В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 

 

ЕТНОГЕНЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ процеси, у результаті яких

виникають нові етнічні спільноти.

 

ЕТНОГЕОГРАФІЯ (від грецьк. yeografiya - землеопис: yia -Земля, grafo - пишу, описую) наукова дисципліна, яка сформувалася на межі етнографії та географії й об'єктно-предметне поле якої поширюється на географічне розташування народів, етносів, націй; територіальні відносини між ними; вплив політичних, економічних, соціальних, природних чинників на кількісний склад народів,    їх    розселення.    Найважливіші завданняетногеографії такі: визначення чисельності національного складу країн світу, встановлення динаміки чисельності окремих народів та етнонаціональних спільнот, як у межах країн основного розселення, так і за їх межами. Складовими частинами етногеографії є етнічна картографія (від грецьк. chartis - карта і латин. graphe - описування) та етнічна демографія (від грецьк. thermos - народ і латин. graphe - описування). Перша вивчає, моделює й відтворює просторове розміщення етнічних спільнот, їх зв'язок з географічним довкіллям; друга вивчає етнічні (групові) відмінності у демографічній поведінці представників етнічних спільнот, вплив імміграції та еміграції на ситуацію на ринку праці, динаміку етнонаціональної структури суспільств, формування структурованого етнічного простору.

 

ЕТНОГРАВІТАЦІЯ (від латин. gravitas - "важкість") -термін, який корелює з терміном із фізики, де він означає універсальну фундаментальну взаємодію між усіма матеріальними тілами. В етнологічних і етносоціологічних дослідженнях він означає стійке тяжіння тієї чи тієї етнічної спільноти до певного місця (центру-місця), зазвичай території свого розміщення. Чітко визначені межі розміщення етнічних спільнот стимулюють етногравітацію їх членів.

 

ЕТНОГРАФІЧНА  СИТУАЦІЯ   —   контекст,  у якому

функціонує етнічний феномен.

 

ЕТНОГРАФІЯ (від грецьк. ethnos - етнос, народ; grafo -пишу) — наука, яка вивчає народи (етноси) світу й концентрує увагу на проблемах етно- і націогенезу, етнічної історії, етнонаціональних процесів, міжетнічних відносин та традиційно-побутової культури.

 

ЕТНОДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ зміни кількісного,

вікового, гендерного складу населення у середині етнічних спільнот.ЕТНОДЕМОГРАФІЯ (від грецьк. ethnos - етнос; thimos -народ; латин. graphe - описування) наука, яка вивчає етнічні (групові) відмінності в демографічній поведінці представників етнічних спільнот, вплив імміграції та еміграції на ситуацію на ринку праці, на динаміку етнонаціональної структури суспільств, на формування структурованого етнічного простору.

 

 

ЕТНОДЕРЖАВОЗНАВСТВО галузь науки (лише в Україні), яка концентрує увагу на дослідженні участі етнічних спільнот, котрі населяють країну, у державотворчих процесах. Етнодержавознавство сформувалося на межі етнології та етнополітології. Предмет еетнодержавознавства - вивчення тенденцій та закономірностей становлення, формування і розвитку державотворчих процесів шляхом національного самовизначення. Особливу увагу етнодержавознавство звертає на трансформаційні процеси в етнополітичному розвитку, на статусні зміни етнічних спільнот, на формування етнополітичного організму, на соціально-політичні механізми та ідейно-теоретичні засади національно-визвольних рухів, ролі етнічних еліт у державотворчих процесах.

 

ЕТНОДИНАМІКА (від грецьк. thinamis - сила, могутність) -стан руху, зміни етнічних явищ (скажімо, етнічних спільнот, етнокультурних конструктів) під впливом різного роду чинників, що у кінцевому результаті викликає їх трансформацію. Наприклад, після розпаду Радянського Союзу росіяни у багатьох нових державах із більшості (на усьому радянському просторі) перетворилися у меншість (у конкретному етнополітичному організмові); або ж зміни в етнонаціональний структурі поліетнічного суспільства під впливом міграцій, чи то відродження етнічної самосвідомості, втраченої за період перебування у складі великої імперської держави.

 

ЕТНОДІАГНОСТИКА (від грецьк. ethnos - народ; diagnosis -розпізнання) - загальна назва різних методів ідентифікації, контролю, перевірки функціонування, прогнозування стану об'єктів або явищ тієї чи тієїсистеми, корті мають етнічні маркери, наприклад, міжетнічний конфлікт.

 

ЕТНОЕГРЕГОР (від дав.грецьк. egrigori - стражі, сторожі) - в окультних і нетрадиційних релігійних течіях етнічно марковані душа речей, "ментальний конденсат", які породжуються думками та емоціями людей - носіїв тієї чи тієї етнічності і набувають рис самостійного буття. Останнє деякими дослідниками трактується як мисленнєве поле, що об'єднує соціальну й етнічну інформацію, на базі якої витворюється певний конструкт соціального світу. Поняття "егрегор" розглядається як історичний й культурний феномен; однак на сьогодні він не є усталеним й неоднозначно сприймається науковим співтовариством.

 

ЕТНОЕЙДЕМА (від грецьк. ethnos - народ; eidos - образ, форма, сутність) - словесно-образні лейтмотиви дискурсу, властиві представникам тієї чи тієї етнічної спільноти.

 

ЕТНОЕКОЛОГІЯ (від грецьк. ethnos - етнос; oikos - будинок,
дім;
logos - наука) наука, що вивчає взаємовідносини
людини з довколишнім світом, досліджує те, яким чином
представники різних груп народів у різних місцинах
поселення сприймають й розуміють довколишні
екосистеми, довкілля в цілому, у якому вони перебувають
та взаємодіють з ним. У центрі уваги етноекології -
фіксація та пропаганда традицій непорушного
природокористування;                                виявлення культурно

обумовлених чинників поведінки людини, яка порушує баланс у природі, та можливі методи її корекції. Структурно етноекологія відноситься до напрямку підготовки "педагогіка"; у цьому контексті вона збирає й аналізує інформацію про традиційну культуру та використовує її у вихованні екоорієнтованої особистості.

 

ЕТНОКІНЕТИКА (від грецьк. kinesi - рух) - у широкому розумінні - вчення, яке досліджує явища, процеси, котрі змінюються з плином часу, рух тіл, речей у просторі. В етнокінетиці - це етнічно марковані явища, процеси,речі, тіла, маркери котрих змінюються під впливом низки об'єктивних і суб'єктивних чинників, зокрема тих, які визначають перебіг взаємодії різних етнофорів у межах певного соціального простору (у більш вузькому значенні соціальних мереж). Тут мова може йти про асиміляцію як продукт такої взаємодії, котра може бути зупинена розривами у цих мережах.

 

 

ЕТНОКІТЧ (від нім. Kitsch - халтура, позбавлене смаку, "дешеве") - термін, яким означають явище масової культури, псевдомистецтво, коли основна увага приділяється екстравагантності зовнішнього вигляду, "крикливості" його елементів з акцентуацією на етнічних маркерах. Кітч, на думку фахівців, один із найбільш агресивних виявів тенденцій примітивізації у популярному мистецтві. Він спотворює стереотип тієї чи тієї етнічної спільноти, творить примітивний (часто-густо негативний) її образ. Приклади етнокітчу можна побачити в етнічному оформленні ресторанів, оздобленню прикрасами міста під час свят, відчути у виступах "попсових" (зазвичай безголосих) артистів тощо.

 

 

ЕТНОКЛАС (від латин. dassis - зібрана народна маса; флот)термін, який використовується в етносоціології для визначення прошарків (верств) населення поліетнічного суспільства, котрі складаються із представників однієї й тієї ж етнічної спільноти й на соціально-економічний статус яких помітний вплив справляє їх етнічне походження, етнокультурні та етнопсихологічні особливості їх розвитку; панівний етноклас таким етнокласом виступає етнонація, оскільки вона інкорпорує властивості, які дозволяють їй визначати хід суспільного розвитку у межах поліетнічного суспільства.

 

ЕТНОКОЛОГІЯ (від грецьк. ethnos - народ; logos - наука) — синонім до терміну "етнічні дослідження", однак найчастіше він застосовується у таких науках, як соціологія, психологія, фармакологія.

 

 

ЕТНОКРАТИЗМ (від грецьк. ethnos - народ; krato - тримаю) —   система  ідеологій  та  практик,   за  яких панівна(домінуюча) етнічна спільнота ущемлює права громадян іншого етнічного походження, прагнучи добитися етнічної чистоти суспільства.

 

ЕТНОКРАТІЯ - домінування (панування) в органах влади й державного управління еліти однієї етнічної спільноти та реалізації інтересів цієї спільноти.

 

 

ЕТНОКРАТОЛОГІЯ (від грецьк. ethnos - народ; kratos -влада; logos - наука) наука про владу з акцентом на дослідженні складних процесів взаємодії етносів, лідери яких прагнуть встановити свій політичний вплив на інших з метою підпорядкування їх своїм ідеям.

 

ЕТНОКУЛЬТУРОЛОГІЯ (від грецьк. ethnos - народ; oultura -розвиток; logos - вчення) галузь культурології, яка концентрує увагу на вивченні етнічної культури, зокрема впливу культурного середовища на формування і функціонування етнопсихологічних характеристик народів.

 

 

ЕТНОЛЕКТ (від грецьк. ethnos - народ; lexis - слово)різновид мови, який сформувався вихідцями з етнічних спільнот, котрі проживають поза своєю етнічною територією.

 

 

ЕТНОЛІНГВІСТИКА (від грецьк. ethnos - народ; латин. linqua - мова) галузь мовознавства, яка вивчає мову у її зв'язку з культурою, зокрема вплив мови на етнокультурні процеси, та способи сприйняття різними етнічними групами довколишнього світу. Предметом етнолінгвістики є мова у відношенні до етносу та етнос у відношенні до мови. Об'єктом етнолінгвістики є мовознавство в усній та письмовій формах. Мета етнолінгвістики - вплив мови на історію та становище етносу в сучасному суспільстві. Методологічну базу етнолінгвістики складає семіотичне (знакове) уподібнення етнічної культури і мови: без урахування впливу того чи того етносу на мову, без ретельного опрацювання       національно-культурного мовногокомпоненту не можливо створити високоефективну модель національної мови. Основними методами етнолінгвістичних досліджень є: метод компонентного аналізу зв'язку мовних факторів із соціально-культурними особливостями позамовної дійсності; психологічні методи вивчення мовної семантики; опрацювання за допомогою лінгвістичних методів текстової компетенції народної культури, психології народу, міфотворчості. Пограничні дисципліни по-різному співвідносяться із етнолінгвістикою: лінгвістична географія, етимологія, діалектологія, ономастика в основному досліджують процеси етногенезу, тоді як соціолінгвістика, лексикологія, функціональна стилістика аналізують проблеми етнографії народів. Як самостійний науковий напрям етнолінгвістика виникла на початку ХІХ ст. у США, а її науковим підґрунтям була ідея про взаємовідносини мови та етносу, яка була розроблена німецьким вченим В. Гумбольдтом. В Україні етнолінгвістика розвивалася під впливом наукових розробок видатного мовознавця О. О. Потебні.

 

 

ЕТНОЛОГІЯ (від грецьк. ethnos - народ; logos - наука) — наука, яка вивчає закономірності формування, розвитку, етносів й народів та їх специфічні характеристики; розкриває сутність етносу як особливого типу соціального явища людської спільноти, що склалася у результаті історичного розвитку; з'ясовує функції різних компонентів етносу; аналізує трансформацію одних типів етнічних спільнот у інші; відтворює шляхи формування й зміст етнонаціональної структури поліетнічного суспільства.

 

ЕТНОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА галузь етнології, яка досліджує взаємодію етнонаціональної та політичної сфер людського буття, як також відносини між етнічними спільнотами і державою. Свій початок політична етнологія бере у 1960-х рр.; в Україні вона починає розвиватися з кінця 1980-х рр.ЕТНОМЕТОДОЛОГІЯ (від грецьк. ethnos - народ; methodologia - вчення про методи) (за Г. Гарфінкелем) термін, який використовується для означення раціональних якостей індексних відтворень (вимірювань) та інших практичних дій як можливих досягнень (феноменів, що заслуговують зацікавленості) організованої штучної практики повсякденного життя.

 

ЕТНОМУЗИКОЛОГІЯ наукова дисципліна, яка займається вивченням музичних систем народів світу, їх крос культурним порівнянням і дослідженням взаємозв'язку між цими системами та іншими соціальними і культурними феноменами. Термін "музикологія" ввів у науковий обіг голландський вчений Я. Кунст й у результаті інтенсивного вживання він витіснив терміни "музична етнологія", "музична етнографія".

 

ЕТНОНІМ (від грецьк. ethnos - народ; onoma - ім'я, назва) —
назва етнічних спільнот; власне ім'я. Наприклад,
українці, русскіє, естонці; терміни, які виникли у древні
часи й несуть у собі великий пласт історико-культурної
інформації.                        
Етноніми                        розділяють на:

макроетноніми назва великих етнічних спільнот; вони, зазвичай, співпадають з назвами країн: болгари -Болгарія; греки - Греція; чехи - Чехія; мікроетноніми — назва малочисельних етнічних спільнот.

 

ЕТНОНІМІКА (від грецьк. - ethnos - народ, onoma -найменування, ім'я) галузь науки, яка вивчає походження та функціонування назв етнічних спільнот (етнонімів). Етноніміка є частиною ономастики і відіграє важливу роль у здійсненні етнографічних та історичних досліджень, присвячених становленню та розвитку етнічних спільнот, виникненню їх самоназв; її знання застосовуються при реконструкції історичних подій, які мали місце у житті того чи того народу.

 

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА це

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 


Похожие статьи

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Взаємодія україни з європейськими та трансатлантичними структурами у контекстіідентичностей

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник

В Б Євтух - Матеріали наукової етносоціологічної школи професора володимира євтуха