О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 70

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

© Рибенок В. В., 2012Будь-яке слово є частиною лексичної системи мови, її складовим елементом. Цим пояснюється своєрідність семантичної структури слів у різних мовах. Крім того, відповідні семантичні одиниці в різних мовах можуть мати різну значимість, тобто займати різне місце у системі мови. З точки зору В. Н. Комісарова, "... специфіка перекладу, яка відрізняє його від всіх інших видів мовного посередництва, полягає у тому, що він призначається для повноправ­ної заміни оригіналу і що рецептори перекладу вважають його повністю тотожним вихідному тексту" [4, с. 116].

Необхідною і важливою умовою еквівалентності перекладу повинне бути збереження мети комунікації. Для досягнення цієї мети перекладачеві необхідно здійснювати формальні перетворення, які в перекладознавстві на­зиваються "лексичними трансформаціями". Існує багато факторів, що спричиняють появу ЛСТ, найголовніші з них це: 1) наявність різноманітних ознак предмета, явища, поняття; 2) відмінність у смисловому обсязі слова; 3) характер семантичного контексту і особливості сполучуваності слова.

Необхідність використання ЛСТ спричиняється наявністю різних відтінків ознак предмета, явища чи поняття та виокремлення одного із них залежно від мети висловлювання. Як правило, таке значення засноване на специ­фіці національної культури певного народу, тому під час перекладу слова українською мовою виникають трудно­щі. Наприклад, говорячи про графік, що подає відомості про час, місце та послідовність здійснення якого-небудь заходу (рух поїздів, проведення занять) англійці використають слово time-table (час + таблиця), тоді як українське слово розклад пов'язане з процесом розподілу на складові елементи (день, час, об'єкт) - розкладати (на поли­цях). Аналогічно: анатомічний термін shoulder-blade (лопатка) утворюється зі слів плече + лопать (гвинта, весла), а в українській мові слово асоціюється з предметом, схожим на цю кістку; pineapple (сосна + яблуко = схожий на шишку сосни) - ананас (запозичене з португальської мови); bullfinch (бик, буйвол + загальна назва співочих птахів) - снігур (значення пов'язане зі снігом, зимою); feather-grass (пір'їна + трава) - ковила (дикий злак, трава, яку коливає вітер); threshing barn (молотити + комора) - клуня; daughter-in-law (дружина сина), sister-in-law (дру­жина брата) - невістка тощо. Таким чином, найуживаніші лексико-семантичні групи складають вузькоспеціальні терміни, слова-архаїзми та історизми.

ЛСТ виникають і на основі відмінностей у смисловому обсязі слова, оскільки немає абсолютно однакових слів в іноземній мові та мові перекладу, найчастіше збігається один ЛСВ таких слів, їх основне значення. Це зумовлю­ється різним функційним навантаженням слова, відмінністю у вживанні, різними можливостями сполучуваності тощо. У значеннях слова у різних мовах часто виокремлюються різні ознаки одного й того ж явища або поняття, у яких відображене сприйняття світу, притаманне певній мові (носіям мови), що створює певні труднощі під час перекладу. Наприклад, англійське слово glasses (окуляри) пов'язане з матеріалом, з якого виготовляється предмет (glass - скло), а в українській виявляється його функція, призначення (окуляри - для очей). Так само: iron - прас­ка; steel - меч, шпага; copper - монета, казан; cotton - нитка; silver - гроші; pewter - олов'яний посуд тощо. Не­залежно від ознаки, обраної за основну, у кожній мові досягається точна і найбільш прийнятна передача змісту предметів, явищ та понять.

До слів, що мають різний обсяг значення в англійській та українській мові належить група, яка охоплює інтер­національні слова, багатозначні прикметники та іменники, дієслова сприйняття, відчуття та розумової діяльності, а також дієслова, які включають дієслова руху, життєдіяльності, статичні, емоційні, на позначення природних явищ тощо.

Аналізуючи семантичну структуру прикметника fair, стає зрозумілим, що слово багатозначне і може озна­чати широкий спектр понять: форму, характеристику, фізичні відчуття, явища, зовнішній вигляд і, таким чином, охоплює характеристики природних явищ, людини (риси характеру, фізичні та психологічні особливості). Кожна сфера його вживання відповідає певному його значенню, проте кожному із значень, у свою чергу, відповідає два чи більше українських. Це говорить про те, що кожен ЛСВ не охоплюється одним українським словом, оскільки в ньому присутні дві чи кілька сем, які передаються двома чи кількома українськими відповідниками. Так, перше значення слова fair - чесний, справедливий; законний (про людину, справи); друге - білявий, світлий (про волосся, обличчя); третє - посередній (про якість); четверте - значний (про обсяг, розмір); п'яте - сприятливий, хороший (про погоду, ситуацію); шосте - чистий, незаплямований (про репутацію); сьоме - прекрасний, красивий (про людину); восьме - ввічливий, чемний (про характер) [6, с. 257]. Майже у кожному випадку для слова fair в україн­ській мові подаються різні відповідники залежно від іменника, який воно означає. Це підтверджує дуже широкий обсяг кожного ЛСВ слова.

Таким чином, слова з різним обсягом значення в англійській та українській мовах складають численну групу. Дослідження показали, що семантична структура слів двох мов переважно збігається лише у термінів, при цьому слова однозначні в одній мові можуть мати кілька значень в іншій. Одне із значень слова клітка в українській мові - це коробка, приміщення зі стінками з поставлених з проміжками прутів для птахів та тварин. В англійській мові ця ЛО змінює набір лексем залежно від її призначення, так, клітка для звірів та птахів - це cage, для домаш­ньої птиці - coop, для кроликів - hutch, для сокола - mew. Пор.: кінь - horse - dobbin (ломовий), drafter (робочий); марка - stamp (поштова), mark (клеймо), grade (ґатунок, якість). Крім того, значення слів можуть не збігатися за своєю компонентною структурою (за своїми семантичними компонентами). В обох мовах наявні слова з двома або більше семами, значення яких відповідно передається словниками двома чи більше словами: дратва - waxes thread; омшаник (зимівник) - place for housing bees in winter; драп - thick woolen cloth; dinette - невелика їдальня; hymn - церковний гімн; fingerpost - вказівний стовп на дорозі; pusher - маневровий паротяг; tartan - картата вовняна матерія. Тому семантична структура слова передбачає можливість його контекстуального вживання, а переклад контекстуального значення є нелегкою проблемою.

Під час перекладу контекстуальне оточення допомагає зробити вибір відповідного значення слова. Контек­стуальне й оказіональне значення слова є результатом семантичної сполучуваності слів. Характер семантичного контексту впливає на контекстуальне значення слова, а ймовірність вживання слова в тому чи іншому контекстізалежить від його семантичної структури. Навіть найбільш непередбачуваний варіант перекладу при більш гли­бокому розгляді виявляється не випадковим, а зумовленим семантичною структурою слова. Найбільш яскраві приклади розкриття сутності явищ через контекстуальне вживання слів можна зустріти у творах відомих поетів і прозаїків. Потенційне значення слова - це продукт неповторної унікальності мови, у якому діють парадигматичні та семантичні зв'язки, що розкривають лексичний потенціал кожного слова. Оскільки семантична структура різ­них мов має суттєві відмінності, переклад контекстуальних значень будується на можливості або неприпустимос­ті того чи іншого слововживання у мові перекладу: Her eyes filled with tears and her voice broke (S. Maugham). - Її очі наповнилися сльозами і голос затремтів (Н. Кролик). Переклад слова broke фка^, що має словникове значен­ня ламати(ся), переривати, порушувати, розривати (стосунки), послабити, погіршуватися (про здоров'я), розсі­юватися, дресирувати,розмінювати (гроші), повідомляти (новину), прокладати (шлях) та інші вузькоспеціальні значення [6, с. 82] пояснюється його семантичним оточенням, у якому контекстуальне значення "затремтів" най­більш точно передає змальовану ситуацію. І хоча таке значення відсутнє в словниковій статті, воно визначається парадигматичним значенням слова, тому зумовленість лексичних трансформацій розходженням у сполучуваності слів у різних мовах є третьою основною причиною.

Сполучуваність слів зазвичай розуміють як ступінь сумісності понять, які виражаються за допомогою даних слів і які вступають у характерні для даної мови зв'язки. Сполучуваність слова прямо пропорційна його семан­тичному обсягу, який дозволяє слову вибудовувати різні зв'язки з іншими ЛО, а значить, надає перекладачеві більше можливостей для пошуку відповідних варіантів перекладу.

Будь-яка мова має власні норми сполучуваності, які, як правило, не збігаються з відповідними нормами інших мов унаслідок їх історичної, географічної та культурної зумовленості: early life - юність (юні роки), ill health -слабке здоров'я, bosom of a family - коло сім'ї, solid colour - рівний колір, full point - крапка тощо, напр.: Burdon hadjust arrived in Paris. He was a surgeon ... (S. Maugham) - Бардон щойно з'явився у Парижі. Він служив хірургом .  (Н. Кролик).

Становлення і розвиток лексичної системи мови призводить до формування типових для мови способів сло­вовживання, пов'язаних з характерним для даної культури сприйняттям навколишнього світу. В результаті на­роджуються специфічні словосполучення, мовні формули і кліше, що відповідають нормам мови і зрозумілі її носіям. Можна навести безліч прикладів таких сполучень, які відрізняються повнотою і не допускають заміни існуючих або впровадження нових компонентів, на відміну від фразеологізмів. Окрему групу традиційних поєд­нань складають різні кліше, що містять у собі елементи розпорядження, вимоги або мають більш широкий зміст. При перекладі вони замінюються поєднаннями, адекватними мові перекладу: kid around - жартувати, а meeting of minds - повна згода, religious about - вимогливий, a lame duck - невдаха, beyond one's depth - не під силу, come to mind - пригадати [1] тощо, напр.: The mountaineer was dancing with death when he tried to conquer the highest peak in the world - Альпініст ризикував, коли він намагався подолати найвищу гору у світі.

Отже, контекстуальне значення слова багато в чому залежить від характеру семантичного контексту, від се­мантики поєднаних з ним слів. Оказіональне значення слова, що несподівано виникає в контексті, не є довіль­ним - воно потенційно закладене в семантичній структурі даного слова. У контекстуальному вживанні слова в поезії чи художній прозі часто виявляється глибоке проникнення автора в його семантичну структуру. Адже слову властиві як парадигматичні, так і семантичні зв'язки, і лексичний потенціал слова можна розкрити в обох випадках. Але виявлення цих потенційних значень тісно пов'язане із своєрідністю лексико-семантичного аспекту кожної мови, з чого випливають і труднощі передачі контекстуального значення слів у перекладі: що можливо в одній мові, неможливо в іншій через відмінності в їх семантичній структурі та в їх вживанні. Таким чином, міжмовна комунікація залежить від осягнення мовної і комунікативної компетенції перекладача, від його вміння правильно дібрати той чи інший варіант перекладу, вдаючись при цьому до різних лексичних трансформацій. Матеріали дослідження можуть використовуватися для подальшого поглибленого вивчення лексико-семантичних трансформацій, для розробки спецкурсів (лекцій, семінарів) з теорії та практики перекладу. У перспективі на лексико-семантичному рівні важливо розглянути фахову лексику окремих галузей науки та техніки (машинобу-дівельну, залізничну тощо), що дозволить вийти на досконаліший рівень наукового перекладу, збагативши його конкретнішими ідеями.

Література:

1.Английский язык онлайн [Електронный ресурс] : Режим доступа : http://native-english.ru.

2.Борисова О. В. Трансформація вербалізації в англо-українському перекладі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.16 "Перекладознавство"/ О. В. Борисова. - К., 2005. - 20 с.

3.Карабанова О. О. Переводческие трансформации как понятие и явление : дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.20 "Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание" / О. О. Карабанова. - М., 2000. - 166 с.

4.Комиссаров В. Н. Современное переводоведение : курс лекций [учебное пособие]. - М. : ЭТС, 1999. -192 с. - Библиограф. : С. 192.

5.Латышев Л. К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. - М. : Международные отношения, 1981 - 248 с.

6.Новый англо-русский словарь. Издание 4-е, стереотипное. - М. : Изд-во "Русский язык", 1997. - 880 с.

7.Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. - М. : Международные отношения - 1974. - 216 с.

8.Швейцер А. Д. Теория перевода : статус, проблемы, аспекты : [учебник] - М. : Наука, 1988. - 215 с. - ISBN-5-02-010882-0. - Библиограф. : С. 208-212.

Nida E. A., Taber С. R. The Theory and Practice of Translation / First Edition : Published by Brill Academic Publishers, 2003. - 218 p.УДК:807:130.2:159.9

Самсонова О. В.,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, м. Сімферополь

УЯВА ЯК СКЛАДОВА МІКРОСИСТЕМИ "ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ЛЮДИНИ" (на матеріалі фо з компонентом-назвою рослин)

У статті досліджуються ФО з компонентом-назвою рослин мікросистеми "Уява людини" як складової мі-кросистеми "Пізнавальні процеси людини".

Ключові слова: фразеологічна одиниця, пізнавальний процес, уява, фантазія, мрія.

В статье исследуются ФЕ с компонентом-названием растений микросистемы "Воображение человека" как составной микросистемы "Познавательные процессы человека".

Ключевые слова: фразеологическая единица, познавательный процесс, воображение, фантазия, мечта.

The item is devoted to the analysis ofphraseologic units containing the names ofplants as a component of microsystem "Human Imagination" as a part of microsystem "Cognitive processes".

Keywords: phraseologic unit, cognitive process, imagination, fantasy, dream.

Огляд останніх досліджень. ХХ ст. можна назвати століттям становлення фразеології як науки, обґрунтуван­ня її теоретичних засад і практичного втілення їх у фразеографії, причому багатий фактичний матеріал вже у ХІХ ст. зібрали українські (П. Білецький-Носенко, Б. Грінченко), польські (С. Б. Лінде, Я. Карлович, А. Кринський та В. Нєджведський) та англійські (Р. Тренч, Н. Вебстер) лексикографи. За сто років написано чимало праць, при­свячених вивченню класифікації фразеологічних одиниць (далі - ФО) та дослідженню їх походження, питанню семантичної природи компонента ФО, аналізу системних зв'язків (синонімія, антонімія, омонімія, паронімія), зокрема, проблемі фразеологічної варіантності та синонімії, питанню еквівалентності ФО тощо [3].

Мета дослідження. Фразеологія привертала і привертає увагу вчених з огляду на свою яскравість, образність, оригінальність, оскільки вона увібрала в себе подібності й відмінності у мисленні окремих людей, колективів, націй, а також експресивні, емоційні й стилістичні відтінки та історично-культурні нашарування. Опираючись на багату скарбницю словесної мудрості народів, їхню спостережливість, творчість та діяльність, фразеологія акумулює неймовірне різноманіття висновків та узагальнень, до яких дійшло все людство і кожна нація зокрема. Наявна інформація проявляється у конотативному аспекті значення фразеологічної одиниці [1]. Учені вже дослі­джували українські ФО з анімалістичним (В. Бойко) та антонімічним (Н. Бобух) компонентами, з компонентами-соматизмами (І. Тимченко) та компонентами-зоонімами (Д. Ужченко), з компонентом "душа" (О. Каракуця); ро­сійські ФО з компонентом "погода" (Я. Левченко) та з компонентом, що позначає колір (О. Каленкова); словацькі й українські ФО з компонентами-назвами метрологічних і грошових одиниць (З. Унук), польські ФО з ономас-тичним компонентом (А. Кравчук), з етнонімами (О. Рогач), чеські ФО з компонентом "гріш" (І. Тепляков) тощо. Об'єкт нашого дослідження - ФО з компонентом - назвою рослин, оскільки саме вони недостатньо досліджені, тому вповні не знайшли реалізацію в ідеографічних словниках різних типів.

Виклад основного матеріалу. В основі життєдіяльності кожної особистості лежать психічні процеси, переду­сім психічно-пізнавальні. Треба зазначити, що, розглядаючи пізнавальні процеси людини ми маємо згадати про таке поняття як "пізнавальна діяльність" людини [5].

У кожної людини є своєрідні, неповторні особливості психічних пізнавальних процесів (пізнавальний про­цес - це психічний процес, за допомогою якого людина пізнає навколишній світ), котрі загалом функціонують як єдиний комплекс [2]. Особистість через органи відчуття сприймає окремі аспекти та властивості предметів і явищ, осмислює та складає їх у цілісні розумові та чуттєві образи, виділяє суттєві та важливі елементи, з'ясовує причинно-наслідкові зв'язки, запам'ятовує, а в потрібний момент пригадує, формує уявлення про нові об'єкти, явища, процеси тощо.

Відображення реальності у людській психіці може відбуватися на рівні чуттєвого та абстрактного пізнання.

Для чуттєвого пізнання характерно те, що предмети та явища об'єктивного світу безпосередньо діють на органи чуттів людини - її зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори - і відбиваються в мозку. До цієї форми пізнання дійсності належать пізнавальні психічні процеси відчуття та сприйняття. Враження, одержані з їх допо­могою, містять інформацію про зовнішні ознаки та властивості об'єктів, утворюючи чуттєвий досвід людини [5].

Фразеологічні засоби вираження пізнавальних процесів людини не були предметом комплексного досліджен­ня в мовознавстві. Окремі зауваження з цієї проблематики знаходимо лише в працях А. М. Емірової, П. О. Редіна та Ю. Ф. Прадіда [6]. В своїй роботі ми спробуємо дослідити фразеологічну мікросистему "Пізнавальні процеси людини" на прикладах ФО з компонентом-назвою рослин.

До вищих пізнавальних процесів, які властиві лише людині, належать уява або фантазія, в чому яскраво про­являється людський характер діяльності. Слова уява і фантазія дуже близькі за значенням. Словник дає такі визначення уяви: "1. здатність образно створювати або відтворювати кого-, що-небудь в думках, свідомості; відо­браження, думка, фантазія. 2. те, що відтворене в свідомості; образ". Відповідно фантазія - це: "1. витвір уявлен­ня; мрія. 2. творча уява. 3. нічим не обгрунтована думка; вигадка, казка, байка, фантасмагорія. 4. дивний учинок; примха, химера. 5. літературний твір казкового, незвичайного змісту" [8]. Не уявивши кінцевий результат праці, людина не може братися за роботу. В уявленні очікуваного результату за допомогою фантазії - корінна відмін­ність людської праці від інстинктивної поведінки тварин. Отже, уява - це психічний процес, що полягає в ство­ренні людиною нових образів шляхом упорядкування знань, якими вона володіє, в нове співвідношення.

 

© Самсонова О. В., 2012Сучасна психологічна наука виділяє такі види уяви:

1) Пасивну (навмисну і ненавмисну).

Образи фантазії, викликані навмисне, але не зв'язані з волею, спрямованою на втілення їх у життя, називають ще маренням (марення - гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою). Ненавмисна уява виникає при послабленні контролюючої ролі свідомості, при тимчасовій бездіяльності людини, в напівсонному стані, в стані афекту, в сні (сновидінні), при патологічно­му розладі свідомості (галюцинації). ФО це ще квіточки, ягідки будуть далі означає навмисне перебільшування чогось; уживається, щоб підкреслити думку - неприємне, небажане тільки починається, а все гірше ще попереду; про щось бажане, але недозволене, заборонене говорить ФО заборонений овоч завжди солодкий.

2) Активну (відтворювальну і творчу).

Уява, в основі якої лежить створення образів, що відповідають опису, називають відтворювальною.

Говорячи слово емблема, ми уявляємо якийсь предмет із символічним зображенням. Емблема - це предмет, зо­браження, що умовно позначає який-небудь предмет, ідею [8]. Емблему миру і згоди характеризує ФО маслинова гілка. Згадаємо етимологію цього вислову. Маслина або олива - символ миру, достатку, родючості й перемоги. Згідно з грецькими міфами, олива створена богинею Афіною у змаганні за право дати назву місту Афіни. Вінок із гілок оливкового дерева став найвищою нагородою для громадян Греції, а на Олімпійських іграх вінки несли на честь богині. Рясність дерева зробила його й символом родючості, тому на весілля наречена й наречений надівали або несли в руках гірлянду з оливкових гілок. Ці гілки також символізували мирні наміри. Оливкова гілка була античним символом миру, тому вона атрибут персоніфікованого Миру й золотого століття людства, а в середньо­вічному мистецтві - Згоди. Пізніше цю символіку успадкувала й Біблія. В Старому Завіті голуб повертається до Ноя з листком оливкового дерева, який є знаком, що вода потопу стала спадати. Відтоді лист оливи символізував для християн установлення миру між Богом і людиною. Гілка оливи стала символом угамування стихії й прощен­ня Богом людей і відповідно початку мирного, спокійного життя. Завдяки популярності Біблії цей образ - голубка з оливковою гілкою в дзьобі - міцно увійшов у європейську культуру, але вживається вже поза релігійного кон­тексту як загальновизнаний символ миру.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови