Л С Данильченко - Вплив глобальної фінансово-економічної кризи на динаміку економічного розвитку світового ринку телекомунікацій - страница 1

Страницы:
1  2 

Данильченко Л. С. Вплив глобальної фінансово-економічної кризи на динаміку економічного розвитку світового ринку телекомунікацій / Леся Данильченко // Галицький економічний вісник. — 2009. — № 2. — С. 14-23. — (світова економіка й міжнародні економічні відносини).

УДК 339.9:621.39 Леся ДАНИЛЬЧЕНКО

ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ НА ДИНАМІКУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Резюме. У статті виокремлено та проаналізовано ключові чинники, що формуватимуть майбутнє світового ринку телекомунікацій з огляду на існуючу глобальну фінансово-економічну кризу та досвід фінансових криз 1997-1999рр. і 2000р. Відслідковано перші наслідки економічної рецесії для світових операторів і провайдерів телекомунікаційних послуг, а також виробників телекомунікаційного обладнання.

The summary. The key trends, that will be shaping the future of the world telecommunications market are emphasized and analyzed in the paper, taking into account the current global financial crisis and the experience of the previous financial crises of 1997-1999 and 2000. The first effects of the economic recession on the activity of world telecommunications operators and service providers, as well as telecommunications equipment makers, are traced.

Ключові слова: глобальні фінансові кризи, світовий ринок телекомунікацій, інформаційно-комунікаційні технології, мобільний зв'язок, фіксований зв'язок, широкосмуговий зв'язок, Індекс Altimo.

Вступ. У системі сучасних міжнародних економічних відносин індустрія телекомунікацій відіграє стратегічно важливу роль, зокрема, у забезпеченні збалансованого розвитку світової економіки. Так, доходи світового телекомунікаційного ринку у 2006 році склали 1,2 трлн. дол., що відповідає майже 3% валового світового виробництва, а вже у 2007 році доходи зросли до 1,7 трлн. дол. Згідно прогнозів Insight Research Corporation, надходження від телекомунікаційних послуг щорічно зростатимуть на 10,3%, таким чином, досягнувши у 2013 році позначки 2,7 трлн. дол. [1]. У середині 2007 року в світі нараховувалось 2,3 млрд. користувачів послуг мобільного зв'язку, а вже у 2008 їх чисельність зросла до близько 4 млрд. [2, с.17]. Світовий ринок телекомунікацій залишається одним із найбільших працедавців у світі, лише у США близько одного мільйона людей зайняті у сфері телекомунікацій. За даними Світового банку, темпи росту світового ринку телекомунікацій протягом 2001-2007 рр. вдвічі перевищували темпи росту світової економіки в цілому [3].

Ріст об'єму телеком-ринку в поєднанні з динамічними технологічними змінами, розгортання конкуренції та падіння цін на послуги, лібералізація ринку та подальша консолідація його гравців, докорінним чином змінюють характер функціонування сфери телекомунікацій, що робить її дослідження особливо актуальним та цікавим завданням.

Аналіз останніх публікацій. Належне місце у розробці даної проблематики займають праці низки науковців, зокрема, С. Довгого [4, с.20] та Д. Стейнбока [2, с.33], а також дослідження провідних міжнародних організацій, а саме: Міжнародного союзу електрозв'язку [5], Світового банку [3], Світового альянсу з інформаційних технологій та послуг [6] та ін.

Перш за все, необхідно зазначити, що світова індустрія телекомунікацій нерозривно пов'язана із глобальними тенденціями економічного розвитку світової економіки, котра на початку 2008 року увійшла у фазу небувалої досі рецесії. Безпрецедентні події відбулись на світових банківських, фінансових та кредитних ринках, включно з крахом декількох глобальних фінансових інститутів. Криза, що розпочалась з падіння іпотечного сектору США, набула глобального характеру та спричинила загальносвітовий економічний спад. Найбільші світові економічні зони: Європа, США та Японія, офіційно перебувають у стані глибокої рецесії, вперше з 1982 року прогнозується падіння обсягів світової торгівлі у 2009 році [3].

Виклад основного матеріалу. Насамперед слід зауважити, що сучасна індустрія телекомунікацій двічі переживала глобальні фінансові потрясіння. Досвід двох попередніх глобальних фінансових криз, а саме: Азійської фінансової 1997-1999 рр. та кризи «дот-ком» 2000 року показав, що вона може як відкривати необмежені можливості для росту новітніх послуг, технологій, ринків, так і вщент знищити цілу індустрію. І хоча сучасна фінансова криза набула небачених досі масштабів, вважаємо за доцільне перш за все детально проаналізувати реакцію світового телеком-ринку на попередні масштабні фінансові кризи, що дасть змогу більш точно спрогнозувати перспективи її розвитку внаслідок теперішнього економічного спаду.

Азійська фінансова криза 1997-1999 рр. відчутно вплинула на телеком-сектор у регіоні, що основним чином позначилось на падінні темпів підключень нових абонентів протягом 1998­

1999 рр. Проте вони так і не досягли негативних позначок, а в цілому, темпи росту у Азійському регіоні перевищували загальносвітові протягом цього періоду (рис. 1).

Згідно дослідження Світового банку, шість із десяти найбільш прибуткових телекомунікаційних операторів у 2001 році були саме Азійськими. Це є свідченням того, що телеком-сектор регіону зумів відновитися швидше, аніж встиг поринути у рецесію. Важливо зазначити, що необхідність скорочення витрат дала змогу гравцям ринку переорієнтуватись на нові сфери зростання, а саме - переходу від вузько смугових до широко смугових ринків, який відбувся значно швидше на Азійських ринках, аніж на Європейських і Північно­Американських, що меншою мірою постраждали від кризи. Таким чином, фінансова криза створила передумови для реалізації феномену «творчого руйнування» Й.Шумпетера, перебудувавши безперспективні інвестиційні схеми середини 90-их років, спрямовані на розвиток вузько смугових мереж, на користь мереж нового покоління. Республіка Корея, зокрема, зазнала чи не найбільших втрат та спаду економіки, проте зайняла передові позиції за рівнем поширення широкосмугових мереж зв'язку у світі.

єр

m

л ■ т

30% 25% 20% 15% 10% 5%

0%

рік

1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Азійсько-тихоокеанський регіон —■— Світ

Рис.1. Порівняльна динаміка темпів росту абонентської бази телефонної мережі у Азійсько-тихоокеанському регіоні та світі Джерело: наведено автором за [3]

Значно більших втрат зазнав світовий ринок телекомунікацій внаслідок кризи «дот-кому» 2000 року, що була спричинена ірраціональними очікуваннями грандіозного зростання сектору Інтернету. Спеціалісти галузі пророкували подвоєння Інтернет-трафіку кожних сто днів, очікувалось, що за першими програмами-приманками, такими як електронна пошта, слідуватимуть наступні, багатофункціональні та зручні у використанні, що прискорять темпи впровадження Інтернету по всьому світу та спричинять ще більше зростання трафіку у мережі. Тоді як Інтернет-компанії активно розробляли нове програмне забезпечення, телеком-компанії взялись за розбудову інфраструктури з високою пропускною здатністю, аби забезпечити безперешкодну передачу прогнозованого об'єму інформаційної навантаження. Гіперзростання вартості акцій Інтернет-компаній та навіяна ринковими аналітиками інформація про гостру нестачу діапазону частот та їх низької пропускної здатності, спричинила шалений ріст оцінювальної вартості крупних телеком-компаній, котрі в пік Інтернет-буму спрямували свою діяльність на його підтримку.

З огляду на високу довіру інвесторів до даного ринку, телеком-компанії мали вільний доступ до кредитних ресурсів. За оцінками Thomson Financial, протягом 1996-2001 рр. 890 млрд. дол. було представлено банками як синдиковані кредити, 415 млрд. поступило з ринку довгострокових облігацій, 500 млрд. дол. - у вигляді приватного капіталу через емісію акцій на фондовому ринку. Загальна сума витрат на телекомунікаційне обладнання у період з 1997 по 2001 рр. склала понад 4000 млрд. дол. [7]. Окрім того, у галузі розпочалась серія масштабних злиттів і поглинань. Характерна особливість даних угод - їх необгрунтовано висока ціна: у 1998 році WorldCom поглинув MCI за 40 млн. дол., а AT&T придбав TCI за 48 млн. дол., у 2000році Deutsche Telecom поглинув Voicestream за 53 млн. дол. Станом на 2001 рік, чотири з десяти найбільших угод про злиття та поглинання компаній стосувались саме сфери телекомунікацій [7].

В результаті, на противагу гострої нестачі пропускних мереж, сформувався величезний надлишок виробничих потужностей у сфері телекомунікацій, чому послідували банкрутства, значні скорочення робочих місць і різке знецінення цінних паперів телеком-компаній на фондовому ринку. Надлишок потужностей у найбільш капіталомісткій сфері телекомунікацій місцями перевищував 98%. За оцінками аналітиків, використовувалось лише 1-2% пропускної здатності волоконно-оптичного кабелю, прокладеного між Європою та Пн. Америкою [4, с.21].

За друге півріччя 2001 року процедури банкрутства були розпочаті стосовно 31-го телеком-оператора, сума непогашених ними кредитів становила близько 60 млрд. дол. [4, с.21]. Кредитори зіткнулися з ситуацією, коли ринкова ціна телеком-компаній не складала і десятої частини їх первинної вартості. В цілому, втрати світового телеком-ринку внаслідок кризи «дот-ком» оцінюють у 1 трильйон доларів [7].

Основна причина кризи «дот-комів» і падіння телеком-ринку полягала у тому, що нестача діапазону частот насправді більше була уявною, аніж реальною. Технологічні інновації перетворили нестачу технологій у їх відносний надлишок, що й зумовило фінансову кризу, адже високі ціни на акції телеком-операторів підтримувались саме з огляду на рідкісність частот, якими вони володіли. Тенденція відносного надлишку пропускних мереж збережеться і надалі завдяки безупинному науково-технічному прогресу у сфері зв'язку й удосконаленню систем розподілу спектру частот. У короткостроковій перспективі, дана ситуація може спричинити падіння вартості окремих компаній, зокрема, мобільних операторів, чиї акції відображають економічну вартість діапазону частот, якими вони володіють. Але у довгостроковій перспективі, більша доступність і нижча ціна на частотний ресурс сприятиме поширенню інновацій у галузі та виникненню нових ринкових можливостей.

У цілому, досвід попередніх криз показує, що найменших втрат зазнали компанії зі стабільними грошовими потоками та фінансовими запасами. Минулі кризи відкрили шлях для проривних технологій: широкосмугового зв'язку, Інтернет-пошуку (Google) та Інтернет-телефонії (Skype). Компанія Google була створена у 1998 році, на піку Азійської кризи, а компанія Skype - у 2003 році, на дні краху «дот-комів», проте обидві компанії зуміли закріпити свої позиції на ринку, в той час як їх конкуренти занепадали. Дані компанії зуміли ефективно використати падіння цін у галузі, зокрема, на технології комп'ютерної обробки інформації та частотного ресурсу, запропоновані ними інновації доповнювали широку екосистему телекомунікацій, а не канібалізували її.

Аналітики Міжнародного союзу електрозв'язку та Світового банку прогнозують, що теперішня фінансово-економічна криза буде мати подібний ефект на перспективи розвитку світової індустрії телекомунікацій, що й Азійська та криза «дот-ком» [3; 5]. У деякій мірі, варто очікувати перестановки сил у галузі на користь телеком-компаній з більш збалансованими моделями зростання, стабільними грошовими потоками та значними заощадженнями, адже фінансові негаразди у секторі дають можливість компаніям, які володіють значними готівковими ресурсами, поглинати конкурентів та скуповувати проблемні активи за заниженими цінами. Криза також створить можливості для виходу на ринок нових компаній, що пропонуватимуть проривні технології, особливо у сферах, де відбувається суттєве падіння цін. У кінцевому результаті, криза усуне з поля окремих гравців, проте відновить ринкову активність і дасть змогу новим компаніям вступити у конкурентну боротьбу з новими прогресивними пропозиціями.

Перші наслідки сучасної світової фінансово-економічної кризи вже гостро відчутні на ринку телекомунікацій: зі сторони пропозиції телеком-сектор зазнає значного дефіциту кредитних ресурсів, необхідних для інвестування у розбудову інформаційної інфраструктури, що зумовлено економічною невизначеністю та неготовністю інвесторів вкладати кошти у довготермінові інфраструктурні проекти. Окрім того, банки ставлять суворі вимоги до потенційних позичальників: високі характеристики діяльності на ринку, грунтовні бізнес-плани, що передбачають швидке надходження грошових потоків, а також позитивна кредитна історія в минулому. В умовах обмеженого кредитування та значного подорожчання кредитних ресурсів, індустрія відчуває глибоку потребу у альтернативних джерелах фінансування. Уцьому контексті, зростає тиск на уряди держав у забезпеченні підтримки та фінансування Мереж наступного покоління (NGN), будівництво яких вже розпочалось у країнах ЄС. Так, у вересні 2008 р. уряди Італії та Греції оголосили про свої плани субсидіювати будівництво національних мереж нового покоління [5]. За відсутності банківського кредитування, телеком-оператори також активно вивчають можливості залучення проміжного, проектно-цільового, експортного фінансування тощо.

Зі сторони попиту економічний спад у розвинутих країнах зумовить скорочення їх попиту на нові інформаційно-комунікаційні технології. Слабкий долар США, тим часом, активізує експорт продукції галузі зі США до країн, що розвиваються. Як наслідок, завдяки орієнтації гравців ринку на ненасичені ринки країн, що розвиваються, загальна динаміка зростання сектору збережеться до 2011 року. (рис. 2).

5

4,5 4 3,5

5 3

'2,5 2

1,5 1

0,5 0

=2

в4

14 12 10

8

6

4 2

0

2003    2004    2005    2006    2007    2008    2009    2010    2011 рік

-^

 

іі

1 1

 

 

 

 

 

 

N

1 1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З обсяг витрат, трлн.дол.

темп росту витрат, %

Рис. 2. Динаміка загальносвітових витрат на ІКТ Джерело: складено автором за [2]

Темпи росту витрат на ІКТ, тим не менше, будуть значно меншими, порівняно з попередніми роками, що викликано сповільненням розвитку найбільших економік світу та скороченням об'ємів їх інвестицій у ІКТ та розвиток. Окрім того, об'єми витрат на ІКТ суттєво варіюють у різних регіонах світу (рис. 3).

За оцінками WITSA, темпи росту витрат уповільняться в усіх регіонах, причому, у багатьох з них - кардинально. З огляду на поступове насичення усіх ринків, спостерігатиметься вирівнювання міжрегіональних відмінностей у темпах росту витрат. Латинську Америку та Східну Європу, яким були притаманні найбільші темпи росту протягом 2003-2007 рр., випередять Азійсько-тихоокеанський регіон (прогнозоване зростання становитиме 10,6 % протягом 2008-2011 рр.) та регіон Близького Сходу (прогнозоване зростання становитиме 11 % протягом 2008-2011 рр.). Країни Північної Америки та Західної Європи продемонстрували найнижчі темпи росту у 2003-2007 рр. (6,2 % та 9,2 % відповідно), та продовжуватимуть зростати повільніше, аніж решта регіонів до 2011 року.

Аналіз витрат на ІКТ у основних галузях економіки свідчить про нерівномірний характер їх розподілу між галузями. Найбільше інвестують у нові інформаційно-комунікаційні технології у секторах телекомунікацій і фінансів. Слід також зауважити, що витрати на ІКТ суттєво відрізняються за структурою їх розподілу між чотирма широкими групами технологій -апаратного забезпечення, програмного забезпечення, ІКТ-послуг та мереж і зв'язку. У цілому,обсяг і структура витрат на ІКТ відповідає моделям ведення бізнесу у різноманітних галузях. Наприклад, залежність телекомунікаційної галузі від ефективного впровадження та використання сучасних мереж зв'язку та комунікаційних технологій відображається у високому відсотку витрат саме на ці технології.

Рис. 3. Динаміка та прогноз темпів росту витрат на ІКТ у регіонах світу Джерело: наведено автором за [6]

Сегмент фінансових послуг, з іншого боку, потребує постійного впровадження ефективних систем обробки фінансових трансакцій, що пояснює високий рівень витрат на апаратне забезпечення та ІКТ-послуги (рис. 4).

□ апаратне забезпечення

ІКТ-послуги_

□ програмне забезпечення

мережі та зв'язок_

Рис. 4. Витрати на ІКТ у основних галузях світової економіки, 2007 рік Джерело: наведено автором за [6]

Аналіз обсягів витрат на ІКТ за видами технологій протягом 2003-2008 рр., свідчить про домінування мереж та зв'язку у загальносвітовій структурі витрат (59,10%), наступними заобсягом були групи комп'ютерних послуг (21,11%), апаратного (13,19%) та програмного забезпечення (8,71%). З огляду на прогноз WITSA, варто очікувати, що дана тенденція збережеться протягом 2009-2011 рр.: витрати на мережі та зв'язок щорічно зростатимуть на 7,0%, тоді як програмне, апаратне забезпечення та комп'ютерні послуги демонструватимуть помірні темпи росту (6,0%, 4,4% та 5,3% відповідно) (рис. 5).

В умовах економічної невизначеності, користувачі переглядають структуру своїх витрат та відкладають плани щодо підвищення функціональних характеристик своїх гаджетів, зокрема, мобільних телефонів, чим пояснюється прогноз щодо найповільніших темпів росту витрат саме у сегменті апаратного забезпечення. Вже у першому кварталі 2009 р. загальносвітові продажі мобільних телефонів впали на 18%. В цілому, порівняно з результатами 2008 р., протягом 2009 р. очікується падіння продажів на 11,4%.

 

 

 

4,5­3,5­3-

^   2 5-и

ч 2 о.

Н 1,5­1

0,5­0-

У

 

 

 

 

іік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_

J

 

J

У

J

и

1

и

1

 

1

1

 

 

 

 

 

 

,        ,        ,        ,        ,        ,        ,        , і 2003   2004   2005   2006   2007   2008   2009   2010 2011

 

□ Апаратне забезпечення                 □ Програмне забезпечення

□ ІКТ -послуги                                □ Мережі та зв'язо к

Рис. 5. Динаміка загальносвітових витрат на ІКТ за видами технологій

Джерело: наведено автором за [6]

За даними WITSA, протягом наступних трьох років темп щорічного зростання витрат на ІКТ на споживацькому ринку становитиме 6,4%, що значно нижче від рекордного 11,2% протягом 2003-2007 рр. Темпи росту витрат на ІКТ урядового та бізнес-сегменту також уповільняться з позначки 8,9% протягом 2003-2007 рр. до 6,1% протягом прогнозованого періоду (рис. 6).

2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

І_□ Споживацький сектор □ Бізнес та владний сектор_

Рис. 6. Динаміка загальносвітових витрат на ІКТ за ключовими сегментами Джерело: наведено автором за [6]

Спровоковане економічною рецесією падіння попиту на апаратне забезпечення негативно позначилось на результатах діяльності розробників даних технологій. Так, по закінченню першої чверті 2009 р. компанія Nokia задекларувала найнижчі прибутки протягом останніх семи років своєї діяльності: 161 млн. дол., порівняно з 1,58 млрд. дол. за аналогічний період минулого року. Продажі Nokia впали на 27% з позначки 16,77 млрд. дол. за перший квартал 2008 р. до 12,2 млрд. дол. у 2009 р. Очікується, що доля ринку Nokia у 2009 р. знизиться з 39,2% до 37,4% у 2008 р. [8].

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Л С Данильченко - Вплив глобальної фінансово-економічної кризи на динаміку економічного розвитку світового ринку телекомунікацій