М І Гнатюк - Наукові записки - страница 8

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 

До ключових одиниць поетичного словника В. Вовк належить концептуальний образ час, вербалізований у номінаціях рік, доба, століття, хвилина, світанок, ранок, день, вечір, сутінки, ніч та ін. Прикметною ознакою ідіостильового освоєння цієї абстрактно-філософської категорії є її естетизація як мовного знака етнокульту­ри [1; 3]. Адже в інтерпретації авторки цілий ряд абстрактних ознак часу (напр., його минущість, незворотність, циклічність повторю­ваності пір року, швидкість чи повільність перебігу) набувають ві­зуально й аудіально відчутних обрисів через порівняння, зіставлен­ня із звичними для людини з українським способом мовомислення явищами, рослинами, предметами тощо. Наприклад, швидкоплин­ність часу передається в оригінальній індивідуально-авторській метафорі часові коні: Часові коні зроблені з вітру (Зел. в., 60); Часові коні біжать, минають, / летять з початків непроглядних, / у досконалий глиб прямують (Зел. в., 60). Виразно етномаркова-ними є також: а) епітетна сполука вишивана ніч: В витивану ніч загорнути холодні тіла, / засмаглі уста напоїти вином (П., 80); б) вербалізоване в структурі порівняння асоціативне зіставлення дня із соняшником, що розгортається в лексично-образному ряду день сонце соняшник: Схилився день до заходу, як соняшник (П., 75); божий день хилить голову / соняшником до заходу (П., 384); в) опредметнений побутовизмом макітра персоніфікований образ ночі: За топірцем манджає білий день, / І ніч готує знов зірок ма­кітру (П., 81). Такі метафори свідчать про "органічне постійне від­чуття внутрішнього кровного зв'язку з Україною" [3, 8].

Український спосіб світосприйняття і світовідображення домі­нує і в темпоральних метафорах, які художньо окреслюють осо­бливості настання, перебігу часу, зокрема, певного відтинку доби. У центрі таких образів - переносно вжите дієслово, смислово узго­джене із семантикою метафоризованого компонента через зоосим-воли, орнітосимволи: День вийшов білою чайкою (Ч. ак, 13); Як коні, чвалом пронеслись віки над ними (М., б/с).

Загалом можна відзначити, що образи, які вербалізують аб­страктну семантику часу,  моделюються в руслі специфічноїфілософсько-ностальгійної тональності поезії Віри Вовк і водно­час відбивають генетичну закоріненість її індивідуального мово-мислення в національну поетичну систему.

Значний корпус аналізованого авторського словника форму­ють одиниці лексико-тематичної групи "назви природних стихій". Передусім це образ небо, назви небесних світил (сонце, місяць, зорі) та назви явищ природи. їх текстове розгортання у поезії В. Вовк має ряд структурно-семантичних особливостей. Так, за нашими спостереженнями, образ небо структурується різними функціонально-естетичними моделями, найбільш показовими з яких виявляються: а) епітетизована антропоморфізація (Знову бла-ватніє небо струнке (І.У, 42); б) епітетна й метафорична зоомор-фізація (небо повне лагідних отар (П., 80); Небо заповнила / Ове­ча лагідність хмар (Ч. ак, 18); в) метафорично-опредметнювальна побутовизація (Прикриє неба оксамитна плахта / Твоє чуття, і божевільне серце (П., 152).

Колірні ознаки неба передаються епітетами з конкретно-чуттєвим змістом: голубе небо гасне (І.У, 43); Небо ширить сизі крила (І.У, 5).

Продуктивними текстотвірними елементами поетичного слов­ника Віри Вовк слід визнати астроніми сонце, місяць, зорі. За­звичай їх метафоричне осмислення і репрезентація відбувається цілковито в руслі національної словесної традиції, згідно з якою однією з домінантних смислотвірних сем є 'колір'. Відповідно до цього усталюється індивідуальна норма епітетної сполучуваності: сонце золоте, місяць срібний, зоря срібна, пор.: золоте сонце на піраміді граніту (Ч. ак., 24); несміло виткнувся з-за хмари сріб­ний ріжок молодика (М., б/с); Зійшла назустріч срібна зірниця (Т., 69). Крім таких прикметників з експресивно нейтральною або кон-венціоналізованою колірною семантикою щодо астронімів, ужива­ються й експресивно-оцінні епітети: а) піднесено-урочистого зву­чання (Предвічне сонце встає із хвилі (І.У, 5) або знижено-оцінні (розбитий місяць /в калейдоскопі собору (М., б/с); лиш людоїдне сонце понад вами (І.У, 36).

Інтимно-лірична тональність притаманна складним метафо­ричним комплексам, у рамках яких номінація зоря стає елементом лексично-образного ряду Бог небо сонце і сакралізується. Пор.:Та пісня, що не гине у могилі, / Полине вгору й, розірвавши небо, / Впаде в долоні Бога, як зоря; Оті пречисті, сині, де сіяють, Як сонце й зорі, - Господа сліди (І.У, 24).

Колірні номінації формують обширний фрагмент індивідуаль­ної мовної картини світу В. Вовк. Повторюваними, найчастотні-шими у мові її віршів виявляються назви архетипних (чорний, бі­лий), основних спектральних (червоний, синій, зелений, жовтий) кольорів. Важливими засобами естетизації поетичного вислову слугують також колірні номінації з традиційною поетичною се­мантикою (сірий, срібний, золотий).

Найпродуктивнішими з погляду поетичного текстотворення Віри Вовк слід визнати колоративи білий та чорний. Засвідчуючи практично необмежене коло лексико-семантичної сполучуваності, вони не тільки підтримують і продовжують народнопоетичну тра­дицію, але й розвивають її в оригінальних авторських образах. їх домінування в аналізованій авторській метафорі можна пояснити і належністю чорної та білої барв до архетипних кольоропозна-чень, через які первісна людина усвідомила поняття кольору [4, 77]. Тому природно, що саме ці колоративи найчастіше залучають­ся до процесів метафоротворення, виконуючи описову функцію та входячи до складу поетичних характеристик: Здавалося і квітам, і зелам, /Що ти весняний білий день (П, 45); В саду моргали зорі білі (П, 41); Чорну скибу оре плуг (І.У., 5).

Традиційно позитивною експресією вирізняються мікрообрази, означувані епітетом білий. Активно вживаний щодо дистрибутів будинок, береза, квітка, крило і т. ін., він є і денотативною, і ко­нотативною характеристикою зображуваного: Над домом білим, де живе сусідка, / Де білі берези клонились і гнулись, / Ряснів наш гербарій і зіллям, і листям (П., 54); Я радо несу під білим крилом / Свої скарби таємні (П., 140); Моя дута роменом біла (П., 52); Доле, доле, квітко біла, / Ти несеш мені весну (П., 48).

Показовим для поетичного словника В. Вовк є також вживання колірної номінації білий у значенні "чистий", "святий": Підносиш білі непорочні руки / Благословенням на брудне і красне (П., 183); У пралісах, що хижістю роздерті, /Цвітуть для Бога білі орхідеї (П., 87); Дамо їх Марії з побожного древа / В білій церковці на горбі (П., 130).Авторське освоєння оцінної семантики чорного кольору ґрун­тується на традиційному його трактуванні як барви, що пов'язана з негативними явищами, емоціями, сумними подіями тощо, "сим­волізує пітьму, смерть, горе, відчай, скорботу, вселенське зло" [5, 410]. Пор. як у складному асоціативному комплексі на позначення неба прикметник чорний виконує функцію опосередкованої мета­форичної характеристики стрижневого образу: місяць б'є цвяхи/ в запалі груди / випалює чорні печаті (І.У., 39).

Індивідуально-авторська практика уживання прикметника чор­ний підтверджує згаданий вище її тісний зв'язок із символікою смерті. У такому смислово-експресивному ракурсі епітет сполу­чається з назвами дерев, етноконотованими назвами місця тощо: Сонце, де ти?/В чорному яру / Чорний цвіт (І.У., 44); І смерть, може, стукнула легко об шибу / Гілкою чорних акацій (П., 127); не приноси мені чорних троянд (П., 130); Гляділа смерть недавно ще на них / так чорно, як на перші каравели (П., 87).

Особливий етнокультурний зміст прочитується в авторській метафорі смерть малює чорні писанки (П., 147). Окрім вербалі-зованої семантики смерті вона містить також прихований (до того ж не кожним читачем декодовуваний) пласт регіональних гуцуль­ських вірувань і традицій.

У мовотворчості В. Вовк колоратив чорний уживається і як пси­хологічний епітет до іменників абстрактної семантики. Зокрема, він виявляється експресивним стрижнем авторського метафорич­ного осмислення Чорнобильської трагедії: Чорний жаль, / Чор­ний жар / Чорний біль / Чорнобиль. Семантичні прирощення, які спостерігаємо у цьому випадку в прикметнику чорний, забезпечу­ються відштовхуванням від прямого колірного значення і пере­ростанням в узагальнено-образне, символічне, в якому домінують семи 'горе', 'смерть'.

Як бачимо, до найбільш семантично й функціонально наван­тажених одиниць індивідуального словника Віри Вовк належить образ Україна (включно з його топонімічними та гідронімічними конкретизаторами), образ час, назви природних стихій та колора-тиви. Зазнаючи помітних функціонально-естетичних трансформа­цій відповідно до особливостей індивідуально-авторського бачен­ня світу, вони залишаються виразно орієнтованими на побудову національно-культурної парадигми.Список умовних скорочень:

Зел. в. - Вовк В. Зелене вино. - Нью-Йорк: Пролог, 1964. - 79 с. І.У. - Вовк В. Іконостас України: містерія. - Нью-Йорк, 1988. -

49 с.

М. - Вовк В. Меандри: Поезії. - Ріо-де-Женейро, 1979. П. - Вовк В. Поезії. - К.: Родовід, 2000. - 421 с. Т. - Вовк В. Триптих до циліндрованих картин Юрія Соловія. -Ріо-де-Жанейро, 1982. - 72 с.

Ч. ак. - Вовк В. Чорні акації: Поезії. - Мюнхен, 1961. - 64 с.

 

Література

1. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності (Стилістика та культура мови). - К.: Довіра, 1999.

2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. - К.: Довіра, 2006.

3. Коцюбинська М. Метаморфози Віри Вовк / Вовк В. Поезії - К.,

2000.

4. Півторак Г. Сім барв веселки // Мовознавство. - 1969. - №4.

Тресиддер Дж. Словарь символов. - М., 2001.УДК 81'374.3

Засєкіна С. А.

 

ВИКОРИСТАННЯ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ В НАВЧАЛЬНИХ СЛОВНИКАХ

 

Стаття присвячена вивченню важливості використання ілюстративного матеріалу. Розглядаються види та вимоги до прикладів, які використовуються в навчальних словниках. Прак­тичною метою статті є на практиці порівняти та аналізува­ти сучасні паперові та електронні словники англійської мови на предмет якісного та кількісного використання прикладів.

 

The article is concerned with the topic of benefits of illustrative material. The types of examples and the requirements to their usage in English learner's dictionaries are discovered. It is the purpose of this passage to compare and trace examples in different paper-based editions and on-line version of modern dictionary. The investigation asks questions about the quantity and quality of examples in the dictionaries.

Це добре відомий факт, що важливою частиною процесу на­вчання мові є використання словника. Оскільки саме словник є го­ловним джерелом як дефініцій чи еквівалентів рідною мовою, так і прикладів вживання мовних одиниць.

Психолінгвістичні дослідження свідчать, що слова не повинні вивчатися ізольовано (наприклад, списки слів і відповідні перекла­ди). Слова повинні відноситися одне до одного за формою і зміс­том, а також бути в контексті, тобто застосовані в реченнях при­кладів і досліджені в текстах. Тому, навчальні словники повинні містити велику кількість речень з текстів та лексикографічних при­кладів, які використовуються для того, щоб ілюструвати вживання слів у мові, тобто застосування правил, для формування правиль­них і значущих речень [2].

Очікування людей щодо словника базуються на тому, для чого вони його використовують. Семюел Джонсон говорив про свій словник: "Цінність роботи має бути оцінена за її користь: не до­© Засєкіна СЛ., 2008статньо того, щоб словник задовольняв критиків, якщо в той же час він не навчає користувачів [6]."

Метою статті є дослідити подання ілюстративного матеріалу в нових навчальних словниках, беручи до уваги те, яку роль ма­ють приклади при вивченні мови. Основне завдання статті поягає у тому, щоб визначити важливість використання ілюстративного матеріалу, види та вимоги до прикладів, які використовуються в навчальних словниках, порівняти сучасні паперові та електронні словники англійської мови на предмет якісного та кількісного ви­користання прикладів.

Протягом минулого десятиліття, лексикографічне дослідження все більш і більш зосередилося на словниках, які укладалися за допомогою базованих на корпусах методів. Зростання довіри до корпусів була підкріплена загальною думкою, що самоаналіз лек­сикографів повинен бути доповненим зовнішнім доказами. Мун зазначає: "Я сприймаю як аксіому те, що ефективні та зрозумілі описи будь-якого виду лексичного елементу повинні бути базовані на доказах, а не інтуїції, і що корпуси забезпечують докази відпо­відного типу і якості [4]."

Зона ілюстрацій - це те місце, де особливо замітна різниця між різними словниками: вид поданого ілюстративного матеріалу та підхід, узятий для перекладу прикладів. Щодо виду ілюстративно­го матеріалу, існує ряд можливостей:

а) немає ілюстрацій взагалі;

б) короткі придумані приклади, які часто контекстуально недо-
статні, щоб проілюструвати використання досліджуваної одиниці;

в) літературні цитати, які іноді поповнені прикладами взятих із
ЗМІ або інших словників, і зазвичай обмежені однією цитатою на
словникову статтю;

г) поєднання літературних цитат і придуманих лексикографом
прикладів [4].

Більшість навчальних словників подають придумані приклади; цей підхід до подачі ілюстративного матеріалу є простим, а також економним щодо місця на словниковій сторінці. Проте, придумані приклади часто не в змозі забезпечити достатній контекст, який є істотним для розуміння, як вживається досліджувана одиниця. До того ж завжди існує небезпека, що як і винайдені приклади, так іїх лінгвістичні еквіваленти будуть відображати надання переваги, пов'язані з варіантом мови укладача. Деякі словники поєднують придумані приклади (як їх власні, так і позичені в інших словни­ків) і літературні і/або медіа-цитати. Вичерпні словники дійсно мають перевагу над іншими, завдяки літературних цитат, оскільки укладач може вибрати контекст, який достатній, щоб показати ви­користання даної лексичної одиниці.

Для створення прикладів застосовуються наступні принципи [2]:

а) приклад повинен показувати типовий контекст, в якому може
використовуватися структура;

б)    приклад показує ряд слів, які зазвичай вживаються з нею;

в) приклад повинен подавати інформацію про вживання того чи
іншого слова, але не надавати нові невідомі слова.

Щоб подолати проблему з новими словами в ілюстративних ре­ченнях, кожне слово в словнику може бути зв'язаним з відповід­ним словниковим входом [2]. Завдяки сучасним технологіям, нові електронні словники можуть забезпечити такий зв'язок, що значно полегшує роботу користувачів з словником.

Щодо перекладу ілюстративного матеріалу, беруться різні підходи. Винайдені приклади незмінно перекладаються безпо­середньо лексикографами, і тому переклади можуть відобража­ти власний варіант мови лексикографа (подібно до винайдених прикладів). Ситуація складніша з літературними цитатами, які в деяких словниках перекладені головним чином укладачем слов­ника, а в інших словниках представляються разом з їх виданими перекладами. У вступі до свого словника Я. Рекер пропонує по­яснення того, чому укладачі цього словника не використовували деякі видані переклади з Італійських літературних робіт, навіть переклади високої артистичної якості: відповідно до специфічнос­ті контексту, перекладачі, можуть замінити один артистичний об­раз на інший, можуть використати стилістичний прийом, який є відмінним від оригіналу, або придумують частину прикладу для втрати деяких деталей в іншій частині контексту [4]. Отже, такі пе­реклади не зможуть ілюструвати еквіваленти, вибрані укладачами. В той час як існують складнощі пов'язані з неточними, залежними від контексту еквівалентами, висновок, зроблений Я. Рекер не є повністю переконливим, оскільки у словниковому вході повиннебути місце для творчих специфічних для контексту перекладів. С. Любенський, наприклад, включає літературний ілюстративний ма­теріал, який відображає так званий "контекстуальний переклад", який показує особливо вдалі специфічні для контексту переклади [3]. Контекстуальні переклади є прикладом, наскільки доречним може бути переклад, передаючи як семантичні, так і стилістичні відтінки, які були задумані автором.

Використання ілюстративного матеріалу зараз розглядається як необхідна риса будь-якого авторитетного словника. На відміну від перших словників, прикладами у сучасній словниковій статті можуть бути не тільки цитати з творів відомих письменників чи з корпусу будь-яких текстів, але й вигадані лексикографами мовні структури, які, на їхню думку, якнайкраще підтверджують зміст дефініції.

Наочність у словнику має бути тісно пов'язана з педагогічними факторами. Це стосується не тільки того, яку інформацію про сло­ва та їх значення потрібно включити, а також як її подати. Автори Oxford Advanced Learner's Dictionary зазначають, що вони викорис­товують два підходи щодо презентації значення слова: пояснення та ілюстрація [6]. В навчальному словнику надзвичайно важливо пояснювати значення слова якомога простішими термінами. Не зва­жаючи на це, саме приклади покажуть як саме потрібно правильно вживати те чи інше слово. Приклади ж, не тільки ілюструють попе­реднє пояснення, подане в словнику, але також тенденції сполучу­ваності слова, як воно зазвичай "співіснує" з іншими словами.

Деякі базовані на корпусах словники рекламують велику кількість прикладів, які вони включають. Наприклад, навчальний словник Cobuild містить 55,000 прикладів, а їх Advanced Learner's Dictionary містить 105,000 прикладів [1]. Укладачі Oxford English Dictionary за-заначають, що в цьому словнику вони подають дефініції 600 000 слів та більше, ніж 2,5 мільйонів цитат для того, щоб показати як вжи­валися слова протягом останніх 1500 років [8]. Проте, навіть якщо словник вже містить велику кількість ілюстративних прикладів, все ще є потреба навіть в більших пропозиціях прикладів [2].

Наступним етапом нашого дослідження буде огляд прикладів в різних паперових виданнях та онлайн версії Oxford Advanced Learner's Dictionary. Будуть підніматись питання про кількість та якість прикладів у навчальних словниках видавництва OxfordUniversity Press. Розглянемо таблиці (1, 2, 3) словникових входів на слово live, взятих з двох паперових та електронної (онлайн) версії Oxford Advanced Learner's Dictionary:

 

Таблиця 1. Словникова стаття на слово live у п'ятому виданні Oxford Advanced Learner's Dictionary [5, 689]

live /liv/ v 1 to remain alive: [Vpr] live to a great age ° The doctors don't think he will live through the night. [Vadv] How long do elephants live? [V. to inf] She lived to see many changes. 2 (fml) (less common than be alive in this sense) to have life; to be alive: [V] When did Handel live? 3 to make one's home: [Vadv] Where do you live? [Vpr] live at home/in London/in an apartment. 4 to spend one's life in a specified way: [V-n] live and die a bachelor [Vn] live a peaceful life [Vadv] live honestly/happily/alone ° He lives very well (ie has money to enjoy the luxuries of life). 5 (of abstract thing) to remain in existence; to survive: [V, Vpr] The memory will live (in my heart) for ever (ie I will never forget it). 6 to enjoy life fully: [V] I don't call that living. ° I don't want to be stuck in an office all my life - I want to live!

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16