О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

У творі Дж. Роулінг "Harry Potter and the Prisoner of Azkaban" [12] ядром ЛСП "буття" виступає лексема "to be" (2653 одиниці), а також "to happen", представлена 39 одиницями. Варто зазначити, що лексема "to happen" означає динаміку подій, яка зумовлена змістом твору. Перше коло периферії складає дієслівна лексема "to live" (23 одиниці). До другого кола належать лексеми "to be present" (8 одиниць), "to be alive" (4 одиниці), "to occur" (4 одиниці), "to belong" (4 одиниці), "to take place" (4 одиниці), а до третього - "to exist", "to behave". Частота їх вживання становить менше 4.

У творі Т. Моррісон "Beloved" [11] ядро ЛСП "буття" утворюють лексеми "to be" (2890 одиниць) і "to live" (115 одиниць). До першого кола периферії відносяться дієслівні лексеми "to happen" і "to belong" (72 і 37 оди­ниць відповідно). Друге коло складають лексеми "to behave" (9 одиниць), "to occur" (10 одиниць), "to be alive" (11 одиниць). До третього кола належать "to take place", "to be present" , кількість яких становить 1 і 5 одиниць відповідно. Отримані результати підсумуємо в вигляді Таблиці 1.

Таблиця 1

Частота використання дієслівних лексем "буття" в авторському дискурсі

 

Components of meaning

BNC

J.R.R. Tolkien "The Two Towers"

J.K. Rowling "Harry Potter and the Prisoner of Azkaban"

T. Morrison "Beloved"

to be

3594667

2147

2653

2890

to live

50644

47

23

115

to happen

31727

47

39

72

to exist

20588

2

1

-

to occur

15456

4

4

10

to take place

10584

1

4

1

to belong

6187

16

4

37


to behave

3283

-

2

9

to be present

2548

3

8

5

to be alive

1001

6

4

11

Отже, як показало дослідження, між ядерною та периферійною зонами відсутня чітка межа. Можна зробити висновок, що складові ЛСП можуть належати до ядра одного поля, і одночасно бути на периферії іншого. На­приклад, лексема "to live", яка належить до ядра ЛСП (як у творах "The Two Towers" і "Beloved") знаходиться в першому колі периферії ЛСП (як у творі "Harry Potter and the Prisoner of Azkaban"). Крім цього, частота ви­користання дієслівних лексем ЛСП "буття" в художніх творах дещо відрізняються від частоти їх вживання у мові. Наприклад, лексема "to exist", яка є частотною у системі мови, майже відсутня у структурі авторського дискурсу. Проте певна закономірність все ж зберігається: лексема "to be", що є найчастотнішою у мові, є най­більш уживаною і в авторському дискурсі, тобто складає ядро ЛСП "буття".

Література:

1. Багмут І. В. Лексико-семантичне поле звуконайменувань у сучасній українській літературній мові (склад, структура, парадигматика): дис. канд. філол. Наук : 10.02.01 / Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгома-нова. - К., 2007. - 236 с.

2. Бурко О. В. Вербалізація концепту "буття" в мовній картині світу / О. В. Бурко // Всеукраїнська науково-прак­тична конференція "Сучасні напрямки досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов. - Житомир, 2011.

3. Вердиева З. Н. Семантические поля в современном английском языке : Учеб. пособие для пед. ин-тов / З. Н. Вердиева. - М. : Высш. шк., 1986. - 120 с.

4. Глушак Т. С. К проблеме обоснования статуса функционально-семантических категорий в языке / Т. С. Глу-шак, С. К. Семенова // Вопросы языкознания. - 1980. - № 2. - С. 73-79.

5. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика / И. М. Кобозева. - М. : Эдиториал УРСС, 2000. - 352 с.

6. Нікіточкіна І. В. Польова структура мікроконцепту "dear" / І. В. Нікіточкіна // Матеріали п'ятої Міжнародної науково-практичної конференції "Мови і світ : дослідження та викладання". - 2011. - Вип. 95(1). - С. 249-253.

7. Падучева Е. В. К структуре семантического поля "восприятие" (на материале глаголов восприятия в русском языке) / Е. В. Падучева // Вопросы языкознания. - 2001. - № 4. - C. 23-44.

8. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава : Довкілля. -К, 2006. - 716 с.

9. Снігур Н. С. Лексико-семантичне поле гумор / humor в українській та чеській мовах / Н. С. Снігур // Мовоз­навчі студії. - 2011. - № 43. - С. 78-82.

 

10.British National Corpus [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.natcorp.ox.ac.uk/

11.Morrison T. Beloved [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tululu.ru/read79137/

12.Rowling J. K. Harry Potter and the Prisoner of Azkaban [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tululu.

ru/read13072/

13.Tolkien J. R. R. The Lord of the Rings: The Two Towers [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. readanybook.com/ebook/the-two-towers-15

Trier J. Altes und Neues vom Sprachlichen Feld / J. Trier. - Mannheim : Zurich, 1968. - 20 S.УДК 81Г111

БяликВ.Д., Дев'ятихЮ. В.,

Чернівецький Національний Університет ім. Ю. Федьковича

СЕМАНТИЧНА ТРАНСПОЗИЦІЯ СМИСЛУ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ В ТЕРМІНОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

В статті описано метафору та метонімію як основні типи транспозиції смислу лексичних. В результаті до­слідження виявлено, що транспозиція смислу лексичних одиниць відбувається завдяки спеціалізації загальновжи­ваного слова шляхом "переходу" його основного значення за подібністю (метафора) чи сумісністю (метонімія).

Ключові слова: метафора, метонімія, неологізм, концепт, комп'ютерна сфера, терміносистема.

В статье описана метафора и метонимия как основные типы транспозиции смысла лексических единиц. В результате исследования обнаружено, что транспозиция смысла лексических единиц происходит благодаря спе­циализации общеупотребительного слова путем "перехода" его основного значения за подобием (метафора) или совместимостью (метонимия).

Ключевые слова: метафора, метонимия, неологизм, концепт, компьютерная сфера, терминосистема.

Metaphor and metonymy as the main types of the lexical meaning transposition are described in this article. The result of this research work shows that the lexical meaning transposition lies in the specialization of a commonly used word with the help of "transition" of its main meaning by means of similarity (metaphor) or compatibility (metonymy).

Key words: metaphor, metonymy, neologism, concept, computer technology sphere, terminological system.

Метою нашого дослідження є виявлення та характеристика семантичних процесів, які відбуваються в сучас­ному термінологічному дискурсі англійської мови; з'ясування ролі метафори й метонімії як елементів її станов­лення й розвитку.

Метафора як об'єкт наукового дослідження практично завжди, з часів античності і до наших днів, кори­стувалася увагою гуманітарних дисциплін. Тим не менш, є підстави вважати, що саме в останні десятиліття XX ст. вивчення метафори перейшло на якісно новий рівень. Цей період відзначений не тільки різким збільшен­ням кількості праць з даної теми (див. Оганьян А.М., Клименова Ю.І., Шереметьєва А.О., Фоменко О. В., Шу-строва Є.В. та ін.), але і переведенням об'єкта в іншу парадигму дослідження, що відкрило нові перспективи для розгляду метафори як елементу мови і мислення (див. Липилина Л.А., Кустова Г.І., Будаєв Е.В., Zoltan Kovecses та ін.). Якщо раніше метафора розглядалася переважно як засіб створення образності в мові і спосіб "прикраси" мови, тобто в рамках риторики, поетики, стилістики та теорії літератури, то у 70-тих роках почалося активне вивчення метафори в парадигмах когнітивної лінгвістики, психолінгвістики, яке показало, що метафора є необ­хідним, "неминучим" елементом мови, адже являє собою такий спосіб усвідомлення світу, без якого людина не може обійтися. Те, що метафора пов'язана з певними когнітивними структурами і є необхідним мовним засобом, доводиться вже самим фактом поширеності метафоричних номінацій у різних підсистемах мови і мовних жанрах від мови науки до мови термінології [2, c. 4]. Так, метафора у мові науки, здавалося б, суперечить головним ви­могам, що виставляються до наукової термінології - "строгості" номінації, тобто відповідності терміна поняттю, і його однозначності [4, c. 48]. Однак ретельне вивчення ролі метафори у розвитку мови науки виявило причину її поширеності в термінології: метафора здатна виражати гіпотезу, задаючи особливий напрямок осмислення до­сліджуваного об'єкта [7, c. 73].

Відомо, що метафоричне відображення нового поняття в мові відбувається через асоціації за подібністю, а ме­тонімічні транспозиції реалізуються внаслідок асоціацій за суміжністю. Метонімічне зіставлення предметів від­бувається за ознакою суміжності, тобто належності їх до одного кола явищ, до понять одного порядку, пов'язаних часовими, просторовими, причинно-наслідковими та іншими відношеннями. Метонімія відображає постійні кон­такти між об'єктами й типізується, створюючи семантичні моделі багатозначних слів. Мовознавці Д. Шмельов, Р. Якобсон, М. Гаспаров подають класифікації метонімічних транспозицій, але жодна з них не є повною, оскільки стосується того чи іншого аспекту метонімії [17, с. 104; 18, с. 328; 6, с. 404]. Як свідчать лінгвістичні праці, най­частіше метонімічні транспозиції відбуваються в одному напрямку, проте у багатьох випадках метонімія може відбуватися й у зворотному напрямі, напр.: процес^результат процесу, процес^предмет та ін. У когнітивній семантиці метонімія пояснюється рухом знака з одного елементу когнітивної моделі (пропозиції, фрейму) до ін­шого (Дж. Лакофф, Р. Дірвен, А. Барселона, Р. Гіббс та ін.) [12, с. 346].

Відомо, що у європейській традиції першим, хто поставив питання про евристичні можливості метафори, був Арістотель. Розглядаючи цей мовний засіб, перш за все, як атрибут ораторського і поетичного мистецтв, Аристо­тель аналізує і логічний механізм метафори, що обумовлює її здатність висловлювати знання про світ.

Найсучасніше пояснення механізму метафори здійснюється в когнітивному аспекті. У когнітивній лінгвістиці найбільш поширеною є діяльнісна теорія концептуальної метафори, розроблена американськими мовознавцями Дж. Лакоффом і М. Джонсоном в аспекті постульованої ними досвідної парадигми. Згідно з їхньою теорією, мета­фора є використанням знака однієї концептуальної сфери на позначення складника іншої, притаманна повсякден­ній мові й мисленню людини, а не лише художньому дискурсу, і керується набутим у процесі спільної діяльності етносу досвідом [14, c. 326 -329].

У даній статті досліджується явище метафори та метонімії, як основних типів транспозиції смислу лексичних одиниць в словотвірному аспекті в термінологічному дискурсі (на матеріалі метамови комп'ютерних технологій). Матеріалом дослідження слугували понад 400 лексичних новотворів комп'ютерної термінології, лексико-семан-тичних варіантів та словосполучень, які виникли в англійській мові за останні роки. Основними джерелами до-

© БяликВ.Д., Дев'ятихЮ. В., 2012слідження були електронні словники та довідники нової лексики, інтернет джерела, періодичні видання англо­мовних країн.

процесі метафоризації терміна, - пише А. Вежбицька, - виявляються закладені у мові протиріччя: безпо­середнє лінійне оточення слова змінюється новим" [4, с. 49]. Так, слово stand-alone вживалося для характеристики обчислювальної системи та підсистеми, яка здатна працювати самостійно, без з'єднання з іншою системою або підсистемою, а в загальновживаній мові воно вживається по відношенні до будь-якого об'єкта в значенні "такий, що діє самостійно, незалежно; самодостатній".

Комп'ютерні метафори представляють інтерес тим, що всі вони належать до якихось тем, так наприклад як тема офіс (office): комп'ютер (desktop), файл (file), папка (folder), корзина (recycle bin) - та навіть шпалери (wallpaper) - це все нам нагадує про звичайнісінький офіс. А ось і ще декілька прикладів: книги (books): веб-сторінка (web page), закладка (bookmark), проглядати веб-сторінки (to browse the Web); транспорт(transport): інформаційна су-пермагістраль (information highway), веб-транспорт (web traffic); традиційна пошта (traditional mail): поштова скринька (mailbox), голосова пошта (voicemail), адреса (address), електронна адреса (email address); маленькі тва­ринки (small animals): жук (bug), слимакова пошта (snail mail), мишка (mouse) [19].

Утворюючи терміни шляхом метафоризації, використовують як інгерентні асоціації, які стимулюють перене­сення назви на основі реальної схожості, так і адгерентні, пов'язані зі здатністю людського розуму пізнавати світ за рахунок аналогії з властивостями інших об'єктів [15, с. 230-233]. Проаналізувавши та підрахувавши всі мета-фори-новоутворення, можемо стверджувати, що здатність людського розуму пізнавати світ за рахунок аналогії з властивостями інших об'єктів є надзвичайно високою, тобто адгерентні асоціації превалюють над інгерентними.

У ході даного дослідження було опрацьовано 80 термінів-новоутворень, які представляли собою метафору, а також виявлено, що семантична транспозиція смислу лексичних одиниць базується на: аналогії (26), схожості за властивостями (14), схожості за функціями (25) чи місцем розташування (5), за одиницею виміру (1) та за харак­теристиками (9) (приклади наведені нижче).

Прикладом аналогії може бути новоутворення e-mail hygiene - це засоби та методи, які захищають комп'ютер від вірусів, прикріплених до електронних листів та спамів, так само як і засоби гігієни, якими ми користуємось, щоб захистити наш організм від вірусів.

"The major thrusts of e-mail hygiene are spam management and security from viruses and other e-mail threats, including hacker attacks." (Computing Canada, 2009)

Наступні декілька інновацій утворилися внаслідок схожості за функціями. Напевне найбільш яскравою комп'ютерною метафорою є spam. Spam - це торгова марка в Америці, яка виготовляє фарш та консерви, які ши­роко використовувались під час Другої Світової війни, коли було важко дістати свіже м'ясо. Через те, що людям приходилось їсти багато такого консервованого м'яса, слово стало причиною багатьох жартів.

В світі комп'ютерної техніки, слово spam є еквівалентом до слова junk mail (поштове сміття). Ці слова сто­суються повідомлень, які надходять нам на електронні адреси без нашої згоди на це, особливо реклама. Такі повідомлення надсилаються тисячам людей одночасно. Цей процес називається spamming, а люди які цим займа­ються - spammers. Інтернет користувачі страшенно не люблять спамінг, а спамери можуть отримувати величезну кількість лайливих електронних листів, відомі як "флейми" flames (ще одна комп'ютерна метафора). Слово flame є полісемантичним в англійській мові, одним з його лексико-семантичних варіантів є "полум'я, спалах", що за­клало основу генези нового концепту "спалах негативних емоцій, почуттів", як при суперечці, так і в результаті отримання користувачами інтернет мережі багато непотрібної реклами (це стосується саме комп'ютерної сфери).

Семантичну транспозицію смислу лексичних одиниць, яка базується на схожості за місцем розташування мож­на простежити, проаналізувавши новий термін skyscraper ad, що позначає рекламу на веб-сайті яка з'являється вертикально.

"The site is also selling the popular, new skyscraper ad unit, which runs vertically down the right-hand of some interior pages."(Advertising Age, 2008).

Широке використання метафори підтверджує думку дослідників в галузі когнітивної лінгвістики про те, що "людська концептуалізація і, тим самим, мовна семантика, носить, головним чином, метафоричний характер, тобто осмислення людиною більш або менш складних об'єктів базується на переосмисленні базисних понять людського досвіду" [10, c. 127]. Метафора, слушно зауважує Н.Д. Петрова, "є гносеологічною моделлю свідо­мості людини" [12, c. 231], адже вчені довели креативність метафори, її гносеологічну функцію, оскільки, "коли ми використовуємо метафору, в нас є водночас дві думки про дві різні речі, до того ж ці думки взаємодіють між собою всередині одного єдиного слова чи вислову, значення якого й є результатом контекстуальних зрушень, тоді як в основі метафори лежить запозичення чи взаємодія ідей та зміна контексту" [13, с. 47].

Аналіз особливостей метонімічного перенесення в термінологічному дискурсі й, зокрема, в метамові комп'ютерних технологій потребує передусім чіткої класифікації різновидів моделей семантичного зрушення. Се­ред певної кількості класифікацій видів метонімії за типом асоціацій, найбільш повними й точними, на нашу думку, є класифікації О.О. Реформатського (1996) та М.В. Бондаренка (1980), за якими виділяється чотири основні типи метонімічного перенесення: локальний, каузальний, темпоральний і атрибутивний. Досліджуючи моделі метоні­мічного зрушення в комп'ютерному тексті (із 32 проаналізованих термінів-новотворів, які представляли собою ме­тонімію), ми можемо зробити висновок, що тут виявлені всі типи метонімічного перенесення, причому можна від­значити більшу чи меншу частотність різних моделей, а саме: властивість предмет (1); предмет властивість (2); ознака об'єкт (3); об'єкт ознака (1); процес властивість (6); процес особа (2); об'єкт властивість (5); ім'я історичного об'єкту властивості цього об'єкту (2); історична постать певні фізичні властивості цієї особи (1); ім'я особи характерна риса цієї особи (2); ознака процес (6), ознака предмет (1).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови