М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 26

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Запозичені назви, зокрема й назви птахів, помітно вплинули на лекси­ку середньоанглійського періоду. У зазначений період відбуваються такі зміни в орнітонімній лексиці:

1) запозичується велика кількість назв птахів, зокрема із французької мови, адже цьому сприяє ситуація білінгвізму;

2) з'являються запозичені орнітоніми на позначення нових видів пта­хів (bustard 'дрохва' [19, с. (1) 1208], dunnock 'тинівка' [19, с. (7) 51], egret 'біла чапля' [19, с. (3) 61], lanner 'ланер' [19, с. (6) 61], peregrine 'сапсан' [19, с. (7) 679] та ін.);

3) внаслідок входження запозичених назв птахів витісняється значна кількість давньоанглійської орнітонімної лексики;

4) поява запозичень впливає на розвиток синонімії назв птахів, між якими йде боротьба, в результаті якої: 1) боротьба між власне англій­ським та запозиченим словом закінчується перемогою останнього, у зв'язку з тим, що запозичена назва виявляється більш точною, ніж пи­тома назва; 2) виграє запозичена назва навіть і тоді, коли обидві назви є синонімічними, внаслідок чого зникає давньоанглійська назва; 3) у мові зберігаються і запозичена назва, і питома англійська, але при цьому від­бувається розмежування значень;

5) під впливом запозичень виникають гібридні назви, які набувають значного поширення у новоанглійський період;

6) відбувається асиміляція запозичених орнітонімів (цьому також сприяла ситуація білінгвізму).

Новоанглійський період

У новоанглійській період у зв'язку із територіальною експансією та зв'язкам з іншими країнами, зростанням світової торгівлі й активною участю у ній Британії, збільшується словниковий склад англійської мови внаслідок запозичення великої кількості слів. Запозичення новоанглій-ського періоду відрізняються за своїм характером від запозичень серед-ньоанглійського періоду тим, що у новоанглійський період в основно­му більшість запозичень приходили через посередництво багатьох інших мов, до того ж необов'язково був присутній прямий контакт із мовами. Більшість запозичень були неповністю асимільовані, на відміну від се-редньоанглійського періоду, де ситуація білінгвізму сприяла більшому засвоєнню та повній асиміляції запозичень, адже у середньоанглійський період були лише три основні мови-донори - французька, скандинавські та латинська і контакти між англійською та двома першими мовами були безпосередніми, люди розуміли обидві контактуючі мови.Кількість запозичень у новоанглійському періоді становить 556 оди­ниць (60,37 %) від загальної кількості назв птахів, а кількість власне но-воанглійських орнітонімів складає 365 одиниць (39,63 %).

Кількісний аналіз запозичених орнітонімів показав, що найбільше за­позичень надійшло із романських мов (з французької - 3,2 %, латинської

-   3,6 %, іспанської - 2,61 %), грецької - 3,3 %, індійських мов - 2,72 % та із новозеландської мови маорі - 2,5 %).

Запозичені назви птахів новоанглійського періоду розпадаються за на власне запозичені слова, кальки та гібридні запозичення.

1) власне запозичені назви (становлять 29,21 % від загальної кількості запозичень новоанглійського періоду): motmot 'момот' 'Momotus' (XVII ст.) < лат. motmot, крик птаха [19: (6) 699];

2) гібриди, тобто ті, що частково складаються з іншомовних елемен­тів. У новоанглійський період гібридні назви складають 30,29 %. Напри­клад: goosander 'крохаль' 'Mergus merganser' (XVII ст.) [19, с. (4) 298]

-   назва утворена шляхом телескопії, від скороченої англійської основи goose 'гуска' та основи ander < д.-сканд. andar 'качка' [18, с. 406]; Отже, гібридні назви у новоанглійському періоді становлять більшість. Як ба­чимо, гібридні назви птахів у цей період були утворені різними способа­ми словотвору. Найбільш продуктивними способами словотвору висту­пають словоскладання (продуктивні моделі - N + N, A + N), поєднання афіксації та словоскладання (або складено-похідні назви) та афіксація.

3 кальки (поділяються на кальки-розширення та кальки-створення). У нашому матеріалі спостерігаємо кальки-створення, які, за висловлюван­ням Т.Г. Линник, являють собою поморфемну передачу (переклад) зна­чень мови-джерела засобами мови, що сприймає [8, с. 82]. Кальки у цей період утворюють 0,87 % від загальної кількості орнітонімів. Наприклад: cock of the rock 'Cotingidae' (XIX ст.) 'півник, когутик' < франц. coc-des-roches [14]. Тут присутній поморфемний переклад, тобто точно відтворе­на структура запозиченої з французької мови назви.

Наше дослідження показало, що майже всі назви птахів у новоанглій-ському періоді є фонетично неасимільованими, але адаптовані морфоло­гічно та лексично. Серед фонетичних ознак неасимільованості спостері­гається незвичне сполучення звуків та максимальне наближення до ети­мона, хоча наголос у більшості випадків все ж падає на перший склад. Але назви залишаються чужими за своєю вимовою. Є також випадки графічного та фонетичного варіювання назв. Морфологічними ознаками адаптованості орнітонімів виступають граматичні показники числа. Лек­сичними ознаками асимільованості назв птахів є їх входження до складу фразеологічних одиниць, участь у процесах вторинної номінації, слово­твірна активність, а також входження назви у синонімічні взаємовідно­шення. Крім того, важливою рисою лексичної асиміляції назви виступа­ло її спрощення, тобто коли межі колись складного слова в англійській мові зникали й воно сприймалося як одне. Наведемо приклад із назвою eider 'гага' (XVIII ст.), що є частково асимільованою - ісланд. cedar, д.-швед. eider (швед. ejder), нідерл. eider, нім. Eider [16, с. (1) 503]. Тут на­зва неповністю асимільована фонетично, хоча наголос й падає на пер­ший склад, а також в англійській мові сканд. d переходило в d, що й бачи­мо у цьому слові, але назва асимільована лексично та граматично, адже слово бере участь у словотворі, а також назва використовується у тому ж значенні, що і в ісландській мові. Про граматичну адаптацію слова гово­рить те, що закінчення —ar переходить в англійській мові в —er на позна­чення істоти в однині, тобто вже морфологічні ознаки слова не свідчать про іншомовне походження, а цілком підпорядковані граматичній систе­мі англійської мови.

Таким чином, новоанглійський період відзначається значним попо­вненням словникового складу англійської лексики запозиченнями та ак­тивною участю асимільованих запозичень у словотворі. Система орніто­німів новоанглійського періоду складає 921 одиницю. З них на запозиче­ну лексику припадає 60,37 %, на питому - 39,63 %. Більшу частину скла­дають гібридні назви (30,29 %) та запозичення (29,21 %). Кальок порів­няно небагото, всього лише 0,87 %. Спостерігаються словотвірні кальки, в-основному, кальки-створення. Серед гібридних назв найбільш продук­тивними способами словотвору виступали словоскладання (продуктив­ні моделі - N + N (60,9 %), A + N (12,2 %), поєднання афіксації та слово­складання (або складено-похідні назви 16,9 %) та афіксація (7,9 %). У на­шому дослідженні були виявлені запозичення із найрізноманітніших мов світу, навіть віддалених. Більшість запозичень були непрямими, тобто потрапили в англійську мову через посередництво інших мов. Найбіль­ше запозичень було виявлено із романських мов (з латинської - 3,6 %, французької - 3,2 %, іспанської - 2,61 %), грецької (3,3 %), індійських мов (2,72 %) та із новозеландської мови маорі (2,5 %). У новоанглійський період спостерігаємо найбільше запозичених назв птахів з латинської, адже латина в той час була мовою науки. Запозиченню латинських слів сприяли також друковані твори та переклади, адже у ранньому новоан-глійському періоді вперше вводиться книгодрукування, що було сприят­ливою умовою для входження латинських слів в англійську. Як відомо, в той час наукові твори писалися латинською.

В даний період звертає на себе увагу таке явище як вторинна номі­нація в запозиченнях, тобто використання в акті номінації уже існую­чого в мові запозичення як імені для нового означуваного. Основою та­ких випадків вторинної номінації могли бути асоціації за подібністю (ме­тафора) та за суміжністю (метонімія). Наприклад: burgomaster 'бурго­містр' (XVII ст.) < нідерл. burgemeester, запозичення адаптоване до сис­теми англ. мови [19, с. (1) 1187]. За поясненням Мензбіра (Птахи Росії, I, с. 117) ця назва була перенесена на птаха "за звичай віднімати здобич та взагалі владно поводитися зі своїми побратимами". Отже, тут манера по­ведінки птаха порівнюється із рисою, притаманною бургомістрам - на­глядати, спостерігати (метафоричний асоціативний перенос за подібніс­тю). Запозичення із вторинною номінацією, в результаті якої з'явилися нові орнітонімні назви, у нашому дослідженні у новоанглійькому періо­ді складають 4,7 %. Розглядаючи вторинну номінацію в назвах птахів, ми можемо дослідити історико-культурний аспект формування орнітонімів та отримати етимологічні відомості про ту чи іншу назву.

Отже, словниковий склад англійської орнітонімної лексики у різні хронологічні періоди був неоднорідним. Протягом давньоанглійського періоду він поповнювався власними ресурсами - за допомогою морфо­логічного та семантичного словотвору, тоді як запозичена орнітонімна лексика була досить бідною й в основному надходила з грецької мови, через посередництво латинської. У середньоанглійський період ситуа­ція суттєво змінилася внаслідок нормандськеого завоювання. Мова пере­можців витісняє англійську з усіх сфер й тому перевага стала надавати­ся іншомовній лексиці. Цей період вирізнявся ситуацією білінгвізму, що склалася на той час і сприяла активному входженню запозиченої лексики до словникового фонду англійської мови. Саме безпосередній контакт із носіями французької мови вплинув на інтенсивний приплив запозичень. Але ці запозичення у більшості випадків не були найменуваннями нових понять, але саме вони значно вплинули на лексику, викликавши проце­си семантичного або стилістичного розмежування значень між запози­ченими та питомо англійськими назвами птахів. Новоанглійський пері­од, у свою чергу, також характеризується значною кількістю запозиче­ної орнітонімної лексики, але ці слова не дуже впливають на англійську мову, адже несуть в собі поняття інших культур та народів, не викликаю­чи семантичних процесів у мові, оскільки ці запозичення були викликані культурними потребами, внаслідок торгівельних відносин Англії з інши­ми державами, а також територіальної експансії, тобто запозичення цьо­го періоду переважно носили культурний характер.

Література:

1.Алексеева А. Л. Вариативность терминосистемы (на материале англо­канадской терминологии орнитофауны): дис. ...канд. филолог. наук: 10.02.04 / Алексеева Альвина Леонтьевна. - Киев, 1986. - 239 с.

2.Булаховский Л. А. Славянские наименования птиц / Л. А. Булаховский // Мовознавство. - 1948. - Т. 6. - С. 34-66.

3.Вайнрайх У Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования / Вайнрайх У - К.: Вища школа, 1979. - С. 263.Гинатулин М. М. К исследованию мотивации лексических единиц (на материале наименований птиц): автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.19 / М. М. Гинатулин. - Алма-Ата, 1973. - 27 с.

4.Дробаха Л. В. Національно-культурна специфіка назв птахів в укра­їнській та німецькій мовах: автореф. дис... канд. філолог наук: 10.02.17 / Л. В. Дробаха. - Кіровоград, 2003. - 20 с.

5.Жлуктенко Ю. О. Мовні контакти / Жлуктенко Ю. О. - К.: Видавництво Київського університету, 1966. - 124 с.

6.Ильяшенко Т. П. Языковые контакты (на материале славяно-молдавских отношений) / Ильяшенко Т. П. - М.: Наука, 1970. - 205 с.

7.Линник Т. Г. Проблемы языкового заимствования / Т. Г. Линник // Языковые ситуации и взаимодействие языков. - Киев: Наукова думка, 1989. - С.76-133.

8.Моисеева Л. Ф. Названия птиц в русском языке: дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Моисеева Лилия Федоровна - Киев, 1974. - 220 с.

 

10.Розенцвейг В. Ю. Языковые контакты / Розенцвейг В. Ю. - Л: Наука, 1972. - 80 с.

11.Рукина Э. П. Структурно-семантические особенности наименований австралийской орнитофауны: автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Э. П. Рукина. - Киев, 1976. - 34 с.

12.Сокол И. О. История формирования украинской орнитологической номенклатуры: автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.02 / И. О. Сокол - Киев, 1992. - 17 с.

13.Хауген Эйнар. Процесс заимствования / Эйнар Хауген // Новое в линг­вистике. - М.: Прогресс, 1972. - Вып. VI. Языковые контакты. - С. 344-380.

14.Dictionary of Bird Names and their synonyms for Birds of the World [http:// weisblumlab.pharmacology. wisc.edu/Bird%20Dictionary%20.htm].

15.Hall J. R. C. A concise Anglo-Saxon Dictionary / John R. Clark Hall. - 4-th ed. - Cambridge: Cambridge University Press, 1975. - 452 p.

16.Klein E. A. A comprehensive Etymological Dictionary of the English Language: in 2 vol. / E. A. Klein. - Amsterdam, London, New York: Elsevier publishing company, 1967. - 1776 p.

17.Mayhew A. L. A Concise Dictionary of Middle English / A. L. Mayhew, W. W. Skeat. - Oxford: Clarendon Press, 2004. - 539 p.

18.Oxford Dictionary of the English Etymology [ed. by C.T. Onions]. - Oxford: Clarendon Press, 1967. - 1024 p.

Oxford English Dictionary on Historical Principles: in 12 volumes. - Oxford: Clarendon Press, 1970.УДК 811.124'06'36

Дубчук М. Я.,

Волинський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ ЯК ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ТРАКТУВАННЯ КОНЦЕПТУ "ЩАСТЯ" В КРИЛАТИХ ОДИНИЦЯХ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ

Стаття присвячена крилатим висловам латинської мови як одним з найцікавіших засобів виразності. Автором показано, що крилаті висло­ви латинської мови мали значний вплив на фразеологічний фонд багатьох мов світу, тому що були запозичені різними мовами як у перекладній фор­мі, так і у вигляді прямих запозичень. Також у цій статті розглядають­ся особливості трактування концепту "щастя" в латинських крилатих висловах. Незважаючи на численні дослідження і різні підходи до вивчен­ня даних фразеологізмів, тема є актуальною і потребує поглибленого і де­тального опрацювання.

Ключові слова: крилатий вислів, крилате слово, фразеологічна оди­ниця, концепт.

The article is devoted to the Latin phrases as one of most interesting means of expressiveness of any language. The author showed that the Latin phrases had a considerable influence on the phraseological fund of many world languages, because they entered as in the interpretation form and as the direct borrowings. The article also deals with the interpretation peculiarities of the concept of "happiness" in the Latin phrases. Despite of numerous researches and different approaches of studying of these phraseological units this theme is actual and needs deep and detailed investigation.

Key words: phrase, phrase word, concept, phraseological unit.

На сьогоднішній день є актуальним питання дослідження концепту, як ключового терміну когнітивістики та лінгвокультурології. Уданій статті ми хочемо звернутися до латинських крилатих висловів, в яких вербалі-зувався концепт "щастя". Метою є аналіз фразеологічних одиниць в яких відбулася вербалізація даного концепту, виявлення специфічних рис вер-балізації даного концепту у латинських крилатих висловах.

Фразеологічний фонд латинської мови містить численні крилаті ви­слови, що увійшли до складу багатьох мов світу не тільки у переклад­ній формі, а й як прямі запозичення із збереженням графіки та орфогра­фії властивих мові - джерелу. Ці влучні й дотепні вислови не рідко об­разно узагальнюють багатовіковий суспільно-історичний досвід народу, його культурну і мовну самобутність. Латинські сентенції - це і своєрід­ні слушні поради і філософські міркування та судження щодо людсько­го буття. Вони виразно і лаконічно відображають основи світогляду на­роду, його моральні та етичні приписи. Вплив системи культурних і ду-

© Дубчук М. Я., 2010ховних цінностей Стародавнього Риму на світову культуру очевидний навіть в наші дні, а латинська мова є відображенням цієї системи. І саме у крилатих висловах відбилися, неначе в дзеркалі, історія народу, його душа, світобачення, характер, звичаї, мораль тощо.

Крилатий вислів - це різноаспектний лінгвістичний феномен, оскіль­ки за своєю природою є складним об'єктом, який у різних своїх вия­вах може мати різні ознаки. Дослідження його природи й особливостей функціонування стало одним із головних завдань сучасної лінгвістики. Такий підвищений інтерес зумовлений тим, що ці конструкції є творчою базою всього лінгвокультурного процесу.

На сучасному етапі розвитку мовознавства можна виділити два лінгвістичних напрямки: у першому увага зосереджена на семантико-стилістичних параметрах крилатих одиниць, в іншому - на стилістично-жанровій характеристиці тексту (або групи текстів) сформованій за до­помогою крилатих одиниць.

Як відомо, автором звороту "крилате слово" вважають давньогрець­кого поета Гомера. В його поемах цей зворот ми зустрічаємо багато ра­зів: "Між собою обмінювалися словами крилатими тихо", "Він крилате слово промовив" ("Іліада").

Вперше зворот "крилате слово" як філологічний термін ввів німець­кий вчений Георг Бюхман (1822-1884). У 1864 році вийшла у світ його відома книга "Geflugelte Worte" ("Крилате слово"). У книзі Бюхмана роз­глядається три критерії, завдяки яким слово або вираз стає крилатим: по-перше, літературне джерело або автор вислову мають бути доведени­ми; по-друге, слово або вислів повинні бути не лише загальновідомими - вони повинні водночас перейти в активний словник даної мови, хоча б іншою мовою; по-третє, вживання вислову має бути не тимчасовим, а доволі тривалим.

Дослідники "античної мудрості" Н. Корж і Ф. Луцька наголошують, що для того, щоб вислів став крилатим, він "має бути не тільки вдало скомпонованим, лаконічним, влучним, а й повинен відзначатися вели­кою смисловою місткістю, насиченістю, типовістю, що забезпечило б можливість його застосування в цілому ряді близьких, подібних ситуа­цій. Адже основними й необхідними ознаками крилатих слів є їх постій­на відтворюваність, реактуалізація їхнього змісту стосовно нових істо­ричних умов, іншої ідеології та способів мислення, конкретного контек­сту" [2, с. 19].

Слід відзначити, що процес формування термінологічної системи сто­совно мовних утворень під назвою "крилаті слова" на сьогоднішній день не завершений. Лінгвісти користуються різними науковими термінами на позначення досліджуваних крилатих висловів: крилата цитата, крилате слово, крилатий вислів, влучний вислів. Актуальним у цьому відношенніє дослідження Л. Дядечко, яка створила цілу систему термінологічних ви­значень для слів та висловів. Для загального найменування всіх типів кри­латих висловів дослідниця пропонує термін "ептонім" (від грецької epea pteroenta - крилаті слова і onyma - назва). До системи термінів запропоно­ваної Л. Дядечко, входять наступні терміни ептонімія (явище збереження "печаті авторства" у семантичній структурі вислова), ептонімічний (кри­латий), ептонімічність (властивість слова бути крилатим), ептоніміка (су­купність ептонімів будь-якої мови), ептонімізація (процесс перетворення вислову у крилатий), деептонімізація (процесс втрати словом крилатості), ептологія (дисципліна, яка вивчає ептоніми), ептографія ( наука, яка за­ймається створенням ептонімічних словників).

Таким чином, на нашу думку, наведена вище система термінологіч­них визначень сприятиме їх уніфікації, а також більш чіткішій визначен-ності термінологічної бази, яка охоплює крилаті вислови.

У працях В. фон Гумбольта вказується на нерозривний зв'язок куль­тури та мови. На його думку, неможливо розмежувати мову та інтелек­туальну діяльність. Лосєв О. Ф. говорить, що: "будь-який знак мови є ак­том людського мислення".

За філософською енциклопедією, щастя - це почуття повноти бут­тя, пов'язане з самоіснуванням. Саме слово "щастя" пояснюється як сприйняття суб'єктом об'єктивної реальності. Творцем свого буття є сам суб'єкт розглядаємо участь суб'єкта у сприйняті обставин об'єктивного світу. І в цьому випадку концепт "щастя" вербалізується у загальнолюд­ському аспекті.

Наведемо приклади трактування концепту "щастя" у латинських крилатих висловах.

Albo lapillo notare diem. (Відзначати день білим камінцем). Вислів пов'язаний із звичаєм давніх римлян відзначати щасливий день білим камінцем, оскільки білий колір у Римі традиційно вважався емблемою щастя. У дещо зміненому варіанті вислів зустрічається у Персія ("Сати­ри"), Плінія ("Листи").

Betaus ille, qui procul negotiis

Ut prisca gens mortalium

Paterna rura bobus exercet suis. [Hor. Epod. 1-3] (Щасливий той, хто осторонь від суєтних справ, як первісний рід людський, своїми волами обробляє дідівські лани.)

Bene qui latuit, bene vixit. [Ovid., Trist., III, 4, 25.] (Щасливо прожив життя той хто жив непомітно.) "Живи непомітно", тобто далі від люд­ської суєти пристрастей, чистолюбства. Це один з основних принципів Епікурової етики, який мав численні відгуки в античній і світовій літе­ратурі.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16