М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 22

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Для слів автора характерний також частий повтор у їхній структурі певних мовних одиниць. Повтори виступають своєрідним з'єднувальним ланцюжком у діалогічних структурах текстів. Як правило, один елемент слугує відправною точкою для введення в контекст другої лексичної оди­ниці повтору, яка разом з усією фразою несе певну художньо-смислову ідею. Аналізуючи слова автора при прямій мові, можна говорити пере­важно про лексичні повтори базового дієслова у їхній структурі.

Наприклад, загальний характер лексеми to say детермінує частот­ність та регулярність її використання як ввідного компонента на позна­чення різноманітних мовних актів (звертання, запитання, відповіді, до­кору тощо): Presently he said to me, "Your name, little girl?" [4]; "What?" said Mrs. Reed under her breath [4]; "Shall I, Miss Temple?" - "You will," said she, passing her arm round me [4]; "Benefactress! Benefactress!" said I inwardly, "they all call Mrs. Reed my benefactress; if so, a benefactress is a disagreeable thing" [4].

Дієслівні авторські слова, характеризуючись різноманітністю та чи­сельністю їхнього континууму, реалізують здатність називати ситуацію говоріння, співвідносячись з її елементами. Єдність функціонування ні­велює істотні відмінності у семантиці. Це зумовлює виділення в межахгрупи авторських слів трьох лексико-семантичних груп дієслів: говорін­ня; рухів, жестів та міміки мовця; думки.

Так, процес говоріння завжди здійснюється певною мовою, має певні діалектні, професійні, жаргонні особливості, висоту, силу, тембр, темп, манеру вимови певних звуків тощо. Крім того, мовець ставить за мету силою свого голосу не лише передати певну інформацію, а й спонукати, сприяти розвиткові діалогу. Всі ці особливості відображаються дієслів­ними лексемами на позначення говоріння: "Eulalie, je suis prete a pamer de rire," observed one [5]; "Is it your intention to become a tradesman?" he inquired presently [5]; "You see I am meditating in the field at eventide," continued this shade [5]; "Yes," he began, "I told you that you were an aristocrat, and who but an aristocrat would laugh such a laugh as that, and look such a look?" [5]; "Work, work!" reiterated the inward voice [5]; "Clerk and shopman!" murmured I to myself'[5]; "Better take your berth at once, ma'am," counselled the waiter [6]; "Say good-morning to the young lady," dictated Harriet [6]; "Dr. Bretton," I broke out, "there is no delusion like your own < ...>" [6].

Під час вербального спілкування спостерігається включення в нього немовленнєвих елементів - жестів, міміки, пози, стану суб'єкта. Як за­сіб комунікації, невербальні компоненти мають ті ж характеристики, що і мовленнєва діяльність. Розглядаючи їх як особливу мову, більшість до­слідників наголошують на поширенні закономірностей вербальних сис­тем на невербальні засоби комунікації, а тому в єдності ці компоненти становлять одну комунікативну систему. Увага в таких реченнях акцен­тується на засобах комунікації, які супроводжують власне мовленнєвий акт, звукова мова часто "коментується" рухом, мімікою чи жестом, які поглиблюють спілкування, роблять його більш виразним. Наприклад: "I hope so," I produced writing materials with alacrity [5]; "Oh," returned Mr. Brown, "professor, here in Belgium, means a teacher, that is all" [5]; "No." I shook my head [5]; She nodded: "Ispeak to Mrs. Bretton, formerly of Bretton, shire?" [6]; I looked up in some surprise: "A Catholic? No! Why suggest such an idea?" [6]; "Are they going to interrupt?" he glanced at the door with an annoyed expression [6].

Об'єктивна дійсність так чи інакше завжди впливає на психіку люди­ни. Спілкуючись з іншими, індивід використовує мовлення як засіб емо­ційного впливу на співрозмовника, що може стимулювати чи уповіль­нювати дію одного з суб'єктів комунікації. У художньому тексті це ві­дображається за допомогою лексичних одиниць на позначення психіч­ної діяльності. Спільною основою функціонування для цієї групи слів є розумова активність людини в її різних виявах. Як правило, це синоні­мічний ряд лексем утворений навколо дієслова to think: "Edward is rich," thought I to myself [5]; "Her laughter," I reflected, "must be the mere frenzyof despair" [6]; "I shall get by very well," I meditated [4]; I deliberated:'! must keep in good health, and not die" [4].

Лексичні одиниці, які входять до складу слів автора, часто отриму­ють додаткові відтінки значень, завдяки чому втілюються художні обра­зи, важливі для побудови всієї системи художнього тексту. Така ситуа­ція сприяє функціонуванню не лише лексичних та контекстуальних, а й авторських синонімів, які разом утворюють численні групи та підгрупи.

У більшості випадків у кожній лексико-семантичній групі можна ви­окремити ядерне слово. Виразність таких одиниць у тому, що, з одного боку, загальні та ємкі значення нейтральних за експресивним забарвлен­ням слів дозволяють позначати досить широке коло явищ; з іншого боку, вони дуже рухливі у змістовому та експресивному плані. Під впливом оточення концептуальні можливості таких одиниць зростають для пере­дачі нових граней змісту.

Характеризуючись найрізноманітнішими часо-видовими трансфор­маціями, дієслова різної семантики привносять у художній текст відчут­тя перспективи, сприяють зміщенню певних семантичних пластів тек­сту, актуалізують, динамізують оповідь. Дієслівні лексеми широко функ­ціонують у супроводі інших частин мови (іменників, прислівників, ді­єприслівників), які модифікують значення дієслівного ядра слів авто­ра: He < ...> said solemnly, and in a bass voice, "Her size is small: what is her age?" [4]; Presently she said, in the sweetest tone, "How comfortable I am! That last fit of coughing has tired me a little; Ifeel as if I could sleep: but don't leave me, Jane; I like to have you near me" [4]; "The Miss Reeds could not play as well!" said she exultingly [4]; "Who talks of cadeaux?" said he gruffly [4]; "Ladies," said he, turning to his family, "Miss Temple, teachers, and children, you all see this girl?" [4]; "C'est ma gouverante!" said she, pointing to me, and addressing her nurse; who answered [4]; "Confusion to her goblin trappings!" cried he, irreverently: "but at least she had handsome eyes bright and soft" [6]; "Papa, I am not hurt," said a girlish voice; "am I with papa?" [6]; "What do you mean to do?" pursued Hunsden coolly [5].

Наповнення слів автора певними лексичними одиницями детерміно­вано необхідністю створити саме той контекст, який забезпечить повно­цінне сприйняття прямої мови. Відбір лексичних одиниць, які автор ви­користовує для побудови авторських слів, здійснюється відповідно до потенціалу цих лексем всебічно описувати комунікативну ситуацію та передавати характеристики процесу мовленнєвої взаємодії.

Для репрезентації ситуації спілкування у ролі ввідних слів можуть використовуватися й інші частини мови. Такі структури характеризу­ються інтонаційною та змістовою незавершеністю, потребують доповне­ння прямою мовою. Лише разом з реплікою вони утворюють граматичну конструкцію, яка виражає відносно завершену думку: "Let her go," wasthe only answer [4]; "So much?" was the doubtful answer; and he prolonged his scrutiny for some minutes [4]; "I am all obedience," was the response [4]; "Here is an absurdity!" was her morning accost [6]; "Oh, no!" with some animation [5]; The other: "What can you do to alter it?" [5].

Отже, способи вираження авторських слів при прямій мові варіюють­ся від використання дієслів різної семантики до функціонування у цій ролі інших частин мови. Так чи інакше, слова автора виступають одним із продуктивних лексико-граматичних засобів творення художніх струк­тур. Взаємодіючи з конструкціями прямої мови, вони відіграють важли­ву смислотворчу і функціональну роль у прозових текстах Ш. Бронте.

Література:

1.Ахманова О. C. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. -М.: Советская Энциклопедия, 1966. - 608 с.

2.Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. - 2-е изд. - М.: Искусство, 1986. - 445 с.

3.Долинин К. А. Интерпретация текста: (французский язык) / К. А. Доли­нин. - М: Просвещение, 1985. - 288 с.

4.Bronte Charlotte. Jane Eyre / Charlotte Bronte. - London, 2007. - 407 p. - Ре­жим доступу: http: //www.gutenberg.org.

5.Bronte Charlotte. The Professor / Charlotte Bronte. - London, 2008. - 154 p. -Режим доступу: http: //www.gutenberg.org.

Bronte Charlotte. Villette / Charlotte Bronte. - London, 2005. - 424 p. - Ре­жим доступу: http: //www.gutenberg.org.УДК 81'42=111

Данильченко І. В.,

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ НОМІНАЦІЇ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ЖУРНАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ

У статті розглядається залежність вживання номінативних засобів в англомовному журнальному дискурсі від статі автора. Встановлено, що особливості номінації об'єктів навколишньої дійсності у журнальних статтях різних авторів виявляються в частоті вживання одиниць різ­них частин мови: іменників, прикметників і займенників.

Ключові слова: гендер, дискурс, номінативні одиниці.

The article reveals dependence of the choice of nominative means in English magazine discourse on the author's gender. It is stated that the peculiarities of nomination consist in the frequency of usage of units belonging to different parts of speech: nouns, adjectives and pronouns.

Key words: gender, discourse, nominative units.

Гендерні дослідження, що виявляють залежність вживання мовних за­собів від статі мовця, є однією з найважливіших складових антропоцен-тричної парадигми в сучасній лінгвістиці. Гендер визначається як соціаль­на чи соціокультурна стать, параметр мовної особистості, який формуєть­ся відповідно до норм певної культури [1, с. 21]. Водночас гендер - це конструкт дискурсу [9, с. 295], що в широкому сенсі є складною єдністю мовної практики та екстралінґвальних факторів, необхідних для розуміння тексту, які створюють уявлення про учасників комунікації, їх установки та цілі, умови продукування і сприйняття повідомлень [2, с. 112].

Гендерна лінгвістика має досвід вивчення мовної репрезентації статі автора на різних мовних рівнях: фонетичному - в аспекті особливостей вимови певних звуків та інтонаційних моделей представниками обох ста­тей [14, с. 271], лексико-граматичному - у виявленні зв'язків статі мовця з морфо-семантичним, лексико-семантичним і граматико-семантичним рівнями [3, с. 11], фразеології, де аналізувалося значення фразеологічних одиниць у вживанні чоловіками та жінками [6, с. 130], та паремій з ком­понентами чоловік і жінка [4, с. 105].

На сучасному етапі розвитку гендерної лінгвістики важливим є вста­новлення впливу статі автора на вживання номінативних одиниць. Ви­бір мовних засобів у залежності від гендера автора вивчався в газетно­му дискурсі з урахуванням динаміки гендерних стереотипів і мінливос­ті культурної репрезентації статі на сторінках газет [6, с. 84], і роль псев­донімів чоловіків і жінок під час спілкування в Інтернет-чатах [5, с. 128]. Проте, зовсім не вивчалось відображення гендеру автора в журнально­© Данильченко І. В., 2010му дискурсі, а тому мета цієї статті полягає у виявленні впливу генде-ра на відбір номінативних одиниць у журнальних статтях. Для цього ми проаналізували 20 статей різної тематики з десяти випусків журналу Newsweek, десять з яких написані чоловіками, десять - жінками. Дослі­дження дозволило виявити вплив гендера на тематику статей і вживання номінативних одиниць.

У журнальному дискурсі гендерні варіації виявляються в першу чер­гу в тематиці статей. Аналіз матеріалів журналу Newsweek засвідчує, що чоловіки-автори частіше ніж жінки пишуть про політику (24 і 8 статей відповідно), економіку (9 та 2), бізнес (8 і 2), технології (14 і 5) та спорт (4 та 0). Жінки віддають перевагу тематиці пов'язаній з мистецтвом (11 статей у жінок і 7 - у чоловіків), торгівлею (9 і 3), туризмом (7 і 4), здоров'ям (4 і 1), навколишнім середовищем (2 і 0) та життям відомих людей (8 і 3).

Поряд із тематикою статей, гендер автора в журнальному дискурсі ві­дображається у вживанні номінативних одиниць.

Загалом, у сучасному англомовному дискурсі немає розмежування одиниць, притаманних чоловічому і жіночому мовленню. Для виражен­ня своїх думок мовці різної статі здебільшого послуговуються однакови­ми мовними засобами. Однак їх мовлення є гендерно маркованим: у по­дібних соціальних контекстах вони обирають різні мовні засоби.

Лексико-граматичні відмінності в статтях авторів-чоловіків і жінок виявляються у частоті вживання частин мови: іменників, прикметників і займенників.

Англомовні журнальні статті відзначаються незначним кількісним превалюванням іменників у матеріалах чоловіків-авторів. Варіації по­мітні між різними класами. У трьох статтях про політику, написаних чо­ловіками, і в такій же кількості матеріалів, поданих жінками, ми нараху­вали загалом 571 іменник у чоловіків та 519 - у жінок. При цьому ген-дерні риси особливо помітні у вживанні конкретних і абстрактних імен­ників, а також власних і загальних назв.

Конкретні іменники позначають речі, властивості, дії, об'єкти, які людина пізнає органами відчуттів [11, с. 115], напр., a camera, a diamond, a house, a rival тощо [Newsweek 8.09.2005, с. 22]. Кількість конкретних іменників визначається тематикою статей. Найбільше їх зустрічається у статтях про бізнес: 168 одиниць у чоловіків-авторів та 174 одиниці у жі­нок. Так, у статті про торгівлю Nothing Is Forever ("Ніщо не вічне") ав­торка Трейсі Макніколл аналізує ситуацію на ринку алмазів. Починаючи з XV ст. і до тепер, центром обробки та збуту цих коштовностей був Ант­верпен у Бельгії, але останнім часом на ринку з'являються нові конку­ренти, такі як Індія, Китай та Дубай. Розглядаючи стан алмазної промис­ловості, авторка називає конкретні об'єкти, речі та властивості, напр.,diamond, cutter, polisher, trader, manufacturer, capital тощо [Newsweek 8.

09.2005, с. 22].

Чоловіки віддають перевагу абстрактним іменникам, наприклад, activity, allegation, intervention, force. Ми нарахували 56 одиниць, що нази­вають абстрактні поняття, у трьох статтях про політику чоловіків-авторів і 27 - у жінок. Вжиті іменники позначають процеси, напр., negotiation, progress, ознаки, напр., involvement, властивості, напр., power, ability, що не називають конкретних предметів і мисляться поза зв'язком із ними, які людина не може сприймати безпосередньо органами відчуттів [11, с. 115].

Гендерні варіації простежуються також у вживанні власних і загаль­них іменників у журнальних статтях різної тематики. Власні назви по­значають індивідуальні предмети, кожен з яких має властиву тільки йому якість, загальні - низку однорідних об'єктів [11, с. 116]. Кількість власних назв у цілому переважає у чоловіків-авторів: 170 одиниць порів­няно з 122 - у жінок. Найбільше їх зустрічається у статтях про політику: 77 найменувань у авторів-чоловіків і 53 - у жінок.

Серед різних класів власних іменників автори-чоловіки найчастіше вживають, по-перше, антропоніми (24 найменування у чоловіків і 17 - у жінок), напр., George Bush, Segolene Royal, Nicolas Sarkozy, Tony Blair, Eliot Spitzer, AngelaMerkel, Arnold Schwarzenegger, the German Council on Foreign Relations, по-друге, топоніми (21 і 15), напр., the U.S., Germany, Afganistan, Congo, Iowa, Ohio, по-третє, ергоніми, що включають вели­чезну кількість найменувань - від партій, товариств, підприємств, вузів до кінотеатрів, кооперативів, магазинів, тощо (17 і 12), напр., the White House, NATO, the Elysee Palace, the U.N. Security Council, the European Union, the American Jewish Committee, Harvard, а також хрононіми (11 і 7), напр., World War II.

Журнальні статті свідчать, що існують певні варіації у вживанні чо­ловіками та жінками прикметників, які звичайно виражають непроце-суальну ознаку та якість предмета [11, с. 135]. Окрім свого прямого зна­чення, в журнальному дискурсі вони можуть вказувати на суб'єктивну точку зору автора. Якщо більшість прикметників є гендерно нейтральни­ми, тобто чоловіки та жінки застосовують їх однаково часто і в однако­вих контекстах, то існують також гендерно марковані прикметники, ха­рактерні для мовців однієї статі.

До прикметників, які вживаються переважно жінками, входять оцін­ні одиниці, що виражають захоплення, симпатію та особисте ставлен­ня авторки, напр., admirable, charming, sweet, lovely, divine. У проаналі­зованих статтях ми не знайшли жодного випадку застосування зазначе­них прикметників чоловіками і шість випадків їх вживання жінками. У статтях різної тематики (політика, бізнес, туризм, навколишнє середови­ще, життя відомих людей) їх розподіл приблизно однаковий, тобто жін­ка може виражати своє захоплення або невдоволення щодо інформації будь-якого змісту.

Описуючи об'єкти навколишньої дійсності, чоловіки та жінки фоку­сують увагу читача на різних їх особливостях: авторки зосереджуються на зовнішньому вигляді та враженні, автори оцінюють якість, важливість та необхідність речей.

Незалежно від тематики, чоловіки вживають так звані прикметни­ки важливості [15, с. 184], до яких А. ван Лінден та К. Дейвідз зарахову­ють important, essential, crucial, significant, necessary, valuable, що вказу­ють на цінність та необхідність описуваних предметів, та прикметники відповідності - appropriate, proper та fitting, які характеризують предмет як правильний, що відповідає вимогам [15, с. 184-185]. Чоловіки вжи­вають ці одиниці для переконання читача у правильності своєї думки та важливості поданої інформації, напр., an important Nato ally [Newsweek 19.03.2007, с. 28].

Авторки віддають перевагу прикметникам, які описують зовнішність людини, напр., well-heeled, starry-eyed men [Newsweek 19.03.2007, с. 40], її діяльність, напр., when a top-ranking Chinese general recently visited Washington, Donald Rumsfeld reportedly declined to meet him [Newsweek 5.09.2005, с. 4], та властивості предметів навколишньої дійсності, напр., fancy clothes, heavyweight issues [Newsweek 15.08.2005, с. 56]. Чоловіки вживають якісні прикметники для позначення фізичних властивостей ре­ферентів, напр., Germany plans to remake its Army into a rapid-reaction, humanitarian-intervention force, а також психічних якостей та особливос­тей характеру, напр., leaders who are smart, knowledgeable, cold-eyed and not driven by ideology [Newsweek 13.11.2006, с. 45].

Жінки вживають удвічі більше особових займенників, ніж чоловіки. У їхніх статтях ми зафіксували 161 випадок цих займенників, у чолові­ків - лише 87. Жінки віддають перевагу займенникам you та we, у такий спосіб прагнучи встановити діалог із читачем.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16