В Г Шевалдіна - Вплив доходів населення на формування заощаджень - страница 1

Страницы:
1 

Література.

1. Вишневський В. П. Уход от уплаты налогов: теория и практика: [монография] / В. П. Вишневский, А. С. Веткин. НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. Донецк, 2003. — 228 с.

2. Крисоватий А. І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні: [монографія] / А. І. Кри­соватий. — Тернопіль: Карт-бланш, 2005. — 372 с.

3. Мельник В. М. Оподаткування: наукове обґрунтування та органі­зація процесу: [монографія] / В. М. Мельник. — К.: Комп'ютерпрес, 2006. — 277с.

Стаття надійшла до редакції 17.01. 2011 р.

УДК 336.722.1

В. Г. Шевалдіна, старший викладач кафедри менеджменту банківської діяльності ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ВПЛИВ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ НА ФОРМУВАННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ

АНОТАЦІЯ. У статті розглянуто вплив доходів населення на його заощадження. На основі статистичної інформації проаналізовано рі­вень, динаміку доходів, заробітної плати, заощаджень населення України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: доходи, заробітна плата, пенсія, заощадження, витрати.

АННОТАЦИЯ. В статье рассмотрено влияние доходов населения на его сбережение. На основе статистической информации проанализирован уровень, динамика доходов, заработной платы, сбережений населения Украины.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: доходы, заработная плата, пенсия, сбережения, за­траты.

ABSTRACT. Influence of profits of population on his savings is considered in the article. On the basis of statistical information the level, dynamics of profits, salary, savings of population of Ukraine, is analysed.

KEY WORDS: income, salary, pension, savings, spending.

Головним завданням розвитку економіки країни є вирішення проблеми забезпечення належного рівня та якості життя насе­лення. Рівень життя населення — соціально-економічна катего­рія, що характеризує матеріальний добробут окремої людини, а також визначає узагальнений результат діяльності економіки країни, відображаючи ступінь добробуту суспільства. Поточний рівень життя формує економічну поведінку населення, яка сприяє або перешкоджає економічному зростанню країни. Од­ним із найвагоміших показників рівня життя є заощадження, безпосередньо пов'язані із споживанням, доходами і витратами населення. Рішення населення щодо розподілу свого доходу на витрати і заощадження, а також способи використання останніх безпосередньо впливають на збільшення економічних можливо­стей держави та підвищення добробуту самого населення.

В Україні простежувалися стійкі тенденції до підвищення номінальних доходів населення. Так, із 2005 по 2009 рр. Номі­нальні доходи стабільно підвищувалися в середньому на 102,6 млрд грн за рік і за весь період зросли у 2,3 разу, або на 134 %. За підсумками 2009 року номінальні доходи населення стано­вили 894,2 млрд грн.

Наявний доход, який використовувався населенням на придбання споживчих товарів та оплату послуг, збільшився за п' ять років у 2,2 рази, або на 122 і склав у 2009 році 661,9 млрд грн.

2009 2008 2007 2007 2005

0

20

1 1

40,9

-п4

14,5 3,9

і

40,7

 

 

43,3

15,5 3

4 37,8

 

 

 

44,8

15,3 3,2 36,7

 

 

 

43,5

14,6 2,

9 39

 

 

 

42,1

-1-У

15,3 2,9

-4

) 39,7 -1-

40

60

80

100 120

□ Питома вага від власності     □ Питома вага прибутку

г-, т-г та змішаного доходу

|_| Питома вага J

соціальної допомоги П Питома вага заробітної плати

Рис. 1. Структура доходів населення України за 2005—2009 роки [2]

Категорія доходів населення відображає економічні зв'язки між членами суспільства з приводу споживання виробленого продукту за рахунок його трудової активності, використання власності, яка знаходиться у його розпорядженні, та соціальних трансфертів [1, с. 50], а розмір і джерело доходів населення є головними критерія­ми соціального розшарування суспільства. Показники соціальної сфери у 2009 році демонструють постійність тенденцій попередніх років (рис. 1). Зокрема, практично не змінилася структура доходів населення за 2005—2009 роки: питома вага заробітної плати в ній у різні роки складає близько 41—45 %, доходи у формі прибутку і змішаного доходу — близько 15 %, доходи від власності — 3— 4 %, доходи від соціальних дотацій та інших поточних трансфер­тів — близько 37—40 %.

Очевидно, що заробітна плата в Україні не домінує в доходах населення і не виступає основним джерелом забезпечення добро­буту життя громадян країни, — її частка в доходах складає близь­ко 40 % замість 65—80 % як у європейській практиці — і не забез­печує реалізацію відтворювальної і стимулюючої функцій.

Частка заробітної плати у валовому внутрішньому продукті характеризує ступінь соціального розвитку економіки. В Україні неприпустимо мала частка заробітної плати у ВВП, що йде в розріз із сформованою світовою тенденцією. Так, частка заробітної плати у ВВП у 2008 р. становила в Японії — 76,0 %, у США — 72,2 %, в Євросоюзі — 88,3 %, в Україні — 49,0 %. Відставання України за цим показником майже вдвічі характеризує її загальне економічне становище [3, с. 130].

Номінальна заробітна плата не дає повного уявлення про фактичний дохід працівника та є безпосереднім об' єктом опо­даткування та стягнення внесків до фондів соціального стра­хування. Реальна заробітна плата визначає купівельну спро­можність номінальної і є дійсним доходом працівника.

Протягом 2005—2009 років частка зарплати у структурі доходів української сім' ї коливається від 46 % у 2005 році до 50,6 % у 2007 році, а в 2009 році знижується до 47,9 %.

У той же час як номінальна, так і реальна заробітні плати зростали. Однак, темпи зростання реальної заробітної плати, порівняно з номінальною, були значно нижчими. У 2008 р. зростання реальної заробітної плати становило 6,3 %, що склало лише половину зростання у 2007 році. Вперше падіння реальної заробітної плати спостерігалося в листопаді 2008 р. Глобальна фінансова і економічна криза призвела до зниження темпів зростання реальної заробітної плати в усьому світі. Різкий еконо­мічний спад, зростання споживчих цін на товари і послуги відобразилися на оплаті праці населення України — у 2009 році відбулося значне падіння реальної заробітної плати, яке склало

9,2 % (табл. 1).

Таблиця 1

НОМІНАЛЬНА І РЕАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЗА 2005—2009 рр. [4, с. 50]

Рік

Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн

Темп зростання середньомісячної номінальної заробітної плати, % до попереднього року

Індекс реальної середньомісячної

плати, % до попереднього року

200 5

806

136,7

120,3

200 6

1041

129,2

118,3

200 7

1351

129,7

112,5

200 8

1806

133,7

106,3

200 9

1906

105,5

90,8

У цілому, в Центральній та Східній Європі зростання реальної заробітної плати сповільнилося з 6,6 % у 2007 році до 4,6 % у

2008 році і до -0,1 % в 2009 році [5, с. 29]. Наприклад, Ісландія особливо постраждала від кризи і різке скорочення реальної за­робітної плати склало майже 5 % у 2008 році та 8 % у 2009 році. В Угорщині поєднання інфляції на рівні 4 % та масове заморожу­вання номінальної заробітної плати підірвало купівельну спро­можність заробітної плати в 2009 році. Нижче за український по­казник, у порівнянні з Центральною і Східною Європою, падіння заробітної плати відмічалося лише в Сербії.

Приклади скорочення реальної заробітної плати можна знайти і в інших країнах, однак розміри середньої заробітної плати українців значно поступаються євросоюзівським. Так, у жовтні

2009 року середня заробітна плата в Україні складала 1950 грн (приблизно 246 доларів). У той же час для порівняння у Польщі середня заробітна плата — 1,2 тис. доларів у місяць, у Франції — 5,5 тис. доларів, у Латвії — 575 доларів [6].

Для будь-якої країни головним джерелом зростання ВВП є під­вищення ефективності праці та на цій основі нарощування обсягувиробництва продукції, а одним із факторів зростання ефективності праці є матеріальна зацікавленість працівників, яка виражається у вигляді отримання реальної заробітної плати [7, с. 227]. Низька за­робітна плата в країні знижує рівень споживання та заощадження домашніх господарств. Кожного разу, коли відбувається зменшення заробітної плати за рахунок зростання рівня інфляції або рівня опо­даткування, або відсутності умов підвищення ефективності праці, це скорочує обсяг внутрішнього споживання та обсяг заощаджень населення і негативно впливає на економічне зростання країни. Тем­пи відновлення економіки частково залежатимуть від ступеню, у якому домашні господарства зможуть використовувати свою заро­бітну плату, щоб споживати товари та послуги, що виробляються в країні та відкладати грошові кошти, формуючи заощадження та ін­вестиційні ресурси розвитку.

Несприятливим фактором, який відображає неефективність витрат на соціальну підтримку населення, є така ж частка соціаль­них виплат з бюджету в доходах населення, як і заробітна плата від трудової діяльності. Підвищення питомої ваги допомог у структурі доходів домогосподарств пов' язано із державними за­ходами в сфері підвищення рівня соціального захисту в Україні. У цьому проявляється посилення ролі держави, але не як стиму­лятора розвитку економіки, а як соціального утримувача. У сві­товій практиці соціальні виплати з бюджету мають складати мак­симум 20 % усіх доходів населення.

Висока частка соціальних виплат, що притаманна структурі до­ходів населення України, пов' язана зі значною кількістю осіб похи­лого віку, основним джерелом яких є пенсія. Кількість працюючих поступово знижується (з 15,8 млн у 2006 році до 14,4 у 2010 р.), тоді як кількість пенсіонерів залишається майже незмінною на рівні бли­зько 13,7 млн. Отже, співвідношення чисельності пенсіонерів до чи­сельності платників внесків складає близько 90 %.

У 2009 році видатки Пенсійного фонду склали 18,1 % ВВП, що складає 45 % від загальних соціальних витрат. У 2010 році, зважаю­чи на зростання економіки, вони дещо нижчі — 16,3 % ВВП. У роз­винених країнах, які теж мають подібні демографічні проблеми, — норма 9—11 %. При цьому переважна більшість пенсіонерів (дві третини) отримують пенсію менше тисячі гривень.

З метою раціоналізації традиційної пенсійної системи, що є соціально і економічно неефективною, у Кабінеті Міністрів України уже сформулювали ключові положення пенсійної реформи. Головна мета пенсійної реформи — забезпечити соціально справедливу систему  розподілу  пенсійних коштів  і  гарантувати стабільнувиплату пенсій нинішнім та майбутнім пенсіонерам за рахунок впровадження обов' язкової систему заощаджень на накопи­чувальних пенсійних рахунках. На сьогоднішній день пенсійні активи європейських країн не тільки основне джерело достойної пенсії, а й реальне приватне багатство громадян певної країни.

Також потребує суттєвого удосконалення система пільг та до­помог, яка діє в Україні. На даний час право на пільги, гарантії та компенсації має більше третини населення. Це право встановлю­ється 46 законодавчими актами, з них — 24 за соціальною озна­кою. Ухвалення нових соціальних програм без реформування старих призвело до формування непрозорої, розгалуженої та не­ефективної системи соціальних трансфертів. При цьому більшість пільг не виконує функцію захисту населення. Заміна таких пільг на більш сучасні, прозорі та ефективні інструменти адресної соці­альної підтримки дасть змогу вивільнити великі обсяги бюджет­них коштів і спрямувати їх на підвищення соціальних стандартів. Зростання соціальних допомог та інших соціальних трансфертів відбувалося у 2009 р. вищими темпами (на 141,0 % порівняно з 2005 роком), ніж зростання заробітної плати (на 127,4 %).

Реальну економічну значимість ресурсів населення можна з' ясувати, виходячи зі структури їх витрат. В Україні у структурі витрат населення найбільшу питому вагу займають витрати на придбання товарів та послуг. З 2005 року по 2008 рік їх питома вага коливається від 80,4 % до 82,3 % загального обсягу. У 2009 році внаслідок впливу світової фінансової кризи та знижен­ня економічної активності питома вага споживчих витрат домо-господарств скоротилася до 79,3 %. Українським споживачам у середньому доводиться спрямовувати на продовольчі товари близько половини і більше своїх витрат. Це говорить про бідність населення, адже показник витрат на продукти харчування в євро­пейських країнах від 10 до 30 %. Для порівняння, у Польщі громадяни віддають за продукти харчування 30 % сімейного бю­джету. У Німеччині і Великобританії — порядку 10 %.

Що ж до обсягу заощаджень, то в Україні вони становлять всього 9,2 % від сукупних витрат. Для порівняння: у Швейцарії на заощадження йде приблизно 17,1 %, у Німеччині — 16,7 %,

Словенії — 16,4 %, Австрії — 16,3 %, Іспанії — 10,2 % [8].

Зниження питомої ваги витрат населення на придбання товарів та послуг супроводжувалося зростанням питомої ваги витрат на сплату доходів від власності та приростом фінансових активів.

Як випливає із даних таблиці 2 темпи зростання доходів насе­лення, в основному, перевищують темпи зростання заощадженьнаселення. У 2005—2006 роках поширюється масове споживче кредитування банками населення, зникає упередженість україн­ців до позик у банках, що призводить до зміни поведінки насе­лення із заощаджувальної до споживацької. Свої споживчі запити населення не відкладає на майбутнє, задовольняючи їх за раху­нок отримання кредиту, а не нагромадження грошових коштів на потрібний товар, як в минулому. Частка заощаджень у доходах населення поступово знижується з 12 % у 2005 році до 6,2 % у 2008. У 2009 році приріст доходів населення є найменшим з 2005 року, що є наслідком фінансово-економічної кризи. Однак зни­ження обсягів виробництва, знецінення національної грошової одиниці, зменшення обсягів кредитів обмежило споживчі можли­вості населення та призвело до усвідомлення населенням необ­хідності забезпечити майбутнє на випадок втрати роботи чи зме­ншення рівня доходів за рахунок перегляду своїх потреб і зменшення витрат до необхідного мінімуму. В свою чергу вітчи­зняні банки після масового вилучення депозитів населенням у кін­ці 2008 року для поповнення своєї ресурсної бази підняли проце­нтні ставки за депозитними вкладами, забезпечивши приплив грошових коштів населення у банківську систему.

Таблиця 2

ДИНАМІКА ДОХОДІВ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

 

2005

2006

2007

2008

2009

Доходи населення, млн грн

381404

472061

623289

845641

894286

Темпи зростання доходів населення

139,1

123,7

132

135,7

105,8

Заощадження населення, млн грн

45651

44203

47779

52011

80377

Темпи зростання заоща­джень населення

144,3

96,8

108,1

108,9

154,5

Частка заощаджень у дохо­дах населення, %

11,9

9,4

7,7

6,2

9

Про розмір доходів населення можна судити за самооцінкою домогосподарствами України рівня своїх доходів та економічних очікувань на майбутнє (табл. 3). Опитування домогосподарств проводиться щорічно Держкомстатом України. Підсумки опиту­вання показали, що частка домогосподарств, які надають високу оцінку своїм річним доходам, тобто грошей вистачало навіть на заощадження, з часом зростає, проте є незначна.

Таблиця 3

РОЗПОДІЛ ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ ЗА САМООЦІНКОЮ РІВНЯ СВОЇХ ДОХОДІВ, %

 

2005

2006

2007

2008

2009

Було достатньо і робили заощадження

6,6

6,2

8

12,7

11,1

Було достатньо, але заощаджень не робили

49,4

49,8

52,8

51,8

45,3

Постійно відмовляли в найнеобхіднішому

39

39,4

35,1

32,9

40,2

Не вдавалося забезпечити навіть достатнє харчування

5

4,6

4,1

2,6

3,4

Залежність заощаджень від доходів має велике практичне зна­чення. Забезпечення досягнення високого рівня життя населення дасть економіці великий потенціал заощаджень і можливість трансформації їх в інвестиції без яких стабільний соціально-економічний розвиток держави є неможливим.

Література

1. Балакірєва О. М., Черненко С. М. Нерівномірність доходів насе­лення України як соціально-економічна проблема // Український соці­ум. — 2009. — № 3. — с. 49—64.

2. Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

3. Балтачеєва Н. А. Вплив економічної кризи на рівень доходів на­селення України // Вісник Хмельницького національного університе­ту. — 2010. — № 2. — Т. 3. — с. 129—133.

4. Бюлетень Національного банку України. — 2010. — № 12. — 190 с.

5. Доклад Международной организации труда «Заработная плата в мире в 2010—2011 гг.» Политика в области заработной платы в период кризиса. [Електронний ресурс]. Режим доступу :http://www.ilo.-org/global/publications/ilo-bookstore/order-online/books/WCMS_150366/la-ng--es/index.htm.

6. Інтерв'ю директора Інституту демографії та соціальних дослі­джень імені М. В. Птухи НАН України Лібанової Е. М. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://censor.net.ua/ru/news/view/l09800/.

7. Гончаренко Н. Г. Динаміка доходів і витрат населення — в кон­тексті стабілізації рівня заробітної плати // Вісник економіки транспор­ту і управління. — 2009. — № 28. — С. 225—228.

8. Дослідження IMAS International [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.newsru.ua/ukraine/29apr2010/sew_save.html.

Стаття надійшла до редакції 17.01.2011.

Страницы:
1 


Похожие статьи

В Г Шевалдіна - Вплив доходів населення на формування заощаджень

В Г Шевалдіна - Кредитування банками домогосподарств

В Г Шевалдіна - Підвищення ролі аналізу кредитоспроможності позичальника в сучасних умовах