М І Гнатюк - Наукові записки - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 

Сакральний стиль української мови (інакше - конфесійний стиль) функціонує давно, проте дослідження цього дискурсу в лінгвістиці здійснювалося не завжди повною мірою через відо­мі екстралінгвальні чинники. Під час демократичних процесів у 1980-і рр., а надто після проголошення Незалежності почалось активне вивчення цього стильового різновиду мови [30; 9; 18; 3,

34-90; 10].

В Україні домінує православне християнство, частково - греко-католицьке, інші релігійні напрямки та течії поширені меншою мі­рою [25; 32; 23]. Така ситуація характерна для реального життя, і реальне життя віряни найчастіше пов'язують із цими конфесіями. У віртуальному ж просторі можливість репрезентації іншої церкви надзвичайно висока, а деякі конфесії використовують Інтернет як дієвий засіб впливу на потенційних вірян. Зважаючи на потенційно однакові можливості доступу до поширеної для загалу інформації в Інтернеті, користувач має змогу відвідати сайти різних культових організацій. Відповідно в електронному середовищі нівелюється ознака домінування певної церкви, яка існує в реальному житті.

 

© Чемеркін С. Г., 2008Стильовий різновид української мови, який обслуговує релі­гійні потреби суспільства, в Інтернеті характеризується тими са­мими ознаками, що й у системі неелектронних форм названого стилю: використання спеціальних груп лексики, зокрема, лексико-семантичних груп найменування Бога, стосунків людини та Бога та ін., у синтаксисі - інверсійний порядок слів, поширення повторів, що підкреслюють урочистість, піднесеність дискурсу тощо [29].

Стиль, яким послуговуються на сайтах культових організацій (мова проповіді, релігійного диспуту тощо), набув додаткових визначальних ознак, які не детерміновані сучасною українською лінгвістикою. І хоч основну функцію сакрального стилю - обслу­говування релігійних потреб суспільства - збережено, перелік ви­значальних ознак доповнено рядом компонентів, характерних, зо­крема, як для мови інтернет-середовища, так і взагалі для деяких репрезентативних форм цього стилю.

1. Одиниці розмовної мови, некодифікована лексика.

Можливості Інтернету як одного з найпотужніших засобів ко­мунікації повно використано на електронних сторінках, де широко представлений сакральний дискурс. Так, на деяких сайтах культо­вих організацій існують форуми (принагідно зазначимо, що така форма дискурсу тут ще не стала популярною), де користувачі мають змогу спілкуватися як між собою, так і зі служителями культу. Мова таких сайтів за рівнем використання розмовної лексики, безпереч­но, відрізняється від мови проповіді. Зокрема, у таких текстах ви­разно проступає тенденція до некодифікованості, тут трапляються орфографічні, пунктуаційні помилки: Якщо людина потрапила в залежність від компьютерных ігр як з цим боротися? (тут і далі приклади подано в оригінальному написанні. - С. Ч.) [20].

У зв'язку з відвідуванням таких сайтів користувачів інших дер­жав тут помітна практика послуговування літерами неукраїнського алфавіту: Rozmnozennjam ludej u Raju jaj sam cikavyvsja (17.07.07), ale vidpovidi tak i ne otrymav [21].

Користувачі форумів на електронних сторінках культових ор­ганізацій послуговуються сленговою лексикою, проте надмірне уживання сленгових форм тут відсутнє, не трапляються приклади обсценної лексики. А загальний культуромовний рівень відповід­них сайтів доволі високий: Сайт просто SUPER, але якщо б щепоновлявся, то не було Вам дорогий адмін ціни [19].

Демократичні процеси дали змогу вийти в український соціум новим релігійним об'єднанням. Мова електронних сторінок таких об'єднань, як, власне, і взагалі мова сайтів релігійних організацій, здебільшого відповідає нормам літературної мови. Однак у деяких групах лексики є невідповідності мовних одиниць, репрезентова­них на сайтах, стандартові. Зокрема, частина конфесій послугову­ються термінологічним апаратом, відмінним від стандарту. Відхід від чинного правопису, ймовірно, дає змогу акцентувати увагу на диференціації з іншими культовими організаціями або формуванні визначальних ознак власної конфесії: Ісус Христос навчав: щоб стати членом Його Царства або Церкви, необхідно охрыстытыся (див Івана 3:5) [27]; Незабаром церква звершує перше водне хры-щення новонавернених [7]. У наведених прикладах, крім некоди-фікованих одиниць термінологічної лексики, засвідчено інші при­клади ненормативного уживання, що загалом не характерно для таких текстів. Проте існують електронні сторінки, на яких текст перенасичений одиницями некодифікованої мови (елементами розмовної мови), що, ймовірно, є одним із засобів формування певного релігійного світогляду: Я починаю переходити описувати про загартування. Постараюсь до 50-річчя Жовтня молоді пока­зати свою роботу, своє вчення, яку я одержав у цьому користь й іншому чоловікові що дасть це потім. За моїм викладом, за ви­сновком Іванова, ми, усі люди, повинні за це діло взятись усіма спільними силами, і, може бути, не це розкриємо в природі, що нам знайшов Іванов [8].

2. Одиниці лексико-семантичних груп, нехарактерних для традиційного сакрального стилю.

Тематику релігійного тексту адаптовано до сучасних соціально-побутових умов, відповідно у таких творах функціонують одиниці інших лексико-семантичних груп, не характерних для цього сти­лю: За харчовими приписами православні пости можна розділити на п'ять категорій: 1. Суворий піст - заборонена будь-яка їжа, дозволена тільки вода. В медицині це відповідає поняттю про по­вне голодування. 2. Піст з вживанням "сухоїїжі"- дозволена не­варена рослинна їжа. В медицині це близько поняттю про вегета­ріанське харчування у формі споживання сирої їжі [16].Проте серед найбільш поширених нехарактерних для сакраль­ного стилю одиниць у мережі Інтернет є назви сучасних технічних засобів та програм, комп'ютерні терміни: Слава Богу! Тепер хрис­тияни можуть співати рідні по духу пісні. 30 популярних христи­янських пісень на DVD дыску у форматі караоке. Насолоджуй­тесь та прославляйте Господа! [11].

3. Емотикони. Креолізований текст.

Сучасні засоби впливу на людину значно ширші порівняно з минулим як у екстралінгвальних ситуаціях, так і в мові. Спектр використовуваних засобів на електронних сторінках культових ор­ганізацій широкий. Зокрема, на сайтах для створення ефекту усної розмови послуговуються емотиконами (графічними знаками, ство­реними за допомогою засобів клавіатури комп'ютера, які можна прочитати, нахиливши голову вліво, і за допомогою яких у тексті передаються почуття [33] (інакше - смайликів)): А між іншим, в Писанні говориться, що навіть біси - і ті вірують, але на відмі­ну від людей, ще й тремтять... :D [14]. Відтворення емотиконів на електронних сторінках за допомогою піктограм спричиняється до креолізації (креолізований текст - текст, фактура якого склада­ється із двох негомогенних частин (вербальної мовної (мовленнє­вої) і невербальної (що належить іншим знаковим системам, ніж природна мова)" [22, 180-181] (пор. інші терміни на позначення цього явища: полікодовий текст [6, 107], відеовербальний текст [13], ізовербальний комплекс [1, 106]). До найчастотніших крео-лізованих одиниць, які трапляються у сакральному дискурсі, за­раховуємо саме піктограми емотиконів, створених розробниками сайтів: Католики - пречудові люди. І деякі католики, яких я знаю, більш православні, ніж ті православні, що я їх знаю <піктограма емотикона-посмішки> [12].

4. Гіпертекст.

Гіпертекст у загальному значенні можна розглядати як певний засіб комунікації у суспільстві, спрямований на численні одномо-ментні потоки інформації. Спроби організувати такий комуніка­тивний процес ще у середині ХХ ст. [31] реалізувалися у концепції американського філософа Т. Нельсона [34] і знайшли своє прак­тичне втілення у структурі повідомлень в Інтернеті.

Текст в Інтернеті має вигідні переваги над іншими різновида­ми репрезентації (зокрема друкованої), оскільки тут є можливість використання гіпертексту. Така особливість характерна для усіх стильових різновидів української мови в Мережі. Не виняток - і тексти сакрального стилю: Христос дав вічний доказ, що правда сильніша від неправди, світло сильніше від темряви, правда оста­точно перемагає. Прочытаты повністю... [15]. Виділений при­клад - гіперпосилання на сторінку в Інтернеті, де розміщено по­вний виклад тексту.

4. Екзотизми.

Церкви нехристиянського спрямування у своєму термінологіч­ному апараті послуговуються номенами, що становлять лексико-семантичну групу екзотизмів. Міра використання таких одиниць у відповідних текстах дуже висока: З тими ж людьми, які мали силь­ну довіру до своєї власної та до будда-природи інших, він [Будда. - С. Ч.] ділився безпосереднім баченням ума - Великою Печаткою (тиб. Чагчен, скт. Махамудра). Перший з цих рівнів називаєть­ся "Малий Шлях", або Тхеравада, другий - "Великий Шлях", або Махаяна, і третій - "Діамантовий Шлях", або Ваджраяна [2]; Сахаджа Йога говорить, що шукач істини (садхака) має по наро­дженню право добровільно одержати свою Самореалізацію (Атма Сакшат Кар) [17]; Вдосконалення Сіньсін має багато аспектів, зокрема, відмову від негативної поведінки і різних пристрастей. Ключем до гартування є універсальні принципи Всесвіту - Істина, Доброта, Терпіння (Чжень Шань Жень) [4]. Серед номенів екзо­тичної лексики частотні запозичення з індійських мов, китаїзми, арабізми. Стилістична функція екзотизмів у сакральному дискурсі така сама, як і в художньому тексті, де цими одиницями, власне, найчастіше послуговуються, - забарвлення тексту у специфічний національний колорит чи колорит певного середовища (у нашому випадку - релігійного).

5. Контаміновані форми.

У релігійному контексті в Інтернеті помічено використання спе­цифічних лінгвальних формул, характерних для певної конфесії, зокрема, слова, побудовані шляхом контамінації - із поєднанням літер різних алфавітів, - для їх адекватного відтворення (згідно з канонами) у вимові: Робота спрямована на роз'яснення та по­ширення релігійних переконань Умми (послідовників) Пророка Му­хаммада, мир Йому - переконань "АНлюс-суннауаль-джама'а", які були роз'яснені Імамами Абуль-Хасаном Аль-Аш'арій та Абу-Мансуром Аль-Матурідій, нехай буде їм Милість від АллаНа [5]. Контамінація виникає як спроба засобами інших мов (у наведено­му прикладі - за допомогою літери h на позначення звука з іншими артикуляційно-акустичними характеристиками, ніж відповідний звук української мови), а також власнеукраїнськими графічними одиницями (використання апострофа у місці "розриву" вимови) передати вимову, яка існує в мові-першоджерелі.

Ця традиція характерна, зокрема, для ісламу, де у Корані на цьому акцентовано особливу увагу. Так, під час тлумачення пев­них частин сур Корану перекладачі акцентують увагу на адек­ватному відтворенні тексту (пор.: 3:1. А (Аліф) - Л (Лям) - М (Мім). - "Сура відкривається цими буквами арабського алфавіту, щоб привернути увагу до дивовижності й надзвичайності Корану, який, хоч і написано мовою людей, не можна перевершити, і щоб люди слухали його" [24]).

Контамінація одиниць релігійного дискурсу характерна та­кож і на рівні тексту. Зокрема, електронні сторінки деяких куль­тових організацій мають білінгвальну природу. Адже для певних віровчень важливо те, якою мовою подано, наприклад, цитати із богослужбових книг. Відповідно текст власне проповіді подано українською мовою, а текст із релігійних книг - мовою, якою опу­бліковані ці книги: Екклесиаст 11:1 "Нет памяти о прежнем; да и о том, что будет, не останется памяти у тех, которые будут после". Що буде з нами завтра, в майбутньому? Багато людей кажуть: я не знаю, що буде. Але я вам відкрию таємницю - я знаю, що буде завтра [26].

 

Сакральний дискурс, порівняно з іншими стильовими різно­видами мови, зазнав помірних трансформацій у мережі Інтернет. Мова проповідей, розміщена на сайтах, несуттєво відрізняєть­ся від опублікованих проповідей у друкованих виданнях. Однак іноді вона змінюється під впливом технічних факторів, зокрема, гіперпосилань як засобів реалізації гіпертексту. У дискусіях на релігійні теми помітні ознаки розмовного стилю, тут зафіксовано елементи розмовної мови, вживаються емотикони. Водночас по­казник розмовності за кількістю використовуваних засобів у тако­му тексті значно нижчий порівняно з іншими стильовими різно­видами (пор.: 28).

Велика кількість нових релігійних течій спричинилася до ви­дозміни сакрального тексту. Тепер сакральний текст в мережі Ін-тернет характеризується наявністю іншомовних слів, екзотизмів, комп'ютерних термінів, білінгвальною специфікою тексту та ін. Проте, частина цих особливостей сакрального тексту, ймовірно, не є визначальною тільки для Мережі, оскільки та сама інформація може бути опублікована й у друкованому виданні.

Українська лінгвістична думка акцентує увагу на сакраль­ному дискурсі як функціонально-стильовому різновиді, що об­слуговує здебільшого християнську релігійну течію (переважно православ'я), однак під впливом часу визначальні ознаки сакраль­ного стилю модифікуються, що показує дослідження української мови в Інтернеті. Адже тут представлені всі основні релігійні кон­фесії, відповідно мова дискурсу цих конфесій не завжди відпові­дає тим визначеним у сучасному українському мовознавстві озна­кам сакрального стилю. Специфікою Інтернету зумовлене явище нейтралізації осібних ознак певної релігії, зокрема, православ'я, яке існує в реальному житті. У зв'язку з послугуванням Інтерне-том представників різних соціально-культурних сфер в україн­ську мову, зокрема в її сакральний стиль, активно входять мовні штампи інших конфесій, впливаючи на сакральний стиль зокрема і українську мову взагалі.

 

Література

1.    Бернацкая А. А. К проблеме "креолизации" текста: история и со-
временное состояние // Речевое общение: Специализированный вест-
ник / Красноярск. гос. ун-т. - Вып. 3 (11). - Красноярск, 2000.

2.  Буддизм діамантового шляху (www.buddhism.org.ua/fg/faq1.
php#5).

3. Горбач О. З історії української церковно-музичної термінології // Зібрані статті. - Б. м., 1991. - Т. 2: Статті до 1000-ліття християні­зації Руси-України.

4.Друзі Фалуньгун (fofg.org.ua/index.php?option=content&task=sec tion&id=10&Itemid=74).Духовное управление мусульман Украины (www.islamyat.org/).

5.Ейгер Г. В., Юхт В. Л. К построению типологии текстов // Линг­вистика текста: Материалы научной конференции при Московском государственном институте иностранных языков им. М. Тореза. - Ч. I. - М., 1974.

6.Євангельська Церква Святої Трійці. Про нашу церкву (mychurch. com.ua/about/).

7.Книга царства Божого (users.iptelecom.net.ua/~osh/book_life_1.

htm).

9.Лесів М. Церковнослов'янізми в сучасній українській літератур­ній мові // Греко-католицький церковний календар. - Варшава, 1988.

- С. 83-89.

10.Німчук В. В. Українська мова - священна мова // Людина і світ. - 1992. - № 11/12. - С. 28-32; 1993. - № 1. - С. 35-39; № 4/5. - С. 14-19; № 6/7. - С. 26-32, № 8/9. - С. 20-24; № 10/11. - С. 26-31.

11.Офіційний сайт євангельської церкви "Голгофа" (golgotha.org.ua/).

12.Перехрестя (www.pramol.rel.org.ua/forum/viewthread.php?forum_ id=23&thread_id=20&rowstart=20).

13.Пойманова О. В. Семантическое пространство видеовербаль­ного текста: Автореф. дисс. канд. филол. наук. - М., 1997.

14.Публікації, творчість... Церква ЖИВЕ СЛОВО (livingword. at.ua/blog/1-0-3).

15.Православ'я на Прикарпатті (http://pravoslavia.if.ua/content/ blogsection/1/5/).

16.Рівне православне (ukr-orthodox.rv.ua/index.php).

17.Сахаджа Йога в Україні (www.sahajayoga.org.ua/what/index.

html).

18.Симонова К. С. Українська мова у конфесійному письменстві XV ст.: (На матеріалі "Четы" 1489 р.) // Жанри і стилі в історії україн­ської літературної мови. - К., 1989. - С. 56-79.

19.Синодальне управління Української Православної Церкви Київ­ського Патріархату у справах молоді (http://usm.org.ua/gostova-kniga/).

20.Сионська горниця. Кіберзалежні (orthonet.org.ua/forum/index. php?topic=19.0).

21.Сионська горниця. Розмноження людей на Землі (orthonet.org. ua/forum/index.php?topic=15.0).

22.Сорокин Ю. А. Тарасов Е. Ф. Креолизованные тексты и их ком­муникативная функция // Оптимизация речевого воздействия. - М.,

23.1990.СОЦІС-Геллап (http://www.kievpatr.org.ua/history_1.html).

24.Сура 3 Аль'Имран "Семейство Имрана" (www.imam.ru/ quran/003.html).

25.Український Центр економічних и політичних досліджень ім. О. Разумкова (www.uceps.org/ua/show/215).

26.Християнська церква "Спасіння" (ua.salvationchurch.com.ua/ prop?id_prop=54).

27.Церква Ісуса Христа Святих Останніх днів (dschurch.com.ua/ content/view/43/72/).

28.Чемеркін С. Г. Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації. - Мовознавство. - 2007. - №4-5. - С. 36-43.

29.Шевченко Л. Л. Конфесійний стиль // Українська мова. Енци­клопедія. - К., 2004. - С. 273.

30.Юрковський М. Староукраїнська сакральна термінологія // Варшавські українознавчі записки. - Варшава, 1988. - С. 75.

31.Bush V. As we may think // Atlantic Monthly. - 1945. - Vol. 176, №1. - P. 101-108.

32.Central Intelligence Agency (www.cia.gov/library/publications/ the-world-factbook/geos/up.html)

33.Dvorak J. C., Anis N. Dvorak's Guide to PC Telecommunications. -

Berkeley, 1990.

34.Nelson T. H. Literary machines. - Swarthmore, PA, 1981.

35.       www.AXIOS FORUM (my-forum.org.ua/go/viewtopic.
php?t=805&start=0).
УДК 81'371

Шевчук Т. Б.

 

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ В СЛОВОТВІРНИХ ЛАНЦЮГАХ

 

У статті аналізуються структурно-семантичні відно­шення у кільцевих словотвірних ланцюгах (далі СЛ), розгляда­ється семантична структура СЛ, яка програмується осно­вним понятійним значенням кореня вихідного слова.

 

The article is devoted to the study of formal-semantic relation in word-formation chain (pair: productive is derivative). It is proved, that type relation between the members of word-formation chain conditioned by the formal-semantic relations which morphemes as component parts of the word-formation explained words enter into.

 

Словотвірна система - це організована сукупність пов'язаних між собою різних підсистем. Одну з них утворюють послідовно мотивовані слова, які характеризуються специфічною організа­цією в словотвірному ланцюгу (СЛ). Ця організація обумовлена кількістю і властивостями засобів вираження словотвірної семан­тики. Отже, для визначення словотворчого значення такого типу словотвірного ланцюга необхідно виявити семантичне співвідно­шення між твірними і похідними.

Відомо, що словотворчі значення поділяються на модифікацій­ні, мутаційні і транспозиційні [2, 101]. Сьогодні немає єдності в розумінні цих явищ, але сам принцип виділення і розмежування названих процесів цілком зрозумілий - " це конкретний задум сло­вотворчого акту і його результати ", які вимірюються :

а)    дистанцією між вихідним і похідним словом у семантичному
відношенні;

б)    типом і характером перетворень у похідному слові порівняно
з безпосередньо мотивуючою одиницею [2,104].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16