М І Гнатюк - Наукові записки - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 

Вичерпний опис особливостей масової комунікаціїї пропонує Н. Н. Богомолова:

-   опосередкованість спілкування технічними засобами;

-   спілкування великих соціальних груп;

-   яскраво виражена соціальна орієнтація спілкування;

-   організований характер спілкування;

-   відсутність безпосереднього зворотнього зв'язку між комуні-катором та аудиторією у процесі спілкування;

-   підвищена увага до дотримання усталених норм спілкування;

-   однонаправленість інформації і фіксація комунікативних ролей;

-   колективний характер комуніканта і його публічна індивіду­альність;

-   масова, стихійна, анонімна, розрізнена аудиторія;

-   масовість, публічність, соціальна актуальність та періодич­ність повідомлення;

-   переважно двоступеневий характер сприйняття повідомлення

[3: 34].Ці списки особливостей масової комунікації дають нам широ­ке уявлення про специфіку функціонування текстів у межах мас-медійного дискурсу.

Дискурс ЗМІ має свої точки перетину з іншими дискурсами (політичним, рекламним, діловим, спортивним), але об'єднує, пертворює їх і робить новим типом комунікації. Сьогодні відбу­вається розширення меж дискурсу ЗМІ за допомогою інтернет-комунікації, яка є не просто новим каналом передачі інформації, але і тим середовищем, в якому співіснують і перетворюються різноманітні інформаційні потоки і різноманітні види дискурсів [8: 68]. Враховуючи це, М. Н. Володіна пропонує доповнити ви­значення масової комунікації, сформульоване у "Філософському енциклопедичному словнику", згідно з яким "масова комунікація - це систематичне розповсюдження повідомлень (через пресу, ра­діо, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис, рекламу та Інтер-нет - М. В.) серед чисельних, розрізнених аудиторій з метою впли­ву на оцінки, думки та поведінку людей" [4: 36]. Ми погоджуємося з тією думкою, що Інтернет-комунікація є різновидом масової комунікації. Порівняно з іншими, Інтернет є глобальним засобом масової комунікації, в якому інтегровані всі відомі ЗМК у тради­ційному чи видозміненому вигляді. Інтернет-комунікація має ма­совий характер і об'єднує величезну за кількістю аудиторію, яка є настільки різноманітною за своєю расовою, віковою, освітньою чи будь-якою іншою ознакою, що на сьогодні є всі підстави вважати Інтернет мультинаціональним, мультиглобальним середовищем. Інтернет-комунікація є взаємно спрямованою, оскільки у багатьох випадках передбачає зворотній зв'язок.

Функціонально-технологічні можливості електронного тексту у порівнянні з текстом на паперовому носії є значно ширшими. Серед переваг:

-   можливість забезпечити компактне зберігання великих обся­гів текстової інформації;

-   здійснення практично миттєвого тиражування і забезпечення великої швидкості розповсюдження;

-   подрібнення тексту на маленькі відрізки або поєднання де­кількох текстів в один;

-   створення версій, можливість вносити зміни;забезпечення одночасної роботи з текстом величезної кіль­кості незалежних користувачів;

-   можливість здійснити інтеграцію тексту з іншими семіотич­ними системами насамперед звуком та зображенням) [13: 54].

Інтернет можна вважати симбіозом електронних, усних і дру­кованих ЗМК. Очевидно, що процес спілкування в Інтернеті має низку відмінних особливостей, що спричинило формування дея­ких специфічних принципів організації Інтернет-комунікації:

-   електронний сигнал як канал спілкування;

-   віртуальність (спілкування з невідомим, уявним співрозмов­ником);

-   опосередкованість (комунікація здійснюється за допомогою комп'ютера, що працює в мережі Інтернет);

-   дистантність (комуніканти віддалені у просторі і часі);

-   величезна за кількістю аудиторія;

-   інтерактивний характер спілкування;

-   гіпертекстовість;

-   креолізованість;

-   комбінація різноманітних типів дискурсу:

-   статусна рівноправність учасників спілкування;

-   специфічна комп'ютерна етика [5: 73 - 74].

Сьогодні багато журналів та газетних видань існують в елек­тронному вигляді. Усі сучасні інтернет-ЗМІ є ресурсами трьох ти­пів: ті, що є точню копією паперового видання; видання-гібриди, тобто модифіковані версії традиційних ЗМІ та оригінальні WEB-видання, тобто такі, що існують лише в мережі Інтернет.

Усі названі типи видань, на думку Какоріної, можуть розгляда­тися як "тексти ЗМІ, які активно розповсюджуються через інтер-нет" [8: 68]. При цьому вони зберігають усі основні стильові риси текстів засобів масової інформації.

У той же час новий канал передачі інформації впливає на інтер-нет ЗМІ і насичує їх новими рисами, притаманними цьому інфор­маційному середовищу, найголовнішою з яких, є, безумовно, на­явність зворотнього зв'язку. Інтернет забезпечує розповсюдження інформації для практично необмеженого кола споживачів, які з легкістю можуть включитися в обговорення щойно сприйнятої ін­формації. Так, із пасивної маси комунікантів (читачів, слухачів,глядачів і користувачів), поділеної на конкретні цільові групи, ау­диторія інформаційних споживачів ЗМІ перетворюється в аудито­рію активних учасників масової коммунікації.

З появою комп'ютерів та Інтернету до усної й писемної форм комунікації додалася нова - електронна, де знання стало накопи­чуватися й передаватися тільки за допомогою комп'ютера, без за­лучення усної й писемної форм існування та передачі текстів. І хоча окремі тексти, блоки інформації, фрагменти різних дискурсів можуть бути представлені у вигляді писемного тексту (друкована копія), Інтернет, як середовище, збагачує традиційні форми уні­кальними особливостями, що виражаються у своєрідності ство­рення, функціонування та сприйняття віртуального тексту, який може повноцінно існувати лише в електронній формі [11: 28].

З жанрової точки зору можна виділити три різних групи об'єктів у мові електронних засобів комунікації: жанри інших функціо­нальних різновидів мови без очевидних змін, традиційні жанри, що адаптуються до мови електронних засобів комунікації й пред­ставлені там у зміненій формі, і, нарешті, жанри, властиві тільки мові електронних засобів комунікації [7: 36].

Мовленнєвий жанр відкритий лист не є автентичним мереже­вим жанром. Це традиційний публіцистичний жанр, який в останні роки активно розповсюджується не лише у друкованих виданнях, а й в мережі Інтернет, відповідно, наділяючись новими, не влас­тивими друкованим виданням, рисами. Проведений нами аналіз показав, що відкриті листи, які розповсюджуються в мережі інтер-нет, є текстами двох типів:

-   такі, що запозичені з традиційної комунікації і трансформрва-ні в електоронний формат. Вони функціонують без очевидних змін;

-   ті, що адаптуються до мови електронних засобів комунікації й представлені там у зміненій формі, яка являє собою гіпертекст.

Розглянемо детальніше останні.

Гіпертекст - це різновид текстового документа, окремі час­тини якого зв'язуються за допомогою гіперпосилань [6: 23]. Він обов'язково складається з вузлів (nodes) і зв'язок (links). Вузол -це основний носій семантичної інформації, який представляє один концепт або ідею. Він може включати текст, графіку, анімацію,аудіосупровід та відеофрагменти - вербальну та невербальну ін­формацію. Гіперпосилання - це перелік слів чи словосполучень; підкреслене та виділене кольором ключове слово або словосполу­чення. Залишаючись всередині простору гіпертексту, читач пови­нен зробити вибір, звертаючись до тієї або іншої зв'язки. За допо­могою активізації зв'язок на екран виводиться зміст вузла. Зв'язки, як правило, двобічно спрямовані і дають змогу повернутися до по­чаткового повідомлення. Вузли пов'язані різними відношеннями, які задають потенційні можливості пересування по гіпертексту. Зв'язки, які є невід'ємною частиною гіпертексту поділяються на дві групи [9: 8]. До першої групи належать власне гіпермедійні зв'язки, які вказують на наявність розширеного повідомлення, включення аудіофрагментів, відеофрагментів, графічних допо­внень. Друга група представлена словосполученнями та речення­ми, які є заголовками до текстів, що розташовані за ними.

За способом існування розрізняють статичні і динамічні гі-пертексти [9: 8]. Статичний гіпертекст не змінюється в процесі експлуатації, у ньому читач може фіксувати свої коментарі, які будуть залишатися на одному місці без змін і оновлення з боку автора. Для динамічного гіпертексту зміна є формою його існуван­ня. Електронні відкриті листи комбінують елементи статичного і динамічного гіпертекстів, але у більшості представлені статичним гіпертекстом.

Гіпертекстова форма визначає нові стосунки між учасниками комунікації - істинним адресатом відкритого листа та адресантом. Нагадаємо, що мовленнєвий жанр "відкритий лист" є поліінтен-ціональним, багатоадресатним утворенням. Ілокутивна мета цьо­го жанру складається з декількох складових: через безпосереднє звернення до позначеного адресата висловити ідеї, важливі для суспільства в цілому та / або поставити в дуже гострій, гранично відвертій, високоемоційній формі питання, що мають суспільне значення; привернути до них увагу широкого кола читачів; винес­ти актуальну проблему на обговорення громадськості, і тим самим спонукати адресата та громадськість до невідкладних, активних дій; створити відповідне (потрібне адресанту) ставлення до обго­ворюваної ситуації і позначеного адресата; представити на публіку справжнє обличчя об'єкта оцінки; присоромити осіб, які прийма­ють рішення і до яких звернений лист, імпліцитно (непрямо) впли­нути на їх рішення, сформувавши відповідну громадську думку.

Відкритий лист є метареферентно одноплановим текстом [15: 95], оскільки відображає спілкування автора з двома чи більше адресатами, тобто автор бачить свою аудиторію розчленованою, неоднорідною. Автор відкритого листа безпосередньо звертається до конкретного адресата (реальної особистості), але при цьому пе­редбачає, що лист буде читати широка аудиторія, і будує текст з урахуванням цієї обов'язкової множини учасників спілкування.

Відкритий лист є мовленнєвим жанром з подвійною адресаці­єю. Формальний адресат (псевдоадресат) - вища посадова особа, наділена владою, правами, можливостями, яких не має адресант. У її руках вирішення проблеми, з якою до неї звертається автор. Найчастіше це керівники держави, міністри, депутати, визначні суспільно-політичні діячі. Автор навмисно виокремлює і називає адресата, і, таким чином, фокусує увагу аудиторії на його особі, тих або інших вчинках, оцінках, рисах характеру, що виявляються у певній ситуації. Це дозволяє автору створити бажаний для нього образ адресата в очах громадськості.

Окрім того, у відкритому листі наявний прихований адресат -гіпотетична аудиторія однодумців, на підтримку яких сподівається адресант листа. Автор свідомо розраховує повідомлення не лише на позначеного адресата, але водночас на безліч читачів.

Таким чином, істинним адресатом листа читацька маса - саме тому відкритий лист друкується в газеті, журналі чи інтернеті, а не посилається в конверті безпосередньо адресату. Конститутив­ною ознакою відкритого листа є ефект присутності читача під час особистої розмови двох людей. Читач відкритого листа ніби стоїть осторонь, ніби випадково підслухав чужу розмову, отримав чужий лист. Читаючи цей чужий лист, він "приміряє" його безпосередньо до свого життя, до своїх роздумів і понять про життя. Тому лист своєю зверненістю до когось "третього" значною мірою активізує внутрішню розумову роботу читача, примушує його самостійно до­ходити висновків, які містяться у листі, "звіряти" по цьому чужому листу власні спостереження, думки, почування, прагнення.

На відміну від класичної моделі Р. Якобсона, за якою джерелом, автором повідомлення є лише адресант, і адресат не може вплину­ти на процес творення, гіпертекстова побудова повідомлення від­криває нові можливості для істинного адресата відкритого листа. Істинний адресат стає частково і творцем тексту, оскільки саме він визначає послідовність інформаційного потоку. І хоча існує фактичне повідомлення в системі, є стільки варіантів поєднання структурних частин, що кожна комбінація стає окремим створе­ним адресатом утворенням з різними повідомленнями. Такий спо­сіб вільного пересування читача в середині інформаційного про­стору гіпертексту дозволяє актуалізувати не лише первісний задум автора, але і спонтанні інтереси та асоціації читача.

Інновацією електронного варіанта відкритого листа є його здат­ність до взаємодії, інтерактивний характер, взаємоспрямованість. Гіпертекстовий характер відкритого листа забезпечує можливість миттєвої реакції істинного адресата (читача) шляхом додавання коментарів, міркувань до прочитаного. Таким чином гіпертексто-ва система надає читачу та автору єдине середовище, знімає про­тиставлення між автором і читачем, змінює їх комунікативні ролі: від пасивного прочитання і взяття до уваги адресатом до активної участі у побудові нового тексту, нової версії повідомлення. І хоча, за таких обставин неможливо змінити первинний текст у прямому розумінні, його можна змінити коментарями. Така множинність авторства гіпертексту, на відміну від лінійного тексту, представ­ляє багато поглядів на проблему.

Наступною особливістю гіпертексту є його об'єктивність і ба-гатовимірність. Ця риса дозволяє уникнути однозначності у тлу­маченні тих чи інших питань. Навігація за допомогою гіперпоси-лань, які включають в себе не лише певні факти, а й коментарі до них, причому як власні, так і ті, які існують у літературі, дозволяє читачеві відкритого листа зрозуміти всю складність проблеми, її нюанси, а не сприймати певне знання як непорушну й остаточну істину.

Відкритий лист в мережі Інтернет може супроводжуватися ін­терактивними та мультимедійними розширеннями, які надають користувачеві додаткові можливості в отриманні інформації. Гі-пертекстова форма представлення матеріалу передбачає тісний зв'язок вербальних і візуальних засобів. Завдяки потужному по­тенціалу візуальні засоби є важливим фактором впливу, оскількимозок людини обробляє фотографії сцен реальної дійсності над­звичайно швидко. Поєднання вербального і зображувального ком­понентів розглядається як особливий вид тексту, який визначаєть­ся як креолізований [14], мультимодальний [2], мультимедійний [1]. Зображення в електронному відкритому листі є зв'язкою, яка вводить нову інформацію. Отже, гіпертекстові технології дозволя­ють сполучати різні види інформації - звичайний текст, малюнок, схему, відеозображення і таким чином подавати повідомлення у гіпермедійному форматі.

Отже, проведений аналіз виявив, що електронний варіант мов­леннєвого жанру "відкритий лист" має низку відмінних особли­востей у порівнянні з традиційним друкованим варіантом цього жанру, що зумовлено його специфічною гіпертекстовою організа­цією та функціонуванням у новому електронному інформаційно-комунікативному середовищі.

 

Література

1. Gardner R., Luchtenberg S. Reference, Image, Text in German and Australian Advertising Posters // Journal of Pragmatics. - 2000. - Vol. 32. № 2. - P. 1807 - 1821.

2. Kress G., Leeuwen T. Reading Images. The Grammar of Visual Design. - L.; N.Y.: Routledge, 1996. - 288 p.

3. Богомолова Н.Н Социальная психология печати, радио и теле­видения. - М.: МГУ, 1991. - 127 с.

4. Володина М. Н. СМИ как форма "общественного диалога" // Язык современной публицистики: Сб. ст. / Сост. Солганик Г. Я. - М., 2005. - С. 31 - 43.

5. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на англий­ском и русском языках (на материале жанра компьютерных конферен­ций): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.20. - Астрахань, 2001. - 208 с.

6. Дедова О. В. О гипертекстах: "книжных" и электронных // Вест­ник МГУ. - Серия 9. Филология. - М., 2001. - № 4. - С. 22 - 35.

7. Иванов Л. Ю. Язык Интернета: заметки лингвиста // Словарь и культура русской речи. - М.: Азбуковник, 2000. - С. 35 - 45.

8. Какорина Е. В. СМИ и интернет-коммуникация (области пере­сечения и проблемы взаимодействия) // Язык современной публицис­тики: Сб. ст. / Сост. Солганик Г. Я. - М., 2005. - С. 67 - 82.

9................................................................................................ Коломієць Н. В. Лінгвістичні особливості організації гіпертек-сту інтернет-новин (на матеріалі англійської мови). - Автореф. дис      

канд. філ. наук. - Київ, 2004. - 21 с.

10.Лукашенко Н. Г. Іспаномовний Інтернет-дискурс: комуніка­тивно-прагматичний та лінгвостилістичний аспекти (на матеріалі фо­румів з проблематики родинних стосунків). - Дис. ... канд. філ.. наук: 10.02.05 - К., 2006. - 228 с.

11.Матвєєва С. А. Сайт як жанр Інтернет-комунікації (на матеріалі персональних сайтів учених). - Дис. ... канд. філ.. наук: 10.02.15 - Лу­ганськ, 2006. - 212 с.

12.Мясников И. Ю. Жанры речи в дискурсе периодического из­дания: специфика дискурса и описательная модель речевого жанра: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. - Томск, 2005. - 212 с.

13.Рязанцева Т. И. Некоторые особенности реализации коммуни­кативных принципов и стратегий в условиях компьютерно-опосре­дованного общения // Вестник МГУ. - Серия 19. Лингвистика и меж­культурная коммуникация. - М., 2007. - Вып. 1.

14.Сорокин Ю. А., Тарасов Е. Ф. Креолизованные тексты и их коммуникативная функция // Оптимизация речевого воздействия. -М.: Наука, 1990. - С. 180 - 186.

15. Чепкина Э. В. Внутритекстовые автор и адресат газетного текста: Автореф. дис. .   канд. филол. наук. - Екатеринбург, 1993. -

20 с.УДК 81'38

Чемеркін С. Г.

 

МОДИФІКАЦІЯ ОЗНАК САКРАЛЬНОГО СТИЛЮ В ІНТЕРНЕТІ

 

У статті простежено визначальні ознаки сакрального стилю української мови, репрезентованого в Інтернеті. За­значено, що через використання одиниць розмовної мови, гіпертексту, креолізованого тексту, екзотизмів та ін. від­бувається модифікація основних визначальних ознак цього дискурсу в Мережі.

The article covers defining qualities of the Ukrainian language sacral style presented in the Internet. It is denoted that by means of spoken language, units hypertext, sacral text, exotisms and other modifications of main characteristic qualities of this discourse in the Internet modification takes place.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16