О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 79

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Синтаксична конструкція фразеологізується, реалізуючи в мовленні конкретні прагматичні завдання, своєрід­но виражаючи оцінку, проте й інваріантні часові форми доповнюють або модифікують фразеологізовану сполуку. Тому й дослідження часових форм як граматичних засобів вираження оцінки можливе як аналіз їх участі в меха­нізмі появи оцінних конотацій поряд з іншими засобами внаслідок їх аплікації.

Аналізуючи особливості транспозиції часових форм дієслова в поліпредикативних структурах, Л. Наконечна серед 12 типів таких уживань, виділяє форму минулого доконаного у сфері майбутнього, порівн.: А потім це ж такий народ, сьогодні він курсант, а завтра, дивись, йому раптом кубики почепили, і він вже командир . (О. Гончар) [Цит. за: 6]. На відміну від попередніх аналізованих моделей у наведеній структурі форма минулого часу виражає негативну оцінку можливого явища, але такого, що з огляду на думку мовця, не відповідає нормі.

Як бачимо, численні випадки переносного вживання часових форм характеризуються особливою експресив­ністю й емоційністю. Ця особливість є наслідком контрасту між контекстом і граматичним значенням форми. Виникнення ігрем для вираження оцінки як вторинної функції граматичного значення часу можливе при ціле­спрямованому транспонованому вживанні форм минулого часу. Транспозиція форм минулого часу у сферу функ-ціювання майбутнього породжує вираження негативної оцінки факту, що, на думку мовця, неможливий чи не відповідає нормі.

Перспектива дослідження - аналіз у виокремленому ракурсі інших граматичних категорій української мови для створення цілісної теорії "граматики оцінки".

Література:

1.Андрієнко Т. П. Мовленнєвий акт іронії в англійській мові (на матеріалі художньої літератури XVI та XX століть) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04. "Германські мови" / Т. П. Андрі­єнко. - X., 2002. - 18 с.

2.Бондарко А. В. Вид и время русского глагола (значение и употребление) / Александр Владимирович Бондарко. -М. : Преосвящение, 1941. - 239 с.

3.Виноградов В. В. Русский язык: Грамматическое учение о слове / Виктор Владимирович Виноградов. - М. : Высш. шк, 1972. - 606 с.

4.Голуб И. Б. Стилистика русского языка / Ирина Борисовна Голуб. - 4-е изд. - М. : Айрис-пресс, 2003. - 448 с.

5.Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики : формування і розвиток категорії оцінки : [моногр.] / Те­тяна Космеда. - Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2000. - 349 с.

6.Наконечна Л. Б. Семантико-функціональна транспозиція часових форм дієслова у поліпредикативних структурах сучасної української мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01. "Українська мова" / Л. Б. Наконечна. - Івано-Франківськ, 2008. - 20 с.

7.Подарунок для дитини до Нового року [Електронний ресурс] // Beauty Life. Бути гарною - модно! - Режим доступу : http://mira-moon.ru/page/podarunok-dlja-ditini-do-novogo-roku.

8.Раксіна О. Мовчання - знак конфорту [Електронний ресурс] // Тренінги перемовин та продажу тренера Дере-вицького. - Режим доступу : http://dere.com.ua/library/dzerkalo_tyzgnya/movchannya.shtml.

9.Русская грамматика : в 2 т / [под ред. Н. Ю. Шведовой]. - М. : Наука, 1980. - Т. 2. - 709 с.

 

10. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2006. - 716 с.

11.Халіман О. В. Категорія відмінка в аспекті аксіологічної прагмалінгвістики (на матеріалі російської та укра­їнської мов) / О. В. Халіман // Філологічні студії : Наук. вісн. Криворізьк. держ. пед. ун-ту : [зб. наук. праць] / [відп. ред. Ж. В. Колоїз]. - Кривий Ріг : КДПУ, 2011. - Вип. 6. - Ч. 2. - С. 111-118.

12.Халіман О. В. Морфологічні засоби вираження категорії оцінки в сучасній українській мові : рід і число : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01. "Українська мова" / О. В. Халіман. - X., 2011. - 20 с.

13.       Шендельс Е. И. Грамматическая метафора / Е. И. Шендельс // НДВШ : Филол. науки. - 1972. - № 3. - С. 48-57.УДК 81'1: 070.41

Химинець М. Д.,

Закарпатський державний університет, м. Ужгород

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ АМЕРИКА У СУЧАСНОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ

У статті розглянуто деякі базові поняття когнітивної лінгвістики. Зроблено спробу фреймової репрезен­тації концепту АМЕРИКА, вербалізованого у сучасному газетному дискурсі. Окреслено перспективу майбутніх наукових студій.

Ключові слова: концепт, фрейм, вербалізація, стереотип, дискурс.

В статье рассмотрены некоторые базовые понятия когнитивной лингвистики. Сделана попытка фреймовой репрезентации концепта АМЕРИКА, вербализованного в современном газетном дискурсе. Представлена перспек­тива будущих научных изысканий.

Ключевые слова: концепт, фрейм, вербализация, стереотип, дискурс.

The article deals with some basic notions of cognitive linguistics. The author has attempted to present the frame struc­ture of the concept AMERICA and to outline the perspective for further studies. Keywords: concept, frame, verbalization, stereotype, discourse.

Нині активно розвивається когнітивна лінгвістика, що досліджує взаємозв'язок мови та мислення. Її станов­лення пов'язують із працями американських авторів Дж. Лакоффа, Р. Лангакера, Р. Джекендоффа. Одним із осно­вних термінів цієї галузі науки є концепт, вивченню якого присвячена величезна кількість робіт останніх років. Поняття концепту поки що не має однозначного визначення. Він "має двоїсту сутність - психічну та мовну. З одного боку, це ідеальний образ, чи, точніше, прообраз, що уособлює культурно зумовлені уявлення мовця про світ, з іншого - він має певне ім'я у мові" [4, с. 152].

Однак не всі концепти мають словесне вираження. Слово об'єктивує концепт не повністю, а передає тільки декілька основних концептуальних ознак. Весь концепт у багатстві свого змісту теоретично може бути виражений тільки сукупністю мовних засобів, кожен із яких розкриває лише його частину [9, с. 8-9].

Відображення світу в свідомості людини здійснюється за допомогою не однакових, а різних за своєю орга­нізацією і змістом концептів, які по-різному репрезентуються у свідомості носіїв мови чи її варіанта [10, с. 80]. Тому за поняттям концепту можуть стояти знання різного ступеня абстракції, різні формати знання: 1) конкретно-чуттєвий образ; 2) уявлення; 3) схема; 4) поняття; 5) прототип; 6) пропозиція; 7) фрейм; 8) скрипт; 9) гештальт [1, с. 44-45].

Виділяють два основні підходи до вивчення концепту: лінгвокультурологічний та лінгвокогнітивний. Лінгво-культурологічний підхід передбачає вивчення специфіки національної концептосфери від культури до свідомості. Цей підхід визначає концепт як базову одиницю культури з образним, понятійним та ціннісним компонентами (Ю. Степанов, В.Карасик, В. Красних, В. Маслова, М. Алефіренко).

При лінгвокогнітивному підході концепт трактується в рамках понять знання, свідомості та розглядається як ментальне утворення, що репрезентує собою всю сукупність знань про певний об'єкт. Із позицій цього підходу до вивчення концепту була розроблена його польова модель, представлена в термінах ядра та периферії (О. Кубряко-ва, А. Бабушкін, З. Попова, Й. Стернін) [12, с. 13-14].

Труднощі дослідження концептів зумовлені складністю концептуальної структури. Останнім часом пробле­матика когнітивного аналізу зосереджена навколо таких двох напрямів: концептуального і фреймового аналізу. Перший спрямований на виявлення змісту концептів, формалізацію того, що притаманне інтуїції та наявне в ко­лективному несвідомому й виражається мовленням. У практиці проведення концептуального аналізу найчастіше використовується поєднання аналізу на основі словникових дефініцій і аналізу контекстів [10, с. 85-86].

Ключовим поняттям фреймового аналізу є фрейм - одиниця знань, що зберігаються у пам'яті й формують певну понятійну структуру мовного, а також позамовного досвіду. Фрейм є структурою даних для представлення стереотипної ситуації, яку можна зобразити у вигляді мережі, що складається з вузлів і зв'язків між ними. Із кож­ним фреймом пов'язані кілька видів інформації: його використання й те, що слід очікувати пізніше, і що робити, якщо сподівання не підтвердяться [11, с. 119-120].

Фреймовий аналіз застосовується при дослідженні складних концептів, які можна подати у вигляді фрейма і, таким чином, детально їх проаналізувати. У нашій статті спробуємо проілюструвати це на прикладі концепту АМЕРИКА.

Мета статті полягає у з'ясуванні особливостей вербалізації концепту АМЕРИКА у сучасному газетному дис­курсі, де під терміном "дискурс" ми розуміємо текст, що розгортається у часі та "передбачає наявність мовця (автора) і адресата" [8, с. 90-91].

Об'єктом аналізу є концепт АМЕРИКА в публіцистичних текстах, а предметом - різноманітні засоби його вербалізації.

Матеріалом слугують статті з газети "Дзеркало тижня" за 2001 рік. У нашій майбутній дисертаційній роботі плануємо докладно проаналізувати зазначені явища, зафіксовані у газеті "Дзеркало тижня" за 2001-2010 роки. Отже, представлене дослідження є частиною майбутніх докладних наукових студій.

Відомо, що людина живе у світі стереотипів, нав'язаних їй суспільством. Феномен "стереотип" є предметом дослідження таких наук, як соціологія, психологія, етнологія та етнолінгвістика (У. Ліппман, І. Кон, Ж. Коллен, Ю. Апресян, Ю. Сорокін, В. Рижков, Ю. Прохоров, В. Красних, П. Шихирєв, С. Толстая, Е. Бартмінський, А. Бай-бурін та ін.). Представники кожної з цих наук виділяють у стереотипі ті його властивості, які вони помічають із

© Химинець М. Д., 2012позицій своєї галузі досліджень, а тому виокремлюють соціальні стереотипи, стереотипи спілкування, ментальні стереотипи, культурні стереотипи, етнокультурні стереотипи і т.д. [6, с. 99].

В. Красних виділяє два типи стереотипів: стереотипи поведінки, які визначають поведінку й дії, які варто виконати, та стереотипи-уявлення, які визначають, чого варто очікувати в тій чи іншій ситуації. Перша група сте­реотипів зберігається у свідомості у вигляді штампів, які виступають у ролі канона, а друга - у вигляді кліше, що функціонують, як еталони [5, с. 178-180]. Отже, стереотипи певним чином полегшують життя людини, оскільки допомагають зорієнтуватися у світі та адекватно відреагувати на ту чи іншу подію.

Особливе місце у житті кожного народу займають етнічні стереотипи, які акумулюють, систематизують соціо-культурний й історичний досвід і знання етносу та передають їх від покоління до покоління. Серед етнічних сте­реотипів виокремлюють автостереотипи та гетеростереотипи: перші узагальнюють уявлення про представників власної етнічної групи та їхню оцінку, другі оцінюють представників інших етносів [13, с. 291-292].

У російській лінгвістиці останнім часом популярними стали дослідження, які можна об'єднати спільною те­мою: "країна очима жителів іншої країни" (М. Піменова, О. Гришина, О. Орлова, О. Коптякова, Н. Клочко та ін.). Образ будь-якої країни присутній у нашій свідомості у стереотипному вигляді. І хоча етнічні стереотипи над­звичайно стійкі, проте під впливом соціокультурних змін ми по-іншому сприймаємо чужі народи й реалії їхнього життя та оцінюємо їх через призму власних цінностей, пріоритетів і особливостей характеру.

Для носіїв української мови АМЕРИКА - це провідна економічна і військова держава світу, яка займає третє місце в світі за площею і чисельністю населення, володіє другим за сукупною потужністю ядерним потенціалом на Землі та має високорозвинену промисловість [14]. У концепті АМЕРИКА ми виділяємо фрейм АМЕРИКА -КРАЇНА/ТЕРИТОРІЯ, який вербалізується такими лексемами: Америка, Сполучені Штати Америки, США, Спо­лучені Штати, Штати, напр.:

"Останні події в Америці змінили обличчя світу, і мало хто сумнівається, що в тому, іншому, світі мисте­цтво буде іншим" [2, №39 (363), с. 18];

"Власне, після подій 11 вересня у Сполучених Штатах Америки думки В. Сухомлинського про людину як най­вищу цінність сприймаються з новою силою актуальності" [2, №39 (363), с. 11];

"Оцінюючи терористичні акти в США скупими бездушними цифрами про кількість загиблих і втраченого майна, їх можна порівняти з такими природними катастрофами, як повені, урагани чи землетруси" [2, №39 (363), с. 10];

"Сполучені Штати й міжнародні організації, які мають представництва в ісламських країнах, вводять надзвичайний режим роботи й посилюють заходи безпеки" [2, №39 (363), с. 5];

"Тому й фотоальбом Тані д'Авіньйон "Просто Україна" активно розкуповують у Штатах перед Різдвом, випускники в школах і коледжах, а також у всіх інших випадках, коли не можна обійтися без гарного подарунка рідним і близьким" [2, №39 (363), с. 23].

Кожна з цих назв має різний відсоток уживання, а саме: Америка - 31 %; Сполучені Штати Америки - 4 %; США - 49 %; Сполучені Штати - 13 %; Штати - 3 %.

Досить часто образ Америки актуалізується за допомогою концептуальної метафори, зокрема антропоморф­ної, коли ті чи інші політичні реалії виражаються ознаками людини. Застосовуючи метафору-персоніфікацію, автори газетних статей подають Америку як особу, якій притаманні певні людські якості. Напр.:

"Ще раз повторюю: не лише Америка, а й уся Європа стежитимуть за тим, як Україна складе іспит на демократію" [2, №48 (372), с.2];

"З другого боку, самі керівники ОРЕС із напруженим зацікавленням стежать за відчайдушними спробами США втримати економіку країни на межі обвальноїрецесії" [2, №3 (327), с.9];

"Ми сподівалися, що Штати віддадуть нам його протягом трьох місяців, а, бачите, скільки вже часу ми­нуло" [2, №31 (355), с. 2].

Стосунки між державами передаються також антропоморфними метафорами, напр.:

"Найпалкішу підтримку в економічній війні, на думку США, їм надала дружня Великобританія, де, за словами міністра фінансів Гордона Брауна, заморожено талібських рахунків на понад 88 млн.дол." [2, №39 (363), с. 10];

"Сьогодні США плідно співпрацюють не лише з демократіями, а й монархіями, з однопартійними автори­тарними режимами, з неринковими економіками..." [2, №22 (346), с. 3];

"Так, Лазаренко, звісно, постарається залишитися, бо вже занадто важкі злочини за ним значаться. Тому нам доводиться тільки сподіватися на порозуміння зі Сполученими Штатами Америки" [2, №31 (355), с. 2];

"Україна не зацікавлена в тому, щоб Договір про ПРО став своєрідним "яблуком розбрату" між Сполучени­ми Штатами й Росією, так само як і в тому, щоб порушився наявний стратегічний баланс сил у світі" [2, №3 (327), с. 5].

Досить часто у газетному дискурсі у значенні країни вживається назва її столиці, яка уособлює найвище ке­рівництво держави, напр.:

"Безпрецедентне збільшення Вашингтоном видатків на забезпечення безпеки аеропортів і авіаперельотів, на жорсткість прикордонного контролю в країні й на військові потреби може викликати схожий ефект" [2, №39 (363), с. 10];

"Загалом, можна сміливо говорити про початок такої собі подоби "холодної війни" між Вашингтоном і Пекіном" [2, №22 (346), с. 5];

"Більше того, Вашингтон завжди вважав (і вважає) успішне використання енергоресурсів ключовим еле­ментом незалежності та процвітання держав Каспійського регіону..." [2, №14 (338), с. 9].

Оскільки АМЕРИКА - це передусім величезна країна, основна територія якої знаходиться у Північній Амери­ці між Атлантичним і Тихим океанами та між Канадою і Мексикою [14], тому у фреймі АМЕРИКА - КРАЇНА/ТЕ-РИТОРІЯ ми виділяємо субфрейми "ШТАТИ" і "МІСТА", куди входять назви менших адміністративних одиниць.

У газетних статтях вжито назви таких штатів: Аляска (23 %), Каліфорнія (23 %), Орегон (8 %), Індіана (8 %), Північна Кароліна (8 %), Алабама (8 %), Луїзіана (8 %), Техас (8 %), Північна Дакота (8 %).

Набагато чисельнішим є субфрейм "МІСТА", куди ввійшли назви таких населених пунктів: Нью-Йорк (40 %), Бостон (17 %), Сіетл (9 %), Вашингтон (5,7 %), Сан-Франциско (5,7 %), Філадельфія (5,7 %), Чикаго (5,7 %), Балтимор (2,8 %), Каліфорнія (2,8 %), Канзас-Сіті (2,8 %), Хартфорд (2,8 %).

Підсумовуючи, зазначимо, що концепт АМЕРИКА - складне і багатоаспектне утворення, яке потребує більш докладного аналізу. Тому перспективним і актуальним, на наш погляд, є подальше дослідження вербалізації цьо­го концепту у газетному дискурсі.

Література:

1.Володіна Т. Лінгвокогнітивний підхід до визначення концепту у сучасній лінгвістиці / Т. Володіна // На­укові записки. Серія: філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. -Вип. 95 (1). - У 2 ч. - С. 42-45.

2.Дзеркало тижня. - 2001. - № 3 (327), 14 (338), 22 (346), 31 (355), 48 (372).

3.Коптякова Е. Е. Германия в национальных стереотипах русских и американцев [Электронный ресурс] / Е. Е. Коптякова. - Политическая лингвистика. - 2008. - Вып. 1(24). - С. 129-132. - Режим доступа : http://www. philology.ru/linguistics1/koptyakova-08.htm

4.Кочерган М. П. Загальне мовознавство : Підручник. Видання 2-ге, виправлене і доповнене : - К. : Видавничий центр "Академія", 2006. - 464 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови