В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 

Вибрані праці: Регіоналізм в сучасній Україні: нові тенденції та явища //Ставропігіон. Політологічний центр "Генеза". Щорічник. - Львів, 1997; Політичні трансформації в Україні у 90-х роках //Польща-Німеччина-Україна в Європі. - Жешув, 1998; Соціокультурний підхід у соціогуманітарних науках: Обмін сенсами // Соціологія: Теорія, методи, маркетинг. - 2005. - № 4 (у співавторстві); Динаміка ідентичностей мешканців Львова і Донецька: компаративний аналіз (1994 - 2004 рр.) // Україна молода. Спеціальний випуск. Львів - Донецьк: соціальні ідентичності в сучасній Україні. - К.-Львів, 2007; Поколіннєві моделі групових ідентичностей львів 'ян та донеччан (1994 - 2004) // Україна молода. Спеціальний випуск. Львів - Донецьк: соціальні ідентичності в сучасній Україні. - К.-Львів, 2007; Бупатіка rozwoju tozsamosci w Ukrainie. Przyktad Lwowa і Doniecka, 1994-2000 //Nowa Ukraina. Roztam pogranicza. Zeszyty historyczno-politologiczne. - 2006. - № 2; Specyfika stosunku ludnosci Ukrainy do zydow: przesztosc і terazniejszosc, problemy i perspektywy //Antysemityzm w Polsce i na Ukrainie /Pod red. Ireneusza Krzeminskiego. -Warszawa, 2004; A Brief History of Russian Soviet and Post Soviet Sociology. -Lawrence, 1999.

 

 

ЧЕРНОВА Катерина Олексіївна - етносоціолог (1963 р.); доктор соціологічних наук; старший науковий співробітник Київського національного університету іменіТараса Шевченка, професор кафедри соціології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; навчалася у державному педагогічному університеті ім. М. О. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Поле професійної діяльності: проблеми міграції, міжнаціональні відносини, українська діаспора, етноси, етносоціологія.

Вибрані праці: Етнічний довідник. Етнічні меншини в Україні. - К., 1996 (у співавт.); Етнічний довідник: у трьох частинах . - Ч. 1: Поняття та терміни. - К., 1997 (у співавт.); Енциклопедія Етнокультурознавства. Понятійно-термінологічний інструментарій, концептуальні підходи. -Частина перша. Особа, нація, культура. - Книга перша. "А-Є". - К., 2000 (у співавт.); Етносоціологія: терміни та поняття. - К., 2003 (у співавт.); Етнонаціональна структура українського суспільства. - К., 2004(у співавт.); Українська діаспора як соціокультурна система. - К., 2007; Соціологія. Підручник для соціогуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. -К., 2010 (у співавт.).

 

ЧИННИК    ЕТНІЧНИЙ    -    ідеали,    ідеї, передумови, очікування, які мотивують етнічні рухи.

 

 

ЧИСТКИ ЕТНІЧНІ - заходи, спрямовані на переслідування, винищення меншинних етнічних спільнот домінуючою спільнотою з метою досягнення етнічної гомогенності у межах території, яку контролює більшість.

 

 

"ЧОРНИЙ КАПІТАЛІЗМ" - термін, яким в американській економічній науці та етносоціології визначають концентрацію у певному виді зайнятості афроамериканців.

 

ЧУЖИНЕЦЬ ЕТНІЧНИЙ - особа, яка: і) є членом іноетнічної спільноти, що вступає на ринок робочої сили іншої спільноти; 2) є іммігрантом.

 

ЧУТТЄВІСТЬ ЕТНІЧНА - психологічний стан особи, на формування якого вирішальний вплив справляють етнічні чинники.Ш

 

 

ШИРОКОГОРОВ Сергій Михайлович (Широкогоров Сергей Михайлович) російський етнограф, етнолог, антрополог, один із творців теорії етносу (1887-1939 рр.); вищу освіту отримав у Парижі: навчався у Сорбоні (філологічний факультет) та у Вищій школі політичної економії й в Антропологічній школі; у Росії навчався на фізико-математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету; з 1910 р. брав участь в експедиціях у Східному Сибіру та на Далекому Сході; став учасником створення історико-філологічного факультету і Далекосхідного університету; викладав у цьому університеті спецкурси на основі результатів експедицій; викладав у навчальних закладах у Шанхаї, Аомині та Пекіні; публікував свої праці російською, англійською, німецькою та французькою мовами. Поле професійної діяльності: етнографічні польові дослідження; етнос та його теорії; соціальна організація народів; етнічні ритуали.

Вибрані праці: Опыт исследования основ шаманства у тунгусов // Ученые записки историко-филологического факультета в г. Владивостоке. - 1919. -Вып. 1; Место этнографии среди наук и классификация этносов. -Владивосток, 1922; Этнос. Исследование основных принципов изменения этнических и этнографических явлений //Известия Восточного факультета Государственного Дальневосточного университета. LXVII. - Шанхай, 1923; Христианская миссия и восточные цивилизации //Вестник Азии; Anthropology of Nothern China //Royal Asiatic Society., 1923. - Extra vol. 11; New Contribution to the Problem of the Origin of Chinese Culture // Anthropos., 1931. - № 26; Ethnos: An outline of theory. - Peiping: Catholic University Press, 1934; Ethnography and "Missionaries" Work//Folklore Studies. - 1939. -X11.

 

 

ШКАЛА ГУТТМАНА (Louis Guttman), яка названа за її винахідником Луїсом Гуттманом, твердження вибудовує таким чином, що індивід, погоджуючись з першим твердженням, автоматично погоджується і з наступним. Відповіді ранжуються за таким принципом - від найменш гострих до найбільш гострих: Ви готові допустити іммігрантів на поселення у Вашій країні; Ви готові допустити іммігрантів на поселення у Вашійкомуні; Ви готові допустити іммігрантів на поселення з Вами по сусідству; Ви готові допустити іммігрантів у якості найближчого сусіда; чи дозволили б Ви одружитися Вашій дитині з іммігрантом (вийти заміж за іммігранта). Шкала найефективніше працює у конструюванні соціальних дистанцій, організаційних ієрархій та еволюційних стадій.

 

ШКАЛА ЛАЙКЕРТА (Rensis Likert). Ця шкала названа за іменем психолога Ренсіса Лайкерта; це психометрична шкала, яка, зазвичай, використовується в опитувальниках. Респонденти, відповідаючи на питання, окреслюють рівень погоджуваності з твердженням, що міститься у питанні. Важливим моментом у цій шкалі є те, що шкала Лайкерта - це сума відповідей на питання відносно того чи того твердження, котрі подеколи самі по собі іменуються шкалою. Найчастіше використовуються п'ять рівнів відповідей, подеколи - сім-дев'ять, або і десять. Зформатизована й найбільш вживана шкала складається із наступних відповідей щодо тверджень про той чи той об'єкт: цілком не погоджуюсь; не погоджуюсь; ані погоджуюсь, ані не погоджуюсь; погоджуюсь; цілком погоджуюсь. Шкала Лайкерта представляє біполярний шкальний метод, яким вимірюється позитивна чи негативна відповідь стосовно твердження. Деколи використовується шкала із чотирьох відповідей; це метод примусового вибору, оскільки відповідь "як погоджуюсь, так і не погоджуюсь" відсутня.

 

 

ШКАЛА САМООЦІНКИ РОЗЕНБЕРГА (Morris Rosenberg) названа за іменем її автора Морріса Розенберга й широко використовується у дослідженнях з соціальних проблем, особливо коли йдеться про визначення позиції самого респондента стосовно того чи того явища, або особистих якостей. В неї включені десять відповідей на твердження за шкалою - від "повністю погоджуюсь" до "повністю не погоджуюсь": в цілому я задоволений собою; деколи я думаю, що я не такий вже і позитивний (добрий); я відчуваю, що у мене є певна кількість гарних якостей; я здатний робити речі так добре, як це робить більшість людей; я відчуваю, що у мене не так багато якостей, якими можна пишатися; явідчуваю, що у цей момент я ні на що не здатний; я відчуваю, що я людина не кращих якостей, щонайменше однаковий, як і всі інші; я хотів би, щоб я себе поважав більше; поступово я схиляюсь до відчуття, що я невдаха; у мене позитивне ставлення до самого себе.

 

ШКАЛА СОЦІАЛЬНОЇ ДИСТАНЦІЇ Е. БОГАРДУСА (Emory S. Bogardus) - це тестова психологічна шкала, розроблена американським психологом й соціологом Еморі С. Богардусом для емпіричного вимірювання готовності (бажання) людей брати участь у соціальних контактах різної міри близькості з членами різних соціальних груп, зокрема расових та етнічних. Згідно з цією шкалою респондентам ставляться питання, пов'язані з їх мірою налаштованості на прийняття у контекст їх взаємодії представників тих чи тих расових, чи то етнічних спільнот. Шкала має діапазон від 1.00 до 7.00, де 1.00 означає, що між групами, чи то індивідуумами не існує жодної соціальної дистанції. Серед питань, які з'ясовуються за цією шкалою (я допускаю представників інших соціальних, у нашому випадку, расових та етнічних, у якості...), такі: 1. близьких родичів-членів сім'ї пункт); 2. моїх близьких особистих друзів (2.00); 3. сусідів на тій же вулиці (3.00); 4. колег по роботі (4.00); 5. громадян моєї країни (5.00); 6. лише як відвідувачів моєї країни (6.00); 7. взагалі не допускаю у мою країну (7.00). Шкала успішно застосовувалася Е. Богардусом у 1925, 1946, 1956, 1966 рр. Українські дослідники активно користуються шкалою Богардуса, зокрема у соціальному моніторингу Інституту соціології НАН України "Українське суспільство".

 

 

ШКАЛА ТЕРСТОУНА (Louis Leon Thurstone) це шкала інтервалів, які здаються рівними, названа за іменем її винахідника Луїса Терстоуна. Вона була першою формальною технікою у психології, за допомогою якої вимірювався рівень ставлення до релігії. Згодом її застосування було перенесено і на інші явища суспільного життя. Вона складається із тверджень про окреме явище, де кожне твердження має свою цінність (під чітко визначеним номером) щодо того, наскільки те чи те явище викликає (або не викликає) до себе прихильність.Дослідження за цією шкалою здійснювалися, зазвичай, у три етапи: і) на першому етапі обиралося широке поле суджень, які виражали установку, яка цікавила дослідника. Таким судженнями були: судження із публікацій, думки колег та близьких, групові дискусії на задану тему. Далі іде відбір недвозначних суджень; при цьому вони не містять спеціальних термінів: виключаються судження, які містять такі слова, як "усі", "завжди", "ніхто", "ніколи"; 2) на другому етапі експертами (представниками цільової групи) здійснюється відбір, який дозволяє визначити (згідно шкали) значення для кожного судження (відповідно, позитивне - негативне), котрі розділені суб'єктивно рівними інтервалами. Бракуються ті судження, котрі різко відрізняються одне від одного. На цьому етапі допускається, що дисперсія процесу розрізнення стимулів розподілена за нормальним законом і це дає можливість вибудувати шкалу інтервалів; 3) на третьому етапі отримана досить зручна "лінійка" для вимірювання потрібної характеристики. Потім респондентам дається 11 суджень (А - К) для того , щоби вони обрали ті, з якими вони не згідні, а далі вираховується середньо арифметичне.

 

 

ШКАЛА F - це тест, який розроблений для вимірювання авторитарної особистості. Латинська літера "F" реферує до початку слова "fascism". Шкала вимірює відповіді на деякі компоненти авторитаризму, включаючи конвенціо­налізм, авторитарне підпорядкування, авторитарну агресію, забобони, стереотипи, владу, деструктивізм, цинізм, прожектерство тощо.

 

ШЛЕПАКОВ Арнольд Миколайович український історик-міжнародник, іммігрантознавець, політолог (1930-1966 рр.); закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1952 р.); кандидатську дисертацію захистив у 1995 р., докторську - у 1966 р.; працював науковим співробітником, завідувачем відділу нової і новітньої історії Інституту історії АН УРСР; професором Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка; заступником   директора   Інституту  історії  АН УРСР.Ініціатор створення Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР та його директор; член-кореспондент АН УРСР (1969 р.), академік АН УРСР (1982 р.); ректор Української академії зовнішньої торгівлі. Поле професійної діяльності: американістика; тенденції та закономірності міграційних процесів; українська діаспора; національні процеси у сучасному світі.

Вибрані праці: Українська трудова еміграція в США і Канаді (кінець XIX -початок XX ст.). - К., 1960; Иммиграция и американский рабочий класс в эпоху империализма. - М., 1966; Биография статуи Свободы. Исторический очерк. -М., 1969; США: социальная структура общества и его национальный состав. - К., 1976; США: "похищение умов" в прошлом и настоящем. - М., 1983; Українські канадці в історичних зв 'язках із землею батьків. - К., 1990.

 

ШЛЮБ МІЖЕТНІЧНИЙ шлюб, який укладається між представниками різних етнічних спільнот.

 

ШОА термін (мовою іврит), який використовується євреями для визначення політики нацистів, що передбачала знищення єврейського народу.

 

ШОВІНІЗМ (від франц. chauvinisme - войовничий патріотизм) ідеологія (часто-густо політика), яка, беручи в основу те чи те (етнічне) явище, той чи той (етнічний) чинник, концентрує вагу на його винятковості й на цій основі вибудовує позицію держави, групи, колективу у своїй взаємодії з іншими. Найбільш поширеними формами шовінізму є такі: джінгоїзм націоналістична (у негативному сприйнятті), мілітаризована форма шовінізму. Термін вживається переважно в англійській мові; етнічний шовінізм різновид шовінізму, який базується на підкресленні виняткового значення етнічних чинників; близький до явища етноцентризму; національний шовінізм різновид шовінізму, який сповідує національну винятковість, протиставляє інтереси однієї нації інтересам іншої, поширює національне чванство, розпалює національну ворожнечу й ненависть.

 

ШТЕПА Сергій Олександрович - український політолог, етносоціолог (1977 р.); кандидат політичних наук; професор, завідувач кафедри соціальних та публічнихкомунікацій, заступник директора Інституту соціології, психології та управління Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; закінчив факультет міжнародних відносин Славістичного університету; аспірантуру в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України (нині Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України). Поле професійної діяльності: етнополітичні процеси в Криму, сучасні виборчі технології, етносоціологія.

Вибрані праці: Законодавчі засади етнонаціональної політики України: перспективи для Криму //Вісник Київського університету. Філософія. Політологія. - 2003. - Вип. 52-53; Сучасна етнополітична ситуація в Криму: характерні риси й перспективи розвитку // Вісник Київського університету. Філософія. Політологія. - 2003. - Вип. 56-57; Автономна Республіка Крим //Етносоціологія. Терміни та поняття. - К., 2003; Голосування етнічне //Етносоціологія. Терміни та поняття. - К., 2003; Етнополітичні проблеми Криму: Роль Верховної Ради України в їх розв' язанні. - К., 2005; Етносоціологія. Етнічна динаміка українського суспільства. - К., 2010; Зарубіжне українство. Підручник (у співав.). - К., 2011.

 

 

ШУЛЬГА Микола Олександрович - український філософ, соціолог, етносоціолог, етнопсихолог (1943 р.); доктор соціологічних наук; професор, заступник директора Інституту соціології НАН України; закінчив історичний факультет Ростовського державного університету. Поле професійної діяльності: соціальні процеси в українському суспільстві: мігрантознавство; міжетнічні відносини; мовні проблеми у етнонаціональному розвитку України; етносоціологічні дослідження.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48 


Похожие статьи

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Взаємодія україни з європейськими та трансатлантичними структурами у контекстіідентичностей

В Б Євтух - Сучасна етаонащональна динаміка українського суспільства тенденції закономірності особливості

В Б Євтух - Етнічність енциклопедичний довідник

В Б Євтух - Матеріали наукової етносоціологічної школи професора володимира євтуха