М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Key words: emotive-connotative speech aspect, emotiveness, appeals, emphatic conctruction.

Мовлення жінок заслуговує на те, щоб зайняти окрему ланку в лінг­вістиці. Адже жінки створюють свій власний мовленнєвий стиль, вико­ристовуючи безліч особливсотей, притаманних саме їм. Однією із рис, що характеризує жіноче мовлення, є емотивна лексика. Аналіз жіночого мовлення у романах Т. Моррісон вкаже на її особливий стиль та вміння вербально передавати емоції жінок.

Вчені підтверджують лексичне вираження основних емоцій ще на ранніх етапах розвитку суспільства і мови. Слово має емоціональне та експресивне значення, за допомогою якого людина здатна виражати свої почуття та емоції.

У художньому тексті емотивність реалізується за допомогою сукуп­ності текстових складових - показників емотивності, тобто використа­них автором емотивно навантажених слів, фраз, речень тощо. Такі лек­сичні одиниці можуть прямо або опосередковано визначати характер авторських емоційних задумів, експліцитно виражених або імпліцитно окреслених у тексті, впливати на можливу емоційну реакцію читача на текстову дійсність та/або втілювати фрагменти знань про світ, що є чи стають емоціогенними.

Такі текстові компоненти відрізняються особливою знаковістю. Ха­рактерними рисами показники емотивності є - симптоматичнісь (здат­ність вказувати на відхилення від мовної та мовленнєвої норми, а одже стимулювати емоційні реакції читача; - символічність (іконічність, кар­тинністю).

Вивченням емотивності мовлення займалися Г. М. Кузенко [4; 5], В. І. Жельвіс [3], В. І. Шаховський [8], Е. А. Нушикян [7], Є. М. Вольф [2].

 

© Гоца Н. М., 2010Актуальність даного повідомлення зумовлена зростаючим інтере­сом до категорії емотивності та виявлення способів її реалізації у худож­ньому прозовому творі, зокрема романі.

Отож метою нашої роботи є виділити основні прояви емотивності у романах Тоні Моррісон "Найблакитніші очі" (The Bluest Eye), "Пісня Со­ломона" (Song of Solomon), "Сула" (Sula), "Смоляне опудало" (Tar Baby), "Рай" (Paradise) та "Любов" (Love), а саме звертання та емфатичні слово­сполучення та визначити їх значення для твору взагалі.

Завдання полягає у тому, щоб визначити основні групи емотивної лексики у творах даної письменниці.

Якщо говорити про семантичне призначення такого типу лексики, то воно полягає у номінації денотата, вираженні емоційного ставлення мов­ця до денотата та мовленнєвої ситуації [4, с. 79].

Явище емотивності розглядається різними дослідниками як семан­тична інтерпретація емоцій, як прояв емоціональності [1], наслідок емоційно-оцінної енантіосемії [6]. Семантичне призначення такого типу лексики полягає у номінації денотата, вираженні емоційного ставлення мовця до денотата та мовленнєвої ситуації [4].

Емотивність лексики є досить різностороннім явищем. Згідно деяких авторів, емотивність полягає "в семантичній інтерпретації емоцій" [1, с. 142]. Відомо, що втілювані в емотивному дискурсі комунікативні намі­ри, є різноманітними. Вони різняться залежно від обставин та характеру дискурсу. Слід зазначити, що у своїй комунікації мовцям притаманно ви­користовувати певну невелику кількість емотивної лексики, адаптованої для втілення різних задумів [6, с. 1-2]. Як наголошує Мац І. І., "повторю­ваність комплексу емоцій, що переживає людина, зумовлюється прото-типовими ситуаціями їх виникнення" [6, с. 1]. Це, в свою чергу, впливає на вибір мовцем емотивних мовних засобів.

Кузенко Г. М. у своїй статті "Емотивність на різних мовних рівнях" говорить про здатність слова мати емоціональне та експресивне значен­ня, за допомогою якого людина здатна виражати свої почуття та емоції. Як стверджує даний автор, "здатність людини керувати словесним ви­раженням емоцій", а саме "пропускати їх через ситуативні, соціальні та інші фільтри свідомості, залежно від яких одні й ті самі емоції можуть знаходити різні лексично-семантичні вираження, вказує на інтелектуаль­ність комунікативної емотивності" [4, с. 79].

Виділяють три статуси емотивної семантики: 1. Емотивне значення. У цьому випадку емотивність виступає "єдиним семантичним компонен­том слова, яке функціонує для вираження сильних емоцій", а також іноді розглядається як денотативне (honey, terrific) [1, с. 143].

2. Емотивна конотація, коли емотивність є логічною складовою лек­сичного значення та означає певну емоцію. Слова, що відносяться доцієї категорії, завжди мають подвійну семантичну структуру та свої ней­тральні синоніми.

3. Емотивний потенціал, що, внаслідок вираження певних емоцій мовця, здійснює поширення данного слова, а також "виявлення нових (емотивних) валентностей" [1, с. 143].

Відомо, що втілювані в емотивному дискурсі комунікативні наміри, є різноманітними. Вони різняться залежно від обставин та характеру дис­курсу. Слід зазначити, що у своїй комунікації мовцям притаманно ви­користовувати певну невелику кількість емотивної лексики, адаптованої для втілення різних задумів [6].

У художньому тексті емотивність реалізується за допомогою сукуп­ності текстових складових - показників емотивності, тобто використа­них автором емотивно навантажених слів, фраз, речень тощо. Такі лек­сичні одиниці можуть прямо або опосередковано визначати характер авторських емоційних задумів, експліцитно виражених або імпліцитно окреслених у тексті, впливати на можливу емоційну реакцію читача на текстову дійсність та/або втілювати фрагменти знань про світ, що є чи стають емоціогенними.

Такі текстові компоненти відрізняються особливою знаковістю. Ха­рактерними рисами емотивності є - симптоматичнісь (здатність вказу­вати на відхилення від мовної та мовленнєвої норми, а одже стимулю­вати емоційні реакції читача; - символічність (іконічність, картинність).

Мова у романах Т. Моррісон я надзвичайно експресивною. Велику роль у досягненні такого ефекту відіграють звертання та вигуки, які є ха­рактерною рисою розмовного стилю мовлення. Особливо цікавим є ви­користання розмовного стилю у художній літературі, так як він є засо­бом досягнення ефекту реалістичності. З його допомогою автор вказує на спосіб життя своїх персонажів, їх інтереси, робить наголос на похо­дженні, рівні культури, поведінки, соціальному статусі, а також і на ґен-дерних відмінностях в мовленні.

Звертання часто супроводжуються різними емоціями, які надають певного лексичного забарвлення висловлюванню в цілому. Такими емо­ціями можуть бути гнів, зневага, іронія, жаль, співчуття, захоплення, лю­бов тощо.

Звертання також може слугувати засобом характеризації адресата, якщо вважати мовлення адресанта (персонажа, чи автора) об'єктивним.

Проаналізувавши вищезгадані романи, ми виявили, що письменниця найчастіше використовує такі типи звертань:

1. Що виражають позитивне ставлення до адресата - honey, baby, dear, sweetheart.

Наприклад: "Oh, honey, you've missed half your life" [12, с. 42].

"That, baby, is the very fast thing in pea-time" [13, с. 13]."Oh, dear," said Heed, and batted her lashes as if someone had spilled red wine on pale velvet [...]" [9, с. 25].

"Lord, girl. Sweetheart. What happened?" [10, с. 130].

2. Що виражають негативне ставлення до адресата. До цієї групи від­носиться розмовна груба лексика bitch та motherfucker, а також лексич­ні одиниці, що мають подібне значення до "дурень" idiot, stupid, fool, freak, moron, dumbbell, dummy.

Наприклад: "Too late, bitch too late you discover how wonderful he really was" [14, с. 112].

"You, motherfucker, do not and you, motherfucker, are leaving as soon as I tell Valerian what you did to me [...]" [14, с. 125].

"Fool! She'll wipe the floor with you!" [9, с. 176].

"You crazy white freak" [14, с. 208].

"Bury them, moron" [12, с. 21].

"Pilate like in the Bible, dummy " [13, с. 284].

Функцією звертання може бути звичайне найменування адресата, яке не викликає супутнього уявлення про нього. Проте, звертанням може бути і таке слово чи словосполучення, яке характеризує ставлення мов­ця до співрозмовника.

Іншими проявами емотивності у романах Т. Моррісон можна назвати емфатичні слова та словосполучення, а саме вигуки та вставні підсилю­вальні слова. Так як семантика більшості вигуків виявляється в проце­сі комунікації, то варто наголосити на їх безпосередньому зв'язку з праг­матичною інформацією. Це означає, що їх комунікативний аспект віді­грає провідну роль.

Вигуки нерозривно пов'язані з емоційною стороною життя людини, тому і належать до емотивної лексики. їхнє конкретне значення виявляєть­ся у висловленні й безпосередньо пов'язане з задумом мовця, відобража­ють дійсність у цілісних уявленнях і поєднують емоційне й раціональне.

Особливе місце займають вигуки та вставні підсилювальні слова, що виражаються повнозначними словами, або словосполученнями. Найу­живанішими з них є:

1. Слова та вирази, пов'язані із різними назвами бога: God Oh, God; good God; my God; in God's name; thank God, God helps); Lord Oh, Lord; my Lord; Jesus great Jesus; My та Have mercy.

Усі ці емфатичні слова та словосполучення використовуються мовцями-жінками для вираження здивування, роздратування, збенте­ження, переляку.

Наприклад: "Oh God," she moaned. "Oh, good God, I think you better throw me out of the window [...]" [14, с. 121].

"Lord, I've never been so glad to see this place" [11, с. 27]. "Great Jesus. Get on in that bad" [12, с. 6]."Godhavemercy, I couldn't birth him twice" [11, с. 71]. "My, you used to be so cute" [9, с. 93].

Цікавим є те, що мовці-чоловіки надають перевагу вживанню таких вигуків як Christ (For Christ's sake), Oh dear, Oh man, Save me, що не ви­користовуються у мовленні жіночих персонажів взагалі.

Наприклад: "Oh, Christ, he thought, that was fifty years ago" [9, с. 147]. "Oh dear. You've let them in, and I'm out of thalomide" [14, с. 147].

"Man," said Son. "Oh, man " [14, с. 155].

" Save me, you got back" [14, с. 247].

2. Емфатичні слова та вирази, що належать до грубої або нецензурної лексики: damn, fuck, shoot, shit (Oh, horseshit; bullshit). Такий тип емфа­тичної лексики вживається для позначення роздратування, огиди, злості.

Наприклад: "Junior lowers her eyes, thinking what the fuck is the matter

with her [.]" [9, с. 175].

"What do you want with me, goddamn it" [14, с. 258]. "Oh shoot." Vida tossed her spoon into the sherbet glass hard enough to get the clink she wanted" [9, с. 18].

" Oh, horseshit!" she said aloud" [14, с. 127].

Мовленнєвий акт і його природне звукове вираження тісно пов'язані з особою мовця. Тому, завдяки вживанню емфатичних слів та словоспо­лучень у мовленні, ми можемо спостерігати прояв як логіко-пізнавальної сутності мовця, так і його емоційний, психічний стан, рівень культури та освіченості.

Отож, емотивність у романах Т. Моррісон є одним із засобів творення їх стилістично-лінгвістичного аспекту. На прикладах із творів даної ав­торки ми довели, що звертання, як і емфатичні вислови, за своїм "харак­тером" та значенням поділяються на дві групи - із позитивною та нега­тивною конотацією.

Ми побачили, що вибір тої чи іншої емотивної фрази (вигуку, звер­тання) у мовленні зумовлений емоціями мовця, що привалюють в мо­мент мовлення, а також його соціальним статусом, рівнем освіченості, ставленням до адресата та, безперечно, ґендером.

Перспектива подальших досліджень даного питання полягає у тому, що аналізуючи явище емотивності та способи її реалізації у творах даної письменниці, ми робимо внесок у вивчення лінгвістично-стилістичних характеристик в цілому.

Література:

2.1. Бреник І. В. Емотивна семантика та виділення ЛСП прикметників по­зитивної оцінки в англійській мові. // Наукові записки. Серія "Філологічна". - Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія". -Вип. 11. - 2009. - С. 140-145.Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. - М.: Эдиториал УРСС, 2002. - 260 с.

3.Жельвис В. И. Эмотивный аспект речи: психолингвистическая интерп­ретация речевого воздействия: Учебное пособие. - Ярославль: Изд-во Ярос-лавск. гос. ун-та, 1990. - 81 с.

4.Кузенко Г. М. Емотивність на різних мовних рівнях // Наукові записки. Том 18, Філологічні науки / Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ: Видавничий дім "КМ Академія", 2000. - С. 76-82.

5.Кузенко Г. М. Емоціональні висловлювання як об'єкт наукових дослі­джень // Стан та перспективи розвитку новітніх науково-освітніх комп'ютерних технологій: Матеріали науково-практичної конференції. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2003. - С. 110-118.

6.Мац І. І. Прагмалінгвістичні особливості емотивного дискурсу // Ві­сник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Жито­мир, 2004. - № 19. - С. 1-3.

7.Нушикян Э. А. Типология интонации эмоциональной речи. - Киев-Одесса: - Вища школа, 1986. - 160 с.

8.Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической систе­ме языка. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1987. - 190 с.

Ілюстративний матеріал:

9.Morrison, Toni. Love. - New York: Vintage International, 2003. - 202 p.

 

10.Morrison, Toni. Paradise. - New York: Alfred A. Knopf, 1998. - 318 p.

11.Morrison, Toni. Sula. - New York: A Plume Book, 1982. - 174 p.

12.Morrison, Toni. The Bluest Eye. - New York: HOLT, RINEHART AND WINSTON, 1970. - 173 p.

13.Morrison, Toni. Song of Solomon. - Triad / Panther Books Frogmore, St Albans, Herts AL2 2NF, 1980. - 336 p.

Morrison, Toni. Tar Baby. - New York: Alfred A. Knopf, 1996. - 306 p.УДК 811.111367.622 42

Грижак Л. М.,

Чернівецький національний університет

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОЗНАЧЕНИХ ІМЕННИХ ГРУП У РІЗНИХ ТИПАХ ДИСКУРСУ

У статті здійснено порівняльно-статистичний аналіз особливостей функціонування означених іменних груп у трьох типах дискурсу худож­ньому, публіцистичному, науковому.

Ключові слова: якісна означеність, кількісна означеність, іменна гру­па, дискурс.

The author analyses the functioning of definite noun groups in different types of discourses —fiction, news, academic.

Key words: qualitative definiteness, quantitative definiteness, noun group, discourse.

Специфіка використання означених/неозначених іменних груп у різ­них типах дискурсів і пов'язане з цим питання стилістичної значущос­ті категорії означеності/неозначеності, тобто впливу детермінативів на формування стильових відмінностей дискурсів, не були предметом ґрун­товного вивчення у сучасній англійській мові. Так, автори комунікатив­ної граматики англійської мови "Longman Grammar of Spoken and Written English" [5] простежили дистрибуцію різних мовних одиниць, зокрема і детермінативів, у чотирьох функціональних стилях - усному мовленні, художніх, публіцистичних і наукових текстах, не торкнувшись питання стилетвірного потенціалу детермінативів.

З іншого боку, досліджуючи функціонування артиклів англійської мови та виділяючи їх текстові функції, учені не висвітлюють ролі інших детермінативів у формуванні стильової специфіки дискурсу [3; 4].

Метою роботи є дослідити особливості використання означених імен­них груп у дискурсах різного комунікативного спрямування та їх ролі у створенні функціонально-смислових і стилістичних ознак цих дискурсів. Матеріалом дослідження обрано тексти художнього, наукового та публі­цистичного дискурсів, приблизно по 123800 слововживання кожний [2; 6; 7; 8; 9; 10; 11]. Статистична обробка текстів проводилася методом су­цільної вибірки.

Головною передумовою розуміння детермінувальних властивостей різних мовних одиниць як і засобом їхнього розрізнення та класифіка­ції, на наше переконання, повинен бути принцип запропонований росій­ським мовознавцем В. Г. Гак, який розрізняє кількісну та якісну детер­мінацію мовних одиниць, де остання "показує ступінь знання предмета співрозмовником", а перша відображає "кількісну характеристику поі-© Грижак Л. М., 2010менованих об'єктів (одиничність, множинність, частковість, тотальність і под.)" [1, с. 99-100].

Згідно цьому показники означеності номінативних одиниць можна класифікувати як:

-   якісно означені: означений артикль (the), демонстративи (this/that, these/those), посесиви (my/your/his/her/its/our/their);

-   кількісно означені: квантифікатори (one/the first, all the, both, the few etc.).

Проте, стверджуючи, що ознаки якості та кількості є основою розу­міння детермінувальних властивостей присубстантивних одиниць озна­ченості, ми, однак, вважаємо, що необхідно говорити тільки про їхню до-мінантність у семантиці того чи іншого детермінатива. Наприклад, окрім домінантного значення вказівки на ідентифікований, означений предмет мовлення, детермінатив these в іменній групі these weeks виражає зна­чення множини, тобто кількісної означеності. Для правильного визна­чення характеру детермінації необхідно брати до уваги функціонально-смислові особливості використання означених детермінативів у дискур­сі у кожному конкретному випадку.


Аналізуючи означені іменні групи стосовно їх ролі у створенні функціонально-смислових і стилістичних ознак дискурсів, ми розгляда­ємо іменні групи, детерміновані показниками означеності як базові оди­ниці цього категорійного значення. Доцільність саме такого підходу до висвітлення означеності або неозначеності іменних груп зумовлено тим, що ці категорійні значення не є властивістю виключно детермінативів, а детермінованих за їх допомогою іменників. Тобто, саме іменна група з її контекстуально обумовленим значенням, а не окремий детермінатив, є основою дослідження категорійних значень означеності.

Значення конкретизації та індивідуалізації, притаманні означеним де­термінативам, дозволяють читачеві безпомилково ідентифікувати дис-курсні референти номінативних груп. За їх допомогою груп автор літе­ратурного твору, журналіст чи науковець реалізує у тексті відношеннядостовірності поданої ним інформації, безпосередньо впливаючи на чи­тача через зображення подій, осіб, фактів тощо, як чогось відомого, ре­ального, чітко визначеного. У результаті читач немов стає співучасни­ком конкретних подій у конкретних умовах їх перебігу.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16