О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 62

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Архетипна мотивація проявляється на основі успадкованих психічних елементів (ірраціональне мислення, вірування), які асоціативно поєднуються із структурою знань про інші концепти. Архетипна метафоризація вер-балізується засобами ФО, які представляють міфологічне світосприйняття (віра в нечисту силу, прикмети, повір'я тощо). Наприклад: Freund Hein hat jdn. geholt - (розм.) хтось помер; der Klapperstroch hat sie ins Bein gebissen -(жарт.) Лелека вкусила її за ногу (вона завагітніла).

Модусний тип раціональної мотивації базується на функціях пізнання, трактує особливості оцінного світо­сприйняття народом, пріоритети оцінки, що виражається в етнічних стереотипах лексичними засобами (gut, schlecht, fett, bitter, sufi; schwarz, gelb, rot). Оцінне значення мають також власні імена, поширені в народному середовищі: Hans, Peter, Heini, Mina, Lischen. Модус корелює із психічними функціями почуттів, відчуттів і є оцінно-емоційним показником [8, с. 37-39]. Оскільки оцінка і емоційний характер властивий ФО, то можна вва­жати, що модус присутній у всіх типах мотивації. Сенсорна оцінка може виражатись через смакові відчуття, на­приклад: kalte Bohnen - символ бідної їжі; Das ist ein magerer Braten - (розм.) тут не поживишся; das ist bitter - це образливо. Психологічна оцінка висловлюється за допомогою компонентів, які відображають психологічний стан душі (комфортний - некомфортний): Dumm wie Bohnestroh. - дурний як пробка/як пеньок; Gluckspilz sein - (розм.) бути щасливчиком; Hans Ohnesorge - (розм.) безтурботна людина. Сублімовані оцінки пов'язані з виявленням морального й аморального, красивого й потворного, корисного/ некорисного, небезпечного (утилітарні оцінки). Через цю їхню властивість сублімовані оцінки вважають стереотипними для етноса. Вони виражаються у ФО,компонентом яких є зооніми, фітоніми, антропоніми. Наприклад: ein fleifiiges Lieschen - старанна дівчина; den Bock zum Gartner machen - зробити шкоду; єіп fauler Heinz - (розм.) ледар; ein dummer Peter - дурень.

Ми вважаємо, що ФО, які мають у своєму складі назву продуктів, теж володіють стереотипною утилітарною оцінкою, тому що їхньою пропозицією є народні традиції. Наприклад: jetzt mal Butter bei de Fische - (розм., пн.-нім.) Тепер до справи! (ФО виникла на основі звичаю подавати як закуску смажену рибу зі шматочком масла. Лише потім подавався обід.); Bier nach Munchen tragen - (досл.) везти пиво в Мюнхен, (розм.) займатися марною справою (Мюнхен вважається центром броварництва). Соматична оцінка (холод, жар, біль) репрезентується ФО з компонентом зоонімом, наприклад: eine Bullenhitze/ Affenhitze - (розм., фам.) пекло (про високу температуру).

Змішаний тип мотивації виникає внаслідок метафоричної асоціації на основі пропозиції (репрезентації різних фрагментів НКС) [8, с. 62]. ФО такого типу В. М. Телія назвала ідіомами-кентаврами [10, с. 61-62], в яких один компонент переосмислений, а інший виступає в прямому значенні. Наприклад: den Hasen laufen lassen - пустити справи напризволяще.

Таким чином, раціонально мотивовані ФО утворились на основі фрагментів НКС. ФО, що виникли на їх осно­ві передають у фразеологічному значенні знання про об'єктивну реальність. До раціонально мотивованих ФО відносимо фраземи, компонентами яких виступають: соматизми, лексеми на позначення предметів побуту, на­ціональної кухні, артефактів народної культури, ігор, розваг, іграшок, торгівельних традицій, грошових одиниць. ФО - код національної культури, що відображає систему ціннісних норм етноса і передає з покоління в покоління етнокультурну інформацію.

Подальшими перспективами дослідження вважаємо вивчення функціонування та способів реалізації семанти­ки раціонально мотивованих ФО у текстах різних стилів.

Література:

1.Бибихин В. В поисках сути слова. Внутренняя форма у А. А. Потебни / В. Бибихин // Новое литературное обозре­ние. - М.,1995. - № 14. - С. 23-34.

2.Гак В. Г. Национально-культурная специфика меронимических фразеологизмов / В. Г. Гак // Фразеология в контексте культур; клтв ред. Телия В.Н.]. - М. : Языки русской культуры, 1999. - С. 260-265.

3.Каракевич Р. О. Національно-культурна маркованість фразеологічних одиниць на позначення виміру та ваги в ні­мецькій та українській мовних картинах світу / Р. О. Каракевич // Вісник Донецького національного університету. - Серія Б, Гуманітарні науки. - Донецьк, 2008. - № 1. - С. 42-47.

4.Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке / Геннадий Владимирович Колшанский [отв. ред. А. М. Шахнарович. Предисл. С. И. Мельник и др.]. Изд. 3-е стереотип. - М. : КомКнига, 2006. - 128 с.

5.Мелерович А. М. Проблема семантического анализа фразеологических единиц современного русского языка / Анна Михайловна Мелерович. - Ярославль, 1979. - 80 с.

6.Потебня А. А. Слово и миф. [Електронний ресурс] / Александр Афанасиевич Потебня. - М., 1989. - 230 с.

7.Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира / Отв. ред. Б. А. Серебренников. - М. : Наука, 1988. - 216 с.

8.Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти) / Олена Олександрівна Селіванова. - Київ-Черкаси, 2004. - 254 с.

9.Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми / Олена Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2008. - 712 с.

10.       Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты /
Вероника Николаевна Телия. - М. : Школа "Языки русской культуры", 1996. - 286 с.
УДК 811.112.2'373.49

Осовська І. М.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЖАРГОНІЗМИ В НІМЕЦЬКОМОВНОМУ СІМЕЙНОМУ ДИСКУРСІ

У статті аналізується класифікація жаргонізмів, що функціонують в німецькомовному сімейному дискурсі. Ключові слова: жаргон, сленг, сімейний дискурс.

В статье анализируется классификация жаргонизмов, которые функционируют в немецкоязычном семейном дискурсе.

Ключевые слова: жаргон, слэнг, семейный дискурс.

The article under review deals with the analysis of classification of jargons which function in the German speaking family discourse.

Key words: jargons, slang, family discourse.

Мова сім'ї з позицій соціолінгвістики є, безумовно, соціолектом групи з усіма властивими групі особливос­тями. В межах мовного субстандарту, переважаючого в сімейному спілкуванні, функціонують жаргонізми, що входять в групу просторіч [2-6, с. 10] як мовних явищ з ареалу Volkssprache. Загальновизнаним був факт ненор-мованості просторіччя, що одразу ж відмежовувало його від літературної мови (Standartsprache, Literatursprache) та ставило в ряд з територіальним діалектом, жаргоном, арго.

Основною ознакою жаргону (або сленгу - термін виник та отримав домінуючий статус завдяки загальному глобальному впливу англомовної лінгвокультури) вважають пейоративність [10] та / або грубість і фамільярність [2]. Деякі думки дослідників сленгу є діаметрально протилежними: одні наголошують на його загальнозрозумі­лості, відсутності соціально-професійної обмеженості та відповідному розміщенні за межами літературної норми [4], інші підкреслюють зв'язок жаргону з криптолалією - "утаємниченим" мовленням певної соціально-профе­сійної групи [7]. Очевидно, праві й ті і інші, маючи на увазі різні аспекти явища: перші - жаргонізми в класичному вигляді (як професійно детерміновані), другі - сленгізми як складові соціолекту, що набув активного використан­ня в 20 столітті. Це підтверджується визначенням сленгу в словнику Duden, як 1) зневажливої фамільярної роз­мовної мови та 2) стилю мовлення певних соціальних, професійних груп [11].

Слід, однак, зазначити, що більшість досліджень жаргону визнають його основоположною рисою зв'язок з грою: жаргон формується, насамперед, завдяки вічній людській потребі в мовній грі. Культурологічна концепція, що утверджує ігрову природу більшості культурних явищ, походить від "ігрового космосу" Платона та "стану гри" Канта. Гра є глибинною вихідною властивістю психічної та соціальної діяльності людини [9], а культура на­роджується в грі та з гри. Жаргон вважається класичним проявом мовної гри, враховуючи відсутність практичної установки (більшість лексем-жаргонізмів мають аналоги в загальновживаній лексиці): він не має мети і має смисл в самому собі, що є головною умовою кваліфікації певного феномена як мовної гри. З таких позицій сучасна жар-гонізація отримує статус не засобу спотворення мови, а її "сміхової лабораторії" [5], уявлення ж про неформальну лексику належать до компетенції будь-якого сучасного мовця - носія мови чи іноземця (незалежно від ступеня володіння іноземною мовою) [6, с. 26].

Оптимальним вважаємо визначення сленгу як "нелітературної додаткової лексичної системи, що представляє паралельну експресивно-оцінну, найчастіше стилістично знижену синонімію позначень загальновідомих понять і належить певній соціальній субкультурі" [8, с. 560], яке задовольняє як соціолінгвістичний так і стилістичний аспект цього мовного феномену.

Вважаємо, що при очевидній присутності обох ознак сленгу в усіх типах сімейного дискурсу, мовно-ігрова релевантна, насамперед, для типів зі соціально-статусною рівністю учасників (матримоніального та дискурсу су-блінгвів), а криптолалічна - для різностатусних видів сімейного спілкування - в нашому випадку парентального дискурсу.

Поза сумнівом, важливою ознакою жаргону, детермінованою в основному його усним характером, є економія мовних та когнітивних зусиль, оскільки, виникаючи як результат потреби в нетривіальному вираженні, жаргонні одиниці швидко стають стандартними кліше (Ich hab mich kaputt gelacht! замість Ich habe sehr gelacht., Wahnsinn! замість Das sieht sehr schon aus. тощо).

Черговою метою аналізу сімейного дискурсу вважаємо фіксацію та опис особливостей вживання жаргонізмів в сімейному спілкуванні.

Матеріалом дослідження слугували сучасні літературні джерела, фільми німецьких кіностудій та їх сценарії, результати анкетування німецькомовних інформантів, проведеного автором під час стажування в університеті м. Геттінгена та отриманих від німецькомовних учасників Інтернет-форумів.

Сімейний жаргон (сленг) як складних лексичного корпусу сімейного дискурсу репрезентує мовлення певної окремої сім'ї як групи та протиставляється літературній мові. Як явище ненормативне, неформальне, стиліс­тично знижене, функціонально обмежене, сімейний жаргон здатний виконувати експресивну та оцінну функ­ції. Застосування жаргону з метою відособлення від решти мовної спільноти фактично відокремлює жаргон від професійної лексики, яка безпосередньо дублює офіційні назви понять. Незважаючи на експресивну природу обох лексичних шарів, стилістичний спектр жаргонної лексики є значно ширшим - від жартівливо-іронічного до негативно-вульгарного. У нашій роботі сімейний жаргон-сленг (familialer Umgangsslang), використовується для позначення зниженого регістру мовлення членів родини. Сімейний сленг складається зі специфічних слів

 

© Осовська І. М., 2012і висловлень, котрі характеризують природу та відображають специфіку сімейного співіснування, ілюструють особливості родинної комунікації та вживаються тільки в розмовному мовленні: Leute, ich geh heute zum Billard da die Huterin der Kronjuwelen in Botswana ist. Der Sofageneral kann sich heute richtig entspannen., де вираз Huterin der Kronjuwelen позначає дружину, а слово Sofageneral - чоловіка. Ware ich doch nur nie aufs Ehepferd gestiegen. Das kostet doch alles nur Kohle..., де вираз aufs Ehepferd stеigen має значення одружуватися. Сімейний сленг, як правило, виконує інклюзивну функцію. Комунікант за допомогою жаргонізмів демонструє свою приналежність до колективу, сигналізує, що він є "своєю людиною".

В групі тематично-позначуваної лексики були зафіксовані наступні жаргонізми на позначення:

-   великої та дружної сім'ї: Aus-ein-und-demselben-Glas-Trinker, Clique, Schnullerfamilie;

-   шлюбу, одруження / розлучення, зради: Zweipersonenmodus; aufs Ehepferd steigen, die Kuh kaufen, ein junges Talent verpflichten, legalisieren, Ringe werfen, Sich-ver-heiraten (einen Verbindungsfehler irgendwann gemacht haben), Seitensprung, Affare, Exenverbrennung, friendgehen (mit Facebook-Freunden fremdgehen);

-   дружини / партнерки: Alte, Atta-Girl, Bescharmede, bessere Halfte, Bettgenossin, Bodeningenieuse, Ehehalfte, Ehefotze, Ehenutte, Ehekruppel, Fernloch, Fufibodenkosmetikerin, Gemahlin, Gespielin, Herzdame, Herzensdame, Hetare, Huterin der Kronjuwelen, Kurtisane, Meine, Lebensabschnittsgefahrte, Lebensgefahrte, Liebhaberin, Liebling, Liebste, Matresse, Nebengerausch, Perle, Pimpernelle, Pubbie Schneewittchen, Schrapnellda, Turbohase, Weib, Wuchtbrumme, Zosche;

-   чоловіка / партнера: Alter, Altarhaschen, Atze, Aue, AWF, Beteiligter, Bruder einer anderen Mutter, Bubba, Co., Compagnon, Digga, Dude, Feigendepp, Flamme, Fotzenknecht, Gova, Gung, Gottergatte, Herzblatt, Honey, Hoschi-san, Hauptrechner, Keule, Kuffnugge, Lebensabschnittsgefahrter, Lebensgefahrter, Liebhaber, Liebling, Liebster, Meiner, Mitinhaber, Nebengerausch, NEMISU, Olle, Schatz, Schwachmat, Sozius, Teilhaber, Teilnehmer, Unter dem Pantoffel, Vato;

-   дитини: Arschlochkind, Balg, Bankert, Bauchbewohner, Blagen, Dotzken, Drecksmade, Fickfehler, Flurscheisser, Fruchtzwerg, Gor, Haiei, katholisches Kaninchen, Kerbe im Schaft, Kinderzimmer-Osama, Klopskind, Momager, Nachmensch, Nervzwerg, Pampersbomber, Plach, Pissblage, Pisskind, Plach, Poste, Quaddel, Ratz, Sahne-Butter-Hupfdohle, Striefchen, Terminatorchen, Sicherheitsmock, Striefchen, Schieter, Wanst;

-   батька: der Alte, Familienoberhaupt, Familientorpedo, Sofageneral,;

-   матері: die Alte, Familienmanagerin, Gebarmaschine, Raumpflegerin;

-   батьків, старшого покоління: Komposti, Grufti, Friedhofsgemuse, UHU (unter Hundertjahrige), haben Mumienausweis / Runzelpas, Noch-Berufstatige, Experte, Exzentriker, Clown, Kuckuckseltern.

-   процесу виховання: Erzug (sehr harte Erziehung).

Як засвідчили інформанти, сленгізми складають істотну частину їхнього вербального спілкування не лише в родині, але й в інших галузях повсякденного життя. Частотним є використання наступних сленгізмів на позна­чення основних процесів життєдіяльності та предметних груп:

-   їжа та процес споживання (Brikett, Frafi, Fressen, Haveritis, Mahlzeit; hinter die Binde hauen, beifien, dinieren, futtern, einhauen, hineinstopfen, lutscheln, einmaischen, mampfen, nachlegen, pampfen, einraumen, runterlassen, einschieben, schlemmen, spachteln, einwerfen, wickeln, hebern, einschneiden);

-   напої та процес пиття (Gsiff, Gsufferl, Schaumtute, Schlurre, Schwemme, Schwenze; gieien, piperln, puttkern, rotzen, schlurfen, suffeln, schutten, abziehen);

-   стани алкогольного сп'яніння (angeblasen, angedonnert, angeflaschelt, angesauselt, angestochen, ausgeflippt, beduselt, eingedeckt, eingespritzt; Fetze, Glut, Granate, Kante, Radierer, Rakete, Schweigl, Sieder, Ziegel; schwindlig, streichfahig sein, volllaufen lassen, zugenagelt; einen sitzen haben);

-   цигарки, процес куріння (Clint, Glut, Havana, Karlschachter, Lungenbrotchen, Lungentorpedo, Lurch, Nagel, Nikotinnudel, Raucherl, Schmaucherl, Schnuderl, Staberl, Stummel; eine Abgerissene heizen, heizen, nebeln, paffen, pofeln, puffen, schmokern, schmuiken, tschiken);

-   одяг (Brocken, Brustgeschirr, Decke, Fassade, Fetzen, Hopperlkraxn, Hulse, Hupferspreizn, Janker, Kittel, Klamotten, Kluft, Kotze, Lumpn, Maskerade, Panier, Rohrlsalatstecher, Ansa, Schaln, Schneuztuchel, Seil, Tau);

-   гроші, фінансові стани та операції (Bluten, Fetzen, Flak, Ischlinge, Knopf, Kohle, Monetten, Plarrer; angebrannt sein, ausbluten, blechen, gestapft sein, Pleite (wenig Geld haben), schaufeln, lohnen (Rechnung bezahlen);

-   професія, працювати / байдикувати (Kahle (Arzt), Putzer (Frisor); bremsen, buckeln, hakeln, knausern, malochn, obizarn, putteln, rackern, sandeln, schnorren, am Seil hangen, sich abseilen, tachinieren);

-   автомобіль та інші засоби пересування (Affenschaukel, Asphaltblase, Dusi, Flitzen, Flitzer, Flieger, Furzerl,Gluhi, Gockerl, Hupferl, Karren, Kracherl, Kraxn, Kubel, Kutsche, Leibschussel, Maschine, Mopf, Muhle, Murl, Rostlaube (altes, von Rost angegriffenes Auto), Pfitschipfeil, Plutokratentraktor, Raketen, Rennsessel, Scherberl, Schiefier, Schnitzl, Seifenkiste, Spuckerl, Stinkerl, Straienkreuzer, Vierradler, Wanzn, Zweiradler);

-   швидкий рух (abdampfen, abrauschen, abziehen, abzischen, ausspuren, braken, blitzscheiien, dahintuschen, davonrauschen, flitzen, gluhen, heben, holzen, an Karacho drauf hom, modeln, radieren, sausen, schweifien, sprinten, zwitschern);

-   частини тіла (Bollen (Oberschenkel), Brotladen (Mund), vier Buchstaben, Daaz (Kopf), Doppen (Augen), Flossen, Fotz, Fresse, Globus, Gnack, Hespen (Beine), Hucke (Teil des Ruckens), Lawurpappen, Lecker, Mahne, Marille, Ohrwaschel, Pfoten, Propeller, Pumpe, Quadratschadel, Schweiiler, Schwimmreifen, Stampfer, Stange, Werkzeuge, Kunte (Hintern), Losse (Haare), Mase (Hintern, Po), Schochen (Beine im Weg), Sprirkeln (lange dunne Beine), Staat (Schwanz, Hintern), Teuwen (Zehen);

-   фізіологічні процеси (AA machen, brechen, Dunnpfiff, Dunnschifi, entleeren, gacken, ludeln, pforzen, pinkeln, Pipi machen, Scheiihaus, Schlieimuskeldefekt, die Schnelle, schwitzen, stinken);статеві органи та акти (drittes Bein, Beutl, Bohrer, Brodel, Bretzenstander, Brenzbuschn, Daheim, Dose, Dreieck, Gerat, Geschirr, Latte, Lupo, Mieze, Paradiesgartlein, Pixn, Press, Prinzchen, Prol, Rohr, Rosette, Samenschleuder, Schweif, Schwenkel, Spalt, Speer, Spule, Stander, Schniedelwutz, Wunde, Zelt; Beischlaf Geschlechtsverkehr, Koitus, Beiwohnung), rengstern, ruckeln (Sex haben);

-   стани, настрої та процеси (angeruhrt, angespeist, angefressen, anzipfen, arg, geht mir auf die Eier, fertig sein, ikeabel (reife und stabile Beziehung, die sogar einen IKEA-Besuch ubersteht), mir geht das Hammerl (wutend sein), Hammer, high sein (richtig gut sein), mir fallen die Keks obi, kein Leiberl haben, od, einen Pecker haben, bei dir piepts wohl (keine Geduld haben), hochunbegabt (in bestimmten Bereichen ohne jede Begabung), hell auf der Platte sein, ihm geht der Reis, mir geht das Sieberl, atzend (unmoglich), booor ej (widerlich), (voll) geil, stark, super, schovel, turboaffengeil (toll, phantastisch) ein-, entschlafen (sterben),bammel (Angst haben);

-   назви та характеристики людей Emanze (emanzipierte Frau), scharfes Gerat, Tussi, Schnalle (Madchen oder (junge) Frau), Zombie / Gruftie / Kompostie / Oldie (alter Mensch), Kretin (Dummkopf, Idiot), Hirni (Blodmann, Schwachkopf), Bollacks (groier Mensch), Bollemann (virtueller, boser Mann), Busselkatte (unruhiger Mensch), Fruisekuttel, Fruisekurtel (Mensch, der schnell friert), Heudommes (nutzloser Mensch), Hewwerecht (Besserwisser), Hoimedruiwer (nach-Hause-Treiber), Jaust (unerzogener Junge), Kawenzmann (groier Mensch), Peijatz (lastiger Mensch), Pomel (kleiner Junge), Ranterfurt (nervoser Mensch), Quamelkunte (Mensch, der viel Unsinn redet), Riunuesel (rauer Bursche), Schwamellaken (jemand, der andauernd sinnentleert redet), Spektakelfritz (ein Chaot), Stauber (junger unvernunftiger Mann), Tranfunzlige (alte Frau), Twertsbraken (ein Mensch, der durch seine gegensatzlichen Ansichten standig die Entscheidungen der Gruppe blockiert);

-   назви предметів (Aslammeken (Klinke in der Hose), Glotze (Fernseher), Gedons (unordentliche Ansammlung von Gegenstanden), Hasenbutter (ein Butterbrot (meist "Zugeklapptes"), dass als Proviant mitgenommen, aber nicht gegessen wurde, wird dann wieder zuruckgebracht und den Kindern als "bei den Hasen gefundenes" Brot schmackhaft gemacht), Henkelmann (Warmhaltgefai fur das Mittagessen), Hummeken (kleines, scharfes Messer) Kromekes, Kraomekes (Kram, Krimskrams) Movken (abfallige Bezeichnung eines Dings, z. B. Fahrzeug) Murke (geheimes (Geld)versteck), Mutze (Pfeife), Pelm (Staub), Paat (kleiner Fuiweg), Pinnorkel (hoher, spitzer Gegenstand), Plorre (dunne Bruhe), Poot (Pfutze), Poskefeuer (Osterfeuer), Polter, Polterken (Schlafanzug, Nachthemd), Prutt (Kaffeesatz), Pruimeken (Stuckchen Kautabak), Schepperken (blecherner (Koch)topf), Schlupp(ken) (Schleife), Schmieseken (weiies Hemd), Schmeeting (misslungenes Treffen), Teletic (das nervose Zucken zum Telefon, sobald irgendwo ein Handy klingelt), Trecke (Schublade), Trojokel (hoher, instabiler Turm, z.B. aus geschichteten Tassen, Tellern);

-   процеси та види діяльності: eine Show abziehen, anmachen, baseln (sich ungeschickt undhektisch/laut bewegen), betuppen (mogeln, bescheiien), blinstern (blinzeln / versuchen, genau hinzusehen), blirken, blierken (mit heller schriller Stimme sprechen), busseln, burseln (wuhlen), chichstern (leise, albern lachen), chremmstern (husten), chuillen (heulen), dollmern (toben), eine Biege rumpeln (schnell fahren), einfallen bei jdm (jdn besuchen), j-m den Marsch blasen, fertig machen, vom Stuhl fallen, freilen (ineinander drehen, eindrehen), friemeln (etwas aufknoten), friggen (freien), gatzeln, gatzkern (heftig regnen), gruinen (heulen /weinen), haustern (im Haus rumwuhlen), jabbeln (schreien), jackeln (mit etwas wackeln, z.B. auf dem Stuhl), klamusern (suchen), klauern (Schmutz verteilen), kotten, kreitern (streiten), krucken (lugen), kuiern (schwatzen), kucken (sehen), miuloppen (lastern, ubel reden), mummeln (kleine Bissen nehmen), nolen (meckern), niggeln (schnuffeln), polen (Fufiball spielen), perken (etwas festkleben), quameln (labern), rantern (laut rumtoben), ruigen (aufs Klo gehen), rurseln (Unruhe verbreiten), schennen (schimpfen), schloren (schleppen), schmaddern (schmieren), schmeiien (werfen), splentern (rumspritzen, z.B. in der Badewanne oder beim Spulen), trickeln (rollen), wemsen (heftig etwas einschlagen), wullacken, wurlacken (wuhlen), umsteigen (einen Partner wechseln);

-   характеристики осіб, явищ, процесів та предметів: belammert (dumm), blosig (windig), dorroin (verwirrt), druihorig (stur), etterig (streitsuchtig), ferme (heftig), fickerig (nervos, hektisch), harre (laut), hibbelig (nervos, zappelig), kakelig (durftig bekleidet), kruselig (kraus, unordentlich liegend), muckelig (mollig, weich), nickelig (bosartig), hinterlistig (liebevoll), osig (argerlich, bose), pingelig (sehr wahlerisch), prot (fertig), schnoggelig (wahlerisch), schroh (sehr dunn, durr), stikkum (heimlich/leise), twerst (quer, sitzend), unwuis (unvernunftig), usselig (schabig), wahne (besonders);

-   інші некатегоризовані вирази: den Speck kleiden (sich anziehen), der Hammer sein (lachen), gut drauf sein (sich freuen), daneben sein (dumm sein), sich zusammenreiien (sich bemuhen), dreckig machen (unwurdig handeln), durcheinander gemacht werden (verunsichert werden), eine Macke haben (etwas verruckt sein).

Як бачимо, сленг як складник просторічного прошарку німецької мови є складним й багатогранним, соціально й функціонально детермінованим її компонентом. Важливою ознакою сленгу є його ігровий а також "вторин­ний" характер, оскільки найчастіше це слова-замінники нейтральної чи пафосної літературної лексики. Сімейний сленг демонструє широку палітру мовних засобів на позначення як соціолектних феноменів, так і основних про­цесів життєдіяльності та предметних груп.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови