Автор неизвестен - Від громадянського суспільства до правової держави - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94 

Цілком природнім є те, що будь-які наукові форуми юристів не проходять без того, щоб не торкатися правових питань, які наповнюють змістом Основний закон незалежної України, що є підвалинами для здійснення фундаментальних демократичних перетворень в українському суспільстві.

Отже, існуючі проблеми хвилюють думку тих, хто причетний до юриспруденції, будь-то науковець-правознавець, викладач або студент юридичного вузу.

То ж щорічна Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених: «Від громадянського суспільства-до правової держави» буде проходити у формі Internet-конференції. Основні напрямки роботи конференції охопили такі правові блоки - Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права. 2. Конституційне право. Міжнародне право. Муніципальне право. 3. Цивільне право та сімейне право. Цивільний процес. 4. Кримінальне право. Кримінально-процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. 6. Трудове право та право соціального забезпечення. 7. Екологічне, земельне та аграрне право. 8. Фінансове право. Банківське право. 9. Господарське право та господарський процес. 10. Право інтелектуальної власності. Інформаційне право. 11. Проблеми боротьби зі злочинністю. Національна, регіональна та міжнародна безпека.

Зазначені галузі юридичної науки дають можливість різнобічно розглянути усю палітру проблем практики правничого фаху, сформулювати пропозиції і рекомендації для впровадження їх на конституційному рівні.

Цьому обов'язково має слугувати широка спільна дискусія науковців і практиків, викладачів та студентів юридичних вузів. Тому особливо цікавими і важливими в цьому контексті є погляд і думка студентів, чий розум і серце відкриті до досліджень проблем законодавства і юридичної науки.

Залучення студентства до наукових розвідок є одним з пріоритетних напрямків сучасної діяльності юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна,   що   посилюється   проведенням   на   належному   методологічному рівніфундаментальних та прикладних наукових досліджень з актуальних проблем сучасного державно-правового будівництва в Україні. Зокрема це проблеми, пов'язані з розвитком громадянського суспільства, демократії, реальним забезпеченням прав та свобод людини і громадянина, здійсненням конституційної, адміністративної і судової реформ, співвідношенням законодавчої, виконавчої і судової влад, підвищенням ролі права у регулюванні суспільних відносин, з проблемами громадянського суспільства.

Сподіваємося, що цікаві та інформативні доповіді сприятимуть жвавому науковому резонансу серед молоді та поглибленню досліджень проблем сучасної юридичної науки на етапі становлення сучасного юриста з розвинутим самостійним мисленням, який здатен правильно аналізувати широке коло актуальних питань соціуму.

Будь-яка наукова конференція є унікальною можливістю обміну думками та апробуванням своїх теоретичних напрацювань її учасниками, також вона об'єднує науковців різних країн, створюючи перспективи для подальшого неформального спілкування, отримання незабутніх вражень. Це важливо для молоді, зокрема для студентів юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, особливо на етапі їх становлення як дослідників юридичної науки і гідних громадян своєї країни. Тому проведення подібних наукових конференцій буде активно підтримуватися ректоратом університету і надалі. Розшириться і географія учасників.

Взяти участь у науковій конференції далеко від дому - справа відповідальна, тому висловлюємо щиру вдячність і повагу організаторам конференції, які реалізували свої зусилля для проведення заходу у новому сучасному вимірі. Дякуємо всім за цікаві доповіді і плідну роботу, сподіваємося, що такі конференції збагачуватимуть кожного з нас, вітчизняну юридичну думку в цілому.

Матеріали учасників є у відкритому доступі на сервері Центральної наукової бібліотеки в мережі Internet в Університетському інституційному репозитарії eKhNUIR (електронний архів): Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. факультет» та на сайті юридичного факультету: http://www-jurfak.univer.kharkov.ua «наукове життя//конференції та інші наукові заходи/AVII Міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Від громадянського суспільства - до правової держави».

У нас завжди була, є і буде віра у наші власні сили і можливості нашої країни і наших людей. Це допомагає нам жити, творити, зростати.

Успіхів Вам у Ваших починаннях, звершень і перемог!

До нових зустрічей!

 

 

 

З повагою,

декан юридичного факультету

Харківського національного                                                         Т.Є. Кагановська

університету імені В.Н. Каразіна e-m ail :jurconferen2012@ukr.net

УМОЖЛИВЛЕННЯ АБО СПРОЩЕННЯ ПЕРЕБУВАННЯ ІНОЗЕМЦЯ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ ВСУПЕРЕЧ ЗАКОНУ В СВІТЛІ ПОЛЬСЬКОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

 

Katarzyna Litwin

аспірант, ІІІ курс, юридичний факультет Krakowska Akademia im. A. Frycza Modrzewskiego

tlumacz@litwin.rzeszow.pl

 

Ключові слова: кримінальне право Польщі, нелегальне перебування в Польщі

 

Польща займає особливе місце в Європейському Союзі, оскільки замикає її східний кордон. Завдяки членству Польщі в Європейському Союзі та її динамічному економічному розвитку, вона стає все привабливішою країною для іноземців, особливо з України. Безпосереднє сусідство Польщі та України, що базується на подібних народних інтересах у багатьох сферах, зумовлених міцними історичними й культурними зв'язками, сприяє імміграції українців до Польщі. Між Польщею та Україною укладено вже 125 договорів [1], які регулюють більшість сфер співпраці між цими країнами. На основі міжнародних угод у польське право було впроваджено багато змін, які уможливлюють працевлаштування українців та спрощують бюрократичні процедури між Польщею та Україною. У 2007 році, відповідно до закону Республіки Польща від 7 вересня 2007 року „Про Карту поляка", для українців з польським походженням впроваджено Карту поляка - документ, який дозволяє власнику безкоштовно отримати візу на перебування у Польщі, що дає право на багаторазовий перетин українсько-польського кордону, легальне працевлаштування на території Республіки Польща без необхідності отримання дозволу на роботу, ведення у Польщі підприємницької діяльності на тих самих підставах, що і польські громадяни, а також дозволяє користуватися у Польщі безкоштовною системою освіти на таких самих умовах, що польські громадяни, у нещасних випадках користуватися у Польщі безкоштовною медичною допомогою на таких самих умовах, що польські громадяни, та ін. Крім цього 26 серпня 2011 р. Президент Республіки Польща підписав Закон від 28 липня 2011 «Про легалізацію перебування деяких іноземців на території Республіки Польща» та про зміну Закону «Про надання іноземцям охорони на території Республіки Польща» і Закону «Про іноземців» (Dz.U. Nr 191 poz. 1133) («аболіційний закон»), основним принципом якого була спроба врегулювання правової ситуації осіб, що прибули до Польщі до 20 грудня 2007 р., тобто перед прийняттям Республікою Польща юридичного доробку з Шенген, і нелегально перебувають на її території. Протягом перших днів чинності аболіції для іноземців Орган з питань іноземців зареєстрував 441 заяву від осіб, які хочуть легалізувати перебування у Польщі, найбільше від українців. До нині (станом на 02.04.2012) своє перебування у Польщі на основі цього закону легалізувало приблизно 1 тис. 300 іноземців, a число осіб, що вже подали заяву про аболіцію, складає приблизно 5 тис. Незважаючи на це, постійно зростає кількість осіб, які нелегально перебувають на території Республіки Польща. Встановлення кількості таких осіб є дуже складним, однак вважається, що у Польщі нелегально перебуває біля 100 000 іноземців. Їм найчастіше надають допомогу інші іноземці, які легально проживають на території країни, члени родини або особи, яких з іммігрантом поєднують особисті стосунки, або їхні знайомі. Вони часто не усвідомлюють, що така поведінка становить злочин, а також не знають, які карні санкції їм загрожують за такі дії.

Проблематика злочинів проти громадського порядку розглядається у працях деяких вітчизняних науковців, зокрема: Кубала В., Бєньковський К., Боярський Т., Флємінг М.,

Кузманн В., Камєньський А., Міргос З., Сєвєрський М., але проблематиці злочину уможливлення або сприяння нелегальному перебуванню іноземця на території Польщі вони не надавали великого значення. Після впровадження цього злочину у польське законодавство Стефаньський Р. А. опублікував в юридичному журналі «Прокуратура і Право» (№ 11 від 2005 р.) статтю, в якій досліджував тему «Злочин уможливлення або сприяння нелегальному перебуванню (ст. 264а КК)». Деяку інформацію можна також прочитати в коментарях до кримінального кодексу Польщі під ред. Гураль Р., а також Калітовського М. чи Пливашевського Е. Інші автори лише обмежуються інформацією про існування такого злочину, однак детально його не досліджують. Адже головною метою праці є дослідження положення, що передбачає злочин, що полягає в уможливленні або сприянні нелегальному перебуванню іноземця на території Польщі. Предметом дослідження вважаються ті ознаки, внаслідок яких польське законодавство визнає діяння вказаним злочином. Методологічну основу становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання, з яких основними є формально-логічний та історичний.

Вказаний злочин було впроваджено у польське законодавство на основі ст. 1 п. 6 Закону «Про зміну закону - Кримінальний кодекс і деяких інших законів» від 16 квітня 2004 р. (Dz. U. Nr 93, poz. 889) 1 травня 2004 р., отже, від дня приєднання Республіки Польща до Європейського Союзу. З обґрунтування проекту цього закону виникає, що метою уміщених у ньому положень є пристосування польського права до вимог правових інструментів Європейського Союзу, які було прийнято у 2001-2002 роках у рамках т. зв. „нового aquis " (druk sejmowy Nr 2407). Впроваджені зміни реалізують вимоги Рамкового рішення Ради 2002/946/WSiSW від 28 листопада 2002 р. щодо зміцнення системи покарання з метою запобігання сприянню нелегальному в'їзду, транзитному проїзду і перебуванню (Dz. Urz. WE L 328, 05.12.2002), а також Директиви Ради 2002/90/WE від 28 листопада 2002 р., яка визначає нелегальний в'їзд, транзитний проїзд і перебування (Dz. Urz. WE L 328, 05.12.2002). З метою реалізації положень, які містяться у вищезгаданому рішенні і директиві, виникла необхідність делегалізувати можливість або спрощення - з метою отримання матеріальної або особистої користі - також нелегального перебування на території Республіки Польща, незалежно від існуючої криміналізації діяльності з нелегальним перетином кордону. Адже у розділі ХХХІІ Кримінального кодексу Республіки Польща (Ustawa z dnia 6 czerwca 1997 r. Kodeks karny - Dz.U. 1997 nr 88 poz. 553) під назвою «Злочини проти громадського порядку» впроваджено новий, раніше невідомий злочин, передбачений ст. 264а, що забороняє незаконне уможливлення або спрощення іншій особі перебування на території Республіки Польща. За скоєння цього злочину польським законодавством визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 місяців до 5 років [3]. Разом з тим законодавець зазначив, що у виняткових випадках, коли злочинець не отримав матеріальної користі, суд може застосувати надзвичайне пом'якшення покарання або навіть відхилити його призначення.

Виконавцем цього злочину, згідно польського законодавства, може бути осудна особа, яка скоїла вищезгадане діяння після осягнення 17-річного віку (ст. 10 Кримінального кодексу Польщі). Відносно злочинця, який скоїв злочин після досягнення 17-річного віку, але не досягнувши 18-річного віку, суд замість кари призначає виховні, лікувальні або виправні заходи, передбачені для неповнолітніх, якщо їх застосування аргументоване обставинами справи і ступенем розвитку злочинця, його властивостями та особистими умовами. Місцем скоєння злочину може бути територія Республіки Польща, а також польське водне або повітряне судно, якщо у міжнародному договорі, стороною якого є Республіка Польща, не вказано інше (ст. 5 Кримінального кодексу). Цей злочин може бути виключно умисним, скоєним з прямим умислом. Адже у положенні прямо вказано, що злочинець повинен діяти з метою «отримання матеріальної або особистої користі».

Заборонене діяння (або бездіяльність) полягає у незаконному уможливленні або спрощенні особі перебування (постійного або тимчасового) на території Республіки Польща. У новому словнику під словом «уможливлювати» подана наступна дефініція: «вчинити щось можливим, створювати сприятливі умови для чогось, зробити доступним», а під виразом «спрощувати» - «вчинити так, щоб щось стало просте або простіше, вчинити щось простим або простішим, долаючи або оминаючи труднощі» [4, c. 1079 i 1081]. Стефанський Р. звернув увагу на те, що спрощення може полягати, наприклад, у переховуванні особи, яка нелегально перебуває на території РП, або в наданні такій особі квартири у тимчасове користування. У доктрині слушно вказано, що спрощенням перебування є надання навіть одного нічлігу [5, c. 354]. Згадані дії здійснюються відносно особи, яка має намір перебувати або перебуває на території Республіки Польща без права на перебування. Такою особою може бути тільки іноземець [6], оскільки перебування польського громадянина на території Польщі завжди вважається законним. Умови легального перебування на території Польщі передбачені у відповідних положеннях [7].

Ситуація нелегального перебування може виникнути внаслідок нелегального перетину кордону Польщі або коли після закінчення дійсності документу, який уповноважує до перебування на території Польщі, іноземець не покинув територію країни. Перебування іноземця стає нелегальним також у випадку відміни дозволу на тимчасове перебування, згідно ст. 58 ч. 1 Закону про іноземців від 13 червня 2003 р. (Ustawa z dnia 13 czerwca 2003 r. o cudzoziemcach - Dz. U. Nr 128, 1175 z pozn. zm.), закінчення дії дозволу на тимчасове перебування [8], рішення про відміну дозволу на перебування або дозволу на тимчасове перебування (ст. 17 ч. 6 Закону про іноземців), дозволу на постійне перебування (ст. 68 ч. 1 Закону про іноземців), дозволу на перебування довгострокового резидента ЄС (ст. 69 ч. 1 і 3 Закону про іноземців), або рішення про видалення (ст. 18 ч. 2 Закону про іноземців). Нелегальним є також перебування іноземця, позбавленого права притулку і видаленого з території Республіки Польща (ст. ст. 95 i 96 закону про іноземців).

Згідно Постанови Найвищого Суду Республіки Польща КК 388/06 від 27 серпня 2007 р. [9], уможливлення перебування іноземцю, що нелегально влаштувався на роботу, також є передумовою вказаного злочину. Адже, згідно з обґрунтуванням, незгідним з положеннями перебуванням є, без сумніву, перебування особи, яка влаштувалася на роботу з порушенням вимог Закону про промоцію працевлаштування і інституцій на трудовому ринку від 20 квітня 2004 р. Підтвердженням цього висновку є положення, уміщене у ст. 88 абз. 1 п. 2 Закону про іноземців від 13 червня 2003 р. (Dz. U. z 2006 r. Nr 234, poz. 1694), згідно з яким іноземцю, що виконує роботу без відповідного дозволу, видається рішення про видалення з території Республіки Польща. Отже, не можна вважати, що перебування іноземця, який працевлаштувався без дозволу, не є «незаконним» перебуванням тільки тому, що він легально перетнув кордон.

У добу наростаючої зацікавленості нашим західним сусідом проблематика польської правової системи цікавить у Польщі дедалі ширше коло адресатів. На даний момент у правових реаліях Європи знання багатьох правових систем і свідомість багатошаровості цих систем і складного характеру їх взаємовпливів є обов'язковими. Особливо в ситуації, коли дедалі більше українців емігрують до Польщі та інших країн Європи. Тим часом, ставши членом Європейського Союзу, Республіка Польща прийняла на себе зобов'язання застосовувати ефективні, пропорційні та застережні санкції за умисне, з метою отримання фінансової користі, надання особі, яка не є громадянином Польщі, держави-члена Європейського Союзу, допомоги в проживанні на території держави-члена, з порушенням положень, які стосуються перебування іноземців, і зміцнення системи покарання з метою запобігання нелегального в'їзду, транзитного проїзду і перебування, а також використання відповідних засобів з метою боротьби з нелегальною імміграцією, як у зв'язку з нелегальнимперетинанням кордону, так і для боротьби з існуючими сітками, які використовують людей. Одним зі способів реалізації тих завдань було впровадження вказаного злочину у польський правовий порядок. Разом з тим, за скоєння згаданого злочину у польському законодавстві передбачене виключно покарання у вигляді позбавлення волі - одне з найсуворіших покарань. Тому польське врегулювання слід визнати ефективним, застережним і відповідним до європейських вимог.

 

http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/publication/content/48524.htm#to

phttp://www.mfa.gov.ua/poland/ua/publication/content/48524.htm#top, [режим доступу: 01.12.2011 р.]

2.Обґрунтування Постанови Верховного Суду KK 388/06 від 27 серпня 2007 р.

3.Відповідно ст. 67 Кримінально-виконавчого кодексу Польщі (Ustawa z dnia 6 czerwca 1997 r. Kodeks karny wykonawczy - Dz.U. Nr 90 poz. 557) покарання у вигляді позбавлення волі засуджений відбуває у наступних видах колоній: кримінально-виконавчих установах для неповнолітніх, кримінально-виконавчих установах для осіб, що вперше відбувають покарання, кримінально-виконавчих установах для пенітенціарних рецидивістів. Такі установи можуть бути кримінально-виконавчими установами закритого типу, кримінально-виконавчими установами напіввідкритого типу, кримінально-виконавчими установами відкритого типу. Вищезгадані кримінально-виконавчі установи відрізняються у Польщі, особливо ступенем забезпечення, ізоляції засуджених, а також їх обов'язками і правами у сфері переміщення по в'язниці і поза її межами, які з цього виникають.

4.Nowy stownikjezykapolskiego, pod red. Sobol E., Warszawa 2003, s. 1079 i 1081.

5.O. Gorniok, (w:) O. Gorniok, M. Kalitowski, S. M. Przyjemski, Z. Sienkiewicz, J. Szumski, L. Tyszkiewicz, A. Wasek, Kodeks karny, Warszawa 2004, s. 354.

б.Згідно ст. 2 п. 2 Закону про іноземців від 13 червня 2003 р. (Dz. U. Nr 128, poz. 1175 z pozn. zm.) іноземцем є кожен, хто не має польського громадянства.

7.Закон про іноземців від 13 червня 2003 р., Закон про принципи та умови в'їзду і перебування громадян держав-членів Європейського Союзу та їх родин на території Республіки Польща (Dz. U. Nr 141, poz. 1180 z pozn. zm.), Закон про надання іноземцям охорони на території Республіки Польща від 13 червня 2003 р. (Dz. U. Nr 128, poz. 1176), Закон про репатріацію від 9 листопада 2000 р. (Dz. U. z 2004 r. Nr 53, poz. 532.).

8.Див.: ст. 59 Закону про іноземців.

Адам В. був звинувачений у тому, що в період від 25 серпня до 31 серпня 2005 р. на території свого поля, діючи з метою отримання матеріальної користі, уможливив громадянкам України перебування на території Польщі всупереч чинним положенням, і найняв їх для виконання робіт при збиранні та сортуванні малини, сприяючи, таким чином, зміні характеру їх перебування у Польщі з туристичного на заробковий - тобто йдеться про злочин, описаний у ст. 264а § 1 КК. Районний суд у місті С. вироком від 31 січня 2006 р. визнав Адама В. невинним. Апеляцію на цей вирок подав районний прокурор у місті С. Він заявив про помилку при встановленні фактів, прийнятих за основу вироку, яка полягала у тому, що Адам В. був обвинувачений у скоєнні злочину, незважаючи на те, що його поведінку не характеризували всі ознаки злочину, вказані у ст. 264а § 1 КК, а правильна оцінка доказів призводить до протилежного висновку. Адже прокурор подав заяву про скасування вироку і передання справи на повторний розгляд. Після розгляду апеляції Окружний суд у місті С. підтвердив винесений вирок. На правочинний вирок окружний прокурор у місті С. вніс касацію не на користь обвинуваченого, заявивши про помилкове тлумачення ст. 264а § 1 КК, яке полягало в інтерпретації значення основної ознаки положення - «незаконного перебування на території Республіки Польща» тільки як перебування внаслідок нелегального перетину кордону, однак правильна інтерпретація цьогоположення вимагає інтерпретувати поняття «незаконного перебування» як такого, що включає не тільки перебування внаслідок нелегального перетину державного кордону, але і перебування на основі дійсного проїзного документу та візи, але з іншою метою і при інших умовах, ніж ті, які вказані у цих документах. Автор касації вимагав відхилення винесеного вироку і передання справи на повторний розгляд у суд першої інстанції.

 

 

CONTRACTUAL APPROACH TO MITIGATING CORPORATE CONFLICTS OF

INTERESTS AMONG SHAREHOLDERS

 

Paulius Miliauskas

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа