В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 

 

КУЛЬТУРНЕ РОЗМАЇТТЯ - наявність у культурному

ландшафті країни, зазвичай поліетнічної, елементів культури різних народів, які практикуються у повсякденній життєдіяльності.

 

КУЛЬТУРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ (від латин. imperare -панувати) - практика просування, виокремлення, насадження в інше культурне середовище своєї культури, зазвичай більш сильної, витіснення менш знаних та менш бажаних культур. Така культура - це культуравеликої, міцної в економічному та військовому плані нації. І, навпаки, культури, які витісняються, - це культури невеликих та менш сильних націй. Культурний імперіалізм здійснюється через активні дії акторів процесу просування своєї культури, через офіційну політику чи то внаслідок формування загальних негативних підходів та ставлення до культур, на котрі поширюється експансія бажаної культури. Світове домінування у сфері культури є чітко визначеною метою націй-держав чи корпорацій, які займаються експортом культури. Прикладами таких націй-держав є сьогодні Сполучені Штати Америки та Китай. Термін культурний імперіалізм з'явився у вжитку у 1960-х рр., а сам феномен культурного імперіалізму інтенсивно почав досліджуватися наприкінці 1970-х рр., передусім американським фахівцями. Один із перших інтерпретаторів явища культурного імперіалізму американський дослідник засобів масової інформації Герберт Шіллер визначає його так: "Концепція культурного імперіалізму найкраще описує сьогодні суму процесів, завдяки яким суспільство проникає у сучасну світову систему, а також описує те, яким чином його домінуюча верства набирає привабливих характеристик, здійснює тиск, просувається силою, інколи навіть йде на певні оборудки з існуючими соціальними інституціями з тим, щоб відповідати цінностям та структурам домінуючого центру системи, або ж навіть перевершити їх". У широкому сенсі термін "культурний імперіалізм", за концепцією західних дослідників, безпосередньо корелює (й часто співпадає) з такими поняттями, як "медійний імперіалізм", "структурний імперіалізм", "культурна залежність та домінування", "культурна синхронізація", "електронний імперіалізм", "ідеологічний імперіалізм", "економічний імперіалізм". Такий підхід, очевидно, базується на: і) наданні культурницьким елементам ключового значення у будь-якому типові імперіалізму як засобу і формі підкорення й панування однієї нації над іншою; 2) на використанні подібних технологій проникнення суспільства у світову систему й перетворення на домінантну силу у цій системі.КУРАС Іван Федорович український історик, політолог, етнополітолог (1939-2005 рр.), доктор історичних наук; закінчив історичний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечнікова (1962 р.); працював науковим співробітником Кіровоградського обласного архіву; закінчив аспірантуру у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка; захистив кандидатську дисертацію, присвячену проблемам національно-визвольного руху в Україні; докторська дисертація була присвячена впливу національної ідеї на партійне будівництво та історії українських національних партій; працював викладачем у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, старшим науковим співробітником, вченим секретарем Інституту історії партії при ЦК Компартії України, заступником директора Інституту політичних досліджень при ЦК Компартії України; засновник і директор Інституту національних відносин і політології НАН України (нині - Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України); віце-прем'єр-міністр України з гуманітарної політики (1994-1997 рр.); академік НАН України. Поле професійної діяльності: етнонаціональні процеси в Україні; міжнаціональні відносини; проблеми етнічності.

Вибрані праці: Сучасні політичні партії і рухи на Україні. - К., 1991; Українська державність: історія і сучасність. - К., 1993; Етнонаціональний розвиток України: терміни, визначення, персоналії. - К., 1993; Національна культура в сучасній Україні. - К., 1995; Етнополітика: історія і сучасність: статті, виступи, інтерв'ю 90-х років. - К., 1999. Україна: інтелект нації на межі століть. - К., 2000.

 

 

КУХНЯ ЕТНІЧНА (від нім. kuedre - сукупність кулінарії народу, регіону, країни) - їжа, напої, приготовлені за старовинними й новітніми рецептами традиційної культурницької традиції певної етнічної спільноти, зазвичай, з інгредієнтами, властивими саме цій спільноті. Сьогодні етнічна кухня інших народів поширена у будь-якій країні світу, зокрема і в Україні. Найбільш популярними і поширеними етнічними кухнями є арабська, азійська, італійська, китайська, мексиканська, французька, японська.Л

 

 

ЛАКУНА ЕКЗОЕТНІЧНА відсутність лексичної одиниці (слова) в одній мові і її присутність в іншій мові для означення однієї й тієї ж реалії.

 

 

ЛАКУНА ЕНДОЕТНІЧНА відсутність лексеми у тій чи тій мові, що виявляється при аналізові тла близьких за семантикою слів у межах однієї лексичної парадигми.

 

ЛАКУНА ЕТНОГРАФІЧНА відсутність у межах однієї культури, зазвичай властивої для конкретної етнічної спільноти, реалії, притаманної для іншої спільноти.

 

 

ЛЕВІ-СТРОС Клод (Claude Levi-Strauss) французький етнограф, культуролог, соціолог (1908-2009 рр.); закінчив ліцей Жансон де Сейлі; вивчав право і філософію в Сорбонні; після закінчення університету працював викладачем у ліцеї; після переїзду до Бразилії (1935 р.) працював в університеті м. Сан-Паулу; певний час працював професором філософії у Політехнічній школі Монпельє (Париж); в 1940 р. був запрошений до США, де читав лекції з соціології та етнології у вечірньому університеті; працював радником з питань культури у Консульстві Франції у Нью-Йорку (1942­1947 рр.); з кінця 1940- на початку 1950-х рр. керував окремим напрямом досліджень у Національному центрі наукових досліджень (Париж), працював заступником директора з питань етнології у Музеї людини, очолював секцію Практичної школи вищих досліджень ("Дослідження релігій примітивних народів", згодом "Порівняльне релігієзнавство неписьменних народів"); за праці "Родинне і соціальне життя індіанців намбіквара" і "Елементарні структури спорідненості" отримав докторську ступінь; очолював кафедру соціальної антропології у Коледжі де Франс, на базі якого засновував однойменну лабораторію й керував нею до 1984 р.;заснував академічний антропологічний журнал ("l'Homme" - "Людина"). Поле професійної діяльності: етнографія, культурологія, соціологія; структуралізм в етнології (засновник наукової школи); міфологія, фольклор.

Вибрані праці: Структурна антропологія. - К., 2000; Первісне мислення. - К., 2000; La Vie familiale et sociale des indiens Nambikwara. - Paris, 1948; Race et histoire. - Paris, 1952; Anthropologie structurale. - Paris, 1958; Le Regard eloigne. - Paris, 1983; Histoire de lynx. - Paris, 1991; Saudades du Brasil. - San Paolo,

1994.

 

ЛІДЕР ЕТНІЧНИЙ (від англ. leader - перший; той, хто іде попереду) - особа в етнічних спільнотах, яка стимулює і сприяє акомодації представників своєї спільноти у суспільстві поселення. Така особа, зазвичай, очолює етнічні організації, етнічні рухи. Етнічними лідерами можуть виступати й ті особи, які своєю діяльністю (етнічні митці, письменники, вчені тощо) формують атмосферу безконфліктної взаємодії між представниками різних етнічних спільнот, результатами своєї діяльності викликають зацікавленість й повагу носіїв інших культурницьких традицій, передовсім, автохтонного населення.

 

ЛІДЕРИ-АКОМОДАЛІСТИ (від латин. accomodatio -пристосування) етнічні лідери, які сприяють пристосуванню іммігрантів до нового етнічного довкілля. їх діяльність стала особливо помітною у 1920-х рр., зокрема у США після масового приниження іммігрантів; вони намагалися організовувати супротив політиці приниження та вимагали поваги до інших культур.

 

 

ЛІНГВОГЕНЕЗ (від латин. linqua - мова та грець. yenisi -походження) наука, яка вивчає походження слів, назв, термінів, зокрема, пов'язаних і з етнічною проблематикою, та їх еволюцію.

 

 

ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ мовознавча наука, яка вивчає зв'язок мови з культурою; відтворення мовними засобами явищ культури; процесу етнічної ідентифікації індивіда; взаємодію мови, етнічного менталітету та культури.ЛІЧ Рональд (Sir Edmund Ronald Leach) британський соціальний антрополог, представник еклектиціанського варіанту британської соціальної антропології (1910-1989 рр.); закінчив Коледж "Марлборо та Клер" (медицина); у Кембриджі вивчав математику та інженерну справу; з 1933 по 1936 рр. працював у Китаї як інженер з бізнесу; проводив польові дослідження в Іраку; досвід польової роботи на Сінламських пагорбах (Бірма) ліг в онову кандидатської дисертації; з 1937 р. почав відвідувати антропологічний семінар новозеландського етнолога професора Реймонда Фірса у Лондонській школі економіки; викладав соціальну антропологію у Лондонській школі економіки; тут же захистив дисертацію Ph. D. (1947 р.); викладав соціальну антропологія у Кембріджському університеті. Поле професійної діяльності: соціальні процеси в азійських суспільствах (Бірма); політичні системи та їх антропологічний вимір; моделі організації суспільств.

Вибрані праці: Political Systems of Highland Burma: A Study of Kachin Social Structure. - Cambridge, 1954; Rethinking Anthropology. - Cambridge, 1961; Pul Eliya: a village in Ceylon. - Cambridge, 1961; Culture and Communication: The Logic by Which Symbols are Connected. - Cambridge, 1976; Social Anthropology. -Oxford, 1982.

 

 

ЛОГІКА ЕТНОПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

сукупність усталених уявлень про взаємопов'язані етапи, форми, рівні, методи, процедури та стратегії вивчення національно-психологічних особливостей людей.

 

ЛУНДСЬКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ про ефективну участь національних меншин у суспільно-політичному житті з пояснювальними примітками документ, який відтворює шляхи та форми участі представників етнічних спільнот (національних меншин) у політичному, економічному, громадському житті країни проживання.

 

ЛЮДИНА ЕТНІЧНА (від латин. homo ethnicus) особа, котрій притаманні чітко окреслені маркери, які дають можливість співвідносити її з тією чи тією етнічною спільнотою, яка дбає про збереження і розвиток своєї етнічності.М

 

 

МАДЯРИЗАЦІЯ (від угорськ. magyar - угорець, угорська мова) - процес переходу на угорську мову й засвоєння угорської культури неугорськими народами; цілеспрямована асиміляція населення територій, які входили до складу Австро-Угорської імперії у різні історичні періоди. Цей процес певний час був властивий й українським землям, які до 1944 р. у різних формах перебували під юрисдикцією Угорщини. Історичні дослідження свідчать, що українці зазнавали могутнього асиміляційного тиску з боку офіційного Будапешту.

 

 

МАЙБОРОДА Олександр Микитович - український історик, політолог, етнополітолог (1945 р.); закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1967 р.); докторська дисертація "Теорія етнополітики у західному суспільствознавстві: структура і принципи дослідження" (1994 р.); на науковій роботі з 1979 р.: працював в Інституті історії України НАН України; у Центрі політичного аналізу газети "День" 1996-1997 рр.); в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (з 1997 р.) - завідувач відділу етнополітології, заступник директора інституту з наукової роботи. Поле професійної діяльності: всесвітня історія, етнополітологія, політичні процеси в Україні, міжнаціональні відносини.

Вибрані праці: Національна політика як суспільне явище. - К., 1990; Теория этнополитики в западном обществоведении. - К., 1993; Етнонаціональні процеси в сучасній Україні. - К., 1996 (у співавт.); Російський націоналізм в Україні (1991-1998). - К., 1999; Політичне русинство: закарпатська версія периферійного націоналізму. - К., 1999; Мовна ситуація в Україні і шляхи неконфліктного розв 'язання мовних проблем. - К., 2008 (у співавт.).

 

МАЙНОРИЗАЦІЯ ("меншинізація") термін, який нещодавно увійшов в академічний дискурс й відтворює процес трансформації (у силу різних причин: асиміляції, зменшення кількісного складу етнічних спільнот тощо)великих етнічно маркованих спільнот із домінантних у меншинні, що, відповідно, веде до зміни їх статусу у парадигмі "домінантність - підлеглість". Прикладом у цьому контексті (після отримання Україною не­залежності) є руська національна меншина в Україні.

 

МАКРОКОСМ ЕТНІЧНИЙ територіально визначена

спільнота (ТВС), яка складається з окремих етнічних спільнот. Ідентичність представників етнічного макрокосму контекстуально обумовлена. Наприклад, лемки, живучи у США, можуть називати себе українцями; йоруба, перебуваючи за межами Нігерії, можуть ідентифікувати себе як "нігерійці".

 

МАЛІНОВСЬКИЙ Броніслав (Bronislaw Rasper Malinoivski) британський соціальний антрополог (1884-1942 рр.); 1908 р. завершив студії з математики, фізики та філософії у Ягеллонському університеті (Краків); у тому ж році отримав наукову ступінь Ph. D. (фізика, математика); з 1908 по 1942 рр. працював у Ляйпцігському університеті; вивчав антропологію у знаменитій Лондонській школі економіки; здійснював польові дослідження у Папуа, на островах Тробріан; у 1916 р. захистив дисертацію, здобувши ступінь доктора наук; Працював професором Йєльського університету, США). Поле професійної діяльності: психоаналіз; проблеми розвитку соціальної антропології; міжкультурні диференціації сексуальних стосунків та відносин "діти -батьки"; досліджував можливості впливу вчення Фройда на позаєвропейські культури; методи польових досліджень.

Вибрані праці: The Family Among the Australian Aborigines. - 1913; Wierzenia pierwotne i formy ustroju spotecznego. Poglqd na geneze religii ze szczeg?lnym uwzglednieniem totemizmu. - 1915; The Father in Primitive Psychology. - 1927; The Sexual Life of Savages in North-Western Melanesia. - 1929; Coral Gardens and Their Magic. A Study of the Methods of Tilling the Soil and of Agricultural Rites in the Trobriand Islands. - 1935; A Scientific Theory of Culture. - 1944; A Diary in the Strict Sense of the Term. - 1967; Magie, Wissenschaft und Religion und andere

Schriften. - 1983.

 

"МАЛОРОСІЙСЬКІСТЬ"      комплекс меншовартості,

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 


Похожие статьи

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Взаємодія україни з європейськими та трансатлантичними структурами у контекстіідентичностей

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник

В Б Євтух - Матеріали наукової етносоціологічної школи професора володимира євтуха