М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 24

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

The sentences in (7-11) illustrate various senses of the word 'gorqczka' As a matter of fact, each sense is distinct; nevertheless, they are closely related to one another, i.e. these senses are derived from the central meaning of this word. This shows that 'gorqczka" exhibits the phenomenon of polysemy. In newspapers, we can also find out the following senses of the word in question: swiqteczna gorqczka 'holiday fever', podrdzna gorqczka 'travel fever', przedslubna gorqczka 'pre-wedding fever', telewizyjna gorqczka 'TV fever', wyborcza gorqczka 'electoral fever', gorqczka reformatorska 'reform fever', przetargowa gorqczka 'auction fever', etc.

In order to continue our analysis of polysemy phenomenon, we shall concentrate on the word rekordzista 'record holder' in Polish. The following sentences may illustrate the phenomenon in question:

(12)28-letni zawodnik zostal rekordzista w tej kategorii - wczesniej musial dzielic pierwsze miejsce ze slynnym Hristo Stoiczkowem, ktory wygrywal plebiscyt piec razy w latach 1989-19943.

'A 28-year-old competitor became a record holder in this category - before he had to share the first place with the famous Hristo Stoiczkow, who won a plebiscite five times in the years 1989-1994.'

(13)Austriacki stolarz Herbert Weber zostal wpisany do ksiegi rekordow Guinnessa jako swiatowy rekordzista w produkcji trumien4.

'Herbert Weber, Austrian carpenter, was written in a Guinness Book of Records as a world record holder in production of coffins.'

(14) Ze szpitala im. Jordana wyszedl wlasnie pacjent rekordzista. Na chirurgii byl przez dwa lata5.

'A patient-record holder just left Jordan hospital. He spent two years in a department of surgery.'

1      Hugo-Bader, Jacek. 2009.01.04. 'Szamanka od pijakow.' Gazeta Wyborcza. Wysokie obcasy.

2      Kalicki, Wlodzimierz. 2009.11.03. 'Naftowa goraczka na ulicy Krokodyli.' Gazeta Wyborcza. Kultura.

3      'Berbatow po raz szosty pilkarzem roku w Bulgarii.' 2010.01.14. Gazeta Wy-borcza. Depesze.

4      'Austriacki stolarz rekordzista zrobil ponad 700 tys. trumien.' 2009.05.05. Gazeta Wyborcza. Teksty.

5      Czerwinski, Adam. 2006.01.20. 'Pacjenci miesiacami mieszkaja w lodzkich szpitalach.' Gazeta Wyborcza. Wiadomosci.

6      Cichocka, Elzbieta. 2009.11.17. 'Pacjenci zawsze b§da narzekac. Rozmowa z minister zdrowia Ewa Kopacz.' Gazeta Wyborcza. Opinie.

(15) Doktor rekordzista pracuje w 25 miejscach6.'Doctor-record holder works in 25 places.'

(16) Rekordzista wsrod celnikow odpowiadajacych w tym procesie mial wziac niemal 340 tys. zl lapowek1.

'The record holder among customs officers which is sued in the proceedings had to accept a bribe of 340,000 zlotas.'

A close examination of the sentences in (12-16) reveals that we can find various senses of the word 'rekordzista' in Gazeta Wyborcza. Generally, the word under consideration indicates a person who wins first place in a competition (see 12) or is superior over contestants or rivals (see 13). Accordingly, this lexical item should evoke positive feelings. Nevertheless, there are also attested sentences in which 'rekordzista' induces rather negative feelings, i.e. in (14) Elzbieta Cichocka stresses a ridiculous situation that doctors as record holders work simultaneously in a lot of places, and because of it their work can not be really fruitful. In (15), Adam Czerwinski uses the word in question to indicate an absurd state of affairs in hospitals that the patient-record holder was staying there for two years. In (16) the author of the article criticises one of the customs officers who accepted almost 340,000 zlotas of bribes.

3. Conclusion

To sum up, according to cognitive linguistics, polysemy is one of the fundamental features of human languages and is not restricted to word meaning. To be precise, it permits the increased number of senses of a lexical item; however, one problem still remains regarding the distinction between polysemy and vagueness. Tuggy argues that for some purposes, particular groupings of senses might be treated as instances of vagueness, on the other hand, for other purposes, they might be considered as instances of polysemy [14, xvi].


1. Cross-Linguistic Semantics / Edited by Cliff Goddard. - Amsterdam,
Philadelphia: John Benjamins Publishing Company,
2008. - 356 p.

1 'Lodz. Odroczono proces celnikow oskarzonych o korupcje.' 2010.01.1. Ga­zeta Wyborcza. Wiadomosci.

2. Davis S. Semantics. A reader / Steven Davis, Brendan S. Gillon. - Oxford: Oxford University Press, 2004. - 921 p.

3. Deane P.D. Multimodal spatial representation: on the semantic unity of over // Beate Hampe (ed.). From perception to meaning. Image schemas in cognitive linguistics. - Berlin, New York: Mouton de Gruyter, 2005.

4. Evans V. Cognitive linguistics: an introduction / Vyvyan Evans, Melanie Greek. - Edinburgh: Edinburgh University Press, 2006. - 830 p.

5. From polysemy to semantic change. Towards a typology of lexical semantic associations / Edited by Martine Vanhove. - Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2008. - 408 p.

6. Goddard C. Lexico-semantic universals: A critical overview / Cliff Goddard // Linguistic Typology. - 2001. - № 5. - P. 1-65.Haspelmath M. The geometry of grammatical meaning: semantic maps and cross-linguistic comparison // Michael Tomasello (ed.). The new psychology of language. Cognitive and functional approaches to language structure. - 1998. -Vol. 2. - P. 211-242.

7. Knowles M. Introducing metaphor / Murray Knowles, Rosamund Moon. -London and New York: Routledge, 2006. - 142 p.

8. Koptjevskaja-Tamm M. Approaching lexical typology // Martine Vanhove (ed.). 2008. - 3-52.


10.Kreidler C.W. Introducing English semantics / Charles W. Kreidler. - New York: Routledge, 1998. - 332 p.

11.Lakoff G. Women, fire and dangerous things: What categories reveal about the mind / George Lakoff. - Chicago: University of Chicago Press, 1987. - 614 p.

12.Nauka o jezyku dla polonistow / Edited by Stanislaw Dubisz. - Warszawa: Ksiazka i Wiedza, 1999. - 623 p.

13.Ostman Jan-Ola. Theme, comment, and newness as figures in information structuring // Karen van Hoek, Andrej A. Kibrik, Leo Noordman (eds.). Discourse studies in Cognitive Linguistics. Selected papers from the fifth International Cognitive Linguistics Conference. - Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1997. - P. 91-110.

14.Polysemy in cognitive linguistics: Selected papers from the International Cognitive Linguistics Conference / Edited by Hubert Cuyckens, Britta Zawada. -Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 2001. - 296 p.

15.Riemer N. The semantics of polysemy: reading meaning in English and Warlpiri / Nick Riemer. - Berlin, NewYork: Mouton de Gruyter, 2005. - 487 p.

16.Semantic and Lexical Universals / C. Goddard, A. Wierzbicka. - Amsterdam: John Benjamins, 1994. - 510 p.

17. Taylor J. R. Cognitive models of polysemy // Brigitte Nerlich (ed.). Polysemy: flexible patterns of meaning in mind and language. - Berlin: Mouton de Gruyter, 2003. - P. 31-47.

Taylor J. R. Polysemy and the lexicon // Gitte Kristiansen (ed.), et al. Cognitive Linguistics: Current Applications and Future Perspectives. - Berlin, New York: Mouton de Gruyter, 2006. - P. 51-80.УДК811.112.2' 367.625.41 - 112

Долгополова Л. А.,

Київський національний лінгвістичний університет


У статті розглянуто особливості функціонування інфінітива в ролі предиката в сучасній німецькій мові; визначено специфіку морфо син­таксичних ознак складного присудка; взаємовідношень інфінітива з суб'єктом його дії.

Ключові слова: інфінітив, предикат, предикатно-аргументна структура.

The article deals with specific functioning of infinitive as the predicate in Modern German; the peculiarity of the morphological and syntactical signs of the complex predicate and correlations between the infinitive and its subject are cosidered.

Keys words: infinitive, predicate-argument structure, predicate.

Питання синтаксичних ролей певної граматичної форми у сучасній лінгвістиці набуває особливого інтересу в межах генеративної граматики, яка досліджує синтаксичну організацію мовлення під кутом зору універ­сальних принципів і параметрів природних мов, моделей глибинних син­таксичних структур, правил трансформації їх у поверхневі структури.

Об'єктом даного дослідження є інфінітив у сучасній німецькій мові. Орієнтованість аналізу на його предикатну функцію дозволяє зосеред­итися на характеристиках інфінітива як частини складного присудка та його взаємовідношень з комплементами.

Метою дослідження є визначення морфосинтаксичних ознак елемен­тів складного дієслівного присудка за участю інфінітива і зв'язку остан­нього з іншими членами речення; актуальність статті обумовлена по­ширеним інтересом сучасних синтаксичних студій до вивчення організа­ції глибинної і поверхневої структур окремих мов.

Відомо, що інфінітив належить до одиниць, здатних виконувати різ­номанітні функції в реченні, в тому числі й предиката. Предикат відно­сять до центрального компонента речення, який виражає зміст події як процес, відношення, ознаку, притаманні певному суб'єктові [1, с. 487]. У німецькій мові він позначається дієсловом у фінітній формі або кон­струкцією, елементами якою є фінітне дієслово. Інфінітив складає другу частину складного дієслівного присудку. Розглянемо приклад:

(і) Ich mochte Bulgarien kennen lernen.

Я хотів би ознайомитися з Болгарією.

Речення містить зовнішній аргумент ich та предикат, у складі яко­го модальне дієслово mochte є допоміжним (ауксилярним) (Aux), а ін­фінітив kennen lernen - основне повнозначне дієслово. Елемент речення

© Долгополова Л. А., 2010"Bulgarien" функціонує як внутрішній аргумент у семантичній ролі па-цієнса. Якщо допоміжне дієслово має маркери необхідних граматичних значень (особа, число, час, стан, спосіб) і виражає модальність нашо­му випадку - бажання), то інфінітив несе основне смислове навантажен­ня і має зовнішній аргумент Bulgarien.

Предикатно-аргументна структура речення має такий вигляд: [S ich [Vaux mogen [S inf [O Bulgarien ] V inf kennen lernen]] Набір ауксилярних дієслів у сучасній німецькій мові досить вели­кий. До нього належать не тільки модальні дієслова, копулятивні дієсло­ва werden, sein, haben, а також напівмодальні. У поєднанні з ними інфіні­тив здатний функціонувати як частина складного дієслівного присудка.

Інфінітив у таких реченнях займає переважно фінальну позицію, але у разі певних комунікативних потреб може міститися у початковій пози­ції: ich will lesen - Lesen will ich.

Характерною ознакою присудка є його граматична координація і се­мантичне узгодження з підметом речення. У випадку зі складним дієс­лівним присудком обидві ознаки виявляють неоднозначний характер. Ре­чення такого типу характеризуються одно- або різносуб'єктністю. При­чина такого оформлення лежить у семантиці ауксилярних дієслів. Так, за допомогою модальних дієслів мовець може не тільки продемонструва­ти тип модального відношення між суб'єктом і дією інфінітива (можли­вість, необхідність та ін.), а й оцінити реальність дії як припущення або чуже твердження. У першому випадку мова йде про об'єктивну модаль­ність, у другому - суб'єктивну. Цей факт впливає на взаємовідношен­ня суб'єкта, з одного боку, й інфінітива / фінітного дієслова - з другого боку [3, с. 131]:

-   об'єктивна модальність суб'єктивна модальність

-   суб'єкт інфінітив мод. дієслово суб'єкт інфінітив мод. дієслово

При трансформації речення із суб'єктивною модальністю виявляють­ся еквівалентними підрядному реченню зі сполучником dass:

(ii) Er will vor dem Vorfall nichts bemerkt haben.

-   Er behauptet, dass er von dem Vorfall nichts bemerkt habe. Він твердить, що він перед пригодою нічого не помітив.

(iii) Er muss krank sein.

-   Er ist vermutlich krank.

-   Ich vermute, dass er krank ist.

Він, мабуть, хворий (Я припускаю, що він хворий).

Суб'єкт головного речення може збігатися із суб'єктом інфінітивної дії (іі) або вони можуть різнитися (ііі). В останньому прикладі суб'єкт ін­фінітивної дії (ich) виявляється латентним. Це мовець, якому належить оцінка події (припущення).Суб'єктивна модальність притаманна модальним дієсловам durfen, mogen, konnen зі значенням припущення, а також wollen, sollen зі значен­ням чужого твердження; модально-темпоральній конструкції Futur I і II зі значенням припущення; інфінітивній конструкцій sein + zu + Infinitiv зі значенням необхідності, наказу:

(rv) Die Arbeit ist unbedingt in einer Woche zu erledigen.

-  Die Arbeit muss unbedingt in einer Woche erledigt werden.

-  Man fordert (sagt), man erledigt die Arbeit in einer Woche.

-  Роботу необхідно виконати за тиждень.

Уживання модальних дієслів та інфінітивів при субєктивній модаль­ності пов'язане з морфосинтаксичними обмеженнями. За спостережен­нями Г. Хельбіга і І. Буші, модальні дієслова виступають виключно у часових формах Prasens і Prateritum; при цьому дієслова mogen, sollen, wollen уживаються в активному стані, а durfen - у пасивному. Обмежен­ня для повнозначних дієслів у формі інфінітива стосуються лексичного значення і форми: можливе вживання тільки дуративних дієслів та дієс­лова sein, причому частіше вони мають форму Infinitiv II [3, с. 136].

Значення об'єктивної модальності передають модальні дієслова су­часної німецької мови durfen, konnen, mogen, mussen, sollen, wollen, від­різняючись одне від другого різними відтінками модальності. У ролі до­поміжних дієслів, які формально й семантично утворюють з інфінітивом один предикативний комплекс, функціонують дієслова, відомі у лінг­вістиці як напівмодальні, або модифіковані [2, с. 92]: bleiben, brauchen, scheinen, bekommen, belieben, drohen, gedenken, kommen, pflegen, suchen, verstehen, wissen, напр.:

(v) Er versteht sich zu benehmen.

-  Er kann sich benehmen.

-  Він може поводитись (добре).

Як конкурентна форма модальних дієслів зі значенням необхіднос­ті вживається інфінітивна конструкція haben + zu + Infinitiv, де інфінітив також є частиною предиката:

(v^ Ich habe mit dir zu reden.

-  Ich muss mit dir reden.

Мені необхідно поговорити з тобою.

У реченнях з аналітичними конструкціями Futur I і II зі значенням модального майбутнього, кондиціоналіса I і II інфінітив також виконує функцію предиката. При трансформації аналітична конструкція еквіва­лентна простому фінітному дієслову у відповідній граматичній формі:

(vn) Er wurde kommen.

-   Er kame.

Він би пришов.Таким чином, ми можемо окреслити коло фінітних дієслів, що утво­рюють з інфінітивом одне предикатне ціле:

Модальні дієслова з об'єктивною й суб'єктивною модальністю: sollen, wollen, konnen, mussen, durfen, mogen;

Дієслова, які отримують у певній ситуації модальне значення (напів-модальні, модифіковані): bleiben, brauchen, scheinen, bekommen, belieben, drohen, gedenken, kommen, pflegen, suchen, verstehen, wissen;

Інфінітивна конструкція з модальним значенням необхідності haben + zu + Infinitiv;

•      Аналітичні конструкції Futur I і II та кондиціоналіса I і II. Інфінітив у ролі предиката зберігає аргументне оточення (mit dir

reden) (v), яке розміщується між фінітним дієсловом та інфінітивом.

Предикатна функція інфінітива свідчить насамперед про тісний зв'язок із фінітним дієсловом. Обидві форми утворюють рамкову кон­струкцію, де фінітна форма міститься на початку, а інфінітивна - у фі­нальній позиції. Ім притаманні спільні дієслівні ознаки, такі як збере­ження валентності, певні граматичні значення, наявність зв'язку із суб'єктом дії. Остання ознака виражається у формі неоднаково: фінітна форма потребує узгодження в особі та числі: інфінітиву ці властивості непритаманні. Суб'єкт інфінітива частіше має латентний характер. Оби­дві форми як елементи складного предиката зазнають певних семантико-морфологічних обмежень.

Перспективи подальшого дослідження полягають у вивченні осо­бливостей інших синтаксичних функцій інфінітива, їх порівнянні й вста­новленні специфіки.


1.Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

2.DUDEN: Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. Hrsg. von der Dudenredaktion. Bearb. von P. Eisenberg...- 6., neu bearb. Aufl. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich: Dudenverlag, 1998. - 912 s.

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16