В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 

 

ЕТНОФОР (від грецьк. ethnos - народ; phoro - несу) — індивід, який є носієм етнічної самосвідомості, характерних рис тієї чи іншої етнічної спільноти, передусім культури, мови, менталітету. Етнофор формується під впливомбагатьох чинників, але, насамперед культурницьких традицій й етнічного довкілля, у яких впродовж певного часу перебуває особа.

 

ЕТНОХОРОНІМ (від грецьк. - ethnos - народ; khoros -місцевість; onoma - назва, ім'я) - назва мешканців певної місцини, співвідносне з топонімом, наприклад, Львів -львів'яни, Одеса - одесити тощо.

 

ЕТНОЦЕНТРИЗМ (від грецьк. ethnos - група, плем'я, народ; латин. centrum - осередок, центр) — ідеологія, яка, розглядаючи довколишній світ з перспективи своєї власної культури, утверджує переконання про те, що своя раса чи то етнічна група є найважливішою і деякі або ж усі аспекти її культури - вищі за культуру інших груп; властивість індивіда, етнічних спільнот сприймати та оцінювати явища довколишнього світу через призму своєї етнічності. У цьому випадку етноцентризм є складовою частиною етнічної самосвідомості представника певної етнічної спільноти. Термін "етноцентризм" у науковий обіг ввели соціологи В. Самнер та Л. Гумплович. Етноцентризм найбільш чітко виявляється у протиставленні "ми - вони". Найбільш поширеними формами етноцентризму є: американоцентризм (американська винятковість) ідеологія, яка возвеличує Сполучені Штати й обґрунтовує їх спеціальну місію і місце у сучасному світі; афроцентризм ідеологія, яка підкреслює важливість африканських народів у сучасному розвитку, зокрема у культурі, філософії й цивілізації; євроцентризм система поглядів на світ з європейської перспективи з наголошенням на перевазі європейських культурно-цивілізаційних цінностей над цінностями інших континентів і народів; сіноцентризм — етноцентрична перспектива, що розглядає Китай як унікальне явище й відводить йому домінуючу роль у розвитку сучасного світу; толерантний етноцентризм - система поглядів представників тієї чи тієї етнічної спільноти на людське довкілля з точки зору своєї спільноти, однак не підкреслює перевагу своєї спільноти над іншими й може слугувати підґрунтям для безконфліктної взаємодії.ЕТНОЦИД (від грецьк. ethnos - народ; від латин. caedo -вбиваю) дії (зазвичай, цілеспрямовані, керовані владними структурами), спрямовані на винищення тієї чи іншої етнічної спільноти, передусім, через руйнування національної ідентичності та витравлення етнічної самосвідомості. Це здійснюється через "асиміляцію посиленого тиску" (явище було властиве США наприкінці XIX ст.), насильницьку асиміляцію (властиве для політики у Радянському Союзі щодо інших народів -русифікація). Результатом етноциду є поява великої кількості людей з втраченою етнічною пам'яттю -манкуртів. Етноцид - різновид геноциду.Є

 

 

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ по боротьбі з расизмом та нетерпимістю колегіальний орган Ради Європи (заснований 1993 р.), який здійснює моніторинг виявів расизму, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості. Європейська комісія складається із незалежних і неупереджених членів, яких відбирає Рада Європи на основі їх морального авторитету, та визнаних експертів, які займаються проблемами расизму, ксенофобії, антисиметизму та інтолерантності. Європейська комісія готує рекомендації по боротьбі й подоланню цих явищ у суспільному житті поліетнічних країн, а кожна країна -член Ради Європи - подає до комісії щорічну доповідь із зазначених питань. Україна як член Ради Європи також щорічно готує такі доповіді.

 

ЄВРОПЕЙСЬКА                            КОНФЕРЕНЦІЯ організацій

громадянського суспільства у сфері збереження культурної спадщини постійно діюча конференція неурядових організацій європейських країн, які опікуються проблемами етнічної й культурної спадщини. Вона проходить у різних містах Європи; останні відбулися у Осло та Брюсселі.

 

ЄВРОПЕЙСЬКА СОЦІАЛЬНА ХАРТІЯ (від англ. charter -гарантія влади чи прав) цей документ був прийнятий Радою Європи у 1961 р., доповнений у травні 1996 р. У Хартії йдеться, зокрема, про захист соціальних прав мігрантів та їх сімей (частина II, стаття 19) і про заборону дискримінації за расовими ознаками, а також за належністю до національних меншин.

 

ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ регіональних та міноритарних

мов (у неадекватному офіційному перекладі - мов національних меншин) акт, ухвалений Радою Європи у 1992 р. й передбачає низку заходів, спрямованих назахист, збереження та розвиток мов (недержавних, неофіційних, не діалектів), якими користується частина населення поліетнічного суспільства у регіонах, місцях компактного розселення представників тих чи тих етнічних спільнот й які не мають достатніх ресурсів для свого функціонування та їм загрожує зникнення. Приймаючи Хартію, Рада Європи виходила із кількох принципових моментів, зафіксованих у Преамбулі: і) прагнення Ради Європи до досягнення більшої єдності між її членами, до збереження та реалізації ідеалів і принципів, які є їх спільною спадщиною; 2) необхідність захисту історичних регіональних мов, або міноритарних, деякі з котрих перебувають під загрозою зникнення; а цей захист, у свою чергу сприяє підтримці й розвою культурного багатства і традицій Європи; 3) врахування того, що право користуватися регіональною мовою, чи то міноритарною мовою у приватному житті є невід'ємним правом у відповідності з принципами, які зафіксовані у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, і відповідає духу Європейської конвенції про захист основних свобод і прав людини; 4) врахування значення взаємного збагачення культур та мовного розмаїття; 5) захист та розвиток регіональних, або міноритарних мов не повинні здійснюватися на шкоду офіційним мовам і необхідності їх вивчення; 6) захист і підтримка регіональних, або міноритарних мов різних країн Європи, або ж її регіонів є важливим внеском у будівництво Європи, яка базується на принципах демократії та культурного розмаїття у рамках національного суверенітету й територіальної цілісності; 7) врахування особливих умов та історичних традицій у різних регіонах європейських держав. Хартію підписали більшість держав Європи, ратифікували Хартію менша кількість держав, ніж підписали, деякі з них зі застереженнями.

 

ЄВТУХ Володимир Борисович український етносоціолог, етнолог, етнополітолог, етнолінгвіст (1948 р.); закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, аспірантуру в Інституті історії АН УРСР; доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, професор, директор Інституту соціології, психології тауправління Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Читав лекції в університетах Австрії, Марокко, Німеччини, Польщі, США. Почесний професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Міністр у справах національностей та міграцій (1995-1997 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італії, Сан Марино, на Мальті (1977­2000 рр.) Поле професійної діяльності: проблеми соціального та етнополітичного розвитку зарубіжних країн; етносоціологія; етнополітологія; етнічність у сучасному світі; ідентичності; міжетнічна взаємодія; соціологія міжетнічного конфлікту; теорія етносу; міграційні процеси; українська діаспора.

Вибрані праці: Историография национальных отношений в США и Канаде (1960-1970-е годы). - К., 1982; Українці в Канаді співавт.). - К., 1993; Німці в Україні, 1920-1990 (у співавт.) - К., 1994; Концепции этносоциального развития США и Канады: типология, традиции, эволюция. - К., 1991; Етнополітика в Україні: культурологічний та правничий аспекти. - К., 1997; Про національну ідею, етнічні меншини, міграції... - К., 2000; Проблеми етнонаціонального розвитку: український та світовий контексти. - К., 2001; Етносуспільні процеси в Україні: можливості наукових інтерпретацій. - К., 2004; Етнічність: Глосарій. - К., 2009; Концептуальні конструкти етносоціальних реалій. - К., 2010; Етносоціологія: Довідник. - К., 2011;Ethnischer Antagonismus und ethnische 8оИаЬ.гИаеі in den Ьае^егп Nordamerikas //Migrarionsforschung. - Heft 22. - 1989; Deutsche in der Ukraine: Status, Ethnos und Orientirung. Ergebnisse einer Befragungstudie (in coauth.) -Mmnchen, 1993; Religious and Social Attitudes and Reader's Habits. Ukraine, 1993. Research Report. - Swindon, UK, 1993; Contemporary Migration in Ukraine //Migration Policies: a Comparative Perspective. - F. Heckmann, W. Bosswick (eds). - Stuttgart, 1995; The Dynamics of Interethnic Relations in Crimea // Crimea: Dynamics, Challenges and Prospects. - Lanham, Maryland, 1995; Ukraine's Ethnic Minorities: Between Politics and Reality // The Harriman Review. - 1995. - Vol. 9. -№ 1-2; Civil Society Relations Partnerships: Ethnopolitical Management //Education Policy and Minorities. Pilot Project - Ukraine. - Strasbourg, 2001; Roma in Ukraine: Ethnodemographical and Sociocultural Contexts //Roma in Central and Eastern Europe. Social Sciences Eastern Europe. - 2009. - № 2.

 

ЄДИНИЙ РАДЯНСЬКИЙ НАРОД ідеологема часів Радянського Союзу, яка стверджувала, що у результаті зближення народів й успішної політики у сфері міжнаціональних відносин у рамках радянського етнополітичного організму (держави) утворилася одна (наднаціональна) спільнота людей - "єдиний радянський народ"."ЄДНІСТЬ У РІЗНОМАНІТНОСТІ" варіант концепції культурного плюралізму, поширений у Канаді, згідно з яким ця поліетнічна країна, надаючи можливості розвитку культурам усіх етнічних спільнот, зберігає її цілісність та єдність. Ідеологія "єдності у різноманітності" поширена і у Європі. Згідно з нею, вважається, що етнокультурне розмаїття за вправного менеджменту може стати чинником інтегративного розвитку європейського континенту й індикатором демократичності.ЖЖАРТ ЕТНІЧНИЙ - етнічно маркована гумористичним змістом. Він може бути іронією, сарказмом, каламбуром тощо.


фраза з насиченийЖИТТЯ ЕТНОСУ ДУХОВНЕ сфера життєдіяльності етнічної спільноти, котра включає у себе особливості культури, звичаїв, традицій, мислення, світобачення, які виявляються у сприйнятті довкілля, реагування на нього, взаємодії з ним.З

 

 

ЗАКОНИ щодо регулювання етнонаціонального розвитку нормативно-правові акти, які регулюють важливі суспільні відносини через встановлення зогально обов'язкових правил та норм у сфері етнонаціонального розвитку. У багатьох поліетнічних країнах такі закони приймалися у різні періоди: про етнічні групи закон, прийнятий в Австрії 1918 р., яким визначався статус етнічних спільнот (етнічних груп) у тодішній Австро-Угорській імперії; про мови в Українській РСР закон, прийнятий у 1989 р., який регулює функціонування державної мови та мов етнічних спільнот на території України і до нинішнього часу; про національні меншини в Україні закон, прийнятий в Україні 1992 р., який регулює питання етнонаціонального розвитку та визначає коло зобов'язань держави щодо реалізації прав національних меншин, зокрема і у мовній сфері; про національні й етнічні меншини та регіональні мови закон, прийнятий у Республіці Польща 2005 р., має чіткі визначення національної меншини: вона за чисельністю є меншою від решти населення країни; істотно відрізняється від решти сукупності людей мовою, культурою, традиціями, звичаями; прагне зберігати свою мову, культуру та традиції; зберігає відчуття історичної єдності та прагне до її маніфестації й захисту; предки якої проживали на території сучасної Польщі не менше ста років; ототожнюється з державотворчою етнічною спільнотою у країні свого походження; про права національних та етнічних меншин закон, що прийнятий в Угорській Республіці 1993 р., згідно з яким у країні визнається існування окремих етнічних спільнот (національних та етнічних меншин) та забезпечення їх соціальних та культурних прав; про права представників національних меншин закон, прийнятий у Чеській Республіці 2001 р., згідно з яким меншинам цієї країни забезпечується право представництва у законодавчих органах та дорадчих структурах виконавчої влади.ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕТНІЧНИХ ПРО­ЦЕСІВ нормативно-правові акти, декларації, які стосуються етнічних спільнот, визначають передовсім їх права, можливості їх розвитку в поліетнічній державі, тим самим впливають на міжетнічні відносини та формування конкретної етнонаціональної ситуації у державі.

 

ЗАНЕПАД ЕТНІЧНИЙ процес, у результаті якого знижується рівень етнічної самосвідомості. Його спричинюють еміграції, завоювання одних народів іншими, низький рівень природного приросту тієї чи тієї етнічної спільноти, соціальна мобільність - прагнення зайняти більш престижні ніші у суспільстві проживання, що змушує відмовлятися від етнічних маркерів, тощо. Кінцевим результатом цього процесу може бути зникнення етнічної спільноти.

 

ЗБЛИЖЕННЯ НАЦІЙ термін, яким активно користувалися дослідники етнонаціональних процесів на території колишнього Радянського Союзу. Він означав процес розширення і поглиблення взаємодії народів, які проживали на його території. Вважалося, що у результаті зближення в усіх сферах суспільного життя долалася національна відособленість, з'являлося все більше спільних рис, стимулювався рух до утворення міжетнічних людських спільнот.

 

 

ЗГУРТОВАНІСТЬ ЕТНІЧНА - стан внутрішньоетнічних відносин, який свідчить про високий рівень консолідації етнічної спільноти. Мобілізуючим чинником у цьому процесі є прагнення до етноцентризму, а його результатом - поляризація за парадигмою "свій - чужий" з превалюванням негативного ставлення до "чужих". Рівень етнічного згуртування зростає тоді, коли з'являється необхідність вирішення складної проблеми, що стосується життєдіяльності конкретної спільноти. Індикатором етнічної згуртованості є частота внутрішньоетнічних контактів, ступінь впливу даної етнічності на інші спільноти, інтенсивність використання традицій, звичаїв у повсякденному житті. Надзвичайнаконцентрація уваги на перевагах своєї етнічності може стимулювати негативні тенденції у міжетнічній взаємодії.

 

"ЗЕМЛЯ БАТЬКІВ" цією метафорою означають країну чи місцину народження носіїв тієї чи іншої етнічності.

 

 

ЗЛАГОДА ЕТНІЧНА безконфліктне співіснування й взаємодія в усіх сферах суспільного життя представників різних етнічних спільнот у межах одного й того ж етнополітичного організму.

 

ЗЛОЧИННІ УГРУПУВАННЯ ЕТНІЧНІ об'єднання осіб

на основі етнічних маркерів, зазвичай одного й того ж етнічного походження, для здійснення злочинної діяльності у тій чи тій сфері суспільного життя. Деколи для їх означення вживається термін "етнічна мафія".

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 


Похожие статьи

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Взаємодія україни з європейськими та трансатлантичними структурами у контекстіідентичностей

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник

В Б Євтух - Матеріали наукової етносоціологічної школи професора володимира євтуха