М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Займенник I у статтях, написаних жінками, акцентує увагу на точ­ці зору авторки і закликає читача відреагувати на неї: підтримати або спростувати, а we використовується для об'єднання чи протиставлен­ня авторки та читача. У журнальному дискурсі займенники I та we ви­конують інклюзивну та ексклюзивну функції [8, с. 18], удвічі перева­жаючи у статтях, написаних жінками. Контекст вживання інклюзивно­го we, яке в аналізованих статтях зустрілося п'ять разів у жінок і жод­ного разу в чоловіків, включає епізоди особистого досвіду авторки, які об'єднують її з читачем. Наприклад, у реченні Only then will we enjoy one of the greatest privileges of the educated, which is to change our minds [Newsweek 19.03.2007, с. 49] авторка Ліза Міллер та читач утворюють групу освічених громадян, які поділяють одну точку зору.Ексклюзивна функція займенника we полягає у розмежуванні прибіч­ників і опонентів точок зору, які розкриваються у статті. Розглянемо осо­бливості розподілу ексклюзивних I та we на прикладі статті Beyond the Veil ("Під чадрою") Фаріни Алам [Newsweek, 27.11.2006, с. 32]: We need to have a big discussion about what we understand about living in a diverse society [...] Many British Muslims, especially are like me, young, politicized and socially active [...] У наведеному прикладі авторка критикує датський уряд за намір заборонити жінкам мусульманського віросповідання но­сити чадру в офіційних установах. Будучи мусульманкою, на що вказує ексклюзивне me, авторка закликає жінок, які звикли до цього одягу, не знімати його всупереч європейському законодавству. За допомогою екс­клюзивного we вона протиставляє мусульман і християн, стверджуючи, що представники різних віросповідань не повинні втручатися у релігійні справи один одного і тим більше залучати до цього державу.

Отже, в англомовному журнальному дискурсі не існує окремих лек­сем, які вживаються виключно мовцями однієї статі. Для вираження своїх думок чоловіки та жінки здебільшого послуговуються однакови­ми мовними засобами. Гендерні особливості номінації в журнальному дискурсі виявляються у частоті вживання лексичних одиниць у конкрет­них контекстах. Підбір різних вербальних засобів на рівні лексичних і лексико-граматичних засобів мовцями чоловічої та жіночої статі зумов­лений, по-перше, тематикою статей, яка пов'язана зі спрямованістю ді­яльності авторів, оскільки розкриття певної теми вимагає вживання кон­кретних мовних засобів, які відрізняються залежно від змісту статті, а по-друге, фокусуванням уваги на різних особливостях подій і явищ. Пер­спективи дослідження вбачаються у подальшому аналізі втілення в жур­нальному дискурсі точок зору чоловіків і жінок, тобто у вираженні цілей і потреб авторів обох статей.

Література:

1. Гендерний розвиток у суспільстві / [упоряд. К. М. Лемківський]. - К.: Фоліант, 2005. - 351 с.

2. Дейк Т. А. ван. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. ван Дейк. - М.: Прогресс, 1989. - 312 с.

3. Дудоладова О. В. Динаміка мовної репрезентації гендера в англійсько­му публіцистичному дискурсі: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10. 02. 04 / Харківськ. нац. ун-т ім. В. Каразіна. - Харків, 2003. - 20 с.

Залялеева А. Р. Сопоставительный анализ английских и русских по­словиц и поговорок с компонентами мужчина и женщина / А. Р. Залялеева // Бодуэновские чтения: Бодуэн де Куртенэ и современная лингвистика: Между-нар. науч. конф. (Казань, 11-13 дек. 2001 г.): Труды и материалы: В 2 т. / Подобщ. ред. К. Р. Галиуллина, Г. А. Николаева. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2001. - Т. 2. - С. 105-107.

5.Захарова Т. Н. Псевдонимы и их роль в процессе коммуникации в Интер­нет-чатах / Т. Н. Захарова // Гендер: Язык, Культура, Коммуникация: Доклады Второй Международной конференции. - М.: МГЛУ, 2002. - С. 128-140.

6.Кирилина А. В. Гендер: лингвистические аспекты / А. В. Кирилина. - М.: Институт социологии РАН, 1999. - 189 с.

7.Кирилина А. В. О применении понятия "гендер" в русскоязычном линг­вистическом описании / А. В. Кирилина // Филологические науки. - 2000. -№ 3. - С. 18-27.

8.Лалетина А. О. Языковое конструирование гендера в журналах об об­разе жизни: Автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 / Нижегородский гос. лингвист. ун-т им Н. А. Добролюбова. - Ниж­ний Новгород, 2007. - 24 с.

9.Мартинюк А. П. Гендер як конструкт дискурсу / А. П. Мартинюк // Дис­курс як когнітивно-комунікативний феномен. - Харків: Константа, 2005. -С. 295-318.

 

10.Потапенко С. І. Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгвокогнітив-ний і мотиваційний аспекти / С. І. Потапенко [монографія] - Ніжин: Видавни­цтво НДУ ім. М. Гоголя, 2009. - 391 с.

11.Сучасна українська мова [за ред. О. Д. Пономарева]. - К.: Либідь, 1997.

 

-   400 с.

 

12. Gender in Interaction: Perspectives of Femininity and Masculinity in Ethnography and Discourse / [Ed. by B. Baron, H. Kotthoff] - Konstanz: University of Konstanz Publishers, 2002. - 357 p.

13. Goroshko O. Differentiation in Male and Female Speech Styles / O. Goroshko. - Budapest: Open Society Institute, 1999. - 108 p.

 

14.Labov W. The Social Stratification of English in New York City / W. Labov.

-   Cambridge: Cambridge University Press, 2006. - 498 p.

Linden A. van. The clausal complementation of deontic-evaluative adjectives in extraposition constructions: a synchronic-diachronic approach / A. van Linden, K. Davidse // Folia linguistica. - 2009. - Vol. 1, № 1. - P. 171-211.УДК 1751

Derkacz-Padiasek T. I.,

Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Lodzi

POLYSEMY AS A MEANS TO ENRICH THE LANGUAGE OF NEWSPAPERS

Метою цієї статті є представити поняття полісемії, як одне з най­важливіших явищ лексичної семантики, вивчення якого необхідне, щоб відповісти на ряд істотних запитань в лінгвістиці (Рімер [15], Тейлор [17]). Ми розглянемо приклади із газетних статей, узятих головним чи­ном з однієї з найбільших загальнонаціональних щоденних ґазет в Польщі, тобто "Ґазети Виборчої".

Ключові слова: полісемія, невизначеність, багатофункціональність, лексичні одиниці, основні і периферійні почуття, когнітивні схеми і т. ін.

The aim of this article is to present the concept ofpolysemy as one of the central phenomenon of lexical semantics, the study of which is necessary to answer a number of crucial questions in linguistics (Riemer [15], Taylor [17]). We shall consider data from the newspaper articles taken mainly from one of the largest nationwide daily newspapers in Poland, i.e. Gazeta Wyborcza.

Key words: polysemy, monosemy, vagueness, multifunctionality, a lexical unit, core and peripheral senses, cognitive schema, etc.

1. Introduction

Polysemy, cross-linguistically, has attracted considerable attention in the recent linguistic literature (Goddard [1], Riemer [15], Knowles and Moon [8], Kreidler [10], Davis and Gillon [2], Lakoff [11], Taylor [17], [18], Vanhove [5]). The advocates of the Natural Semantic Metalanguage (NSM) also attempt to analyse this phenomenon within a principled set of 'universal semantic primitives' [16]. In fact, they make an effort to compare descriptive meanings instead of denotational ranges; and their aim is to provide precise meaning definitions on the base of reductive paraphrases (see Goddard [6] for further discussion). Polysemy is still a challenge for computational linguistics, i.e. sense identification in natural language processing still causes problems. Hubert Cuyckens and Britta Zawada [14] stress the prominent role of the study of polysemy in the filed of linguistic semantics, cognitive psychology, psycholinguistics, artificial intelligence as well as computational linguistics.

The aim of this article is to analyse the phenomenon under consideration presenting data from the newspapers articles. The evidence used throughout this study is taken mainly from one of the largest nationwide daily newspapers in Poland, i.e. Gazeta Wyborcza (internet edition) published from January 1, 2006 till February 21, 2010.

 

© Derkacz-Padiasek T. I., 20102. Analysis

Polysemy is universal; some linguistic patterns can be determined only by means of cross-linguistic comparison. However, cross-linguistic patterns of polysemy is not our concern in this study (see Koptjevskaja-Tamm [9] for a broader perspective of this phenomenon). It should be added that one can find evidence for polysemy in the lexicon, morphology and syntax (cf. Evans and Greek [4]). In this study we shall pay close attention to polysemy at the level of lexical organization. Therefore, the principal aim of this article is to discuss polysemy phenomenon in brief as well as to present the phenomenon in question as a means to enrich the language of newspapers.

Polysemy of lexical units is sometimes considered as practical case in point against monosemy principle. Polysemy is "as much in conformity with the 'one meaning, one form' tendency as opposed to it, since similarity/difference in meaning can obviously be stipulated as pertaining to different levels of categorization" [13, р. 93]. Important reference here is Riemer [15], who provides a detailed analysis of these two contradictory phenomena.

As Paul Deane [3, р. 243] notes, "polysemy is a relationship between two independent schemas, related by inference and reanalysis." For instance, in Polish, the core sense of glowa 'head' (part of the body in humans and in most animals, containing the brain, ears, eyes, nose, mouth, etc.) is one cognitive schema; however, it is attested with other schemas like [12]:

a)    the person who is in charge, chief, leader, director, etc. as in the following
example:

- Jako glowa panstwa jestem gwarantem dotrzymania konstytucji, tak by druga tura byla demokratyczna i zgodna z prawem - powiedzial1.

"As the head of state I guarantee the observance of the Constitution in the way that a second round of elections would be democratic and according to the law," - he said.;

b) a part of the plant the shape of which reminds man's head, for instance:
Przygotowanie: ok.
35 min, 6 porcji; 1 glowka kapusty bialej lub wloskiej;

1/2 szkl. bulionu drobiowego [...]2.

"Directions: about 35 minutes, 6 portions; 1 head of white or savoy cabbage; 1/2 cup of chicken bouillon [.].";

c) the foremost or uppermost part of an object. Consider the following
sentence:

1 Imielski, Roman. 2010.01.21. 'Wiktor Juszczenko nie odejdzie z polityki.' Gazeta Wyborcza. Teksty.


: Geissler, Marta. 2009.07.12. 'Losos w lisciu.' Gazeta Wyborcza. Teksty. 3 Mann, Wojciech. 2010.01.08. 'Piosenki na... przekor.' Gazeta Wyborcza. Duzy format.


Ida po chodnikach goretszych niz glowka zapalki3. "Walking on the sidewalk, hotter than a match head.";d)   a part of the body (human or animal) which is a seat of memory, reason,
intelligence; mind, for example:

Boli go glowa, ma problemy z koncentracja i pamiecia1.

"He has a headache, problems with concentration and memory.";

e) hair, haircut, hairstyle, which can be illustrated by the following sentence: Glowa moze nam sie pokryc bialym pylem takze wskutek wielu innych

czynnikow: podraznienia nowym kosmetykiem lub przez zanieczyszczone powietrze, przez noszenie czapki lub jej brak na mrozie czy tez po infekcji2.

"Our head can be covered with white powder as a result of many different factors like irritation from a new cosmetic or air pollution, by wearing a hat or without it in freezing temperatures or after infection.";

f)a person or individual, for instance:

Miernikiem zamoznosci jest tu produkt krajowy brutto (PKB) na glowe mieszkanca, z uwzglednieniem sily nabywczej waluty3.

"Gross National Product (GNP) per capita is a wealth measurement regarding purchasing power of currency.";

g)aptitude or mental ability of a person, for example:

"[...] celnie oddajaca istote PO: "Puste gesty, puste slowa, puste serca, pusta mowa, puste, choc zaciete usta, pusty glos i glowa pusta, pusty program i projekty, do cna pustych stek inwektyw4"

"accurately showing Civic Platform's essence: "Empty gestures, empty words, empty hearts, empty speech, empty, though obstinate mouths, empty voice and empty head, empty programme and projects, completely empty set of invectives."

We can visualize this process presenting polysemy phenomenon by means of Figure 1. The double-headed arrows refer to a lexical unit (LU); we predict that the lexical form {glowa} contains all the inflectional forms (c.f. [9]).

Thus, we can agree with Haspelmath [7, р. 232], who notes that "polysemy networks are organized around a prototypical sense that is surrounded by more peripheral senses."

1      Kossobudzka, Margit. 2010.01.20. 'Wszystko, tylko nie chrap!' Gazeta Wyborcza. Nauka.

2      Kossobudzki, Piotr. 2010.01.16. 'Pokonac lupiez.' Gazeta Wyborcza. Nauka.

3      Gadomski, Witold. 2010.01.02. 'W dobrobycie nieufny Polak goni Europe.' Gazeta Wyborcza. Teksty.

4      Anderman, Janusz. 2007.10.23. 'Maska spadla z kukielki.' Gazeta Wyborcza. Opinie.


Lakoff [11] stresses that polysemy is not so regular phenomenon and it is possible to predict it by rule. The author's aim is to answer the question -how many meanings the word can possess. In order to find out the solution to this question he analyses the word 'window', which one might use to refer to different categories of objects. If we throw a stone and break a window, the broken part of it is probably a glass panel, whereas if we paint a window, we should paint the wooden structure encasing the glass panels. Clean thewindow, decorate the window, deliver the window, open the window, sit in the window, etc. are concerned with different kind of entity. According to Lakoff [11], the presented data illustrate that the word 'window' is polysemous, i.e. it has different though closely related meanings. Nevertheless, this approach can be problematic regarding the fact that the number of different meanings, which one might assign to lexical items like 'window', can be rather considerable. If we assume that words like 'window' are many-ways polysemous, the question arises about the storage capacity of people as language users. Hubert Cuyckens and Britta Zawada [14, xvii] mention that "psycholinguistic experimentation cannot readily answer the question whether the semantic representation of lexical items should be stored in the mental lexicon as separate, fine-grained units, Tuggy (1999) argues that it is definitely worthwhile looking for linguistic evidence for polysemy and, in particular, the extent to which lexical semantic structures are stored separately in the mind".


meaning

It should be pointed out that some researches like Martin Haspelmath [7] avoid using the terms 'sense' and 'polysemy' and prefer the more general terms such as 'functions' and 'multifunctionality'. Haspelmath [7] points out that in contemporary linguistic analysis it exists a problem of the multiple senses' existence of a lexical item. What is more, one of the fundamental semantic dilemmas is to make a distinction between vagueness (or monosemy) and ambiguity (or polysemy / homonymy). From a semantic viewpoint, polysemy and homonymy are related or analogous phenomena regarding the fact that both involve diverse senses. The author is primarily interested in function words and affixes, which he groups as 'grammatical morphemes', rather than in content words, which is the aim of our study.

An intriguing question to discuss is how polysemy is motivated or how it is possible that a lexical item possesses distinct yet related meanings. Lakoff[11] suggests that we should regard lexical units like words as conceptual categories which are organised respecting an idealized cognitive model (ICM) or prototype. In accordance with this suggestion, the reason for polysemy rise lies in the fact that lexical items are related to a complex system of lexical concepts but not to a single concept. Generally, there is attested one central or typical meaning that links the others. Radial category is proposed by Lakoff as one of the conceptual categories to refer to the range of concepts which are organised corresponding to a central or prototypical concept. It leads to the suggestion that lexical conceptual categories possess their own structure: more typical senses are 'closer' to the central meaning, whereas less typical senses are not so close to the prototype (cf. Evans and Greek [4]). The author also stresses that metaphor is a crucial factor that motivates meaning extension and as a result the existence of polysemy.

In order to provide some illustration of the above analysis, let us consider the following sentences from 'Gazeta Wyborcza':

(1)  Wedlug ministra rolnictwa plody rolne tanieja nawet o polowe, a jedzenie w sklepach i tak drozeje1.

'According to the Minister of Agriculture, the agricultural foetuses become cheap even at half the price, and the food becomes more expensive in shops.'

(2)  Na wszystkie argumenty ma jedna odpowiedz: plod ludzki jest czlowiekiem2.

'There is one answer on all arguments: human foetus is a human being.'

The sentences in (1) and (2) bring to light two senses of the word plod 'foetus', i.e. agricultural foetus and human foetus. Generally speaking, we deal here with the single lexical item which consist of two related, although different, senses that are stored in memory. One might claim that these senses have separate or distinct lexical entries for each of the different meanings. Nevertheless, some researchers propose that in these cases we should analyse one lexical item which possesses different meanings, i.e. meaning1, meaning2, etc.

We shall continue our discussion analysing the phenomenon of polysemy on the base of the word gra 'game' in Polish. Study the following sentences from 'Gazeta Wyborcza':

(3)  Projekt wprowadza zmiany do ustawy z listopada 2009 r. o grach hazardowych3.

1      Miaczynski, Piotr and Leszek Kostrzewski. 2009.08.22. 'Cenne oko ministra.' Gazeta Wyborcza. Biznes Ludzie Pieniqdze. Wiadomosci.

2      Pacewicz, Piotr 2008.01.31. 'No to zrobmy to referendum.' Gazeta Wyborcza. Teksty.

3      PAP. 2010.01.19. 'Rzqd przyjal projekt nowelizacji ustawy o grach hazardowych.'


Gazeta Wyborcza. Gospodarka.


'The bill introduces the changes to the legislative act passed in November 2009 r. regarding gambling games.'(4)          Czesto rozmawiaja o moim tenisie, analizuja moja gre, a ostatnio ciagle
mi powtarza, ze moge wygrac wszystko1.

'They often have a talk about my tennis, analyse my game and recently she repeats constantly that I can win at anything.'

(5)   Czy rzeczywiscie jednak gra toczy sie tylko o wizerunek i zasady2?
'Do they really still play the game about image and principles?'

(6) Wielka Orkiestra Swiatecznej Pomocy gra w Lodzi w niedziele na ziemi i pod woda3.

'The Great Orchestra of Christmas Charity plays in Lodz on Sunday on the ground and under water.'

As may be seen, there are attested various senses of the lexical item in question. In (3) the author of the article discusses the changes of one of the legislative acts concerning gambling games. Significantly, in (4) we deal with another sense of the word 'game' that is tennis game. In (5) Tomasz Grynkiewicz wonders whether for Google this is a game with Chinese regime about image and principles. In (6) the journalist informs that the Great Orchestra of Christmas Charity plays or makes a performance in Lodz on Sunday. Thus, the data in (3-6) demonstrate distinct polysemous senses associated with the lexical item gra in context.

Now we shall concentrate on the selected characteristic senses of the word gorqczka 'fever'. Consider the following sentences:

(7) Obecnie, gdy opadla juz polityczna goraczka, mozna z wiekszym dystansem dyskutowac nad teza o kryzysie panstwa4.

'At present, when the political fever has already stopped, it is possible to discuss the thesis of state crisis from another perspective.'

(8) Zdaniem specjalistow na tym rynku moze czekac nas kolejna goraczka internetowa5.

'According to experts' opinion, next internet fever can wait for us in the market.'

1      PAP. 2010.01.21. 'Australian Open - Dawidienko: zona nie pozwala myslec o dzieciach.' Gazeta Wyborcza. Depesze.

2      Grynkiewicz, Tomasz. 2010.01.14. 'Google gra w chinczyka. Ale o co?' Ga­zeta Wyborcza. Gospodarka.

3      PAP. 2010.01.10. 'WOSP w Lodzi gra na ziemi i pod wodq.' Gazeta Wyborcza. Wiadomosci.

4      Hall, Aleksander. 2009.11.13. 'Panstwo czai sie na obywatela.' Gazeta Wyborcza. Opinie.

5      Domaszewicz, Zbigniew. 2007.06.18. 'Goraczka internetowa w komorkach.'

Gazeta Wyborcza.

6      Gluchowski, Piotr and Marcin Kowalski. 2008.01.08. 'Goraczka zlota w Treblince.' Gazeta Wyborcza. Duzy format.


(10)(9)        Goraczka zlota wybuchla w 1942 roku6.
'The gold rush exploded in the year
1942.'Na pewnym etapie bialej goraczki moze pojawic sie strach1. 'At the certain stage of delirium tremens fear can appear.'

(11)Naftowa goraczka na ulicy Krokodyli2. 'Oil fever on Krokodyli's street.'

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16