М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

   "Wer so mit Kollegen umspringt - 'nee Sense " [Brinkmamm,c 189]

   "Undneben ihm eine verdammte Biene! [Apitz, с. 187]

   "Er verhalt sich wie ein dummer Junge" [Lewycka, с. 69]

   "Armer, narrischer alter Mann " [Lewycka, с. 278]

   "Sei nicht albern, Nadja. Schau ihn nur doch an! [Lewycka, с. 296]

   "Blinder Tolpel", murmelte der Borghese"[Dempf, с. 22] ІІ. Структурно-похідна пейоративна лексика

Словоскладання є одним з найпродуктивніших засобів словотворення в загальнолітературній німецькій мові. Продуктивність словоскладання пов'язана, в першу чергу з таким екстралінгвальним чинником, як здат­ність німецькомовного індивіда мислити та сприймати дійсність шляхом поєднання декількох основних асоціативних характеристик одного кон­цепта та вираження його в межах складної лексичної одиниці. Складан­ня кількох основ в одну семантично цілісну мовну одиницю дозволяє ха­рактеризувати денотати одночасно за кількома ознаками.

Складні слова класифікуються з точки зору відношення між ком­понентами на детермінативні (атрибутивні), кумулятивні стягнення та складно-похідні.

У досліджуваному структурно-семантичному полі емотивів найбіль­шою чисельністю та продуктивністю характеризуються детермінативні складні емотиви-пейоративи, що пояснюється бажанням носіїв німець­кої мови відобразити також і основні визначальні характеристики, які доповнюють та уточнюють базову ознаку.

Виявлено такі структурні моделі:

1. S+S найбільш продуктивними компонентами в словоскладанні
емотивів-пейоративів є іменникові основи:

Angstarsch (дрефло); Hausdrache чума (зла, свардива дружина); Buromensch (канцелярський щур); Fischweib (грім баба, кобила)

2.    V+S - ця модель поширена менше, але є досить продуктивною:
Spielverderber   (кайфолом);   Amusiermatratze   (підстилка, повія);

Brummbar (сич)

3.     A+S - ця модель відзначається меншою продуктивністю, що мож-
на пояснити можливістю вираження певного значення як складного
сло-
ва,
так і словосполучення:Dummbabbler (дурноляп); Dummbeutel (дурбило, дурило); Fettbauch (кендюх); Fettsau (груба льоха)

4. Adv + S

Herumtreiber (волоцюга); Oberarschloch (мудацюра); Oberschwatzer (тріпло)

Під час дослідження виявлено також моделі складних слів - прикмет­ників з опорним компонентом прикметником або ад'єктивним дієприк­метником, які слугують для вираження якісної характеристики людини

1. S +A:

biutgierig (кровожерний); charakterschwach (безхарактерний); feindseiig (ворожий)

2. A + A:

аltmodisch (старомодний); kieinkariert (обивательський); krummbeinig (кривоногий)

3. V + A:

giotzaugig (вибалушений); kratzbtirstig (дратівливий, сварливий); speicheiieckerisch (лизоблюд ний)

Композитні структури: атрибутивні, копулятивні, стягнення, складно-похідні   іменники-пейоративи   та прикметники-пейоративи:

Aasgeier, Aasbande, Amusiermatratze, Angstarsch, Arschflicker, Arschlecker, Bauerntolpel, Bettmieze, Buromensch, Dreckhammel і т.п.

  "Vater und Mutter passten auf sie wie Schiefihunde, vor allem der Vater, und das aus gutem Grund"[Plenzdorf, с. 11]

  "Sie sitzen nicht am Steuer, um Maulaffen feilzuhalten"[Beseler, с. 64]

  "Und dann dieser Reifenfritze. Was soll das sein? Der Mann konnte dein Vater sein. Dein Opa!"[Plenzdorf, с. 81]

  "Du bist ein altes Quatschmaul, Eisermann!"[Beseler, с. 25]

  "Hast du nichts am Wagen zu tun? Salzknabe!"[Beseler, с. 74]

  "Soll der alte Schwachkopf sehen, wo er bleibt" [Lewycka, с. 45]

  "Ludmila hielt ihn fur einen unertraglichen Besserwisser" [Lewycka, с. 81]

  "Wo ist der Dreckskerl?"[Dempf, с. 57]

•           "Ist sowieso Luderleben, was wir fuhren"[Selber, с. 32] Словотворення складних прикметників-пейоративів ґрунтовно не від­різняється від словотвору іменників, де домінує словоскладання та су­фіксальна деривація. Друга безпосередньо складова складних прикмет­ників представлена прикметником, перша може бути іменником, при­кметником, дієслівною основою. Ад'єктивними композитами є також словотвірні конструкції з дієприкметником як другою безпосередньо складовою, а також експліцитні деривати з суфіксом - d. Тут, як і у імен­ників, виокремлюються: детермінативні (атрибутивні) та копулятивні композити-прикметники: charakterschwach, nervenschwach, schadenfroh,gehirnamputiert, gottverdammt, gottverflucht, karrieregeil, kaseweis, klapperdunn, komplexbeladen, neidvoll, kotzengrob, fuchsteufelswild тощо.

   "Stiesel, saubloder", knurrte Eiserman ..."[Beseler, с. 95]

   "Stell dir blofi vor, wie entsetzt" - er weifi, dass ich "fuchsteufelswild" meine - sie" dann sein wurde"[Lewycka, с. 210]

   "Sie sind stockbetrunken, Fedwebel Knothe!"[Beseler,c 148]

   "Gottverfluchte Unzucht!"[Beseler, с. 178]

"Gottverdammte Scheifie", was soll ich machen?"[Brinkmann, с. 148] Суфіксальні деривати - пейоративи-іменники та пейоративи-

прикметники

Помітну роль в емотивній номінації відігріють афікси, як засіб ви­раження пейоративності. Афіксальна номінація представлена в лексико-семантичному полі трьома основними словотвірними типами: суфік­сальні, префіксальні та напівафіксалні.

Суфіксальні пейоративи-іменники: Aasgeier, Anpasser, Babbler, Betruger Erzgeizling, Fiesling, Naivling, Amoralist, Anarchist, Kaspar і т. п.

Суфіксальні пейоративи-прикметники:

Продуктивними прикметниковими суфіксами емотивів-пейоративів є такі: - ig, - lich, - isch: abscheulich, animalisch, armselig, barbarisch, engstirnig, begriffsstutzig, bengelhaft, murrisch

Префіксація пейоративів-іменників та пейоративів-прикметників

Префіксація як засіб словотворення у досліджуваному лексико-семантичному полі емотивів характеризується, порівняно з суфіксаль­ною номінацією, незначною продуктивністю. Виходячи з характеру основи, до якої приєднується префікс, розрізняють іменні префікси та дієслівні, серед яких виокремлюються такі іменні префікси: un-, mii-, erz-, ge-, anti-, neo-, ur-. Аналіз префіксальних дереватів у досліджовано-му лексико-семантичному полі емотивів засвідчує продуктивність таких префіксів: un-, mifi-, erz-.

Доведено [1; 2], що префіксація іменників у німецькій мові розви­нена значно слабше, ніж композитоутворення. Число префіксів значно менше ніж число суфіксів і їх семантика значно бідніша. У лексико-семантичному полі емотивів було виявлено такі префікси, за допомогою яких утворюються іменники-пейоративи: un- (який дуже продуктивний у сфері прикметників), mii-, erz-( поєднуючись з іменником виражає не­гативну оцінку: Erzfeind, Erzrevanchist);

У ролі префіксів можуть виступати префіксальні елементи (an-, auf-, aus-, mit-, nach-, neben-, um-, wider-, zu-, zwischen-), які є мало продук­тивними серед іменників-пейоративів: Angeber, Aufschneider, Ausbeuter, Widerling, тощо.

Префіксальна деривація в лексико-семантичному полі емотивів-прикметників характеризується тими ж відношеннями, які характер­ні і в сфері іменнників-пейоративів, але в німецькій мові префіксаль­ні прикметники менше розвинені, а префікси іменників вживаються не лише при утворенні прикметників у загальнолітературній мові, але та­кож і при утворенні прикметників-пейоративів, серед яких найпродук­тивнішими є - un-, erz-, ver-, be-: besessen, besoffen, erzfaul, erzfrech, unanstandig, unberechenbar, unfair, ungezugelt, unmoralisch, unsittlich, unsozial, verkatert, verkracht тощо.

Словотвірні деривати іменники-пейоративи з напівафіксами Особливе місце в зазначених вище композитних структурах посі­дають власні назви (антропоніми). У словотворі німецької мови явища переосмислення одного із компонентів складних слів та трансформації їх у словотвірний засіб є надзвичайно продуктивними. Поряд із таки­ми іменниками як - werk, - geist, - frau, -bruder, - zeug, - heim, - kreis, -kind, -lokal, -mittel, - mann, - tante, - schwester (Schlappmann, Blodmann, Mannemann тощо)та ін. виступають і власні імена (антропоніми), які на­бувають значень суфіксів і які отримали назву "напівсуфікси" - вторин­ні компоненти складних слів, які виступають як засіб словотвору, а саме -liese, - hans, -peter, -michel, - philip та інші, які є також продуктивними і в досліджованому лексико-семантичному полі емотивів-пейоративів: Babbelliese, Dreckliese, Faselliese, Heulliese, Klatschliese, Meckerliese, Faselhans, Lugenpeter, Plapperhans, Prahlhans, Heulpeter, Heulmichel, Provinzheini, Zappelphilip та ін.

  " Voruber, ach voruber, geh wilder Knochenmann "[Flutwelle, 68]

  "Sie ist eine kultivierte Frau, keine Quasseltante vom Land"[Lewycka, 9] Напівсуфікси прикметників-пейоративів - los, -frei, - leer, - feind,

- wert, - fein, - bleich, - dumm, - arm, - reich, - voll та ін: ausdruckslos, bedeutungslos, bejammernswert, bettelarm, geisterarm, grauenvoll, hirnlos, scheififein, vaterlandslos, verabscheuungswert, spinnefeind, geisternbleich, scheififein та ін.

  "der scheififeine Laden da - das gepflegte Blabler und der Geschaftsfuhrer personlich"[Apitz, 216]

  "So einsam, geisterbleich stand Susi da."[Apitz, 117]

  "Ein boshafter, spindeldurrer, dunkellila Typ mit grofien Puffarmeln ..."[Apitz, 111]

  "... Wie schon du bist und wie saudumm ich."[Apitz, 173]

  " ... ich hab, doch gemerkt, wie dir das heute gefallen hat - das scheififeine Leben da"[Apitz, 216]

  "Ach meinst du, es ware unpassend, eine zugellose Blondine aus der Torte springen zu lassen?"[Moller, 209]

•      "Wie ich sehe, sind Sie fertig mit Ihren konfusen hirnlosen Frauenfantasien."[Moller, 80]В лексико-семантичному полі емотивів є значна кількість напівпре-фіксів, які виступають першим компонентом іменників-пейоративів у ролі визначального слова: Dreck-, Laus-, Scheii-, Mist-, Rotz-, Sau-, Hund- : Dreckarsch, Dreckbar, Dreckfink, Lausbub, Lausehund, Lausejunge, Lausekerl, Lausekrot, Lausmensch, Mistbiene, Mistbock, Misthund, Mistweib, Scheifihaufen, Scheifimann, Rotznase, Saubande, Saubengel, Sauhund, Sauweib, Hundesohn, Hundeseele та ін.

•  "Ich bin siebenundvierzig und Dozentin an der Universitat, aber der Tonfall meiner Schwester macht mich augenblicklich wieder zu einer vierjahrigenRotznase" [Lewycka, 15]

  "Ihr Rotzknochen, ihr vergammelten!" [Brinkmann, 38]

  "Ich will auch nicht, dass du als das liebe Kind dastehst, wahrend ich die Drecksarbeitmache ..."[Lewycka, 119]

  "Du - Dreckskerl! - ich m-mach d-dich - fertig!"[Scherfling, 132]

  "Dass sich keiner einfallen lasst, diesesMiststuckzu warten!" [Kaufmann, 97]

  "Wenn auch dieses Miststuck Jager nichts mehr bei uns zu suchen hat ."[Kaufmann, 174]

  "Du elende Mistsau!"[Kaufmann, 101]

•    "Nikali, Nikolai! Was soll das? Nikolai, du dreckig alter Mistkerl!"[Lewycka, 219]

  "Was nennst du mich Hurenbock? Mich?" [Dempf, 59]

Сучасні зарубіжні та вітчизняні дослідники [1; 2], зауважують, що за­гальновживаним є наявність "перехідної зони" між словоскладанням та афіксацією, що особливо притаманно німецькій мові, в якій існують пев­ні передумови - продуктивність словоскладання та відносно обмежена афіксація. Інакше кажучи, ми маємо тут справу з відкритою системою, елементи якої перебувають у постійному русі, у стані переходу від одні­єї якості до іншої.

Конверсиви-емотиви

Емотивна номінація здійснюється в лексико-семантичному полі емо-тивів засобом конверсії, яка є особливим засобом імплікації деривації. Перехід слова з одного лексико-граматичного класу в інший здійсню­ється в загальній літературній мові шляхом субстантивації, ад'єктивації, вербалізації та адвербіалізації. В основі конверсії є інфінітивні форми, а також префіксальні форми, композити, словосполучення та речення.

У порівнянні зі словоскладанням та афіксальними способами, конвер­сія характеризується меншою продуктивністю в лексико-семантичному полі емотивів.

Продуктивним в межах досліджуваних мовних одиниць є субстанти­вація прикметників, дієприкметників: Alte (der), Alte (die), Bekloppte (der), Bekloppte (die), Daherlaufende (der), Daherlaufende (die), Hergelaufene, Ubergescheite, Gottlose та інші.Сьогодні не можливо уявити жодного художнього твору, де б не ви­користовувалась емотивно-пейоративна лексика, яка подає тексту біль­шої виразності та яскравості. Дослідження структури та семантики емопивно-пейоративної лексики видається нам актуальним та цікавим.

Література:

1. Степанова М. Д. Теоретические основы словообразования в немецком языке / Степанова М. Д., Флейшер В. - М.: Вища школа, 1984. - 264 с.

2. Fieischer W. Phraseoiogie der deutschen Gegenwartsprache. - Tubingen: Max Niemeyer Veriag, 1997. - 299 s.

Список джерел ілюстративного матеріалу:

1.Apitz B. (1958) Nackt unter Woifen - Haiie-Leipzig: Mitteideutscher Veriag.

2.Beseier H. (1979) Im Garten der Konigin. - Beriin: Neues Leben.

3.Brinkmann J. (1982) Der Pe-Wi kommt durch die Weit. - Beriin: Neues Leben.

4.Daneiia U. (1999) Fiutweiie. - Mtinchen: Wiiheim Heyne Veriag.

5.Dempf P. (2004) Das Vermachtnis des Caravaggio. - Frankfurt am Main: Taschenbuchausgabe Copyright Eichborn AG.

6.Kaufmann W. (1977) Stimmen im Sturm. - Beriin: Veriag der Nation.

7.Lewycka M. (2007) Kurze Geschichte des Traktors auf Ukrainisch. (Aus dem engiischen von Eifi Hartenstein) - Mtinchen: Deutscher Taschenbuch Veriag, 4. Auflage.

8.Moiier M. (2006) Champagner wiii ich. - Bremen: Bastei Ltibbe Taschenbticher in der Veriagsgruppe Ltibbe.

9.Pienzdorf U. (1981)Legende vom Gitick ohne Ende. - Rostok: VEB Hinstorff Veriag.

 

10.Scherfling G. (1983) Der goidene Schuss. - Haiie Leipzig: Mitteideutscher Veriag.

Seiber M. (1955) Und das Eis bieibt stumm. - Beriin - Das Neue Beriin.УДК811.161.2' 367.4: 398.9

Гандзюк О. М.,

Волинський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

ФУНКЦІОНУВАННЯ АДВЕРБІАЛЬНИХ СИНТАКСЕМ В УКРАЇНСЬКИХ ПРИСЛІВ'ЯХ І ПРИКАЗКАХ

У статті йдеться про функціонування адвербіальних синтаксем в українських прислів'ях і приказках. Аналізується категоріальна специфі­ка адвербіальних синтаксем. Називаються їх найуживаніші частиномов­ні вияви.

Ключові слова: адвербіальні синтаксеми, морфологічне вираження адвербіальних синтаксем, просте ускладнене речення

The article deals with adverbial syntactical units in Ukrainian sayings and proverbs. The specification of adverbial syntactical units as parts of speech is considered. The most typical representation of syntactical units is analіsуd.

Key words: adverbial syntactic units, morfological expressions adverbial syntactic units, simple-complicated centence.

Вторинні предикатні синтаксеми з обставинною семантикою нале­жать до адвербіальних синтаксем. Вони є найпоказовішим розрядом вторинних предикатних синтаксем [3, с. 271]. Вживаючись у просто­му ускладненому реченні, вони поділяються на темпоральні, причинові, умовні, допустові та цільові синтаксеми.

Вивченню адвербіальних синтаксем займається І. Р. Вихованець. Учений проаналізував їх найзагальніший морфологічний вияв.

Адвербіальні синтаксеми по-різному функціонують в різних мовних стилях. Вони широко використовуються у прислів'ях і приказках. Оскіль­ки функціонування в них адвербіальних синтаксем не було предметом лінгвістичного дослідження, вважаємо, що тема статті є актуальною.

Метою дослідження є комплексний аналіз функціонування адвербі­альних синтаксем в українських прислів'ях і приказках.

Завдання роботи: 1) проаналізувати специфіку адвербіальних синтак-сем, виражених прийменниково-відмінковими формами, дієприслівни­ками, інфінітивом.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16