М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 35

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

 

 

+

 

 

(ээлви) ашоз элцщот _

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

dnojS siuiAuouAs

accede

&

acquiesce

 

 

1

concede

 

3

consent

es Stj

Oil

ад

5

1. 
Ахманова О. С. Основы компонентного анализа / О. С. Ахманова, М. М. Глушко. - М.: изд. Московск. ун-т, 1969. - 97 с.

2.Никитин М. В. Лексическое значение в слове и словосочетании / М. В. Никитин. - Владимир: Влад. гос. ун-т, 1974. - 218 с.Никитин М. В. Лексическое значение слова (структура и комбинаторика) / М. В. Никитин. - М.: "Высшая школа", 1983. - 123 с.

3.Cambridge Dictionaries Online [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dictionary.cambridge.org/.

4.Collins English Dictioanry [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www.collinslanguage.com/.

5.Collins Paperback Thesaurus. HarperCollins Publishers, Great Britain, 2002. - 821.

6.Longman Dictionary of Contemporary English [Електронний ресурс] - Ре­жим доступу: http://www.ldoceonline.com/.

7.Macmillan Dictionary [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www. macmillandictionary. com/.

8.Macmillan Dictionary Thesaurus [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.macmillandictionary.com/thesaurus/about.

 

10.Merriam-Webster Dictionary [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www. merriam-webster.com/.

11.Merriam-Webster Thesaurus [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.merriam-webster.com/thesaurus/.

12.  Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English. Oxford University Press, 2000. - 1422.

13.Roget's II: The New Thesaurus [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://thesaurus.reference.com/.

Sukhorolska S. M. Methods of linguistic analysis/ S. M. Sukhorolska, O. I. Fedorenko. - Lviv: LIFNU Publishing Center, 2006. - 342.Зубач О. А.,

Волинський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

ЗАСАДИ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ У ФРАЗЕОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Стаття присвячена дослідженню семантики колористичної фразе­ології сучасної німецької мови. Аналіз природи семантики колористично­го компонента стійких мікротекстів у позиціях "знак" <-» "символ" <-» "міф" сприяє виявленню первинних засад концептуалізації картини світу у лінгвокультурному просторі. Аспектами для формування концептуаль­ної мовної картини світу є сигніфікативний, денотативний, конотатив­ний та метафоричний, метонімічний.

Ключові слова: колористичний компонент, фразеологічна одиниця, семантика, знак, символ, міф.

The article is devoted to the study of semantics of colouristic phraseology in Modern German. The analysis of the nature of colour component of phraseological units within the positions "sign"<-^>"symbol"<-^>"myth" promotes the marking of primary principles for conceptualization of the picture of the world within the lingual cultural space. The aspects for forming of the conceptual language picture of the world are significative, denotative, connotative and metaphorical, metonymical.

Key words: colour component, phraseological unit, semantics, sign, symbol, myth.

Лінгвоспільнота синкретизує світ та гармонізує його інтерпретацію, використовуючи різні засоби концептуалізації, де фіксуються культурний, історичний та соціальний досвід, що функціонує в семіотичному просто­рі культури та є акцептованим у когнітивному та комунікативному планах.

Ілюстративність психологічного стану носія мови у лінгвокультур­ному просторі в умовах рецепції знака і дешифрування інформації ви­світлюється у категоріальних ознаках репрезентантів колірного спектру у мовній картині світу, оскільки експлікація у їхній семантиці сигніфі-кативного аспекту охоплює відношення до позначуваного у екстралінг-вальній дійсності, денотативного реалізує обсяг поняття внаслідок уза­гальнення ознак денотата, конотативного виражає оцінне прирощення суб'єктивного до об'єктивного.

Кольоронайменування трактувалися дослідниками із позиції етно- та психолінгвістики, семантичного, структурного й функціонального ас­пектів та фразеологічної номінації [3; 4; 8; 9; 10; 11]. Вивчення особли­востей семантики та первинних засад концептуалізації колірного спек­тру у системі фразеології сучасної німецької мови залишається на сьо­годні одним з актуальних напрямків лінгвістичних досліджень через від­сутність комплексних наукових розвідок у зазначеній царині.

© Зубач О. А., 2010Метою даної статті є дослідження цілісності природи семантики ко­лористичного компонента (КК) у фразеології сучасної німецької мови у позиціях "знак"—->"символ"—->"міф" та його роль у створенні концеп­туальної картини світу. Дане дослідження передбачає вирішення таких завдань: дослідити виникнення передумов концептуалізації колірного спектру крізь призму "тріадної" специфіки семантики досліджуваних одиниць. Матеріалом дослідження слугували колористичні стійкі мікро-тексти (КСМ) сучасної німецької мови з національно-культурною семан­тикою. Методи дослідження зумовлені зазначеними вище завданнями, метою й аналізованим матеріалом, а саме: описовий метод - для визна­чення маркованих ознак знака, символу та міфу у семантиці КСМ; метод компонентного аналізу - для виділення диференційних ознак концепту­ального сприйняття кольоронайменування у системі фразеології.

Колір є продуктом психічного внутрішнього динамізму діяльності людини. Процес становлення КК знаком вимагає наявність сукупності світових хвиль та їхньої експліцитної матеріалізації у системах "мова" та "культура" для кодування специфічних національно-культурних еле­ментів світу носія мови. Він є результатом еволюції розумової діяль­ності людини у міжкультурному просторі, а експліцитність його лінг-вальної суті віддзеркалюється у продукуванні вторинних номінацій вна­слідок процесів метафоризації та метонімізації, напр.: blaue Schldsser machen - "unausfihrbare Plane entwerfen, sich ktihne Hoffnungen machen, die wenig Aussicht auf Erfiillung haben, sich seinen Wunschtraumen und Phantasiespielen uberlassen" [13, с. 209].

У фразеологічному фонді сучасної німецької мови у складі стійких мікротекстів КК є основною ланкою у психолінгвістичній площині та комбінаторним мовним знаком, який впливає на соціальну та індивіду­альну поведінку носія мови для досягнення прагматичного ефекту. Лі­нійність довжини цього знаку диференціює його як:

-   міжкультурний знак, оскільки доступний для сприйняття всім чле­нам мовного простору в процесі міжкультурної компетенції, напр.: jm. die gelbe Karte zeigen - "ihn verwarnen (wenn jm. im Fufiballspiel foult, zeigt ihm der Schiedsrichter mit hoch erhobener Hand)" [13, с. 527]; den goldenen Mittelweg gehen - "eine ausgleichende Losung zufinden suchen" [13, с. 1038];

-   національно-культурний знак, оскільки експлікує національно мов­ну та культурну специфіки сприйняття та відображення всесвіту носі­ями німецької мови, напр.: einen grauen Rock verdienen wollen - "sagt man von uneinigen undschwatzhaften Dienstboten und Ohrenblasern" [13, с. 1248]; den gelben Abschied bekommen - "mit Schimpf undSchande entlassen werden" [13, с. 527];

національно-специфічний знак, оскільки маркує нетиповість відо­браження реалій присутніх лише у мовній картині світу німецького со­ціуму, напр.: Sagt er grin, sagt sie gelb - "von zweien, die sich streiten und sich nicht einigen konnen" [13, с. 590]; schwarzen Schnee suchen - "sich vergeblich abmihen" [13, с. 1383].

Знакова діяльність досліджуваного компонента ґрунтується на за­гальнолюдських критеріях відображення глибинних пластів об'єктивної дійсності у мові, а мовленнєва є виявом відображенням людського сприйняття у взаємодії з її діяльністю, що є поштовхом до символіза­ції об'єктів концептуального оточення. Символізм є однією з важливих ознак КК, де символ - "це образна конструкція, яка може вказувати на будь-які галузі інобуття, і в тому ж числі також на безмежні галузі... Ка­тегорія символу всюди та завжди, з одного боку, кінцева, а з іншого -безкінечна" [5, с. 443], "це результат творчого уявлення людини (злит­тя чуттєвого й раціонального) та його бажання визначитися в часі й про­сторі через конкретні образи, запозичені з навколишньої природи, ефек­тивний засіб збереження нерозривної єдності людини і природи, поси­лення встановлення зв'язку видимого і невидимого світів, що в кінцево­му результаті стверджує принцип єдності всього існуючого" [2, с. 373], та йому властиве те, що "він ніколи не є цілком довільним; він не є "по­рожнім", у ньому є залишок природного зв'язку між позначеним і позна­ченням" [7, с. 90], напр.:

Im Rosengarten

will deiner warten,

im weifien Schnee,

im griinen Klee [13, с. 1254].

Об'єктом символізації стають ключові елементи культури, які завдя­ки своєї семантиці експлікують ціннісні надбання соціуму. Символ "на відміну від метафори, яка є знаковим підґрунтям виникнення символу, виражає загальну ідею подвійного характеру, тобто уособлює цілу ситу­ацію, не відноситься до сфери семантики, а швидше до фонових знань, до культурної, а не мовної компетенції. Смисл символу не можна роз­шифрувати простим зусиллям розуму, він існує в колективній свідомос­ті певної культурної групи, зокрема, й етносу, в готову вигляді й вилуча­ється у разі потреби" [6, с. 537].

Однак одна з основних відмінностей кольоросимволу від колористич­ної метафори полягає в тому, що кольоросимвол, маючи два плани ви­раження - візуальний і вербальний, функціонує як у мовних, так і поза­мовних системах, у той час як сферою існування колористичної метафо­ри є мовлення і мова. Функція метафори - формування нового смислово­го змісту імені, тоді як символ перш за все замінює (заміщає) реалію [8, с. 7], напр.: jm blaueBlumchen weismachen - "jm. unbegrundete, phantastische Dinge als Wahrheit darstellen wollen" [13, с. 223]; auf einen/den griinen Zweig kommen - "wirtschaftlichen, finanziellen Erfolg haben" [12, с. 915].Символ є знаком, який наділений всією обмеженістю міфу та неви­черпною полісемантикою образа крізь призму історично сформованого типа асоціативного мислення соціуму через категоризацію колірної но­мінації, що розпізнається у першу чергу етнічною спільнотою. І саме ме­тафора категорізує зв'язок між мовою і міфом. Він відрізняється від ме­тафори та символу тим, "що всі ті образи, якими користується метафо­ра і символ, розуміють цілком субстанціально" [5, с. 44], оскільки є мис-леннєвою парадигмою, яка відображає національно-специфічну систему уявлень індивіда про всесвіт та продукується у знакових елементах куль­тури та стає "аксіоматичною й образно-емоційною смисловою реальніс­тю міфологічної свідомості, яка є ірраціональною й корелює з архети­пами колективного позасвідомого" [6, с. 351], напр.: goldene Kinderzeit - "die von den Erwachsenen gebraucht wird fiir die unbeschwerte Kindheit, in der es dem Kinde in seiner Anspruchslosigkeit allg. gut geht und die in der Erinnerung vergoldet erscheint" [13, с. 566].

Процес формування первинних засад концептуалізації колірного спектру у системі сучасної німецької мови відбувається крізь реаліза­цію механізмів породження та сприйняття мовлення у проекції на пси­хічну діяльність лінгвокультурної спільноти в її соціально-культурній взаємодії з кодовою системою мови, де вербалізується концептуально-семіотична конфігурація між матеріальною формою знака й асоційова­ним із нею значенням та активізація когнітивної, прагматичної та психо­лінгвістичної парадигм знань, які імплікують пропозиції концептуально­го оточення у системі фразеології.

У системі фразеології сучасної німецької мови присутні лише ті мовні репрезентанти колірного спектру, які в мовленні концептуалізують влас­тиві лінгвокультурному суспільству особливості його існування, оскіль­ки саме КК є своєрідною психологічною ознакою концептуального ба­чення картини світу та ціннісних орієнтацій, що виявляється в специфі­ці національної культури, мови й комунікативній поведінці народу крізь призму різномаїття колірного спектру, напр.: Es ist wirklich zu bunt, wenn ein griiner Junge blauen Montag macht, dafiir von seinem grauen Vater braun und blau geschlagen wird, so dass es ihm griin und gelb vor Augen wird, er sich dariiber schwarz argert und rot vor Scham davonschleicht -und wenn das dann noch schwarz auf weifi in der Zeitung steht [1, с. 45].

Таким чином, КК є психічним феноменом "генетично" закладе­ним у свідомості німецькомовної спільноти для максимального на­ближення до всесвіту; мовним знаком, який матеріалізує національно-культурні елементи мовної картини світу; концептом, що відображає національно-специфічні пропозиції концептуальної картини світу; сим­волом, що є результатом апробації раціонального та чуттєвого у свідо­мості носія німецької мови; міфом, який прагматизує розуміння кольо­ру як національно-культурного та національно-специфічного феномена у лінгвокультурному просторі.

Перспективним убачається дослідження когнітивних особливостей колористичного фразеологічного фонду сучасної німецької мови з ме­тою вивчення особливостей концептуальної картини світу носія мови.

Література:

1. Девкин В. Д. Занимательная лексикология / В. Д. Девекин. - М.: Гума-нит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. - 312 с.

2. Дискурс іноземномовної комунікації. - Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Фран­ка, 2001. - 495 с.

3. Жирмунская М. Л. Словообразовательные потенции прилагательных цветообозначения в современных германских языках: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / М. Л. Жирмунская. - М., 1982. - 253 с.

4. Ковбасюк Л. А. Семантичний та функціональний аспекти одиниць вто­ринної номінації з компонентом "кольороназва" в сучасній німецькій мові: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Л. А. Ковбасюк. - Херсон, 2004. - 241 с.

5. Лосев А. Ф. Знак. Символ. Миф / А. Ф. Лосев. - М.: Изд-во МГУ, 1982.

 

-   480 с.

6.   Селіванова О. Сучасна лінгвістика: Термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

7. Фердінан де Соссюр. Курс загальної лінгвістики / Фердінанд де Соссюр; пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко. - К.: Основи, 1998. - 324 с.

8. Шеховцова О. А. Формування символічної семантики кольоропозна-чень: культурологічний аспект: автореф. ... дис. канд. філол. наук: 10.02.15 / О. А. Шеховцова. - Донецьк, 2003. - 18 с.

9. Этнопсихолингвистика / [Ю. А. Сорокин та др.] ; за ред. Ю. А. Сороки­на. - М.: Наука, 1988. - 192 с.

 

10.Foldes C. Farbbezeichnungen als phraseologische Strukturkomponenten im Deutschen, Russischen und Ungarischen / C. Foldes // EUROPHRAS. - 1991. -№ 32. - S. 77-89.

11.Wagner C. Farbe und Metaphor / C. Wagner. - Berlin: Mann, 1999. - 521 s.

12.Duden 11. Redewendungen / Duden. - 2., neu bearb. u. aktual. Auflage. -Mannheim. Leipzig. Wien. Zurich: Dudenverlag, 2002. - 955 s.

13.Rohrig L. Lexikon der sprichwortlichen Redensarten / L. Rohrig. - 3. Aufl.

Freiburg. Basel. Wien: Verlag Herder, 1994. - 1910 s.Капак Ю. М.,

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

 

УНІВЕРСАЛЬНЕ ТА ІДІОЕТНІЧНЕ

У ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ)

Стаття написана у руслі гендерної лінгвістики і присвячена проблемі дослідження стереотипів у фразеології. Метою є опис і пояснення спів­відношення універсальності та ідіоетнічності у вербалізації гендерних стереотипів на матеріалі релевантних фразеологічних одиниць німець­кої та української мови.

Ключові слова: гендерний стереотип, фразеологічна одиниця (паре­мія), універсальність, ідіоетнічність, образний компонент, андроцен-тричність.

The article is written within the scope of gender linguistics and is dedicated to the problem of the research of stereotypes in phraseology. The goal is to describe and to explain the correlation between the universality and the national-specifics in the verbalization of gender stereotypes on the basis of relevant idioms of German and Ukrainian language.

Key words: gender stereotype, idiom (proverb), universality, national-specifics, image component, androcentrism.

Універсальність мови як системи та засобу спілкування є незапере­чним фактом у сучасному мовознавстві. Поряд з цим не викликає сум­ніву також специфічність процесу сприйняття, осмислення дійсності та відображення її у мові представниками окремих мовних та культурних спільнот. Фразеологія як складова лексичного рівня мови, характеризу­ється особливою здатністю поєднання загальних (універсальних) та спе­цифічних явищ мови.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16