В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 

ІНДЕКС ЕТНІЧНИЙ (латин. index від indico - вказую)показник, кількісного чи якісного вимірювання наявності етнічних характеристик індивіда.

 

ІНДИКАТОР ЕТНІЧНИЙ об'єктивна характерна риса носія тієї чи тієї етнічності.

 

ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ ЕТНІЧНА (від англ. indifferent -

байдужий) — характерна риса особи, яка виявляється у байдужості до своєї етнічності та до можливостей її підтримки і розвитку.

 

 

ІНІЦІАТИВА ЕТНІЧНА (від латин. initium - початок) -початок дій представників тієї чи іншої етнічної спільноти, або ж дії, що переслідують досягнення інтересів етнічної спільноти, у яких можуть брати участь й вихідці із інших спільнот.ІНКЕЛЕС Алекс (Alex Inkeles) американський філософ, психолог, етнолог (1920-2010 рр.); ступені бакалавра та магістра отримав у Корнельському університеті (штат Нью-Йорк); ступінь Ph.D. здобув у Колумбійському університеті, Нью-Йорк (1949 р.); працював професором соціології у Гарварді; згодом працював науковим співробітником у: Центрі просунутих студій наук, які вивчають поведінку людини, Стенфордського університету; Фундації Рассела у Нью-Йорку; Інституті просунутих студій Прінстонського університету, Нью Джерсі; Фундації Айзенхауера у Тайвані; у якості дослідника на запрошення працював в Аннеберзькій школі комунікації Пенсільванського університету; працював науковим співробітником Японського товариства стимулювання наук в Інституті статистичної математики в Токіо. Обирався до найбільш престижних наукових товариств Америки: Американська академія мистецтв та наук, Американське філософське товариство, Національна академія наук. Поле професійної діяльності: модернізація, соціальна психологія, політична поведінка, національний характер, етнонаціональний розвиток.

Вибрані праці: Becoming Modern: Individual Changes in Six Developing Countries. - Harvard, 1974; Exploring Individual Modernity. - New-York, 1983; Comparing Nations and Cultures. - New-York, 1995; National Character: A Psycho-Social Perspective. - New-York, 1997; One World Emerging? Convergence in Industrial Societies. - New-York, 1998.

 

 

ІНКУЛЬТУРАЦІЯ (від латин. in - внутрішній; cultura -культура) процес освоєння людиною норм суспільного життя і культури та входження індивіда в культуру й оволодіння етнокультурним досвідом. У результаті інкультурації набуваються такі знання: у сфері життєзабезпечення - професійна діяльність, домашня праця, придбання і споживання товарів та послуг; у сфері особистісного розвитку - здобуття загальної і професійної освіти, громадська діяльність; у сфері соціальної комунікації - формальне і неформальне спілкування, подорожі, фізичне переміщення; у сфері відновлення енергетичних затрат - вживання їжі, пасивний відпочинок, дотримання особистої гігієни, сон. Інкультурація має кілька стадій: початкова починається від    народження    і    продовжується    до закінченняпідліткового віку - вона протікає переважно у формі гри; інкультурація у дорослому віці - на цій стадії інкультурація носить фрагментарний характер, вона відкриває можливості змінам. Важливим моментом у процесі інкультурації є передача (трансмісія) культурницької інформації, яка необхідна для людини впродовж її життя. Вона набирає таких форм: вертикальна трансмісія (передача соціокультурної інформації від батьків до дітей); горизонтальна трансмісія (засвоєння культурного досвіду і традицій відбувається через спілкування з однолітками); непряма трансмісія (перебирання досвіду у дорослих - родичів, сусідів, вчителів). Специфічно протікає процес інкультурації при входженні індивіда в культуру іншої етнічної спільноти й опанування її етнокультурним досвідом. Тут акценти робляться на етнічно маркованих одиницях інкультурації: етнокультурницьких традиціях, звичаєвій обрядовості, поведінці, яка базується на етнічних ознаках. Як у першому, так і у другому випадках значний вплив на протікання інкультурація має довколишнє середовище, у якому перебуває індивід. Філософія обмінів інформацією між культурними групами у межах одного суспільства отримала назву інтеркультуралізм.

 

ІНОРОДЦІ термін, який використовувався у Російській імперії для означення осіб неросійської (неслов'янської) національності.

 

ІНСАЙДЕР ЕТНІЧНИЙ (від англ. insider - свій; той, що всередині) — особа, член конкретної етнічної спільноти, яка оцінює свою спільноту й процеси, що в ній відбуваються, як активний носій цієї етнічності.

 

ІНСТИНКТ ЕТНІЧНИЙ (від латин. instinctus - спонукання,
потяг до дій) - природжена реакція або елемент
поведінки етнічно маркованої людини; це фіксована
форма дії етнофора, котра успадкована, й яка виникає у
мозку людини. Етнічні маркери найбільш очевидно
виявляються у таких інстинктах, як неприйняття
(відраза),       допитливість, самоприниження,
самоствердження, ніжність, інстинкт продовження роду, харчовий інстинкт, інстинкт творення.

 

ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕННЯ РІЗНОМАНІТНОСТІ В ЗМІ (Лондон) створений для вивчення ситуації з присутністю у засобах масової інформації Великобританії етнічного фактору й матеріалів про історію та культуру різних етнічних спільнот країни і просування концепції багатокультурності.

 

ІНСТИТУЦІЙНА НАПОВНЕНІСТЬ наявність організацій

та структур (етнічних, релігійних, професійних тощо), навчальних закладів, преси, художніх колективів, які забезпечують існування, відродження та відтворення етнічних спільнот. Термін "інституційна наповненість" у науковий обіг ввів американський дослідник П. Бретон.

 

ІНСТИТУЦІЯ   ЕТНІЧНА   (від   латин.   institutum -

встановлення, установа) — організаційна структура етнічної спільноти, яка забезпечує той чи інший аспект (саме етносутнісний) життєдіяльності спільноти (церква, етнічні організації, етнічна преса).

 

 

ІНТЕГРАЦІЯ (від латин. integrum - ціле; integrattio -відновлення) соціальний, економічний та політичний процес, завдяки якому відмінні ідентичності різних груп, до певної міри зберігаючись й сприймаючись іншими, вливаються у головне русло суспільства.

 

ІНТЕРЕСИ ЕТНІЧНІ (від латин. inter - між, всередині; esse -бути) зацікавленість певних владних кіл, лідерів етнічних рухів реалізувати перспективи розвитку своєї етнічної групи; баланс етнічних інтересів узгодження шляхів та засобів реалізації інтересів етнічних спільнот, що часто-густо фіксується у відповідних документах, зокрема й у законодавчого та нормативно творчого характеру.

 

 

ІНТЕРЕСИ НАЦІОНАЛЬНІ інтереси етнічної спільності (нації,   національної   меншини),   які   складаються ізспецифічних зв'язків та взаємовідносин між її членами, котрі зумовлені історичними й соціокультурними особливостями розвитку спільноти. Національні інтереси підтримуються й реалізуються завдяки цілеспрямованій орієнтації та діяльності осіб (членів спільноти), метою яких є підтримання та збереження життєдіяльності нації, національної меншини як особливої людської спільності.

 

ІНТЕРКУЛЬТУРАЛІЗМ          філософія     обмінів між культурними групами у межах одного суспільства.

 

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ (від латин, inter між та nattio - народ) - ідеологія, політичний рух, який пропагує широке економічне та політичне співробітництво між націями та народами, обґрунтовує його переваги для усіх учасників. В основі інтернаціоналізму лежить боротьба за інтереси робітничого класу, а ідейними його засадами є ідеологеми марксизму-ленінізму. Існують різні варіанти інтернаціоналізму: традиційні - пролетарський інтернаціоналізм, соціалістичний інтернаціоналізм; новітні - релігійний інтернаціоналізм, космополітичний інтернаціоналізм, фінансовий інтернаціоналізм, російський супернаціоналізм. Сучасні дослідники інтернаціоналізму пропонують розглядати інтерна­ціоналізм як конструкт, який практично не має відношення до реального життя, а є ідеологічним фантомом.

 

 

ІНФОРМАЦІЯ ЕТНІЧНА (від латин. іnformatio -роз'яснення) — відомості про етнічні характеристики (властивості) того чи іншого об'єкта (суб'єкта), явища, процесу, які передаються від покоління до покоління, забезпечуючи таким чином грунт для існування етнічної спільноти як такої.

 

"ІНШУВАННЯ" (від англ, othering) термін, який вживається в англомовній антропологічній літературі для відтворення процесу формування чуття відмінності від представників інших етнічних спільнот, певної окремішності. Часто-густо цей процес супроводжується посиленою увагою до негативних рис інших, не собіподібних, а деколи надміру концентрується на них, тим самим посилюючи етноцентризм. У цьому контексті поняття "іншування" близьке до поняття "етнічний стереотип".

 

ІРЕДЕНТА (від італ. irredentismo - незвільнений; такий, що перебуває під чужим владарюванням) — сукупність людей, які, зазвичай, компактно розселені у державах, що межують з їх історичними батьківщинами; найбільш очевидними ареалами такого їх розселення є прикордонні території. Прикладами іредентів є росіяни на сході України, поляки у Литві, угорці в Румунії, узбеки в Киргизії тощо.

 

ІРЕДЕНТИЗМ термін, який використовувався для означення захисту анексованих територій, керованих іншою державою. Сьогодні цей термін вживається для визначення політики тієї чи тієї держави, політичного руху, спрямованих на об'єднання народу, етносу, нації у рамках одного етнополітичного організму (держави). Іредентизм є формою етнічної мобілізації, яка передбачає возз'єднання території, на якій проживають члени іреденти, з територією титульного етносу. Найбільш поширеними типами іредентизму є: італійський іредентизм (кінець XIX - перша половина XX-го ст.), угорський іредентизм Північній Трансильванії), грецький іредентизм (енозіс), румунський іредентизм (ідея Великої Румунії), німецький іредентизм (Південний Тіроль). Ідеї українського іредентизму присутні у дискусії про долю кубанських земель Краснодарського краю сучасної Росії, земель Воронезької та Курської областей з населенням українського походження.

 

ІСТОРІЯ ЕТНІЧНА (від протоіндоєвропейського wid-tor -знати, бачити; від грець. storia - історія, оповідання) -наукова галузь, яка вивчає процеси, що відбуваються з народами (етносами), після того, як вони виникли, їх розвиток і можливе їх зникнення. Власне, етнічна історія починається після завершення процесу етногенезу. Предметним полем етнічної історії як галузі наукового знання є такі проблеми: виникнення етнічних спільнот(племена, народності, народи, етноси, нації); детермінування рис цих спільнот, трансформації самих етнічних спільнот у конкретних історико-соціальних умовах; розселення, етнічна динаміка населення територій, формування нових етнооб'єднань; етнокультурні процеси у часовому просторі, роль звичаїв, традицій у збереженні та розвиткові етнічних спільнот на різних історичних відтинках.К

 

 

КАПФЕРЕР Брюс (Bruce Kapferer) австралійський соціальний антрополог, етнолог (1942 р.); вивчав соціальну антропологію у Реймонда Фірса та Макса Глюкмана в університеті Сіднею, в Родезійському інституті Лівінгстона в Лусаці (Замбія), в університеті Манчестера; викладач в університеті Манчестера; працював професором в Університеті Аделаїди (Австралія), в університетському коледжі Лондона), в університеті Джеймса Кука (Австралія), з 1999 р. -професор Університету Бергена; професор на запрошення в університетах Фінляндії, Швеції, Данії, Нідерландів, Єрусалиму та США. Поле професійної діяльності: дослідження ритуалів й символічних дій; етнічність й насильство; проводив польові дослідження у Замбії, Південній Азії, Південній Африці та Австралії.

Вибрані праці: Strategy and Transaction in an African Factory. - Manchester, 1972; Legends of People, Myths of State. - Washington, 1998; The Sorcery of Consciousness: A Sinhala Discourse on the Dynamics of Consciousness // Journal of Communication and Cognition. - 2000. - Bd. 33. - H.1-2; Star Wars. About Anthropology, Culture and Globalization // Australian Journal of Anthropology. -2000; Ethnicity, Nationalism and the Culture of the State // Suomen Anthropologi. -2002. - Jg. 27. - H. 2; Beyond Rationalism: Rethinking, Magic, Witchcraft and Sorcery. - New-York/Oxford, 2003.

 

 

КАР'ЄРА ЕТНІЧНОСТІ (італ. carrier - біг, життєвий шлях) -успішне функціонування і просування етнічної спільноти, пов'язане з трансформацією етнічної ідентичності тієї чи тієї етнічності у суспільно-політичному й культурному просторі проживання етнофорів.

 

 

КАРТУНОВ Олексій Васильович - український політолог, етнополітолог, (1940 р.), доктор політичних наук; закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1967 р.); докторська дисертація "Західні етнонаціональні та етнополітичні концепції: теоретико-методологічний аналіз" (1996 р.); працював в Інституті історії АН УРСР, в Київськомуторговельно-економічному інституті, в Інституті підвищення кваліфікації при Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, в Донбаській державній машинобудівній академії; працює завідувачем кафедри міжнародної інформації в Університеті економіки та права „КРОК" (з 1996 р.). Поле професійної діяльності: політологія, етнополітологія, міжнародна інформація, методологія наукових досліджень.

Вибрані праці: Введение в этнополитологию. - К., 1991; Этнонациональные отношения в политической жизни общества. - К., 1991; Межнациональные отношения. Термины и определения: Словарь-справочник. - К., 1991 (у співавт.); Етнонаціональний розвиток України: Терміни, визначення, персоналії. - К., 1993 (у співавт.); Основи етнодержавознавства. - К., 1997 (у співавт.); Світова та вітчизняна етнодержавницька думка. - К.-Донецьк, 1997 (у співавт.); Основи етнополітології. - К., 1998; Вступ до етнополітології. - К., 1999; Західні теорії етнічності, нації та націоналізму. -

К., 2007.

 

КАТАЛІЗАТОР (каталіст) ЕТНІЧНИЙ акції та події, котрі активізують "сплячу етнічність", або ж стимулюють пробуджену етнічність.

 

КАТОЙКОНІМ (від грецьк. kataHcos - житель; nim - назва)назва мешканців певної місцини, співвіднесення себе з назвою місцевості помешкання (наприклад, Київ -киянин, Львів - львів'янин).

 

"КАМУФЛЯЖ ЕТНОГРАФІЧНИЙ" (франц. camouflage -захисне забарвлення) твердження про відсутність генетичного коріння, його впливу на соціальну поведінку індивіда.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 


Похожие статьи

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Взаємодія україни з європейськими та трансатлантичними структурами у контекстіідентичностей

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник

В Б Євтух - Матеріали наукової етносоціологічної школи професора володимира євтуха