М І Гнатюк - Наукові записки - страница 9

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 

Як бачимо з таблиці 1, на кожне значення у словниковій статті подається принаймні один приклад. Це дає можливість користува­чу глибше зрозуміти значення слова та провести певні асоціації, щоб краще його запам'ятати.

 

Таблиця 2. Словникова стаття на слово live у сьомому виданні Oxford Advanced Learner's Dictionary [6, 899]

live /liv/ verb

-   IN A PLACE 1 [V+adv./prep.] to have your home in a particular place: to live in a house Where do you live? She needs to find somewhere to live. We used to live in London. Both her children still live at home. (BrE, informal) Where do these plates live (= where are they usually kept)?

-   BE ALIVE 2 to remain alive: [V] The doctors said he only had six months to live. Spiders can live for several days without food. [V to inf] She lived to see her first grandchild. 3 [V] to be alive, especially in a particular time: When did Handel live? He's the greatest player who ever lived.

-           TYPE OF LIFE 4 to spend your life in a particular way: [VN] Shelived a very peaceful life. [V] He lived in poverty most of his life.[V-N] She lived and died a single woman.

-   BE REMEMBERED 5 [V] to continue to exist or be remembered: This moment will live in our memory for many years to come. Her words have lived with me all my life.

-   HAVE EXCITEMENT 6 [V] to have a full and exciting life: I don't want to be stuck in my office all my life -1 want to live!

Як бачимо з таблиць 1 та 2, кількість прикладів дещо збільши­лася (14 у 5-тому виданні - 17 у 7-мому виданні), що дає можли­вість користувачу краще зрозуміти відтінки значення слова. Слід зазначити, що стаття краще структурована і в ній подані детальні­ші дефініції слова. Таблиця 3. Словникова стаття на слово live онлайн версії Oxford

/ ivanced Learner's Dictionary [7]
live                                /1 v/ verb
IN
____________________ A                                          PLACE

1 [v + adv. /prep.] to have your home in a particular place: to live in a
house
О Where do you live? OShe needs to find somewhere to live.
We used to live in London. OBoth her children still live at home. 0(BrE,
informal) Where do these plates live
(= where are they usually kept)?
BE___________________________________________ ALIVE

2     to remain alive: [v] The doctors said he only had six months to live. OSpiders can live for several days without food.   0[v  to   inf]   She   lived  to   see   her first grandchild.

3     [v] to be alive, especially at a particular time: When did
Handel live? OHe's the greatest player who ever lived.
TYPE____________________ OF___________________ LIFE

4     to spend your life in a particular way: [vn] She lived a very
peaceful life. OThey lived their lives to the full.
0[v] He lived in
poverty most of his life.
0[v-n] She lived and died a single woman.
BE____________________________________ REMEMBERED

5   [v] to continue to exist or be remembered BSHremain:
This moment will live in our memory for many years
to come. OHer words have lived with me all my life.
HAVE_________________________________ EXCITEMENT

6     [v] to have a full and exciting life: I don't want to be stuck in an office all my lifeI want to live!Цікаво зазначити, що при порівнянні онлайн версії та словни­кової статті сьомого видання Oxford Advanced Learner's Dictionary, бачимо, що статті ідентичні. Не зважаючи на те, що редактори ви­браного нами словника вказують, що приклади до словникових статей беруться з корпусів: 100 мільйонів слововживань, видавці не використовують можливості розширити словникову статтю за рахунок прикладів. Крім того, онлайн версія словникової статті навіть не натякає на існування інших форм слова live. Тим самим словник не дає змоги користувачу дослідити споріднені слова.

Таблиці 1, 2 та 3 свідчать про те, що приклади представлені у всіх словникових статтях прості та зрозумілі. Контексти були ви­брані з природного корпусу, але досить уважно, щоб забезпечити правильне розуміння відтінків значень слова live. Проте, якщо зва­жати на дослідження деяких науковців [9], то вище представлені приклади можна вважати надто очевидними. Мається на увазі те, що читач, звернувшись до словникової статті, отримує повну ін­формацію щодо значення та випадків вживання слова, не маючи бажання переглянути й інші статті на цій, чи іншій сторінці у слов­нику, що є невід'ємним у процесі навчання.

Більшість учнів відкривають словники саме на тій сторінці, де можна зустріти слово з незрозумілого для них контексту. У словни­ку у вони побачать варіант цього слова вже у відомому їм контексті і плюс отримають додаткову семантичну чи граматичну інформа­цію. Звичайно ж, це і є мета будь-якого словника. Але у випадку навчальних словників, не вистачає інформації про схожі за значен­ням слова, посилання на ілюстрації чи навіть вправи на відпрацю­вання структур.

Загально прийнято рахувати, що словники, які використовують результати аналізу корпусу текстів відрізняються від своїх попе­редників. Дослідження автентичних текстів дає змогу зробити су­часний словник "живим", тобто таким, який відображає реальне мовлення, усне чи то письмове, офіційне чи неформальне. Такі словники будуть належне оцінені як іншими лексикографами, так і користувачами: студентами чи науковцями.

Однак, аналізовані нами словникові статті (особливо електро­нна) не використовують велику кількістю прикладів, незважаючи на те, що корпус словника, з якого їх взято, багаточисельний. Вонине можуть повністю забезпечити навчальний процес якісними при­кладами. Ці словникові статті забезпечують читачів високоякісни­ми прикладами у невеликій кількості в той час, коли їх користувачі потребують прикладів різної якості (різного ступеня складності) у великих кількостях.

 

Література

1. Cobuild Learner's Dictionary. Commercial website at http://titania. cobuild.collins.co.uk/cat-dictionaries.html

2. Knapp J., Gamper J., Brusilovsky P. Reuse of Lexicographic Examples in a Web-based Learners' Dictionary. http://www.editlib.org/ INDEX.CFM?fuseaction=Reader.ViewAbstract&paper_id=11415

3. Lubensky S. (1995): Random House Russian-English Dictionary of Idioms. M. McShane, Developmental Editor. New York. - 758 p.

4. Lubensky S., McShane M. Bilingual Phraseological Dictionaries.

5. Oxford Adavanced Learner's Dictionary of Current English. Fifth Edition / A.S. Hornby. - Oxford University Press, 2005. - 1500 p.

6. Oxford Adavanced Learner's Dictionary of Current English. Seventh Edition / A.S. Hornby. - Oxford University Press, 2005. - 1780 p.

7. Oxford Advanced Learner's Dictionary Online. http://www.oup. com.

8. Oxford English Dictionary. http://www.oed.com

Parry, K. (1991). Building a Vocabulary through Academic Reading. TESOL Quarterly 25 (4). - P. 629-653.УДК81373.43 (477.81)

Максимчук В. В.

 

СЕМАНТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНИХ НЕОЛОГІЗМІВ

(на матеріалі творчості рівненських авторів)

 

У статті розглядаються особливості семантики індивіду­ально-авторських одиниць поетів Рівненщини, з'ясовуються причини та способи творення оказіональних номінацій. Упер­ше результати словотворчої практики поетів певного регіо­ну підлягають системному лінгвістичному аналізу.

The semantical peculiarities of lexical neologisms in Rivnenshchyna poets' texts, motives and ways of creation of occasional nominations are being analyzed in the article. First, the results of word-building of poets of certain region are being analyzed systematically with the aid of linguistic methodes.

Упродовж останніх десятиліть індивідуально-авторська слово­творчість стала об'єктом досліджень багатьох мовознавців, таких як В. Русанівський, В. Карпова, І. Білодід, Н. Сологуб, В. Шадура, О. Шевчук, В. Герман, Л. Пашко, Л. Мялковська, Д. Мазурик, Ж. Колоїз, Г. Вокальчук та ін. На основі всебічного вивчення іннова­цій на початку ХХІ ст. було створено низку словників нової укра­їнської лексики, в т. ч. й індивідуально-авторської.

Актуальність дослідження авторських лексичних інновацій зу­мовлена важливою роллю кожного поета у розвитку літератури рідного краю та української літератури загалом, збагаченням по­етичного словника мови новими оригінальними і високохудожні­ми оказіональними новотворами. Дослідження авторських неоло­гізмів є важливою мовознавчою і літературознавчою проблемою, оскільки має вагоме значення під час опису творчості і стилю кож­ного письменника, для з'ясування головних тенденцій і перспек­тив поповнення лексичного складу мови.

Мета статті полягає у з'ясуванні особливостей семантики

 

© Максимчук В. В., 2008лексичних новотворів поетів Рівненщини крізь призму головних мотивів словотворчої діяльності авторів; виявленні основних час­тиномовних класів; аналізі найпродуктивніших способів творення нових слів. Уперше результати словотворчої практики поетів пев­ного регіону підлягають системному лінгвістичному аналізу.

Предметом дослідження є опубліковані тексти поетів Рівнен­щини.

Об'єктом є оказіональні лексичні одиниці, зафіксовані у творах рівненських поетів.

Основним матеріалом дослідження послугувало понад 1600 одиниць оказіональних номінацій.

Головні засади новітньої української літератури не могли так чи інакше не позначитися на творчості поетів Рівненщини, а відтак

-   і на їхній мово- та словотворчості. Глибока увага митців до світу, прагнення зруйнувати старі естетичні канони доводить, що актив­ні пошуки нових номінативних засобів є закономірно зумовлени­ми як ідеологією, так і стилістикою українського постмодернізму.

Причини, що спонукають письменників створювати оригінальні інноваційні одиниці, - різні. В. Виноградов зауважує, що "глибина характеристичної оцінки оказіоналізмів i розкриття їх характеро­логічної функції під час створення образу... повинні спиратися на ретельний аналіз різних експресивних функцій" [1; 55]. Розгляда­ючи причини актуалізації оказіоналізмів у мові сучасних письмен­ників, А. Загнітко зазначає, що найглибиннішою причиною ство­рення неузуальних слів є прагнення автора передати нові, доти ще ніким не усвідомлювані почуття, думки, асоціації. При цьому роз­ширення функціональних меж оказіоналізмів дослідник вбачає у новому мисленні, яке вимагає нових художніх засобів, а також у мовній особистості письменника: ".. .чим більший креативний по­тенціал митця, чим загостреніше його суто лінгвістичне чуття сло­ва... тим багатшою буде мова митця на ексклюзивні та ситуативно і психологічно вмотивовані поетичні неологізми" [5; 209].

Авторські лексичні номінації поетів Рівненщини утворювалися для вираження глибини думки, емоційності, експресивності, рідше

-   задля ритміки та фонетичної мелодійності художнього тексту.

Серед оказіональних інновацій, зафіксованих у творчому дороб­ку рівненських поетів, зустрічаються відантропонімні неолексеми,що відзначаються граматичними та культурно-стильовими осо­бливостями. Рівень сприйняття реципієнтом семантики таких но­вотворів залежить від т. зв. фонових знань адресата. Чим глибшою буде його поінформованість про носія власного імені, тим адекват-нішою буде реакція сприйняття відантропонімного неологізму. Л. Скрипник зазначає, що "у творах майстрів поетичного слова імена

-   не тільки звичайне найменування конкретних осіб, у них часто відчуваються особливе семантичне наповнення і виразне стиліс­тичне забарвлення. Поезія, як і фольклорні жанри типу прислів'їв, приказок, підносить окремі імена до рівня символів" [7; 13].

У поетичному лексиконі рівненських поетів наявні номінації, утворені від прізвищ політичних діячів: замасолити, заморозити, запинзенити (Л. Куліш-Зіньків) - від прізвищ народних депутатів В. Масола, О. Мороза, В. Пинзеника, адольфогітлеровий, ханово-батиєвий (М. Пшеничний) - від прізвищ відомих вождів Адольфа Гітлера та хана Батия; від прізвищ письменників, релігійних діячів

-   прагоголівський, прадавидів (С. Мейта).

Серед відантропонімних індивідуально-авторських неолексем зустрічаються утворення з прикладковим зв'язком, що є ознакою постійної взаємодії між апелятивом та означенням: Либідь-лілея (А. Листопад), Гальшка-птаха (О. Ундір) - від імені фундаторки Ост­розької греко-слов'яно-латинської академії Ельжбети-Гальшки, яка, за легендою, перетворилась на птаху, що з настанням сутінків прилітає до Острозької академії. Цей новотвір вимагає від читача знання історії не тільки України загалом, але й рівненського регі­ону зокрема.

Сильного емоційного впливу на читача автори досягають вве­денням у текст двох і більше неолексем, сконструйованих на базі антропонімів: Як би не хотілося забути -/Вічно буде чути голоси: /Хановобатиєві верблюди, /Адольфовогітлерові пси... (М. Пше­ничний); Заморозять нас, засолять, / Запинзенять, замасолять. (Л. Куліш-Зіньків).

Крім відантропонімних неолексем, у поетичному словнику рів­ненських поетів є номінації, утворені від географічних назв (міст, річок, країн, територій) - топонімів. "Специфіка топонімів полягає в тому, що вони несуть інформацію значно ширшу за лінгвістич­ну, дозволяють заповнювати прогалини в етногенетичних дослі­дженнях" [10; 690]. Найбільше оказіональних одиниць утворено від назв річок (гідронімів), які протікають через територію краю: надгоринський (С. Бабій, О. Ундір, В. Кучерук), пригоринський (О. Ундір), погориння (В. Попенко) - від Горинь, надіквянський (В. Кучерук) - від Іква, заслуччя (В. Попенко) - від Случ; від назв географічних територій: осінь-полісянка (І. Пащук), полісяночка-квітка (В. Попенко) - від Полісся, подолянка-чарівниця (О. Ун-дір) - від Поділля; від назв міст: надкрем'янецький (С. Бабій) - від Крем'янець (сучасний Кременець).

Серед відтопонімних індивідуально-авторських номінацій зу­стрічаються неолексеми, утворені від географічних назв неукраїн­ських територій, переважно з якими пов'язані негативні асоціації, зумовлені історією розвитку краю: афганістанний (М. Пшенич­ний), московщений, полячений (С. Праск).

Чимало неологізмів мають у своїй семантичній структурі сему "Україна": Україна-тополя (О. Ундір), українець-священик (О. Ір-ванець), українець-турист (М. Пшеничний), українний (С. Праск, Б. Боровець), українно (Б. Боровець), українсько-гуцульський (С. Бабій) та ін.

Як відомо, Рівненщина зазнала найбільшої катастрофи від ви­буху на Чорнобильській АЕС, що і стало причиною появи бага­тьох оказіональних номінацій, сконструйованих від назви самого міста: дочорнобильський, надчорнобильський (М. Вівчарук), зчор-ноблений (І. Пащук); полиново-біблейський (С. Бабій), полиново-чужий (М. Пшеничний), зоря-Полинь, Полинь-скрижалі (А. Лис­топад), полин-зоря (С. Праск) - чорнобиль - різновид полину; та від наслідків Аварії: зрадіоактивніти (М. Пшеничний), радіафон (І. Пащук), реактор-кратер (М. Дубов), смертоактивний (А. Лис­топад).

Серед зоонімів найчисленнішою є група індивідуально-автор­ських одиниць, утворених від назв птахів, які заселяють територію регіону (як диких, так і свійських): ворон-біль, ворон-довгожитель (С. Бабій), ворон-птахи (В. Кучерук), гава-ворона, сизоворонка (В. Попенко), грак-літак, диво-соловей, думка-лелека, жур-журавлик (Б. Боровець), крукченятко, бусленятко (Л. Куліш-Зіньків), голуб-листоноша, дрізд-горобинець (С. Бабій), снігур-розвідник, журав-линка (М. Береза), погляд-сич, сердега-сич, ластівочитися (М. Ду­бов), зозуля-пройдоха (В. Ярмолюк), лебідь-зоря (С. Праск) та ін.

Тваринний світ у поетичному словнику рівненчан представле­ний неолексемами, які утворені (переважно за допомогою слово­складання) від назв екзотичних та "власне рівненських" представ­ників фауни (диких та свійських): кінь-кадровик, лошак-дволіток (В. Грабоус), коняга-раб (С. Бабій), вовк-вегетаріанець (П. Кра-сюк), сестра-горила (Л. Куліш-Зіньків), їжачок-коротконосик (М. Дубов), їжачок-шкарлупка (П. Рачок). Рідше оказіональні слова утворюються іншими морфологічними способами - суфік­сальним: кротя (В. Грабоус), кенгурятко, гориленятко (Л. Куліш-Зіньків), лосиха (М. Дубов); префіксально-суфіксальним: зосліти (С. Праск) - від осел.

Малочисленим є ряд індивідуально-авторських новотворів, сконструйованих від назв плазунів: зміїно1 (В. Басараба), зміїність (С. Праск), зміючитися, зміюватий (М. Дубов), удав-благодійник (П. Красюк). Невелика кількість номінацій із семою 'плазун' по­яснюється тим, що "тваринний світ давніх українців поділявся на "чистих" і "нечистих", що відповідно уособлювали позитивні або негативні риси з огляду тогочасної культури" [2; 515]. До останніх належали змії, гадюки, жаби та інші плазуни. Згадування "нечис­тих" вважалося викликом їх із потойбічного світу, що могло запо­діяти шкоду людині, яка це говорила2. Таким чином, у поетичному лексиконі не лише рівненських поетів, а й інших [3] загалом за­свідчено незначну кількість номінацій, що частково пояснюється українською традицією невживання табуйованої лексики.

1      В Івана Драча засвідчено номінацію змійно [3; 229].

2      Намагання уникати назв „нечистих" бачимо у „Лісовій пісні" Лесі Українки, коли поетеса замінює їх імена на описові: Той, що в скалі си­дить, Той, що греблю рве. Хоча пізніше у мовній практиці українців зафік­совані фразеологічні сполуки із прямим називанням раніше заборонених плазунів: жаба цицьки дасть, холодна жаба сидить під серцем, як жаба на купині, жабі по коліна, вигодувати змію біля свого серця, відігріти змія за пазухою, гадюка ссе коло серця та ін. [Докладніше див. 8].


Рослинний світ у словнику поетів Рівненщини представлений різнотипними за структурою новотворами, сконструйованими афіксальними способами та словоскладанням на основі узуальних флоролексем. Серед таких новотворів найбільшою є група номіна­цій, утворених від назв дерев (культурних та дикорослих): вербо­косся (В. Кучерук), клен-друзяка (Є. Цимбалюк), смерека-царівна (Б. Боровець), яблунево-бензиновий, сосново-злотний, сосново-со­лом'яний (С. Бабій), Україна-тополя (О. Ундір), березеня, яблунят-ко, ясеня (М. Береза), березово (А. Войнарович), велетень-горіх, вербокіс (В. Ярмолюк), друг-клен, каштанобілий, красуня-береза (П. Рачок), заверблений, явірно, ясенно (М. Тимчак), первоцвіток-абрикос (М. Дубов), посестра-ялина (Л. Литвинчук), син-ясен (А. Листопад), тополино (В. Каневська).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16