О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 75

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Однак, у проведених дослідженнях когнітивний і лінгвокогнітивний аспекти концепту MARIAGE та вербальні й невербальні засоби його реалізації не отримали комплексного висвітлення, а вивчалися лише фрагментарно.

Таким чином, актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на розгляд лінгвокультурних концептів у перспективі синтезу їхніх когнітивних характеристик і дискурсивних параметрів; високою значущістю лінгвокультурного концепту MARIAGE для французької культури; недостатністю існуючих дослідницьких підходів до опису виділеного концепту; потребою детального й комплексного вивчення концепту MARIAGE, який є фрагментом окремої концептосфери.

Мета статті - здійснити інтерпретативний аналіз ціннісно-маркованих висловлень (прислів'їв, афоризмів, цитат), які виражають концепт MARIAGE у французькій мові.

Об'єктом дослідження є концепт MARIAGE, що знаходить свою вербальну реалізацію у французькій мові та культурі.

© Снєжик О. П., 2012Предметом дослідження виступають особливості цієї реалізації.

Матеріалом дослідження були: дані франкомовних (тлумачних, синонімічних, аналогічних, фразеологічних) словників, а також словників прислів'їв та приказок; матеріали мережі Інтернет тощо.

Мета, завдання роботи та зібраний фактичний матеріал зумовили вибір методики аналізу, яка ґрунтується на засадах лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного підходів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що реалізація концепту МARIAGE у французькій мові вперше аналізується з урахуванням останніх досягнень лінгвокогнітологіі, лінгвокультурологіі, гендерноі граматики, а також соціологічних та феміністичних досліджень.

Виклад основного матеріалу. Дослідження, які проводяться в рамках сучасної когнітивної лінгвістики, ясно показують, що концепт тісно пов'язаний з асоціативним простором (полем) імені, в ньому проявляючись. Асоціативна організація зв'язків у найпростішій формі репрезентує одну з моделей зберігання знань в пам'яті людини, вона мислиться як певна форма семантичний сітей, які існують у свідомості. З кожним вузлом семантичний сітей у довгочасній пам'яті людини пов'язані відомості, які асоціативно з ним разом збуджуються, а відтак, під час визначення (встановлення) місця якогось поняття з довгочасної пам'яті водночас "витягаються" вся відома інформація й факти, з даним поняттям зв'язані [6, с. 169].

Отже, кожна одиниця має певний набір потенційно "можливих векторів" асоціацій. Які саме вектори обираються представником тієї чи іншої національно-лінгво-культурної спільноти, чому саме той, а не інший, -залежить від національно-культурної специфіки, за цим стоїть "стереотип" (у широкому сенсі), або - якщо для нас нерелевантна передбачуваність певних асоціацій - національний концепт, який може бути визначений наступним чином: "Національний концепт - найзагальніша, максимально абстрагована, але конкретно репрезентована (мовній) свідомості, піддана когнітивній обробці ідея "предмету" у сукупності усіх валентних зв'язків, відмічених національно-культурною маркованістю" [5, с. 268].

Варто згадати у цьому зв'язку відоме визначення Ю. С. Степанова, яке відбиває лінгвокультурний підхід до розуміння концепту, й згідно з яким, концепт є базовою одиницею культури, її концентратом, "основним осередком культури в ментальному світі людини" [7, с.43].

Розглядаючи концепт як об'ємну конструкцію зі складною структурою, вчений пише, що "до структури кон­цепту входить все те, що й робить його фактом культури - вихідна форма (етимологія); стиснута до основних чинників змісту історія; сучасні асоціації; оцінки тощо" [Там само].

Інший російський вчений, В. І. Карасик слушно зауважує, що головне в концепті - це "багатомірність і дис­кретна цілісність смислу" [2, с. 118].

Ми поділяємо такий погляд вченого на структуру концепту, до якої входять, щонайменше, три складові: предметно-образна, понятійна й ціннісна. Образна складова концепту - це зорові, слухові, тактильні, смакові, такі, що сприйма­ються нюхом характеристики предметів, явищ, подій, відображених у нашій пам'яті. Понятійна складова - це мовна фіксація концепту, його позначення, опис, ознакова структура, дефініція, порівняльні характеристики по відношенню до інших концептів, які ніколи не існують ізольовано. Ціннісна складова концепту - важливість цього психічного ут­ворення як для індивідуума, так і для колективу; визначальна для того, щоб концепт можна було виділити [3, с. 127].

Отже, якщо когнітивні концепти - це індивідуальні змістовні ментальні утворення, які структурують і ре­конструюють оточуючу дійсність, то культурні концепти - це колективні змістовні ментальні утворення, які фік­сують своєрідність відповідної культури. Дуже важливо те, що культура фіксується у різних формах, серед яких для лінгвістів релевантні мовна свідомість і комунікативна поведінка, або мова і дискурс [4, с. 12]. У цьому плані найзначущою внутрішньою оппозицією концептів є їх протиставлення як когнітивних і культурних одиниць, а якщо бути більш точним - лінгвокогнітивних і лінгвокультурних концептів [1]. З позицій когнітивної лінгвістики ми рухаємося від людини до культури, з позицій лінгвокультурології - від культури до людини [2, с. 30].

Розділяючи погляди російських когнітивістів, вважаємо, що під час аналізу лінгвокультурних концептів, яким є концепт MARIAGE, потрібно використовувати кілька дослідницьких процедур, серед яких - наступні прийоми: 1) семантичний аналіз слів, які називають імена концептів; 2) етимологічний аналіз цих імен; 3) семантичний аналіз переносних, асоціативних значень слів, які втілюють концепти; 4) інтерпретативний семантичний аналіз контекстів, у яких використовуються слова й словосполучення, що позначають й виражають концепти; 5) інтер-претативний культурологічний аналіз асоціацій, пов'язаних із певним концептом; 6) інтерпретативний аналіз цін­нісно-маркованих висловлень (прислів'їв, афоризмів, цитат), які виражають певні концепти; 7) аналіз коротких творів, написаних інформантами на тему, відповідну змісту досліджуваного концепту; 8) аналіз асоціативних реакцій інформантів на вербальне позначення концепту [Там само, с. 33-34].

За даними фразеологічних словників, словників прислів'їв, приказок та цитат [9-12] ставлення французького народу до MARIAGE неоднозначне.

Основні стереотипи такі: MARIAGE (шлюб) - це помилка, незадоволення, тюрма, зашморг, страждання, сльо­зи, отрута, смерть: Se mettre (Sepasser) la corde au cou: se marier. Enterrer sa vie de gargon: passer une derniere soi­ree avec des amis avant de se marier. De toutes les choses serieuses, le mariage etant la plus bouffonne (Beaumarchais). Celui qui a invente le nud du mariage a trouve un bel et specieux expedient pour se venger des humains, une chausse-trape ou un filet pour attraper les betes; et puis les faire languir a petit feu (Pierre Borel). Il y a de bons mariages, mais il n'y en a point de delicieux (La Rochefoucauld). Il vaut mieux encore etre marie qu'etre mort (Moliere). Aujourd'hui, il n'y a plus que les pretres qui veulent se marier (Louise de Vilmorin). Au mariage et a la mort, le diable fait son effort. Dieu fait les gens et le diable les accouple. Deux beaux jours a l'homme sur terre, quand il prend femme et quand il l'enterre. Le mariage est sujet a de grandes revolutions. Toutnouveau, tout beau; mais en mariage c'est le contraire. La femme pleure avant le mariage, et l'homme apres. Il y a plus de maries que de contents. Le mariage est un sac oil l'on trouve quatre-vingt-dix-neuf viperes et une anguille.MARIAGE - це рутина, проза життя: Le mariage est la traduction en prose du poeme de l'amour. La premiere annee nez a nez, la seconde bras a bras et la troisieme cul a cul. Les mariages se font au ciel et se consomment sur la terre (Antoine Loisel).

З іншого боку, шлюб необхідний, немає нічого кращого за шлюб: Le mariage est un mal, mais c'est un mal neces-saire. Le mariage est le plus grand des maux et des biens. Le mariage tel qu'il est est une singuliere chose, mais apres tout, on n'a encore rien trouve de mieux (Henri Frederic Amiel).

Жінка має поспішати зі шлюбом, інакше, якщо вона незаміжня після 25 ставлення до неї - негативне: Coiffer sainte Catherine: pour une femme, atteindre l'age de 25 ans sans etre mariee. Une vieillefille: femme d'un age avance qui n'a jamais ete marie ou n'a jamais vecu avec un homme.

Щасливі батьки, які мають синів, а не дочок, яких складніше видавати заміж: Marie ton fils quand tu voudras et ta fille quand tu pourras. Водночас: Le premier enfant du chanceux est une fille.

Разом з тим, поспішати зі шлюбом не варто, ocoбливо чоловікам, треба добре обирати: Qui se marie a la hate se repent a loisir. Mariage prompt, regrets longs. Chaque chose pour un temps, mais le mariage pour la vie. Ne prends jamais femmes chez un cafetier, ni vache chez un meunier.

Шлюб - це питання долі: Le mariage est comme le melon, c'est une question de chance. Le mariage est une loterie. Les mariages se font au ciel. S'enrdler ou se marier ne se doit point conseiller.

Краса - не головне у шлюбі, головне - спільність поглядів, інтересів: Il faut chercher une femme avec les oreilles plutot qu'avec les yeux. Trouver chaussure a son pied: trouver ce (celui, celle) qui convient. Il n'y a pas de grenouille qui ne trouve son crapaud. Le mariage de la carpe et du lapin.

Гроші - важливі для шлюбу, але це - не головне. Для чоловіків часто шлюб - спосіб покращити матеріальне й соціальне становище: Qui epouse la femme, epouse les dettes. Homme de paille veut une femme d'or. Qui se marie pour s'enrichir mange du sel pour s'empecher d'avoir soif. La fortune de son pere embellit la fille la plus laide. Une grosse dot est un lit plein de ronces. Mariage de gueux, la faim epouse la soif.

Роль жінки / чоловіка амбівалентна, часто маркована негативно, особливо щодо подружньої вірності: Avoir (Porter) des cornes: etre trompe. Quand nous sommes jeunes, nous souhaitons de chastes epouses, sans savoir tout ce que nous coutera leur vertu (Andre Gide). En mariage trompe qui peut. Mariage d'epervier: la femelle vaut mieux que le male. La femme pleure avant le mariage, et l'homme apres. Un homme mal marie. Il vaudrait mieux qu'il fut noye. L'homme est pour le purgatoire, la femme pour l'enfer. Qui a une femme a toutes les femmes; qui a toutes les femmes n'a pas de femme. Demande la fidelite a un chien, non a une femme. La femme est une catastrophe que Dieu fasse qu'il n'y ait aucune maison sans cette catastrophe. Eprouve de la virilite avant de prendre ta femme.

Жінка має підпорядковуватися волі чоловіка: La femme et l'osuf un seul maitre veut. Une femme sans mari est un navire sans gouvernail.

Багато жінок у домі - горе господареві: Trois filles et leur mere : quatre demons a pour le pere. До одруженої жінки-матері - шанобливе ставлення: Dieu, voyant qu'il ne pourrait suffire a la tache, decida de creer la mere.

Наявність дітей у родині - важлива, жінка повинна мати дітей: Tant qu'elle n'a pas accouche, la femme reste etrangere.

Діти схожі на батьків: Tel pere, tel fils.

У кожній родині свої закони: Chacun baise sa femme a sa mode. У шлюбі краще жити окремо від батьків: Autant de mariages, autant de menages.

У порівнянні з українцями, французи не такі забобонні, але кілька забобонів знайшли своє відображення у пареміях про весілля: Mariage pluvieux, mariage heureux. Mariage au mois des fleurs, mariage de pleurs. S'il pleut le jour du mariage les ecus rentreront dans le menage. Qui se marie avec la pluie toute l'annee pleure. Lorsqu'il pleut le jour des noces bientot les epoux se rossent.

Висновки. Підсумовуючи, зазначимо, що серед загальних особливостей проаналізованих фразеологізмів, прислів'їв, приказок та цитат, що наводяться спеціалізованими словниками можна виділити відбиття поглядів на шлюб патріархального періоду, а також їхню "селянську" забарвленість. Існування патріархату у французькій культурі обумовлює її андроцентричність, тобто об'єктивацію оцінок з позиції чоловіка. Образ жінки постає як амбівалентний. Завжди позитивно оцінюється материнство, тоді як ролі дочки та жінки марковані переважно не­гативно. Останні розглядаються з точки зору батька та чоловіка. У цих ролях жінка виступає як залежна істота, що максимально реалізується засобом концептуальності метафор "Дочка - товар, що швидко псується". Ці факти детермінують наявність опозиції "чоловік - жінка".

Андроцетричність французької пареміології пояснюється впливом релігії. Християнство у своїй основі по­стулюють домінування чоловіків та старших (цим пояснюється влада батька над дочкою). Ці стереотипи збері­гаються у вигляді народної мудрості, причому часто висловлюють застарілі погляди. Паремійна ментальність не завжди актуальна у цьому питанні, що може стати предметом подальших досліджень.

Література:

1.    Воркачев С. Г. Концепт счастья в русском языковом сознании: опыт лингвокультурологического анализа /
Сергей Григорьевич Воркачев. - Краснодар : Изд-во Кубан. Гос. Технол. Ун-та, 2002. - 142 с.

2.    Иная ментальность / В. И. Карасик, О. Г. Прохвачева, Я. В. Зубкова, Э. В. Грабарова. - М. : Гнозис, 2005. - 352 с.

3.Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / Владимир Ильич Карасик. - М. : Гнозис, 2004. - 390 с.

4.Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / Виктория Владимировна Красных. - М. : Гно­зис, 2002. - 284 с.Красных В. В. "Свой" среди чужих: миф или реальность? / Виктория Владимировна Красных. - М. : ИТДГК "Гнозис", 2003. - 375 с.

5.Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина / Под общ. ред. Е. С. Кубряковой. - М. : Изд-во МГУ, 1996. - 245 с.

6.Степанов Ю. С. Константы : Словарь русской культуры: Изд. 2-е. / Юрий Сергеевич Степанов. - М. : Акаде­мический Проект, 2001. - 990 с.

7.Статистичні дані Інституту статистики та економічних досліджень Франції INSEE [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.insee.fr.

8.Французско-украинский фразеологический словарь [уклад. Г. Ф. Венгреновская, М. А. Венгренивская]. - К. : Рад. шк., 1987. - 237 с.

 

10.Chollet I., Robert J.-M. Les expressions idiomatiques / Isabelle Chollet, Jean-Michel Robert. - P. : CLE International, 2008. - 224 c.

11.Dournon J.-Y. et autres. Le dictionnaire des proverbes et dictons de France / Jean-Yves Dournon. - P. : ^cherte, 1986. - 350 p.

Maloux M. Dictionnaire des proverbes, sentences et maximes / Maurice Maloux. - P. : Larousse, 2009. - 627 p.УДК 811.161.2373.422

Тараненко К. В.,

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпропетровськ

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАГМАТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ АНТОНІМІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Дослідження присвячене систематизації та аналізу наявних методів гуманітарного дослідження суб'єктивного чинника в мові. Розроблено процедуру вивчення прагматичної інформації антонімів української мови. Ключові слова: метод, прийом, прагматична інформація, суб'єктивний чинник, антонім.

Исследование посвящено систематизации и анализу существующих методов гуманитарного исследования субъек­тивного фактора в языке. Разработана процедура изучения прагматической информации антонимов украинского языка. Ключевые слова: метод, приём, прагматическая информация, субъективный фактор, антоним.

This study is devoted to the systematization and analysis of existing methods of humanitarian research of the subjective factor of the language. The procedure for the study ofpragmatic information of the antonyms of the Ukrainian language has been developed.

Keywords: method, technique, pragmatic information, subjective factor, antonym.

Сучасні тенденції розвитку лінгвістики з її підвищеним інтересом до вивчення прагматичного аспекту функці­онування мовних одиниць зумовлюють пошуки нової методології дослідження. Лінгвістична прагматика постає як сфера знань із нечітко окресленим проблемним полем, несформованими повністю методами, методиками й прийомами аналізу. Пошук прийомів прагматичного аналізу мовних одиниць дозволить розширити науковий ін­струментарій прагмалінгвістики та наблизить її до впорядкованої й стандартизованої галузі мовознавства. У свою чергу антонімія як універсальна лінгвістична категорія дає широкі можливості для пошуку нової методології до­слідження у межах прагмалінгвістичного підходу.

Вагомий внесок у розробку питань методології дослідження суб'єктивного чинника в мові та мовленні зроби­ли Н. Арутюнова, Ф. Бацевич, А. Вежбицька, І. Сусов та ін. Методи вивчення прагматичного значення розробляли Ч. Осгуд та В. Петренко. Однак методів дослідження, які властиві суто прагматичному аналізу, не створено, і тому говорити про наявність окремого методу дослідження прагматичної інформації поки що зарано. Л. Рижова навіть ставить питання про те, чи є прагматика наукою цілісною, єдиною, "чи існує декілька прагматик, що є різними науковими дисциплінами з різними методами дослідження мовної дійсності?" [6; с. 36].

Сучасний етап розвитку науки про мову лише починає формувати методи дослідження мовних одиниць у межах лінг­вістичної прагматики. Тому метою цього дослідження є аналіз наявних методів гуманітарного дослідження суб'єктивного чинника в мові, а також розробка процедури вивчення прагматичної інформації антонімів української мови.

Тісні контакти прагмалінгвістики з іншими розділами науки про мову, семіотикою, соціологією, психологією та іншими сферами гуманітарного знання зумовили взаємопроникнення цих наук, тим самим виробивши низку внутрішньодисциплінарних методів дослідження суб'єктивного чинника в мові, мовленні та комунікації. Серед найпродуктивніших методів можна назвати структурний аналіз, дискурс-аналіз, контент-аналіз, інтент-аналіз, кластер-аналіз, трансакційний аналіз, семантичний диференціал, асоціативний експеримент, метод прямого тлу­мачення слова тощо. Серед такого розмаїття прийомів прагмалінгвістичного дослідження слід виокремити та проаналізувати ті, що стануть ефективними у дослідженні прагматичної інформації антонімів української мови.

Виявляючи дію суб'єктивного чинника в мові, лінгвістична прагматика використовує напрацювання структур­них методів аналізу. Найпродуктивнішим для дослідження прагматики антонімічних пар є компонентний аналіз (аналіз значення слова з метою виділення семантичних компонентів, що входять до нього). Його застосовують для вивчення антонімічної пари як цілісної системи, елементи і частини якої співвіднесені й протиставлені достатньо закономірними зв'язками. Виділення в антонімах складових елементів здійснюється за допомогою їх зіставлення. Для компонентного аналізу важливим є встановлення не тільки сем, а й їх структурної організації, тобто місця кожної семи в компонентній (семній) структурі значення, оскільки простий перелік сем не дає вичерпного уявлення про смисловий зміст значення слова, який залежить також від структурної організації сем, способу їх угруповання, тобто від місця кожної семи в структурі значення, від векторних відношень між ними тощо [4; с. 298].


На прикладі компонентного аналізу антонімів важкий - легкий визначимо (зіставляючи їхні семи) ситуації, у яких значеннєві компоненти цих сем вступають у протиставні відношення, а в яких - ні. За таблицею простежимо за функціонуванням протиставних відношень.


 

Не обтяжений великою кількістю знарядь, деталей і т. ін.

Дуже сумний, гнітючий, безрадісний.

 

Дуже густий, сильний і неприємний.

 

Великий розмірами і потужний у дії.

 

У результаті аналізу встановлено, що семантична структура антонімічних лексем складається з трьох типів сем: загальні, контрарні й безеквівалентні семи. Загальною семою є позначення ваги. Контрарні семи передбача­ють і виключають одна одну в структурі двох антонімів. Безеквівалентні семи належать до значеннєвої структури лексеми важкий, оскільки вона органічніше виступає характеристикою розміру, потужності, складності.

Загальномовні антоніми важкий - легкий, що виражають протиставлення великого - малого полюсів ознаки ваги, не мають повної симетрії в розвитку членів. У деяких значеннях ці антоніми відрізняються сферами вживан­ня тому, що прикметник легкий часто сприймається як позитивно-оцінний, натомість лексема важкий функціонує здебільшого як негативна характеристика. Антоніми важкий - легкий у більшості значень відходять від позна­чення ваги та характеризують абстрактні поняття (вдачу, покарання, ходу, сон), унеможливлючи тим самим про­цес визначення ступеня вияву ваги як ознаки. Не завжди між загальномовними антонімами у спільному контексті реалізуються потенційно наявні антонімічні відношення. Антонімічні відношення актуалізуються лише за умови називання полярних ознак певного предмета (об'єкта, явища) тощо. Максимальна протилежність для кожного конкретного вживання залежить від характеру семантики слів та їхньої сполучуваності. Проте інколи певний антонімічний фон може виникнути за умови функціонування з різними загальними суб'єктивними значеннєвими інтерпретаціями конкретного мовця.

Антоніми виражають не окреме поняття, а є прагмалінгвістичною універсалією, породженою суб'єктивними мовотворчими зусиллями мовця в його пошуках експресивних засобів вислову. Тому під час практичного вивчен­ня семантичної структури антонімічних відношень необхідно враховувати їх екстралінгвістичну зумовленість та прагматичну інформацію.

Компонентний аналіз є незамінним при вивченні значеннєвої структури антонімічної пари, проте прагма-лінгвістика виходить за межі дослідження тільки інтерпретації значень конкретними мовцями. Зафіксоване та вмотивоване значення слова може варіюватися в залежності від спрямованості особистості мовця. Тому вважаємо доцільним залучити для вивчення прагматичної інформації антонімів психосемантичні методи дослідження.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови