О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія - страница 68

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

 

Поліноз (коди МКХ-10)

    Алергічний риніт, що викликаний пилком рослин - J30.1.

    Інші сезонні алергічні риніти - J30.2.

 

Поліноз - це алергічне захворювання переважно слизових оболонок (у першу чергу носа, кон'юнктиви очей), обумовлене гіперчутливістю до пилку рослин, концентрація якого у повітрі періодично стає причинно значущою.

Риніт є основним проявом полінозу. Другим за частотою симптомом полінозу є кон'юнктивіт, менш частими проявами полінозу є алергічний фарингіт, отит (особливо у дітей), пилкова бронхіальна астма, дерматит, ентерит. Описані випадки пилкової інтоксикації, мозкові явища типу епілепсії, синдром Мен'єра, а також вісцеральні ураження печінки, серця, легень (еозинофільний інфільтрат), статевих органів (особливо у жінок), сечовивідних шляхів.

У залежності від строків полінації рослин виділяють:

-   весняні полінози, обумовлені пилком дерев;

-   весняно-літні полінози, обумовлені пилком лучних та злакових трав;

-   літньо-осінні полінози, обумовлені пилком бур'янів (амброзія).

У різних регіонах України структура рослин, що може викликати поліноз, а також строки їх пилкування можуть дещо відрізнятися.

Полінози можуть бути обумовлені також сенсибілізуючим впливом спор грибів. У цьому випадку поліноз може мати інтермітуючий характер (строки викиду спор грибів в Україні є невизначеними).

Діагностика

Обов 'язкові обстеження

1.   Збирання скарг, анамнезу (сезонні виділення з носу, його закладення; свербіж очей, носу, що погіршується за межами приміщення, обтяжена спадковість щодо алергії).

2.   Огляд алерголога (уточнення скарг і анамнезу з метою виключення неалергічних захворювань носу і очей).

3.   Шкірне тестування (прік-тест) набором мікст-алергенів з наступним дообстеженням відповідною групою алергенів (уточнення етіологічного фактору).

4.   Огляд отоларинголога (виключення неалергічних захворювань носа, ускладнень).

5.   Огляд офтальмолога (виключення неалергічних захворювань очей, визначення ступеня їх ураження).

Додаткові обстеження

1.   Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гіпереозинофілії).

2.   В окремих випадках - провокаційні (назальні) проби з алергенами, при умові сумнівного прік-тесту з відповідними алергенами:

а) з суб' єктивною реєстрацією погіршення носового дихання;

б)         з реєстрацією підвищення назального опору за допомогою риноманометрії.3. При наявності період пилкування рослин) скарг з боку інших органів і систем (шкіри, сечовивідних шляхів, серця, нервової системи тощо) консультація відповідних фахівців і відповідне інструментальне і лабораторне дообстеження.

Профілактично-лікувальні заходи

Елімінаційні заходи включають максимальний захист дихальних шляхів, слизових оболонок і шкіри від дії аероалергенів. Лікування

У сезон пилкування. При ураженні тільки носа - застосування топічних антигістамінних препаратів, кромонів, при недостатній ефективності антигістамінних препаратів ІІ та ІІІ поколінь та кромонів призначають топічні глюкокортикостероїди у вигляді назального спрея. При комбінованому ураженні (рино-кон'юнктивіт) додатково призначають очні краплі з антигістамінними препаратами або глюкокортикостероїдами.

У якості допоміжних засобів можуть використовуватися деконгестанти (короткостроково), фізіотерапія та інші сертифіковані в Україні методи лікування, при умові об'єктивного контролю за їх ефективністю.

Хірургічні засоби як самостійні методи лікування не застосовуються. Вони можуть бути показані хворим на алергічний риніт при деформації внутрішньо-назальних структур, розвитку гіпертрофічного риніту, поліпозу носа тощо.

Поза сезоном пилкування. Призначення специфічної імунотерапії (СІТ) парентеральним чи пероральним методами. Бажано, щоб загальний курс СІТ сягав (включаючи підтримуючу терапію) 3-5 років. Основний курс СІТ проводиться виключно лікарем-алергологом, підтримуючий - може проводитися підготовле­ними з цих питань лікарями (ЛОР, сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами) під дистанційним контролем алергологів.

Загальні вимоги до результатів терапії полінозу: ліквідація чи значне зменшення проявів алергічного риніту (закладення і виділень з носу, свербіжу, чхання); очних симптомів (кон' юнктивіту, блефариту); інших проявів полінозу (шкірних, урологічних, неврологічних тощо); поліпшення якості життя хворих; недопущення трансформування алергічного риніту в бронхіальну астму, порушення функцій органів зору; запобігання розвитку нових захворювань або ускладнень (медикаментозний риніт, медикаментозна алергія, грибкові ураження).

Як приклад алергічної реакції реагінового типу з пилковою сенсибілізацією (приклад 16), наводимо історію хвороби хворої З., 19 років, що знаходилася на лікуванні в алергологічному відділенні з діагнозом: поліноз з клінічними проявами риніту, ремісія. Сенсибілізація до пилку амброзії, полину, соняшника.

 

Приклад 16. Хвора З., 19 років, звернулась до алерголога в кінці осени. Скаржиться на появу закладеності носа, чхання, рясні слизисті виділення з носа, напади першіння в горлі, які з' являються щорічно впродовж останніх 4-х років наприкінці липня і тривають до початку вересня, частіше в суху, спекотну погоду, особливо коли хвора виїжджає за місто. В інші пори року, в наступний час почувається добре. Оглянута отоларингологом, встановлена наявність хронічного риніту в стадії ремісії.

Аналіз крові: еритроцити - 4,1х1012 /л, Нв - 120 г/л, лейкоцити - 4,4х109 /л, еозинофіли -14%, сегментоядерні - 46%, палочкоядерні - 2%, лімфоцити - 30%, моноцити - 8%, ШОЕ -10мм/год.Шкірні скарифікаційні тести хворої СКАРИФІКАЦІЙНІ ТЕСТИ

тест-контроль___ -__

р-н гістаміну____ +++________

Побутові алергени

Домашній пил серія №_16__ -_____

Домашній пил з кліщами_ -____

Перо подушки____________ -        

Бібліотечний пил________ -__

Епідермальні алергени

Шерсть собаки_______ -     

Шерсть кішки________ -    

З, 19 років:________________________

Пилкові алергени

Береза -_________

Ліщина_______ -____________

Дуб -___________

Клен_________ -____________

Тополя_______ -____________

Тимофіївка____ -___________

Овсяница________ -  

Їжа_________ -_____________

Мятлик_______ -____________

Райграс -________

Лісохвіст -_______

Жито_________ -__________

Кукурудза______ -    

Коноплі -_______

Соняшник___+++     

Кульбаба -______

Полин +++_______

Лобода -________

Амброзія         ++++   Заключення шкірних скарифікаційних тестів: сенсибілізація до пилкових алергенів (соняшник, полин, амброзія).

Діагноз: поліноз з клінічними проявами риніту, ремісія. Сенсибілізація до пилку амброзії, полину, соняшника.

Показане проведення специфічної імунотерапії з пилком амброзії, полину, соняшника у співвідношенні 2:1:1.

 

Алергічний риніт (коди МКХ-10)

    Вазомоторний та алергічний риніт - J30.

    Алергічний риніт, викликаний пилком рослин - J30.1.

    Інші сезонні алергічні риніти - J30.2.

    Інші алергічні риніти - J30.3.

    Алергічний риніт неуточнений - J30.4.

    Хронічний риніт - J31.0.

 

Алергічний риніт - інтермітуюче чи постійне запалення слизової оболонки носа і його пазух, обумовлене дією алергенів, що характеризується закладенням, виділеннями, свербіжем носа, чханням (можлива наявність тільки декількох симптомів). Поширеність серед населення коливається у межах 7-22%.

Виділяють дві основних форми алергічного риніту: сезонний (або інтермітуючий) (при полінозі) та цілорічний (або персистуючий).

У свою чергу, ці форми поділяються, в залежності від виду «причинного» алергену: сезонний алергічний риніт - на пилковий алергічний риніт та грибковий, цілорічний алергічний риніт - на побутовий, епідермальний, харчовий та професійний.

Алергічний риніт може мати легкий, середньо-важкий і важкий перебіг, а також бути неускладненим і ускладненим (табл. 12).Таблиця 12

Характеристика перебігу алергічного риніту

 

Легкий

Відсутність впливу захворювання на загальний стан, працездатність чи відпочинок хворих. Застосування медикаментозних препаратів -епізодичне.

Середньо-важкий

Симптоматика АР ліквідується чи мінімізується, якість життя нормалізується при застосуванні відповідних медикаментозних препаратів.

Важкий

Застосування препаратів не ліквідує клінічні прояви (або впливає у незначній мірі на клінічні прояви) і суттєво не поліпшує якість життя хворих.

Ускладнення

Полісенсибілізація (коли виникає гіперчутливість до алергенів різного походження), неспецифічна гіперреактивність, синусит, поліпоз носа, гострий та хронічний середній отит. Можлива трансформація АР у бронхіальну астму або одночасне існування обох захворювань.

 

Обов 'язкові та додаткові обстеження такі ж, як при полінозі за виключен­ням огляду офтальмолога.

Алергодіагностика проводиться з використанням скарифікаційних чи прік-тестів з побутовими чи епідермальними алергенами. При неможливості постановки тестів іп vrvo, - постановка тестів іп vhro (визначення специфічного І§Е).

Рентгенологічне (рентгенографія, звичайна чи комп'ютерна томографія) дослідження носа і навколоносових пазух.

Бактеріологічне дослідження виділень зі слизової оболонки носа (для виключення інфекційного риніту).

Профілактично-лікувальні заходи

Елімінаційні заходи. Комплекс заходів, спрямованих на усунення чи обмеження контакту з відповідними алергенами (побутовими, епідермальними, тощо). При ідентифікації професійного алергічного риніту слід рекомендувати зміну професійної діяльності.

Лікування

При легкому перебігу цілорічного АР у період загострення захворювання проводять лікування антигістамінними препаратами ІІ та ІІІ поколінь, кромонами, назальними спреями глюкокортикостероїдів. Після досягнення ремісії захворю­вання у разі виявлення обмеженого кола причинних алергенів призначають специфічну імунотерапію (СІТ) алергенами. Основні групи препаратів, які використовуються у лікуванні ринітів, представлені у табл. 13-18.

При середньо-важкому та важкому перебігу алергічного риніту призначають назальні спреї з глюкокортикостероїдами. При затиханні клінічних проявів АР на фоні поступової відміни кортикостероїдів - призначення СІТ різними методами. При неефективності СІТ (визначається після закінчення основного курсу імунотерапії) - постійне чи періодичне лікування кромонами, назальними спреями глюкокортикостероїдів.

При ускладнених формах АР слід проводити комплексне лікування таким чином:

1)   при ускладненні алергічного риніту інфекційними сінуситами -комплексне антибактеріальне лікування з наступним алергологічним та імунологічним обстеженням (при імунній недостатності - імунокорекція бактеріальними лізатами), проведення спроби СІТ;

при ускладнені алергічного риніту поліпозом - хірургічне втручання; лікуван­ня ускладнень, протизапальне лікування назальними спреями глюкокортикостероїдів;3) при одночасному лікуванні алергічного риніту і бронхіальної астми слід дотримуватися протоколів лікування цих захворювань (окремо), що прийняті в Україні. Зважаючи на спорідненість цих захворювань, перевагу слід надавати нешкідливому системному лікуванню (СІТ, антигістамінним, бажано ІІ покоління, антилейкотриєновим препаратам), при неефективності - топічним кортикостеро­їдам (назальним та ендобронхіальним), в окремих випадках - системними кортикостероїдам (курсами).

Вимоги до фармакотерапії. З антигістамінних засобів застосовують препарати ІІ та ІІІ поколінь та кромони. При неефективності цих засобів додатково призначають назальні спреї глюкокортикостероїдів на термін від 1 до 2-х місяців, з періодичним оглядом порожнини носа ЛОР-фахівцем для попередження запобігання ускладнень (атрофії слизової оболонки носу).

У якості допоміжних засобів можуть використовуватися деконгестанти (короткостроково), місцева імунокорекція бактеріальними лізатами, фізіотерапія та інші методи лікування при умові об'єктивного контролю за їх ефективністю.

Лікування алергічного риніту повинно проводитися в амбулаторних умовах. Початковий курс СІТ (при проживанні хворого у сільській місцевості) може проводитися в умовах стаціонару.

Критерії ефективності та очікувані результати лікування.

Загальні вимоги до результатів терапії алергічного риніту: ліквідація чи значне зменшення проявів алергічного риніту; поліпшення якості життя хворих; недопущення трансформування алергічного риніту у бронхіальну астму; недопущення розвитку нових захворювань або ускладнень (медикаментозний риніт, медикаментозна алергія, грибкові ураження тощо).

Таблиця 13

Основні групи антигістамінних препаратів, які використовуються у лікуванні ринітів

 

Фармакологіч­на назва

Комерційна назва

Форма випуску, добова і разова дози, кратність прийому, деякі особливості застосування

Антигістамінні препарати

І покоління: короткочасна терапевтична дія, виражений седативний ефект, розвиток толерантності при тривалому прийомі; призначаються 10-денними курсами по 1 пігулці 2-3 рази на добу.

Хлоропірамін

Супрастін

Пігулки по 0,025 г по 20 шт. По 1 пігулці 3-4 рази на добу під час їди. Максимальна добова доза - до 0,15 г. Ампули 2% розчину по 1,0 мл по 5 шт.

Клемастін

Тавегіл

Пігулки по 0,001 г по 30 шт. Ампули по 2,0 мл по 5-10 шт. По 1 пігулці 2 рази на добу або по 2 мл в/м 2 рази на добу. Максимальна добова доза - до 0,006 г.

Діфенгідрамін

Димедрол

Пігулки по 0,05 г по 10 шт. Ампули 1% розчину по 1,0 мл по 10 шт. По 1 пігулці 1-3 рази на добу, або по 1-5 мл 1% розчину в/м. Максимальна добова доза - 0,15 г.

Хіфенадін          Фенкарол           Пігулки по 0,025 г по 20 шт. По 1 пігулці 2-3 рази на день.

Прометазін

Дипразін Піпольфен

Драже по 0,025 г по 20 шт. Ампули по 2 і 5 мл 2,5% розчину по 10 шт. По 1 мл 2 рази на добу після їди в/м. Максимальна добова доза - 0,1 г.

Мебгідролін       Діазолін             Драже по 0,05 г і по 0,001 г. По 0,05-0,2 г 1-2 р. на день.

Кетотифен

Задитен Астафен

Пігулки (капсули) по 0,001 г. Сироп (1 мл - 0,2 мг активної речовини). По 0,001 г 2 рази на добу вранці і ввечері під час їди. Максимальна добова доза - 0,004 г. Призначають тривалим курсом, до 3 міс.


Судинозвужуючі препарати (похідні імідазоліну)

 

Фармакологічна назва

Комерційна назва

Форма випуску, добова і разова дози, кратність прийому

Оксиметазолін

Нокспрей

Афрін

Назол

0,05% розчин у вигляді назального спрею. 1-2 рази на добу.

Ксилометазолін

Галазолін Отривін

0,1% розчин по 2-3 краплі в обидва носові ходи 2-3 рази на добу.

Нафазолін

Нафтизін

Санорин

Фармазолін

0,1% і 0,05% розчин для дорослих і дітей по 2-3 краплі в обидва носові ходи через 4-6 годин.

Трамазоліну гідрохлорид

Лазолназал плюс

Розчин, 1 мл якого містить 18 мг трамазоліну гідрохлорида у вигляді назального спрею, по 1-2 рази на добу.

Таблиця 16

Топічні антигістамінні препарати

Фармакологічна назва

Комерційна назва

Форма випуску, добова і разова дози, кратність прийому

Левокабастін

Гістимет

0,1% розчин у вигляді назального спрею. По 2 дози 2 рази

Азеластін

Алергоділ

на добу


Назва


Склад


ДозуванняАктифед Трайфед


Трипролідин 0,0025 г + псевдоефедрін
0,06 г. Сироп по 100 мл у половинчастій
дозі відповідно.
_____________________

По 1 пігулці 3 рази на добу або по 10 мл
(1 чайна ложка) сиропу 3 рази на добу
(для дітей чайної ложки).

Бронхіальна астма

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань