М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

В основному адвербіальні синтаксеми складаються з двох елементів: "трансформованого в морфологічний іменник вихідного предикатного слова з семантикою дії, процесу, стану, якості тощо і аналітичної син­таксичної морфеми-прийменника, що вказує на семантико-синтаксичні відношення між двома елементарними простими реченнями" [3, с. 269]. Можливо, тому переважна їх більшість становить собою саме прийменниково-відмінкові форми. Серед них найбільший кількісний вияв мають темпоральні синтаксеми. У функціонуванні темпоральних

© Гандзюк О. М., 2010синтаксем беруть участь 38 прийменників української мови [1, с. 218].

Найзагальнішим протиставленням у системі темпоральних конструк­цій є, звичайно, одночасність і різночасність. Значно розширеніша зна­ченнєва класифікацію часових конструкцій наявна у працях З. І. Іванен-ко [5]. Вона аналізує конструкції із значенням моменту дії, часу, часової наступності, тривалості часу, одночасності, передчасну, меж завершен­ня дії, часової приблизності і под.

В українських прислів'ях і приказках темпоральні конструкції відтво­рюються в таких сполуках:

"за + о.в": Година за годиною - та й так вік зійде;

+ о.в": З віком розум приходить;

"в(у) + м.в": Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості; У піст їли гріх, а у м'ясниці - кислиці; "по + м.в.": В убогого все по обіді;

"після + р.в.": Хвали коняку після дороги, а пана, як витягне ноги;

"від+р.в.": Від неділі до неділі все в одному ділі;

"на+м.в.": Трапляється на віку варить борщ і в глеку;

"до+ р.в.": До Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.

Відмінкові форми найповніше реалізуються через знахідний відмі­нок: Молодий місяць не всю ніч світить; Цілий вік з торбою не сварив­ся; Зачепилася за пень, простояла цілий день; Говорила три дні, а все про злидні; Жито два тижні зеленіє, два тижні колоситься, два тижні від­цвітає, два тижні наливає та два тижні поклони б'є, жати себе про­сить: "Поспішай, - каже, - бо зерно спливе!". Рідше вони вживаються в орудному відмінку: Часом лютий змилується, що людина роздягнеться, але часом такий гострий, що замерзнеш аж до костей.

Найчастіше обставинні цільові відношення виражаються різноманіт­ними прийменниково-відмінковими формами. їх семантичні ряди утво­рюються навколо таких різновидів: значення власне мети і призначення; значення присвяти, зацікавленості, значення мети руху [4, с. 149]. Оде­жу бережи для холоду, а гроші - для голоду:Віник задля сміття виник. Вола кличуть у гості не мед пити, а воду возити; Тягли ведмедя до меду, та урвали вуха, тягли ведмедя від меду, та урвали хвіст; Виробив свою силу на дідьчу маму; Пошли дурака по бика, а він телицю приведе; Минув Спас - держи кожух про запас; Пішов глечик за водою, та й пропав з го­ловою; На чорта ворота, як нема ні хати, ні плота.

Прийменниково-відмінкові форми мають також значення умови:

Пліт без стовпів не стоїть; Від одного удару дерево не падає; Бать­ка в наймах не вжалуєш; На відробок гіркий заробок; Про такі заробіт­ки будуть босі жінка й дітки; За спанням і лежанням сорочки не будеш мати; З попелу галушки не вдаються до юшки; Осла пізнати по вухах, вола по рогах, а дурня по словах; При добрій годині і дурень човном пра­витиме; По прямій дорозі і дурний піде; Під добрим кущем трава зеле­ніє, за добрим чоловіком жінка молодіє.

У порівняно незначних кількісно прийменниково-відмінкових різ­новидах у прислів'ях і приказках вживаються причинові синтаксеми: "від+р.в.": Ситий від крупи, п'яний від води;

"з+р.в.": Аж скриня тріщить з наготи;

"за+з.в.": За свій труд попав у хомут;

"по+м.в.": По привичці їздить пан у бричці, а мужик на возі.

Тільки у кількох прислів'ях і приказках виражена допустова семантика:

За гроші честі не купиш, Із нехочу з'їв три тарілки борщу.

Більшість використаних дієприслівників мають семантику умови, тобто служать вказівкою на чинник, який становить умову реалізації певного задуму, напр.: Коли маєм, не шануєм, а згубивши, плачем; Не за­знавши горя, не знатимеш і радості; Послухавши жука, завжди в гною будеш; Приробивши хлібця - їмо, а ні, то очима лупаємо; До роботи пла­чучи, а до танців скачучи.

Серед морфологічних варіантів темпоральних синтаксем особливе місце у прислів'ях і приказках посідають дієприслівники [2, с. 144]. При­кладом темпоральної трансформації дієприслівникового значення мо­жуть бути сентенції: Ївши гріється, а робивши мерзне; Шкода перемішу­вати тісто, вийнявши з печі, Не каркала ворона, догори летючи, а наділ і поготів не буде; Така хата тепла, що спотієш дрижачи. Дещо завуа­льоване значення спостерігається у прислів'ї З'ївши калач, берися знов до хліба.

Трапляються й дієприслівникові форми, в яких реалізується синкре­тизм функцій. У прислів'ї Лежачи хліба не добудеш виявляємо такі зна­чення: часу - коли лежиш, хліба не добудеш (тобто у процесі лежання); умови - якщо лежиш, хліба не добудеш і способу дії - не добудеш хлі­ба як? яким способом? - лежачи.

Дещо завуальоване значення спостерігається у прислів'ї З'ївши ка­лач, берися знов до хліба. У ньому можна спостерігати переважання тем-поральної семантики, хоча не можна й заперечувати відтінок умови: Якщо з'їв калач, берися знов до хліба.

У поодиноких випадках дієприслівник може мати й значення допус-товості, напр.: І не ївши, і не пивши, скачи, дурню, ошалівши; Жила - не люблячи, і живу - терплячи; Весна не за горами, вона приходить, не дав­ши телеграми.

Прислівники у прислів'ях і приказках переважно вказують на час, і місце, напр.: Сьогодні з мішком, а завтра з торбиною; Поїмо, подякує­мо, а як ще, то й завтра прийдемо; Не пізно до свого дому й опівночі; За­вжди є їдець на готовий хлібець; Бідному все вітер в очі, як удень, так і вночі; Я як устану досвіта, то годину стогну, годину чухаюся, годинувзуваюся, а три години до роботи стаю; Не було добра змалку, не буде й до останку; Бережи честь змолоду, а здоров'я під старість; Назад тільки раки лазять. Тим рак страшний, що ззаду очі.

Тут вживаються темпоральні займенникові прислівники і займенни­кові прислівники місця: Здоровому здається, що ніколи не захворіє; Тоді нажив хліба, коли зубів не стало; Іноді густо, та пусто, а іноді рідко, та мітко; Нині густо, а завтра пусто; Був колись хазяїн, а тепер бов­куном ходить.

Там ліниво працюється, де пожитку не чується; Зимою днина така: сюди тень, туди тень, та й минув день.

У прислів'ях і приказках рідко вживаними є цільові і допустові при­слівники: Навіщо м'яко слати, коли нема з ким спати?; Нащо вороні ве­ликі розговори, коли вона знає своє "кра"? - цільові прислівники; Не­взначай моя рука в вашу кишеню попала; Поневолі заєць біжить, як лі­тати нема чим - допустові прислівники.

Не часто трапляються й форми інфінітива. Зі всіх видів синтаксем ін­фінітив має здатність бути тільки обставиною мети при дієсловах, які означають рух у певному напрямку:

Пішов зігнати ворону з плоту; Пішли наші їсти кваші; Пішов за сім верст киселю їсти.

Адвербіальні синтаксеми складаються з таких видів синтаксем, як темпоральні, причинові, умовні, цільові, допустові. Найприйнятнішою формою їх вираження є прийменниково-відмінкові конструкції і діє­прислівникові форми (дієприслівникові звороти). Рідше вини знаходять свою реалізацію через прислівники, ще рідше - через відмінкові форми іменника. Тільки як цільові синтаксеми виступають у формі інфінітива. Адвербіальні синтаксеми потребують вивчення і в інших видах усної на­родної творчості.

Література:

1.Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови / І. Р. Вихова­нець. - К.: Наук. думка, 1980. - 286 с.

2.Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І. Р. Вихованець. - К.: Наук. думка, 1992. - 222 с.

3.Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: підручник / І. Р. Вихованець. - К.: Либідь, 1993. - 368 с.

4.Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні відношення в системі синтак­сичних одиниць / Н. В. Гуйванюк. - Чернівці: Рута, 1999. - 336 с.

Іваненко З. І. Прийменникові конструкції часу в сучасній українській мові / З. І. Іваненко. - Чернівці, Чернівецький держ. ун-т, 1967-1969. - Ч. І. -61 с.УДК 811.111'37'42

Гнатковська О. М.,

Чернівецький національний університет, м. Чернівці

КОМУНІКАТИВНІ ІНТЕНЦІЇ

ЕКСПРЕСИВНИХ "Я-ВИСЛОВЛЕНЬ" У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Стаття присвячена аналізу засобів вербалізації комунікативних ін-тенцій експресивних "Я-висловлень"у сучасному англомовному дискурсі. Ключові слова: дієслово, дискурс, інтенція, експресив, Я-висловлення.

The article deals with the analysis of the verbalization means of the communicative intentions of the expressive "I-utterances " in modern English discourse. Key words: expressive, discourse, intention, I-utterance, verb.

Комунікативній інтенції, яка полягає не просто в намірі мовця вира­зити щось, але і в прагненні передати це щось тим або іншим чином, відповідно до свого розуміння і своїх цілей, належить домінуюче місце у висловленні [4]. Різним аспектам цього феномену присвячені пра­ці з літературознавства (М. М. Бахтін та ін.), прагматики (Г. П. Грайс, Дж. Сьорль, Дж. Ален, Дж. Перо, П. Ф. Стросон, Д. Спербер, Д. Віл-сон, В. З. Дем'янков, І. М. Кобозева, Л. Р. Безугла, Л. В. Солощук та ін.), комунікативної граматики (О. В. Бондарко, О. Г. Почепцов та ін.), психолінгвістики (О. Н. Лєонтьєв, О. М. Шахнаровичта ін.). Різні типи інтенцій досліджувались у роботах О. Г. Почепцова, Н. І. Форманов-ської, А. В. Антонової, Л. П. Бурмістрової, С. О. Горяєва, І. Г. Д'ячкової, Й. Кубінової, Т. К. Соловйової, Н. М. Хабірової, Е. Р. Шакірової та ін.

Комунікативна інтенція охоплює відбір фактів, які адресант бажає повідомити, та форм для їх репрезентації [4]. У випадку "Я-висловлень" у нашій роботі ці форми включають прагматичний компонент - тип мов­леннєвого акту, семантичний компонент - дієслово, що імпліцитно (у контексті) або експліцитно (своїм значенням) вказує на перформативну формулу в основі висловлення, та граматичний компонент - часову фор­му дієслова, залежно від якої одне дієслово може актуалізувати різні ін-тенції. Такий інтегральний підхід до вивчення специфіки проявів та осо­бливостей функціонування інтенцій в різних типах дискурсів становить актуальність нашого дослідження.

Метою статті є виявити засоби актуалізації інтенцій експресивних "Я-висловлень" у сучасному англомовному дискурсі. Об'єктом дослі­дження є сполучення "I + Verb" (Я+дієслово) як засіб реалізації інтен-цій експресивних "Я-висловлень" у дискурсі, а предметом - семантич­ні, граматичні та прагматичні особливості цього сполучення, яке ми роз-

© Гнатковська О. М., 2010глядаємо як комунікативно-семантичну групу (КСГ) - термін Н. І. Фор-мановської - системне смислове утворення тематично або синонімічно пов'язаних комунікативних одиниць мови, що може концентрувати та закріпляти той комунікативно значущий зміст, який відображає мовлен­нєві інтенції адресанта [5, с. 22].

Матеріалом дослідженняслугують 323експресивних "Я-висловлення", ілокуцією яких є висловити подяку, співчуття, вибачитись тощо [2, с. 121; 3, с. 175], у трьох жанрово-стилістичних різновидах дискурсу - ху­дожньому, газетному та науковому, з них 283 - у художньому [6; 7; 10; 14; 15; 18; 19; 22], 16 - у газетному [8; 16; 20], 24 - у науковому [9; 11; 12; 13; 17; 21]. Критерієм для виділення досліджуваних висловлень ста­ла присутність особового займенника першої особи однини в називному відмінку у сполученні з дієсловом.

До інтенцій експресивів відносимо інтенції подяки (перформативна формула "Я дякую", наприклад, "I thank him for his appearances over the past few weeks," he said [15]) та вибачення (перформативна формула "Я прошу пробачення", наприклад, "I'm sorry. I'm sorry," Maribel Rodriguez told ABC's "Good Morning America" when asked what she would say to the victims' families [8]).

У всіх проаналізованих типах дискурсів інтенція подяки в експресив­них "Я-висловленнях" репрезентується конструкцією з теперішнім ча­сом дієслова стану to be + grateful / indebted, наприклад: If there is a God I would like to humbly ask Him - whilst making it clear that I am deeply grateful for His suddenly turning Daniel inexplicably into a regular feature... [6, с. 359]; Detective Chief Superintendent Stewart Gull, leading the inquiry, said: "I am grateful for the support from the News of the World" [20]; I am indebted to B. Hayes and K. Zuraw for suggesting this parallel [11, с. 143]. У художньому та газетному дискурсах вербалізація інтенції подяки відбу­вається також за допомогою дієслова ставлення to appreciate, наприклад: I appreciate your hard work and cleverness [22, с. 68]; "I am encouraged by, and I appreciate the spirit of flexibility of the U.S. delegation and other key delegations," he told The Associated Press [8]. Крім того, у художньо­му та науковому дискурсах використовується дієслово мовлення to thank (експліцитна перформативна актуалізація), наприклад: "I thank you for your concern, Paul. Now let's talk about Percy Wetmore!" [18, с. 243]; I thank a reviewer for bringing this to my attention [9, с. 115]; та дієслова во­льової дії to want, to wish, would like і дієслово здатності can у поєднан­ні з дієсловом мовлення to thank; наприклад: For that, Constant Reader, I want to thank you [18, с. 530]; I would like to thank Thomas Lintner and his Federal Aviation Administration colleagues, and Ian Parker of National Air Traffic Services Ltd, for discussions about current thinking on safety indicators [17, с. 136]; "Great. This is just great. Jeffy, I can't thank youenough. It's all amazing!" [14, с. 321]. Варто зазначити, що для експресив­них "Я-висловлень" наукового дискурсу характерна лише інтенція подя­ки, як усталений етикетний компонент англо-американського наукового дискурсу [1, с. 10], а в газетному дискурсі ця інтенція зустрічається ви­нятково у цитованому мовленні.

Інтенція вибачення у художньому та газетному дискурсах актуалізу­ється за допомогою конструкції з теперішнім часом дієслова стану to be + sorry, наприклад: Alex, I'm so sorry I didn't call you at three-thirty [14, с. 141]; "I began to cry, saying over and over to the girl, 'I'm sorry. I'm so sorry. I'm so sorry" [15]. У "Я-висловленнях" художнього дискурсу зу­стрічається фраза I beg your pardon, а у газетному перформативна вер-балізація цієї інтенції з дієсловом мовлення to apologize, наприклад: For those at home watching the webcast, I do apologise but you won't see it [15].


У таблиці 1 представлені кількісні характеристики основних лексич­них класів дієслів, які вербалізують інтенції експресивних "Я-висловлень" у трьох дискурсах:

З таблиці 1 видно, що в експресивних "Я-висловленнях" найвища час­тота інтенції вибачення (250 висловлень), особливо у художньому дис­курсі. Інтенції експресивів актуалізуються в основному дієсловами ста­ну (254 слововживання), що свідчить про мету адресанта виразити вплив якогось факту або події на його стан. Однак дієслова стану переважають у вербалізації лише інтенції вибачення у художньому та газетному дис­курсах та інтенції подяки у науковому дискурсі. Серед засобів виражен­ня інтенції подяки домінують дієслова вольової дії та мовлення, тобто ця інтенція зумовлена бажанням адресанта висловити свою вдячність.Крім того, лексичні засоби актуалізації інтенції подяки більш різнома­нітні, ніж засоби актуалізації інтенції вибачення.

КСГ "I + V non past" є основою структури експресивних висловлень, в яких адресант виражає подяку і вибачення. Вживання вищенаведених ді­єслівних форм у минулих часах вербалізує переважно наративну інтен-цію, наприклад: [...] and I was sorry to see that the cunning little bow on that side of his head was now nothing but a blackened lump [18, с. 367] - адресант розповідає про свої враження.

Отже, основні лексичні та граматичні засоби вираження кожної ін-тенції та домінуючі типи інтенцій, встановлені у трьох проаналізова­них дискурсах, демонструють своєрідність інтенціональної структури експресивних висловлень у цих дискурсах. Збіг форм вербалізації ін-тенцій у різних дискурсах свідчить про типізованість її реалізації, від­мінність - про її особливість. Перспективою дослідження вважаємо по­рівняльний аналіз інтенцій інших мовленнєвих актів, представлених "Я-висловленнями", у сучасному англомовному дискурсі.

Література:

1.Ільченко О. М. Етикетизація англо-американського наукового дискурсу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец.: 10.02.04 "Германські мови" / О. М. Ільченко. - К., 2002. - 37 с.

2.Остин Дж. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике: сб. ст. / Дж. Остин. - М.: Прогресс, 1986. - Вып. 17. Теория речевых актов. -С. 22-131.

3.Серль Дж. Классификация иллокутивных актов // Новое в зарубежной лингвистике: сб. ст. / Джон Серль. - М.: Прогресс, 1986а. - Вып. 17: Теория речевых актов. - С. 170-194.

4.Сусов И. П. Интенциональная структура высказывания / И. П. Сусов // Введение в теоретическое языкознание. Модуль 5. Основы общего синтакси­са. - Режим доступу: http://homepages.tversu.ru/~ips/5_05.htm.

5.Формановская Н. И. О коммуникативно-семантических группах и интен-циональной семантике их единиц / Н. И. Формановская // Языковое общение и его единицы: межвуз. сб. науч. тр. - Калинин: КГУ, 1986. - С. 18-27.

6.Amis M. Money: A Suicide Note / Martin Amis. - L.: J. Cape, 1984. - 368 p.

7.Banks I. Walking on Glass / Ian Banks. - L.: Macmillan, 1988. - 352 p.

8.Boston Herald, 2007. - Режим доступу: http://www.bostonherald.com.

9.British Journal of Political Science / [eds. S. Birch, D. Sanders, H. Ward, A. Weale]. - 2007. - Vol. 37, № 1. - 192 p.

 

10.Bujold L. M. A Civil Campaign: A Comedy of Biology and Manners / Lois McMaster Bujold. - Riverdale, NY.: Baen, 1999. - 405 p.

11.English Language and Linguistics / [eds. B. Darts, D. Denison, A. McMahon]. - 2007. - Vol. 11, № 1. - 254 p.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16