М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

2.Gaither, Carl C. Scientifically speaking: A Dictionary of Quotations / Gaither, Carl C., Cavazos-Gaither, Alma E. - Bristol: Institute of Physics Publishing, 2000. - 482 p.

3.Maugham W.S. Sixty-Five Short Stories / Maugham W. Somerset - London: Heinemann / Octopus: 1976, reprint 1988. - 937 p.

4.Orwell G. Animal Farm, Burmese Days, A Clergyman's Daughter, Coming Up for Air, Keep the Aspidistra Flying, Nineteen Eighty-Four: Complete & Unabridged / George Orwell. - London: Secker and Warburg: Octopus Books, 1976. - 925 p.

5.A Million More (Song Lyrics) [Електронний ресурс] / вик. Kai. - Режим доступу: http://www.metrolyrics.com/a-million-more-lyrics-kai.html.

6.Шилько П. 100 Kisses (Song Lyrics) [Електронний ресурс] / Павло Шиль-ко (DJ Паша). - Режим доступу: http://nashe.com.ua/song.htm?id=1509.

Twain M. A Connecticut Yankee in King Arthur's Court / Mark Twain. -New York and London: Harper & Brothers, 1925. - 450 p.УДК 811. 111 ' 42: [070:61 (73)]

Єрченко О. В.,

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів

КОМПРЕСІЯ ЯК СТИЛЬОВА РИСА КОМПОЗИЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АНОТАЦІЇ

Стаття розглядає явище компресії як спосіб викладу мовного матері­алу та погляди дослідників на це явище. Компресія в контексті творення анотації є своєрідною структурно-семантичною обробкою певної інфор­мації, що призводить до її згортання як в плані виразу, так і в плані змісту. Основне функціональне значення компресії полягає у максимально економ­ному використанні мовних засобів для передачі наукової інформації.

Ключові слова: компресія, виклад наукового матеріалу, мовні засоби, план виразу, план змісту.

The article considers the phenomenon of compression as the way to present the language material and views of researches concerning the phenomenon. Compression, in the context of creating an abstract, is a peculiar structural-semantic presenting of certain information which leads to its shortening in expression and content. The main functional importance of compression is the maximum economical use of language means forpresenting research information.

Key words: compression, presenting of research material, language means, the way of expression, the way of content.

При читанні наукової літератури привертають увагу певні стильові риси тексту, такі як послідовність, обумовленість викладу фактичного матеріалу, строгий однозначний відбір лексики термінологічного та не термінологічного характеру, прагнення до максимальної повноти опису, з одного боку, і компресія - з іншого. Сукупність цих рис визначає спо­сіб викладу наукового матеріалу.

Проблема мовної компресії привертала увагу багатьох дослідників як явище, яке має свої особливості не лише в плані простого скорочення об'єму тексту, як це може здатися на перший погляд. Зменшуючи об'єм тексту, ми повинні зберегти його зміст, використовуючи певну систему мовних засобів.

Досліджуючи природу поняття анотації в плані оформлення її змісто­вої структури, необхідно враховувати компресію як стильову рису ком­позиційної організації компонентів мегатексту. У лінгвістичній літературі немає одностайності й об'єктивності мовознавців щодо визначення даного явища. Так, Є. С. Троянська трактує компресію як "... оптимальний варіант вираження, за якого немає жодного зайвого й жодного забраклого слова" [9, с. 46]. Окрім того, саме поняття "компресії" нерідко зводиться до його часткових проявів, як, наприклад, у М. Д. Степанової та Г. Хельбіга, які

 

© Єрченко О. В., 2010трактують компресію як здатність однієї морфеми, графічної чи словотвір­ної, поєднувати у собі декілька категорійних значень [8, с. 86]. Зокрема, І. М. Жилін розуміє компресією як випущення в акті комунікації загального елементу складних чи похідних слів, які виступають у функції однорідних членів [4, с. 16], а Т. Н. Мальчевська - еліпсис [5, с. 60].

Цілий ряд дослідників підходить до цього питання з суто структурної (кількісної) точки зору. Відповідно, компресія розглядається як процес скорочення обсягу, тобто фізичної протяжності окремих структур тексту із збереженням їх змісту. У цьому контексті Л. Н. Мурзін говорить, що "компресія охоплює засоби опису, мовну форму презентації даної ситу­ації, але не інформацію, що передається. Заміна повної структури комп­ресованою, таким чином, не змінює принципово інформаційної сторо­ни мови" [6, с. 37]. Згідно з О. Ф. Вакуліною, компресія - "це закономір­ні трансформаційні перетворення вторинного порядку, що протікають у двобазових (а можливо й більше) трансформах, які сприяють перетво­ренню складних розгорнутих конструкцій до менш складного (компре­сованого) виду. Однак, вони здатні передавати той самий обсяг інформа­ції, що й повні синтаксичні конструкції" [1, с. 19]. Т. Н. Мальчевська від­значає, що "основне функціональне значення компресії полягає в макси­мально економному використанні мовних засобів для передачі найбільш повної наукової інформації" [5, с. 75]. На думку Н. А. Вінокурова, "під­хід до компресії як до явища суто структурного (кількісного) можна вва­жати виправданим лише до певної міри й, загалом, навряд чи може бути визнаний задовільним. Адже тут явно простежується однобічне, кіль­кісне розуміння терміну "мовна економія". Як наслідок цього, поза по­лем зору залишається семантична, більш суттєва сторона компресії" [2, с. 37]. Л. Н. Мурзін зауважує, що "суть компресії не полягає у простому скороченні обсягу тексту, як це може видатись на перший погляд. Змен­шивши обсяг тексту, ми повинні зберегти незмінним його зміст. Однак, при значній компресії здійснити це, по суті, неможливо" [6, с. 27]. Тут слід зазначити, що важко погодитись з думкою про відсутність впливу скорочення кількості мовних знаків окремих структур на їх інформатив­ність. Ми погоджуємось з Г. Мозером та В. Г. Гаком, які розрізняють два типи мовної економії: кількісну (структурну) та якісну (семантичну) [9].

В. Г. Гак твердить, що "структурна економія полягає у переході від розгорнутого позначення, що складається з декількох компонентів, до одного слова... Семантичної економії [стосуються] ті випадки, коли но­мінацію представлено в обох співставлених висловлюваннях, але в од­ному з них вона має менш складний семантичний склад чи описує менш розвинуту фазу процесу" [3, с. 145-148]. Із зазначеного випливає, що оби­два види мовної економії не є двома самостійними явищами, а на практи­ці пов'язані між собою. Як продовжує В. Г. Гак, "значення слів, що ви­пускаються, долучаються до значення слова, яке залишається, у зв'язку з чим семантика останнього змінюється... Структурна економія нерідко супроводжується семантичною" [3, с. 145-148].

Виходячи із викладеного вище, ми вважаємо, беручи за основу визна­чення Н. А. Вінокурова [2, с. 40], що компресія в контексті творення ано­тації є своєрідною структурно-семантичною обробкою певної інформа­ції, що призводить до її згортання, яке проявляється не окремо в плані вираження чи в плані змісту, а у спільній взаємодії обидвох планів. Та­кий процес розглядаємо в декількох аспектах, які включають згортан­ня структури основного тексту, що призводить у висліді до скорочення такої структури, ущільнення (конденсація) інформаційного змісту окре­мих структур тексту задля збереження незмінним цього змісту або мож­ливість його модифікації внаслідок методу ущільнення шляхом, напри­клад, зниження інформативності текстових структур.

Слід додати, що при цьому основний текст (у нашому випадку статті) є своєрідним тлом, розгорнутою структурою, на основі якої здійснюєть­ся згортання, тобто процес утворення структури компресованої (у нашо­му випадку анотації). Тому, на нашу думку, текстуальна оформленість анотації як продукт компресії безпосередньо залежить від типу тієї роз­горнутої структури, з якою вона пов'язана. Однак, тільки прагматичні приписи можуть окреслити, який ступінь та форма компресії необхідні при написанні того чи іншого виду анотації.

Таким чином, проаналізувавши загальну природу анотацій як понят­тя, нашим наступним кроком буде загальна характеристика анотацій, які застосовуються в американській медичній спеціалізованій періодиці.

Анотації в галузі медицини відображають загальну і спільну тенден­ції їх творення, що притаманні усій науковій письмовій комунікації, а саме: суплементарна (допоміжна) функція, що дає змагу адресатові дати оцінку пропонованої йому статті так, як цього прагне адресант; функ­ція підтримки комунікації та презентаційна функція, оскільки анотація до медичної статті є важливим чинником у науковому спілкуванні, як і сама стаття, будучи її стислим представленням; інформативна функ­ція в плані характеристики змісту статті у формі тезового звіту; функція підсумовування,коли резюмуються та абстрагуються всі основні фраґ-менти статті; специфікаційно-індикативна функція, позаяк сама наяв­ність в мегатексті анотації свідчить про прагматичний напрямок і праг­матичні завдання статті (іншими словами, тип статті); селективна функ­ція, оскільки анотація служить адресатові попереднім інформатором у вирішенні питання доцільності чи недоцільності звернення до основно­го тексту, через наявність у ряді журналів статей з різних областей ме­дичної науки, а також статей про різні напрямки клінічних досліджень в якійсь одній області, впливаючи, тим самим, на вибір читача.Основне функціональне значення компресії полягає у максимально економному використанні мовних засобів для передачі повної наукової інформації.

Ми виділяємо два види компресії - структурну і семантичну. Компре­сія в мові - це явище двостороннє, яке не може існувати окремо, а лише у взаємодії плану виразу і плану змісту. План змісту відзначається мак­симальним ступенем семантичної конденсації, а план виразу - мініму­мом представлених мовних засобів. Механізм компресії включає вибір синонімічних або варіативних засобів однакового змісту - в плані відбо­ру мовних засобів, та як процес і результат процесу відбору на синтак­сичному рівні певних структур, які притаманні мові науки.

Література:

1.Вакулина О. Ф. К вопросу о компрессии придаточных определительных предложений в современном английском языке // Семантико-системные отно-шенияв грамматике германских и романских языков. - Волгоград, 1980. -С. 15-38.

2.Винокуров Н. А. Компрессия как стилевая черта немецкой научной прозы // Дисс... канд. филол. наук, Ленинград. - 1984. - 162 с.

3.Гак В. Г. Сопоставительная лексикология. - М.: Междунар. Отношения, 1977. - 295 с.

4.Жилин И. М. Синтаксическая компрессия в новых германских языках // Иностр. языки в школе. - № 5. - 1971. - С. 10-28.

5.Мальчевская Т. Н. Синтаксическая компрессия как ведущий признак сокращенно-описательной разновидности письменной научной речи // Стиль научной речи. - М., 1978. - С. 50-85.

6.Мурзин Л. Н. Компрессия и семантика языка // Семантика и производ­ство лингвистических единиц. - Пермь, 1979. - С. 27-58.

7.Мурзин Л. Н. О деривационных механизмах текстообразования // Теоре­тические аспекты деривации. - Пермь, 1982. - С. 22-38.

8. Степанова М. Д., Хельбиг Г. Части речи и проблема валентности в со­временном немецком языке. - М.: Высш. шк., 1978. - 148 с.

9.    Троянская Е. С. К вопросу о технико-стилистических приемах в научной
речи // Язык научной литературы. - М., 1975. - С. 45-52.

10.       Moser H. Die Wirkung des Prinzips der Okonomie bei Normwandlungen der
deutschen Gegenwartssprache. Eine psycholinguistische Betrachtung.
- In: Revue
Roumaine de Linguistique. Bd.
18. Bucarest, # 4, 1973. - S. 295-325.УДК 811.512.161-115

Замощина-Шеріф Н. О.,

Донецький національний університет, м. Донецьк

СТРУКТУРА І СЕМАНТИКА ПОХІДНИХ ЛОКАТИВНИХ ІМЕННИКІВ ІЗ СУФІКСОМ -HANE В ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

Статтю присвячено дослідженню структури та семантики похід­них іменників із суфіксом -hane із локативним значенням у турецькій мові. У роботі запропоновано структурний і семантичний аналіз зазначених локативних іменників. У процесі вивчення встановлені особливості слово­творення і семантики ЛД із суфіксом -hane в турецькій мові.

Ключові слова: похідні іменники з локативним значенням, семантич­на структура, сематична сполучуваність.

The article focuses on the analysis of the structure and semantics of derived locative nouns with the suffix -hane, i.e. nouns, whose meaning denotes locality in Turkish. The semantic and structural features of the units under analyses are determined.

The keys words: derived locative nouns, semantic structure, semantic combinability.

1. Вступні зауваження

1.1. Стаття присвячена вивченню структури й семантики похідних іменників із суфіксом -hane із локативним значенням в турецькій мові, наприклад, тур. ipek 'шовк' ipekhane 'шовкопрядильна фабрика' [2, с. 462], тур. sut 'молоко' sutane 'молочна ферма' [5, с. 557], тур. balik 'риба' balik(h)ane 'рибний оптовий склад' [2, с. 93], араб. ibadet 'мо­литва' тур. ibadethane 'молитовня' [5, с. 257].

1.2.Мета статті - описати словотвірні моделі та семантику суфіксальних локативних дериватів (далі ЛД) із суфіксом -hane в сучасній турецькій мові.

1.3.Матеріалом дослідження стали 137 ЛД турецької мови, отримані методом суцільної вибірки з тлумачних, двомовних перекладних словни­ків, а також із граматик і спеціальних лінгвістичних розвідок.

Опис словотвірних моделей суфіксних ЛД орінтувався насамперед на роль суфікса -hane, який, власне, й утворює ЛД, також бралася до уваги частиномовна приналежність і походження твірної основи.

Дослідники турецької мови по-різному визначають статус пер­сидського за походженням утворення -hane. О. М. Баскаков [2, с. 382], М. Ергін [7, с. 166-167] уважають його другою частиною складних слів; згідно з А. М. Кононовим, воно ввійшло до турецької мови і рано втрати­ло своє реальне значення, стало широко вживатися у "функції словотвір­ного афікса, що утворює іменники зі значенням імені місця. Перехід цьо­го слова в афікс супроводжувався (як і завжди) фонетичними змінами: hane > -ane (після приголосних) >-ne (після голосних): ticaret (a.) 'торгів­© Замощина-Шеріф Н.О., 2010ля', ticarethane > ticaretane 'торговий дім', hasta (п.) 'хворий', hastahane > hastane 'лікарня'" [4, с. 112]. У запропонованій статті утворення -hane також розглядається як суфікс. 2. Структурний аспект

2.1.У сучасній турецькій мові наявні чотири основні шари лексики: 1. питома турецька лексика; 2. арабська та персидська лексика й термі­нологія османської мови; 3. неологізми; 4. запозичення із західноєвро­пейських мов [2, с. 9]. Згідно з А. М. Кононовим, за допомогою "слова-афікса" -hane похідні іменики з локативним значенням утворюються як від основ питомо турецьких, так і від запозичених слів [4, с. 112].

2.2.Із 137 похідних іменників із локативним значенням із суфіксом -hane, виявлених у процесі дослідження, найбільша кількість ЛД (46,7%) утворюється від основ іменників арабського походження: араб. ders 'урок' dershane (dersane) 'клас, аудиторія' [4, с.112], cuzam 'лепра, проказа' cuzamhane 'лепрозорій' [2, с. 162].

2.3.Від основ турецьких іменників утворюється 26,3% ЛД із суфік­сом -hane: тур. yemek 'їжа' yemekhane 'їдальня' [4, с. 112], buz 'лід'buzhane 'льодовик' [5, с. 91]. Характерно, що суфікс -hane приднується як до непохідних основ турецьких іменників на кшталт тур. kar 'сніг'karhane 'сховище, погріб для снігу' [2, с. 515], так і до похідних: yatmak 'лежати' yatak 'ліжко, місце, де лежать' [8, с. 1087] — yatakhane 'гур­тожиток' [2, с. 916].

2.4.Від основ слів персидського походження творяться ЛД (17,5%) із суфіксом -hane на кшталт перс. aptes 'ритуальне обмивання (перед молит­вою)' тур. aptesane 'убиральня' [2, с. 59; 6], перс. bariid 'порох' тур. baruthane 'пороховий завод, пороховий погріб' [2, с. 96;], перс. mihman 'гість' тур. mihmanhane 'місце, де приймають гостей' [2, с. 628].

2.5.ЛД цього типу (4,4%) утворюються від основ іменників грецького походження, наприклад: грец. despot 'архієпископ' тур. despot(h)ane 'архієпископтсво' [6], грец. marangoz 'столяр' тур. marangozhane 'сто­лярня [2, с. 604], грец. patrik 'патріарх'— тур. patrikhane 'резиденція па­тріарха' [2, с. 715], грец. kiremit 'черепиця' тур. kiremithane 'черепич­ний завод, крамниця з продажу черепиці' [2, с. 552].

2.6.Були відзначені ЛД (2,9%), утворені від основ іменників італій­ського походження, наприклад: італ. posta 'пошта' тур. posta(ha)ne 'по­штове відділення' [6], італ. pasta 'торт' тур. pasta(ha)ne 'кондитерська' [6], італ. karantina 'карантин' тур. karantinahane 'карантиннй шпиталь, лазарет' [2, с. 513], італ. birra 'пиво' тур. birahane 'пивна' [6].

У процесі дослідження було відзначена також ЛД (1,5%), які утворюються від основ іменників французького походження, наприклад: фр. telegraf 'телеграма' тур. telegrafhane 'телеграфна контора' [4, с. 112], фр. gaz 'газ' тур. gazhane 'газовий завод' [6].2.8. Зафіксовано 1 ЛД (0,7%), при творенні якого суфікс -hane при­єднується до складного слова, яке, у свою чергу, утворилося шляхом поєднання арабської та персидської основ іменників: араб. nal 'підко­ва' + перс. band 'зв'язок, поєднання' тур. nalbant 'коваль' тур. nalbanthane 'кузня (де підковують коней)' [2, с. 669].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16