О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 64

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Усі образи, які кодують концепт 'час', так чи інакше зображають його крізь призму людського жалю у зв'язку з тим, що 'час' безкомпромісно минає, позбавляючи людей певних мрій і заколисуючи увагу своєю повторюваністю. Отже, макроструктура концепту 'час' має такі компоненти:

1. Образне поле визначено зоровими образами природи (живої і неживої), людини та різними предметами.

2. Інформаційний зміст зосереджено на визначенні 'часу' як проміжку, відрізка у послідовній зміні годин, днів, років тощо, який здійснює що-небудь, набуваючи антропологічних рис.

3.Інтерпретаційний зміст: зона оцінки неоднорідна: здебільшого складники концепту мовці усвідомлюють з негативним забарвленням, проте наявні й елементи з протилежною оцінкою; енциклопедична зона - різні ком­поненти 'часу' можуть з'являтися в різних образах або навпаки в одному ('день', 'ніч', 'час' - кінь), причому в цьому повторюваному випадку мовці завжди використовують одну і ту саму когнітивну ознаку, без конототивних нашарувань - швидкість; 'час' намагаються утримати або прискорити, він ніколи не задовольняє потреб люди­ни; регулятивна зона - необхідно обережно ставитися до часу в зв'язку з його непередбачуваністю: він може то стрімголов летіти, то минати неймовірно повільно; соціально-культурна зона - 'час' зображено в українській по­етичній традиції і тісно пов'язано з побутом сучасної української людини: 'час' може бути прочитаним як книга, його можна писати як листи, розміняти як гроші, милуватися як іконою тощо; пареміологічна зона представлена авторськими афоризмами: немов крізь пальці, витекли віки, а стрілки часу гострі як рапіри.Когнітивні класифікаційні ознаки, що концептуалізують поняття часу, організовані й узагальнені параме­трами добових відрізків, суб'єктності / об'єктності дії, динаміки / статики.

4.Польова структура: ядро концепту - усвідомлення невідворотності ходу 'часу', ближня периферія - пережи­вання душевної болі і відчуття ворожості до часу та непогодженості з його природою, дальню периферію складає концептуалізація часу в образах людини (вояк, рекрути, черничка, п'яниця, близнята, знать тощо). Найчастотні-шим серед субконцептів концепту 'час' в українському поетичному тексті визначено 'день'.

Отже, концепт 'час', позначений за допомогою першоелементів живої природи, маркований переважно не­гативною оцінкою і репрезентує неприємний для сучасних мовців екзистенційний досвід.

Література:

1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. - К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.

2.Болдирев Н. Н. Концепт и значение слова / Н. Н. Болдирев // Метологические проблемы когнитивной линг­вистики : Научное издание / [под редакцией И. А. Стернина]. - Воронежский государственный университет, 2001. -С. 25-36.

3.Дем'янова Ю. О. Мовне вираження концепту час у поезії Т. Г. Шевченка : автореф. дис. на здобуття наук. сту­пеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова"/ Ю. О. Дем'янова. - Запоріжжя, 2007. - 20 с.

4.Кубрякова Е. С. Об установках когнитивной науки и актуальных проблемах когнитивной лингвистики / Елена Самойловна Кубрякова // Вопросы когнитивной лингвистики. - 2004. - № 1. - С. 6-17.

5.Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов / Дж. Лакофф // Новое в зарубежной лингвистике. -Вып. 23. Когнитивные аспекты языка. - М. : Прогресс, 1988. - С. 12-51.

6.Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - М. : АСТ : Восток - Запад, 2007. -314 с. [6] с. - (Лингвистика и межкультурная коммуникация. Золотая серия).

Серебренников Б. А. Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира / Борис Александрович Сере­бренников. [Б. А. Серебренников, Е. С. Кубрякова, В. И. Постовалова [и др.]; Отв. ред. Б. А. Серебренников. - М. : Наука, 1988. - 215 с.УДК 82'373.232.1(477.62)"20"

Падалка Р. М.,

Слов'янський державний педагогічний університет, м. Слов'янськ

СТРУКТУРА ПАРАДИГМ ПРІЗВИЩ СЛОВ'ЯНЩИНИ ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

У статті розкрито структуру та парадигмальні можливості відонімних і відапелятивних прізвищ Слов'янського району Донеччини та виявлено низку відмінних рис, які вказують на зміни в їх розвитку; визначено різноманітність семантики апелятивів, що склали структурну основу прізвищ, та кількість компонентів прізви-щевих парадигм.

Ключові слова: апелятив, онім, парадигма, прізвище, формант.

В статье расскрыта структура и парадигматические возможности отонимных и отапелятивных фамилий Славянщины и выявлен ряд различных особенностей, которые указывают на изменения в их развитии; показана разнообразность семантики апелятивов, что составили основу фамилий, и количество компонентов парадигм фамилий.

Ключевые слова: апелятив, оним, парадигма, фамилия, формант.

The article are describes the structure and capabilities of paradigms denominative and appellative surnames of Slavyansk region. Identified a number of features that indicate a change in their development, shows a variety appellatives semantics that formed the basis of surnames and components of the paradigms surnames.

Key words: appellative, onim, paradigms, surnames, formants.

Увесь антропонімікон Слов'янщини становить систему прізвищевих парадигм. Твірні основи різняться між собою здатністю сполучатися з твірними формантами (тобто структурними мотиваторами). На кінець ХУЛІ - по­чаток ХІХ ст. процес стабілізації родових прізвищ був переважно закінчений, але рух і різноманітні хитання у прізвищах не припинилися [1, с. 79]. За структурою і парадигмальними можливостями прізвища мають багато спільного з відонімними прізвищами кінця ХІХ ст. Ще з тих часів збережено поділ на відіменні, відойконімні, відгідронімні, на атомарні (ті, що не входять до парадигм) і парадигмальні, на міні-парадигмальні, міді-парадиг-мальні, макропарадигмальні, на віджіночоіменні й відчоловічоіменні, з емоційно нейтральними іменами й етно-культонаснаженими іменами. Утворення варіантів прізвищ могли зумовити різні обставини [2].

Поряд з тотожними явищами у Слов'янщині (початок ХХІ ст.) виявлено прізвища з низкою відмінних рис, які вказують на зміни в розвитку антропонімії протягом ста років (1899-2001 рр.). Це:

1) кількість імен, наявних в основі прізвищ: якщо в наших джерелах за 1899 р. зафіксовано лише біля сотні відіменних прізвищ, то в джерелах за 2001 р. їх зафіксовано біля однієї тисячі;

2) кількість прізвищевих парадигм: якщо в 1899 р. зафіксовано 14 прізвищевих парадигм, то у джерелах за 2001 р. їх - понад сто;

3) наповненість прізвищевих парадигм компонентами: якщо у джерелах за 1899 р. прізвищеві парадигми скла­далися максимум з двох-трьох компонентів, то в джерелах 2001 р. від двох до 49-ти компонентів (див. прізвища з основою Федір, Федя);

4) кількість жіночих імен у складі прізвищ: якщо у джерелах за 1899 р. у складі прізвища зафіксовано лише одне жіноче ім'я Галька (прізвище Гальченко), то в джерелах 2001 р. уже більше десятка: Галя (Галін, Галин), Галка (прізвище Галкін), Ганжа (прізвище Ганжа, Ганжела), Ганка (прізвище Ганченко, Ганич), Ганна (пріз­вище Ганноченко), Горпина (Горпинин), Катерина (Катеринчук, Катрич, Катрущенко), Марина (Маринченко), Маруся (Марусич, Марущак ), Наталя (Наталенко, Наталуха, Натальченко), Олена (Олениця, Оленич, Оленюк), Оля (Оленко), Оришка (Орищенко, Орищина), Параска (Параскевич), Парася (Парасюк, Паращенко, Паращук), Ульяна (Ульянцев, Ульянченко);

5) кількість пестливих імен у складі прізвищ: якщо у джерелах за 1899 р. прізвища з пестливими формами імен трапляються зрідка (Гаврик, Марчик), то в джерелах за 2001 рік їх багато, це одна з активних прізвищевих моделей: Ваня (Ванін, Ванічкін, Ванярко), Гринь (Гриньов), Гриць (Грицай, Грицак, Грищин, Грицюк), Проць (Про-ців, Процюк, Процька, Проценко), Стьопа (Стьопін, Стьопочкін, Стьопченко), Яша (Яшин, Яшків, Яшкевич, Ященко, Ящук) і под.;

6) кількість формантів, з якими вступали у валентнісні зв'язки іменні прізвищеві основи: якщо у джерелах 1899 р. іменні прізвищеві основи сполучалися з двома-трьома суфіксами (-енк-о, -oe), то у джерелах за 2001 р. вони вступають у словотвірні зв'язки з кількома десятками (максимум), наприклад, корінь імені Федя (Федір) у прізвищах: Федь, Федьків, Федько, Федьков, Федьо, Федюков, Федюлін,Федюпін, Федючек, Федюшин, Федяєв, Федянін, Федин, Федун, Федунов, Федуняк, Федчун, Федан, Федащина, Федяченко, Федченко.

Змінилася з часом й активність та регулярність прізвищевих лексем з особовими іменами в основі. Щоб її ви­значити, у міжнародній практиці користуються правилом першої десятки.

У джерелах 1899 р. до першого десятка найпоширеніших прізвищ з особовим іменем в основі входили прізви­ща з іменами Андрій, Гаврило, Євдоким, Іван, Карпо, Костя, Максим, Марко, Павло, Петро. З них лише чотири витримали перевірку життєвості часом і через 100 років збереглися в матеріалах початку ХХІ ст. у першому десятку, причому з максимальною кількістю компонентів у парадигмі: Іван - 39 прізвищ, Петро - 38 прізвищ, Кость - 20 прізвищ, Павло - 19 прізвищ.

Усі інші з цього десятка перейшли до пасиву й у джерелах 2001 року знаходяться на периферії прізвищ другого десятка: Андрій - 7 прізвищ, Гаврило - 5 прізвищ, Максим - 5 прізвищ, Марко - 3 прізвища, Євдоким - 3 прізвища.

 

© Падалка Р. М., 2012До першого десятка за матеріалами 2001 р. входять прізвища з такими іменами в основі: 1) Федір (Федя) - 49; 2) Іван (Ваня) - 39; 3) Петро (Петя) - 38; 4) Василь - 29; 5) Семен - 21; 6) Юрій - 21, 7) Кость - 20; 8) Григорій (Гриць) - 19; 9) Павло - 19; 10) Клим - 18.

Нові компоненти, що ввійшли до першого десятка - це прізвища з іменами в основі: Федір (Федя) - 49 назв, Василь - 29, Семен і Юрій - по 21, Григорій (Гриць) - 19, Клим - 18 назв.

До другого десятка входять прізвища з основою на особові імена: 1) Данило - 13 назв; 2) Дмитро - 13; 3) Сла­ва - 12; 4) Діма - 11; 5) Прокіп - 11; 6) Сеня - 11; 7) Андрій - 10; 8) Влас - 10; 9) Дорох - 10; 10) Роман, Степан

-   по 10 назв.

Отже, до першого десятка прізвищ Слов'янщини ввійшли відіменні прізвища з найпоширенішими народними іменами (Федір, Іван, Петро та ін.). Вони становлять ядро, генетичну основу української антропонімії, пройшли тернистий шлях кількох ідеологій від ХІХ до ХХІ ст., вистояли і зберегли за собою у ХХІ ст. провідну роль в ан-тропонімній картині українського світу.

Якщо порівняти парадигми відапелятивних прізвищ початку ХХІ ст. з відповідними парадигмами кінця ХІХ ст., то можна виявити, що за століття відбулися такі зміни:

1) у Слов'янщині різко збільшилася загальна кількість прізвищ (пор. 547 прізвищ у метриках за 1899 р. та 11595 - у 2001 р.);

2) значно збільшилась кількість прізвищевих парадигм (пор. 35 парадигм у 1899 р. та близько 800 - у 2001 р.);

3) інтенсивно зросла кількість апелятивів, що стали семантичною основою відапелятивних прізвищ;

4) урізноманітнилась семантика апелятивів, що склали структурну основу прізвищ;

5) непомірно зросла кількість компонентів прізвищевих парадигм (від 2-3-ох у кінці ХІХ ст. до 56-ти на по­чатку ХХІ ст.);

6) майже утричі зросла кількість прізвищевих формантів словотвірної відапелятивної системи (від 11-ти в 1899 р. до 30-ти у 2001 р.);

7) відбулися зміни в продуктивності й регулярності прізвищевих формантів: якщо в 1899 р. продуктивними й регулярними були лише форманти -ов і -енк-о, а інші непродуктивними, то у 2001 р. значно зросла продуктивність й регулярність формантів -ик (75 прізвищ), -ець (151), -ськ-ий (27), -ук (213), -ак (112), -ар (70), -ан (99).

За кількістю компонентів у парадигмах відапелятивні прізвища умовно можна поділити на міні-парадигми, міді-парадигми, максі-парадигми.

До міні-парадигм належать ті, що у своєму складі мають два-три компоненти: Анохін - Аношкін (2), Байда -Байдаченко (2), Антоненко - Антонов - Антонович (3), Бондар - Бондарев - Бондаренко (3).

До міді-парадигм належать ті, що у своєму складі мають 4-9 компонентів: Ванін - Ванічкін - Ванякін - Ваняр-ко - Ванярха (5); Вареник - Вареников - Варенич - Варення (4); Гладиш - Гладишева - Гладка - Гладких - Гладун

-   Гладунець - Гладченко - Гладюк (8).

До макропарадигм відносимо ті, що мають від 10-ти до 56-ти компонентів. Семантичною базою для них є загальновживана лексика, що обслуговує найнеобхідніший побут людини і входить у ядро основного лексичного фонду мови. В основі найпоширеніших прізвищ лежать назви найдавніших, найважливіших і найнеобхідніших для життя людини явищ і понять: колір, розмір, форма, ознака, частини тіла людини, назви домашніх тварин, на­зви дерев, стан людини, народний одяг, життєво важлива речовина тощо. Це питома лексика української мови, коріння якої сягають мінімум праслов'янської епохи. Немає запозичень ні з іноземних мов, ні навіть з російської. З парадигмального погляду тут лише іменники та прикметники, що означають предмет та ознаки. Із займенників зафіксовано лише лексему "сам", а з дієслів - "варити".

Дієслівна основа в прізвищах - рідкісне явище. Це можна пояснити мінімальними можливостями дієслів у творенні власних назв узагалі. Але прізвища з дієслівною основою трапляються у Слов'янщині, проте вони є вто­ринними словотвірними дериватами і, як правило, парадигм не формують: Давала, Дралов і под. Деякі дієслова загальновживаного характеру можуть утворювати чи мінімальні, чи мідіальні парадигми: говорити - Говоров, Говоруха й под., гуляти - Гуляєв, Гуляй, Гулько, Гуляр і под.

Іноземні лексеми у складі прізвищ Слов'янщини побутують не так уже й рідко, але вони не утворюють ні міні-парадигм, ні міді-парадигм, ні макропарадигм. Вони наявні у прізвищах, що не входять до парадигм: Грант, Графов, Гафур, Гейба, Диск, Дисконт, Кагала, Каолін, Карар, Китель, Клюз, Комендант, Маршалов і под.

Прізвищеві парадигми початку ХХІ ст. значно відрізняються від прізвищевих парадигм кінця ХІХ ст. семан­тичним простором. У метричній книзі за 1899 р. зафіксовано парадигми, семантичний простір яких складається з двох семем: 1) семема зі значенням "назва роду за якоюсь ознакою", що виражена формантом -енк-о чи іншими рідковживаними суфіксами: апелятив білий - прізвище Білик, Біличенко; апелятив баба - прізвисько Бабенко -прізвище Бабенко; апелятив чорний - прізвисько Черненко - прізвище Черненко й под.; 2) семема із посесивним значенням, яке вказує на належність якійсь особі, така семема виражена формантами -ов(-ев/-єв, -ів) та -ін: апеля­тив заєць - прізвисько Заєць - прізвище Заєць; апелятив решето - прізвисько Решет - прізвище Решетов; апе-лятив сорока - прізвисько Сорока - прізвище Сорокін тощо. Крім основних формантів -енк-о і -ов, у поодиноких випадках уживано суфікси -ак, -ик, -ир, -ун, -ач, -ич, -ух-а.

Зовсім інша картина у Слов'янщині на початку ХХІ ст. Семантичний простір макропарадигм та міді-парадигм

надзвичайно широкий: від чотирьох до кількох десятків семем. Наприклад, парадигма прізвищ з основою "бі­лий": 1) Білий - генетичне значення "колір"; 2) Біленко - "син Білого", "назва роду"; 3) Білик - прізвисько людини за білим кольором (волосся, плям на тілі тощо); 4) Біліченко - "син Білика", "назва роду Біликів"; 5) Біляєв - "син Білого", належить до російського роду Білих; 6) Білих - член роду Білих російського походження; 7) Білуха - спо­чатку прізвисько, назва людини за кольором з іронічним відтінком; 8) Білоборода, Білобриха, Білоноженко, Біло­ус, Білоусов - прізвища від прізвиськ осіб за кольором частин їхнього тіла (борода, брови, ноги, вуса); 9) Біловод­ський, Білогоров, Білоцерковний - прізвища за відношенням до населених пунктів, названих словосполученням з компонентом "білий": ойконім Біловодськ - ойконімний прикметник біловодський - прізвище Біловодський; ойконім Біла гора - прізвище Білогоров за відношенням до села, утворене за аналогією до присвійних прикмет­ників на -ов; ойконім Біла Церква - відойконімний прикметник білоцерковний - прізвище Білоцерковний за від­ношенням до Білої Церкви; 10) Біляєв - прізвище від прізвиська Біляєв, що асоціюється з прикметником "білий" зі значенням "трохи, ледь-ледь білий".

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови