О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 66

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Ці "модні слова" є недовговічними, існують протягом нетривалого періоду часу і через декілька місяців зни­кають із сфери активного вжитку.

Частим у процесі утворення молодіжних сленгізмів є розширення значення загальновживаних слів (Kralle -"Hand"; Kalkleiste - "altererMensch").

Наступною ознакою німецького молодіжного сленгу є велика кількість лексем з пейоративним забарвленням. Це є підставою для критики досліджуваного лінгвістичного феномену, його негативного впливу на розвиток ні­мецької мови [6, с. 17] (verpissen - "weggehen"; entkorken - "jemanden entjungfern").

Популярним є використання молоддю лексики на позначення сексуальних контактів. У даному випадку твір­ними виступають загальновживані мовні одиниці, які набувають нових значень [12, с. 71] (hinsetzen - "eine Frau schwangern"; parken - "mit jemandem Sex haben").

© Поздняков О. В., 2012Частота використання подібних слів у окремих групах і прошарках молоді є різна, у деяких взагалі засуджу­ється та відкидається. Число дівчат, які послуговуються подібними сленгізмами, є меншим, ніж хлопців, хоча тут існують винятки щодо представників окремих молодіжних субкультурних груп [9, с. 22].

У зв'язку з цим варто відзначити зменшення опору проникненню грубих слів не лише до молодіжного слен­гу, але й на рівень розмовно-побутової комунікації. Для досліджуваного вокабуляру це детерміновано потребою мовного виокремлення [7, с. 10] (Trottelmuseum - "Altenheim"; Gummizelle - "Turnalle").

Психологічні особливості представників соціально-вікової групи "молодь" виявляються також у зоосемії -використанні назв тварин на позначення людей (дані лексеми мають переважно іронічне забарвлення) (Katze -"zartlichkeitsbedurftiges, leidenschaftlichesMadchen"; Dinos - "Eltern").

У процесі формування і популяризації новоутворених молодіжних сленгізмів значну роль відіграє їх гумо­ристично-розважальний вплив на комунікативного партнера [15, с. 630]. Досягнення зазначеної мети реалізу­ється шляхом використання субстандартних лексем або перенесення найменування одиниць літературного ва­ріанту німецької мови, що є улюбленими засобами мовного експериментаторства молоді (Giftzettel - "Zeugnis"; Flammentwerfer - "Feuerzeug" ).

Мода, засоби масової інформації та музика утворюють найбільш сприятливі комунікативні сфери для реаліза­ції результатів подібних мовних "експериментів".

За Е. Лаппом, багато молодіжних сленгізмів виражають самобутність і дистанціювання. Цей ефект, на думку дослідника, досягається шляхом використання гнізд слів [12, с. 69]. Окремі дослідники вбачають у даному явищі тенденцію скорочення молодіжного словникового запасу [6, с. 21] (Frust - frusten - gefrustet - frustig; Nerv - nerven

-   genervt - nervig).

У процесі творення молодіжної лексики спостерігається також тенденція до економії мовних засобів. Як відо­мо, одним з лінгвістичних законів розвитку лексики є рух від розчленованої форми до більш чи менш монолітної, нерозчленованої [2, с. 58]. Це знаходить своє вираження в заміні словосполучень однослівними найменування­ми як більш економними за формою. Зазначена тенденція, що веде до згущення змісту в межах одного слова, яскраво простежується в молодіжному слензі (Takkolord- "mannliche Person mit billigen Klamotten"; Turstehgrill

-   "gastbetriebener Heizstrahler, meist vor Diskotheken oder Bars").

Наступною специфічною особливістю німецького молодіжного сленгу є надмірне використання гіперболіз­мів. При цьому на письмі неординарність лексем підкреслюється графічно [11, с. 317] (AB-solut - "mehr gewollt alsgegluckt"; AF-FENgeil- "besondersgut, schon, interessant").

Метафоричність, експресивність і емоційність сленгізмів нерідко підсилюються за допомогою подвійної предикації [16, с. 77] (affenscharf - "besonders gut"; stinkkalt- "sehr kalt").

Основною причиною популярності серед молоді гіперболізмів є потреба емоціоналізації спілкування [12, с. 71]. Негативною стороною зазначеного процесу можна вважати невмотивовано часте вживання таких лексем (tierische Angst - "grofie Angst"; wahnsinniges Feeling - "starkes Gefuhl").

До лексико-семантичних особливостей німецького молодіжного сленгу відноситься також використання запо­зичень, серед яких більшість припадає на англіцизми та англоамериканізми. Вони домінують у сфері дозвілля, а також застосовуються на позначення наркотичних засобів, виконуючи функцію приховування справжнього змісту висловлювання [12, с. 69-71] (Styler - "In-Typ, supercooler Typ"; dealen - "Drogen verkaufen").

Характерною рисою досліджуваного вокабуляру є особливі форми привітань і звертань як результат експе­риментаторства, притаманного молодіжному спілкуванню [10, с. 210] (Hallo, Alter! Tach, Piepels!).

Поряд з особливими формами привітань і звертань у складі сленгізмів чимало слів-прізвисьок. Дані лексеми використовуються насамперед у внутрішньогруповій комунікації [4, с. 42] (olle Levis - "Person, die standig Levis-Hosen tragt" ; dicker Ed - "dicke Person namens Eduard" ).

Досліджувана лексика характеризується варіативністю позитивних і негативних оцінок. Один і той самий сленгізм часто відзначається амбівалентністю. Це стосується і додаткових семантичних відтінків, які надаються мовній одиниці представниками різних молодіжних субкультурних груп чи соціальних прошарків [6, с. 40]. Така групова маркованість ускладнює можливість точного встановлення семантики окремих компонентів молодіжного вокабуляру. Як висновок, для досліджуваного лінгвістичного явища важливим є контекст. Чимало сучасних пись­менників, які використовують у своїх творах молодіжні сленгізми, зазнають невдачі, оскільки не дотримуються відповідних контекстуальних вимог молодіжної комунікації.

Результати здійсненого дослідження дають змогу стверджувати, що більшість лексико-семантичних особли­востей німецького молодіжного сленгу детерміновані психологічними характеристиками його творців і користу­вачів, а саме надмірною вразливістю, радикальністю, схильністю до перебільшення та експериментів.

Перспективним напрямком подальших лінгвістичних студій у даній галузі вважаємо дослідження контексту­ального вживання молодіжних сленгізмів.

Література:

1. Михайлова Н. Введение [Электронный ресурс] / Н. Михайлова, Д. Кипнис, А. Кипнис. Молодежный язык Германии. - С. 2-7. - Режим доступа : http://www. imwerden.de/pdf/deutsche_ jugendsprache.pdf.

2. Савицкий И. П. Неологизмы второго порядка в современном немецком языке / И. П. Савицкий. - Калинин, 1984. - 325 с.

3.  Androtsopoulos J.K. Deutsche Jugendsprache. Untersuchungen zu ihren Strukturen und Funktionen / J.K. Androutsopoulos - Frankfurt am Main : Peter Lang, 1998. - 684 S.

4.Beneke J. Die jugendspezifische Sprachvarietat - ein Phanomen unserer Gegenwarts-sprache / J. Beneke // Linguistische Studien ZSWA/A. - Berlin, 1986. - H. 140. - S. 1-82.Beneke J. Untersuchung zu ausgewahlten Aspekten der sprachlich-kommunikativen Tatigkeit Jugendlicher [Елек­тронний ресурс] / J. Beneke. - Режим доступу : http://duepublico.uni-duisburg-essen.de/servlets/DerivateServlet/ Derivate-17213.

5.Chun M. Jugendsprache in den Medien : Eine Jugendsprachliche Analyse von Jugendromanen, Hip-Hop-Texten und Kinofilmen [1. Aufl.] / M. Chun. - Saarbrttcken : VDM Dr. Mttller, 2007. - 352 s.

6.Ehmann H. Vorbemerkung / H. Ehmann. Affengeil : ein Lexikon der Jugendsprache [origin. Ausg. 4, durchges. Aufl.]. -Mttnchen : C.H.Beck, 1996. - S. 9-22.

7.Ehmann H. Was geht! / H. Ehmann. Endgeil - Das voll korrekte Lexikon der Jugendsprache [1. Aufl.]. - Mttnchen : C. H. Beck, 2005. - S. 7-14.

 

9.   Gehrkens S. Geschlechtsspezifische Jugendsprache [Електронний ресурс] / S. Gehrkens // Seminar fttr Lingustik. Sommersemester 1999. Seminar : Jugendsprache. - Universitat Hannover, 1999. - 29 S. - Режим доступу : http://www.fbls.uni-hannover.de/sdls/schlobi/jugend/ jug_gehrkens.pdf.

10.Henne H. Jugend und ihre Sprache : Darstellung, Materialien, Kritik / H. Henne. - Berlin; New York : de Gruyter, 1986. - 385 s.

11.Hess-Lttttich E. W. B. Scene-Sprachen - Alternative Asthetik und Illusion der Verstandigung in Texten jugendlicher Subkulturen / E. W. B Hess-Lttttich // Kommunikation als asthetisches Problem. - Tubingen : Narr, 1984. - S. 300-348.

12.Lapp E. "Jugendsprache" : Sprechart und Sprachgeschichte seit 1945. Ein Literaturbericht / E. Lapp // Sprache und Literatur in Wissenschaft und Unterricht 63. - Paderborn : F. Schoningh, 1989. - S. 53-75.

13.Last A. "Heifle Dosen" und "Schlammziegen" - Ist das Jugendsprache? / A. Last // Osnabrttcker Beitrage zur Sprachtheorie. - Osnabrttck, 1989. - № 41. - S. 35-68.

14.Linke A. Backfischsprache. Kultursemiotische Uberlegungen zum Sprachgebrauch jugendlicher Bttrgerinnen der Jahrhundertwende / A. Linke // Jugendsprache - langue des jeunes - youth language. Linguistische und soziolinguistische Perspektiven / hrsg. von J.K. Androutsopoulos, A. Scholz. - Frankfurt am Main : Peter Lang, 1998. - S. 217-218.

15.Nave-Herz R. Jugendsprache / R. Nave-Herz // Handbuch der Familien- und Jugendforschung / hrsg. von R. Nave-Herz, M. Markelfka. - Neuwied und Frankfurt am Main : Luchterhand, 1989. - Bd. 2. - S. 625-633.

16. Nowottnick M. Jugend, Sprache und Medien. Untersuchungen zu Rundfunksendungen fttr Jugendliche /
M. Nowottnick. - Berlin; New York : de Gruyter, 1989. - 416 s.

17.Runkehl J. Kids und Comics. Empirische Untersuchungen zur Comic- und Jugendsprache / J. Runkehl, T. Siever // Seminar fttr Deutsche Literatur und Sprache. - Hannover, 1997. - 80 s.

18.Schlobinski P. Frau Meier hat Aids, Herr Tropfmann hat Herpes, was wollen Sie einsetzen? Exemplarische Analyse eines Sprachstils / P. Schlobinski // Osnabrttcker Beitrage zur Sprachtheorie. - Osnabrttck, 1989. - № 41. - S. 1-34.

19.Webster's New Encyclopedic Dictionary : youth [rev. ed.]. - 1995. - P. 1210.

20.Wehrli Ch. Anglizismen in BRAVO. Eine empirische Untersuchung mit Schttlern / Ch. Wehrli. - Zttrich : Studentendruckerei, 2002. - 234 s.

Джерела ілюстративного матеріалу:

21.Михайлова Н. Молодежный язык Германии [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.imwerden.de/pdf/ deutsche_jugendsprache.pdf.

22.Agropedia - moderne Jugendsprache [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://planetagro.de/ ~agro/ viewpage.php?page_id=7.

23. Die Geheimnisse der Jugendsprache [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bruhaha.de/
jugendsprache.html.

24.Ehmann H. Voll konkret: das neuste Lexikon der Jugendsprache. - 3. Aufl. - Mttnchen : C. H. Beck, 2001. - 159 S.

25.Ehmann H. Endgeil - Das voll korrekte Lexikon der Jugendsprache. - 1. Aufl. - Mttnchen : C. H. Beck, 2005. -178 s.

26.Heinemann M. Kleines Worterbuch der Jugendsprache. Worter-Wendungen-Texte. - Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 1989. - 122 s.

27.Horx M. Trendworter von Acid bis Zippies: Lexikon. - Dttsseldorf; Wien; New York; Moskau : Econ, 1996. - 249 S.

28.Jugendsprache oder bis zum Anschlag zugetextet [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. klartextsatire.de/kultur/sprache/ jugendsprache.htm.

29.Lexikon der Jugendsprache [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.behrenfamilie.de/Sprueche/ lexicon.htm.

30.Lexikon der Jugendsprache [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.macbor.user.icpnet.pl/di/ lexikon.htm.

31.PONS Worterbuch der Jugendsprache 2003. - Stuttgart : Klett, 2003. - 128 s.

32.PONS Worterbuch der Jugendsprache 2005. - Stuttgart : Klett, 2005. - 128 s.

33.PONS Worterbuch der Jugendsprache 2006. - Stuttgart : Klett, 2005. - 124 s.

34.PONS Worterbuch der Jugendsprache 2007. - Stuttgart : Klett, 2006. - 144 s.

35.PONS Worterbuch der Jugendsprache 2008. Sammelband seit 2001. - Stuttgart : Klett, 2008. - 288 s.

36.PONS Worterbuch der Jugendsprache 2009. - Stuttgart : PONS GmbH, 2008. - 141 s.

37.Schaffrath M. Ha?? Jugendsprache unplugged : Deutsch, Englisch, Spanisch, Franzosisch, Italienisch. - Berlin; Mttnchen; Wien; Zttrich u.a. : Langenscheidt, 2008. - 144 s.

The Alternative German Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.alternative-dictionaries. net/dictionary/German.Поліщук В. Л.,

Національний університет "Острозька академія"

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФРАЗЕО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ МОДУСНОГО ТИПУ ФРАЗЕО-ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ "МІРА СПОЖИВАННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ" В НІМЕЦЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

У статті досліджується фразео-семантичне поле модусного типу фразео-тематичної групи "Міра спожи­вання алкогольних напоїв" у плані ідеографічного опису фразеологічного складу мови та розглядається проблема його структурно-семантичного моделювання в німецькій, англійській та українській мовах.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, структурно-семантична модель, фразео-семантичне поле, фразео-семантична група

В статье исследуется фразео-семантическое поле модусного типа фразео-тематической группы "Мера упо­требления алкогольных напитков" в плане идеографического описания фразеологичного состава языка и рассма­тривается проблема его структурно-семантического моделирования в немецком, английском и украинском языках.

Ключевые слова: фразеологическая единица, структурно-семантическая модель, фразео-семантичекое поле, фразео-семантическая группа

The article focuses on the research ofphraseological microsystem "DRUNKENNESS" within the limits of ideographi­cal description ofphraseology composition and the problem of semantic structural modelling ofphraseological-semantic field "Ammount of alcohol drinking" in English, German and Ukrainian languages is examined.

Key words: phraseology composition, semantic structural modeling, phraseological-semantic fiel

Центром уваги сучасних мовознавчих студій є вербальний образ світу, сформований у свідомості носіїв певної мови, це зумовило посилення інтересу науковців до питань фразеологічної семантики, взаємодії лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів у структурі значень фразеологізмів, їх здатності відображати специфіку національ­ного світосприйняття (М. Ф. Алефіренко, І. О. Голубовська, О. П. Левченко, В. М. Мокієнко, О. О. Селіванова,

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови