О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 68

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Wilkinson P. R. A thesaurus of traditional English metaphors / [Ed. P. Wilkinson.]. - London and New York : Routledge, 1992. - 777 p.Помігуєва Л. П.,

Інститут іноземної філології Київського національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНИХ ТИПІВ ЛЕКСИЧНОЇ ПОЛІСЕМІЇ

У статті розглядається багатозначність як результат концептуальної інтеграції. Автор доводить, що ба­гатозначність має безліч проявів - від виникнення початкових полісемічних ефектів до чітко виражених випадків метафоричних перенесень назв.

Ключові слова: омонімія, полісемія, значення, терміносистема.

В статье рассматривается многозначность как результат концептуальной интеграции. Автор доказывает, что многозначность имеет бесконечные проявления - от возникновения полисемических эффектов до чётко вы­раженных случаев метафорических перенесений знаний.

Ключевые слова: омонимия, полисемия, значение, терминосистема.

The article deals with the polysemy as a result ofconceptual blending. The authorproves that having many manifestations polysemy is ubiquitous, ranging from initial polysemous effects to clear cases of metaphoric transfer. Key words: omonymy, polysemy, meaning, termsystem.

Термінологія стає об'єктом вивчення лінгвістів, починаючи з початку XX століття. Успішна розробка теоре­тичних проблем термінології сприяла народженню нової наукової дисципліни "термінотворення", яка покликана формулювати закономірності створення і функціонування термінів і терміносистем.

У сучасному практичному словотворенні виразно намітилася тенденція проведення аналізу семантичного принципу, метою якого є виявлення словотворчих засобів, обслуговуючих певну лексико-семантичну категорію.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення полісемічних відносин в англійській сільсько­господарській термінології. Метою дослідження є виявлення особливостей багатозначності термінів сільського господарства в англійській мові і тенденцій її розвитку, а також встановлення факторів, що її зумовлюють у цій терміносистемі. Відповідно до цієї мети були поставлені такі завдання:

-   вивчити семантичні структури термінів сільського господарства та різні ступені полісемічності;

-   розкрити прагматичні особливості сільськогосподарського терміна в контексті його еволюційного розвитку.

Оскільки сільськогосподарські терміни, далі СГТ, є масивом взаємозв'язаної між собою лексики, об'єднаної загаль­ним смисловим завданням, і відрізняються один від одного, як визначеним характером, так і специфічними словотвор­чими особливостями, проведення експериментального матеріалу через процедуру аналізу методом словникових бло­ків дозволяє визначити характерну для нього семантичну спеціалізацію способів і засобів, і термінологічної номінації.

Термінологія сільського господарства дуже велика за своїм обсягом, що до певної міри утрудняє процес її дослідження. Аналіз сільськогосподарської термінології дає можливість виявити закономірності, властиві цій об­ласті науки в англійській мові. Знання властивостей і закономірностей потрібне, оскільки воно дозволяє порівня­ти термінологію сільського господарства в мовах і визначити хід її розвитку в майбутньому. Прогнозування роз­витку термінології сільського господарства полегшить процес її вивчення і перекладу. Отже, знання термінології потрібне усім лінгвістам, перекладачам і вченим-фахівцям.

Вивчення явища лексичної багатозначності термінів в сучасній англійській мові дуже актуальне. Слід встанов­лювати зв'язок між типом полісемії і категоріальним значенням багатозначної лексичної одиниці за допомогою аналізу семантичних структур і способів утворення полісемії на базі головних номінативних частин мови - імен­ника, прикметника і дієслова.

Семантика багатозначного слова вивчає структуру полісемантів, встановлення їх кількісних і якісних параме­трів, які впливають на формування і подальший розвиток лексичного значення.

Ю. Д. Апресян вважає, що сучасну епоху розвитку мовознавства можна охарактеризувати як період неухильно зростаючого інтересу до семантики [1, с. 3].

Маючи універсальну властивість, багатозначність є однією з основних характеристик сучасної англійської мови, яка відрізняє її від інших мов. Як показує порівняльний аналіз, кількість значень в семантичній структурі багатозначних лексичних одиниць у більшості англійських слів виявляється вищою, ніж у корелятивних їм екві­валентів інших мов [8, с. 225]. В англійській мові близько 40% слів є багатозначними. За іншими даними, більше 58% слів, зафіксованих тезаурусом П. Роже, є полісемантами. Можна зробити висновок про "повсякденність" полісемії в англійському лексиконі [6, с. 72].

Мова, наслідуючи свій матеріал і структуру від попередніх епох, повинна виражати щось постійне по складу і об'єму. Для цього вона використовує свій старий матеріал, підпорядкувавши його новим завданням вираження, або вводить нові одиниці. Створення для кожного окремого об'єкту, факту, явища або класу об'єктів, фактів, явищ окре­мого позначення спричинило б непомірне роздмухування лексичної системи, що дуже ускладнило б її використання.

B.В. Віноградов вказував на те, що жодна мова не була б в змозі виражати кожну конкретну ідею самостійним словом або кореневим елементом. Конкретність досвіду безмежна, ресурси ж найбагатшої мови суворо обмежені [3, с. 15]. Отже, неодноразове використання мовних форм має величезне значення, оскільки дає можливість за допомогою вже наявних в мові засобів позначити те, для чого не було спеціальної назви і, заповнюючи мовні лакуни, створює стилістичний ефект, що забезпечує стройову і службову функцію.

C.О. Карцевський акцентує увагу на явище полісемії обумовлене дією в мові відкритого закону асиметрично­го дуалізму мовного знаку, згідно з яким звучання і функціонування постійно ковзають по "площині реальності". Кожне "виходить" за межі, прагне мати інші функції, щоб виразити себе іншими засобами, ніж власний знак.

© Помігуєва Л. П., 2012Вони асиметричні і, хоч парні, виявляються в стані нестійкої рівноваги. Прагнення "вийти за межі своїх країв" веде до виникнення синонімії, аналогічне ж прагнення того, що означає породження полісемії [5].

Попередні дослідження, які проводяться в різних сферах мовознавства, дають нам так звану базу, яка виокрем­лює центральні проблеми, пов'язані з явищем багатозначності. А це такі питання, як семантична структура слова; виділення типів значень, які утворюють її; регулярність лексичної багатозначності; її співвідношення з явищем синонімії; зв'язок між частотністю вжитку і лексичною багатозначністю; когнітивні підстави розвитку полісемії; концептуальні механізми передачі і спадкоємства семантичних ознак у рамках одного слова і багато інших.

Однак, не можна стверджувати, що всі критерії можуть дати чітку відповідь, чи є певні лексичні одиниці сло-вами-омонімами чи різними значеннями багатозначного слова. Питання про універсальні критерії розмежування полісемії і омонімії до сьогодення залишається відкритим. Передусім, це стосується випадків омонімії, яка виникає в результаті розпаду полісемантичної лексичної одиниці [2, с. 104]. Трудність тут полягає в тому, що у кожному конкретному випадку складно визначити, коли різні лексико-семантичні варіанти перетворюються на омоніми.

Семантична структура багатозначного слова включає різні за типом значення, які характеризуються різною мірою семантичної близькості. Внаслідок цього сам характер багатозначності слова залежить від того, які типи значень є присутніми в його структурі. Традиційно між значеннями полісеманта виділяються два основні типи зв'язку в рамках однієї семантичної структури:

-   радіальна полісемія, при якій початкове (пряме) значення мотивує всі похідні значення;

-   паралельна полісемія, при якій спостерігається зв'язаність значень.

На прикладі семантичної структури іменника 'head', ми можемо виділити похідні значення, кожне з яких се­мантично пов'язане з ядерним значенням 'a top position' - He always put a round top hat on his head when the sun was shining brightly and it was too hot. Похідні значення можна проілюструвати наступними прикладами:

-   'a heading' - The student couldn't remember the head of the chapter.

-   'a chief in the community' - The head of the state was elected twice.

-   'a manager' - The head of the business organization is responsible in organizing the purchases.

-   'a round-shaped vegetable or fruit on the top of its stem' - I'd like to buy a head of а cabbage to cook saladfor dinner.

-   'a man, an individual' - Mr. Somerset is the head to rely on.

Лексико-семантичні варіанти цього слова мають різні грані його семантики, але при цьому об'єднуються в єдине ціле на основі семантичних асоціацій, які характерні для полісемантів з радіальним типом зв'язку. Графіч­но це співвідношення можна представити таким чином:
Head


a heading;

a chief in the community; a manager;

a round-shaped vegetable or fruit on the top of its stem; a man, an individual.Якщо в слові є декілька номінативних значень з великою мірою семантичної самостійності, то набагато склад­ніше встановити семантичні зв'язки. Наприклад, в структурі іменника 'ground' в наявності два рівноправних, паралельно представлених номінативних значення 1 (земля) і 2 (причина), між якими не так просто встановити семантичні зв'язки і, отже, однозначно відповісти на питання, чи ці значення лексико-семантичні варіанти полі­семантичного слова або ж різні слова-омоніми. Ці значення представлені в наступних контекстах:

1) The ground was so well ploughed that he didn't have any difficulty in planting the trees.

2) She has never learnt the ground of their quarrelling.

Ці значення семантично дуже віддалені один від одного. Відсутні загальноприйняті критерії, відповідно до яких можна було б встановити, де закінчується одне слово і починається інше.

Виникає необхідність вироблення нових підходів до проблеми розмежування різних видів лексичної неодноз­начності і концептуальної багатозначності. Глибоке розуміння явища лексичної багатозначності СГТ неможливе без пізнання мови. В. Г. Гак вважав справжнє пізнання невід'ємне від перевірки теорії практикою. У зв'язку з цим мо­вознавство все пильніше вивчає використання мовних фактів і структур в практиці людського спілкування, в умовах їх функціонування. Звідси відомий інтерес до функціонального аспекту мови, до вивчення мови, мовної поведінки людини і до 'поведінки' (функціонування) мовних явищ в реальних актах комунікації, в мові, в текстах [4, с. 5].

Особливості лексичної полісемії СГТ ніяким чином не зводяться до її структурних характеристик, які виявляються в мовній системі, оскільки семантика багатозначного слова знаходиться в прямій залежності від його вживання в мові.

Література:

1.Апресян Ю. Д. Лексическая семантика : Синонимические средства языка. - М., 1974. - 464 с.

2.Ахманова О. С. Вопрос о языковом значении и поиски семантических универсалий // О. С. Ахманова, И. А. Мельничук, Е. В. Падучева, P. M. Фрумкина. О точных методах исследования языка. - М., 1961. - С. 24-32.

3.Виноградов В. В. Основные типы лексических значений слова // Виноградов В. В. Избранные труды. Лекси­кология и лексикография. - М., 1977. - С. 162-189.

4.Гак В. Г. К проблеме общих семантических законов // Общее и романское языкознание. - М.: МГУ, 1972. - 249 с.

5.Карцевский С. О. Об асимметричном дуализме лингвистического знака // В. А. Капишникова. Лингвистичес­кие средства управления дискурсом (на материале американских радиопередач ток-шоу). - Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. - Москва, 1999.

6.Харитончик З. А. Лексикология современного английского языка. - Минск : Высшая школа, 1992. - 229 с.

Langacker R. W. Language and its Structure. - USA, 1973.УДК 811.161.2'373.49'373.7

Похилюк О. М.,

Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ТА ЕВФЕМІЗМИ: СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ

У статті подано порівняльну характеристику фразеологізмів та евфемізмів, визначено їхні спільні та від­мінні ознаки.

Ключові слова: фразеологізм, евфемізм, ідіоматичність, парадигматичність, стійкість, недискретні одини­ці, широкозначність, експресивність.

В статье подано сравнительную характеристику фразеологизмов и эвфемизмов, определено их общие и от­личительные признаки.

Ключевые слова: фразеологизм, эвфемизм, идиоматичность, парадигматичность, стойкость, недискрет­ные единицы, широкозначность, экспрессивность.

In the article filed a comparative description of phraseological units and euphemisms, defined by their common and distinctive features.

Key words: phraseological unit, euphemism, idiomatic, paradigmatic, durability, non-discrete units, polisemanticy, expressivity.

Вивчення евфемії нині є актуальною лінгвістичною проблемою, адже останнім часом процеси утворення евфеміз-мів як слова чи виразу, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним забарвленням слово, відбуваються надзвичайно інтенсивно, про що свідчить широке використання евфемістичних одиниць у художніх творах сучасних авторів, активізація лексикографічної роботи в галузі евфемії, прикладом якої може слугувати найновіший міні-слов-ник евфемізмів І. В. Мілєвої "Матеріали до евфемістичного словника східнослобожанських і східностепових говірок" [6], який містить, окрім ареальних евфемістичних висловів, численну кількість загальномовних евфемізмів.

Явище евфемії як один із різновидів вторинної номінації дуже рідко розглядають відокремлено від інших суміжних явищ. Так, предметом дослідження О. І. Манютіної є евфемія і суміжні лінгвальні явища взагалі, мовознавці І. В. Ре-шетарова, І. В. Мілєва, О. Б. Януш розглядають евфемізми паралельно з дисфемізмами, М. Н. Кравченко подає порів­няльну характеристику евфемізмів та перифраз, у дослідженнях О. Б. Януша, крім вищеназваного, знаходимо розмеж­ування понять "евфемізми" та "інакомовлення", "евфемізми" та "каламбури". Щодо питань порівняння, зіставлення та виокремлення відмінних ознак явищ евфемії та фразеології української мови знаходимо лише побіжні зауваження. Саме тому ставимо перед собою завдання зробити ґрунтовну порівняльну характеристику зазначених явищ вторинної номінації з метою уникнення хибних думок про тотожність або абсолютну відмінність евфемізмів та фразеологізмів.

Матеріалом для здійснення мовленнєвого акту евфемістичного спрямування може бути не лише слово, але й різні види словосполучень, зокрема фразеологізмів, і навіть цілий текст - від прислів'їв, приказок і афоризмів до цитат з художньої літератури, з пісень, мультфільмів, кінофільмів, телепередач та текстів реклами. Відповідно до структури евфемізмів в конкретному живому мовленні О. Б. Януш виділяє такі їх різновиди: монолексичні (вира­жені одиничною лексемою), полілексичні (виражені словосполученням, до якого входить мінімум два повнознач­них слова), в межах яких дослідник розглядає і фразеологічні, та описово-ситуативні евфемізми (представлені описовими ситуаціями без конкретного називання завуальованого слова) [14, с. 116].

За "Великим тлумачним словником сучасної української мови", фразеологізм - це "усталений зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний неподільний і цілісний за значенням вислів" [ВТССУМ 2005, с. 1548]. Фразеологізми - експресивні образні вислови, що мають складну культурну функцію, є стислими куль­турними текстами, які й мовець і слухач розгортають при використанні в мовленні. Фразеологізми використову­ються також з евфемістичною метою - послабити грубий, особливо якщо він стосується делікатних тем, опис. М. Л. Ковшова цю функція фразеологізмів обумовлює тим, що фразеологізм сприймається як уже створений знак, що використовувався в різному мовному оточенні багаторазово, і та людина, яка вимовляє фразеологізм, приєд­нується до того, що вже було неодноразово висловлено колективним суб'єктом - сукупністю мовців цієї мови, а отже, апелює до авторитету всього соціуму [5, с. 168].

Для того, щоб провести зіставний аналіз таких мовних одиниць, як евфемізми та фразеологізми, розглянемо спочатку мовну специфіку останніх. Фразеологізми - "загальна назва семантично нероздільних слів, які відтво­рюються у мовленні в узуально закріпленому за ними стійкому співвідношенні значеннєвого змісту та певного лексико-граматичного складу. Семантичні зрушення в значеннях лексичних компонентів, стійкість та відтворю-ваність - взаємопов'язані універсальні та характерні ознаки фразеологізмів" [9, с. 605]. Таким чином, основними характерними ознаками фразеологізму, що відрізняє його від слова, є: у плані вираження - оформлення двома й більше лексемами; у плані змісту - семантична злитість.

Ступінь переосмислення вихідних поєднань слів створює різні структурно-семантичні властивості фразеоло­гізмів, це і покладено в основу їх розподілу в класичній типології академіка В.В. Виноградова [3].

Повне переосмислення вихідних лексичних компонентів створює у фразеологізмів першого типу ознаку ідіома-тичності, тобто зрощене значення, яке не походить від значень їх компонентів: бас урвався [11, с. 17], піти на батьків­ських [11, с. 19], не бачити смаленого вовка [12, с. 21], хоч до рани прикладай [12, с. 21], як на кольки бере [12, с. 22] та ін. Як зазначає М. Л. Ковшова, значення таких фразеологічних зрощень є абсолютно невмотивованими [5, с. 169].

У другому типі фразеологізмів переосмисленими є не всі компоненти, тому значення такого фразеологізму є роздільним (аналітичним): кинути клич [11, с. 369], кинути на чашку терезів [11, с. 369], переважувати на свій бік [12, с. 29], одна тінь залишилася [12, с. 228] та ін. Це фразеологічні єдності, значення яких мотивовані лексич­ним значенням їх окремих компонентів-складників.

© Похилюк О. М., 2012Особливість фразеологічних сполучень - у відсутності самостійної знакової функції компонентів з фразеоло­гічно пов'язаним значенням: "при семантичній роздільності таких значень слів вони можуть позначати позамовні об'єкти лише в поєднанні з іншими словами" [9, с. 606], що є номінативно опорними компонентами фразеологічних сполучень. За характером знакової функції В. Н. Телія поділяє їх на одиниці з номінативно-цілісним значенням та номінативно-роздільним значенням. Перші виконують словотвірну (морфемну) функцію (медичний працівник - медик, педагогічний працівник - педагог, працівник освіти - освітянин); інші описують навколишню дійсність таким чином, що опорний компонент зберігає своє лексичне значення й при цьому залучається за допомогою іншого компонента в образне бачення того, що відбувається (горя не знати [11, с. 192], радий небо прихилити [12, с. 725]).

Фразеологічним сполученням властива парадигматичність: слова зі зв'язним значенням групуються при опо­рному найменуванні (наділяти гарбузом [11, с. 523], давати гарбуза [11, с. 523], діставати гарбуза [11, с. 169], пахне гарбузом [11, с. 170] та ін.)

Так, семантична неподільність, єдність та цілісність значення, синтагматична неподільність - про ці ознаки як головні для фразеологізмів писали Б. О. Ларін, О. М. Бабкін, В. П. Жуков, М. М. Шанський, О. І. Молотков та ін.

Розглянемо природу евфемізмів. Виявляється, що більшість поєднань слів, не будучи повною мірою фразе­ологічними одиницями, в мовленнєвому акті евфемістичного характеру набувають властивості ідіоматичності, неоднакової за ступенем виявлення.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови