О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія - страница 6

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

Формується   вторинна   імунна   відповідь на більшість антигенів

Підвищується імунорегуляторний індекс Зменшується абсолютна кількість В-лімфоцитів. IgM досягає рівня дорослого

Cекреторний IgA значно нижче рівня дорослого

Зберігається недостатність імунітету слизових

Підвищення рівня IgE

Підвищена частота проявів імунодефіцитів

V критичний період - 12-13 років. У цей період розпочинають активно функціонувати статеві залози, у зв' язку з чим відзначаються статеві відмінності в імунному статусі.

Особливість

Клінічне значення

Зменшується маса лімфоїдних органів

 

У   хлопчиків   стимуляція   секреції статевих гормонів (андрогенів), які знижують імунітет

Підвищується    чутливість    до мікобактерій туберкульозу.

У    дівчаток    невстановлене співвідношення естрогену   і    прогестерону   призводить до зниження супресорної функції Т-ланки

Тяжче    протікають    алергічні    і автоімунні захворювання

Імунологічні порушення при старінні

 

Зміни в роботі імунної системи починаються задовго до будь-яких проявів старіння організму. Нормальна імунна реакція й непорушена генетична регуляція імунореактивності - необхідна умова стійкості до хвороб і старіння.

На вікові ослаблення функцій імунної системи впливають як екзогенні, так і ендогенні фактори: зміна клітинного оточення (порушення нейрогуморальної рівноваги), зміни самих клітин імунної системи. Багатьма дослідниками старість розглядається як Т-імунодефіцит.

При старінні відбувається зменшення кількості Т-лімфоцитів. Однак іноді загальна кількість клітин може й не змінюватися, але збільшується кількість клітин, що мовчать, незатребуваних клітин, що пов'язано зі зниженням активності рецепторного апарата клітини. Cтаріння характеризується більш вираженим зниженням рівня популяції Т-супресорів (CD8+ клітин) і менш вираженим -Т-хелперів (CD4+ клітин). Виявляються певні особливості усередині популяцій Т-хелперів у літніх людей, зокрема, спостерігається дефіцит Т-клітин пам' яті.

Головна вікова зміна імунної системи - інволюція тимусу, що починається при статевому дозріванні. Вона полягає в прогресивній втраті клітинності (до старості маса тимусу зменшується на 90%) з виснаженням лімфоїдного пула клітин у зонах кори й кістозними змінами епітеліальних клітин. Зі збільшенням віку знижується вихід диференційованих Т-клітин, синтез і секреція поліпептидних гормонів тимусу, таких як тимозин, тимопоетін і тимулін. У всіх випадках зниження ендокринної активності тимусу відіграє патогенну роль у вікових дисфункціях імунної системи.

При старінні відбувається зниження експресії антигенів гістосумісності на Т-лімфоцитах, що обумовлює зниження розпізнавання алоантигенів і подальшої передачі інформації, необхідної для елімінації антигена й антитілопродукції.

Однак вплив інволютивних процесів у тимусі не обмежується тільки Т-клітинною ланкою імунітету, вони захоплюють і В-клітинну ланку - як шляхом взаємодії клітин в імунній відповіді, так і шляхом впливу на формування В-клітин з їхніх попередників у кістковому мозку; в окремих випадках В-клітинний імунодефіцит залежить від внутрішніх дефектів самих В-клітин.

Вікові зміни гуморального імунітету. Cтаріння асоціюється із присутністю різних антитіл, особливо антитіл проти ядерних антигенів. Є також докази, що старіння діє на швидкість продукції антитіл за допомогою активованих В-клітин.

У процесі старіння слабшає гуморальна імунна відповідь як на автологічні, так і на екзогенні антигени, у чому безпосередньо беруть участь різні класи імуноглобулінів. З віком розвивається дисбаланс імуноглобулінів. Безперечним при старінні є зниження в крові концентрації IgM, тобто знижена первинна гуморальна відповідь. Вміст IgG і IgA має тенденцію до збільшення. При наявності інфекційного процесу особливо зростає концентрація IgA. Дисбаланс імуноглобулінів вказує на зниження протимікробного захисту, із цим пов'язане підвищення сприйнятливості до інфекцій у людей літнього й старечого віку.

Є відомості про зниження концентрації лізоциму, активності b-лізину й вмісту C3 компонента комплементу в літніх осіб. Зміни в макрофагальній системі при старінні пов'язані зі зниженням міграційної здатності клітин, зі зменшенням числа активних клітин, зі зниженням інтенсивності поглинання й руйнуваннязахопленого матеріалу, тобто зниженням поглинальної здатності й здатності макрофагів до перетравлення.

Для літнього й старечого віку характерне зниження не тільки протимікробного імунітету, але й противірусного й протипухлинного захисту, що безпосередньо пов' язано з реакціями клітинного імунітету, в яких беруть участь природні кілери. При старінні змінюється кількісний вміст клітин-кілерів: він може як збільшуватися, так і знижуватися. Функціональна ж їхня активність після 70 років, як правило, знижується. Лише в довгожителів відзначається знову зростання активності NK-клітин, які беруть на себе реакції клітинного імунітету.

Підсумовуючи все вищесказане, зміни в імунній системі, що супроводжують старіння людини, такі (Бутенко Г. M., 2003):

         Починаючи з періоду статевого дозрівання, відбуваються атрофічні процеси в тимусі, і він поступово заміщається сполучною й жировою тканиною.

         Зменшується продукція гормонів, що сприяють утворенню Т-лімфоцитів; з іншого боку, з' являються речовини, які гальмують проліферацію лімфоцитів.

         Знижується рівень цитокіну ІЛ-7, що стимулює розмноження й диференціацію тимоцитів.

         Порушується контроль за підтримкою антигенної сталості організму.

         Знижується здатність до імунної відповіді на чужорідні агенти.

         Підвищується частота й збільшується виразність автоімунних реакцій, підвищується рівень циркулюючих імунних комплексів.

         Збільшується ймовірність виникнення лімфопроліферативних захворювань -доброякісних (моноклональних гаммапатій) і злоякісних (різних форм лейкозів).

         Зменшується розмаїтість вироблюваних антитіл і Т-клітинних рецепторів, звужується їхній спектр.

         Знижується рівень відповіді і його тривалість.

         Зменшується в крові кількість CD4+ Т-клітин і CD19+ В-клітин, збільшується число CD8+ Т-клітин при зниженій реакції на мітогени й підвищенні рівня циркулюючих імуноглобулінів.

         Підвищується рівень ІЛ-6, ФНП-а, неоптерина й розчинного ФНП II типу.

         Зменшується співвідношення CD4/CD8 з підвищенням експресії HLA-DR.

         Відзначається підвищена схильність до інфекційних захворювань (інфекцію виявляють у 65% померлих у літньому віці); при цьому відсутня лихоманка.

         Вікові зміни імунітету відіграють роль у патогенезі атеросклеротичного ушкодження судин (імунна система й хронічне запалення ініціюють дисфункцію ендотеліальних клітин, а зміни ліпідного складу судинної стінки є вторинним чинником).

Наприкінці наводимо основні відносні і абсолютні значення лейкоцитів і основних класів імуноглобулінів крові, складових показників імунограми здорової людини у віковому аспекті (табл. 3).Таблиця 3

Показники імунограми у здорових людей різного віку

 

Показник

Середні значення М ± m у людей різного віку

 

18-25 років

27-55 років

60-80 років

Лейкоцити, 109/л

6,53 ± 0,25

5,60 ± 0,21

4,90 ± 0,26

Лімфоцити%

30,8 ± 1,07

29,4 ± 1,11

27,1 ± 1,00

Лімфоцити, 109/л

2,02 ± 0,15

1,65 ± 0,11

1,33 ± 0,12

Нейтрофіли:

 

 

 

палочкоядерні%

1,8 ± 0,02

1,56 ± 0,015

1,6 ± 0,02

сегментоядерні,%

58,2 ± 1,13

60,3 ± 1,18

62.6 ± 1,15

Моноцити,%

6,5 ± 0,27

6,2 ± 0,24

5,9 ± 0,25

Еозинофіли,%

2,3 ± 0,03

2,2 ± 0,03

2,4 ± 0,03

Базофіли,%

0,4 ± 0,003

0,4 ± 0,003

0,4 ± 0,003

Т-лімфоцити:

 

 

 

(Е-РОЛ),%

63,7 ± 1,35

67,3 ± 1,21

71,2 ± 1,30

Е-РОЛ, 109/л

1,28 ± 0,11

1,11 ± 0,10

0,95 ± 0,10

В-лімфоцити:

 

 

 

(М-РОЛ),%

9,6 ± 0,78

8,2 ± 0,88

8,5 ± 0,85

М-РОЛ, 109/л

0,19 ± 0,01

0,14 ± 0,01

0,11 ± 0,01

Нульові клітини%

26,7 ± 0,90

24,5 ± 0,92

20,3 ± 0,96

Теофілін-резістентні

49,8 ± 1,05

55,6 ± 1,17

54,4 ± 1,29

Т-лімфоцити%

 

 

 

Теофілін чутливі

26,4 ± 0,77

25,4 ± 0,82

25,5 ± 0,96

Т-лімфоцити%

 

 

 

Е-РОК%

41,7 ± 1,35

45,0 ± 1,08

47,4 ± 1,06

Нейтрофіли

1,39 ± 0,10

1,86 ± 0,09

1,90 ± 0,10

фагоцитуючі, %

 

 

 

lgA, г/л

1,2 ± 0,10

1,00 ± 0,09

1,01 ± 0,10

lgM, г/л

11,37 ± 0,39

9,85 ± 0,26

11,01±0,45

lgG, г/л

6,8 ± 0,12

8,1 ± 0,15

12,2 ± 0,19

ШОЕ, мм/год

6,53 ± 0,25

5,60 ± 0,21

4,90 ± 0,26

 

Завдання для заключного контролю знань

11. Антитіла виробляються:

 

A. Т-хелперами.

B. В-клітинами.

C. Епітеліальними клітинами.

D. Плазматичними клітинами.

E.  Клітинами селезінки.

12. Через плаценту IgG проникають?

 

A. Так.

B. Ні.

13. Які з перерахованих станів відображують процес старіння організму?

 

A. Підвищення рівня ІЛ-6, ФНП-а, неоптерина й розчинного ФНП II типу.

B. Зменшення співвідношення CD4/CD8 з підвищенням експресії HLA-DR.

C. Зниження рівня цитокіну ІЛ-7, що стимулює розмноження й диференціацію тимоцитів.Зменшення продукції гормонів, що сприяють утворенню Т-лімфоцитів; з іншого боку, з' являються речовини, які гальмують проліферацію лімфоцитів.

D. Все перераховане.

 

14. Наявність якої кислоти на поверхні шкіри та слизових оболонок обумовлює їх бактеріцидність?

 

A. Піровінілової.

B. Арахідонової.

C. Молочної.

15. Імуноглобулін якого класу переважно утворюється в слизових оболонках?

 

A. IgD.

B. Cекреторний IgA.

C. IgG.

D. IgE.

16. До якого типу резистентності відноситься вроджений імунітет?

 

A. Неспецифічної резистентності.

B. Cпецифічної резистентності.

C. Набутої резистентності.

17. Природно набутий пасивний імунітет - це:

 

A. Імунітет, що розвивається при вакцинації.

B. Імунітет, обумовлений введенням анатоксинів.

C. Імунітет, обумовлений переносом антитіла через плаценту.

18. При фагоцитозі обов'язково мають місце перераховані стадії:

 

A. Фіксація сторонніх часток.

B. Занурення часток у цитоплазму.

C. Утворення фагосом.

D. Знищення сторонніх часток.

E.  Виділення неперетравленних сторонніх часток.

19. Захисна дія інтерферонів:

 

A. Безпосередньо повязана з впливом на трансплантацію РНК вірусів.

B.  Обумовлена порушенням процесу проникнення вірусів у клітину організму.

C.  Обумовлена утворенням антивірусних білків, які порушують трансплантацію вірусної РНК.

D. Обумовлена зміною адсорбції вірусу на клітинній мембрані.

20. Відзначте класичний активатор системи комплементу:

 

A. Т-лімфоцити.

B. Антитіла.

C. Комплекс антиген-антитіло.

D. Антигени.

 

Вірні відповіді на питання: 11 - D; 12 - B; 13 - E; 14 - C; 15 - B; 16 - A; 17 - C; 18 - ABCD; 19 - C; 20 - C.ТЕМА 2.

ІМУНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. ІМУННИЙ СТАТУС

 

Актуальність теми. Актуальність вивчення методів дослідження, які застосовуються в клінічній імунології, обумовлена тим, що знання цих методів, правильна інтерпретація результатів дослідження дозволяють виявляти дефектність тієї або іншої ланки імунної системи (природжені і набуті імунодефіцити); діагностувати автоагресію проти власних речовин організму (автоімунні захворювання) і надмірне накопичення імунних комплексів (хвороби імунних комплексів); виявляти дисфункції, при яких у тій або іншій ланці імунітету розвиваються ознаки гіперфункції, зашкоджуючи функціонуванню інших ланок (гіпергаммаглобулінемія, хвороба важких ланцюгів, мієлома та ін.); здійснювати контроль за ефективністю імунодепресивної або імуностимулюючої терапії; проводити типування і підбір донорів при пересадці органів і здійснювати контроль за проведенням імунодепресивної терапії при трансплантаціях; проводити фенотипування гемобластозів; діагностувати генетичну схильність до захворювань.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань