О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 69

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Такі евфемістичні вислови з роману Анни Багряної "Етимологія крові", як: йти на інший світ [1, с. 49], відда­ти Богові душу [1, с. 40], вічна домівка [1, с. 92], царство Аїда [1, с. 3], проводжати у вічність [1, с. 132], звести зі світу [1, с. 96], з'їхати з глузду [1, с. 91], зазирати до чарки [1, с. 40] та ін. стають подібні фразеологізмам, які, за В. Г. Гаком, характеризуються "сукупністю трьох ознак: структурної (вони складаються більше, ніж з одного слова), семантичної (вони ідіоматичні, тобто характеризуються переосмисленням компонентів) та функціональ­ної (вони узуальні, стійкі)" [4, с. 205].

Евфемізми, як і фразеологізми, стійкі; "всі подібні словосполучення можуть бути настільки закріплені в мов­ленні, що про них можна говорити як про відтворювані, а не щоразу створювані в мовленнєвому потоці" [7, с. 197]; вони відображають "постійну взаємозалежність понять між собою" [4, с. 203]. Цю думку можемо під­твердити тим, що значна частина евфемізмів, виявлених у романі А. Багряної, зафіксована у "Матеріалах ..." І. Мілєвої, що свідчить про побутування цих мовних одиниць не тільки в писемному, але і в усному мовленні носіїв української мови. Це стосується евфемізмів різних семантичних полів та рядів. Наведемо приклад фразео­логічних евфемізмів, що належать до семантичного ряду "померти" семантичного поля "сфера смерті": віддати Богові душу [1, с. 40; 6, с. 111], Господь відбирає життя [1, с. 111; 6, с. 112], йти (іти) на інший світ [1, с. 49, 96; 6, с. 117], піти у кращий світ [1, с. 153; 6, с. 117] тощо.

За характером значень компонентів (лексем) можна говорити про те, що значення компонентів евфемізмів набуває змін, оскільки значення цілого не випливає із значення складових частин. Це спостерігаємо на прикладі та­ких евфемізмів: зривати дах у значенні шаленіти в реченні: Тоді я приходила до Доміна, і нам обом зривало дах [1, с. 10]; спати з кимось у значенні мати статеві стосунки з кимось у контексті: Вона не важчала жодного разу від­тоді, як почала спати з Михайлом [1, с. 125]; бути важкою у значенні завагітніти: Ні, Ликерка не була важкою [1, с. 125]; "Салон краси" у значенні магазин ритуальних послуг у ситуації: - Смішно, може, звучить - відчув у тому своє покликання - людей красиво у вічність проводжати. - Тому і вивіска така - "Салон краси"? [1, с. 132]. Таким чином, евфемізми набувають тією чи іншою мірою ідіоматичного характеру номінації, тобто їм властива певна за­лежність значень компонентів вислову, що веде до семантичної злитості, характерної для фразеологізмів.

Підкреслимо, що евфемізми, виражені синтаксично вільними словосполученнями, не слід ототожнювати з фразеоло­гізмами, тим більше з ідіомами, які характеризуються злитістю номінації зі взаємозалежністю компонентів [13, с. 135].

Однак, і фразеологізми, і евфемізми є тим, що Ю. С. Степанов назвав недискретними одиницями (такими, що не повністю розкладаються) "тому що вони, очевидно, складаючись з окремих слів, функціонують у мовленні, зберігаються в пам'яті та відтворюються мовцями як єдине ціле, подібно окремому слову" [8, с. 53].

Обґрунтувавши таку набуту в ході евфемізації мовлення ознаку полілексичних евфемізмів, як ідіоматичність, необхідно звернутися до спільної для фразеологізмів та евфемізмів ознаки - семантичної невизначеності. По­годимось із твердженням М. Л. Ковшової про те, що найбільше подібності між евфемізмами та фразеологізмами слід шукати саме в цій ознаці [6, с. 173]. Проблема семантичної невизначеності евфемізмів та фразеологізмів полягає в їх широкозначності, саме тому аналізованим мовним одиницям властиве вживання не лише в одному значенні, варіювання лексичного значення залежно від контексту, конкретної ситуації мовлення. Візьмемо для прикладу евфемізм бути нечистою. У романі "Етимологія крові" А. Багряної він вживається в значенні період менструації для жінок: На Великдень того року вона не ходила до церкви - була нечистою, а вже через тиж­день, на поминальний день, замовила панахиду за упокій душі Тараса і пішла разом з Ликеркою на чоловікову мо­гилу [1, с. 153]. У "Фразеологічному словнику української мови" цей евфемізм подається в значенні робити щось підозріле, пов'язане з порушенням узвичаєних норм, законів [11, с. 246].

Ще однією, на нашу думку, спільною ознакою, евфемізмів та фразеологізмів є експресивність. Вона постає з при­значення цих мовних одиниць, яке, як зазначає В. Д. Ужченко, полягає в тому, щоб "передавати через почуття наше ставлення до фактів навколишньої дійсності, підсилювати логічний та емоційний зміст висловленого, виступати засобом суб'єктивного увиразнення мови" [10, с. 23]. Експресивність фразеологізмів та евфемізмів базується насам­перед на образності, тобто на імпліцитному зіставленні вільного й фразеологічного (евфемістичного) омонімічних словосполучень, словокомплексу-прототипу з нейтральними його складниками й цілісної метафоричної одиниці. Влучність характеристики, сконденсованість думки, емоційність і відчутна оцінна функція, яскраво виражена ко­нотація як провідний компонент семантики, на думку дослідника, пояснюються самою природою фразеологізмів, у тому числі й евфемістичного характеру, як специфічних мовних одиниць - "передавати емоційно-оцінне, образнеставлення людини до реалії, живописати її" [10, с. 24]. Так, у ряді евфемізмів передається, крім основного семантич­ного змісту, пафосність, урочиста піднесеність: завершити свій земний шлях [1, с. 153], замовкнути навіки [1, с. 96], піти за праслов'янським божеством вогню [1, с. 153], проводжати у вічність [1, с. 132], піти туди, де ми всі колись обов'язково зустрінемось знову [1, с. 153], розділяти жіночу таїну [1, с. 16]. Негативне, зневажливе ставлення мов­ця до висловленого відчувається у евфемізмах: злягання з кимось [1, с. 119], з'їхати з глузду [1, с. 91], зриває дах [1, с. 10], звести когось зі світу [1, с. 78], недобра сила [1, с. 76], базікати про усяку нечисть [1, с. 102].

Незважаючи на велику кількість подібностей між евфемізмами та фразеологізмами, не слід ототожнювати ці мовні одиниці. Однією із відмінностей, безперечно, є їх структурні особливості: фразеологізм має виключно струк­туру поширеного чи непоширеного словосполучення, тоді як евфемізм може бути виражений ще й одиничним сло­вом або мати неповну структуру чи взагалі не мати матеріального вираження. Візьмемо для прикладу 10 перших одиниць фразеологізмів семантичного ряду дієслова "обманювати" семантичного поля "сфера пороків і вчинків лю­дини" зі згадуваної лексикографічної праці І. В. Мілєвої. Усі десять евфемістичних фразеологізмів мають структуру словосполучення, серед яких 6 одиниць побудовані як прості словосполучення: баки заганяти [6, с. 57], баки пари­ти, вливати у вуха, гнати баранів, гнати пургу, водити (обвести) круг (кругом) пальця, а решта 4 мають структуру поширених словосполучень: батон на вуха кришити (крошити), вішати лапшу на уші (уха, вуха), воду на язик лити, гнилими яблуками годувати. Натомість евфемізми, крім того, що можуть бути виражені простими чи поширеними словосполученнями: ніколи не повернутися [1, с. 47], відправитись у потойбіччя [1, с. 78], піти за праслов'янським божеством вогню [1, с. 153], завершити свій земний шлях [1, с. 153] у значенні "померти", можуть бути виражені ще й одиничними лексемами: важчати [1, с. 125, 126] у значенні "вагітніти"; нужник [1, с. 28, 86], санвузол [1, с. 86], які називають "туалетну кімнату"; піти [1, с. 135], відходити [1, с. 35, 36], пропасти [1, с. 115], що замінюють дієслово "померти". Цікавими є зразки евфемізмів описово-ситуативного характеру, в яких небажане слово-денотат не називається, а лише відтворюється зі створеної мовними засобами ситуації: Просто брала гору цікавість і трохи дратувало те, що лісник тепер корчить із себе дурня - після всього, що між нами було ... [1, с. 131].

Крім того, не можна обмежувати великий пласт фразеологічної лексики української мови лише фразеологізмами евфемістичного характеру. У ролі евфемізмів вживається лише незначна частина фразеологізмів. Решта - евфемістич­ної спрямованості не мають. Візьмемо для прикладу фразеологізми, розміщені у "Фразеологічному словнику україн­ської мови" під літерою "А", яких нараховується 87 одиниць [11, с. 13-15]. Серед цієї кількості фразеологічних одиниць лише 9 мають евфемістичний характер: евфемістичні фразеологізми-синоніми нести ахінею [11, с. 13], розводити андрони [11, с. 14], розводити антимонії [11, с. 14], що означають "говорити дурниці, нісенітниці, вести непотрібну розмову"; підмочувати авторитет [11, с. 14] у значенні "заплямувати когось негідними вчинками"; брати на арапа [11, с. 15], що означає "робити щось нахабно, безцеремонно"; здати в архів [11, с. 15] у значенні "усувати кого-небудь, визначаючи непридатним для виконання певних обов'язків"; агнець божий [11, с. 13], який завуальовано називає ро­зумово обмежену людину; хай йому абищо [11, с. 13], хай йому всячина [11, с. 13] вживаються з метою уникання в мові лайливої небажаної лексики, як от хай йому чорт [11, с. 13], хай йому грець [11, с. 13], хай йому цур [11, с. 13] тощо.

Як бачимо, такі мовні одиниці вторинної номінації, як фразеологізми та евфемізми, хоч і мають спільні ознаки, зокрема структурну, семантичну та функціональну подібність, не є тотожними мовними одиницями. Подальші студії у вивченні питання зіставної характеристики евфемії та фразеології ми вбачаємо в дослідженні значно шир­шого мовного матеріалу, зокрема не лише художньої літератури як факту існування мовних одиниць у мовленні одного чи кількох авторів-носіїв мови, але й лексикографічних праць масштабнішого характеру.

Література:

1.Багряна А. Етимологія крові : [роман] / Анна Багряна. - К. : Факт, 2008. - 156 с.

2.Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. - К.; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.

3.Виноградов В. В. Русский язык : грамматическое учение о слове / В. В. Виноградов. - М. : Высшая школа, 1972.

4.Гак В. Г. Сопоставительная лексикология (на материале французского и русского языков) / В. Г. Гак. - М., 1977.

5.Ковшова М. Л. Семантика и прагматика эвфемизмов : краткий тематический словар современных русских эвфемизмов / М. Л. Ковшова. - М. : Гнозис, 2007. - 320 с.

6.Мілєва І. В. Матеріали до евфемістичного фразеологічного словника східнослобожанських і східностепових говірок / І. В. Мілєва; Держ. закл. "Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка". - Луганськ : Вид-во ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2011. - 127 с.

7.  Ожегов С. И. Лексикология. Лексикграфия. Культура речи: [учебное пособие для вузов] / С. И. Ожегов. -
М. : Высшая школа, 1974.

8.Степанов Ю. С. Основы общего языкознания / Ю. С. Степанов. - М. : Просвещение, 1975.

9.Телия В. Н. Фразеологизм / В. Н. Телия // Русский язык : энциклопедия / [Гл. ред. Ю. Н. Караулов]. - М., 1997. - С. 605.

 

10.Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови : [навчальний посібник] / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. -К. : Знання, 2007. - 494 с.

11.Фразеологічний словник української мови / [уклад. В. М. Білоноженко та ін.]. - Кн. 1. - К. : Наукова думка, 1993. - 529 с.

12.Фразеологічний словник української мови / [уклад. В. М. Білоноженко та ін.]. - Кн. 2. - К. : Наукова думка, 1993. - 984 с.

13.Юдина Н. В. Сочетание "прилагательное + существительное" в лингвокогнитивном аспекте / Н. В. Юдина. -М. : Владимир, 2006.

Януш О. Б. Фразеологічні евфемізми в українській, російській та англійській мовах (спостереження над структур­но-семантичними особливостями) / О. Б. Януш // Проблеми зіставної семантики. - К., 1995. - С. 116-117.УДК 811.11125

Рибенок В. В.,

Донецький інститут залізничного транспорту

СУТНІСТЬ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

У статті розглядаються особливості лексико-семантичних трансформацій, з'ясовуються фактори, які спричиняють їх появу, визначається вплив семантичного контексту на значення слова.

Ключові слова: адекватний переклад, міжмовна комунікація, лексична одиниця, перекладацькі трансформа­ції, лексико-семантична трансформація, семантичне навантаження, лексико-семантичний варіант.

В статье рассматриваются особенности лексико-семантических трансформаций, выясняются факторы, вызывающие их появление, определяется влияние семантического контекста на значение слова.

Ключевые слова: адекватный перевод, межъязыковая коммуникация, лексическая единица, переводческие транс­формации, лексико-семантическая трансформация, семантическая нагрузка, лексико-семантический вариант.

The article examines the features of lexical and semantic transformations, investigates the factors leading to their appearance, determines the effect of semantic сontext on word meaning.

Keywords: adequate translation, interlingual communication, lexical unit, translation transformations, lexical and semantic transformations, semantic meaning, lexical-semantic variant.

Серед численних складних проблем, які вивчає сучасне мовознавство, важливе місце займає дослідження лінгвістичних аспектів міжмовної діяльності, що називають "перекладом" або "перекладацькою діяльністю". Не­обхідність перекладу зумовлена, насамперед, існуванням мовного різноманіття у сучасному світі, отже, переклад є найважливішою складовою системи міжнародної комунікації. Крім того, переклад - це складний багатогранний вид людської діяльності, процес, у якому відбувається не просто заміна однієї мови іншою, але й стикаються різні культури, особистості, склади мислення, літератури, епохи, рівні розвитку і традиції.

Базові теоретичні поняття перекладу включають адекватність перекладу й неминуче пов'язану з нею прагматичну адаптацію. Сутність адекватного перекладу розуміється по-різному: вона визначається як виконання аналогічної смислової та художньої функції (О. В. Федоров), як відповідність частинці дійсності (Я. І. Рецкер), як відповідність комунікативній ситуації (А. Д. Швейцер [8, с. 96]), як використання заміни і відповідностей (Т. Р. Левицька, А. М. Фі-терман), як забезпечення необхідної повноти міжмовної комунікації (В. Н. Коміссаров). Незважаючи на певні відмін­ності, практично всі автори концепцій дотримуються думки, що збереження змісту і форми оригіналу є невід'ємною рисою адекватного перекладу, при цьому передача змісту з урахуванням прагматичної настанови (мети комунікації) є пріоритетною і, за умови об'єктивної необхідності, може диктувати зміну форми оригінального тексту.

Метою роботи є дослідження критеріїв лексико-семантичних трансформацій (ЛСТ), які виникають під час перекладу текстів з англійської мови на українську і навпаки. Наукова новизна дослідження полягає у проведенні аналізу причин появи ЛСТ, які широко використовуються для досягнення адекватності та відповідності в про­цесі моделювання перекладу. Актуальність роботи зумовлена необхідністю з'ясувати теоретичні положення, які дозволяють розглянути особливості ЛСТ, а також їх вплив на процес перекладу. Предметом дослідження стали прикметники, іменники та дієслова (опрацьовано близько 3 000 лексичних одиниць (ЛО).

Теоретичною основою дослідження слугували праці з перекладознавства вітчизняних (В. Н. Коміссаров, А. Д. Швейцер, О. В. Федоров, Я. І. Рецкер, В. Г. Гак, Л. С. Бархударов, Л. К. Латишев) та зарубіжних дослідників (Ю. Найда [9], Дж. Кетфорд, О. Каде, Г. Егер). Вивчалися сучасні дослідження в області перекладацьких трансформа­цій, їх типи та принципи виділення домінантної трансформації (О. О. Карабанова), їх лексико-граматичні різновиди, зокрема трансформація номіналізації (К. А. Кузьміна) та вербалізації (О. В. Борисова [2]); розглядалися граматична категорія стану (С. Б. Фокін), суб'єктні трансформації (Н. О. Федотова) та ін., що відображають лінгвістичну специ­фіку перекладу як виду міжмовної комунікації, а також подають аналіз застосування теоретичних моделей перекладу.

Як підтверджують дослідження лінгвістів, процес перекладу не повинен ґрунтуватися лише на одній моделі. Поруч із граматичними трансформаціями, які з'являються під час семантичного аналізу вихідного тексту і по­будові висловлювання, у перекладі застосовуються також методи лексико-синтаксичного перефразування, семан­тичні перетворення, а у ряді випадків одноетапний процес знаходження прямих відповідників, при чому вибір оптимального способу аналізу вихідного тексту і побудова варіанту його перекладу залежить від умов міжмовної комунікації. Я. І. Рецкер під лексичними трансформаціями розуміє "... прийоми логічного мислення, за допо­могою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті і знаходимо йому ... відповідне, яке не збігається із словником" у рідній мові [7, с. 38]. Найпоширенішими є сім типів трансформацій: 1) диференціація значення; 2) конкретизація значення; 3) генералізація значення; 4) змістовний розвиток значення; 5) антонімічний переклад; 6) цілісне перетворення; 7) компенсація втрат у процесі перекладу.

Невідповідність у структурі різних мов породжує труднощі, пов'язані із збереженням та передачею значень слів під час їх перекладу на іншу мову. Слово як ЛО є частиною лексичної системи мови, при чому семантичне навантаження слова унікальне для кожної конкретної мови, а тому може не збігатися з лексичними системами іноземної мови і мови перекладу. Таким чином, найбільш вагомими постають лексичні трансформації, які можна визначити як "відхилення від словникових відповідників" [5, с. 180]. У випадку виявлення такого відхилення при перекладі будь-якого слова або словосполучення з англійської мови на українську подана ЛО замінюється у мові перекладу іншою, яка передає дещо інше значення порівняно з тим, яке має слово оригіналу, тобто відбувається ЛСТ. Її суть полягає у заміні окремих ЛО однієї мови іншими (які часто не є словниковими еквівалентами) лек­сичними елементами мови перекладу [3, с. 84].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови