має антропоцентричну спрямованість, т.б. відображає загальні властивості людської природи, більш того воно (значення) етноцентричне, тобто орієнтовано на даний етнос" [1, с. 5]. Проте це не означає повного протиставлення "інструменталістській" інтерпретації мови, антопоцентрична парадигма перебуває з нею у відношеннях "додаткової дистрибуції" [3, с. 16].

Відомо, що в межах структурно-семантичного підходу, предметно-поняттєвому значенню протиставляються конотативний та прагматичний компоненти, проте А. Вежбицька заперечує протиставлення семантики та прагма­тики: "Мовні значення прагматичні наскрізь: з людиною, з мовленнєвою ситуацією пов'язані в мові не які-небудь особливо виділені експресивні елементи, а значення багатьох слів та грамем" [1, с. 6]. На думку А. Вежбицької, значення - це інтерпретація світу людиною [1, с. 6]. Отже, увага семасіологів сфокусувалася на свідомість мовця та його світосприйняття. "Значення - не є відображенням об'єктивних ознак предмета, а лише тих, що виділяють­ся людиною як найважливіші, виходячи із специфіки її контакту із предметом" [1, с. 5-6]. Принципи нової науко­вої парадигми знайшли своє відображення в працях таких відомих лінгвістів як А. Вежбицька, Н. Д. Арутюнова, В. М. Телія, О. С. Яковлєва, М. Ф. Алефіренко та ін.) Всі вище зазначені особливості семантики стосуються й при­роди лексичних одиниць молодіжного соціолекту, оскільки мова молоді має антропоцентричну спрямованість.

Мета даної статті полягає у виявленні зв'язку когнітивних структур свідомості молоді Німеччини з мовними формами, простежити особливості відбиття в мові характеру сприйняття та пізнання світу молодими людьми.

На основі нашого дослідження лексичних одиниць німецької молодіжної мови ми зазначали, що основою зміни значення слів німецької літературної мови при їх переході до молодіжного лексикону виступає, головним чином, метафоричний перенос. Природньо, що в такому випадку постає питання про характер трансформуючої функції. Такою, за звичай, вважають аналогію або подібність. Але не лише аналогія та подібність є головними трансформуючими силами метафори в німецькому молодіжному мовленні.

Розглянувши синонімічний ряд лексичних одиниць на позначення грошей в німецькій молодіжній мові Eier, Moses, Moos, Kohle, Spatzen, Flohe, Mucken, Steine, Kies, Asche, Mehl, Kohlenpulver, Eisenspane, Flocken, Pulver, Lappen, Mause, Schotter, можна з впевненістю сказати, що основою метафоризації стали певні асоціації, а не подібність. Адже "образні асоціації є невід'ємними елементами мислення на всіх рівнях розумової діяльності та різних сферах професійно - суспільних інтересів людини" [2, с. 3]. Практично будь - яку інформацію можна розкласти на наочно - образні складники. "Використовуючи невеликий за об'ємом лексикон, можна створити без­кінечні метафоричні смислові значення, основою трансформації яких будуть найтонші нюанси людської думки та відчуття" [2, с. 3]. Так, з огляду на лексичні одиниці німецького молодіжного мовлення, метою є не лише відобра­ження певного предмету дійсності найкращим способом, а й вирішити комунікативне завдання з максимальним ефектом впливу на адресата. Відомо, що "в ході осмислення предметів реальної дійсності, в свідомості носіїв мови поряд з сигніфікативним поняттям, що відображає їх справжні характеристики, присутній також конотатив­ний зміст, що зумовлює асоціативне співвіднесення предмета із закріпленою за ним предикативною (асоціація за суміжністю) або кваліфікаційною (асоціація за подібністю) ознакою [2, с. 71]; конотативні поняття антропо-центричні, вони відображають явища дійсності через призму людської свідомості" [2, с. 85]. Перенос значення ознаки на об'єкт або ситуацію реальної дійсності базується на порівнянні, узагальненні, оцінці. В результаті ви-

 

© Олійник Л. В., 2012бірковості метафоричного мислення, при формуванні конотату в центрі уваги суб'єкта мови часто виявляються не основні, а факультативні ознаки.

При аналізі значення слів використовують поняття семи і семеми. Семи, як відомо розрізняються в залежності від їх ролі в структурі значення слова, в якій вони організовані ієрархічно. Архісема - найважливіша в організації лексичного значення слова. Крім категоріальних та диференціальних сем в значенні окремих слів можуть бути присутні ознаки, що мають характер так званих "потенційних" сем. Так сема "старий" є в основному значенні слова тільки потенційною, мало суттєвою, але при вторинній номінації цього слова, в метафорі вона актуалізу­ється: Dinos, Mumien.

Різниця в смисловому уявленні об'єктів дійсності знаходить своє відображення в системі синонімічних засо­бів мовного висловлювання. Велика кількість в молодіжній мові лексичних одиниць на позначення певного пред­мету, явища, ситуації чи особи пов'язана з уявленням різними людьми різних видових характеристик предметів, явищ, осіб, а також з різницею стильового та емоційного характеру.

Проаналізувавши вище зазначений ряд синонімів, можна вважати, що в словах

Flohe, Mause, Mucke(n) актуалізується сема "швидко зникати", хоча ці живі істоти завдають нам проблем, про­те впіймати їх не легко, вони швидко зникають. Спроектувавши дану ситуацію на гроші, молода людина розуміє, що заробити їх не просто, проте "зникають" вони дуже швидко. Помітною є також зміна архісеми "жива істота" - "неістота". Подібну ситуацію спостерігаємо зі словом Flocken, в якому актуалізується сема "швидко тане, зни­кає", і знову спостерігаємо зміну архісеми "опади" на архісему "предмет". Moos / Moses, запозичено з їдишу, де це слово мало значення "гроші", корінь слова Knete походить також з їдишу:

"Kriegen wir denn die Knete zusammen?", fragte Kati. - "Ich leih mir das notfalls bei Harry" [7, с. 329]!

В словах Kies, Schotter, Steine на перший план виступає ознака "не великий" або "твердий", тобто не паперові гроші, які до того ж не великого номіналу, яких може бути багато. Архісема "камінь" змінюється на архісему "ме­тал". Найчастіше вживана лексема Kohle можливо, відрізняється від вище згаданих синонімів тим, що позначає подібні предмети більшого розміру, знаходить більш ширше застосування, тому може позначати навіть велику кількість грошей:

- Seine Eltern mussen echt fett Kohle haben [6, с. 11].

"Der klaut nicht wegen der Kohle, fur den ist das so eine Art Sport" [6, с. 87]. GenugendKohle hatte Zorro noch, um sich den allerletzten Schuss zu kaufen [4, с. 271]. Як видно з прикладів має місце зміна архісем "камінь" - "папір".

Лексема Lappen була запозичена з розмовної мови, і можливо по аналогії за розміром позначає банкноту вели­кого номіналу, проте й у цьому прикладі спостерігаємо зміну архісеми "тканина" на архісему "папір".

Стосовно синонімів Asche, Mehl, Kohlenpulver, Pulver, Eisenspane, Papierstaub - всі вони мають сему "маленькі часточки", що можливо трактувати як незначна сума грошей або гроші невеликого номіналу. І в кожному з цих прикладів ми спостерігаємо зміну архісеми.

Сема Eier актуалізує значення "нетривалості зберігання" та "невеликого розміру", тобто це говорить про те, що гроші в молодих людей довго не затримуються і мова йде про незначну суму:

"Zehn Eier sind nur drei Packchen Kippen im Monat" [5, с. 18].

Архісема "клітина" замінюється архісемою "папір".

Отже, як показують приклади, більшість предметів реальної дійсності утворюють асоціативні співвідношення по суміжності та подібності. В утворенні асоціацій приймають участь об'єкти, що входять до кола предметно -практичних зв'язків життєдіяльності індивідуума. Це предмети, що оточують людину в повсякденному житті, представники флори та фауни, різні природні явища

В метафоричній номінації відбувається перегрупування макрокомпонентів, на перший план виступає оцінний та емоційний компонент. Що стосується денотативної макросеми, то в метафоричній номінації таких дві: первин­ний і вторинний денотат; і денотат вторинний переміщується на перший план.

Література:

1.Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая: пер. с англ. Отв. Ред. М. А. Кронгауз, вступ. сл. Е. В. Падучевой. - М. : Русские словари, 1996. - 416 с.

2.Глазунова О. И. Логика метафорических преобразований / О. И. Глазунова, Спб., 2000. - 192 с. - Електронний ресурс код доступу : http://nibru.ru/book.php

3.Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу. Монограф. 2-е вид. випр. і доп. - К. : Логос, 2004. - 284 с.

Джерела ілюстративного матеріалу:

4.Kai H. Engel + Joe / H.Kai, Hamburg : Carlsen Verlag, 2004. - 299 S.

5.Till J. Ohrensausen / J. Till, Ravensburg : Ravensburger Buchverlag, 2004. - 254 S.

6.Till J. Ausgeflogen / J. Till, Wurzburg : Arena Verlag, 2007. - 151 S.

Wegmann U. Sommer war gestern / U. Wegmann, Munchen : Deutscher Taschenbuch Verlag, 2011. - 362 S.Онуфрієва І. Л.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ДОСЛІДЖЕННЯ АКТУАЛЬНОЇ ТА ПОТЕНЦІЙНОЇ АНТРОПОНІМІЇ

СУЧАСНИМИ ЛІНГВІСТАМИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

У статті досліджується двоїстий характер антропонімічної системи сучасної лінгвістики, зумовлений се­мантичною суперечливістю власних назв, функціональною неоднорідністю антропонімічної лексики, різним сту­пенем довільності номінації особи за допомогою антропонімів різних розрядів та актуальна антропонімія як сис­тема конкретно референтних власних найменувань, актуальних для носіїв мови і вживаних у мові для позначення індивідуальних суб'єктів.

Ключові слова: антропонімія, антропонім, двоїстий характер, лінгвістика, власна назва, ономастика, семан­тика, носій мови.

В статье исследуется двойственный характер антропонимической системы современной лингвистики, обусловленный семантической противоречивостью имен, функциональной неоднородностью антропонимической лексики, различной степенью произвольности номинации лица с помощью антропонимов различных разрядов и актуальная антропонимия как система конкретно референтных собственных наименований, актуальных для носителей языка и употребляемых в речи для обозначения индивидуальных субъектов.

Ключевые слова: антропонимия, антропоним, двойственный характер, лингвистика, имя собственное, оно­мастика, семантика, носитель языка.

The article deals with the dual character of anthroponimical system of modern linguistics, conditionally dependent of semantic contradiction ofproper names functional heterogeneity ofanthroponimical vocabulary, various level ofarbitrari­ness of nomination of a person with the help of anthroponyms of different sections and actual anthroponymy as a system of concrete referential proper names, actual for native speakers and used in the language for designation individual subjects. Key words: anthroponomy, anthroponym, dual character, linguistics, proper name, semantics, native speaker.

Постановка наукової проблеми. Сучасні лінгвісти, зокрема О. О. Селіванова, трактує термін "антропонім" як будь-яке власне ім'я людини (або групи людей), у тому числі ім'я, по батькові, прізвище, прізвисько, псевдо­нім, криптонім (таємне, зашифроване ім'я), андронім (найменування дружини прізвищем чоловіка), гінеконім (найменування чоловіка прізвищем матері, дружини), патронім (найменування людини від імені чи прізвиська батька або предків) [8, с. 34]. На перший погляд, це визначення антропоніма відображає більш вузький підхід до такого класу слів, дає йому оцінку тільки з позиції ресурсів іменування. Однак виникає питання, чи йде мова про дефініції терміна різних мовних явищ?

Правомірність постановки цього питання пояснюється тим, що система антропонімії має двоїстий характер, що зумовлено семантичною суперечливістю власних назв, функціональною неоднорідністю антропонімічної лексики, різним ступенем довільності номінації особи за допомогою антропонімів різних розрядів. Двоїстий ха­рактер антропонімії виявляється насамперед у тому, що в сучасній лінгвістиці існують антропоніми, які не на­зивають конкретних людей.

Лінгвістичні дослідження функціонування антропонімів у мові показують, що за особливостями реаліза­ції номінативної та ідентифікуючої функції власні імена, які відносяться до групи онімів, не є однорідними. А. О. Білецький [1, с. 34], розмірковуючи про суперечливість антропонімічної лексики, виокремлює так звані індивідуалізуючі імена (вказують на одиничний, неповторний факт дійсності): Олександр Македонський, Олек­сандр Сергійович Пушкін. Проте, якщо не мати на увазі нікого, ідентифікованого цією формою, цьому імені Олек­сандр властива ономастична функція, тобто, здатність бути власною назвою. Ця потенційна функція і становить основну мету нашого дослідження.

Завдання нашої статті - дослідження двоїстого характеру антропонімії у працях сучасних лінгвістів. Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Думка про семантич­ну і функціональну негомогенність антропонімії не є новою для науки й знайшла своє відображення у висловлю­ваннях А. Гардінера [15, с. 73-74] про втілені (тілесні) та невтілені (безтілесні) власні назви. Відповідно до такого підходу, втілені імена - це імена, прикріплені до певних конкретних об'єктів іменування (Вільям Шекспір, Тарас Шевченко, Леся Українка), а невтілені імена - це ті ж самі слова, тобто, імена поза зв'язком з конкретним денота­том (Вільям - англійське ім'я; Тарас, Леся - українські імена).

Ідеї А. Гардінера про два типи назв набули особливої актуальності у вітчизняній ономастиці двох останніх десятиліть, проте глибокої теоретичної розробки ця теорія не мала. Більше того, нечисленні публікації, які сто­суються цієї проблеми, носять спонтанний, незалежний і розрізнений характер. Наприклад, С. В. Перкас, зверта­ючись до опозиції втілених і невтілених власних назв, розглядає різну реалізацію їх у художньому тексті, більшу увагу при цьому приділяючи метафоризації втілених імен. Однак характеристика цієї опозиції представлена в найзагальніших рисах, як-от: втілені імена (Москва, Лермонтов, Європа тощо), носії яких більш-менш добре відомі членам певного мовного колективу; невтілені імена (Сергій, Марія, Іваненко тощо), які сприймаються про­сто як власні імена, співвіднесені з низкою індивідуальних об'єктів. Проте, на відміну від загальних назв, які не виступають стосовно цих об'єктів як узагальнюючого поняття, імена на кшталт Сергій, Джон, Іваненко, Сміт, Мюллер тощо, опинившись у тексті, знаходять суть, починаючи найменувати певного індивідуума [6, с. 142, 143].

Більш ґрунтовне вивчення проблеми втілених і невтілених власних імен пропонують дослідники у зв'язку з розробкою питань сучасної теорії референції [5]. М. А. Кронгауз, який поставив своїм завданням уточнити понят-

 

© Онуфрієва І. Л., 2012тя власного імені шляхом опису властивостей втілених і невтілених імен, характеризує різні випадки їх вживання у мові, у тому числі й метафоричні. Під втіленим власним іменем М. А. Кронгауз розуміє ім'я, яке пов'язане та присвоєне певному об'єкту [5, с. 127].

Невтілені власні імена, на думку М. А. Кронгауза, абстраговані від якостей конкретного об'єкта і мають влас­тивість "мати ім'я", вживаються у мові не як позначення конкретної особи, а як умовний мовний знак, тобто засіб найменування (Мене звати Іван, людина на ім'я Іван), при цьому, на думку дослідника, в екстенсіонал невтілено-го власного імені входять всі носії цього імені [5, с. 125-127]. Автор виступає проти застосування терміна "невті-леність", оскільки мається на увазі рівноправність втілених і невтілених власних назв. Вказуючи на принципову відмінність втілених і невтілених імен, М. А. Кронгауз, аналізуючи конкретний матеріал, ілюструє це положення прикладами, які допускають неоднозначні інтерпретації. Втілені антропоніми розглядаються в наступних контек­стах: Я побачив Івана; Вона хоче вийти заміж за Івана та ін., а в числі невтілених - найменування, співвідносні з індивідуальним носієм, але вжиті з невизначеним займенником або в апозитивному поєднанні: Тобі дзвонив якийсь Іван; у Македонії правив у цей час цар Філіпп.

Опозиція втілених і невтілених власних назв, запропонована М. А. Кронгаузом, у підсумку зводиться до опо­зиції визначених і невизначених імен. Зазначається, що втілене ім'я в тексті завжди визначене, причому навіть тоді, коли це не обумовлено контекстом [5, с. 127]. Найбільш характерним для невтілених імен є їх вживання при введенні оніма в мову чи текст (Мене звати Іван; Знайомтеся, це Іван), при цьому наголошується неможливість вживання втіленого імені на початку тексту (Жила-була Марія) і обов'язковість використання в таких випадках невтіленого антропоніма (Жила-була дівчинка на ім'я Марія).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови