Автор неизвестен - Від громадянського суспільства до правової держави - страница 56

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94 

 

24.       Кирин В.А. Законодательство о борьбе с преступностью. Отрасли и их взаимосвязь / Кирин В.А. - М. : Юрид. лит., 1978. - 280 с.

25.   Наливайко В.С. Проблеми ресоціалізації особистості злочинця / В.С. Наливайко // Науковий вісник Волинського державного університету. - Луцьк, 1998. - № 9. - С. 115-117.

 

Науковий керівник: завідувач кафедри кримінально-правових наук юридичного факультету ХНУ імені В.Н Каразіна, д.ю.н., професор Трубников Василь Михайлович

 

 

РОЛЬ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

 

Омелян Вікторія Олександрівна

студентка ІІІ курсу юридичного факультету ДВНЗ «Національного гірничого університету» е - mail: vikki-kviki7@mail.ru

 

Ключові слова: судова експертологія, юридична наука, криміналістика, навчальна дисципліна, експертиза.

 

Метою даної роботи є дослідження розвитку  науки судової експертологія та потрібності введення її в навчальні програми ВНЗ. Об'єктом роботи є судова експертологія.

Актуальність даної теми визначається роллю судової експертології, яка зайняла важливе місце в системі галузей науки, про що свідчить велика кількість наукових досліджень, а також введення її в навчальні програми в якості обов'язкової дисципліни принавчанні студента юриста. На сьогоднішній день можна виділити два основних напрямку розвитку судової експертизи: диференціація і інтеграція спеціальних знань. Наслідком диференціації є розвиток спеціалізованих дисциплін, кожна з яких має власну сферу дослідження. Краще всього диференціацію судової експертизи можна спостерігати при розробці її класифікації за класом, родом, видом експертних спеціальностей.

В Україні створенно судово - експертні установи, яким для подальшого розвитку потрібне вирішення не тільки проблем у сфері законодавства і фінансування, а й у кадровому питанні.

Судову експертологію прийнято вважати юридичною наукою про судово -експертну діяльність, об'єктом якої є діяльність держави, юридичних та фізичних осіб по забезпеченню правосуддя незалежною і кваліфікованою експертизою, яку здійснюють професійні експерти. Предметом науки є закономірності функціонування правових, методологічних і організаційних засад судово -експертної діяльності.

Історія створення вітчизняних судово -експертних установ нараховує біля 100 років. Підставою для такого відліку слугує певний рівень розвитку судової системи, що викликав необхідність залучення до розгляду справ тих чи інших фахівців з метою розв'язання складних питань, які вимагали спеціальних знань методів судової фотографії, дактилоскопії, хімічного та мікроскопічного аналізу, тощо.

Перші кроки по створенню експертних установ на теренах України були зроблені Державною Радою та Державною Думою, які 4 липня 1913 року схвалили Закон «Про заснування кабінету науково - судової експертизи у містах Москві, Києві та Одесі». Але після Лютневого та Жовтневого переворотів була зруйнована судова, а за нею і експертна система.

Пройшовши досить широкий шлях відновлення і закріплення, сьогодні можна сміливо заявити, що Харківський науково - дослідний інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса із честю несе звання найкращої за використанням науково -технічного потенціалу судово - експертної установи. Харківська школа судових експертів відома не тільки на території України, а й далеко за її межами.

На сьогодні зібрано багато матеріалу, написані роботи, присвячені теорії судової експертизи, її організаційним та процесуальним проблемам таких учених як : Р.С. Бєлкін, І.А. Алієв, В.Д. Арсєньєв, С.Ф. Бичкова, А.І. Вінберг, В. Г. Гончаренко, Ф.М. Джавадов, Т.М. Надгорний, В.К. Лисаченко, Т.В. Авер'янова і т.д..

Якщо визначати місце судової експертології в системі наукового знання, то вона є частиною криміналістики, яка відокремилась та стала самостійною (у 1973 році А.І. Вінберг та Н.Т. Малаховська виступили з пропозицією про формування судової експертології та створення її системи), має свою проблематику, теорію, об'єкт та предмет дослідження, свої завдання і функції. Якщо коротко, то судова експертологія - це вчення про судову експертизу.

Експертна діяльність в Україні здійснюється судовими експертами державних установ, наприклад, науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції України, експертної служби МВС України, як системи експертних підрозділів, так і судовими експертами, які не являються працівниками державних експертних установ.

Крім експертів - криміналістів, які отримали базову юридичну освіту, експертні установи наповнюються спеціалістами в області техніки, біології, хімії, фізики, економіки, екології і т. д..

Розширюється вид експертиз, так як у співвідношенні з темпом науково - технічного прогресу, технологізацією суспільних відносин з'явилась необхідність введення нових видів дослідження, таких як: комп'ютерно - технічних, молекулярно - генетичних, пожарно -технічних досліджень у сфері інтелектуальної власності, технічного стану транспортних засобів, охорони праці.[2, с. 93]

В якості навчальної дисципліни введено «судову бухгалтерію», яка розробляє наукові основи організації та проведення бухгалтерських експертиз, ревізій, інвентаризації, визначає коло питань, які можуть ставитись перед ревізором та експертом, та ін.. Значення цієї дисциплінидозволяє зробити правильний висновок щодо законності тих чи інших господарських операцій, виявити підроблені документи, встановити осіб причетних до вчинення злочину.

Розвивається методика судово - авторознавчої класифікаційної експертизи, об'єктом дослідження є текст документа. Текст документа - мовленнєвий витвір, що являє собою послідовність висловлювань, з'єднаних різними типами зв'язків, що може слугувати для матеріалів для дослідження психічних властивостей і стану його автора.

З 2007 року в Україні використовується електричний прилад цільовим призначенням якого є виявлення та фіксація пилових слідів взуття, залишених на покриттях з тканини, бетону, лінолеуму, дерев'яних поверхонь за допомогою електростатистичного електроструму. В судово - експертній практиці також використовуються фізичні та фізико -хімічні (інструментальні) методи досліджень. [1, с. 192]

Існують перспективи створення криміналістичних автоматизованих інформаційно -пошукових систем за голосом та усним мовленням людини та перспективи розвитку науково - методологічних основ судової  будівельно - технічної експертизи.

Проблемні питання виникають у використанні сучасних науково - технічних засобів при розслідуванні обставин дорожньо - транспортних подій, у диференціації лікарських засобів, спеціальних харчових продуктів та добавок при проведенні судової експертизи та в економічних порушеннях у різних видах промисловості.

Отже, ми бачимо, що в наш час існує багато перспектив і стільки ж проблем у даній сфері.

Багато університетів України мають достатню базу, на основі якої можна готувати спеціалістів - експертів, які будуть наділенні відповідними знаннями і в майбутньому могли б брати участь у різного роду експертних досліджень, розвивати науку та долати її проблеми за допомогою своїх знань і вмінь.

Введення судової експертології у всі навчальні програми дало б нинішнім студентам можливість вивчити поняття про розвиток та історію виникнення судової експертології, набути спеціальні навики та розширити сферу застосування знань отриманих студентами в процесі навчання.

Сама програма дисципліни може мати декілька розділів. Перший - це процесуальні та організаційні питання судової експертизи, а саме: поняття судової експертизи, правове регулювання судової експертизи, види судових експертиз,права і обов'язки судового експерта, організація проведення експертиз в судово-експертних закладах, особливості проведення експертиз в судових засіданнях. Другий - загальні методичні питання проведення досліджень і заключний - це висновок самого експерта, його структура та оформлення ілюстрацій.

Звісно ж, що розробка програми повинна враховувати спеціалізацію підготовки студента і бути адаптованою під конкретну спеціальність.[2, с.93]

 

Література:

1.Збірник матеріалів засідання «круглого столу», присвяченого 85-річчю створення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса 11-12 листопада 2008 року «Актуальні питання судової експертизи та криміналістики».-

Харків, 2008, 367 с.

2.Збірник тез доповідей науково - методичної конференції НГУ 12-13 травня 2011 року «Проблеми розробки галузевиї стандартів вищої освіти нового покоління».-Дніпропетровськ, 2011, 195 с.

3.         Россинская Е.Р., Усов А.И. Судебная комп'ютерно - техническая экспертиза.- М.,

4.Баев О.Я. Основы криминалистики: Курс лекций.- М., 2001, 222 с.

5.Словарь основных терминов судебных экспертиз. - М., 1980, 160 с.

6.Сєдих К.В., Сєдих С.М., Гасій Ю.В. Деякі питання застосування психологічної експертизи в судовій практиці // Вісник Верховного Суду України. - 1999. - № 2, 40 с.

7.Усач Б. Ф та ін. Аудит і судово - бухгалтерська експертиза. - Львів, 1998

8.Камлик М.І. Судова бухгалтерія. - К., 2000

9.Бутырин А.Ю. Судебная строительно- техническая экспертиза (теоретические, методические и правовые основы). - М., 1998

10.       Романов Н.С. Механизм дорожно- транспортного происшествия и
методологические вопросы его анализа в судебной автотехнической экспертизе//
Криминалистика и судебная экспертиза. - К.1998.- №37, 87-89 с.

 

Науковий керівник: доцент кафедри Цивільного та господарського права юридичного факультету ДВНЗ «Національний гірничий університет», к. ю. н. Трофименко Ніна Сергіївна.

 

 

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТРАБАНДИ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ

 

Опанасенко Наталія Олегівна

студент-магістр юридичного факультету Харківського національного університету

ім. В.Н.Каразіна e-mail: skather@mail .ru

 

Ключові слова: контрабанда наркотиків, предмет контрабанди, особа контрабандиста, типові способи контрабанди.

 

Криміналістична характеристика контрабанди наркотичних засобів включає наступні елементи:

-характеристику предмету контрабанди;

-характеристику суб'єкта та суб'єктного складу контрабанди;

-характеристику типових способів контрабанди;

-характеристику слідів та інших негативних наслідків контрабанди наркотиків.

Згідно статистики МВС в Україні у 2011 році зареєстровано 53206 наркозлочинів, серед яких більше ніж 3000 відносяться саме до контрабанди наркотиків; 75% складає контрабанда наркотиків, вчинена у складі організованних злочинних груп з корупційними зв'язками.

Предметом контрабанди можуть бути наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, які вказані в Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також аналоги наркотичних засобів чи психотропних речовин, які самі по собі не є наркотиками і не включені до вищезазначеного Переліку, але за хімічною будовою і хімічними властивостями є подібними до наркотичних засобів та психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють [1, с.368].

Наркотичні засоби - це рослини, сировина та речовини, природного або синтетичного походження, які класифіковані у міжнародних конвенціях, а також інші рослини, сировина та речовини, що становлять небезпеку для здоров'я населення у випадку зловживання ними та віднесені до вказаної категорії Комітетом по контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України. Основними рослинними наркотиками є опіум, кокаїн і марихуана

(гашиш). В якості прикладів наркотичних засобів синтетичного походження можна назвати наступні небезпечні речовини: амфетамін, екстазі, LSD, барбітурати та т.д.

Психотропні речовини - це речовини, які віднесені до цієї категорії у відповідному списку. Це речовини в принципі тієї ж дії, що й наркотичні засоби, тільки дещо слабші, вони менш впливають на стан людини. Найчастіше це медичні препарати [8, с.604]. Одним з таких препаратів є трамадол, відомий ще під назвою трамал та трамалгін, який навіть в невеликих дозах діє як наркотик і приводить до розладу здоров'я та психіки, деградації особи.

Прекурсори - це речовини, з яких і за допомогою яких виготовляють наркотичні засоби. Прикладом прекурсорів з яких виготовляють наркотичні засоби є ефедрин (з нього виготовляють ефедрон), а за допомогою яких - це розчинники.

В юридичній літературі зазначено, що макова соломка, конопля, синтетичні наркотичні засоби були доставлені в Україну шляхом контрабанди. Збільшилась кількість злочинів, пов'язаних з контрабандою таких наркотичних засобів як канабісу (марихуани), смоли канабісу (гашишу), гашишної олії, героїну, кокаїну [6, с.281].

Дослідження А.М. Поляха дозволило встановити дані щодо предмета злочинного посягання контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Так, можна виділити наркотичні засоби рослинного походження, що складають 88,4%, у тому числі макова солома - 14%; марихуана - 63%; гашиш - 5%; опій - 12%; героїн - 6%; психотропні речовини - 9%, а саме барбітал, діазепам, феназепам, тетразепам, реланіум, тощо; аналоги психотропних речовин - 1,3%; прекурсори - 1,3% [5].

Одним із елементів криміналістичної характеристики є характеристика суб'єкту та суб'єктного складу контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

За даними МВС України контрабанду наркотичних засобів, як правило, скоюють члени організованих груп, члени транснаціональних злочинних організацій з метою отримання надприбутків. У складі організованої злочинної групи контрабандистів слід виділити: а) організаторів контрабанди наркотичних засобів; б) перевізників наркотичних засобів; в) осіб, що сприяють переміщенню наркотичних засобів при вчиненні контрабанди; г) осіб, яким адресовані наркотичні засоби .

Слід погодитися з науковим дослідженням А.М. Поляха, який зазначає що вік особи контрабандиста (перевізника наркотичних засобів) досить «молодий», а саме від 16 до 25 років складає 49% і від 26 до 30 років - 27%. Автор відзначає, що в більшості випадків контрабандисти - це чоловіки (83%), які мають переважно середню освіту (76%), не працюють (74%); значна кількість контрабандистів мала судимості (25%), у тому числі за злочини у сфері незаконного обігу наркотиків [5].

В юридичній літературі дослідники виділяють два основних типи контрабандистів: «ситуативний» та «злісний».

Так, «ситуативний» контрабандист характеризується тимчасовими відхиленнями в загальній позитивній установці особистості. Він скоює злочин з урахуванням ситуації, яка створилася під дією спокуси отримати матеріальні блага або бажання надати послугу. Варто зазначити, що «злісний» контабандист представляє значну суспільну небезпеку, оскільки відрізняється яскраво вираженою орієнтацією протиправної корисливого характеру. Він діє тільки з прямим умислом, за ретельно розробленим планом, глибоко аналізує та враховує об'єктивні і суб'єктивні чинники та умови на кордоні, маючи на меті отримати від контрабанди максимальний прибуток [2,с.280].

На думку аналітиків Служби безпеки України, у нашій країні за останні роки значно збільшився об'єм контрабанди наркотиків з ближнього та дальнього зарубіжжя. Також намітилась тенденція встановлення прямих контактів лідерів злочинного миру України з наркодільцями зарубіжжя з метою активації міжнародних каналів контрабанди. Україна всебільше перетворюється на транзитну територію для транспортування наркотиків у
європейські країни, а також у країни Латинської Америки. У число наркотрафіків, що
пролягають через України входять «шовковий шлях»                      (Афганістан - Пакистан -

Таджикістан - Росія - Україна - західні країни); «золотий трикутник» (Тайланд - Лаос -Пакистан - Таджикістан - Росія - Україна - Західна Європа) та ін. [4,с.7].

Основним елементом криміналістичної характеристики є типові способи контрабанди наркотиків. Так, перший спосіб - це переміщення через митний кордон України поза митним контролем наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Другий типовий спосіб - це приховування від митного контролю наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Організовані злочинні групи здійснюють переміщення наркотиків через митний кордон поза митним контролем, використовуючи транспортні засоби: автобуси, легкові автомобілі, пасажирські поїзди, в тому числі міжнародного сполучення.

Під час проведення прикордонно-митного контролю вагонів потягу «Донецьк -Москва» харківськими митниками та прикордонниками було виявлено 300 грамів марихуани у коробці з-під торта [3].

Організовані злочинні групи здійснюють контрабандну перевозку наркотичних засобів шляхом приховування їх від митного контролю. В юридичній літературі визначені різноманітні способи приховування наркотиків від митного контролю:

-використання багажу з подвійним дном або подвійними стінками;

-приховування наркотиків у взутті перевізника (тайники в каблуках та підошвах);

-приховування наркотиків в одязі перевізника

-приховування наркотиків у тілі перевізника - наркокур'єра (метод ковтання); -приховування наркотиків у речах, сувенірах та інших предметах.

Так, працівниками СБУ в Одеському порту була виявлена контрабанда наркотиків, а саме 600 кг кокаїну. Члени організованної злочинної групи приховували кокаїн у металевих трубах, замаскованих під брухт [3].

Як свідчать матеріали слідчої практики, приховування наркотиків методом ковтання є значно поширеним. Варто зазначити, що Д. Ю. Стригун виділяє деякі особливості особи наркокур'єра - ковтальника. Насамперед, це його вік - від 18 до 40 років; підвищена нервознісь при контакті з представниками правоохоронних органів, особливо в процесі проходження прикордонного та митного контролю; інколи підвищена дружелюбність та зайва контактність. У більшості випадків спосіб приховування наркотиків методом ковтання використовується при здійсненні незаконних перевезень наркотичних засобів повітряним шляхом, тому що час, витрачений на перевезення, має важливе значення для наркокур'єра [7].

Слід погодитися з Д.Ю. Стригуном, що перевезення наркотичних засобів методом ковтання забезпечує порівняно малу ймовірність їх виявлення, але одночасно є складним і небезпечним. Крім того, такі способи приховування мають обмежені можливості за обсягами перевезеного вантажу. Саме з цієї причини їх використовують для доставки найбільш дорогих наркотичних засобів, як героїн і кокаїн.

Криміналістична характеристика контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів має певне наукове і практичне значення. Знання слідчими, оперативними працівниками УБНОН криміналістичних ознак контрабанди, типових способів контрабанди, особливостей предмету контрабанди, слідів та наслідків зазначених злочинів, сприятиме своєчасності виявлення слідів приховувуння наркотичних засобів, розкриттю цих злочинів, встановленню осіб - членів ОЗГ, розслідуванню зазначених злочинів та їх запобіганню.

 

Список літератури:

1.    Балашов Д.Н., Маликов С.В. Криминалистика: Учебник. М.:Инфра.-2005.- 503с.

2.    Ипатова И.А. КРИМИНАЛИСТИКА: Учебно-методи-ческий комплекс. - М., Изд. центр ЕАОИ, 2008. - 302 с.

3.    Єдиний державний реєстр судових рішень / Електронний ресурс / Режим доступу // reyestr.court.gov.ua/

4.    Корж В.П. «Криминалистическая характеристика организованной преступной деятельности в сфере незаконного оборота наркотиков// Проблеми розкриття та розслідування злочинів, пов язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, курсантів і слухачів. Донецьк, 30 жовтня 2003 року. - Донецьк: ДЮІ,

2004. - 296 с.

5.    Полях А.М. «Криміналістична характеристика та основи розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»/ Автореферат / Дис. канд. юр. наук/ Електронна бібліотека/ Режим доступу// www.lib.ua-ru.net

6.    Разумов Э.А., Волкова А.Э. Криминалистика. Курс лекций / Учебно-методическое пособие. - Сумы: ПП «ПолиГраф», 2008. - 300с.

7.    Стригун Д. Ю. Методика виявлення контрабандного перевезення наркотичних засобів, що здійснюється особами з приховуванням їх всередині свого тіла // Форум права. -2010. - № 1. - С. 340-345 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10cdjvct.pdf

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа