В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник - страница 33

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 

 

СВІДОМІСТЬ ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА - усвідомлення емоційного і символічного значення мови тими, хто розглядає ту чи ту мову своєю власною мовою; різновидністю етнолінгвістичної свідомості є позитивна етнолінгвістична свідомість - це "голос з середини", який засобами мови відтворює емоційний стан душі.

 

СВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА - свідомість, яка відтворює

сукупність економічних, соціальних, політичних, моральних, естетичних, релігійних тощо поглядів, уявлень, котрі характеризують рівень розвитку нації. Національна свідомість формується на основі багатьох факторів, пов'язаних зі специфікою етнокультурного розвитку етнічної спільноти, яка має свою державність; структурована національна свідомість сприяє згуртуванню етнічної спільноти (нації); національна свідомість великою мірою базується на явищі націоналізму, який, взагалі, складає фундамент будь-якої нації;

 

СЕГМЕНТАЦІЯ ЕТНІЧНА (від латин. segmentum -частина) - фрагментарне розміщення невеликих етнічних спільнот або їх частин у поселенському контексті того чи того етнополітичного організму. Приклади етнічної сегментації дає поселенська структура деяких етнічних спільнот України, передовсім розселених компактно (скажімо, угорці на Закарпатті, румуни наБуковині), китайці чи то італійці у певних кварталах Нью-Йорку).

 

СЕГРЕГАЦІЯ (від латин. stgregatio - відділення) - процес встановлення законом чи звичаєм окремих освітніх інституцій, окремих можливостей для організації культурного дозвілля та відпочинку, а, за можливості, навіть створення окремих робочих місць для людей, котрі, зазвичай, пов'язуються з расою, належністю до касти чи етнічністю. Розрізняють сегрегацію де-юре і де-факто та адміністративну сегрегацію. Сегрегація була особливо поширена у Середні віки та у Новий час в германських і англосаксонських країнах, а також у їх колоніях, й була політикою примусового відділення (ізоляції від інших) певної групи населення. У деяких країнах сегрегація була узаконена. Так, у США до 1964 р. існував закон Джима Кроу, до 1965 р. такого роду закон діяв в Австралії. Сьогодні сегрегація частково зберігається на Кубі (так званий туристичний апартеїд - місцеві мешканці позбавлені права користуватися окремими видами сервісу, які доступні лише іноземцям), в Китаї є така форма серегації як селянська сегрегація (селянам ускладнюється поселення у містах). Автосегрегація -відмежування релігійної чи етнічної спільноти від решти суспільства, створення самостійних територіальних одиниць, у яких члени відмежованої групи великою мірою на свій лад облаштовують свою життєдіяльність, підтримують свої етнокультурницькі традиції і звичаї. Прикладом таких одиниць можуть слугувати (на макрорівні) ендогамні шлюби і сім'ї.

 

 

СЕКСУАЛЬНІСТЬ ЕТНІЧНА - етнічно маркована історичним і культурницьким досвідом сукупність біологічних, психофізіологічних, душевних та емоційних реакцій, переживань, вчинків людини, пов'язаних з виявом й задоволенням потягу сексуального характеру.

 

 

СЕМІОЛОГІЯ (семіотичні дослідження) (від др. грецьк. simion - знак, ознака) наука, яка досліджує динаміку символів та знаків, розшифровує їх значення та їх ролі у комунікативних процесах.СЕМІТСЬКІ МОВИ група споріднених мов, частина афро-азійської сім'ї, якими розмовляє населення Близького Сходу, Північної Африки та країн Африканського Рогу.

 

СЕПАРАТИЗМ (франц. separatisme від латин. separatus -окремий) рух, який виходить із принципу самовизначення народів і стверджує, що суверенітет на певній території стає легітимним лише тоді, коли він спирається на консенсус людей, котрі проживають на цій території. Зазвичай, сепаратисти розглядають державу як інституцію (форму) національної самоорганізації, у якій етнічна гомогенність й культурний консенсус складають ідеологічну основу для політичного й територіального відділення частини держави та утворення нового етнополітичного організму (держави).

 

 

СЕРЕДОВИЩЕ ЕТНІЧНЕ сукупність етнічних компонентів, природних і соціально-побутових умов, які, з одного боку, впливають на етнізацією людини, а, з другого, є її маркерами.

 

СИГНІФІКУЮЧІ ПРАКТИКИ (від латин. significatum -значущий) - способи та механізми, за допомогою яких здійснюється представлення ідентичності у доколишньому світі та визнання її людським докіллям.

 

СИМВОЛ ЕТНІЧНИЙ (від грецьк. simvolio - знак, щось зведене в одне ціле) — знаковий чи образний засіб вираження етнічної належності, який містить закодовано-змістовну інформацію про те чи те явище. Коди етнічного символу зрозумілі для представників однієї й тієї ж етнічної спільноти; вони не завжди розшифровуються вихідцями із інших спільнот. Кодування особливо властиве культурним явищам, що ускладнює їх розуміння носіями інших культурницьких традицій.

 

 

СИМВОЛІКА ЕТНІЧНА (сукупність символів) - речові, графічні, звукові умовні знаки або умовні дії, пов'язані з походженням людини чи явища, що відтворюють їхетнічну сутність; а у випадку з людиною, ще й нагадують про її етнічне минуле та етнічне довкілля. Оскільки сама культура, зокрема етнічна, певною мірою наповнена символами, то вони виступають своєрідними культурними кодами, проникнення у сутність яких дає змогу зрозуміти єство етнічності. Етнічні символи виконують функцію закріплення стереотипізованих уявлень про довколишній світ з акцентуацією на його етнічних рисах. Джерелами, які формують етнічну символіку, можуть бути природознавчі та суспільствознавчі уявлення представників етнічних спільнот про матеріально-господарську та духовну діяльність, а також результати цієї діяльності. Прикладами етнічної символіки є, скажімо, уявлення про колір офіційного прапора України, що еволюціонувала (етнічна символіка) у національну символіку; обрядові пісні, особливо у локальному етнокультурному просторі; музичні інструменти, як от бандура для українців; рослини, кактус пейот для індіанців Америки. Етнічна символіка за певних умов відіграє консолідуючу роль у згуртуванні представників того чи того етносу; ця роль стає очевидною, коли людина чи група людей потрапляє в іноетнічне довкілля. Підтвердження цьому знаходимо, простежуючи історію переселення українців за океан й прагнення їх до адаптації у нових соціокультурних умовах.

 

СИНДРОМ ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ (від грецьк. sinthromo -на рівних, у злагоді) соціопсихологічний стан індивіда (зазвичай іммігрантів, які прибували до Америки), спрямований на досягнення й закріплення передовсім соціального успіху в іноетнічному довкіллі.

 

СИСТЕМА СЕМІОТИЧНА сукупність символів та знаків,

які використовуються представниками тієї чи тієї етнічної спільноти для визначення певного об'єкту або комунікації як у середині певної спільноти, так і за її межами.

 

СИСТЕМИ ЕТНІЧНІ (від грецьк. sistema зібраний разом) -спільноти людей, які об'єднані біологічними чинниками, формами   пристосування   до   ландшафту, подібнимстереотипом поведінки, спільним походженням й синхронною історією, які усвідомлюють свою єдність й на основі компліментарності підтримують її, виокремлюють себе із великої кількості собі подібних, деколи протиставляючи себе іншим. Етнічна система є результатом еволюції етнічної одиниці більш низького порядку (субетнос) або ж деградації системи більш високого рівня (етнос).

 

СИСТЕМИ ПОЛІЕТНІЧНІ - системи, у яких етнічні

спільноти займають визначені ніші чи сектори ділової активності (одні й ті ж, або різні), розвивають одну й ту ж ділову активність (щоправда, на чітко визначених територіях), або ж можуть займати різні ніші, котрі доповнюють основні ніші ділової активності.

 

 

СИТУАЦІЯ ЕТНОКОНФЛІКТНА - ситуація, яка виникає у ході міжетнічної взаємодії й спричинюється зіткненням інтересів.

 

СИТУАЦІЯ ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА - стан функціонування

та взаємодії мов етнічних спільнот у поліетнічному суспільстві.

 

СИТУАЦІЯ ЕТНОМОВНА - існування й функціонування мов етнічних спільнот у межах етнополітичного організму (усього ЕПО, або його частинах - регіонах); їх взаємодія, використання в офіційному та побутовому спілкуванні. Етномовна ситуація формується під впливом багатьох чинників, зокрема, кількості носіїв тієї чи тієї мови, історичної тяглості ролі тієї чи тієї мови у суспільному розвитку країни, статусу мови (державна, офіційна, регіональна, міноритарна), можливостей оволодіння мовами, політики держави у мовній сфері.

 

СІОНІЗМ (іврит - ційонут - від назви гори Сіон в Єрусалимі) єврейський релігійно-націоналістичний рух, який обстоює ідею існування єдиного єврейського народу, виключної ролі євреїв у світовій історії, необхідності концентрації євреїв на одній території (у межах одногоетнополітичного організму). Розрізняють такі форми сіонізму: соціалістичний (економіка держави Ізраїль має будуватися на принципах соціалізму); християнський (поява держави Ізраїль - це звершення біблейських передбачень); мусульман­ський (співчуття сіоністському руху деякими мусульманськими лідерами), ревізіоністський (в основі цієї форми сіонізму лежить вимога перегляду засад соціалістичного сіонізму); релігійний (сіонізм має стати основою відродження іудаїзму); політичний (головна мета - побудова єврейської держави). Остання форма сіонізму є найбільш поширеною; її засновником був Теодор Герцль. Ідеї політичного сіонізму реалізувалися у створенні держави Ізраїль (14 травня 1948 р.).

 

 

СЛОВ'ЯНОФІЛЬСТВО напрямок суспільної й філософської думки в Росії у середині ХІХ століття, яка обґрунтовувала самобутність шляху історичного розвитку Росії, що, нібито, радикально відрізнявся від західноєвропейських традицій. Ідеологами слов'янофільства були О. Хом'яков, Ю. Самарін, І. Беляєв.

 

СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ЕТНІЧНИЙ етнічно марковані

сегменти населення тієї чи іншої країни, які об'єдналися в один, за Юліаном Бромлеєм, етносоціальний або етнополітичний організм.

 

СКРИПНИК ГАННА АРКАДІЇВНА український етнолог, мистецтвознавець, історик (1949 р.); закінчила Немирівське педучилище; працювала учителем у Кокчетавській обл., Казахстан; вчилася у Кустанайському педінституті, закінчила історичний факультет Київського педінституту; навчалася в аспірантурі в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського НАН України; працювала молодшим, науковим, старшим науковим співробітником цього Інституту; керівником відділу "Український етнологічний центр", заступником директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М .Т. Рильського; з 2000 р. - директор Інституту; академік   НАН  Україна;   голова  Асоціації етнологів,президент Національної асоціації україністів. Поле професійної діяльності: етнографія; етнічна культура українського народу; українська етнологія; етнодемографічні процеси в українському суспільстві; етнопсихологічні аспекти розвитку українського народу; головний редактор журналів "Народна творчість та етнографія", "Студії мистецтвознавчі".

Вибрані праці: Етнонаціональні аспекти наукового доробку Івана Дзюби //Народна творчість та етнографія. - 2001. - № 3; З історії угорської етнографії та українсько-угорських наукових зв'язків //Народна творчість та етнографія. - 2006. - № 4; Польська етнологія на межі тисячоліть //Народна творчість та етнографія. - 2007. - № 1.

 

СМАК НАЦІОНАЛЬНИЙ специфічна форма сприйняття, розуміння краси, ціннісних норм поведінки, специфічний спосіб оцінки довколишнього світу, вияв специфічних рис у художньо-мистецькій діяльності, які базуються на етнічних ознаках нації й ними визначаються.

 

 

СМІТ Ентоні Д. (Anthony D. Smith) британський соціолог, етносоціолог, націєзнавець, засновник міждисциплінарного підходу дослідження націоналізму (1933 р.); ступінь бакалавра отримав в Оксфорді з класичних мов та філософії; ступінь магістра та докторську ступінь з соціології отримав у Лондонській школі економіки; професор цієї ж школи; викладав у Європейському інституті; віце-президент Асоціації досліджень етнічності та націоналізму. Поле професійної діяльності: теорія нації, націоналізм, культурницькі основи націй, етносимволізм, ідентичність, етнічний ренесанс.

Вибрані праці: Національна ідентичність. - К., 1994; Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія. - К., 2004; Нації та націоналізм у глобальну епоху. - К., 2006; Культурні основи націй: ієрархія, завіт та республіка. - К., 2010; Theories of Nationalism. 2nd ed. - Oxford, 1983; The Ethnic Origins of Nations. -Oxford, 1987; National Identity. - Oxford, 1991; Myths and Memories of the Nation. - Oxford, 1999; The Nation in History. - Oxford, 2000; Chosen Peoples: Sacred Sources of National Identity. - Oxford, 2003; Ethno-Symbolism and Nationalism: A Cultural Approach. - Oxford, 2009.

 

 

СОЛІДАРНІСТЬ МІЖЕТНІЧНА (від латин. solidus -справжній, міцний) спільні дії представників різних етнічних спільнот з метою досягнення певних цілей, які стосуються усіх учасників цих дій, або ж підтримка дійпредставників однієї етнічної спільноти вихідцями із інших спільнот, зазвичай спрямованих проти політики владних структур.

 

СОЦІОКУЛЬТУРНА АНТИТЕЗА (від дав. грецьк. antithesis -риторичне протиставлення) компаративістська дія, побудована на протиставленні культурницьких якостей (характеристик) представника (представників) тих чи тих соціокультурних систем, яка реалізується у формулах "я -ти", "ми - вони", "свої - чужі".

 

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЛІНГВІСТИКА  —  термін, який

вживається для означення широкого спектру питань, які стосуються вивчення мови у її соціокультурному контексті.

 

СОЦІОЛІНГВІСТИКА галузь мовознавства, яка вивчає зв'язок між мовою та соціальними умовами її функціонування, соціальної диференціації мови, вплив соціальних факторів на розвиток мови, соціальні аспекти багатомовності.

 

СПАДЩИНА ЕТНІЧНА накопичені впродовж тривалого часу елементи духовної й матеріальної культури, звичаї, обряди, ціннісні орієнтації тієї чи іншої спільноти з чітко вираженими етнічними характеристиками, які знаходять застосування у сучасних практиках. За умов етнічного відродження, яке властиве для поліетнічних країн світу (Україна не є винятком) зростає зацікавленість представників різних етнічних спільнот своїм минулим, походженням і етнічна спадщина відіграє важливу роль у формуванні чи розвої етнічної самосвідомості. Сьогодні у світі існує велика кількість державних інституцій, громадських рухів та організацій, які опікуються етнічною спадщиною у своїх країнах. Скажімо, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України інтенсивно вивчає різні аспекти етнічної спадщини українського народу; у США функціонують чимало організацій, як от Рада етнічної спадщини, музеї етнічної спадщини у багатьох американських    містах;    в    Інформаційному центрібібліотечних архівів, філії якого знаходяться по усіх США. У Європі існує мережа етнічної спадщини, яка постійно організовує конференції з проблем збереження етнічної спадщини. Прикладом збереження етнічної спадщини українців та їх нащадків у Канаді є "Село української культурної спадщини (музей просто неба)" у місцині Калина Кантрі (8о км. від м. Едмонтона, провінція Альберта), де можна познайомитися з життям, зокрема побутом, елементами етнокультури, українських іммігрантів періоду 1892-1930 рр.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 


Похожие статьи

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Взаємодія україни з європейськими та трансатлантичними структурами у контекстіідентичностей

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник

В Б Євтух - Матеріали наукової етносоціологічної школи професора володимира євтуха