М І Гнатюк - Наукові записки - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 

Важливим стимулом до активізації вивчення українського розмовного мовлення стало видання Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні АН України трьох колективних монографій [15; 22; 23]. Проте лише окремі їхні статті (С. П. Самійленка, М. У. Каран-ської, О. М. Маштабей, В. В. Лободи, В. В. Жайворонка, В. І. До-боша) присвячені аналізові синтаксичних явищ розмовного мов­лення в його усній (переважно діалогічній) формі.

Першою спробою монографічного дослідження розмовного укра­їнського літературного мовлення, переважно його синтаксичної бу­дови (на матеріалі простого речення), стала праця П. С. Дудика [12].

Опублікованих монографічних праць, у яких спеціально роз­глядалися б явища будови складного речення в розмовному укра­їнському літературному мовленні, досі немає, що свідчить про від­ставання науково-лінгвістичної роботи в цій ділянці.

Які ж аспекти синтаксичної організації діалогу представлені у науковій літературі?

Більшість мовознавців висловлюють думки про те, що діалогіч­ний комплекс - особлива синтаксична структура, яка відрізняється своїми специфічними рисами не тільки від звичайного складного речення, але й від складного синтаксичного цілого чи комплексу речень.Оскільки діалогічне мовлення є зумовленою дією двох осіб, то мінімальна діалогічна єдність складається з репліки-стимулу та репліки-реакції. Одна частина мовознавців приділила більше ува­ги синтаксичній будові реплік-стимулів [19], а інша - не залишила поза увагою синтаксичну специфіку реплік-реакцій [1].

Вище згадані роботи розглядають лише загальні особливості синтаксичної будови діалогічного мовлення. Звичайно, існують до­слідження, що стосуються специфіки окремих явищ діалогічного синтаксису. Так, наприклад, складноприєднувальні конструкції як явище розмовного синтаксису розглядали: М. Є. Шафіро, В. Л. Рінберг, В. В. Жайворонок. Специфіка еліптичних конструкцій у складі діалогічних єдностей привертала увагу І. Б. Морозової, В. І. Шульгіної. Незакінченим побудовам дали достатньо повну харак­теристику О. В. Ваяхіна, А. О. Цой. Лінгвістичні основи явищ надлишковості та економії в діалогічному мовленні висвітлені в роботах Н. В. Глаголєва. Особливості синтаксичного зв'язку між діалогічними репліками знайшли відображення в дослідженнях К. О. Гузєєвої та Е. О. Трофімової. Парцельовані структури, їх осо­бливості досить повно описані в науковій літературі, а їх функціо­нування в межах діалогічної єдності проаналізоване недостатньо. Специфіці функціонування складнопідрядного речення в діалозі присвячені дослідження Б. А. Зильберт, К. Кожевникової, В. Г. Костомарова. С. Я. Єрмоленко встановила роль та функції стиліс­тичного компонента в семантиці синтаксичних одиниць - склад­ників діалогу. Комунікативні характеристики діалогічного мов­лення розглянуті в роботах А. Р. Балаян, К. І. Саломатова, Г. А. Сергєєвої, Н. І. Теплицької, М. Є. Шафіро.

Існує традиція оцінювати діалогічну єдність як монотематичну одиницю діалогу, що характеризується комунікативною цілісністю, це дає змогу деяким лінгвістам розглядати її як мікротекст [11].

У діалозі яскраво виявляється синкретична природа мовлення. Цей синкретизм пов'язаний з активністю невербальних, паралінг-вістичних моментів у формуванні діалогічних висловлень. Тому процеси утворення думки, під впливом яких формується двобіч­на мовна комунікація з безпосереднім контактом, призводять до "нерівномірної чіткості повідомлюваного змісту і до його нерівно­мірно повного вираження" [14, 21]. Безпосередній контакт приму­шує мовців постійно рахуватися не лише з тим, що співбесідник справді висловив за допомогою мовних засобів, але й з тим, що випливає з його поведінки, з тим, що відомо про співрозмовни­ка до моменту діалогу. Усе це впливає на імпліцитне/експліцитне вираження змісту висловлення. Як справедливо зауважив А. П. Загнітко, "одне речення корелює з множинністю висловлень як його реалізаціями. Значення речення і значення відповідних ви­словлень слід розрізняти. Щодо речення висловлення набуває пев­них додаткових смислів, пов'язаних з інтенціями мовця, умовами мовленнєвого і немовленнєвого кортежу й іншими параметрами мовленнєвої ситуації" [14, 3].

Отже, теорія діалогу досить різнобічна, її формують складники різних параметрів. Проблема діалогу має не лише лінгвістичний аспект. Але якими б різними не були причини, що породжують інтерес до діалогічного мовлення представників різних галузей на­уки, якими б різними не були власне лінгвістичні підходи до діало­гу, вони мають дещо спільне, визначене синкретичною природою самого діалогу. Тому симбіоз, утворюваний результатами дослі­джень проблем діалогічного мовлення різними науками, сприяти­ме всебічному аналізу цього складного та специфічного явища в суто лінгвістичному аспекті.

 

Література

1. Арутюнова Н. Д. Некоторые типы диалогических реакций и "почему" реплики в русском языке // Филологические науки: Науч. докл. высш. шк. - 1970. - № 3. - С. 44 - 58.

2. Баранник Д. Х., Гай Г. М. Драматичний діалог: Питання мовної композиції. - К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1961. - 156 с.

3. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. - К.: Акаде­мія, 2004. - 344 с.

4. Беус Л. А., Бердышева С. М., Горелов И. Н. Проявление авер-бальной системы коммуникации в диалогической речи // Немецкий язык и литературоведение. - Челябинск, 1976. - Вып. 6. - С. 18 - 25.

5. Борисюк І. В. Уточнююче питання в українському діалогічному мовленні // Мовознавство. - 1973. - № 3. - С. 46 - 49.

Бровеев О. Г. Вопросно-ответные диалогические единства с ре­пликами подтверждения и отрицания в современном немецком языке:Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - Калинин, 1979. - 16 с.

7. Валимова Г. В. Об основных типах ответных предложений ди­алогической речи // Ученые записки Ростовского педагогического ин-та. Юбилейный сборник. - Ростов-на-Дону: Ростовское книжное узд-во, 1955. - С. 159 - 183.

8. Винокур Т. Г. О некоторых синтаксических особенностях ди­алогической речи в современном русском языке : Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - М., 1953. - 24 с.

9. Винокур Т. Г. О некоторых синтаксических особенностях диа­логической речи // Исследования по грамматике русского литератур­ного языка. - М.: Изд-во АН СССР, 1955. - С. 342 - 355.

 

10.Девкин В. Д. Диалог. Немецкая разговорная речь в сопоставле­нии с русской. - М.: Высш. шк., 1981. - 160 с.

11.Диалог о диалоге: Межвуз. сб. науч. трудов / Ред. Ю. П. Зотов и др. - Саранск : Изд-во Мордовского ун-та, 1991. - 144 с.

12.Дудик П. С. Синтаксис сучасного українського розмовного лі­тературного мовлення. - К.: Наук. думка, 1973. - 288 с.

13.Ежов В. А. О типах ответных реплик в современной англий­ской диалогической речи // ХУШ Герценовские чтения. Филологи­ческие науки : Тезисы докладов. - Л., 1965. - С. 116 - 118.

14.Загнітко А. П. Прагматичний аспект речення і прагматичний рівень висловлення // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовоз­навчі студії : Зб. наук. праць РДГУ. - Вип. 13. - Рівне, 2005. - С. 3- 7.

15.Закономірності розвитку українського усного літературного мовлення. - К.: Наук. думка, 1965. - 310 с.

16.Михлина М. Л. Из наблюдений над синтаксическими особен­ностями диалогической речи : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.- М., 1955. - 16 с.

17.Несина Н. Г. К вопросу о взаимоотношениях реплик диалога // Материалы 22 научной конференции. - Волгоград: Волгоград. пед. ин-т им. Серафимовича, 1968. - С. 346 - 350.

18.Никольский А. А. Очерки по синтаксису русской разговорной речи. - Душанбе: Изд-во Таджикского ун-та, 1964. - 73 с.

19.Тарасенкова Е. Ф. Сложноподчиненные предложения в диа­логической речи // Вопросы синтаксиса сложного предложения и методики его преподавания в школе и вузах: Тезисы конференции, состоявшейся в г.Краснодаре 20-24 мая 1966 года. - Краснодар: Крас­нодар. пед. ин-т, 1966. - С. 105 - 108.

20.       Теория и практика лингвистического описания разговорнойречи: Тезисы докладов к республиканской науч. конф. (июнь 1968). -Горький: Изд-во Горьк. гос. пед. ин-та ин. яз. - 345 с.

21.  Українська республіканська наукова конференція з про-
блем синтаксису
українського сучасного усного літературного мов-
лення: Матеріали конференції.
- Вінниця: Вінницьк. пед. ін-т ім.
М.Островського, 1974. - 147 с.

22.Українське усне літературне мовлення. - К.: Наук. думка, 1967.

 

-   308 с.

23.Усне побутове літературне мовлення. - К.: Наук. думка, 1970.

-   204 с.

24.Чахоян Л. П. Синтаксис диалогической речи современного ан­глийского языка. - М.: Высш. шк., 1979. - 166 с.

25.Чумаков Г. М. Синтаксис конструкций с чужой речью. - К.: Вища шк., 1965. - 219 с.

26.Шведова Н. Ю. К изучению русской диалогической речи // Вопросы языкознания. - 1956. - № 2. - С. 67 - 82.

27.Шведова Н. Ю. Очерки по синтаксису русской разговорной речи. - М.: Изд-во АН СССР, 1960. - 372 с.

Якубинский Л. П. О диалогической речи. Русская речь // Труды фонетического института практического изучения языков: Сб. статей под ред. Л. В. Щербы. - Петроград: Изд-во фонет. ин-та практич. изу­чения языков, 1923. - Вып. 1. - С. 96 - 195.РОЗДІЛ 2. ЛІИГБОДИДАКТИКА

 

 

 

 

УДК 81.161.2:37.025

Слотницька І. В.

 

СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

 

У статті досліджується ефективність ситуативних за­вдань та доцільність їх застосування на різних етапах уроку української мови. Подано зразки завдань, що сприяють активі­зації навчально-пізнавальної діяльності учнів середніх класів.

 

Effectiveness of tasksfor linguistic situations and expediency of their usage at different stages of Ukrainian lessons are researched in this article. Examples of tasks are given in the article promote pupils' educational and cognitive activity in secondary school.

 

На сучасному етапі розвитку освіти одне із найважливіших за­вдань учителя, на нашу думку, навчити учнів самостійно здобува­ти знання, уміти визначати головне у матеріалі, що вивчається, та робити висновки на основі власних спостережень. Ефективним ви­дом роботи, що сприяє розвитку цих умінь школярів, є ситуативні завдання. Вони стимулюють мислення й збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у форму­ванні знань, умінь і навичок, тобто пізнавальну активність.

Дидакти під пізнавальною активністю розуміють здатність учня до енергійної, вольової діяльності, спрямованої на виконання розумових і практичних завдань. Польський учений В.Оконь, зо­крема, зазначає, що раціональне пізнання предметів та явищ кра­ще досягається, якщо воно:

 

-   © Слотницька І.В., 2008спирається на добре організоване спостереження чи практич­ну діяльність;

-   готує учнів до узагальнення й створює основу для оволодіння поняттями та узагальненими судженнями;

-   потребує власної активності та самостійності учнів [2].

Отже, активна вольова діяльність - це така організація навчан­ня, яка вимагає від учнів вольової напруги, різноманітної пізна­вальної діяльності та емоційного ставлення до засвоюваного ма­теріалу (інтересу, зацікавленості тощо). Саме активну вольову діяльність, на думку І.Лернера та В.Оконя, і мають передбачати різні види навчальних завдань, зокрема й ситуативні.

Нові для себе предмети чи явища учні можуть пізнавати по-різному: за допомогою слова, наближених до дійсності засобів (моделей, малюнків, схем), а також через оригінальне сприйняття, тобто безпосереднє ознайомлення з ними (спостереження за рухом процесів). Застосовуючи будь-який з названих способів, учитель повинен визначити доцільність і необхідність його використання в конкретній навчальній ситуації.

Нашим завданням було дослідити ефективність ситуативних завдань як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів та доцільність їх застосування на різних етапах уроку української мови.

Доречними, вважаємо, на уроці є ситуативні завдання, розв'язки яких можуть знайти учні під час вивчення нового матеріалу чи піс­ля повного його засвоєння. Такі завдання, залежно від рівня склад­ності, часу, потрібного для їх виконання, можуть створюватися і застосовуватися учителем на різних типах уроків (урок вивчення нового матеріалу, закріплення знань, умінь і навичок тощо).

Результативність вирішення ситуативного завдання значною мірою залежить від правильної організації та вибору такого виду роботи, що збуджує розумову діяльність. Важливу роль відіграє спостереження як активний розумовий процес. Як результат заці­кавленості, воно, на відміну від сприйняття, спонукає до роздумів, які дають відповіді на поставлені запитання.

Пропонуємо кілька прикладів таких ситуативних завдань, що ґрунтуються на спостереженні та активізують пізнавальну діяль­ність учнів.Перед вивченням теми "Прикметник" у 6 класі учні отриму­ють картки із двома текстами та такі завдання до них:

1. Порівняйте тексти. Який із них вам сподобався більше? Чому?

2. Зробіть висновок про роль прикметників у мовленні.

Летять ключі лелек з вирію —        Летять запізнілі ключілелекз да-

додому на Україну, на зорі, на         лекого вирію додому на Україну,

води, де оце тільки зараз проки-     на ясні зорі, на тихі води, де оце

Опанувавши тему "Прикметник" у 6 класі, учні можуть само­стійно дійти висновку щодо відмінювання порядкових числівни­ків. Учителю слід дати їм таку можливість, запропонувавши по­ставити у різних відмінках такі словосполучення: перша цікава зустріч та третя синя кулька.

І діти, звичайно, помітять, що порядкові числівники відміню­ються як прикметники твердої групи, а числівник третій як при­кметник м'якої групи. Ситуативні завдання, проте, можуть мати не лише актуалізуючий характер.

За допомогою певних завдань, які формулює учитель на етапі закріплення набутих знань, умінь і навичок, можуть з'ясовуватися певні нюанси, пов'язані з матеріалом, що вивчається.

Учитель під час вивчення теми "Вставні слова, сполучення слів" у 5 класі пропонує учням з'ясувати, чи завжди вивчені ними слова є вставними і виділяються комами на письмі.

1. Прочитайте речення. З'ясуйте, що виражають виділені слова.



нулась весна.         тільки зараз прокинулась весна.Вивчення теми "Чергування голосних у коренях дієслів" (5 клас).

Завдання 1

Вставте пропущені букви у дієсловах, перевірте правильність виконання завдання за орфографічним словником. Зверніть увагу на суфікси, що стоять у словах після пропущених букв, виділіть їх. Зробіть висновки.

Завтра допом...жемо часто допом...гаємо; один раз підм... ли — не раз підм...тали; він зб...ре модель літака модель літака треба зб...рати довго.

Завдання 2

Свої висновки викладіть у таблиці-схемі "Чергування голосних у коренях дієслів".

[ ] [ ] перед суфіксами

[ ] змінюється на [ ] рідше -ува-

[ ] [ ] (у префіксальних дієсловах перед р, л)

Таким чином, учитель спонукає п'ятикласників на основі влас­них спостережень вивести правило, яке, за потреби, можна удо­сконалити після опрацювання матеріалу підручника, а також за­думатись щодо закономірності мовного явища під час виконання аналогічних завдань.

Такі завдання вносять проблемність у процес пізнання, став­лять учнів у ситуацію активної мислительної пошукової діяльнос­ті, дають можливість школярам самим дослідити і "відкрити" пев­не мовне явище.

Цікавими для учнів є невеликі творчі завдання, які, окрім ко­мунікативної, передбачають ще й виконання лінгвістичних задач. Вони сприяють мовленнєвому (усному та писемному) розвитку школярів, а також допомагають перевірити рівень засвоєння учня­ми виучуваного програмового матеріалу.

Після вивчення теми "Речення" пропонуємо п'ятикласникам таке завдання: допоможіть маленькій Галинці, яка тільки вивчає літери і збирається наступного року піти до школи, написати лист подрузі-п'ятикласниці. Вона його зобразила малюнками (кожен малюнок на аркуші - просте речення; якщо на аркуші два малюн­ки, їх потрібно передати складним реченням; використовуйте ре­чення лише з повною граматичною основою).Пропонуємо один із варіантів виконання п'ятикласниками цьо­го завдання.

Привіт, Маринко!


Уже прийшла злотокоса осінь. Ще іноді яскраво світить сонечко, але частіше сіра, похмура хмаринка поливає землю крапельками-сльозами. Птахи відлітають у вирій. Тільки стара чорна ворона знову розповідає якусь таємничу історію моєму песику Тузику.
Ніч опускається на землю, за­палює у небі яскраві ліхтарики-зорі. Ми з ведмедиком лягаємо спати. На добраніч.

Щоб перевірити, як учні засвоїли правопис іменників (орфограма "Велика буква і лапки у власних назвах"), про­понуємо шестикласникам "по­мандрувати" вулицями рідного містечка. Таку уявну екскур­сію може провести спеціально

 

 

підготовлений учень-екскурсовод.

Словникова робота/ велика буква у власних назвах/.

Учитель. Зараз ми з
вами вирушаємо на екскур­сію центральною вулицею нашого міста. Мандруючи Соборною вулицею, звер­ніть увагу, які установи роз­ташовані тут, і пригадайте правила вживання великої літери і лапок у власних на­звах.Екскурсовод.

Шановні туристи! Ми зараз знаходимося на пе­рехресті вулиць Соборної та Поштової. Подивіться праворуч. Тут знаходить­ся головний орган місце­вого управління Володи-мирецька селищна рада. З лівого боку вулиці роз­ташований Будинок культури, відразу за ним ви можете побачити історико-краєзнавчий музей. Завітайте до нашого музею, тут ви дізнаєтеся багато цікавого про історію нашого містечка, а також про його сучасне життя і перспективи на майбутнє.

Пройдемо далі. З правого боку ви бачите невелику двоповерхо­ву будівлю. Тут знаходяться кілька установ: банк "Аваль" та перу­карня "Світлана" (на першому поверсі), відділення страхової компанії "Оранта"(на другому поверсі). Не­подалік розташована нова двоповерхова споруда, яка помітно виділяється з-поміж інших на цій вулиці, - це Ощадний банкУкраїни. Також з цього боку вули­ці розміщені салон краси "Шанс", ап­течний кіоск, мага­зин "Візаж", кафе-бар "Каштан".

З лівого боку вулиці знаходяться районна бібліотека, фотосалон, Воло-димирецька дитяча

музична школа та комі­тет СДПУ(о).

Запишіть назви уста­нов, вибираючи з дужок велику чи малу букву. Свій вибір обґрунтуйте.

(В,в)улиця (С,с)обо-рна, (В,в)олодимирець-ка (С,с)елищна (Р,р)ада, (Б,б)удинок (К,к)ульту-ри, (І,і)сторико-(К,к)ра-єзнавчий (М,м)узей, (С,с) трахова (К,к)омпанія "(О,о)ранта", (П,п)ерукарня "(С,с)вітлана", (Б,б)анк "(А,а)валь", (0,о)щадний (Б,б)анк (У,у)країни, (С,с)алон (К,к)раси "(Ш,ш) 1 анс", (А,а)птечний (К,к)іоск, (М,м)агазин "(В,в)ізаж", (К,к)афе-(Б,б)ар "(К,к)аштан", (Р,р)айонна (Б,б)іблі-отека, (Ф,ф)отосалон, (В,в)олодимирецька (Д,д)итяча (М,м)узич-на (Ш,ш)кола, (К,к) омітет СДПУ(о).Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтер­ес до навчання та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність ситуативних завдань у цьому незаперечна і по­лягає насамперед у тому, що вони стимулюють мислення учнів, посилюють їх інтерес до програмового матеріалу, підвищують ак­тивність у формуванні знань, умінь і навичок, сприяють мовленнє­вому розвитку школярів.

 

Література

1. Лернер И. Показатели системы учебно-познавательных заданий // Новые исследования в педагогических науках. - 1990. - № 2 (56).

2. Оконь В. Введение в общую дидактику. - М., 1990.

3. Шевцова Л. Дидактична суть ситуативних завдань // Дивослово.

- 2002. - № 6.
УДК 82.09 (477)

БакайН.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16