В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 

ЗМАГАЛЬНІСТЬ ЕТНІЧНА дії етнічних спільнот

(зазвичай реалізуються через громадські організації), спрямовані на зайняття престижних ніш у суспільному житті й утвердження своєї етнічності як важливої дійової одиниці у ньому.

 

ЗМІШАНІ ЕТНІЧНІ ШЛЮБИ шлюби, які укладаються між представниками різних етнічних спільнот, носіями різних етнокультурницьких традицій. Це явище характерне для поліетнічних країн, особливо в етноконтактних зонах. Змішані етнічні шлюби називають міжетнічними шлюбами. У багатьох випадках змішані етнічні шлюби зумовлюють занепад тієї чи іншої етнічності, оскільки впродовж тривалого часу все менше і менше зберігається одноетнічніх шлюбів: така ситуація характерна для США, де більшість білих американців мають змішане походження. У змішаних етнічних шлюбах гостро стоїть питання ідентичності: вони зумовлюють формування гібридної ідентичності, яка складається на базі змішання етнічностей; часте явище у змішаних етнічних шлюбах - ситуативна ідентичність, яку західні дослідники називають "етнічними аномаліями" (Т. Еріксен). До речі, Л. М. Гумільов змішані етнічні шлюби називав "химеричними утвореннями".Дж. Беррі подає чотири типи етнічної ідентичності для нащадків змішаних шлюбів: моноетнічна ідентичність (високий рівень співвіднесення себе зі своєю етнічною спільнотою і відсутність, або ж низький рівень присутності "чужої" ідентичності); моноетнічна ідентичність з "чужою" етнічною спільнотою; біетнічна ідентичність (високий рівень співвіднесення себе з двома етнічними спільнотами); маргінальна етнічна ідентичність (низький рівень співвіднесення себе з обидвими етнічними спільнотами, або ж навіть відсутність цього співвіднесення.

 

ЗМІШАНІ КОМІСІЇ з питань національних меншин

(зазвичай, у практиці двосторонніх відносин східноєвропейських держав) органи для обговорення проблем національних меншин та вироблення рекомендацій урядам по поліпшенню їх політики у цьому питанні (наприклад, українсько-румунська комісія, українсько-словацька комісія, українсько-угорська комісія).

 

ЗНАНЕЦЬКІ Флоріан Вітольд (Florian Witold Znaniecki) - американський соціолог польського походження, етносоціолог, філософ (1882-1958 рр.); освіту здобував у Женеві, Цюріху; докторську дисертацію захистив у Ягеллонському університеті у Кракові; у 1914 р. переїхав до Чикаго; очолював соціологічний факультет в Університеті ім. Адама Міцкевіча (м. Познань); був організатором Польського соціологічного інституту; викладав у Колумбійському університеті (м. Нью-Йорк, 1931-1933, 1939 рр.); з 1939 р. викладав в Іллінойському університеті (США, м. Урбана та Шампейн). Поле професійної діяльності: емпірична соціологія; гуманістична соціологія; біографічний метод в соціології; культурологія; іммігрантознавство; етносоціологія.

Вибрані праці: The Polish Peasant in Europe and America (with William I. Thomas), 5 vols., 1918-1920; Cultural Reality. - Chicago, 1919; The Laws of Social Psychology. - Warsaw-Krakdw-Poznah, 1926; Social Actions. - New-York, 1936; Cultural Sciences. Their Origin Development. - Urbana, 1952; Modern Nationalities. - Urbana, 1952; Social Relations and Social Roles. - San Francisco, 1965; The Social Role of the University Student. - Poznah, 1994.ЗОМБАРТ Вернер (Werner Sombart) - німецький економіст, історик, філософ культури, соціолог (1863­1941 рр.); навчався в університетах Різи (Італія), Берліна, Рима (право та економіка); науковий ступінь Ph. D. отримав у Берлінському університеті (економіка) у 1888 р.; працював молодшим професором у Бреславському (Вроцлавському) університеті, з 1917 до 1940 рр. працював у Рейнському університеті ім. Фрідріха Вільгельма (Бонн) - професором, завідувачем кафедри. Поле професійної діяльності: антропологічні студії; соціалізм і соціальні рухи; націонал-соціалізм; соціологія соціальних і економічних феноменів.

Вибрані праці: Социализм и социальное движение в XIX столетии. - СП(б)., 1902; Идеалы социальной политики. - СП(б)., 1906; Евреи и хозяйственная жизнь. - СП(б)., 1912; Избранные работы. - М., 2005; Deutscher Sozialismus. -Charlottenburg, 1934; Vom Menschen. Versuch einer geisteswissenschaftlichen Anthropologie. - Berlin, 1938; Noo-Soziologie. - Berlin, 1956.

 

ЗОНИ (середовища) ЕТНОКОНТАКТНІ території поселення представників різних етнічних спільнот, у межах яких реалізується міжетнічна взаємодія на індивідуальному та груповому рівнях. Зазвичай, це суміжні ареали компактного розміщення представників етнічних спільнот. Приклади таких етноконтактних зон в Україні знаходимо у Закарпатті, на Буковині, в Криму, в Одеській області тощо. Своєрідні етноконтактні зони формуються на українсько-угорському, українсько-румунському, українсько-польському, українсько-російському пограниччі. Етноконтактні зони склалися також у великих, зазвичай поліетнічних містах сучасного світу - Брюссель, Київ, Кельн, Москва, Нью-Йорк тощо; розірвані (розсипані) зони території, на яких сходяться межі двох чи більше етнічних батьківщин.

 

"ЗРОСІЙЩЕННЯ" емоційно забарвлений термін, яким користується частина українських дослідників етнонаціональної проблематики для відтворення ситуації, що склалася в Україні під ідеологічним тиском політики русифікації.

 

"ЗЧЕПЛЕННЯ ЕТНІЧНЕ" тісна взаємодія етнічних спільнот, співробітництво у вирішенні проблем етнонаціонального розвитку. Цей термін активно використовується у зарубіжній етнологічній та етносоціологічній науці.Й

 

ЙЄРИДА термін, яким визначається еміграція євреїв із Ізраїлю.

 

 

 

 

 

 

 

 

ІДЕНТИЧНІСТЬ (від латин. idem - той самий, тотожний)
парасольковий термін, який використовується для
відтворення сприйняття (розуміння) самого себе як
складної, особливої істоти з тими чи тими соціальними,
культурними, етнічними маркерами.
У сучасній
соціогуманітарний науці розрізняють такі види
ідентичності:
амбівалентна ідентичність
суперечлива, хитка ідентичність, яка характерна для
особи з нечітко структурованою психікою та
неадекватним сприйняттям довколишнього світу;
"бунтівна ідентичність" (найчастіше
застосовується до країн "третього світу") спротив,
протиставлення                            етнокультурної своєрідності

глобалізаційним процесам; гібридна ідентичність
(від грецьк. ivrithika - суміш) ідентичність, яка
складається із двох рівнозначних складових частин;
найчастіше вона зустрічається у переселенців, які
тривалий час перебувають на території іншої країни й є її
громадянами                          (наприклад, італоамериканець,

україноканадець); носії гібридної ідентичності сприяють досягненню політичних цілей своєю групою, однак приймають факт геторегенної природи суспільства проживання й визнають важливість дотримання прав меншин; громадянська (цивільна) ідентичність -орієнтована на включення індивіда у суспільні процеси; вона немає етнічно маркованих ознак, а базується, передусім, на місці проживання й її характерною рисою є толерантність стосовно інших етнічних груп, які мешкають  у  територіальних  межах  однієї держави;елітна ідентичність (ідентичність етнічних еліт) кон'юнктурна ідентичність, яку можуть демонструвати еліти етнічних спільнот з метою зайняття для себе престижних ніш серед еліт країни проживання; етнічна ідентичність — співвіднесення себе з тією чи іншою етнічною спільнотою або якісними (етнокультурними) характеристиками, властивими для цієї спільноти; етноцентрична ідентичність — ідентичність, яка концентрується на перевагах (практично абсолютних) своєї етнічної самобутності; європейська ідентичність - має місце тоді, коли особа ідентифікує себе з європейськими країнами, зазвичай, членами Європейського Союзу та країнами, які не входячи до ЄС, відіграють помітну роль у суспільно-політичних процесах на європейському континенті; "закарбована ідентичність" вид ідентичності, який відтворюється у візуальному мистецтві (наприклад, фотографії); ієрархічна (гніздова) етнічна ідентичність — багатоаспектна ідентичність, яка базується на мережі групі однорідних категорій, наприклад, особа може бути і "американцем" і "католиком"; "іспанцем" і "каліфорнійцем"; конкурентна ідентичність - ідентичність, яка базується на почутті належності до конкурентоздатних етнічних спільнот, країн; мультиідентичність — наявність у особи стійких ознак (маркерів) кількох етнічностей; національна ідентичність — усвідомлення своєї належності до тієї чи іншої нації (політичної, нації-держави); негативна етнічна ідентичність — ідентичність, зміст якої визначається інтолерантними установками та негативними діями; нормальна (адекватна) ідентичність — адекватне усвідомлення себе у контексті інших ідентичностей; "плаваюча" ідентичність мультиетнічна ідентичність, частини якої з домінантною силою виявляються у залежності від обставин (етнічного довкілля), у яких перебуває її носій; позитивна етнічна ідентичність — ідентичність з переважаючими толерантними установками; політико-громадянська ідентичність — усвідомлення себе громадянином конкретної держави (громадянська), належності чи прихильності до політичних структур суспільства     (політична); просторово-терито­ріальна ідентичність співвіднесення себе з
конкретною
місциною проживання (локальна), регіоном
(регіональна), країною (геополітична), континентом
(континентальна), з усім світом (ідентифікація себе як
громадянина світу);
релігійна ідентичність
співвіднесення себе з тією чи іншою релігією й
сповідування тієї чи іншої віри;
розмита (розсіяна)
ідентичність
- не чітко артикульована (не однозначно
прив'язана до тієї чи тієї етнічної спільноти) ідентичність;
носіям цієї ідентичності властива слабкі етнічні почуття й
низький рівень інтолерантності до нечленів їх спільноти;
сегментарна ідентичність (від латин. segmentum -
відрізок, смуга) перебрана ідентичність певної кількості
осіб, які перебувають у іноетнічному довкіллі, зберігаючи
риси ідентичності своєї етнічної спільноти під час
перебування у країні народження та прибраної
ідентичності у країні тимчасового проживання перед
прибуттям до країни проживання на даний час;
символічна ідентичність (від грецьк. simvulio -
знак) ідентичність, що базується на знаках й кодах,
переважно культурницького плану, за якими індивіда
можна віднести то тієї чи іншої етнічної спільноти;
соцієтальна ідентичність (від латин. societas -
дружня асоціація з іншими) ідентичність, прив'язана
до цінностей та традицій, які культивуються у суспільстві
у залежності від соціального устрою суспільства;
соціокультурна ідентичність — включеність у
соціальні структури й соціальні відносини
(соціальна),
ідентифікація з певною системою культурних цінностей
(культурна); субідентичність — ідентичність, яка
засвідчує належність її носія до групи, котра одночасно
входить до більш об'ємної етнічної одиниці (наприклад,
"італоамериканець" є членом групи американців
італійського                          походження);
трансетнічна

ідентичність — соціопсихологічний стан, коли особа ідентифікує себе з соціальною чи то політичною системою (структурою), яка значно ширша за її етнічну спільноту; транснаціональна ідентичність -властивість індивіда ідентифікувати себе з тією чи іншою країною; легітимація ідентичності (від латин. legetimus - законний) — визнання довколишніми правомірності претендування носіїв тієї чи іншої ідентичності на певний соціальний та культурний статус;невизначеність етнічної ідентичності стан (відсутність характерних рис), який не дає можливості визначити статус ідентичності; рекатегорізація ідентичності — процес, під час якого будь-яка спільна надгрупова ідентичність виходить на перший план, послаблюючи при цьому міжгрупову диференціацію й підвищуючи позитивність міжгрупових установок.

 

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕТНІЧНА (від латин. identifico -ототожнення) психологічний процес ототожнення, когнітивне й емоційне уподібнення індивідом себе з іншою особою, групою, етнічною спільнотою. Це процес усвідомлення індивідом своєї належності до етнічної групи, котрий виявляється у власній концепції "Я" щодо стосунків з іншими. Він допомагає індивіду оволодівати різними видами соціальної діяльності, засвоювати і втілювати соціальні норми і моральні цінності. Витоки етнічної ідентифікації знаходяться у минулому на конкретному етапі етногенезу спільноти (історична доля свого народу, етнічні символи культури, традиції, звичаї, мова, релігія, територія тощо). А елементи етнічної ідентифікації включають у себе ступінь віднесення всіх процесів ототожнення суб'єкта зі своїм етносом. До етноідентифікаційних маркерів етнічного розвитку спільноти належать расово-біологічний (родові корені), клімато-географічний (історична територія) та соціо-культурний (історичне минуле, етнічні символи культури тощо). Індивідуальна етнічна самоідентифікація людей із різними етнічними коренями визначається місцем проживання й етнічним довкіллям, мовою спілкування, сімейними та культурними традиціями. В аспекті групової свідомості етнічну ідентифікацію треба досліджувати як процес самопізнання. У структурі етнічної ідентифікації саме цінності займають особливе місце, оскільки вони представляють частину світогляду спільнот і виступають своєрідною системою, яка забезпечує ідентичність. Етнодиференціюючі ознаки ідентичності - це "зворотній бік" самоідентифікації, оскільки через її критерії відбувається світосприйняття "не-нас". Засвоюючи "об'єктивну ідентичність", індивід реалізує власну "суб'єктивну". Для етнічної ідентифікації важливе   значення   мають   різні   символи: будівлі,етноніми, право, прапори, репрезентативні постаті. Етнічна ідентифікація має два напрями спрямованості: зовнішню і внутрішню. Перший напрям спрямований на фіксацію свого місця у системі суспільних відносин, ставлення до подій свого життя. Другий надає відчуття впевненості, безперервності і протяжності в процесі психологічної цілісності. Етнічна ідентифікація може виявлятися у будь-яких формах, що включають у себе різні психологічні механізми та види діяльності, різні ступені засвоєння індивідом будь-яких ролей, норм та цінностей. Існує три форми ідентифікації: звичайне емоційне ототожнення себе з реальною чи вигаданою особою, включення себе до окремої номінальної соціальної групи (вікової, національної), зарахування індивідом себе до реальної соціальної групи.

 

ІДЕОЛОГЕМА ЕТНІЧНА термін, який використовується для визначення усталеної частини ідеології, пов'язаної з позицією щодо ролі етнічності у суспільному розвитку.

 

ІДЕОЛОГІЯ ЕТНІЧНА (від грецьк. ithologia - вчення про ідеї) — організована сукупність ідей у формі філософських концепцій, поглядів, міфів, настанов, програмних документів стосовно трактування етнічного чинника у життєдіяльності людських спільнот; окреслення матриці дій політичних партій, держави у сфері етнонаціонального розвитку, зокрема й політики щодо етнічних компонентів етнонаціональної структури суспільства (титульної нації, етнонації, етнічних та національних меншин).

 

ІДЕЯ НАЦІОНАЛЬНА (від дав. грецьк. ithea - вид, форма)концептуальне (концентроване) вираження національних інтересів, яке вибудовується на комплексі етнічних чинників, котрі формувалися впродовж тривалого періоду. Найбільш очевидним маркером національної ідеї є національна свідомість. Національна ідея визначає смисл існування будь-якого народу, етносу, нації.

 

ІДІОМА ЕТНІЧНА (від грецьк. ithos - власний, властивий) -усталений неподільний зворот мови, який передає єдинепоняття, притаманне певній етнічній спільноті (носієві тієї чи тієї етнічності), що відтворює саме її (його) особливість, своєрідність.

 

ІМПУЛЬС ЕТНІЧНИЙ (від латин. impulsare - рухати масу)сигнал до певної дії, пов'язаної з реалізацією інтересів етнічної спільноти, або дії представників тієї чи іншої етнічної спільноти.

 

ІМ'Я ЕТНІЧНЕ ім'я, яке дається людині й пов'язане з етнічними традиціями й свідчить про належність його носія до певної етнічної спільноти, або ж про етнічне походження цього носія.

 

ІНДЕАНІЗМ ідеологія (течія) корінного населення Латинської Америки, яка сповідує ідею необхідності радикальної зміни образу їх життєдіяльності й заперечує прийнятність для нього європейських культурницьких традицій та європейського способу життя.

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 


Похожие статьи

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Взаємодія україни з європейськими та трансатлантичними структурами у контекстіідентичностей

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник

В Б Євтух - Матеріали наукової етносоціологічної школи професора володимира євтуха