К В Безверхий - Внутрішньогосподарський контроль непрямих витрат промислових підприємств - страница 3

Страницы:
1  2  3 

Також В. Гордополов стверджуе: «...що внутрішній контроль практично відсутній, або зосереджений на окремих статтях витрат, особливо валових, які обчислюються виключно для оподаткування прибутку» [5, c. 10]. У цьому твердженні автор робить наголос, що вітчизняні підприемства приділяють увагу виключно контролю валових витрат, що використовуються в податковому обліку для складання податкової декларації з податку на прибуток підприемства.

В. Ластовецький заперечуе наявність

внутрішньогосподарського контролю на вітчизняних підприемствах, а саме, він зазначае, що «разом з цим сам по собі зник внутрішньогосподарський контроль, оснований на достовірній оперативній, документованій інформації, який у радянський період називали оперативним обліком» [6, c. 20]. З ціею тезою важко погодитись, бо якщо внутрішньогосподарського контролю в межах господарюючого суб'екта не існуе, то виникае загроза існування самого суб'екта господарювання — підприемства, установи, організації тощо.

Важко не погодитись з думкою вітчизняних учених-науковців М. Кужельного та І. Ткачука, що «система «практичного» внутрішнього контролю для відповідного суб' екта господарювання, з урахуванням специфічних умов його діяльності, залишаеться досконало не відпрацьованою. Зокрема відсутні відповідні методики, в яких чітко визначалися би виконавці, потік необхідної інформації, порядок формування та

201представлення результатів перевірки. На сьогоднішній день майже відсутня законодавча база, яка забезпечуе організацію відповідного внутрішнього контролю» [7, с. 3].

Необхідно зазначити, що згідно ДСТУ 2962-94 «Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування на промисловому підприемстві. Терміни та визначення»: «внутрішній контроль — це система фінансового та інших видів контролю, що передбачае наявність організаційної структури, методів і способів роботи, а також внутрішні ревізійні заходи, здійснювані керівництвом для того, щоб контрольований об' ект функціонував ефективно та продуктивно» [8, с. 20].

Якщо звернутися до міжнародної практики з обліку та аудиту, то згідно Міжнародного стандарту аудиту (надалі — МСА) 315 «Розуміння суб'ектів господарювання та його середовища та оцінка ризику суттевих викривлень» внутрішній контроль — це процес, який визначаеться і на який впливають особи, наділені повноваженнями управління та найвищого управління, а також інший персонал, який надае обґрунтовану впевненість у досягненні цілей суб' екта господарювання щодо достовірності фінансової звітності, ефективності діяльності, дотримання застосованих законів і нормативних актів [9]. Відповідно до МСА 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль» система внутрішнього контролю — «це всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом для забезпечення стабільного й ефективного функціонування підприемства, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та раціонального використання активів, точності і повноти бухгалтерських записів, своечасної підготовки фінансової інформації, запобігання фальсифікаціям» [10, c. 48].

У бухгалтерському словнику за редакціею д-ра екон. наук, проф. Ф. Бутинця внутрішньогосподарський контроль визначаеться як «контрольні функції, які здійснюються керівниками (власниками) підприемств у відповідності до чинного законодавства. Завданням такого контролю е перевірка господарських операцій підприемства з метою недопущення недостач, перевитрат і витрат матеріальних і фінансових ресурсів» [11, c. 94—95].

Також трактуванння терміну «внутрішньогосподарський контроль» розглядаеться у словнику бухгалтера та аудитора за ред. В. Пантелеева та О. Сніжко, а саме: «внутрішньогосподарський    контроль    —    це організована

202власниками підприемства та уповноваженими ними особами система стеження, нагляду і перевірки ефективності використання майна підприемства, законності і доцільності господарських операцій, збереження матеріальних цінностей та коштів, виявлення резервів, запобігання безгосподарності, втратам і крадіжкам» [12, с. 38]. А також визначення терміну «внутрішній контроль» як «інструмент управління, що дае змогу керівництву органу державного сектору перевірити виконання завдань органу» [12, с. 37]. Наведене визначення внутрішнього контролю, на нашу думку, стосуеться виключно підприемств, установ, організацій державної форми власності, що підпорядковані вищестоящим організаціям.

М. Бондар наголошуе, що «сукупність організаційної структури, методик і процедур контролю, що приймаються керівництвом підприемства як засоби для здійснення ефективної господарської діяльності, визначаеться як система внутрішнього контролю підприемства» [3, c. 195].

На основі вищенаведених думок учених-науковців, можна зробити висновок, що внутрішньогосподарський контроль непрямих витрат це складова системи внутрішньогосподарського контролю підприемства, який спрямований на забезпечення ефективної фінансово-господарської діяльності підприемства шляхом дії суб' ектами (власниками, посадовими особами підприемства (наприклад директор, головний бухгалтер), працівниками, на яких покладено здійснення контрольних функцій) на об' екти (непрямі витрати: загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) за допомогою контрольних дій (сукупності методичних прийомів та процедур, політики щодо контролю).

Ми поділяемо точку зору Н. Виговської, що «. оскільки в літературі немае единого погляду на економічну сутність контролю, то відповідно, і відсутня едність поглядів щодо мети контролю» [2, c. 311], а й відповідно до цього завдань контролю, зокрема мети (цілі) та завдань внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат.

Слушною е думка Н. Виговської щодо вживання понять «ціль» та «мета» контролю, які в економічній літературі ототожнюеться, а саме: «... поняття «ціль» та «мета» будемо вважати тотожніми...» [2, c. 310]. Тому в подальшому ми будемо вживати поняття «мета» внутрішньогосподарського контролю.

203

Сформовану мету та завдання внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат промислових підприемств наведено на рис. 1.

Мета ВГК непрямих витрат як складової системи ВГК підприємства — це забезпечення виконання загальної мети ВГК підприємства в частині контролю за непрямими витратами підприємства через виконання наступних завдань

Завдання внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат

Попередження, вияв­лення, діагностика, усу­нення, порушень у ході здійснення господарсь­ких операцій, що стосуються непрямих витрат промислових підприемств

І ' Виявлення та мобілі­зація резервів непрямих витрат шляхом оптимі-зації непрямих витрат промислових підпри-

Достовірність, прав­дивість та своечасність обліково-аналітичних даних, що стосуються непрямих витрат підп-риемства для складання

та подання звітності

Виявлення відхилень по

сумам, складу, обсягу непрямих витрат з ура­хуванням вимог норма­тивів, лімітів, процедур, положень, інструкцій, кошторисів, планів, бюд­жетів, договорів тощо

Виявлення, усунення, попередження і діаг­ностика помилок обліково-аналітичних даних, що стосуються непрямих витрат підп-риемства

Визначення суми збит­ку внаслідок здійснення

деяких порушень, що виявляються у процесі

внутрішньогосподарсь­кого  контролю непря­мих витрат

Рис. 1. Мета та завдання внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат промислових підприемств

Наведений перелік завдань внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат промислових підприемств не е вичерпним — нами були наведені основні з них. Завдання внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат можуть змінюватися, і залежать від розміру, структури, сфер та видів економічної діяльності підприемства, вимог управлінського персоналу.

емств

204

Як уже згадувалося, головні складові

внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат це суб' екти, об' екти (непрямі витрати: загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) та контрольні дії.

Слушною е думка Ю. Давидова, що «об'екти внутрішньогосподарського контролю бувають об' ектами, що контролюються за допомогою бухгалтерського обліку, а тому вони співпадають з об' ектами обліку та об' ектами контролю як функції управління» [13, c. 10]. Отже, об'ектом внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат е непрямі витрати підприемства.

Суб' екти внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат це фізичні або юридичні особи, що здійснюють контрольні дії у відношенні до об' ектів контролю (непрямих витрат). Наприклад, фізичними особами, що здійснюють контрольні дії у відношенні до об' ектів контролю можуть бути працівники підприемства (директор, головний бухгалтер, бухгалтер, ревізор, внутрішній аудитор, контролер та інші посадові особи, що виконують спеціальні контрольні дії), власник та інші уповноважені особи. Юридичними особами, що виконують контрольні дії у відношенні до об' ектів контролю можуть бути аудиторські, консалтингові, юридичні фірми, які на договірних засадах так чи інакше здійснюються контрольні дії щодо об' ектів контролю, наприклад, ведення бухгалтерського обліку підприемства аудиторськими фірмами, надання юридичних послуг з питань, що стосуються саме непрямих витрат підприемства. На підприемствах також можуть створюватися власні контрольні органи, а саме ревізійна комісія, спостережна рада, аудиторський комітет, інвентаризаційні комісії, служба нагляду, служба безпеки підприемства, аналітична служба тощо.

Контрольні дії, що застосовуються суб' ектами внутрішньогосподарського контролю складаються із методів і процедур. Метод це спосіб дослідження явищ, визначення підходу до визначення об' ектів, планомірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. У процесі здійснення фінансово-господарської діяльності підприемства сформувався метод внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат, що ґрунтуеться на загальнонаукових і конкретних емпіричних методичних прийомах дослідження об' ектів.

205

Загальнонаукові методичні прийоми включають аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, аналогію та моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз і функціонально-вартісний аналіз.

Конкретні емпіричні методичні прийоми

внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат можна об'еднати в наступні групи: розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення та реалізація

внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат.

Контрольні дії, що застосовуються суб'ектами внутрішньогосподарського контролю промислових підприемств можуть бути наступні методи: а) інвентаризація; б) ревізія; в) контрольні заміри; г) перевірки; ґ) тестування; д) службові розслідування тощо.

Сукупність методичних прийомів внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат промислових підприемств застосовуеться при здійсненні контролю за допомогою певних

процедур.

Процедура — це поняття, яке відображае виконання певних дій знаряддями праці над предметами праці з метою їхнього пізнання.

До процедур, що використовуються суб'ектами внутрішньогосподарського контролю, відносяться, як правило: 1) оцінка; 2) порівняння; 3) розрахунок; 4) прогноз; 5) опрацювання інформації; 6) тестування; 7) внутрішній моніторинг; 8) експертизи; 9) огляди; 10) організаційні схеми огляду за типовими операціями.

Отже, під методом внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат розуміють сукупність методичних прийомів (загальнонаукові і конкретні емпіричні методичні прийоми), які застосовуються за допомогою спеціальних процедур (оцінки, порівняння, розрахунку, прогнозу, опрацюванню інформації, тестування, внутрішнього моніторингу, експертизи, огляду, організаційної схеми огляду за типовими операціями) при здійсненні внутрішньогосподарського контролю господарських операцій з обліку непрямих витрат, відображених у бухгалтерському обліку підприемства.

Таким чином, внутрішньогосподарський контроль непрямих витрат е складовою системи внутрішньогосподарського контролю підприемства і реалізуеться за допомогою контрольних

206дій суб'ектів на об'екти та спрямований на забезпечення ефективної фінансово-господарської діяльності підприемства.

Література

1. Бутинець Т. А. Контроль внутрішньогосподарський чи внутрішній? / Тетяна Анатоліївна Бутинець // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. Вип. 2 (14). [Відповідальний редактор д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинець]. — Житомир: ЖДТУ, 2009. — С. 5—20.

2. Виговська Н. Г. Господарський контроль в Україні: теорія, методологія, організація: [Монографія] / Н.Г. Виговська. — Житомир: ЖДТУ, 2008. — 532 с.

3. Бондар М. І. Інвестиційна діяльність: методика та організація обліку і контролю: [Монографія] / М.І. Бондар. — К.: КНЕУ, 2008.

— 256 с.

4. Державний фінансовий аудит: методологія і організація: монографія / [Є.В. Мних, М.О. Никонович, Н.С. Барабаш та ін.] ; за ред. Є.В. Мниха. — К.:Київ.нац.торг.-екон. ун-т, 2009. — 319 с.

5. Гордополов В.Ю. Облік і контроль витрат операційної діяльності підприемств торгівлі: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / В.Ю. Гордополов. — К., 2009.

— 20 с.

6. Ластовецький В.О. Галузевий бухгалтерський облік: проблеми теорії і практики [Монографія] / В.О. Ластовецький. — Чернівці: Прут, 2005. — 200 с.

7. Кужельний М.В. Формування внутрішнього контролю в автодорожніх організаціях [Електронний ресурс] / М.В. Кужельний, І.М. Ткачук // Економічні науки. Серія «Облік і фінанси». Збірник наукових праць. Луцький державний технічний університет. — 2008. — Вип. 5 (18). — Ч.1. — Режим доступу до журн. : http://nbuv.gov.ua/portal/Soc Gum/En/O FN/2008 5 1/zbirnuk O FN 5

Ч 1 331.pdf

8. Державний стандарт України. Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування на промисловому підприемстві. Терміни та визначення. ДСТУ 2962-94. — К.: Держстандарт України, 1995. — 52 с.

9. Міжнародний стандарт аудиту 315 «Розуміння суб'ектів господарювання та його середовища та оцінка ризику суттевих викривлень». — В зб.: Стандарти аудиту, надання впевненості та етики». Видання 2006 року. — К. ТОВ ІАМЦ АУ «СТАТУС». 2006. —

С. 452—508.

207

10. Аудит: теорія і практика: [навчальний посібник] / [Загородній А. Г. та ін.]. [2-вид., перероб і доп.]. Львів: Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2004. — 456 с.

11. Бухгалтерський словник / [за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця].Житомир: ПП «Рута», 2001. — 224 с.

12. Словник бухгалтера та аудитора / В.П. Пантелеев, О.С. Сніжко; Держ. ком. статистики України, Держ. акад. статистики, обліку та аудиту. К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2009. — 239 с.

13. Давидов Ю.Г. Облік і контроль непрямих витрат (на матеріалах підприемств харчової промисловості України). Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 «Облік і аудит» / Юрій Григорович Давидов. — К.: КНЕУ, 2002. — 19 с.

Стаття надійшла до редакції 15.04. 2010 р.

УДК.657.22 В. З. Бурчевський,

канд. екон. наук, доц., доцент кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В СТРАТЕГІЧНОМУ АНАЛІЗІ СТРАХОВОГО БІЗНЕСУ

Обосновывается использование методологии когнитивного моделирования. Рассмотрены основные этапы когнитивного моделирования в стратегическом анализе страхового бизнеса.

Ключевые слова: когнитивное моделирование, когнитивные карты, оценка факторов.

Substantiates the use of the methodology of cognitive modelling. The main stages of cognitive modelling in strategic analysis of the insurance business.

Keywords: cognitive modelling, cognitive maps, the evaluation factors.

Обгрунтовано використання методології когнітивного моделювання. Розглянуто основні етапи когнітивного моделювання в стратегічному аналізі страхового бізнесу.

Ключові слова: когнітивне моделювання, когнітивні карти, оцінка факторів.

Стратегічний підхід до процесу управління дае змогу підприемствам своечасно та адекватно реагувати на зміни в середовищі їх функціонування та формувати конкуренті переваги, що в довгостроковій перспективі забезпечать досягнення ними стратегічних цілей. Рішення в цій сфері приймаються на рівні інтуїції керівників підприемств, а тому мають високий ступінь

208

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

К В Безверхий - Внутрішньогосподарський контроль непрямих витрат промислових підприємств

К В Безверхий - Дотація як ефективна форма державної аграрної політики щодо розвитку селянських

К В Безверхий - Організація обліку придбання інформаційно-правових систем та витрат на їх обслуговування

К В безверхий - Роль селянських господарств в аграрному секторі економіки україни

К В Безверхий - Ще раз про тлумачення сутності понять затрати і витрати витрати виробництва та виробнича собівартість