М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Концептуальний комплекс обману одержує вербальну об'єктивацію у різнорівневих мовленнєвих формах. Ними виступають частиномовні, словотвірні, лексичні, дискурсивні та фреймові когнітивно-семантичні характеристики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій обману.

Фреймова структура дескрипції концепту ОБМАН представляє со­бою систему взаємопов'язаних компонентів, яка об'єднує, за словами Чарльза Філлмора, семантичні ролі, що є базовими складовими фрей­му. Основними актантами дієслова lie є агенс, пацієнс, бенефіціант, ін­струмент, ціль, локатив і темпоратив. Активна роль у комунікативній по­дії належить агенсу - джерелу енергії, продуценту висловлення, в якому свідомо викривлюється дійсний стан речей. Агенс в інтересах бенефіці­анта - як правило, самого себе, але, можливо, і пацієнса або третьої осо­би - продукує мовленнєву дію, породжуючи неправдиве висловлення, за допомогою якого він намагається змінити уявлення пацієнса відносно певного стану речей.

Дану фреймову дескрипцію комунікативної події обману можна по­яснити наступним прикладом:

Many people tell us peace-keeping lies; lies designed to avoid irritation or argument; lies designed to shelter the liar from possible blame or pain; lies [...] designed to keep trouble at bay without hurting anyone [Judith Viorst

2004, с. 284].Агенс ("Many people...) обманює (.. .tell lies...) за допомогою інстру­мента (...peace-keeping lies...) на користь бенефіціанта (себе) (...the liar...), здійснюючи при цьому певну інтенцію (.. .to shelter from possible blame or pain").

Характеризуючи основні складові фрейму за Ч. Філлмором, в даному випадку фрейму обману, маємо можливість виділити основні групи ме­тафоризованих лексико-фразеологічних номінацій категорії обману в су­часній англійській мові:

I.    Номінації обману відповідно до агенса є:
1) такі, що вербалізують предметного агенса:

bullshit artist, соп man, sea lawyer, shark, fox, mocking-bird, paper tiger, apple-polisher, slicker, twister, wolf in sheep's clothing, whited/painted sepulchre, jockey, doctor, etc [11];

До цієї групи відносяться також номінації, значення яких передається метафорою на основі метонімії:

Big-mouth, brown-nose, double-tongued, forked-tongued, etc [11];

Агенси є лише предметні: явища, події не можуть бути агенсами ко­мунікативної події обману, оскільки вони не можуть мати внутрішньої інтенції, мети власної користі - за відсутності цієї головної умови (умо­ви інтенції) обман у даній ситуації відсутній, натомість має місце помил­ка, ухиляння і т.д.

II. Номінації обману відповідно до пацієнса є:

 

1) такі, що вербалізують пацієнса (об'єкта):

easy mark, fall guy, patsy, walkover, eat up, get a raw deal, swallow hook, line and sinker, be born yesterday, to be covered up, to get a Trojan horse, to buy/get a pig in a poke, to be easy target, to be flattered, to be caught out, Birthday girl, Family member, etc [12];

2) такі, що вербалізують пацієнса, який виступає одночасно агенсом, тобто є виконавцем дії, при цьому маючи на меті ввести себе (пацієнса) в оману заради себе (бенефіціанта) - маємо справу з самообманом:

to look through pink glasses, to enjoy placebo effect, to believe/swear black is white, wishful thinking, ad hoc hypothesis, etc [12].

III. Номінації обману відповідно до інструмента дії є багаточисель-ними. На відміну від двох попередніх груп метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій, група номінацій відповідно до інструмента дії включає:

1) статичні інструменти (теорія фреймів Мінського називає такі неди-намічні складові "статичними терміналами") фрейму комунікативної по­дії обману: butter, banana oil, crocodile tears, flannel, smoke and mirrors, goldbrick, fisherman's yarn, soft soap, traveller's tale, big talk, hot air, tall tale, Melon Drop, snake oil, Rip deal, applesauce, tall story/tale, pig-in-a-poke, Trojan horse, selective facts, jazz, red herring, backhanded compliment,double-barreled, hokey, not straight, snow, placebo, soft sawder, double edged, jiggery-pockery, psychological warfare, Alibi Ike, bedtime story, cock-and-bull story, fish story/tale, double-deal, etc [11].

2) процесуальні інструменти - в даному випадку комунікативну по­дію обману реалізують не структуровані сутності (предмети, люди, опи­сані за допомогою метафори), сталі явища, а дія, процес (динамічні тер­мінали фрейму комунікативної події обману - за Мінським):

act/play а/the part of, play to the public, crawl, deal from the bottom of the deck, draw the long bow, embroider, jockey, weasel, talk sweet, soft-soap, goldbrick, cover-up, bluff, brown-nose, give (a) false colour to, give (some plausible) colour to the matter, move the goal posts, pull a fast one , salt a mine, blow up, hoke up, hype up, talk big, run round the Horn, put a brave face/front on, play possum, swear that black is white, brazen out, lie in one's teeth, take in, come over one, come Yorkshire over one, put sb on, snow, put up a smoke screen, give colour to, dress up, salt a mine, gild the pill, play the hypocrite, shoot among the doves, jockey, have sb on, cover up, handle the truth roughly, pull a fast one, pay/give lip service, get a raw deal, catch out, jive, put on the dog, trim, whitewash, bait and switch, chouse out, blow smoke, sugar the pill, blow one's (own) trumpet, lie like a rug/flatfish/trooper, spin a (long) yarn, pitch/tell a yarn/a story, pull one's leg, lie all the way to the grave, etc [11];

3) описові інструменти - характеризують, описують процес або засіб реалізації комунікативної події обману:

hokey, inoperative, less than honest, not straight, in borrowed plumes, under colour of, under the guise of etc [11];

Номінації обману, що характеризують бенефіціанта комунікативної події обману, в окрему групу не виділяємо, оскільки мета ("для чого?"), інтенція дії агенса у мовленні не вербалізується, а є внутрішньою, імп-ліцитною.

Отже, в даній статті концепт ОБМАН розглядається крізь призму фреймової структури даного концепту, яка включає 7 основних компо­нентів, як АГЕНС, ПАЦІЄНС, ІНСТРУМЕНТ, БЕНЕФІЦІАНТ, ЦІЛЬ, ЛОКАТИВ, ТЕМПОРАТИВ. На основі таких складових фрейму комуні­кативної події обману, як АГЕНС, ПАЦІЄНС та ІНСТРУМЕНТ ми виді­лили основні групи метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій концепту, що вивчається. Інші компоненти фрейму комунікативної події обману є предметом наших подальших наукових пошуків.

Література:

2.1. Арутюнова Н. Д. Истина : фон и коннотация // Логический анализ языка: Культурные концепты: Сб. науч. ст. / Под ред. Н. Д. Арутюновой. - М.: Нау­ка, 1991. - С. 21-30.Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. - К.: ВЦ Академія, 2004. - 344 с.

3.Болинджер Д. Истина - проблема лингвистическая: Пер. с англ. // Язык и моделирование социального взаимодействия / Сост.: В. М. Сергеева и П. Б. Паршина; Общ. ред. В. В. Петрова. - М.: Прогресс, 1987. - С. 23-13.

4.Вайнрих Г. Лингвистика лжи: Пер. с нем. // Язык и моделирование соци­ального взаимодействия: Переводы / Сост.: В. М. Сергеева и П. Б. Паршина; Общ. ред. В. В. Петрова. - М.: Прогресс, 1987. - С. 44-87.

5.Залевская A. A. Время перемен в теориях лексической семантики // Пря­мая и непрямая коммуникация: Сб. науч. ст. / Отв. ред. В. В. Дементьев. - Са­ратов: Изд-во ГосУНЦ Колледж, 2003. - С. 120-135.

6.Морозова Е. И. Ложь как дискурсивное образование: лингвокогнитивный аспект: Монография. - X.: Экограф, 2005. - С. 6-137.

7.Морозова Е. И. "Lie": К проблеме определения прототипического значе­ния концепта // BicH. ХДУ - 1999. - № 424. - С. 110-113.

8.Павлов С. А. Метапредикат истинности и логика ложности // Логические исследования. - М., 1999. - Вып. 6. - С. 170-185.

 

9.    Потапова O. I. Когнітивно-семантичні аспекта метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману в сучасній англійській мові: Дис. канд.філол. наук: 10.02.04 / Харьк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - X., 2004. - 219 с.

10.Свинцов В. И. Истина и коммуникация // Филос. науки. - 1990. -№ 12. - С. 32-41.

11.FDTE - Free Dictionary, Thesaurus and Encyclopedia. - Access: www. idioms-dictionary.on-line/com.

LDCE - Longman Dictionary of Contemporary English. - Longman Dictionaries, 2001. - 1668 р.Бялик В. Д.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

ДЕКОДУВАННЯ ПРАГМАТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НЕОЛОГІЗМУ У ВИСЛОВЛЕННІ

В статті розглядаються особливості передачі прагматичної ін­формації, яка міститься в неологізмі та реалізується в прагматичному контексті висловлення. На прикладі англійських неологізмів простежу­ється алгоритм декодування їх прагматичної інформації, котра тісно взаємопов'язана з семантичними характеристиками лексичних іннова­цій. Лексичні одиниці висловлення виступають контекстуальними деко­дувальними сигналами прагматичного потенціалу неологізму.

Ключові слова: неологізм, прагматика, висловлення, прагматичний контекст, декодування прагматичної інформації.

The article considers the peculiarities ofrendering ofpragmatic information of neologisms in a pragmatic context of utterance. The algorithm ofpragmatic information decoding closely associated with the semantic characteristics of English neologisms has been revealed. Lexical units of an utterance serve as contextual decoding signals of the pragmatic potential of neologisms.

Key words: neologism, pragmatics, utterance, pragmatic context, pragma­tic information decoding.

Прагматичний аспект вивчення мовних явищ, доповнений комуніка­тивною орієнтацією теорії мовленнєвих актів, яка склалася в межах лінг­вістичної філософії під впливом неопозитивізму Л. Вітгенштейна, Дж. Мура, Б. Рассела, Дж. Остіна, Дж. Р. Серля та ін., лежить в основі бага­тьох лінгвістичних досліджень (див. Азнаурова Е. С., Арутюнова Н. Д., Жаботинська С. А., Колшанський Г. В., Шевченко І. С. та ін.). При цьо­му основна увага приділяється "систематизації прагматично заряджених мовних одиниць різних рівнів, вивчення їхньої взаємодії із семантикою й синтактикою" [7, c. 484], де на перший план виступає поділ на пропози­цію та прагматичну рамку. Пропозиція, зазвичай, розуміється як структу­ра репрезентації знань про певну ситуацію (подію), котра характеризуєть­ся істинністю та несуперечністю [7, с. 501]. Водночас прагматична рамка виступає як власне прагматична ситуація, в якій реалізуються правила ви­ведення непрямих і прихованих (латентних) смислів із прямого значення висловлення. В цих правилах враховується контекст, прагматична ситуа­ція, пресупозиція [5]. В прагмалінгвістиці побутує думка, що прагматич­не значення появляється тільки в мовленні, в момент вживання конкрет­ної мовленевої чи мовної одиниці в конкретному комунікативному акті, в конкретному ситуативному контексті. Отже, для декодування прагма­тичних компонентів значення англійського неологізму в тексті необхідний © Бялик В. Д., 2010прагматичний контекст. У лінгвістиці проблеми контексту в аспекті праг-малінгвістики розроблялися у працях багатьох лінгвістів (Г. В. Колшан-ський, Е. С. Азнаурова, Дж. Лайонз, T. Виноград та ін.).

Поняття прагматичного контексту, який у мовному плані можна трак­тувати як відрізок мовного ланцюга, котрий містить достатні вербальні сигнали для виявлення прагматичного смислу слова [1, с. 10]. Контексту-алізованими сигналами в цьому контексті є лінгвістичні характеристики контексту [8]. Саме в межах прагматичного контексту відбувається пе­рехід у вживанні і сприйнятті слова з рівня значення на рівень концепту, реалізації прагматичного потенціалу слова. Поняття ж концепту відпові­дає уявленню про ті смисли, якими оперує людина в процесах мислення і які відображають зміст досвіду й знання, зміст результатів всієї людської діяльності й процесів пізнання світу у вигляді певних "квантів" знання. Усвідомлення цього смислу адресатом кваліфікується як розуміння ви­словлення [6]. T. Виноград у своїх працях дає розгорнуту характеристи­ку процесу розуміння висловлення, зазначаючи, що в процесі розумін­ня висловлення слухач не просто "декодує" мовні структури мовця, але здійснює більш широкий процес аналізу й виведення (інференції) інфор­мації, що має загальні (спільні) елементи із процесом, котрий використо­вується при осмисленні та інших сприйняттях[3].

Мовні форми виступають як початкова точка процесу аналізу, у ході якого вибудовується низка концептуальних сутностей на різних рівнях. Результати цього аналізу включають: 1) встановлення точок дотику мо­делей світу адресанта й адресата за допомогою пошуку або створення концептуальних сутностей, які, приблизно, відповідають сутностям, на­явним у розпорядженні адресанта; 2) здійснення висновків, до яких адре­сант хотів би підвести адресата; 3) здійснення висновків, що ґрунтують­ся на змісті висловлення й непередбачених спеціально адресантом. Це містить у собі пошук моделей більш широкого плану, котрі узгоджують­ся з деталізованим пропозиціональним змістом; 4) здійснення висновків, щодо стану адресанта на даному етапі, включаючи мету висловлення, фокус його уваги, стан його знання про адресата.

Водночас, з боку адресата механізм аналізу прагматичного значення охоплює такі елементи:

1) об'єднаний продукт висловлення (включаючи такі аспекти як інто­нація й тон голосу);

2) знання, якими володіє адресат, включаючи його модель релевант­ного "світу" і модель, що описує адресант;

3) стан слухача в цей момент, включаючи безпосередній фокус уваги й модель розмови, яка передує даному висловленню;

обмежену здатність слухача до обробки інформації, включаючи межі наявних можливостей обробки висловлення [3].Дані положення свідчать про те, що сигнали для виявлення прагма­тики слова можуть виходити за рамки вербальної репрезентації. У цьому випадку прагматичний контекст включає всі види опосередкованого де­кодування повідомлення на основі загальної когнітивної бази, яка вклю­чає енциклопедичні, спеціальні, фонові знання, умовиводи [2].

Очевидно, існує певна кореляція між типом прагматичної інформа­ції в слові та типом контекстуальних сигналів, котрі декодують цю ін­формацію. Для декодування пресупозицій соціального або професійно­го статусу, як правило, достатньо вербальних сигналів прагматичного контексту. Для реалізації нової емоційної (оцінної) прагматики, що ко­дує тональність ситуації в прагматичному контексті необхідна наявність традиційної конвенціональної, розмовної лексики. Особливу складність представляє декодування імплікатури, тобто імплікаційної прагматики слова. Сигнали для виявлення прагматики слова співвідносяться з осно­вними значеннями. Мова йде про так званий "обстановочний", "фоно­вий" або "культурний" контекст [2].

Вищенаведені міркування можна ілюструвати численними приклада­ми, відібраними, в першу чергу, із англомовної преси чи лексикографіч­них джерел [4], які містять лексичні інновації. Порівняйте:

What's so unpopular about charging more for a service during a period of peak demand? We accept such pricing by airlines, resorts, movie theaters and phone companies. But the concept offends much of the driving public, who resent "Lexus lanes" for the rich. (Forbes, May 13, 2002).

Як контекстуальний декодувальний сигнал виступає, насамперед, слово driving, а також такі вербальні сигнали як to charge, to price, service, the rich. Нове слово Lexus lane має значення: "спеціально відведена сму­га на автомагістралі для фешенебельних автомобілів (за додаткову пла­ту)" [4, с. 212]. Модель дорогого автомобіля у цьому висловленні позиці-нується із заможністю, статками і, врешті-решт, соціальною нерівністю, а інші комунікативні сигнали виступають у комплементарній та уточню­ючій функції до інновації і спрямовані на якомога повніше виявлення всіх характерних ознак номінованого поняття, втіленого в лексичній ін­новації. Таким чином, ці комунікативні сигнали сприяють успішному де­кодуванню прагматичної інформації, котра міститься в неологізмі.

"Take, for instance, the Penny Arcade Web comic that, with its hard­core gamer and science-fiction references, brought hundreds of thousands of socially challenged and electronically gifted netizens together online in the late 1990s" (The Washington Post, July 15, 2007).

На основі вербальних контекстуальних сигналів, можна визначити, що мова йде про людей, котрі якимось чином пов'язані з комп'ютерною технікою чи комп'ютерними технологіями. Свідченням цього можуть слугувати лексичні одиниці web, hard-core, electronically gifted, online.Условнику нових слів [9] читаємо: netizen Also written Netizen - a person belonging to the community of network users, particularly those connected to the Internet. A blend of NET in its computer networking sense with citizen, perhaps indicating someone who spends a good deal of time on the network [9, с. 208]. Елемент новизни у цьому висловленні вноситься часовим мар­кером, який позначений конкретним часовим відрізком in the late 1990s.

Наступне висловлення із новим словом є прикладом, коли в ролі кон­текстуальних сигналів виступає традиційна конвенціональна лексика, висловлення побудоване адресантом у вигляді словникової дефініції. Проте тут також необхідні додаткові фонові знання для адекватного де­кодування інформації.

Cinematherapy is a relatively new therapeutic approach being used by many psychotherapists and counselors. It is an extension of bibliotherapy, a technique developed by psychiatrist Carl Menninger, who assigned fiction and non-fiction books to his patients to help them develop insight and coping strategies. (Cox News Service, July 3, 2001).

...nymbycile is an individual who may approve social or environmental advances in theory, but who stubbornly refuses to even consider having them implemented in their own "turf". (USA Today, June 25, 2002).

Ми спробували розглянути проблему того, яким чином зміни в се­мантиці слова пов'язані із прагматичним потенціалом нового слова, з його зовнішньою прагматикою, як ці зміни впливають на процес деко­дування концепту нового слова. Саме в прагматичному контексті від­бувається декодування нового слова адресатом, прагматичний контекст остаточно формує значення новотвору, котре повинне бути відображе­не в словнику.

1.Прагматика нового слова відрізняється від прагматики традиційної лексичної одиниці тим, що в прагматичному значенні інновації відобра­жається слід часу, тобто в прагматичному значенні нового слова втри­мується часова конотація новизни. На рівні мовних і когнітивних кате­горій новизна співвідноситься з актуальністю, читабельністю тексту. На рівні діяльнісних категорій новизна співвідноситься із цінністю тексту. Текст, що не несе нової інформації, цінним бути не може. Інформація, почерпнута з тексту, що містить нові слова, дозволяє адресатові зміни­ти свій тезаурус особистості. Нове слово свідчить про зміну картини сві­ту, яка неминуче спричиняє зміни в мовній картині світу. За новими сло­вами стоять зовсім нові набори понять (а значить і фрагменти менталь­ного коду). Система репрезентацій у голові людини еволюціонує, якіс­но змінюється, ці зміни викликаються одним - її мінливим досвідом, но­вим розумінням світу. Відбувається розширення тезауруса особистості за рахунок або включення нових елементів у деякі фрейми й сценарії, або більш-менш значного їхнього переструктурування.Азнаурова Э. С. Социальные коммуникативно-ситуативные классифи­кации норм реализации/актуализации // Нормы реализации: варьирование языковых средств. - Горький: Изд-во ГПИИЯ, 1984. - С. 8-14.

2.Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. - 2-е изд., испр.- М.: Языки русской культуры, 1999 - 896 с.

3.Виноград Т. К процессуальному пониманию семантики // Новое в зару­бежной лингвистике. - Вып. XII. - М.: Прогресс, 1983. - С. 123 - 170.

4.Зацний Ю. А., Янков А. В. Інновації у словниковому складі англійської мови на початку ХХІ століття: англо-український словник: Словник. - Вінни­ця: Нова Книга, 2008. - 360 с.

5.Колшанский Г. В. Контекстная семантика. - М.: Наука, 1980. - 149 с.

6.Лайонз Джон. Введение в теоретическую лингвистику / Пер. с англ., под ред. и с предисл. В. А. Звегинцева / Джон Лайонз. - М.: Прогресс, 1978 - 543 с.

7.Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. -Полтава: Довкілля - Л, 2006. - 716 с.

8.Lyons J. Semantics. - London etc.: Cambridge University Press, 1978. - 897 p.

Oxford Dictionary of New Words. Ed.by Elizabeth Knowles with Julia Elliot. - Oxford New York: Oxford University Press,1998. - 357 p.УДК 811.161.2:39

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16