М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Крім переносних значень досліджувані прикметники у Лукреція мо­жуть отримувати додаткове конотативне значення, яке виражає позитив­ну чи негативну оцінку. Так прикметник validus (міцний/ сильний) у син­тагмі з іменником lex (закон) набуває додаткового конотативного зна­чення "непорушний" та характеризується позитивною оцінкою. Наведе­мо такий приклад з твору "Про природу речей":

nec validas ... aevi rescindere leges [V, c. 58]. і віки непорушні закони не знищать.

Саме такі значення творять багатство, ясність, точність та красу мов­ного процесу, а також на них, на що вказує В. С. Ващенко, базується ве­лика культура мовлення [3, c. 15].

Багато подразників сприймаються різними відчуттями, оскільки лю­дина відчуває не розрізнені відчуття, а цілий їх комплекс. Досліджен­ня прикметників дотику у творі Лукреція показало, що значна кількість ад'єктивів переходить на основі явища синестезії до ЛСП "зору, слуху,нюху та смаку". Таке перенесення з однієї сфери відчуття до іншої відбу­вається на основі наявності в їх семантичній структурі таких семантич­них елементів як позитивна чи негативна оцінка. Наприклад, прикмет­ник дотику acer з мікрополя "гостроти" поєднуючись із іменником аб­страктної семантики і на основі негативної оцінки зазнає синестетично-го переходу до ЛСП ольфактивних прикметників. Так письменник пише про рослини, які мають сильний запах:

.quaecumque suo de corpore odorem expirant acrem.   [IV, c. 124]

.  [ті], які з тіла свого видихають гострий запах.

При сполученні ж тактильного ад'єктива asper з мікрополя "гостроти" з іменником ТГ "їжа" сема "дотик" відходить на другий план і на осно­ві негативної оцінки цей прикметник зазнає синестетичного переходу до ЛСП прикметників, які позначають смакові сприйняття. У творі Лукре-ція про їжу читаємо:

at contra quae amara atque aspera cumque videntur, haec magis hamatis [elementis] inter se nexa... [II, c. 405] і навпаки: що гірким і жорстким здається

те [утворено] з більш гачкуватих (елементів) зв'язаних між собою...

Так само прикметник aridus (мікрополе "вологості") поєднується з іменником абстрактної семантики і на основі негативної оцінки зазнає синестетичного переходу до ЛСГ аудіальних прикметників. У творі "Про природу речей" про звук, який виникає при стиканні двох хмар, читаємо:

.aridus unde auris terget sonus ille diuque [VI, c. 119]

...і звідти той скрипучий звук довго вухо роздирає (вражає)

А ад'єктив acer, сполучаючись з іменником абстрактної семантики, втрачає своє дотикове значення і на основі негативної оцінки зазнає си-нестетичного переходу до ЛСП візуальних ад'єктивів. Наприклад:

Praeterea splendor qui cumque est acer adurit saepe oculos ideo quod semina possidet ignis [IV, c. 330]. Крім того будь-який гострий блиск часто обпікає очі, через те, що містить насіння вогню.

Цікаво зауважити, що у сполученні з іменниками найчастіше конкрет­ної та абстрактної семантики такі прикметники як acer, lubricus, mollis, tener, tenuis, teres та umidus можуть сприйматися не тільки на дотик, але й візуально, що свідчить не тільки про явище синестетичного переходу тактильних прикметників до ЛСП "зір", але й про синкретизм цих двох відчуттів. Те, що saxum (гора) є umidum (волога) можна відчути не лишедоторкнувшись до неї, але й глянувши на неї. У творі Лукреція читаємо:

...lubricaproluvie larga lavere umidasaxa, umida saxa [V, c. 950]. .скелі вологі, скелі вологі омивалися потоком швидким і рясним.

Як показало дослідження найбільше розширення семантики на інші ЛСП сенсорної лексики виявляє первісно дотикова номінація acer (нюх, слух, зір та смак).

Виявлено також, що тактильні прикметники у досліджуваному творі здатні переносити їх значення зі сфери дотикових відчуттів у психічну. Прикладом такого переносу може служити вживання лексемflagrans (га­рячий) - мікрополя "термічності", asper (гострий) та hebes (тупий) - мі-крополя "гостроти" для характеристики вдачі чи інтелектуальних зді­бностей людини. Лукрецій про жінок пише так:

Balba loqui non quit, ... mutapudens est; at flagrans... Lampadiumfit [IV, c. 1165].

[жінка], яка заїкається не може говорити, ... німа ж є сором'язливою; а запальна (гарячкувата) [жінка] ...схожа на вогник.

Важливо зауважити, що тактильні прикметники у більшості випад­ків служать джерелом синестетичних переходів до інших груп сенсорної лексики, отже їх синестетичні зв'язки є переважно односторонніми. Од­нак у творі Лукреція "Про природу речей" зустрічаються поодинокі при­клади поповнення тактильної лексики за рахунок синестетичних пере­ходів прикметників з інших ЛСП. Це видно з таких словосполучень як suavesflores (ніжні квіти), agmen dulce (ніжний згин), nomen dulce (ніжне ім'я), aeriae aurae (легкі подуви) та dentata pruina (колюча зима) де лек­семи suavis та dulcis, втративши своє первинне значення "солодкий", пе­рейшли зі сфери густативної у дотикову, реалізуючи значення "ніжний", а також прикметники aerius і dentatus, втративши первинні значення "ви­сокий" та "зубчастий", перейшли з візуальної сфери до тактильної сфери зі значеннями "легкий" та "колючий". Отже, у творі Лукреція читаємо:

nam si abest quod ames, praesto simulacra tamen sunt illius et nomen dulce obversatur ad auris [IV, c. 1062]. бо хоч відсутнє те, що любиш, однак тут є подоби його і ніжне ім'я долітає до вух (торкається слуху). і

corpus et aerias auras roremque liquoris, nil in concilio naturam ut mutet eorum [I, c. 771]. тіло і легкі подуви, і роса вологи зблизились так, що природа жодне з них не змінює.

З наведеного вище словосполучення nomen dulce видно, що густатив­на лексема dulcis потрапивши до групи тактильної лексики, стає джере­лом подальшого переходу з тактильної сфери в аудіальну.

Найвищою частотністю вживання у творі Лукреція відзначаються так­тильні прикметники tenuis - 20 слововживань (мікрополе "фактури"), mollis - 14 (мікрополе "фактури"), validus - 14 (мікрополе "міцності"), acer

-   14 (мікрополе "гостроти") та gelidus - 13 (мікрополе "термічності").

Незважаючи на те, що ЛСП дотику представлене невеликою кількіс­тю тактильних прикметників, однак не можна заперечити величезну вагу та цінність їх значення у досліджуваному творі. Як показав аналіз тво­ру "Про природу речей" прикметники дотику виступають означення­ми більшості об'єктів, які оточували тогочасного римлянина. Тактильні прикметники у сполуці з іменниками конкретної та абстрактної семанти­ки реалізують номінативні, конотативні та переносні значення. А також служать джерелом для синестетичного переходу до ЛСП прикметників зору, слуху, нюху та смаку. Дослідження тактильної лексики твору Лу-креція є беззаперечно дуже важливим, оскільки не хто інший як саме ав­тор поеми "Про природу речей" звертав чималу увагу на природу доти­кового відчуття.

Дослідження тактильних прикметників у творі "Про природу речей" Лукреція дало достатньо цікавий матеріал. Перспективним уявляється дослідження їх на інших часових зрізах та у інших латинських авторів.

Література:

1. Барабанщиков В. А. Системность. Восприятие. Общение / В. А. Бара­банщиков. - М.: Ин-т психологии РАН, 2004. - 480 с.

2. Браницька Я. В. Гастроніми в сучасній французькій мові: когнітивно-ономасіологічний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.05 "Романські мови" / Я. В. Браницька. - Київ, 2009. - 20, [13] с.

3. Ващенко В. С. Українська семасіологія. Типологія лексичних значень: посібник [для студентів-філологів] / В. С. Ващенко. - Д.: ДДУ, 1981. - 68 с.

4. Капанова А. А. Особенности синестетического использования имен прилагательных во французиком языке / А. А. Капанова // МГПИИЯ им. М. Тореза: сб. науч. труд. - 1982. - Вып. 194. - C. 44-62.

5.  Корыхалова Т. П. Развитие лексико-семантической группы имен
существительных со
значеним сенсорних качеств в латинском языке III в. до
н. э. - II в. н. э.: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук:
спец. 678 "классические языки - греческий и латинский" / Т. П. Корыхалова.

-   Л., 1968. - 15 с.

 

6. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: навч. посібник / М. П. Кочер-ган. - К.: Академія, 2006. - 368 с.

Кудреватих Л. П. Диахронические сдвиги в семантике английских прилагательных (на материале истории семантического поля тактильных прилагательных с VIII по XX вв.): автореф. дисс. на соискание учен. степе­ни канд. филол. наук: спец. 10.02.04. "Германские языки" / Л. П. Кудреватих. - Москва, 1987. - 16 с.

8. Петришин М. Й. Семантичне поле прикметників розміру у старогрець­кій мові (на матеріалі гомерівського епосу): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.14 "Класичні мови, окремі індоєвропей­ські мови" / М. Й. Петришин. - Львів, 2005. - 20, [5] с.

9. Тимейчук Н. О. Прикметники смаку у творах Плавта, Горація та Пе-тронія (лексико-семантичний аспект): дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.14 / Тимейчук Надія Орестівна. - Л., 2007. - 215 с.

 

10. Федотова О. С. Дериваційний потенціал прикметників зі значенням чуттєвого сприйняття в сучасній російській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 "російська мова" / О. С. Федо­това. - Київ, 1998. - 19 с.

11.Aristotele. De anima / Aristotele // Opere [trad. di A. Russo e R. Laurenti] -Bari, Laterza, 1987. - Ed. 4. - 330 p.

12.Aristotle. De sensu et sensibili [Electronic resource] - Available from: http://etext.virginia.edu/etcbin/toccer-new2?id=AriSens.xml&images=images/ modeng&data=/texts/english/modeng/ parsed&tag=public&part=2&division=div2

13.Brown R. D. Lucretius on love and sex / R. D. Brown. - New-York: E. J. Brill, 1987. - 392 p.

14.Lucrece. De la nature: T. 2 / texte etabli et tradut. par A. Ernout. - Paris: Les belles-lettres, 1924. - 326 p.

15.Plato. Тіиятої; / Plato // Platonis Dialogi secundum Thrasylli Tetralogias Dispositi. - Lipsiae, 1856. - Vol. IV. - S. 319-406.

Spieralska B. Dotyk w poematach Homera I tragedii greckiej. Analiza srodkow leksykalnych i znaczenia kulturowego: praca doktorska "wydzial polonistyki" / Spieralska Beata. - W.: Instytut Filologii Klasycznej, 2004.- 352 s.УДК 81'1

Байсан Д. В.,

Національний університет "Острозька академія"

МЕТАФОРИЧНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРАВОСУДДЯ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛ. JUSTICE)

Стаття присвячена аналізу деяких способів метафоричної концеп-туалізації ПРАВОСУДДЯ в англійській мові. Зокрема, подано визначення концептуальної метафори та виявлено набір і зміст концептуальних ме­тафор, пов'язаних із словом justice.

Ключові слова: концептуалізація, концептуальна метафора, концеп-тосфера, метафоризація, сфера-джерело, сфера-ціль, фрейм, когнітив-на модель.

In the article the ways of metaphorical conceptualization of JUSTICE in English language are analyzed. In particular, the definition of conceptual metaphor is given, and the set and content of conceptual metaphors connected with the word justice are presented.

Key words: conceptualization, conceptual metaphor, conceptual sphere, metaphorization, source domain, target domain, frame, cognitive model.

Одним із пріоритетних напрямків сучасної лінгвістики є дослідження в руслі когнітивної парадигми. Зокрема, особлива увага приділяється дослі­дженню концептуальної метафори як когнітивного процесу, який відобра­жає і формує нові поняття і без якого неможливе одержання нового зна­ння [3, c. 21]. У когнітивній лінгвістиці метафора трактується як перене­сення когнітивної структури, прототипно пов'язаної з певним мовним вті­ленням, з однієї ділянки, до якої вона належить, на іншу. Процес такого пе­ренесення залучає дві сфери: сферу-джерело (source domain), представле­ну певними поняттями, що відображають взаємодію людини з дійсністю, і сферу-ціль (target domain), що, як правило, складається із понять, не до­ступних у безпосередньому фізичному спостереженні [4, c. 389].

Структурування одного концепту в термінах іншого в межах когні-тивної лінгвістики розглядається як процес метафоризації. Метафориза­ція - один з найпродуктивніших способів вторинної номінації на осно­ві схожості сутностей за їхніми ознаками, властивостями, функціями. В основі метафоричного (асоціативного) мислення - аналогове осмислен­ня людиною картини світу [1, c. 13]. Концептуальна метафора - модель мислення носіїв культури [9, c. 29], яка викриває стан речей у реальнос­ті, оскільки встановлений розумовий зв'язок між концептами відбиває перш за все спільність / розбіжність ознак, які творчо осмислюються. Вона продукує нові, нестандартні смислові зв'язки, оскільки джерело і ціль належать до різних концептосфер [8, c. 321; 7, c. 118]. Унаслідок

© Байсан Д. В., 2010процесу метафоричного переносу змінюються межі концепту [9, c. 125] й референтність одиниці, що його вербалізує. Уподібнення сутностей, які логічно не збігаються й онтологічно не схожі, у концептуальній ме­тафорі зумовлені повним модусом фіктивності [6, c. 143]. Метафора до­зволяє структурувати абстрактну царину за зразками більш конкретних сфер життєдіяльності людини, висвітлюючи ту ознаку або набір ознак явища, які вважаються істотними для розуміння [5, c. 8]. Механізм кон­цептуальної метафори вивчали Ч. Філлмор, П. Кей, Е. Каві, Дж. Лакофф, М. Джонсон, Р. Джекендофф, А. М. Баранов, В. Манакін та інші.

Метою статті є аналіз деяких способів метафоричної концептуалізації ПРАВОСУДДЯ в англійській мові, представлених у текстових реалізаці­ях лексеми justice. Для цього необхідно виявити набір і зміст концепту­альних метафор, пов'язаних з цим словом. Аналіз базується на описі се­мантики стійких сполучень з лексемою justice. Особливу увагу приділе­но сполученням іменника justice з дієсловами руху та деякими лексема­ми з інших семантичних класів.

Матеріалом слугували дані словників Oxford Dictionary of Current English (OED), ABBYY Lingvo 13 та Британського національного кор­пусу (BNC).

В англійській мові правосуддя позначається лексемою justice. Пер­ше вживання iustise належить до пізнього давньоанглійського періоду і датовано 1140 роком. Слово походить з латинського justitia 'справедли­вість' (від прикметника justus), запозиченого за посередництвом старо­французького justise, яке мало широкий спектр значень: 'справедливість; захист прав; суд справедливості; суддя'. В англійській мові це слово з 1200 року почало вживатися на позначення особи, яка представляла су­дову владу. Значення 'чинення правосуддя, забезпечення правопорядку' фіксується з 1300 р., а з 1320 року ним називали мирового суддю [Online Etymology Dictionary].

На сучасному етапі лексема justice вживається у кількох значеннях [OED]:

1. 'справедливе ставлення до людей'. They are demanding equal rights
and justice.
'Вони вимагають рівноправ'я та справедливості.'

2. 'виправданість, обґрунтованість, законність'. The justice of the case
винесення справедливого, законного рішення по справі'.

3. 'суд, судочинство, правосуддя, суддя'. He was brought to justice.
'Він постав перед судом.' Supreme Court Justice Sandra O'Connor 'суддя
Верховного
суду Сандра О'Конор'.

Отже, justice входить до трьох, пов'язаних між собою, лексико-семантичних груп:

1)  'справедливість, чесність'

2)  'достовірність, обгрунтованість, законність'

'система правосуддя'Аналіз лексеми justice в межах вищезазначених ЛСГ показав, що най­більшу кількість концептуальних метафор породжує вживання justice у значенні 'система правосуддя', яке базується на концепті ПРАВОСУДДЯ.

Внаслідок проведеного аналізу вживань з лексемою justice нам вдало­ся встановити, що концепт ПРАВОСУДДЯ в англійській мові втілюєть­ся за допомогою таких концептуальних метафор.

ПРАВОСУДДЯ-МЕХАНІЗМ

Концептуалізація системи правосуддя як механізму становить різновид механістичної метафори, широко вживаної у мові для репрезентації при­родних, соціальних та психічних явищ. Механістична метафора, в свою чергу, становить підвид однієї з базових метафоричних моделей, що, за те­орією концептуальної метафори Лакоффа - Джонсона, формулюється як OBJECT (ПРЕДМЕТ). У межах цієї моделі явища різноманітної природи репрезентуються у вигляді конкретних фізичних об'єктів, у нашому ви­падку, у вигляді механізму. Найбільш експліцитно ця метафора реалізу­ється у сталому звороті machinery of justice - 'механізм здійснення право­суддя'. Лексема machinery є збірним поняттям, її пряме значення - це су­купність машин, їх частин, устаткування, тобто правосуддя розглядається як система, яка складається з певних механічних підсистем.

The writ of habeas corpus deals with the machinery of justice, and is essentially a procedural writ, the object of which is to enforce a legal right. [BNC]

'Хабеас Корпус Акт (наказ про доправлення до суду) пов'язаний із системою (букв. механізмом) правосуддя. Це процесуальний документ, метою якого є забезпечити виконання та дотримання закону.'

На базі цієї ж метафори функціонує вислів wheels of justice - 'право­суддя' (досл. 'колеса правосуддя'). У даному випадку правосуддя роз­глядається як спеціальний різновид механізму - транспортний засіб, тоб­то механізм з колесами, який перебуває у постійному русі.

Key testimony has been broadcast live on television and radio to help keep the city fully abreast of the proceedings and to show the wheels of justice turning. [BNC]

'Покази головних свідків транслювалися наживо по радіо та телеба­ченню, щоб місто мало змогу слідкувати за перебігом судового процесу та впевнитися, що правосуддя вершиться.'(досл. 'крутяться колеса пра­восуддя').

Розглянемо деякі метафоричні наслідки реалізації цієї метафори. Рух механізму чи машини можна прискорити. Аналогічно прискорюється й перебіг правосуддя.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16