О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови - страница 8

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 

Наприклад три наступні терміни отримали своє нове значення внаслідок транспозиції смислу за моделлюознака об'єкт: mouse (порівняння маніпуляційного засобу з маленькою тваринкою через схожість форм), virus (комп'ютерний вірус швидко розповсюджується і спричиняє шкоду таким самим шляхом як і віруси розповсю­джують хвороби між людьми) та menu (пропонує нам список речей на вибір точно так само як і меню в ресторані) отримали своє значення, а от термін memory (комп'ютерна пам'ять утримує інформацію так само як і людська пам'ять) отримав своє нове значення за схемою властивість предмет.

Слідуючі семантичні інновації утворились внаслідок метонімічного переносу за схемою процес властивість; властивість процес. Mousetrapping, наприклад, означає засоби, які змушують користувача залишатися на одно­му сайті (за звичай порносайті) ґрунтується на первинному значенні цього слова. Неологізм "information scent", позначає візуальні та лінгвістичні вказівки на те чи веб-сайт містить потрібну інформацію чи ні. Information scent є складовою концепту information foraging. Коли тварини добувають їжу, вони використовують свій нюх, cаме так себе поводять користувачі мережі, коли відкривають веб-сторінку вперше, одразу ж звертають увагу на картинки та текст даного веб-сайту, щоб вирішити чи даний сайт містить потрібну інформацію.

Значення неологізму guru site також ґрунтується на асоціаціях (об'єкт ознака), що виникають з словом guru, адже воно означає спеціаліста, наставника в якійсь певній галузі. Guru site - це сайт створений спеціалістом пев­ної галузі, на якому міститься вся інформація на дану тему.

"Finding a guru site in the area you're researching is like stumbling across a consultant or research librarian and tapping into their expertise, for free."(quoted in Jargon Watch)

Нова лексична одиниця honeynet означає спеціальну програмку, яка "заманює" крекерів і їхні дії можуть контролюватись. Моделлю для цього неологізму стало слово honeypot (горщик для зберігання меду, згодом стало також означати приманку для того, щоб спіймати кримінальних злочинців на місці злочину). Можемо зробити висновок, що семантична транспозиція даної лексичної одиниці відбувалася за схемою предмет властивість.

Аналогічним способом (об'єкт властивість) утворився неологізм zombie computer (комп'ютер в якому вста­новлено спеціальну програмку завдяки якій ним можна управляти на відстані).

Ще одним цікавим підтвердженням формування нового концепту у людській свідомості за рахунок перео­смислення вже існуючого значення є неологізм piggybacker (людина яка користується безпровідниковим інтер-нетом без дозволу). Первинно слово piggybacker було вжито в 1564 році, як pick pack, згодом змінило свою форму до pick back, а ще пізніше до pig back, що означає носити ("возити") когось на плечах та спині. Звідси можна зрозуміти переосмислене значення нового слова (процес особа).

"Piggybacking, makers of wireless routers say, is increasingly an issue for people who live in densely populated areas like New York City or Chicago, or for anyone clustered in apartment buildings in which Wi-Fi radio waves, with an average range of about 200 feet, can easily bleed through walls, floors and ceilings." (The New York Times, 2009)

Неологізм sock puppet також отримав своє нове значення в комп'ютерній сфері маючи попереднє первинне значення, на якому завдяки переосмисленню та схожим ознакам ґрунтувалось нове. Так, sock puppet - це лялька виготовлена з шкарпетки, яка надягається на руку або маріонетка. Отримавши ще одне нове значення і ставши неологізмом sock puppet, почало означати користувача, який реєструється під різними псевдонімами та коментує свою ж роботу або створює форум, дискусії (об'єкт ознака).

"Siegel is not the only professional pundit to be caught in a sock puppet scandal. This year, Los Angeles Times business columnist Michael Hiltzik was stripped of his column and blog for using fake handles on his blog and those of his critics." (The Boston Globe, 2008)

Слід також зупинитися на неологізмах, які виникли на базі власних імен (ім'я історичного об'єкту влас­тивості цього об'єкту), особливо на автономастичних словах та словосполученнях, тобто таких, що мають іме­на та прізвища, які вживаються узагальнено, символічно. Так наприклад, як назва відомого вірусу Trojan horse (програма яка видає себе за іншу програму) отримала таку назву через подібність функцій, які колись виконував Троянський кінь в міфології і те, що означає зараз. Часто внесок таких одиниць в словниковий склад розширю­ється за рахунок тих новоутворень, які виникають на їх базі. Неологізм targeted Trojan horse означає програму яка надсилається з електронними листами у вигляді прикріпленого файла, такі листи містять назву, основний текст і навіть зворотну адресу, і все це тільки для того, щоб обманути реципієнта.

"Increasingly, targeted Trojan horses are being used to steal proprietary information, obtain intelligence to get an edge on rivals, and even, it seems, obtain access to sensitive military data." (IEEE Spectrum, 2008)

Навіть таке відоме історичне ім'я як Беофульф знайшло собі місце в комп'ютерній сфері та дало основу для створення неологізму Beowulf cluster (за моделлю метонімічного переносу історична постать певні фізичні властивості цієї особи) і почало означати недорогу суперкомп'ютерну систему створену з двох або й більше комп'ютерів з'єднаних високошвидкісною мережею. Як же ж пов'язані між собою Беовульф супергерой та Бео-вульф суперкомп'ютер? Пояснення цьому дає J.D. Biersdorfer в цитаті поданій нижче:

"Dr. Becker recalled that the name had been chosen by Dr. Sterling for a number of reasons, including a line loosely translated from 'Beowulf,' the epic Anglo-Saxon poem, that described the heroic Beowulf as having the strength of many." (The New York Times, 2008)

Досліджуючи семантичну транспозицію смислу лексичних одиниць, дуже часто реалізується модель метоні­мічного перенесення ім'я особи характерна риса цієї особи. Можемо побачити це на прикладі двох наступних новоутворів.

Pierre Salinger syndrome (синдром П'єра Селінджера) є також дуже цікавим новоутворенням саме через своє походження. Отож, синдром П'єра Селінджера - це схильність користувачів інтернет мережі вірити у всі нісеніт­ниці та новини розміщені на сайтах. Після авіакатастрофи 1996 року, внаслідок якої загинуло 230 пасажирів, які знаходились на борту літака TWA Flight 800, в інтернеті почала з'являтись велика кількість історій про причину катастрофи. Після того, як колишній прес-секретар наткнувся на одну із них, він заявив, що має доступ до дужеважливої інформації і вимагав, щоб працівники СБУ(ФБР) зв'язалися з ним. Після зустрічі з ним, останні пере­коналися, шо це була звичайнісінька стаття з інтернету.

"Mugs may, however, find solace in the fact that the tendency to assume anything published on the Net must be true is so widespread that it has entered the language. It is known as Pierre Salinger syndrome." (South China Morning Post,

2009)

Частинкою нашого наступного новоутворення є також прізвище однієї із американських співачок Барбари Стрейсенд, яка подала позов на фотографа, за те, що він фотографував узбережжя Каліфорнії і сфотографував її маєток. В результаті судової справи, фотографію побачили 420000 людей які відвідали сайт. Отже, Streisand effect - це великомасштабне розповсюдження інформації внаслідок зусиль приховати її.

"Another reason that litigation is an ineffective method for curbing online defamation is the "Streisand Effect," named after famous songstress Barbara Streisand. " (Inside Counsel, 2008)

Наведені приклади, незалежно від типу метонімічного перенесення, демонструють характер перенесення на­зви з одного предмета на інший за суміжністю і, як результат, розширення екстралінгвістичного контексту мов­лення, залучення до сприйняття попереднього мовного та позамовного досвіду творців й отримувачів інформації. Унаслідок метонімічного перенесення одна реалія отримує назву іншої, отже, особливістю вторинної номінації через метонімічне перенесення є те, що метонімічне значення характеризує певний об'єкт через його співвідне­сеність із базовим.

Отже, із опрацьованих нами більш ніж 400 термінів, понад 100 із них були прикладами метафори та метоні­мії, а це підтверджує той факт, що обидва явища, присутні не тільки в художній літературі, але й в інших типах дискурсу, зокрема в термінологічному. Такий висновок зумовлює теми для подальших досліджень метафори та метонімії в малодосліджених типах дискурсу.

 

Література:

1.Алексеева Л. М. Термин и метафора / Л. М. Алексеева.- Пермь, 1998. - 250 с.

2.Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры : сборник. - М. : Прогрес, 1990. - С. 3-15.

3.Арутюнова Н. Д. Метонимия и дискурс/теория, метонимические переносы. - М, 2004. - 302 с.

4.Вербицька О. А. Термінологічна лексика і метафоризація // Мовознавство. - 1983. - № 6. - С. 47-50.

5.Волошин В. Г. Комп'ютерна лінгвістика : Навчальний посібник. - Суми, 2004.

6.Гаспаров М. Л. Избранные труды. т. 2. О стихах. - М. : Языки русс. культуры, 1997.

7.Гусев С. С. Наука и метафора. - Л. : Издательство ЛГУ, 1984. - 152 с.

8.Дэвидсон Д. Что означают метонимические переносы. - М, 2004. - 236 с.

9.Дюжикова Е. А. Метонимия в словосложении. - Владивосток, 2004. - 159 с.

 

10.Кибрик А. А. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопросы языкознания. - 1994. - № 5. - С. 126-139.

11.Лотте Д. С. Перенос термина по смежности понятий // Основы построения научно-технической терминоло­гии. - М., 1961. - С. 51-58.

12.Петрова Н. Д. Лингво-гносеологические основы динамики фразеологической : Дис. докт. филол. наук : 10.02.04 / Киевский гос. лингвистический университет. - К., 1996. - 463 с.

13.Ричардс А. А. Философия риторики // Теория метафоры : Сб. науч. работ. - М. : Прогресс, 1990. -С. 44-67.

14.Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. - Полтава : Довкілля-К, 2006. - 716 с.

15.Телия В. Н. Типы языковых значений. Связанные значения слова в языке. - М. : Наука, 1981. - 270 с.

16.Толочин И. В. Метонимия и интертекст в англоязычной поэзии. - СПб, 2006. - 313 с.

17.Якобсон Р. Заметки о прозе поэта Пастернака // Якобсон Р. Работы по поэтике. - М. : Прогресс, 1987. -С. 324-338.

18.Dictionary of computer and internet terms, 10th edition. - Barron's Educational Series, 2009. - 560 p.

19.Black M. Metaphor.,153-172.

Paul McFedries The Word Lover's Guide To New Words. - Режим доступу : www.wordspy.comУДК 811.161.1'37/'42:659.127

Валеева Л. В., Сухорукова К. В.,

Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского, г. Симферополь

СЕМАНТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ СУГГЕСТИВНОЙ МЕТАФОРЫ

(на материале рекламных текстов)

У статті розглянуті особливості сугестивної метафори як ефективного засобу мови массмедійного дискур­су. За допомогою методу бінарної опозиції виявлені і описані семантичні моделі сугестивної метафори рекламних текстів.

Ключові слова: метафора, семантичне моделювання, сугестія, рекламний текст.

В статье рассмотрены особенности суггестивной метафоры как эффективного средства языка массмедий-ного дискурса. С помощью метода бинарной оппозиции выявлены и описаны семантические модели суггестивной метафоры рекламных текстов.

Ключевые слова: метафора, семантическая модель, суггестивность, рекламный текст.

The article deals with peculiarities of suggestive metaphor as an effective means of media discourse's language. By means of the binary opposition method the semantic model of suggestive metaphors were identified and described in ad­vertising texts.

Key words: metaphor, semantic modeling, suggestion, advertising copy.

Метафора - языковое явление, имеющее многовековую историю исследования, но до настоящего времени до конца не изученное. В современной лингвистике описание природы метафоры ведется преимущественно в двух направлениях - семантическом (О. Н. Алешина, А. Вежбицкая, Н. П. Тропина и др.) и когнитивном (В. Г. Гак, И. М. Кобозева, В. Н. Телия, А. П. Чудинов и др). В основе семантического подхода лежит понимание мета­форы как факта сравнения, при котором исходное значение слова трансформируется в метафорическое на ос­нове общих эксплицитно представленных семантических признаков. В рамках когнитивного подхода метафора трактуется как процесс взаимодействия двух концептуальных сфер - области-источника и области-мишени. В соответствии с этой теорией результатом метафорической проекции является структурирование сферы-мишени благодаря обработке особых унифицированных типов когнитивных структур - гештальтов, фреймов и слотов. В когнитологии под фреймами понимается система слов, служащих для репрезентации стереотипной ситуации. Она состоит из вершины и ассоциативного набора обязательных и факультативных компонентов - слотов [4]. Ге-штальт же являет собой особую концептуальную структуру, которая совмещает и рациональные, и чувственные компоненты познания [5].

Актуальность исследования обусловлена необходимостью интегрированного, с учетом достижений обоих направлений, подхода к изучению метафоры как языковой единицы, неразрывно связанной с дискурсивной пра­ктикой как сложной когнитивной структуры [4] и прагматической ситуацией. При создании метафоры активизи­руется набор стереотипов, сохраненных в "коде памяти" человека и социума, который включается в образуемое новое значение, потому как, прежде чем обработать предложенную адресатом информацию, реципиент ищет соответствия в своем фонде знаний и опыта. Прагматический фактор метафоры определяет успешность ее фун­кционирования в процессе коммуникации и инициирует выбор суггестивно эффективных грамматических, лек­сических и стилистических языковых форм. Суггестивность вербализованных форм связана с внушением эмо­ций, бессознательных мыслей и установок, психических и физических состояний [9]. До сегодняшнего дня в специальной литературе нет четкого определения суггестивной метафоры.

Цель исследования - описание моделей семантики суггестивной метафоры в рекламных текстах массмедий-ного дискурса.

Суггестивная метафора отличается от любой другой отсутствием контроля сознания (его рациональных ком­понентов) у адресата, а также тем, что суггестивное метафорическое значение раскрывается не в отдельном сло­ве, а в пределах целого контекстного значения. Основания для проявления суггестивности заложены в семантике знака и в коннотации, которая осуществляется преимущественно в чувственной сфере. Поэтому под суггестивной метафорой мы будем понимать средство создания и достижения эффекта эмоционального возбуждения или убеж­дения. Своеобразие суггестивной метафоры определяется способностью имплицитно воздействовать на сферу бессознательного человека с помощью ассоциаций по сходству или по аналогии, осуществляемых вербальными средствами. Имплицитные смыслы суггестивной формы создают яркий зримый образ, определяющий воспри­ятие специально кодированной информации. Н. Д. Голев описывает суггестивность с помощью билатеральной характеристики. Рассматриваются два полярных критерия оценки суггестивности, например, регулярность, пре­допределенность, осознанное восприятие формы слова снижают суггестивность языковой формы. Исследователь основным функционально-семантическим параметром описания суггестивности определяет ее отношение к язы­ковому сознанию. Оно может колебаться от полного доверия к смыслу, когда детерминация имени "выносится" за пределы коммуникативной деятельности носителей языка, до этимологического "скепсиса", когда форма рассма­тривается как результат ономасиологической техники, дающей создателям возможность выбора формы имени и способа его создания [1].

Наибольшую активность суггестивные свойства метафоры проявляют в массмедийном дискурсе. Телевидение, радио, пресса становятся областью мощнейшего воздействия на аудиторию, а применение метафоры значительно увеличивает суггестивную силу масс-медиа, потому как она является универсальным инструментом "психопрог­раммирования сознания и поведения людей" [6, с. 34]. "Своеобразное зомбирование" реципиента происходит в

© Валеева Л. В., Сухорукова К. В., 2012рамках сжатого текста рекламы, достаточно унифицированного и запоминающегося. Это дает возможность умело использовать коннотативные значения и привлекать внимание аудитории [3]. В. М. Аврасин и Е. В. Куликова отме­чают, что, с одной стороны, каждый отдельный рекламный текст содержит побуждение к определенному действию (покупка, использование услуг и т. д.), с другой - совокупность рекламных текстов для данной аудитории наклады­вает определенный отпечаток на формирование образа мыслей, стиля жизни и потребностей. Таким образом, пра­гматически интенсивное использование языка в рекламном тексте носит двоякий характер, то есть рекламный текст как акт коммуникации не может существовать без социума, в то же время современное общество уже немыслимо без рекламы, продуктом которой являются информативные, эмоционально и суггестивно насыщенные произведе­ния, обладающие выгодной рекламадателю целеустановкой [8]. Такой текст, апеллирующий к бессознательному с помощью ассоциаций, образов и символов, возбуждающий определенные чувства, делает рекламу объектом изуче­ния специфики восприятия семантических моделей суггестивной метафоры.

В современной лингвистической теории метафоры не определено место семантического моделирования и нет четкой формулировки термина "модель метафоры". Семантическая модель - широкое понятие, которое работает с прямым значением - денотатом, поэтому мы не можем его отождествлять с метафорической моделью, которая в большей степени соотносима с когнитивной сферой - источником метафоры (О. Н. Лагута, Ю. Н. Караулов, А. Н. Баранов и др.). Под моделью метафоры мы будем понимать механизм / схему вербализации сопоставимых понятий в образно-ассоциативном мышлении у носителей языка.

Семантическое моделирование метафоры - это построение моделей как соотношения денотативно-понятий­ных сфер мотивирующего и мотивированного значений слов, связанных общим семантическим элементом. При описании модели метафоры целесообразно выстроить не только целостную структуру значения лексем, выделив интегральные семы прямых и переносных значений, но и определить ассоциации и/или стереотипы, на основе которых происходит перенесение признаков, учитывая при этом универсальные и этнолингвистические особен­ности метафоризации.

Определение методики анализа семантических моделей суггестивной метафоры показало эффективность ме­тода бинарной оппозиции. Как отмечает один из исследователей коммуникативности текста Н. И. Жинкин, ассо­циации, появляющиеся у человека, можно представить в виде бинарных оппозиций, явление которых глубоко ар­хаично. Предметы, мыслимые через призму дуальности, взаимоисключаемы [7]. Определение противоположных понятий является универсальным средством познания мира, взаимодействия языка и мышления, опирающегося на ассоциативные связи между предметами разных классов. Язык выступает как средство закрепления и знаково­го хранения этих связей, и стандартов поведения, учитываемых при планировании будущих действий. Аксиоло­гическая коннотативность суггестии предполагает определение полярности семантической модели метафоры как дуализма положительного и отрицательного.

Билатеральная характеристика семантической модели ориентирована на нейрофизиологические основания суггестивного воздействия, согласно которым в мозгу создается очаг возбудимости. Это механизм положитель­ной обратной связи; контрастирующий с обыденностью, ориентированный на ощущение радости, любви, при­надлежности к высшему сообществу, упрочнение поведенческих привычек субъектов без достаточного волевого потенциала и стимуляцию центров удовольствий [2].

В результате анализа рекламных текстов (более тысячи примеров) универсальной моделью (мегамоделью) суггестивной метафоры, латентно присутствующей в подавляющем большинстве контекстов, является метафо­рическая аксиологическая оппозиция "позитив / негатив". На следующем этапе выявления типовых моделей учи­тывались критерии регулярности или воспроизводимости (отсутствие трудностей при восприятии реципиентом модели), продуктивности (способность служить образцом для создания новых значений), частотности, приори­тетности и экспрессивности. По наличию набора дифференциальных семантических признаков, мотивирующих суггестивный метафорический перенос и обладающих имплицитной прагматичностью, всю группу рекламных текстов мы условно разделить на три группы, представляющих оппозицию архетипических компонентов, тран­сцендентных и креативных. Модели креативного типа представляют индивидуально-личностную аксеологиче-скую оценку и ассоциативность.

Отличительной особенностью первой группы семантических моделей метафоры является ориентация на об­щеизвестные, представленные во всех культурах, соотносимые с основными человеческими знаниями и потреб­ностями оппозиции.

Например, начало / конец:

Жизнь зовет. И ключ в твоих руках. Пиво Beck's.

Кофе "Гранд" - рождение нового вкуса.

С нее начинается жизнь. Aqua Minerale и под.;

духовное / мирское:

Каждому нужна капля святого. Торговая марка Святой Источник.

Ангел-хранитель Вашей красоты. Косметика Русская линия.

Философия греха. ALBA.

Уступи соблазну. Шоколад Picnic.

Искушение для искушенных. Holsten;

здоровье / болезнь:

Сок свежести и здоровья. Тор joy.

Глубокое дыхание вашей кожи. Очищающий гель для лица Avon Pure O2;молодость / старость:

Отражение твоей молодости. BonAqua. Вечная молодость вашего автомобиля. Нефрит. Код молодости. L'oreal;

сила / слабость:

Вся сила чайного листа. Lipton.

Живая сила воды. BonAqua.

Сила злаков, энергия молока. Kinder Country.

Зарядитесь силой гор. Нарзан и под.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86 


Похожие статьи

О С Анан'єва - Вербалізація квантифікатора невизначеності few англійської мови