М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Мова як засіб порозуміння виступає не тільки проявом думки, а й слу­гує одним з засобів вираження почуттів, емоцій, експресії. Лінгвістич­не буття терміна "експресивність" трактується у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні під експресивністю розуміється така властивість тексту або частини тексту, що передає зміст зі збільшеною інтенсивністю, виражає внутрішній стан мовця та припускає емоційне або логічне посилення, яке може бути образним [1, с. 15]. У вузькому розумінні експресивністю вважається властивість мовної одиниці підси­лювати логічний та емоційний зміст висловлюваного, виступати засобом передачі суб'єктивного ставлення до повідомлення/адресата [12, с. 156]. Таким чином, з одного боку, експресивність означає виразність мовлен­ня, а з іншого, становить один з семантичних аспектів мовної одиниці.

Експресію розглядають як стилістичну категорію, що спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та лінгвістичних чинників і ви­являється як інтенсифікація виразності повідомлюваного, як збільшення впливаючої сили висловлювання [13, с. 7]. У поглядах лінгвістів на пи­тання співвіднесеності понять інтенсивності та експресивності просте­жується неоднорідність. Ряд вчених [7; 16] вважає неможливим розгля­дати інтенсивність як компонент експресивності і трактує інтенсивність як джерело експресивності. Інші вчені вважають інтенсивність універ­сальною понятійною та семантичною категорією, що маніфестує експре­сивність у мові. У рамках мовознавчих досліджень [2; 5; 10; 16] склалася певна традиція співвіднесення понять інтенсивності та кількості, у рам­ках якої категорія інтенсивності також розглядається як окремий прояв категорії кількості, що характеризується як недискретна (невизначена) кількість [16, с. 6].

На думку І. І. Туранського, категорія інтенсивності - це семантична категорія, що базується на понятті градації кількості та являє собою кіль­кісну міру оцінки якості, міру експлікативності, показник змісту комуні­кації [11, с. 7]. Оскільки експресивна функція співвідноситься з прагма­тичною функцією мови, експресивність репрезентує якісну сторону ви­словлювання. Кількісним наповненням емотивного висловлювання є рі­вень інтенсифікації, що виражає наскільки експресивне превалює над предметно-логічним змістом висловлювання. Таким чином, категорія ін­тенсивності займає проміжне місце між категоріями кількості та якості.

Мовне позначення кількості - це лінгвістична техніка, що має мен­тальну основу. Неможливість абсолютно точного пізнання відбивається в одиницях субкатегорій апроксимативної та невизначеної кількості [14,с. 7]. Номінації неточної кількості проявляють себе на системному (мов­ному) та функціональному (мовленнєвому) рівнях як функцюнально-семантична категорія. Під невизначеною (індефінітною) кількістю ро­зуміється кількість, що не підлягає числовому визначенню (підрахунку або вимірюванню) і вербалізується різнорівневими одиницями відповід­ної семантики.

Квантитативи зі значенням невизначеної кількості включають у себе одиниці, які здатні створювати певне стилістичне враження, нести емфа­тичне навантаження поза контекстом, напр. англ. glut, zillion, multitude, profuse, petty, to team, the horn of plenty. Лексичні засоби, наприклад чис­лівники, що позбавлені експресивності у мові, за умови певного контек­стуального оточення починають номінувати як точні, так і неточні (при­близні та невизначені) ознаки та можуть набувати експресивного марку­вання.

Лексеми hundred, thousand, million за певних умов є засобами вира­ження різних субкатегорій кількості. Конвенційна синтаксична модель числівник + іменник (за умови відсутності актуалізаторів апроксима­ції) номінує точну кількість за формулою:

числівник /неозначений артикль + hundred/ thousand/ million, напр. англ. the Four Hundred, one/a million question, (two) thousand-yard stare.

Для позначення даною групою числівників апроксимативної (при­близної) кількості вживаються певні актуалізатори приблизності, що стоять у пре- та постпозиції до числівника. До таких актуалізаторів в ан­глійській мові відносяться лексеми типу almost, nearly, about, something like, some, over, under, more/less than, thereabout(s) та ін., які формують наступну синтаксичну модель:

(актуалізатор) + числівник/неозначений артикль + hundred/ thousand/ million + (актуалізатор),

напр. англ. The alarm clock continued its nagging, feminine clamour, which would go on for five minutes or thereabouts if you did not stop it [G. Orwell, The Clergyman's daughter, p. 255]. Elizabeth was left with rather less than a hundred pounds in the world [G. Orwell, Burmese Days, p. 129].

У художньому мовленні визначилися два шляхи стилістичної адап­тації нумеративів, а саме - їх вживання в інформативній та експресивній функціях. Інформативна функція передбачає точну, реальну або набли­жену до реальності констатацію фактів, при вираженні кількісних пара­метрів у тексті вживаються маркери точної або апроксимативної кіль­кості, пор. англ. Boxer was an enormous beast, nearly eighteen hands high, and as strong as any two ordinary horses put together [G. Orwell, Animal Farm, p. 13]. The two girls stood face to face, less than six feet apart [G. Orwell, Burmese Days, p. 124].Наряду з виконанням інформативної функції, числівники можуть слу­гувати інструментами багатобарвності авторової емоційності та експре­сивності світовідчуття. У повсякденному житті людині не так важко уя­вити a hundred green-backs і, навіть, a thousand acres, адже їх певним чи­ном можна пізнати. Проте словосполучення типу a thousand apologies, five million kisses, two hundred thousand souls викликають в уяві рецептора не конкретну кількість одиниць у сумі або їх порядок, а відчуття великої, вкрай великої кількості, що сигніфікується шляхом експресії. Художній контекст сприяє нарощуванню змістовного потенціалу слова, нашарову­ючи нові значення та змінюючи існуючі. З іншого боку контекст від­сікає деякі компоненти семантичної структури слова, залишаючи лише ознаки необхідні для створення образу та реалізації прагматичної функ­ції. Ефект інтенсифікації у цих випадках досягається шляхом гіперболі­зації то пов'язаним з нею процесом числівникової десемантизації. Цей процес полягає у редукуванні значення точного числа та набутті лексе­мою якісних характеристик - "багато". Пор. англ. Science is not a form of black magic. A thousand blind alleys must often be explored before a right road is found; a thousand amateurs must have their fling before a Darwin or an Einstein comes along [L.M. Gould, A Dictionary of Quotations, p. 119]. They had talked and argued together a hundred times, the doctor had dined at his house, he had even proposed to introduce Flory to his wife-but she, a pious Hindu, had refused with horror [G. Orwell, Burmese Days, p. 99].

Особливо показовими у цьому відношенні є поетичні тексти, де ви­користання автором стилістичних прийомів та фігур спричинене не лише прагматичною інтенцією акту комунікації, а й невід'ємним етало­ном художньої майстерності поетів, напр. англ. If a million days are never enough to know you, And a million words won't let you be sure,

And a million ways of giving my love won't show you, I'll open another door, and find a million more [Kai].

У приспіві наявне віртуозне використання лексичного повтору. Ши­рота переживань та серйозних інтенції поета виражена квантитативом a million, який стає своєрідним мірилом вчинків, на які він згоден піти заради кохання. Анафора (a million days ... a million words ... a million ways) та обрамлення (f a million days ... a million more) проявляють на­стирливість поета, яка не тільки не викликає набридання, а, навпаки, -прихильність та захоплення.

Прийом повторення слугує важливим засобом організації тексту. У разі домінування конотативного аспекту у комунікативно-прагматичній інтенції автора, стає важливим розкриття внутрішньої духовної природи, почуттів героїв подій, а отже й перевага надається повторам, що відно­сяться до конотативної парадигми [16, с. 43-45]. Напр., англ.One hundred kisses

Is all that she misses A thousand touches Sent you in hearts

One hundred moments Of magic and romance And beating of two Loving hearts [П. Шилько].

У поданому рефрені автором вміло використана не лише градація семантики квантитативів, що акцентує увагу на тому, скільки ж багато втрачає героїня подій, а й прийом анафоричного виділення one hundred, яке ненав'язливо "багато обіцяє". Акцентуація уваги лише на двох сер­цях наприкінці уривку аугментує значення невизначено-великої кількос­ті, що виражається лексемами hundred та thousand.

Семантика контактних слів та контекст у цілому детермінують реалі­зацію числівників на синтагматичному рівні. У сучасній англійській мові широко вживаються словосполучення типу a hundred and one, a thousand and one, a million and one, які на противагу всім показникам точності (не-визначений артикль, числівник one, відсутність актуалізатора приблиз­ності, відсутність форманта множинності) вживаються для позначен­ня величезної кількості. Наприклад, назва збірки арабських казок One Thousand and One Nights зовсім не говорить про те, що у збірці опису­ється рівно тисяча та одна ніч, а означає, що збірка складається з великої кількості оповідань, зібраних за багато сторіч різними авторами, пере­кладачами і вченими багатьох країн. Фразеологічні одиниці the hundred and one odd chances ("великий ризик"), a hundred and one things to do ("безліч турбот"), the thousand and one small worries of life ("марнота мар­нот"), a thousand and one excuses ("безліч вибачень") яскраво демонстру­ють можливість лексем hundred та thousand вступати у парадигматичні зв'язки та взаємозамінюватися за певних умов. Використання гіпербо­ли забезпечує високий рівень експресивності та посилення суб'єктивної оцінки. Таким чином, досліджувані синтагми характеризуються наявніс­тю квантитативних форм з кваліфікативним (оцінювальним) змістом.

Поліфункціональність числівників простежується у їх нумеративному та квантитативному призначенні. Неоднорідність поглядів лінгвістів різ­них шкіл спостерігається у віднесенні лексем hundred, thousand, million до того чи іншого розряду слів. Одні [6, с. 39] вказують на двоїстий характер їх вживання (у якості числівників та омонімічних їм іменників), інші [4, с. 224] наголошують, що лексеми цього типу належать до розряду іменників та виражають ідею збірної множинності; треті [8, с. 188] визнають, що по­чаткові одиниці "лічильних циклів" володіють ознаками іменників, проте становлять групу "хибних, міражних іменників".Аналіз демонструє, що конверсиви типу hundreds, thousands, millions є одним із засобів позначення невизначеної кількості у англійській мові, напр. англ. In science the authority embodied in the opinion of thousands is not worth a spark of reason in one man [Galileo Galilei, A Dictionary of Quotations, p. 171]. And in spite of the endless slaughters reported in the press and on the telescreens, the desperate battles of earlier wars, in which hundreds of thousands or even millions of men were often killed in a few weeks, have never been repeated [G. Orwell, 1984, p. 857].

Феномен субстантивації числівників становить процес надбання ними нових чинників, а саме: набуття суфіксу множинності —s, артиклю, а також властивості сполучуватися з прикметниками та іншими іменниковими мо­дифікаторами. У англомовному дискурсі досить фреквентативною є синтак­сична модель конверсив + конверсив у функції квантитатива, напр. More than anyone else before his time or since, he bridged the past and the present to make millions and millions of people laugh at their dilemmas - and the nation's [American Humour, p. 62]. It was a dark, dirty, miserable place where hardly anybody had enough to eat and where hundreds and thousands of poor people had no boots on their feet and not even a roof to sleep under [G. Orwell, 1984, p. 785]. Актуалізації кількісного змісту словосполучення сприяє повтор (millions and millions) та градація (hundreds and thousands) квантитативних елементів разом з інтенсифікацією за рахунок плюративної форми лексем.

Художні тексти та поезія рясніє прикладами кореляцій мовних кате­горій, зокрема категорій кількості та градації. Стилістична фігура града­ції посилює вплив на адресата, уточнює деталі, нюанси повідомлення. Проте, у прикладі англ. That anecdote never saw the day that it was worth the telling; and yet I had sat under the telling of it hundreds and thousands and millions and billions of times, and cried and cursed all the way through [M. Twain, A Connecticut Yankee, p. 73http://twain.thefreelibrary.com/ Connecticut-Yankee/0-9 - Hundreds+and+Thousands] вживання низки гі­перболізованих квантитативів викликане негативним, обурливим став­ленням наратора до банального анекдоту, який він чув силу-силенну ра­зів. Ніби перекреслюючи попередній елемент, кожен наступний компо­нент словосполучення, у силу широти свого семантичного наповнення, покликаний заявити про все наростаючу іритацію адресанта.

У лексемах типу hundreds, thousands, millions множинність вираже­на лексико-морфемним шляхом та зазвичай є гіперболічною (термін О.Потебні), тобто використовується як стилістичний прийом для ви­кликання певних емоцій у реципієнта. Так, у реченні англ. They looked at hundreds of houses; they climbed thousands of stairs; they inspected innumerable kitchens [S. Maugham, The Escape, p. 194] досліджувані кон-версиви, корелюючи з якісним параметром, характеризують довготрива­лі, майже нескінченні пошуки помешкання.Типова синтаксична модель Noun1 of Noun2 зі значенням невизна-ченої кількості являє собою фразеологізоване словосполучення з варіа­бельною сталістю. У системі фразеологічної одиниці сталий компонент виступає фразеологічною основою, а варіабельний - семантично або граматично зумовленим елементом [3, с. 10]. В залежності від лексич­ного наповнення моделі Noun1 of Noun2 вона модифікує експресивно-оціночну модальність, прагматичне наповнення акту комунікації. Лек­сичне наповнення досліджуваної моделі слугує суб'єктивним мірилом евалюації кількості референтів, напр. 'Haveyou done this before?'

'Of course. Hundreds of times - well, scores of times anyway'

'With Party members?'

'Yes, always with Party members'

'With members of the Inner Party?'

'Not with those swine, no. But there's plenty that would if they got half a chance. They're not so holy as they make out'

His heart leapt. Scores of times she had done it he wished it had been hundreds-thousands [G. Orwell, 1984, p. 817].

Вживання головного квантитативного елемента синтаксичної моделі Noun1 of Noun2 у формі множини сприяє інтенсифікації категоріального значення. Плюративна форма у випадку вживання відчислівникових лек­сем типу hundreds, thousands, millions є облігаторною, оскільки вживання прийменника of зумовлене іменниковим статусом досліджуваних слів.

Відчислівникові конверсиви типу hundred, thousand та million як де­ривати вторинної номінації маніфестують значення невизначеної кілько­сті на лексико-синтаксичному та текстовому рівнях. На думку С. А. Жа-ботинської, ця вербокреація зумовлена тим, що числівники, виходячи за межі своєї базової категорії числа, утворюють більш ширший - ноетич-ний (номінативний) простір [5, с. 260]. Людина прагне до емпіризму, а клас субстантивів представляється найбільш матеріалізованим та таким, що піддається перцепції. Це зумовлює їх найвищий показник динаміки вживаності у порівняння з іншими частинами мови, і тому очевидною є велика комунікативна потреба вживання слів даної категорії.

1.Поліфункціональність лексем типу hundred, thousand та million у ан­гломовному дискурсі проявляється у потенціях виступати маркерами точної, апроксимативної та невизначеної кількості, що зумовлюється їх числовою та номінативною природою. Перспективним напрямком по­дальших студій є виявлення та дослідження вторинних номінацій кван­титативних одиниць крізь призму інтеракцій категорій кількості, якості та інтенсивності.Арнольд И. В. Интерпретация художественного текста: Типы выдвиже­ния и проблема экспрессивности / И. В. Арнольд // Экспрессивные средства английского языка. - Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1975. - С. 11-20.

2.Балли Ш. Французская стилистика: пер. с фр. / Ш. Балли. - М.: Изд-во иностр. лит., 1961. - 394 с.

3.Вовк В. Н. Фразеологизированные единицы со значением неопределен­ного множества в английском языке (в сопоставлении с украинским): дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / В. Н. Вовк. - К., 1976. - 167 с.

4.Есперсен О. Философия грамматики / О. Есперсен. ; пер. с англ. В. В. Пассека и С. П. Сафроновой. - М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. - 404 с.

5.Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка): дис... докто­ра филол. наук: 10.02.19 / Жаботинская Светлана Анатольевна. - М.: Москов­ский гос. лингвистический ун-т., 1992. - 336 с.

6.Иванова И. П. Теоретическая грамматика современного английского языка: Учебник / Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. - М.: Высшая школа, 1981. - 285 с.

7.Кияк Т. Р. Семантичні аспекти нормалізації термінологічних одиниць / Кияк Т. Р., Каменська О. І. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2008. - № 38. - С. 77-80.

8.Лукин М. Ф. К вопросу о лексико-грамматическом статусе числительных в современном русском языке / М. Ф. Лукин // Современный русский язык: хрестоматия: В 3 ч. - Ч. 2: Словообразование. Морфология / авт.-сост.: Т. Н. Волынец, В. Л. Леонович, И. С. Ровдо. - Мн.: БГУ, 2005. - C. 184-195.

9.Маслова В. А. Лингвокультурология: учеб. пособие / В. А. Маслова. -М.: Аcademia, 2001. - 202 с.

 

10.Сепир Э. Градуирование. Семантические исследования / Э. Сепир // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс. - 1985. - № 16. - С. 43-78.

11.Туранский И. И. Семантическая категория интенсивности в английском языке: Монография / И. И. Туранский. - М.: Высшая школа, 1990. - 172 с.

12.Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Та-раненко, М. П. Зяблюк та ін. - 2-ге вид., випр. та доп. - К.: Вид-во "Укр. ен-цикл." ім. М. П. Бажана, 2004. - 824 с.

13.Чабаненко В. А. Основи мовної експресії: Монографія / Чабаненко В. А. - К.: Вища школа, 1984. - 168 с.

14.Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти: Посібник / С. О. Швачко. - Вінниця: Нова книга, 2008. - 128 с.

15.Швачко С. О. Лінгвокогнітивні параметри конституентів поля кількос­ті / Швачко С. О., Кобякова І. К. // Вступ до мовознавства: Посібник. - Вінни­ця: Нова книга, 2006. - С. 30-49.

16.Шейгал Е. И. Интенсивность как компонент семантики слова в со­временном английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. - Москва, 1981. - 26 с.

17.       Щербина Т. С. Лексический повтор как основа типологии текстов /Т. С. Щербина // Проблемы сверхфразовых единств: Семантико-синтаксичес-кая структура. - Уфа, 1985. - С. 39-45.

Список ілюстративних джерел:

1.American Humor / [ed. Arthur Power Dudden]. - New York: Oxford UP, 1987. - 184 p.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16